...

2. КАРЛ I ОДРУЖИВСЯ НА ГЕНРИЄТТІ МАРІЇ. ПРИНЦЕСА-КА
ТОЛИЧКА ПРИБУЛА В АНГЛІЮ З РОСКІШНОЮ СВИТОЮ.
ВЛАСТОЛЮБНА І ЗВЕРХНЯ, ВОНА ЗРАЗУ Ж НАЛАШТУВАЛА
ПРОТИ СЕБЕ І ПРИДВОРНИХ, І ПРОСТИХ ГОРОДЯН..

3. ГЕРЦОГ ПОЇХАВ ДО ФРАНЦІЇ, ЩОБ
ДОМОВИТИСЯ ПРО СПІЛЬНУ ВІЙ-
НУ ПРОТИ ІСПАНІЇ. У ФРАНЦІЇ В
ЦЕЙ ЧАС ПОЧАЛОСЯ ПОВСТАННЯ
ПРОТЕСТАНТІВ. ПО ОДНІЙ З ЛЕ-
ГЕНД, БЕКІНГЕМ ЗАКОХАВСЯ У
ФРАНЦУЗЬКУ КОРОЛЕВУ АННУ АВ-
СТРІЙСЬКУ. АЛЕ КАРДИНАЛ РІШЕ-
ЛЬЄ ЗАВАДИВ ПЛАНАМ ПІДКОРЮ-
ВАЧА ЖІНОЧИХ СЕРДЕЦЬ. ПОВЕР-
НУВШИСЯ З ФРАНЦІЇ, БЕКІНГЕМ,
ЩОБ ВІДОМСТИТИ РІШЕЛЬЄ, ВИ
РІШИВ ПІДТРИМАТИ ПОВСТАЛИХ
ФРАНЦУЗЬКИХ ГУГЕНОТІВ.
ГЕРЦОГ
БЕКІНГЕМ

4. ОБУРЕНИЙ РАДІСТЮ НАРОДА З
ПРИВОДУ СМЕРТІ БЕКІНГЕМА,
КАРЛ I ПОГРОЖУВАВ РОЗПУСТИ-
ТИ ПАРЛАМЕНТ. У ВІДПОВІДЬ
ГОЛОВА ПАРЛАМЕНТУ ПРОВІВ
ЗАКОН, ПО ЯКОМУ ВСЯКИЙ, ХТО
НАДАЄ ПІДТРИМКУ КАТОЛИКАМ
ЧИ ПОЧНЕ ЗБИРАТИ ПОДАТКИ
БЕЗ ДОЗВОЛУ ПАРЛАМЕНТУ, ОГО
ЛОШУЄТЬСЯ ВОРОГОМ ДЕРЖА-
ВИ. КОРОЛЬ РОЗПУСТИВ ПАРЛА-
МЕНТ. ОДИНАДЦЯТЬ РОКІВ ВІН
НЕ ЗБИРАВСЯ. КОРОЛІВСЬКІ
СЛУЖНИКИ СИЛОЮ ВІДБИРАЛИ
ГРОШІ У ТИХ, ХТО ВІДМОВЛЯВ-
СЯ ПЛАТИТИ ПОДАТКИ БЕЗ РІ-
ШЕННЯ ПАРЛАМЕНТУ. НЕВДОВО
ЛЕНИХ КИДАЛИ У В’ЯЗНИЦІ.
КАРЛ І
(1625-1649)

5. УСІ ЦІ ПОДІЇ ОСТАТОЧНО ЗІПСУВАЛИ СТОСУНКИ КАРЛА I
З ПАРЛАМЕНТОМ. ПАРЛАМЕНТ ВИМАГАВ ЗААРЕШТУВАТИ
БЕКІНГЕМА. КОРОЛЬ ВІДМОВИВСЯ. ОФІЦЕР АНГЛІЙСЬКОЇ
АРМІЇ ФЕЛТОН УДАРОМ КИНДЖАЛА ПРЯМО В СЕРЦЕ, ВБИВ
УЛЮБЛЕНЦЯ ДВОХ КОРОЛІВ І ОДНОЇ КОРОЛЕВИ.

6. ШОТЛАНДЦІ ВІДМОВИЛИСЬ КОРИТИСЯ АНГЛИКАНСЬ-
КІЙ ЦЕРКВІ.ЩОБ ПРИДУШИТИ ЗАКОЛОТ, КАРЛУ I БУЛИ
ПОТРІБНІ ГРОШІ.ВІН СКЛИКАВ ПАРЛАМЕНТ. ЗАМІСТЬ
ГРОШЕЙ ПАРЛАМЕНТ ПРИРІК ДО СМЕРТІ ОДНОГО З НО-
ВИХ УЛЮБЛЕНЦІВ КОРОЛЯ ГРАФА СТРАФФОРДА.-НЕ
СПОДІВАЙТЕСЯ НА КНЯЗІВ СВІТУ,- СКАЗАВ СТРАФФОРД.

7. КРОМВЕЛЬ ЗНАВ, ЩО ПІКІНЕРИ, ОЗБРОЄНІ 5-МЕТРОВИМИ
ПІКАМИ, МОГЛИ ДАТИ ХОРОШУ ВІДСІЧ «КАВАЛЕРАМ».ВІН
ПОМІТИВ, ЩО КАВАЛЕРІЯ РУПЕРТА БУЛА НЕДИСЦИПЛІНО
ВАНА І КРОМВЕЛЬ ТОДІ НАВЧИВ СВОЇХ ВЕРШНИКІВ ТРИ-
МАТИСЯ РАЗОМ. ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧИМ АРМІЇ СТАВ
ГЕНЕРАЛ ТОМАС ФЕРФАКС, А КАВАЛЕРІЇ-О.КРОМВЕЛЬ.

8. 1644 — ШОТЛАНДСЬКА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БИТВА ПРИ
МАРСТОН-МУРІ. «КАВАЛЕРИ» ПОТЕРПІЛИ ПОРАЗКУ НА
ПІВНОЧІ АНГЛІЇ.

9. КРОМВЕЛЬ ЗІБРАВ ДВА ЗАГОНИ І ОЗБРОЇВ ЇХ ВЛАСНИМ
КОШТОМ. ВІН ПРИЙМАВ ТІЛЬКИ СВІДОМИХ БОРЦІВ З КО
РОЛЕМ.КРИЛАТИМ ВИРАЗОМ СТАЛО ЗВЕРНЕННЯ КРОМВЕ-
ЛЯ ДО ВОЯКІВ ПІД ЧАС ПЕРЕХОДУ ЧЕРЕЗ РІЧКУ:-
СПОДІВАЙТЕСЯ НА БОГА, АЛЕ ПОРОХ ТРИМАЙТЕ СУХИМ!

10. КРОМВЕЛЬ ВИЯВИВСЯ ТАЛАНОВИ
ТИМ ПОЛКОВОДЦЕМ. ЙОГО ВІЙСЬ-
КА ОДЕРЖАЛИ ДЕЛЬКА ПЕРЕМОГ
НАД ПРИБІЧНИКАМИ КОРОЛЯ, А
ЗГОДОМ РОЗБИЛИ ЇХ У ВИРІШАЛЬ
НІЙ БИТВІ ПРИ НЕЗБІ(1646).ДО РУК
КРОМВЕЛЯ ПОПАЛИ ЛИСТИ КОРО-
ЛЯ ДО ІНОЗЕМНИХ МОНАРХІВ З
ПРОХАННЯМ ПРО ДОПОМОГУ. САМ
КАРЛ I ВТІК ДО ШОТЛАНДЦІВ. ВО-
НИ ВМОВЛЯЛИ КАРЛА ВІДМОВИТИ
СЯ ВІД УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВОЮ І
ДАТИ ЇМ ПРАВО ДОТРИМУВАТИСЯ
ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ОБРЯДІВ. КО-
РОЛЬ, ДУМАЮЧИ, ЩО ТАКА ПОС-
ТУПКА КИНЕ ТІНЬ НА ЙОГО ГІД-
НІСТЬ, ВІДМОВИВСЯ, І ТОДІ ЙОГО
ВИДАЛИ КРОМВЕЛЮ ЗА 400 Ф. СТ.

11. ПАРЛАМЕНТ НАМАГАВСЯ
ВЕСТИ З КОРОЛЕМ ПЕРЕМО-
ВИНИ. КРОМВЕЛЬ, МАЮЧИ В
РУКАХ ЛИСТИ КОРОЛЯ, ЯКІ
ПІДТВЕРДЖУВАЛИ ЙОГО ЗРА-
ДУ, ВИГНАВ З ПАРЛАМЕНТУ
ПРИБІЧНИКІВ МОНАРХІЇ. ПІД
ТИСКОМ КРОМВЕЛЯ ВИБРАЛИ
СУД, ЯКИЙ ПРИРІК КАРЛА I ДО
СМЕРТНОЇ КАРИ ЯК ТИРАНА І
ДЕРЖАВНОГО ЗРАДНИКА. КО-
РОЛЮ ВІДРУБАЛИ ГОЛОВУ
ПРИ ВЕЛИЧЕЗНОМУ ЗІБРАННІ
ЛОНДОНСЬКИХ ЖИТЕЛІВ.

12. НА ПЕРШИХ ЗАСІДАННЯХ ВОНИ ВІДМІНИЛИ ДУЕЛІ В АР-
МІЇ, ДОЗВОЛИЛИ ГРОМАДЯНСЬКИЙ ШЛЮБ. ВСЕ КОРОЛІВ-
СЬКЕ МАЙНО ПЕРЕДАВАЛОСЯ ДЕРЖАВІ, А КРОМВЕЛЮ НА
ДАЛИ ЗВАННЯ ГЕНЕРАЛІСИМУСА, А ЗГОДОМ-ЛОРДА-ПРО-
ТЕКТОРА (В ПЕРЕКЛАДІ З ЛАТИНИ- «СТРАЖ, ХРАНИТЕЛЬ».
ПОВНОВАЖЕННЯ ЛОРДА-ПРОТЕКТОРА БУЛИ ЩЕ ШИРШЕ
ЧИМ У КОРОЛЯ.

13. ВІН ЖОРСТОКО ПРИДУШИВ СПРОБИ ПІДНЯТИ ПОВСТАН-
НЯ В ІРЛАНДІЇ І ШОТЛАНДІЇ, РОЗДІЛИВ КРАЇНУ НА 12 ВІЙ-
СЬКОВИХ ГУБЕРНАТОРСТВ НА ЧОЛІ З ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА-
МИ, ВВІВ ОХОРОНУ ГОЛОВНИХ ДОРІГ, НАЛАГОДИВ СИС-
ТЕМУ ЗБОРУ ПОДАТКІВ. ГРОШІ НА УСІ НОВОВВЕДЕННЯ
ВІН СТЯГНУВ З ПРИБІЧНИКІВ КОРОЛЯ.

14. КРОМВЕЛЬ УКЛАВ МИР З ДА-
НІЄЮ, ШВЕЦІЄЮ, ГОЛАНДІЄЮ
ФРАНЦІЄЮ, ПОРТУГАЛІЄЮ І
ПРОДОВЖИВ ВІЙНУ З ДАВНІМ
ВОРОГОМ АНГЛІЇ -ІСПАНІЄЮ.
ПОСЛІДОВНІСТЮ І ТВЕРДІС-
ТЮ О ВІН ДОМІГСЯ ТОГО, ЩО
В ЄВРОПІ ПОВАЖАЛИ І АНГ-
ЛІЮ ТА ЇЇ КЕРІВНИКА – ЛОР-
ДА-ПРОТЕКТОРА.

15. ПІСЛЯ ТОГО, ЯК В КРАЇНІ ВСТАНО
ВИВСЯ ПОРЯДОК, КРОМВЕЛЬ ДО-
ЗВОЛИВ ВИБРАТИ ПАРЛАМЕНТ.
АЛЕ КОЛИ ПАРЛАМЕНТ ПОЧАВ ЗА
ВАЖАТИ ЙОМУ, НЕ ВАГАЮЧИСЬ,
РОЗПУСТИВ ЙОГО, А ПІЗНІШЕ
СКЛИКАВ НОВИЙ З СЛУХНЯНИХ
ДЕПУТАТІВ. ЦЕЙ ПАРЛАМЕНТ ЗА
ПРОПОНУВАВ КРОМВЕЛЮ ПРИЙ-
НЯТИ КОРОНУ. НА ПРОХАННЯ СВО
ЇХ БОЙОВИХ ДРУЗІВ КРОМВЕЛЬ
ВІДМОВИВСЯ, АЛЕ ПРИЗНАЧИВ
СПАДКОЄМЦЯ.ЙОГО ПОХОВАЛИ З
ВЕЛИКОЮ ПИШНІСТЮ. ТИТУЛ
ПРОТЕКТОРА ПЕРЕЙШОВ ДО ЙО-
ГО СТАРШОГО СИНА РІЧАРДА.О.КРОМВЕЛЬ

16. КРАЇНА ОПИНИЛАСЯ В РУКАХ
ВІЙСЬКОВИХ. ПОЧАВСЯ БЕЗ-
ЛАД. ГЕНЕРАЛ МОНК, ЯКИЙ КО-
МАНДУВАВ ВІЙСЬКАМИ В ШОТ
ЛАНДІЇ, ПОВІВ СВОЇХ СОЛДАТІВ
НА ЛОНДОН І БЕЗ БОЮ ЗАЙНЯВ
СТОЛИЦЮ. БУЛО СКЛИКАНО НО
ВИЙ ПАРЛАМЕНТ. ПРИБІЧНИКИ
КРОМВЕЛЯ ОПИНИЛИСЯ В НЬО-
МУ В МЕНЬШОСТІ. БІЛЬШІСТЬ
ДЕПУТАТІВ СКАСУВАЛИ ЗАКОН
ПРОТИ КОРОЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ,
І ЗАКЛИКАЛИ В КРАЇНУ СИНА
КАРЛА I- КАРЛА II, ЯКИЙ ЖИВ В
НІМЕЧЧИНІ НА ПЕНСІЮ СВО-
ГО РОДИЧА-ФРАНЦУЗЬКОГО КО-
РОЛЯ.
КАРЛ ІІ

17. 1685-КОРОНАЦІЯ ЯКОВА II, БРАТА
БЕЗДІТНОГО КАРЛА II.
1688 — «СЛАВНА РЕВОЛЮЦІЯ»:
ПАРЛАМЕНТ ПОСТАНОВИВ ВИГ-
НАТИ ЯКОВА II З КРАЇНИ, А НА
ТРОН ЗАПРОСИЛИ ПРАВИТЕЛЯ
ПРОТЕСТАНТСЬКОЇ ГОЛАНДІЇ
ВИЛЬГЕЛЬМА ОРАНСЬКОГО (ВІН
БУВ ОДНОЧАСНО ОНУКОМ КАРЛУ
I И ЗЯТЕМ ЯКОВУ). ВИЛЬГЕЛЬМ
ПРИЙНЯВ ЦЮ ПРОПОЗИЦІЮ І
СТАВ КОРОЛЕМ (ЙОГО ДРУЖИНА
МАРІЯРОЗДІЛИЛА З НИМ ТЯГАР
КОРОЛЕВСЬКОГО ТИТУЛУ). В 1689
ВІДБУЛАСЯ ЙОГО КОРОНАЦІЯ, НА
ЯКІЙ ВІН ПІДТВЕРДИВ «БИЛЬ
ПРО ПРАВА».ЯКІВ ІІ