ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
1
ЗВІТ
про результати моніторингу
прозорості антикорупційної
політики закладів вищої
освіти України
«Індекс прозорості
антикорупційної
політики закладів вищої
освіти (2017)»
Рівне – 2017
Дослідження проведене в рамках програми
ГО РЦЄП із адвокації механізмів антикорупційного
комплаєнс у вищій освіті та є продовженням мо-
ніторингової кампанії, що проводилася у рамках
проекту «Покоління вільне від корупції»

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
2
Звіт про результати моніторингу прозорості антикорупційної політики закладів вищої освіти України
«Індекс прозорості антикорупційної політики закладів вищої освіти (2017)» / за ред. Б. Короля. – Рівне:
ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів», 2017 р. – 64с.
Колектив авторів: Богдан Король, експерт ГО «РЦЄП», к.е.н., доцент кафедри менеджменту Націона-
льного університету водного господарства та природокористування
Руслан Костюкевич, координатор проектів ГО «РЦЄП», керівник проекту «Покоління
вільне від корупції», к.е.н., доцент кафедри менеджменту Національного універси-
тету водного господарства та природокористування
Любов Сидорчук, PR-менеджер ГО «РЦЄП», асистент керівника проекту «Покоління
вільне від корупції»
http://europrojects.org.ua
© ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів
Б. Король, Р. Костюкевич, Л. Сидорчук
Дослідження проведене в рамках програми ГО РЦЄП із адвокації механізмів антикорупційно-
го комплаєнс у вищій освіті та є продовженням моніторингової кампанії, що проводилася у
рам-ках проекту «Покоління вільне від корупції», що реалізувався в межах проекту «Українська
регіональна платформа громадських ініціатив» за фінансової підтримки Європейського Со-
юзу та співадмініструвався РОГО «Комітет виборців України».

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ......................................................................................................................4
ВСТУП.............................................................................................................................................5
2. Актуальність дослідження .....................................................................................................5
3. Мета дослідження .................................................................................................................6
4. Нормативно-правове забезпечення ......................................................................................7
5. Характеристика етапів (хвиль) дослідження у 2017 році.......................................................7
6. Можливості та обмеження ....................................................................................................8
РЕЙТИНГ ПРОЗОРОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЗВО У 2017 РОЦІ ...........9
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................12
1.1. Концепція дослідження ....................................................................................................12
1.2. Процедура отримання даних............................................................................................12
1.3. Розуміння феномену корупції...........................................................................................13
1.4. Сфера оцінювання.............................................................................................................14
2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КОРУМПОВАНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ.......................15
2.1. Показники поширеності корупційної практики ................................................................15
2.2. Показники корупції за напрямками дослідження............................................................15
3. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ПРОЗОРОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ПОЛІТИК
УКРАЇНСЬКИХ ЗВО ...................................................................................................................18
3.1. Попередній етап. Обстеження офіційних інтернет-сайтів (прозорості) українських ЗВО .18
3.2. Перша хвиля. Дослідження ефективності антикорупційних програм (листи-прохання)..19
3.3. Друга хвиля. Дослідження ефективності антикорупційних програм (запити на доступ
до публічної інформації).....................................................................................................20
3.4. Третя хвиля. Дослідження ефективності антикорупційних програм (реакція на дії
Уповноваженого ВРУ з прав людини).................................................................................21
3.5. Аналіз результатів моніторингу прозорості і ефективності антикорупційних політик
українських ЗВО ..................................................................................................................23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................................................................30
ДОДАТКИ .....................................................................................................................................31

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
4
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АП – Антикорупційна програма
ВРУ – Верховна Рада України
ГО «РЦЄП» – громадська організація «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
ЗВО – заклад вищої освіти
КМІС – Київський міжнародний інститут соціології
МОНУ – Міністерство освіти і науки України
НАЗК – національне агентство з питань запобігання корупції
ОСС – орган студентського самоврядування
ТІ – Transparency International
Уповноважений – Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
5
ВСТУП
1. Дослідження феномену корупції
Феномен корупції є системним явищем, яке зу-
стрічається в усіх сферах суспільного життя і з різ-
ною інтенсивністю та глибиною проникнення по-
ширене в усіх країнах світу. Вища освіта не є винят-
ком на фоні інших сфер суспільної діяльності. Вона
є необхідною передумовою формування еліти
будь-якої світової держави. Без належної рівня
освіти, особливо вищої, країна приречена бути си-
ровинним додатком до світової економіки і пере-
бувати в лавах країн «третього світу».
Протягом лютого-липня 2017 року в межах про-
екту «Покоління вільне від корупції»1
проводилося
масштабне загальнонаціональне дослідження го-
товності адміністрацій ЗВО протидіяти корупційним
зловживанням та сприйняття феномену корупції
студентами ЗВО в Україні.
Моніторинг прозорості і ефективності антико-
рупційних програм українських ЗВО (березень-ли-
пень 2017 року) був складовою цього проекту (на-
прямок 2.1).
Комплексних і систематичних досліджень вико-
ристання корупційних практик в українській освіті,
в тому числі і вищій, у нашій країні досі бракувало.
В мережі інтернет можна знайти фрагментарні пуб-
лікації, які стосуються окремих ЗВО чи певних регі-
онів. В масовій свідомості (за оцінкою наших спів-
громадян у 2015 році) вкоренилася думка про те,
що в системі освіти лише 11,3% викладачів бажають
долати корупцію2
.
Одним із загальновизнаних і найвідоміших по-
казників, який дозволяє оцінити поширеність кору-
пційних практик в кожній країні, є індекс сприй-
няття корупції.
В результаті надсилання листів-прохань
(1 хвиля) і запитів щодо надання доступу до публіч-
ної інформації адміністраціям ЗВО (2 хвиля) 88 ук-
раїнських ЗВО із 200 не надали інформацію про
свою антикорупційну діяльність. І лише після звер-
нення Правління ГО «РЦЄП» до Уповноваженого
ВРУ з прав людини від ЗВО, які проігнорували 1 і 2
хвилі дослідження, почали надходити листи-відпо-
віді з інформацією.
Тому протягом серпня-грудня 2017 року ко-
манда експертів ГО «РЦЄП» продовжила (хвиля 3)
започатковане дослідження як окремий проект «Ін-
декс прозорості антикорупційної політики закладів
вищої освіти (2017)».
Звіт за цим проектом є оновленим звітом за по-
переднім проектом і поєднує результати опиту-
вання адміністрацій вітчизняних ЗВО, зібрані протя-
гом 1, 2 і 3 хвиль дослідження.
2. Актуальність дослідження
«У світовому індексі сприйняття корупції (СРІ)
за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 мож-
ливих. Це на 2 бали більше, ніж минулого року,
але недостатньо для країни, влада якої назвала
боротьбу з корупцією головним пріоритетом. Пок-
ращенню позиції України у світовому рейтингу
сприяло просування антикорупційної реформи,
проте відсутність дієвої судової системи та безкар-
ність корупціонерів не дає Україні зробити потуж-
ний ривок уперед і подолати 30-бальний бар’єр, що
зветься «ганьбою для нації».
У всесвітньому рейтингу СРІ Україна посідала
131 місце зі 176 країн. Цю сходинку із показником
29 балів разом з нами розділили Казахстан, Росія,
Непал та Іран.3
Більшість українців настільки звикли до кору-
пції, що не помічають, куди вона нас завела – ми
на планеті чи не найбідніші (рівень бідності мо-
жна виміряти показником середньодушового рі-
вня ВВП)4
і найнещасливіші (вимірюється міжна-
родним індексом щастя)5
.
1 Звіт про результати моніторингу виконання антикорупційних програм вищих навчальних закладів України та оцінювання
ступеня толерантності студентів до корупції / за ред. Б. Короля / Рівне: ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проек-
тів», 2017 р. – 82 с. [електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.slideshare.net/ssuser85604c/ss-82737367
2 Стан корупції в Україні. Порівняльний аналіз загальнонаціональних досліджень: 2007, 2009, 2011 та 2015 [електронний
ресурс]. Режим доступу: ftp://91.142.175.4/nazk_files/doslidzhennya/34.pdf
3 Індекс корупції CPI-2016 [електронний ресурс]. Режим доступу: https://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2016.
4 Список країн за ВВП (номінал) на душу населення [електронний ресурс]. Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD
_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_(%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB)_%D0%BD%D0%B
0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.
5 Рейтинг счастья стран мира — 2016: Украина заняла 123 место, расположившись между Кенией и Ганой [електронний ре-
сурс]. Режим доступу: http://fdlx.com/business-world/46931-rejting-schastya-stran-mira-2016-ukraina-zanyala-123-mesto-
raspolozhivshis-mezhdu-keniej-i-ganoj.html.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
6
Рис. 1. Місце України на «карті світу» за міжнародними рейтингами.
3. Мета дослідження
На підставі емпіричного дослідження став-
лень громадян України до феномену корупції в
різних сферах життєдіяльності суспільства можна
сформулювати тезу, що корупція в освіті, а особ-
ливо у вищій, є явищем системним. Корупційна
практика у вищій школі вигідна всім учасникам
навчального процесу (потенційним суб’єктам ко-
рупції): викладачам, у яких в результаті вивільня-
ється час, що необхідно було би витратити на ро-
боту з «проблемними» студентами, і з’являється
додаткове джерело доходів; адміністрації ЗВО,
оскільки зменшується кількість відрахованих
«студентів-платників» та підвищується загальний
рівень успішності; студентам, які за «подяку»,
«спонсорський платіж», «подарунок» та ін. ма-
ють можливість неправомірно отримати вищий
бал атестації свого рівня знань. Тому метою на-
шого дослідження є продовження започаткова-
ного експертами ГО «РЦЄП» пілотного в Україні
проекту моніторингу прозорості і ефективності
антикорупційних програм українських ЗВО (гото-
вність адміністрацій ЗВО превентивно протидіяти
корупційним практикам).
На планеті немає жодної країни з високим рівнем корупції (рівнем її
сприйняття), яка була б заможною, а мешканці – щасливими.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
7
4. Нормативно-правове забезпечення
Положення щодо необхідності моніторингу
антикорупційної діяльності були імплементовані
в антикорупційне законодавство України.
1. Відповідно до ЗУ «Про запобігання коруп-
ції» від 14.10 2014 року № 1700-VIII (НАЗК) готує
проект щорічної національної доповіді з реаліза-
ції засад антикорупційної політики, яку має за-
тверджувати Верховна Рада України (ст. 18).6
2. Державна програма щодо реалізації засад
державної антикорупційної політики (Антикоруп-
ційна стратегія) на 2015-2017 роки, затверджена
постановою КМУ від 29 квітня 2015 року № 2657
,
одним із очікуваних результатів має «форму-
вання та реалізацію державної антикорупцій-
ної політики на основі результатів аналізу до-
стовірних даних про корупцію та чинники, які
її обумовлюють, впровадження ефективного
моніторингу та координації реалізації антико-
рупційної політики незалежним спеціалізова-
ним органом із залученням представників гро-
мадянського суспільства».
3. 13 січня 2017 року НАЗК схвалило «Мето-
дику стандартного опитування щодо рівня кору-
пції в Україні»8
, яка «…має забезпечити коректне
поєднання об’єктивних та суб’єктивних (оціноч-
них) даних, тобто оцінки сприйняття стану та по-
ширеності корупції з урахуванням даних про ре-
альні корупційні практики»9
, а результати дослі-
дження за нею будуть відображені у щорічній на-
ціональній доповіді щодо реалізації засад анти-
корупційної політики.
5. Характеристика етапів (хвиль) дослідження у 2017 році
Для досягнення мети дослідження – моніто-
рингу прозорості і ефективності антикорупційних
програм ЗВО – було відібрано 200 українських
ЗВО, що були у рейтингу «Топ-200 Україна» у
2016 році.
Протягом дослідження, яке охоплює період з
березня по грудень 2017 року можна виділити
три основні етапи (хвилі):
1 хвиля – надсилання листів до адміністрацій
ЗВО з проханням заповнити опитувальник дослі-
дження (надіслано 200 листів; отримано 42 запо-
внені опитувальники; всього відреагували 58
ЗВО).
2 хвиля – надсилання запитів щодо надання
доступу до публічної інформації про антикоруп-
ційну діяльність (надіслано 158 запитів; отри-
мано 27 заповнених опитувальників; всього від-
реагували 65 ЗВО).
3 хвиля – після звернення керівництва ГО
«РЦЄП» до Уповноваженого ВРУ з прав людини
від ЗВО, що проігнорували 1 і 2 хвилі, почали на-
дходити відповіді (отримано 12 заповнених опи-
тувальників; всього відреагували 64 ЗВО).
Кількість ЗВО, які проігнорували 1 і 2 хвилі до-
сліджень, звернення МОНУ (лист 1/9-637 від
28.11.2017 як реакція на дії Уповноваженого
ВРУ), – 37. 8 ЗВО відмовили в запиті на доступ до
публічної інформації.
Крім того, додатково було отримано інфор-
мацію від 3 ЗВО, яким не надсилалися листи про-
тягом 1 і 2 хвиль.
Впродовж 2017 року два ЗВО було реоргані-
зовано шляхом об’єднання в один.
Тому загальна кількість ЗВО, які було охоп-
лено дослідженням, становить 202.
6
6 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10 2014 року № 1700-VIII [електронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
7 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикору-
пційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки» від 29 квітня 2015 р. № 265 [електронний ре-
сурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/265-2015-%D0%BF.
8Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні» [електронний ре-
сурс]. Режим доступу:
ftp://91.142.175.4/nazk_files/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D0%97
%D0%9A_21.12.2016.pdf.
9 В НАЗК схвалили Методику стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні [електронний ресурс]. Режим доступу:
https://nazk.gov.ua/news/v-nazk-shvalyly-metodyku-standartnogo-opytuvannya-shchodo-rivnya-korupciyi-v-ukrayini.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
8
6. Можливості та обмеження
Дослідження має кілька характеристик, які
визначають його унікальність поміж інших дослі-
джень, спрямованих на аналіз і висвітлення осо-
бливостей корупційної практики у національній
вищій освіті.
По-перше, достатньо великий обсяг вибірки
українських ЗВО (202 ЗВО, 200 з яких розміщено
в консолідованому рейтингу ТОП-200 за 2016 рік)
дозволяє вивчати не лише сприйняття адмініст-
раціями ЗВО проблеми корупції, а й реальний до-
свід превентивно протидіяти її проявам.
По-друге, вибірка дослідження побудована
так, що дає змогу аналізувати дані не лише на рі-
вні України в цілому, а й на рівні кожної області і
окремо в місті Києві.
Зважаючи на звуження предмета дослі-
дження, зокрема того, що корупція як явище,
притаманне винятково вищій освіті, та беручи до
уваги той факт, що вітчизняні ЗВО України не мо-
жуть тепер функціонувати на тимчасово окупова-
них територіях, опитування в 2017 році проводи-
лось тільки на територіях, підконтрольних уряду
України.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
9
РЕЙТИНГ ПРОЗОРОСТІ ТА
ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ ЗВО У 2017 РОЦІ
Місце Назва ЗВО СУМА балів Рівень прозорості, %
1 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 24,25 83,62
2 Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського 20,50 70,69
3 Черкаський державний технологічний університет 20,25 69,83
4 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара 20,00 68,97
5 Тернопільський національний економічний університет 19,25 66,38
6 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя 18,75 64,66
7 Одеський національний медичний університет 18,50 63,79
8-10 Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського 18,25 62,93
8-10 Національний фармацевтичний університет 18,25 62,93
8-10 Приазовський державний технічний університет 18,25 62,93
11 Українська медична стоматологічна академія 18,00 62,07
12-13 Миколаївський національний аграрний університет 17,75 61,21
12-13 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 17,75 61,21
14 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ 17,50 60,34
15 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 17,25 59,48
16 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 17,00 58,62
17-18 Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна 16,75 57,76
17-18 Одеська національна академія харчових технологій 16,75 57,76
19-20 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка 16,25 56,03
19-20 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 16,25 56,03
21-22 Вінницький національний технічний університет 16,00 55,17
21-22 Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія 16,00 55,17
23-24 Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 15,75 54,31
23-24 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 15,75 54,31
25-26 Криворізький національний університет 15,25 52,59
25-26 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 15,25 52,59
27 Національний лісотехнічний університет України 15,00 51,72
28-29 Луцький національний технічний університет 14,75 50,86
28-29 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 14,75 50,86
30-34 Глухівський національний педагогічний університет 14,50 50,00
30-34 Національний університет "Острозька академія" 14,50 50,00
30-34 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 14,50 50,00
30-34 Сумський державний університет 14,50 50,00
30-34 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 14,50 50,00
35-38 Національний гірничий університет 14,25 49,14
35-38 Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" 14,25 49,14
35-38 Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди 14,25 49,14
35-38 Українська інженерно-педагогічна академія 14,25 49,14
39-41 Буковинський державний медичний університет 14,00 48,28
39-41 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця 14,00 48,28
39-41 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 14,00 48,28
42-45 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 13,75 47,41
42-45 Мукачівський державний університет 13,75 47,41
42-45 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського 13,75 47,41
42-45 Ужгородський національний університет 13,75 47,41
46-55 Донбаський державний педагогічний університет 13,50 46,55
46-55 Запорізький національний технічний університет 13,50 46,55
46-55 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 13,50 46,55
46-55 Львівський інститут економіки і туризму 13,50 46,55
46-55 Національний університет "Одеська морська академія" 13,50 46,55
46-55 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 13,50 46,55
46-55 Таврійський державний агротехнологічний університет 13,50 46,55
46-55 Харківська гуманітарно-педагогічна академія 13,50 46,55
46-55 Херсонський державний університет 13,50 46,55
46-55 Хмельницький національний університет 13,50 46,55
56 Львівський державний університет фізичної культури 13,25 45,69
57-60 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 13,00 44,83
57-60 Національний університет "Львівська політехніка" 13,00 44,83
57-60 Одеський державний аграрний університет 13,00 44,83
57-60 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 13,00 44,83
61-62 Вінницький національний аграрний університет 12,75 43,97
61-62 Львівський національний аграрний університет 12,75 43,97
63 Дніпровський (Дніпродзержинський) державний технічний університет 12,50 43,10
64-65 Кам'янець-Подільський національний університет 12,25 42,24
64-65 Харківський державний університет харчування та торгівлі 12,25 42,24
66-69 Білоцерківський національний аграрний університет 12,00 41,38
66-69 Мелітопольський державний педагогічний університет 12,00 41,38
66-69 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського 12,00 41,38
66-69 Чорноморський державний університет імені Петра Могили 12,00 41,38

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
10
Місце Назва ЗВО СУМА балів Рівень прозорості, %
70-71 Державний університет телекомунікацій 11,75 40,52
70-71 Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" 11,75 40,52
72-75 Бердянський державний педагогічний університет 11,50 39,66
72-75 ДВНЗ "Університет банківської справи" НБУ 11,50 39,66
72-75 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 11,50 39,66
72-75 Центральноукраїнський національний технічний університет 11,50 39,66
76 Чернігівський національний технологічний університет 11,00 37,93
77-81 Київський національний університет будівництва і архітектури 10,50 36,21
77-81 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького 10,50 36,21
77-81 Національний авіаційний університет 10,50 36,21
77-81 Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди 10,50 36,21
77-81 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 10,50 36,21
82-84 Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка 10,25 35,34
82-84 Національний університет біоресурсів і природокористування України 10,25 35,34
82-84 Український державний університет залізничного транспорту 10,25 35,34
85 Київський національний лінгвістичний університет 10,00 34,48
86-87 Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка 9,75 33,62
86-87 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 9,75 33,62
88-89 Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ 9,50 32,76
88-89 Уманський національний університет садівництва 9,50 32,76
90-91 Одеський торговельно-економічний інститут КНТЕУ 9,25 31,90
90-91 Полтавський університет економіки і торгівлі 9,25 31,90
92-93 Донецький державний університет управління 8,25 28,45
92-93 Харківський національний університет радіоелектроніки 8,25 28,45
94 Одеський національний політехнічний університет 8,00 27,59
95-98 Донбаська державна машинобудівна академія 7,25 25,00
95-98 Донецький національний університет імені Василя Стуса 7,25 25,00
95-98 Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової 7,25 25,00
95-98 Одеський національний морський університет 7,25 25,00
99-100 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7,00 24,14
99-100 Національний університет водного господарства та природокористування 7,00 24,14
101 Донбаський державний технічний університет 6,75 23,28
102-103 Харківська державна академія культури 6,50 22,41
102-103 Харківський національний університет будівництва та архітектури 6,50 22,41
104-106 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова 6,00 20,69
104-106 Одеський національний економічний університет 6,00 20,69
104-106 Харківський національний медичний університет 6,00 20,69
107 Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" 5,75 19,83
108-110 Класичний приватний університет 5,50 18,97
108-110 Подільський державний аграрно-технічний університет 5,50 18,97
108-110 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 5,50 18,97
111-112 Запорізька державна інженерна академія 5,25 18,10
111-112 Ізмаїльський державний гуманітарний університет 5,25 18,10
113-114 Бердянський університет менеджменту і бізнесу 5,00 17,24
113-114 Житомирський державний технологічний університет 5,00 17,24
115-117 Запорізький державний медичний університет 4,75 16,38
115-117 Національна академія державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького 4,75 16,38
115-117 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира0 Гнатюка 4,75 16,38
118-119 Державний університет інфраструктури та технологій РЕОРГАНІЗОВАНИЙ 4,25 14,66
118-119 Донецький національний технічний університет 4,25 14,66
120-121 Донецький національний медичний університет ім. М. Горького 4,00 13,79
120-121 Національна металургійна академія України 4,00 13,79
122-123 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 3,75 12,93
122-123 Університет сучасних знань 3,75 12,93
124 Київський національний університет технологій та дизайну 3,25 11,21
125-127 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 3,00 10,34
125-127 Харківська державна академія фізичної культури 3,00 10,34
125-127 Херсонський державний аграрний університет 3,00 10,34
128-129 Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова 2,75 9,48
128-129 Херсонський національний технічний університет 2,75 9,48
130-132 Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» 2,50 8,62
130-132 Національний транспортний університет 2,50 8,62
130-132 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 2,50 8,62
133-135 Національна академія статистики, обліку та аудиту 2,25 7,76
133-135 Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) 2,25 7,76
133-135 Сумський національний аграрний університет 2,25 7,76
136-147 Житомирський державний університет імені Івана Франка 2,00 6,90
136-147 Запорізький національний університет 2,00 6,90
136-147 Івано-Франківський національний медичний університет 2,00 6,90
136-147 Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького 2,00 6,90
136-147 Луганський державний медичний університет 2,00 6,90
136-147 Маріупольський державний університет 2,00 6,90
136-147 Національна академія управління при Президентові України 2,00 6,90
136-147 Національна музична академія України імені П.І. Чайковського 2,00 6,90
136-147 Національний університет харчових технологій 2,00 6,90
136-147 Національний університет цивільного захисту України 2,00 6,90
136-147 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 2,00 6,90
136-147 Херсонська державна морська академія 2,00 6,90

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
11
Місце Назва ЗВО СУМА балів Рівень прозорості, %
148-151 Міжнародний науково-технічний університет імені ак. Юрія Бугая 1,50 5,17
148-151 Рівненський державний гуманітарний університет 1,50 5,17
148-151 Університет митної справи та фінансів 1,50 5,17
148-151 Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка 1,50 5,17
152-155 Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого 1,00 3,45
152-155 Київський університет імені Бориса Грінченка 1,00 3,45
152-155 Львівський торговельно-економічний університет 1,00 3,45
152-155 Полтавська державна аграрна академія 1,00 3,45
156-157 Луганський національний аграрний університет 0,75 2,59
156-157 Приватний вищий навчальний заклад "Київський міжнародний університет" 0,75 2,59
158-159 Львівська національна академія мистецтв 0,50 1,72
158-159 Одеська державна академія будівництва та архітектури 0,50 1,72
160-165 Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту 0,00 0,00
160-165 Європейський університет 0,00 0,00
160-165 Житомирський національний агроекологічний університет 0,00 0,00
160-165 Київський університет права Національної академії наук України 0,00 0,00
160-165 Університет економіки та права "КРОК" 0,00 0,00
160-165 Харківська державна академія дизайну і мистецтв 0,00 0,00
Навчальні заклади, які не надали відповіді на запити про доступ до публічної інформації
1 Академія адвокатури України
2 Академія муніципального управління
3 Академія праці, соціальних відносин і туризму
4 Буковинський державний фінансово-економічний університет
5 Дніпропетровська медична академія
6 Дніпропетровський гуманітарний університет
7 Донбаська національна академія будівництва і архітектури
8 Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій
9 Інститут підприємництва "Стратегія"
10 Київський медичний університет УАНБ
11 Київський національний торговельно-економічний університет
12 Київський національний університет культури і мистецтв
13 Київський університет туризму, економіки і права
14 Класичний приватний університет
15 Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
16 Львівський національний університет імені Івана Франка
17 Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені ак. С. Дем'янчука
18 Міжнародний університет фінансів
19 Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
20 Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
21 Національний університет "Києво-Могилянська академія"
22 Національний університет "Одеська юридична академія"
23 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
24 Одеський державний екологічний університет
25 Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
26 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
27 Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
28 Українська академія банківської справи Національного банку України
29 Українська академія друкарства
30 Український державний хіміко-технологічний університет
31 Університет державної фіскальної служби України
32 Університет імені Альфреда Нобеля
33 Харківська державна зооветеринарна академія
34 Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського
35 Харківський національний університет міського господарства
36 Хмельницький університет управління та права
37 Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
12
1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Концепція дослідження
При формулюванні концепції стандартного
опитування було враховано емпіричний досвід
використання у дослідницькій практиці двох ба-
зових підходів, які не лише взаємодоповнюють
один одного, а й конкурують.
А. Перший підхід орієнтований на вимірю-
вання параметрів феномену сприйняття ко-ру-
пції як специфічного виміру масової свідомості.
Б. Другий – на оцінювання рівня поширеності
корупційних практик в реальних відносинах10
.
Ці базові підходи використовувалися одноча-
сно у досягненні мети дослідження): 1) при ви-
вченні сприйняття корупції адміністраціями
ЗВО на основі їх готовності превентивно протиді-
яти корупційним практикам; 2) при дослідженні
поширеності корупційних практик в процесі на-
дання освітніх послуг у ЗВО.
В межах проекту «Покоління вільне від ко-
рупції» моніторинг прозорості і ефективності ан-
тикорупційних програм українських ЗВО було за-
плановано зробити в декілька етапів:
1) попередній етап – обстеження офіційних
інтернет-сайтів (прозорості діяльності) українсь-
ких ЗВО, які потрапили у перелік ТОП-200 (бере-
зень-квітень 2017 року)11
(Додаток 1)
2) перший етап (1 хвиля) – надсилання листів-
прохань щодо надання інформації про антикору-
пційну діяльність з прикріпленим опитувальни-
ком, який містив 27 запитань, розбитих на 2 ос-
новні блоки (березень-квітень 2017 року);
3) другий етап (2 хвиля) – надсилання офіцій-
них запитів про надання доступу до публічної ін-
формації керівництву тих ЗВО, які не відгукнулися
на листи-прохання і не надіслали заповнені опи-
тувальники дослідження (червень-липень 2017
року) спочатку на електронні адреси, а тим нав-
чальним закладам, в яких електронна пошта не
діяла, було розіслано паперові варіанти запиту.
Після того, як значна частина ЗВО не відреа-
гувала, на звернення ГО «РЦЄП», було надіслано
листа Уповноваженому ВРУ з прав людини. Вна-
слідок відкриття провадження Уповноваженим
ВРУ за прав людини адміністрації ЗВО почали
надсилати інформацію про свою антикорупційну
діяльність.
Тому, зважаючи на значну кількість отрима-
них листів-повідомлень від ЗВО, було вирішено
продовжити дослідження започатковане у прое-
кті «Покоління вільне від корупції», і оформивши
звіт як окремий проект, який реалізується влас-
ними ресурсами (без залучення зовнішнього
джерела фінансування):
4) третій етап (3 хвиля) – опрацювання листів
відповідей від керівництва ЗВО про антикоруп-
ційну діяльність (грудень 2017 року).
Звіт за даним дослідженням є агрегованим
звітом, який містить результати моніторингу ан-
тикорупційних програм (березень-липень 2017
року) за проектом «Покоління вільне від коруп-
ції» (березень-липень) і результатами, отрима-
ними наприкінці 2017 року (грудень 2017 року).
1.2. Процедура отримання даних
1. Рівень репрезентативності та вимоги до
розміру вибірки.
Показники, що використовувалися для оціню-
вання корупційної практики у вищій освіті, за вка-
заними напрямами дослідження розраховува-
лися за такими кластерами:
Україна в цілому;
регіони (області і м. Київ) в цілому;
ЗВО за регіонами.
Для дослідження було попередньо відібрано
200 ЗВО (із 449), тобто вибірка формувалася на
основі одноступеневого відбору. Опитуванням
охоплено 44,99% українських ЗВО.
10
10 Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні» [електронний
ресурс]. Режим доступу:
ftp://91.142.175.4/nazk_files/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D0%97
%D0%9A_21.12.2016.pdf.
11Консолідований рейтинг ВНЗ України 2016 року [електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/rating/51741/.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
13
2. Інструментарій опитування.
Вхідна інформація, використовувана для оці-
нювання корупційних практик у вищій освіті, зби-
ралася у файл первинних даних обстеження у фо-
рматі документу Microsoft Excel. Зведення і обро-
бка вихідної інформації здійснювалося у файло-
вому документі Microsoft Excel.
Інформація від респондентів збиралася з ви-
користанням стандартних форм, які містили ан-
кетні запитання відповідно до напрямку дослі-
дження (опитувальник), і описово.
З метою отримання даних в межах дослі-
дження для комунікацій з респондентами вико-
ристовувалися такі види зв’язку (табл. 1.1):
- особисті інтерв’ю;
- офіційне листування;
- особисті повідомлення.
Таблиця 1.1 – Форми зв’язку з респондентами, які використовувалися в дослідженні
Етап дослідження Особисті інтерв’ю
Офіційне листування
Електронні листи Листи поштою
Попередній
Перший (1 хвиля) +
Другий (2 хвиля) + + +
Третій (3 хвиля) + + +
Крім того, на попередньому етапі застосову-
валося анонімне обстеження офіційних веб-сай-
тів ЗВО.
Інформація від респондентів використовува-
лася для розрахунку показників, які частково ко-
респондують із об’єктивними показниками, що
використовуються у Національній доповіді щодо
реалізації засад антикорупційної політики (ст. 20
Закону України «Про запобігання корупції»)12
, та
передбаченими законодавством індикаторами
ефективності антикорупційної політики. Зокрема
в опитувальнику дослідження (Додаток 2) час-
тина анкетних запитань спрямована на отри-
мання таких відомостей.
В можливих подальших дослідженнях коруп-
ційних практик в українській вищій освіті
Відповідно до підходів до трактування по-
няття корупції, викладених в Методиці стандарт-
ного опитування щодо рівня корупції в Україні13
,
в дослідженні використовувалися 2 з них:
а) розуміння корупції, яке базується на
прийнятих в конкретному суспільстві уявленнях
про види поведінки, що належать до корупцій-
них;
12
12 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10 2014 року № 1700-VIII [електронний ресурс]. Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
1313 Рішення НАЗК від 13.01. 2017 року «Методика стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні» [електронний
ресурс]. Режим доступу:
ftp://91.142.175.4/nazk_files/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98%D0%9A%D0%90_%D0%9D%D0%90%D0%97
%D0%9A_21.12.2016.pdf.
14 http://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2016/.
можна застосовувати опитувальник з приведен-
ням у відповідність до вимог відомостей, які ві-
дображаються у Національній доповіді щодо ре-
алізації засад антикорупційної політики.
3. Узгодженість даних.
Дослідження корупції у вищій освіті має ба-
гато спільного з аналогічним дослідженням, про-
веденим у серпні-жовтні 2016 року експертами
Transparency International Україна (TI) «Оцінка
найбільших приватних та державних компаній
України» 14
. Представлений звіт було взято за
базу для формування анкетних запитань в опиту-
вальнику, що використовувався при дослідженні
прозорості і ефективності антикорупційних про-
грам українських ЗВО.
б) «законодавче визначення» – розуміння ко-
рупції та її окремих різновидів на основі законо-
давчих приписів про відповідальність за коруп-
ційні правопорушення, а також кореспондуючі з
ними положення про превентивні заборони та
обмеження для суб’єктів, які спеціально визна-
чені законом.
1.3. Розуміння феномену корупції

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
14
При цьому завершальний етап (3 хвиля) дос-
лідження базувався на використанні обидвох
підходів. Законодавче визначення поняття кору-
пції міститься у вже згадуваному Законі України
«Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014
року № 1700-VIII:
«корупційне правопорушення – діяння,
що містить ознаки корупції, вчинене особою, за-
значеною у частині першій статті 3 цього Закону,
за яке законом встановлено кримінальну, дис-
циплінарну та/або цивільно-правову відповідаль-
ність»;
«корупція – використання особою, зазна-
ченою у частині першій статті 3 цього Закону, на-
даних їй службових повноважень чи пов’язаних з
ними можливостей з метою одержання неправо-
мірної вигоди або прийняття такої вигоди чи
прийняття обіцянки/пропозиції такої
вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обі-
цянка/пропозиція чи надання неправомірної ви-
годи особі, зазначеній у частині першій статті 3
цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи
юридичним особам з метою схилити цю особу до
протиправного використання наданих їй службо-
вих повноважень чи пов’язаних з ними можливо-
стей».
Проте пряме використання таких визначень
має виключати або принаймні обмежувати мож-
ливість самооцінки респондентами певних ситу-
ацій за критеріями наявності чи відсутності ознак
корупції як основного способу ідентифікації кору-
пційних практик. Тому в опитувальнику дослі-
дження (Додаток 2) представники адміністрацій
ЗВО лише фіксували певні дії, вчинки, рішення
тощо, які є зовнішніми ознаками корупційної по-
ведінки та базуються на законодавчих приписах
про відповідальність (кримінальну, адміністрати-
вну та дисциплінарну).
Оскільки в експертів ГО «РЦЄП» не було пов-
новажень вимагати підтвердження кожної ствер-
дної відповіді на запитання опитувальника, тому
заповнені опитувальники і надіслані документа-
льні підтвердження від кожного ЗВО не можуть
бути підставою для остаточної оцінки ефективно-
сті і прозорості антикорупційних політик україн-
ських ЗВО. А розрахований нами рейтинг ЗВО за
рівнем прозорості і ефективності антикорупцій-
них програм може стати ефективним інструмен-
том посилення заходів з протидії і попередження
корупційних практик передусім для адміністрації
кожного навчального закладу.
1.4. Сфера оцінювання
Відповідно до мети одним з головних
завдань дослідження було визначення пошире-
ності корупції у вищій освіті в Україні загалом. Не-
зважаючи на попередні дослідження, що були
проведені в Україні (ТІ, КМІС), необхідно розме-
жовувати оцінювання корупційних практик різ-
них сфер та інститутів. Необхідність диференці-
йованого підходу передбачена і в базових доку-
ментах державної антикорупційної політики Дер-
жавна програма щодо реалізації засад держав-
ної антикорупційної політики (Антикорупційна
стратегія) на 2015-2017 роки, затверджена поста-
новою Кабінету Міністрів України від 29 квітня
2015 року № 265, також виділяє «сфери, що най-
більш вражені корупцією», акцентуючи увагу на
необхідності диференційованого підходу до різ-
них інститутів та секторів не лише публічної
сфери, але й приватної. До одної з таких сфер на-
лежить і освіта (вища, загальна, дошкільна). В на-
шому дослідженні ми обмежилися вищою осві-
тою з огляду на основну зайнятість у цій сфері бі-
льшості членів ГО «РЦЄП».

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
15
2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ
ОЦІНЮВАННЯ КОРУМПОВАНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Показники дозволяють кількісно вимірювати
поширеність корупційних практик у навчальних
закладах вищої освіти.
Для структурування аспектів корупційної
практики формулювалися анкетні питання і
блоки питань опитувальника. Система показни-
ків дозволяє актуалізувати15
«корупційну прак-
тику».
2.1. Показники поширеності корупційної практики
У вже згадуваній Методиці стандартного опи-
тування щодо рівня корупції в Україні показники
ділять на дві групи:
1) базові (фіксувальні) показники, які оціню-
ють: а) частоту контактів особи з державними та
недержавними інститутами, у сфері відносин з
якими законодавчо визнається можливість вини-
кнення корупційних практик; б) наявність в ситу-
аціях, зафіксованих на основі попереднього по-
казника, ознак, які дозволяють кваліфікувати такі
ситуації як «ситуації з ознаками корупційних
практик»;
2) конкретизувальні показники, серед яких:
а) частота корупційних практик; б) види коруп-
ційних благ, що включені в схеми корупційних ві-
дносин та їх вартісна оцінка; в) суб’єктний склад
корупційних відносин; г) характер рішень, що
приймались внаслідок корупційних взаємодій; д)
наявність та види негативних реакцій на вима-
гання посадовцями хабарів чи інших видів кору-
пційних дій; е) поширеність випадків інформу-
вання керівництва чи правоохоронних органів
про факти корупції.
У нашому дослідженні ці групи показників
лягли в основу розроблення опитувальника, що
призначений для адміністрації ЗВО.
2.2. Показники корупції за напрямками дослідження
Оцінювання проводилось активістами Гро-
мадської організації «Регіональний центр євроін-
теграційних проектів» з використанням форми
опитувальника (анкети), який наведено в Дода-
тку 2. Цей опитувальник було адаптовано так, аби
він відображав поточну ситуацію в освітньому се-
редовищі України.
В межах кожного з етапів дослідження вико-
ристовувався свій перелік показників.
Під час моніторингу офіційних веб-сайтів на-
вчальних закладів (попередній етап) передусім
цікавила інформація про:
• підзаконні акти;
• антикорупційну політику;
• кодекс етики;
• регламенти та процедури;
• фінансову звітність.
Форма складається із 2 тематичних блоків.
1. Розкриття антикорупційної програми.
2. Організаційна прозорість, структура.
В опитувальнику містилося 27 запитань. Оці-
нюючи навчальні заклади щодо прозорості їхньої
15
15 Актуалізація (лат. actualis — діяльний, діяльнісний, фактичний) – переведення в дію, стан активності того, що існувало лише поте-
нційно чи латентно
звітності та ефективності антикорупційної про-
грами, за ствердну відповідь з відповідним підт-
вердженням у примітках (інтернет-посиланням
на ресурс, скан-копією документу, номером на-
казу тощо) за кожне запитання ставився 1 бал; за
ту ж відповідь, але без розміщення в інтернеті
(брак прозорості), – 0,75 балу; за ствердну відпо-
відь без підтвердження у примітках – 0,5 балу; за
негативну відповідь або її відсутність – 0 балу.
Крім того, пункти, які стосувалися Антикорупцій-
ної програми і Етичного кодексу, були і в опиту-
вальнику (1, 2, 3 хвилі), і під час моніторингу офі-
ційних веб-сайтів ЗВО (попередній етап). Тому, за
умови, що під час обстеження офіційних сторінок
українських ЗВО в мережі інтернет на сайті було
розміщено Антикорупційну програму чи Етичний
кодекс (ставився відповідно 1 бал), на наступ-
ному етапі при оцінюванні питань в опитуваль-
нику наявність цих документів оцінювалася в 0
балів. Максимальну кількість балів, яку міг на-
брати кожен з ЗВО, становила 29 балів. Тоді для
означення відсоткового відношення фактичної
суми набраних балів до максимально можливої

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
16
можна запропонувати індекс прозорості антико-
рупційної політики ЗВО.
, (2.1)
де п – кількість анкетних запитань;
Бі – нарахований бал на і-те анкетне запи-
тання навчальному закладу;
Бтах і – максимально можливий бал за і-те ан-
кетне запитання.
Для спрощення і об’єктивізації процедури
оцінювання було розроблено систему оціночних
значень кожного із показників опитувальника
дослідження (табл. 2.1, 2.2).
Таблиця 2.1 – Таблиця оціночних значень параметрів прозорості і ефективності
антикорупційних програм ЗВО (попередній етап)
№
з/п
Запитання за блоками Оцінка в балах
І БЛОК. ІНФОРМАЦІЯ, РОЗМІЩЕНА НА САЙТІ І ЯКУ ЛЕГКО ЗНАЙТИ 0 балів 1 бал
1 Розміщення на сайті Антикорупційної програми є нема
2 Наявність підзаконних актів є нема
3 Внутрішній кодекс етики для співробітників є нема
4 Розміщення фінансової звітності є нема
Таблиця 2.2 – Таблиця оціночних значень параметрів прозорості і ефективності
антикорупційних програм ЗВО (основні етапи)
№
з/п
Запитання за блоками Оцінка в балах
1 2 3 4 5 6
ІI БЛОК. РОЗКРИТТЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРО-
ГРАМИ
0 балів 0,5 балів 0,75 балів 1 бал
1 Публічний доступ до Антикорупційної про-
грами (якщо є в п. І.1, то 0 балів)
нема є наказ на сайті
2 Призначені Уповноважених осіб з реалізації
заходів Антикорупційної програми
нема є наказ розділ на сайті
3 Ідентифікований перелік корупційних ризиків нема є в АП наказ/на сайті
4 Внутрішній кодекс етики для співробітників
(якщо є в п. І.3, то 0 балів)
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
5 Наявність заходів по боротьбі з корупцією в ко-
дексі етики
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
6 Застосування антикорупційних заходів до всіх
співробітників, передбачених кодексом етики
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
7 Застосування антикорупційних заходів до тре-
тіх осіб і організацій, з якими працює навчаль-
ний заклад
ні так в АП окремий доку-
мент/на сайті
8 Застосування антикорупційних заходів до під-
рядників, субпідрядників і постачальників
ні так в АП окремий доку-
мент/на сайті
9 Наявність спеціальних навчальних програм по
боротьбі з корупцією для своїх співробітників
(тренінги / курси)
нема є 1 > 1
10 Наявність політики, яка встановлює стандарти
для прийняття подарунків, відслідковування
транспортних витрат і т. ін.
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
11 Наявність політики, що забороняє корпоратив-
ний підкуп
нема є в АП окремий доку-
мент/на сайті
%100
1
1
×=
∑
∑
=
=
п
і
ітах
п
і
і
ЗВО
Б
Б
ІПАП

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
17
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5 6
12 Наявність процедури декларування конфлі-
кту інтересів
нема є в АП окремий до-
кумент/на
сайті
13 Наявність системи захисту викривачів (тих,
хто повідомляє проступки всередині навча-
льного закладу)
нема є в АП опис
14 Наявність спеціальних конфіденційних кана-
лів для співробітників, щоб повідомляти про
факти корупції або для консультацій
нема є 1 канал > 1 каналу
15 Регулярний моніторинг своїх програм по бо-
ротьбі з корупцією
ні так регулярність наказ/на
сайті
16 Наявність внутрішніх стандартів щодо полі-
тичного нейтралітету
нема є - документ/на
сайті
17 Наявність заборони робити політичні внески
від імені навчального закладу
нема є - документ/на
сайті
18 Наявність затверджених стандартів для
прийняття подарунків
нема є - наказ/на
сайті
ІII БЛОК. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПРОЗОРІСТЬ, СТРУ-
КТУРА
0 балів 0,5 балів 0,75 балів 1 бал
1 Виплата винагороди за інформацію про
корупційні правопорушення
нема є вказаний роз-
мір
на сайті
2 Моніторинг ефективності антикорупцій-
ної програми
нема так хто проводить наказ/на
сайті
3 Наявність призначеного департаменту
або особи, відповідальних за запобіжні
заходи з протидії корупційним правопо-
рушенням
нема є наказ на сайті
4 Проведення індивідуальних консульта-
цій щодо антикорупційних заходів Упов-
новаженою особою чи департаментом
ні так якесь підтвер-
дження
на сайті
5 Проведення внутрішніх розслідувань
фактів порушення антикорупційної про-
грами впродовж минулого 2016 року
- ні/не ви-
явлено
так сканкопії/№
наказу
6 Обов’язкове візування усіх договорів з
боку Уповноваженого
ні так - якесь підт-
вердження
7 Звітування Уповноваженою особою (ке-
рівником департаменту) з реалізації за-
ходів Антикорупційної програми за ре-
зультати діяльності 2016 року
ні так № наказу копія на
сайті/скан-
копія
8 Проведення внутрішніх розслідувань
випадків корупційної діяльності праців-
ників у 2016 році
- ні/не ви-
явлено
так сканкопії/№
наказу
9 Проведення заходів з припинення або
розслідування корупційних злочинів з
боку правоохоронних органів у 2016
році
- ні/не ви-
явлено
так сканкопії/№
наказу/ре-
єстр

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
18
3. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ПРОЗОРОСТІ І
ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ
ПОЛІТИК УКРАЇНСЬКИХ ЗВО
Досягнення мети даного дослідження – запо-
чаткування пілотного в Україні моніторингу про-
зорості і ефективності антикорупційних політик
українських ЗВО – передбачала реалізацію таких
завдань:
1) з’ясувати і оцінити прозорість оприлюд-
нення звітності та документів антикорупційної
політики, які характеризуються високим рівнем
корупціогенних ризиків (попередній етап);
2) оцінити готовність адміністрацій ЗВО пре-
вентивно протидіяти корупційним практикам і
частково – їх реальний досвід (1, 2, 3 хвилі).
3.1. Попередній етап. Обстеження офіційних інтернет-сайтів (прозо-
рості) українських ЗВО
Збір інформації та її оцінювання проводились
у березні-липні 2017 року. При проведенні дослі-
дження ми не ставили собі за мету зібрати інфо-
рмацію про навчальний заклад, яка є доступною
онлайн у засобах масової інформації чи держав-
них реєстрах. Автори дослідження вважають ви-
моги щодо розкриття інформації, включені до
цього списку, такими, яких повинен дотримувати
сучасний український виш. У той же час, цей спи-
сок не є вичерпним.
Вихідною інформацією про найкращі вітчиз-
няні виші слугував консолідований рейтинг ви-
щих навчальних закладів України у 2016 році,
складений інформаційним освітнім ресурсом
«Освіта.ua»16 (Додаток 1).
Запровадження антикорупційної програми є
обов’язковим для усіх українських вищих навча-
льних закладів, починаючи з 2015 року. 2 бере-
зня 2017 року НАЗК розробило типову антикору-
пційну програму, яку вітчизняні виші можуть ада-
птувати для затвердження своєї17
.
Ми досліджували наявність такої інформації
(рис. 3.1):
1) розміщення на сайті затвердженої антико-
рупційної програми (АП);
2) наявність підзаконних актів (ПА);
3) наявність кодексу етики викладача і/або
студента (КЕ);
4) розміщення фінансової звітності (ФЗ).
Рис. 3.1. Наявність на сайтах інформації про прозорість антикорупційної діяльності
1616 Консолідований рейтинг вузів України 2016 року: http://osvita.ua/vnz/rating/51741/.
17 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0326-175.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
36
18
7
40
64
82
93
60
нема інформації на сайті
є на сайті
АП ПА КЕ ФЗ

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
19
В результаті обстеження офіційних сайтів
було виявлено, що 36% (72 із 200) університетів
мають затверджену антикорупційну програму та
надали публічний доступ до неї; 18% ЗВО розміс-
тили підзаконні акти які регламентують антико-
рупційну діяльність; 7% розмістили кодекси
етики; 40% досліджених ЗВО розміщують на своїх
сайтах фінансову звітність.
Оприлюднена інформація про антикоруп-
ційну діяльність може відображати лише част-
ково превентивні заходи і боротьбу з корупцією,
що є складовою позитивного іміджу кожного ви-
щого навчального закладу.
3.2. Перша хвиля. Дослідження ефективності антикорупційних про-
грам (листи-прохання)
На наступному етапі дослідження у березні-
квітні 2017 року адміністраціям ЗВО, які увійшли
до рейтингу ТОП 200 найкращих ЗВО України,
надсилалися листи-прохання про надання інфор-
мації про антикорупційну діяльність
За основу такого дослідження було взято вже
згадуваний звіт експертів TI18. До листів-прохань
прикріплювався опитувальник (Додаток 2), що
містив 27 запитань, розбитих на 2 основні блоки:
1) розкриття антикорупційної програми;
2) організаційна ефективність антикорупцій-
ної діяльності.
Нижче у таблиці 3.1 наводяться узагальнені
результати 1 хвилі дослідження.
Таблиця 3.1 – Узагальнені результати реагування адміністрацій українських ЗВО на надіслані листи-
прохання про надання інформації про антикорупційну діяльність (1 хвиля)
№ з/п Область
Всього ЗВО у
списку ТОП 200
Реакція на листи прохання Ігнорування
листів-про-
хань
Заповнені опи-
тувальники
Всього відпо-
відей
1 2 3 4 5 6
1 Вінницька 4 1 1 3
2 Волинська 2 1 1 1
3 Дніпропетровська 16 4 4 12
4 Донецька 10 3 4 6
5 Житомирська 3 0 1 2
6 Закарпатська 3 1 1 2
7 Запорізька 10 2 4 6
8 Івано-Франківська 4 2 2 2
9 Київська 3 1 1 2
10 Кіровоградська 2 1 1 1
11 Луганська 5 1 2 3
12 Львівська 14 3 4 10
13 м. Київ 39 4 4 35
14 Миколаївська 4 2 2 2
15 Одеська 16 3 4 12
16 Полтавська 6 1 1 5
17 Рівненська 5 0 0 5
18 Сумська 5 2 3 2
19 Тернопільська 5 1 2 3
20 Харківська 25 5 9 16
21 Херсонська 4 0 1 3
22 Хмельницька 5 2 3 2
23 Черкаська 4 0 1 3
24 Чернівецька 3 2 2 1
25 Чернігівська 3 0 0 3
Україна в цілому 200 42 58 142
18
http://ti-ukraine.org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2016/.

ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів»
20
Отже, за результатами 1 хвилі дослідження
було отримано заповнених 42 опитувальники. Із
16 ЗВО, які надіслали заповнені опитувальники:
1) представники трьох ЗВО зазначили, що ан-
тикорупційної програми немає (Донецький наці-
ональний технічний університет, Харківська дер-
жавна академія фізичної культури, Житомирсь-
кий національний агроекологічний університет);
2) три ЗВО надали описові відповіді (Харків-
ський національний медичний університет, По-
дільський державний аграрно-технічний універ-
ситет, Сумський національний аграрний універ-
ситет);
3) від трьох ЗВО надійшло посилання на офі-
ційний сайт, де розміщено Антикорупційну про-
граму і, зі слів представників навчальних закла-
дів, всю необхідну інформацію (Херсонський на-
ціональний технічний університет, Луганський
державний медичний університет, Одеська дер-
жавна академія будівництва та архітектури);
4) представники Запорізького національного
університету пообіцяли надіслати відповідь піз-
ніше;
5) від чотирьох ЗВО надійшла інформація про
те, що антикорупційна діяльність проводиться в
повному обсязі відповідно до чинних вимог зако-
нодавства України (Харківський національний
університет будівництва та архітектури, Львівсь-
кий державний університет фізичної культури,
Запорізький державний медичний університет,
Харківська державна академія дизайну і мис-
тецтв);
5) в Уманському національному університеті
садівництва інформація про антикорупційну дія-
льність вважається закритою;
6) від Тернопільського національного педаго-
гічного університету імені Володимира Гнатюка
надійшли критичні зауваження щодо методики
опитування і прохання роз’яснити незрозумілі
моменти, проте відповідь на питання, які були
зрозумілими, так і не надійшла (керівництво ГО
«РЦЄП» звернулося із зустрічною пропозицією
долучитися до антикорупційного моніторингу і
напрацювати досконалішу методику, зворотної
відповіді не отримано).
3.3. Друга хвиля. Дослідження ефективності антикорупційних про-
грам (запити на доступ до публічної інформації)
У ті ЗВО, що проігнорували листи з проханням
заповнити опитувальник чи надали неповну ін-
формацію про антикорупційну діяльність (таких
було 158), у червні 2017 року були надіслані офі-
ційні запити на доступ до публічної інформації.
Нижче у таблиці 3.2 наводяться узагальнені
результати 2 хвилі дослідження.
Таблиця 3.2 - Узагальнені результати реагування адміністрацій українських ЗВО на надіслані офі-
ційні запити про надання доступу до інформації про антикорупційну діяльність (2 хвиля)
№
з/п
Область
Всього ЗВО у
списку ТОП 200
Реакція на листи прохання
Ігнорування
(відмова) за-
питів
Заповнені
опитуваль-
ники
Всього від-
повідей
1 2 3 4 5 6
1 Вінницька 4 2 3 0
2 Волинська 2 1 1 0
3 Дніпропетровська 16 2 3 10
4 Донецька 10 0 1 7
5 Житомирська 3 0 2 1
6 Закарпатська 3 1 1 1
7 Запорізька 10 1 3 4
8 Івано-Франківська 4 0 2 0
9 Київська 3 0 0 2
10 Кіровоградська 2 0 0 1
11 Луганська 5 2 3 0
12 Львівська 14 2 6 8
13 м. Київ 39 1 9 27