...

1. О спів Орфея! Співу повен слух
І змовкло все…
Райнер Марія Рільке

2. Музи (у перекладі з грецької - "мислячі") - дочки Зевса,
якому підкорялися всі божества Олімпу; богині пам'яті,
покровительки поезії, мистецтв і наук - уособлюють все те,
що дозволяє людині згадати про важливе і справжнє, про
Вічне. Усього муз було дев'ять:
Калліопа - муза епічної поезії;
Кліо - муза історії в давньогрецькій міфології;
Ерато - муза любовної поезії;
Евтерпа - муза ліричної поезії і музики;
Мельпомена - муза трагедії;
Полігімнія - муза урочистих гімнів;
Терпсихора - муза танцю;
Талія - муза комедії і легкої поезії;
Уранія - муза астрономії.

3. Теорія літератури
Лірика (від грец. – виконаний під акомпанемент ліри) – один із
трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури, в якому
осмислюється внутрішній світ людини, сутність людського буття. Термін
почали вживати античні вчені елліністичної доби. Те, що написано
гекзаметром, представники александрійської школи вважали епосом, а
віршовані твори, написані іншими поетичними розмірами – лірикою.
Ліричний герой – образ, який виникає в уяві читача під враженням
висловлених у ліричному творі почуттів, роздумів. Образ ліричного героя є
носієм головної ідеї ліричного твору, але не ототожнюється з образом
автора.

4. Пентаметр – віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з
яких є два дактилі та один наголошений склад.
— UÚ — UÚ — // — UU — UU —
Елегія (від грец. – пісня) – вірш, у якому є настрої журби, смутку,
меланхолії. Перші давньогрецькі елегії – це військові маршові пісні,
ембатерії. Були також елегії цивільні, філософські, дидактичні.
Давньогрецька елегія оптимістична, її погляд спрямовано в сьогодення.
Творець елегії прагнув своїм словом служити місту-полісу, повчати
нерозумних та підтримувати мудрих. Сумна елегія з’явиться пізніше, у
Давньому Римі. У давньогрецькій літературі елегія була побудована як
двовірш: перший рядок – гекзаметр, другій – пентаметр (п’ятистопник).
Строфа – кілька віршованих рядків, об’єднаних римою та змістом.

5. Різновиди давньогрецької лірики
мелічна (сольна, хорова)
елегії, ямби
декламаційна
гімниепіталами любовні пісні

6. Тіртей (грец. Τυρταίος) –
легендарний давньогрецький поет середини
VII ст. до н. е., засновник жанру військової
елегії. Невимушені, але сильні вірші Тіртея
прищеплювали співгромадянам ідею
масового героїзму в ім’я батьківщини та
народу.
Елегії Тіртея мали характерну
композицію: визначена на початку тема
закінчувалась закликом. Його вірші прості
для сприйняття, виразні за лексикою,
лаконічні.
Спартанці та Тіртей

7. Сапфо (VII - VI ст. до н.е

8. Тіртей Сапфо
Різновид лірики
Декламаційна Мелічна(сольна,хорова)
Жанр
Військова елегія(ембатерія) Епіталама, любовна пісня, гімн
Тематичні мотиви
Оспівування воїнської доблесті Кохання, ревнощі, туга за
подругою, другом
Ліричний герой(героїня)
Патріот, ватажок, приклад для
молоді
Емоційна, закохана, живе у
царині музики

9. Фрагмент
Аттичний червонофігурний калаф. Алкей і Сапфо. Вазописець гончара
Брига. Близько 470 до н. е. Державне античне зібрання, Мюнхен
Сапфо та Алкей (Лоуренс Альма-Тадема, 1881)

10. Домашнє завдання
Для всіх учнів.
1. Спираючись на зміст елегії Тіртея, письмово сформулюйте кодекс
честі спартанського воїна.
2. Дайте усні відповіді на запитання.
1. Порівняйте ліричного героя Тіртея з героями гомерівського епосу. Що
їх об’єднує? Чим вони відрізняються?
2. Поміркуйте та розкажіть, за допомогою яких художніх засобів Сапфо
передає внутрішній стан людини у «Гімні до Афродіти»?
Індивідуальне завдання.
1. Прочитайте поезії Сапфо, визначте творче кредо поетеси, особливості
її художньої мови.
2. Підготуйте повідомлення про устрій давньогрецького театру.