“Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7 Школа сприяння здоров’ю, шкільна газета, прес-центр, шкільну життя, юнкор, самоврядування, творче об’єднання учнів

1. №7(66) — березень 2013
Здоров’я
і
навчання поруч
І№7
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ І-ІІІ СТУПЕНІВ ШКОЛА №7
АМ’ЯНЕЦЬ-
8 БЕ РЕ ЗН Я – МІ ЖН АРОДН И Й Ж ІН ОЧИ Й
ДЕНЬ
ЧИТАЙТЕ У
ВИПУСКУ:
СУПЕРМАРКЕТ
ПОДІЙ
2
МАСЛЯНА
3
СВІТ ВЕСЕЛКИ
4
ПАМ’ЯТЬ
СЕРЦЯ
СВІТ ВЕСЕЛКИ
5
ВІДКРИТТЯ
ФОТОВИСТАВКИ
ТРИБУНА
ВБОЛІВАЛЬНИКА
6
МОЛОДЬ
ОБИРАЄ
ЗДОРОВ’Я
ОСОБИСТІСТЬ
ЦІКАВА
ЗУСТРІЧ
8
На світі є безліч квіток,
Усі вони прекрасні і чарівні.
Але ж яка їх з них не має пелюсток?
Яка їх них не в’яне ні зимою, ані
влітку?
Та квітка приголубить і зігріє,
І посміхнеться, і підтримає вона.
Це ж квітка та, що звеш її ти
«мама» чи «дружина»
Або «кохана», «донечка» ,
«сестра».
Для тих букетів день відвели
спеціальний,
«Квітучим днем весни» назвали
свято це.
Отож, давай квіточок ми дружно
привітаєм:
Із 8 березням, дорогі жінки!
Банах Ольга
Міжнародний жіночий день (8
березня) є датою, яку відзначають
жіночі групи у всьому світі. Вона
наголошується і в ООН, а в багатьох
країнах цей день є національним
святом.
Ідея проведення Міжнародного
жіночого дня вперше виникла на
початку ХХ століття. Міжнародний
жіночий день - це свято звичайних
жінок, що стали творцями історії.
Своїм корінням він сягає в
багатовікову боротьбу жінок за
участь в житті суспільства нарівні з
чоловіками.
Тож, дорогі жінки, у переддень
цього чудового весняного свята
прийміть наші найщиріші вітання.
Віки і тисячоліття світової історії
о с я я н і в а ш о ю м уд р і с т ю т а
ніжністю, чарівністю та красою. І
тільки завдяки вашій життєвій силі,
насназі та довготерпінню з віку у
вік продовжується рід людський на
землі. Матір, сестра, кохана жіночий першопочаток
супроводжує нас до останнього
подиху. І якщо краса порятує світ,
то це буде ваша краса.
Банах Ольга, юнкор

2. 2
№7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
СУПЕРМАРКЕТ ПОДІЙ
СВЯТО
МАСЛЯНА
У суботу, 16 березня, кам’янчани та гості міста мали змогу брати участь у масовому дійстві проводів зими та зустрічі весни, у народі цей день
називають – Масляна.
Народні гуляння проходили в центральній частині міста – на вул. Соборній. Кожен мав змогу знайти
те, що до душі саме йому. Адже, окрім обов’язкового
атрибуту Баби-зими, тут справді було чимало розваг,
як для дорослих, так і для дітей. Для найменшої категорії учасників свята організатори влаштували цікаві
конкурси та виступи клоунів. Чимало забав було і для
молоді, яка активно брала участь у конкурсах.
І яка ж Масляна без вареників та млинців! Їх
майстрині випікали просто під відкритим небом. Тож
скуштувати гарячих млинців можна було вдосталь.
Неабияке захоплення у глядачів викликало вогняне
шоу, яке продемонстрували актори театру «Лінк». Також можна було побачити виставку ляльок, зроблених
власноруч кам’янчанами та творчими колективами
міста.
Завершилось дійство спалюванням Баби, щоправда, її зменшеної копії, оскільки через сильний вітер
організатори свята не ризикнули підпалити доволі велику Бабу-зиму, зовнішній вигляд якої викликав неабияке задоволення у городян.
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень
називається сирним або м'ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього
періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
Масляна поділяється на три частини:
зустріч у понеділок;
широкий четвер;
прощальна неділя
Молодиці (заміжні жінки) зранку в понеділок ідуть до корчми, кладуть на стіл палицю —
колодку. Потім усі почергово омотують цю палицю полотном, наче сповиваючи її. Це дійство має
назву «справляння колодки».
Жінки п'ють і вітають одна одну з народженням колодки. Коли молодиці нарешті розходяться з корчми, палиця залишається на столі до наступного дня. Так вони збираються аж до суботи:
понеділок — колодка народилася;
вівторок — колодка хрестилася;
середа — колодкові похрестини;
четвер — колодка померла;
п'ятниця — похорон колодки;
субота — оплакування колодки.
Незважаючи на те, що колодка «померла», ніхто в ці дні не сумує, оскільки в пам'яті народу
життя та смерть пов'язані нерозривно, не існують одне без одного. До того ж це жартівлива традиція, тож засмучуватися нема чого.
У понеділок, під час Масляної, жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки

3. №7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
3
СУПЕРМАРКЕТ ПОДІЙ
й незаміжні дівчата на порі, та прив'язують до материних ніг колодку. Це начебто жартівлива кара
за те, що діти досі неодружені. Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив'язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу парубки мають обдаровувати дівчат грішми,
прикрасами та ін.
За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке.
Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю.
Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів. До речі, якщо теща добра, то за
старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не
всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю
молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду,
посуд для замішування тіста,
ложки, черпаки тощо. А тесть
мусив цього ж вечора прислати
в дім молодих борошно, масло,
олію та все інше, що необхідно
для млинців.
Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих
часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та
осудом усієї громади. Це було
не просто застілля, а своєрідна
передача-досвіду — молоді
запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити
слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго.
Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова
їжа. Кажуть, нібито ще давні
римляни приносили в жертву
богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до
слов'янських млинців. Оладки
та млинці — ритуальна страва
слов'ян ще з язичницьких часів.
Ця обрядова їжа вважається
старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо. Надзвичайно таємничим за
старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родини цього не бачив. Щоб ніхто точно не підглядав, хазяйка навіть
йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.
Ті українці, які ретельно дотримуються всіх звичаїв, протягом усього тижня, кожного дня,
варять вареники. Ясна річ, не кожна господиня в змозі дотримуватися такої традиції, оскільки
приготування вареників — досить копітка справа.
Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна
постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни
одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів
на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ. За старих часів люди були переконані,
що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.
Мосійчук Дмитро, юнкор

4. 4
№7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
СВІТ ВЕСЕЛКИ
ІСТОРІЯ
ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ
26 березня Кам'янець-Подільський відзначає 69-ту річницю з Дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників.
Світлий час визволення міста прийшов у кінці березня 1944 року. Все більше спогадів і менше сподівань... І на чолі утрат сліди глибокі... Як непомітно ближчає та грань, Що жде за нею прикінцевий спокій.
Що ж ,пригадаймо як
все це відбувалось….
Ш т ур м К а м ' я н ц я Подільського розпочався о 5
годині вечора 25 березня. Після залпу "катюш" і короткої
артилерійської підготовки в
бій одночасно рушили стрілецькі і танкові підрозділи. 49-а
механізована бригада полковника П.М. Туркіна, взаємодіючи з танковими полками,
успішно форсувала Смотрич і
прорвалась у місто з півдня,
63-я танкова бригада - з боку
Руських фільварків.
www.kpnu.km.ua
Завдання оволодіти фортецею і Старим містом одержали 29-а гвардійська Унечська мотострілецька і 61-а
гвардійська Свердловська танкова бригади полковника М.С. Смирнова і полковника М.Г. Жукова.
В бою за Замковий міст бойову майстерність і відвагу проявили артилеристи батареї Я.Д Хардикова. Супроводжуючи стрілецькі підрозділи, що атакували ворога біля фортеці, гармаші відкрили
прицільний вогонь по фашистах, які засіли біля руїн старовинних міських воріт. Вони знищили ворожий танк "тигр", 4 гармати, 3 міномети і кілька десятків солдатів і офіцерів.
Стрільці Унечської бригади використовуючи успіх наших артилеристів, навальною атакою
оволоділи фортецею, мостом на плечах противника ввійшли у Старе місто. Після розмінування саперами Замкового мосту в бій ринули танки Свердловської бригади. Одним з перших досяг протилежного берега Смотрича танк старшого лейтенанта Героя Радянського Союзу В. Зінченка.
До 8 години вечора війська 4-ї танкової армії оволоділи Старим містом, Новим планом, Руськими і Польськими фільварками, а вранці 26 березня після знищення решток ворожого гарнізону
біля залізничного вокзалу, оволоділи всім містом. Над старовинною ратушею в центрі Старого міста замайорів червоний прапор перемоги.
Визволяючи Кам'янець-Подільський, радянські війська знищили близько 2 тисяч солдатів і
офіцерів, противника, 50 танків і бронетранспортерів, 17 гармат, захопили 400 кулеметів, 4 тисячі
автомашин,
500 мотоциклів.
Р а дість і страждання людські, сміх і
сльози, любов
і гнів, віра і
безвір'я, правда і кривда, чесність і
обман, працьовитість і
лінощі, краса істин і потворність забобонів – все
це довелося
пережити нашим героямвизволителям!
Минуле – це потяг, але він уже пішов…
Майбутнє –
це мрія, але
ще не відомо чи збудеться вона…
Сьогодення –
це подарунок життя. Тому треба жити сьогоденням, з надією на
майбутнє і досвідом минулого. Але
не забувати
про тих людей, завдяки яким ми отримали таке
життя…
Назарова Анастасія, юнкор
Пам'ятник радянським танкістам, що являє собою
танк періоду ІІ Світової війни на достатньо високому прямокутному постаменті, було споруджено 1948 року. Автори — архітектори П. Масловський та
Є. Чекирда
Пам'ятник-обеліск на могилі гвардії полковника М.
С. Смирнова, який загинув під час визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників.

5. №7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
5
СВІТ ВЕСЕЛКИ
ОПИТУВАННЯ
В ІД КИРИТТЯ Ф ОТОВИСТАВ КИ
Ще одним відкриттям та досягненням учнів нашої школи
стала персональна фотовиставка Демчинської Діани та Блонської
Уляни як молодих фотоаматорів. На дійство було запрошено керівників, які допомагали та навчали наших юних фотографів досягти
таких успіхів: Рудик.В.Т., та Рудик Г.П.
Фотогалерея мала великі обсяги і будь-хто з учнів та вчителів могли
роздивитись та помилуватись красивими роботами. Картини мали дуже
багато різних тематик, на будь який смак.
Хмельницький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді нагородив грамотою Демчинську Діану, як автора роботи «Польська
брама. Наскельна башта» ( керівник Рудик.В.Т ) за 1 місце в номінації
«Диво рукотворне» обласного фотоконкурсу серед учнівської молоді «100
чудес Хмельниччини».
Грамотою відділення Дитячого фонду України нагородили Демчинську Діану та Блонську Уляну з нагоди персональної фотовиставки.
А особливим моментом в цьому заході, мабуть, були слова подяки наших дівчат. Це було дійсно проникливо та красиво, адже до цього вони йшли не
однин рік. Вони також побажали всім присутнім не
боятись шукати себе, та відкривати в собі нові таланти. Як сказав однин з шановних гостей, якщо взяти в руки фотоапарат - то більше його з рук не випустиш. А якщо людина талановита, тоді - з простого фото, виходить мистецтво, яке під силу будь-кому. Адже
варто лише по-справжньому захотіти, як це зробили наші дівчата!
Тому ми всі бажаємо нашим юним фотографам наснаги, терпіння та великого натхнення на створення
майбутніх шедеврів , які були б представленні не лише
на такий кругозір , а розширювали свої межі . Щоб ваші
фото були відомі не в одному куточку країни.
Люди дорослішають по-різному: хто швидко, хто
поволі, а хто - в момент…І живуть всі по-різному. Не те,
щоб спеціально, а в силу обставин…Чим ці обставини
сильніші, тим більша висота польоту або глибина падіння тієї чи іншої долі…Куди летіти - вгору
або вниз - кожен вирішує сам…Але вибір є завжди…. І на мою думку, дівчата вибрали правильний шлях, ви уявіть, як це добре , коли ти досягаєш великого успіху в тому, що тобі подобається
робити щодня, а можливо в подальшому працювати за цією професією.
Ніколи нікого не слухайте. Майте свою думку. Свою голову. Свої думки та ідеї. Плани на
життя. Тільки крок назустріч, але не в догонку. Це - життя. Ніхто за вас не буде будувати ваше щастя. Всіма управляє заздрість! Нікого не слухайте. Ідіть своєю дорогою і не важливо, що говорять
за спиною. Говорили, говорять і завжди будуть говорити. Вас це не повинно хвилювати. Любіть
свою справу. Творіть. Мрійте. І, будьте сильними .
Назарова Анастасія, юнкор

6. 6
№7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
ТРИБУНА ВБОЛІВАЛЬНИКА
КОНКУРС
« М О Л О Д Ь О Б И РА Є З Д О Р О В ’ Я »
З 11 по 14 березня 2013 року проходив міський етап щорічного Всеукраїнського
фестивалю-конкурсу «Молодь обирає здоров’я». Мета фестивалю-конкурсу – популяризація та пропаганда серед молоді здорового способу життя, запобігання негативним проявам у молодіжному
середовищі, виявлення та підтримки талановитої молоді.
Програмою фестивалю передбачалися:
- тренінг щодо формування здорового способу
життя дітей і молоді;
- конкурс літературно-музично-спортивних
міні-композицій;
- конкурс плакатів;
- конкурс фотографій, художніх робіт.
У презентації тренінгових умінь за методикою
освіти «рівний-рівному» взяли участь 30 підлітків-інструкторів з 15 шкіл міста (ЗОШ №2,
НВК №3; СЗОШ №5; ЗОШ №6; ЗОШ №7;
НВК №8; НВК №9; ЗОШ №10; ЗОШ №12; ЗОШ №13; ЗОШ №15; НВК №16; НВК №17; гімназія,
міський ліцей)
Конкурс міні-вистав та агітбригад:
Номінація «Агітбригада»:
I місце – команда ЗОШ №17
II місце – команда ЗОШ №10
III місце – команда ЗОШ №7
Команда НВК № 17 буде представляти м. Кам’янець-Подільський на регіональному фестивалі-конкурсі, який відбудеться 20 березня 2013 року в НВК № 17. А учням нашої школи побажаємо
перемоги на наступний рік.
Собань Владислав, юнкор
ПЕРЕМОГА
«Наша 7’я» – 2 місце
Кожна школа Кам'янця-Подільського нині має власну газету. В них висвітлюються як шкільне життя, так і різноманітна цікава й корисна для учнів інформація. Важливо, що діти мають можливість з юних літ реалізовувати свій журналістський потенціал. Щороку у місті відбувається конкурс шкільної друкованої преси. 29 лютого 2013 року в ЦДТ підведено підсумки щорічного міського конкурсу
шкільної друкованої преси.
У конкурсі взяли участь 18 прес-центрів навчальних закладів:
СЗОШ №1, ЗОШ№2, НВК №3, СЗОШ №5, ЗОШ №6, ЗОШ №7, НВК
№8, НВК №9, ЗОШ №10, ЗОШ №11, ЗОШ №12, ЗОШ №13, СЗОШ
№14, ЗОШ №15, НВК №16; гімназія, міський ліцей, школа-інтернат №2.
Цього разу оцінювання шкільної періодики принесло нашій шкільній газеті «Наша 7-я» ІІ
місце. Перемогу здобула ЗОШ №10 ("Шкільний вісник"), ІІ місце як і наша газета посіла також
СЗОШ №5 ("Шкільний меридіан") , ІІІ місце - НВК №3 ("Острів знань") і міський ліцей
("Лікейський сад").
Номінацію "Веселі старти" присвоєно СЗОШ №14 ("Весела перерва"), "Золота амфора" НВК №13 ("Велика перерва"), "Краще оформлення газети" - НВК №15 ("Шанс").
Банах Ольга, юнкор

7. №7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
7
ТРИБУНА ВБОЛІВАЛЬНИКА
ФЕСТИВАЛЬ
« РА Д Е Я - D A N C E »
Вдруге наше стародавнє місто гостинно запрошує хореографічні колективи України на Всеукраїнський фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Радея-Dance». Цікава, оригінальна та світла назва фестивалю складається із двох, на перший погляд, полярно
протилежних слів. Слово «радея» походить з давньоруської й означає «радість». А в поєднанні з англійським
«dance» уособлює дивовижний світ радісного танцю.
Фестиваль відбувався 28, 29 та 30 березня у міському
Будинку культури. Учасниками цьогорічного фестивалю
стали танцюристи з Волинської, Закарпатської, Київської,
Івано-Франківської, Кіровоградської, Херсонської, Чернівецької, Львівської, Донецької та Хмельницької
областей. Всього 47 груп з 28 колективів, а це майже 600 учасників.
Членами журі стали: Алла Рубіна, Ірина Трунова, Ігор Ніколишин, Володимир Чорнобиль, Василь
Гринюк та Анатолій Бєлєванцев.
Спеціальними призами від членів журі нагороджено ансамбль народного танцю «Квіти Поділля» (м.
Кам’янець-Подільський), до складу якого входять учениці нашої школи .
Окрім конкурсних переглядів, учасники фестивалю мали змогу відвідати майстер-класи від членів
журі. Також гості фестивалю познайомились із містом на денній та нічній екскурсіях, а один з одним – на
дискотеках та дружніх вечірках.
Матковська Олександра, юнкор
ПОДОРОЖ
НЕЗВІДАНЕ—ПОРУЧ
Вітаємо учнів 6-В класу з ІІ місцем у Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції
«Історія міст і сіл України». Вони на чолі з класним курівником Карпяк О.Ю. здійснили дослідження сіл Макова та Шатави , яке виклали у описі-нарисі, з'ясували походження назв сіл, їх населення, історію, цікаві археологічні споруди, події під час Великої Вітчизняної війни, сучасний
стан речей.
Бажаємо перемоги на обласному етапі конкурсу.
Шутяк Марина,
СПОРТ
П Е Р Ш Е М І С Ц Е З ГА Н Д Б О Л У
26-28 лютого в спортивному заліку НВК №17 відбулися змагання з гандболу серед
юнаків у залік спартакіади шкіл міста .У змаганнях взяли участь п’ять команд ,які грали за коловою системою.
Перемогу в змаганнях отримала команда ЗОШ №7, до складу якої ввійшли такі учні: Цьопа
Богдан(11 клас), Федоров Денис(11 клас), Пінтак Саша(10 клас), Денисенко Максим(10 клас),
Пижик Роман(10 клас), Лисак Роман(10 клас), Гладиш Саша(10 клас), Пушин Максим(9-Б клас),
Гавриш Андрій(11 клас). На 2 місці опинилися юнаки з НВК №17 , а на 3—вихованці ЗОШ
№6.Команди та призери були нагороджені дипломами відділу в справах сім’ї , молоді та спорту.
Також за результатами змагань було відзначено п’ятеро кращих гравців.
БОРОТЬБА ДЗЮДО
2 березня відбулася відкрита першість ДЮСШ №2 з боротьби дзюдо. У змаганнях взяли
участь більше 60 учасників. Чемпіонами міста у віковій групі 2004-2005 р. н. стали:Вадим Сафронюк ,ЗОШ №7 (в/к—21 кг),Дмитро Лудан (в/к– 23 кг), Вадим Познахівський (в/к– 23 кг) , Олександр Перетришин (в/к– 30 кг), Іван Соколан (в/к– 32 кг) . У віковій групі 2002-2003 р. н. : Валерій Чистяков (в/к– 27кг) , Владислав Коберник (в/к– 33кг), Віктор Мазур (в/к– 37 кг), Віталій Боднарчук (в/к– 40 кг ).У віковій групі 2001 та старші Ерік Слободян (в/к-50 кг). Серед дівчат кращими були : Евеліна Коберник (в/к– 22 кг), Катерина Міцик (в/к– 28 кг).
Карпяк Оксана, юнкор

8. №7(66) — БЕРЕЗЕНЬ 2013
8
НЕ СІРІСТЬ
ОСОБИСТІСТЬ Б У Д Н І В
ЦІКАВА ЗУСТРІЧ
20 березня у нашій школі відбулася цікава зустріч з людиною, яка мала відношення до людей,
що творили історію нашої країни, її культуру, літературу—з дружиною поета-шістдесятника
Володимира Підпалого Нілою Андріївною. Завітала вона до нас із Києва на гостину до викладача Кам’янець-Подільського педуніверситету Рарицького О.А., що допоміг їй укласти книгу спогадів про її чоловіка,
насамперед як талановитого письменника.
Зустріч відбулася в актовій залі з учнями 6-8 класів. Ніла Андріївна розповідала про життя свого чоловіка, поринала у спогади. Про неї так висловлювався Володя: « Ніла – це мій дар Божий. Вона не лише здатна мене зрозуміти, але своїм голосом, лагідністю і любов’ю дарує мені
своєю великою душею стільки щастя і радості, що цього нездатна передати і моя поезія. Завдяки Нілі і її великодушності
та жіночій цінності я зрозумів тепер й знаю напевно, що таке є
правдиве Боже щастя ». Ніла так згадувала про своє перше
знайомство з В.Підпалим: «Познайомилася з ним, коли була
(вже вдруге) абітурієнткою. Жила в гуртожитку. Зайшла до
дівчат-сусідок позичити голку. А там якраз – компанія хлопців, студентів-старшокурсників. Зайшла – та й вийшла…»
А один із тих хлопців – русявий, із блакитними очима –
сказав, як двері за Нілою зачинилися: «Оце буде моя жінка».
Зухвалий, самовпевнений. Тим більше – невідомо було, чи
вступить та чорнявка до університету.
Студенткою Ніла стала. «Граніт науки» гризла сумлінно, «крутити романи» не поспішала. Хоча ніде
правди діти – видною була, яскравою: темна коса, гострий виразний погляд. Хтось навіть охрестив її «Софі
Лорен» – за жіночі принади. Голосиста, сміхотлива. Та й Володя Підпалий
– не з останніх: поет, розумник, добра душа – багатьом дівчатам запав у
серце.
Одного разу пішки вдвох ішли з університету – аж до Ломоносова
(вулиця, на якій гуртожитки університетські). Чого тільки не переговорили за дорогу! Все життя своє розповіла йому, а Володя – Нілі. Якщо ви
думаєте, що відтоді й почався у них бурхливий роман, то – нічого такого. І
чого той Підпалий так «тягнув»? Наче ж і не з боязких, навпаки. Аж поки
одного разу, про те про се поговоривши, раптом запитав її: «Ти що сьогодні ввечері робитимеш?» З усією простодушністю і щирістю відповіла: «О
шостій – зустрічаюся з Іваном, о сьомій – з Жорою, о восьмій – з Петром…» Не встигла викласти напружений графік, як Володя перебив: «Буду в тебе о десятій – скажи всім своїм хлопцям, щоб більше не приходили. Хай знають – у тебе є наречений». Коли розгублено зиркнула на Підпалого, той виразно, як ніколи, промовив: «Я – твій наречений». «Диви, який самовпевнений», – подумала вона тоді. Та поки дійшла до гуртожицької кімнати, закохалася в нього. Навіки.
Молодість. Романтика. Улюблена яблунька у старому саду біля гуртожитків. «Володя коси мої любив
– гарне було волосся, як і все в молодості…» – згадує Ніла.
Услухаймося-вчитаймося в рядки Володимира Підпалого, присвячені дружині:
Чого я ночі нашої боюсь,Чого сказать «люблю тебе» боюся? Люблю за те, що не така, як інші,
І не люблю зате, що не така, як інші.
Така вона, Ніла, була – вся з парадоксів. «Моя печале, радосте моя… Моя утрато, спокою неспокій…»
– писав Володя.
Карпяк Оксана,юнкор
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:
Головний редактор: Банах Ольга
Шеф-редактор: Карпяк О.Ю.
м.Кам’янець-Подільський, вул. Жукова, 27
Тел. (03849) 6-25-24, 4-34 21
Щомісячна газета Кам’янець-
Юнкори:
Подільської ЗОШ №7
Матковська Олександра,
Карпяк Оксана,
š kpschool7@mail.ru
Мосейчук Дмитро,
ü school7.osvitakp.com.ua
Сушицька Лєра,
Газета виходить з вересня 2007 року