Андрей Шептицький - світоч української нації (Бібліографічний список)

1. Хто ж він насправді, митрополит Андрей
Шептицький, доктор філософії, права і теології,
котрий упродовж 44 років вів скрізь шторми і бурі
суспільних катаклізмів корабель УГКЦ? Чи щиро й
об’єктивно писав про свою місію на землі: «Я дуже
хотів би обтерти сльози з очей тих, які плачуть,
потішити кожного, хто сумує, покріпити кожного,
хто слабкий чи немічний, уздоровити кожного, хто
хворий, просвітити кожного, хто темний! Я хотів би
стати всім для усіх, щоби всіх спасти. Нехай нині
умру, нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай
відлучений буду від Христа, аби лише Ви, брати мої
по крові, були спасенні!»
Сьогодні ми намагаємося осягнути феномен
митрополита. Нам ще належить відкрити для себе
цю постать, бо упродовж десятиліть архіви владики
були заточені в спецхови.
Народився 29 липня 1865 році у с. Прилбичі
(Яворівського р-ну Львівської області) у родині
графа Івана та графині Софії з родини Фредрів
Шептицьких.
Молодий митрополит, обдарований
надзвичайними духовними харизмами, своєю
діяльністю піднімає Греко-Католицьку Церкву на
вищий рівень, що відповідає виклику ХХ сторіччя.
Він невтомно трудиться, щоби примирити
різні етнічні групи і залишає по собі багату
спадщину творів на тему суспільних проблем і
духовності. Розробляє нові методи служіння.
Засновує чин Редемптористів, монастирі
Студійського Уставу в Україні й інші релігійні
згромадження.
Він стає фундатором Національного музею,
Богословської академії, надає грошову допомогу
різним релігійним, культурним і освітнім установам,
є ініціатором і засновником Земельного банку у
Львові, підтримує діяльність українських культурно-
просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна
школа», «Сільський господар». У 1903 році фінансує
створення Народної лічниці у Львові (її перший
будинок, до речі, зруйнували 2014 року за рішенням
депутатів Львівської міської ради).
17 січня 1902 року під час аудієнції у цісаря
Франца Йосифа І Шептицький порушує питання про
відкриття українського університету у Львові.
Митрополит Андрей став також покровителем
митців, науковців, студентів і речником
християнського екуменізму, заснував у Львові
Національний музей.
Як Глава УГКЦ своєю наполегливою
діяльністю домагався, щоб український
національний рух дотримувався засад
християнського патріотизму, а Церква відігравала
роль духовного і морального авторитету для
українського народу. Метою життя митрополита
була єдність Української Церкви та побудова
Української Держави, «наділеної християнською
душею». 30 червня 1941 року благословляє
проголошення відновлення Української Держави.
Під час Другої світової війни ніхто з єпископів
у цілій Європі не виступав так відкрито й
беззастережно проти нацизму та фашизму як Андрей
Шептицький. Засуджуючи переслідування євреїв,
Шептицький звернувся (грудень 1941р., лютий
1942р.) з протестом до Генріха Гіммлера проти
нищення єврейського населення у Галичині, пише
листа до папи Пія ХІІ. Самого ж пастора врятував
від арешту тільки його величезний авторитет серед
народу. «Графа Шептицького ми могли б повісити,
митрополита Шептицького мусимо терпіти», ‒
відгукнувся фюрер на згадане послання.
За згодою Шептицького значна кількість
євреїв переховувалася у монастирях та
митрополичій резиденції у Львові. 21 листопада
1942 року публікує послання «Не убий», в якому
містилися заклики до примирення політичних сил
українського суспільства, засуджувалися політичні
вбивства. Подібні заяви та звернення призводили до
частих обшуків у Соборі св. Юра та митрополичих
палатах.
Помер Андрей Шептицький на 80-му році
життя (1944). Похований він у підземеллі собору
святого Юра у Львові.
Нині ми можемо усьому світові довести, що і
серед українського народу є свої пророки. Тож
звернімося до творчої спадщини українського
Мойсея, як назвав митрополита Андрея
Шептицького Іван Франко. Припадемо, до спраглі,
до цієї Криниці любові до ближнього, аби напитися
джерельної води.
Бойчук М. Листи до митрополита Андрея
Шептицького / М. Бойчук // Образотвор. мистецтво. –
1990. – №12. – С18-23.
Гавришко М. «Поляки вважатимуть мене за
українця, а українці будуть мене трактувати як
поляка»: [митрополит Андрей Шептицький] / Марта
Гавришко // Країна. – 2015. – №29. – С.62-66.
Гайковський М. Похорон Митрополита Андрея
Шептицького / М. Гайковський // Людина і світ – 2004.
– №10. – С.10.
Гайова О. Не маю жодних сумнівів стосовно
святості Митрополита / О.Гайова // Жива вода. – 2004.
– №4 ((квітень). – С.2-4.
Гринів Є. Андрей Шептицький та національне
відродження Галичини / Євген Гринів // Українське
відродження і національна церква. [Бібліотека журналу
«Пам’ятки України». Книга 2] – Львів, Пам’ятки
України, 1990. – С.75-78.
Гуркіна С. Напередодні вічності: митрополит
Андрей Шептицький в останні три місяці свого
архієрейського служіння: [Доповідь на конференції
«Митрополит Андрей Шептицький: церковно-релігійна
та громадсько-політична діяльність»] / С. Гуркіна –
Одеса, 2007. – С.34-38.
ХХ століття в українській історії: Андрей
Шептицький // Історія України в особах: ХІХ-ХХст. / І
Войцехівська (кер. авт.. кол.), В.Обліцов, О.Божко та
ін. – К.: Україна, 1995. – 281-289.
Калінін Ю. Релігієзнавство: підручник. 4-те
доопр. вид. / Юрій Анатолійович, Євген Анатолієвич
Харьковщенко – К.: Наукова думка, 1998. – С.188-198.
Калинець І. Митрополит Андрей – духовний
будівничий нації [збірник] / Ірина Калинець //
Українське відродження і національна церква.
[Бібліотека журналу «Пам’ятки України». Книга 2] –
Львів, Пам’ятки України, 1990. – С.69-74.
Гринів Є. Андрей Шептицький та національне
відродження Галичини / Євген Гринів // Українське
відродження і національна церква. [Бібліотека журналу
«Пам’ятки України». Книга 2] – Львів, Пам’ятки
України, 1990. – С.75-78.

2. Касьянов Г. Андрей Шептицький (1865-1944) /
Г.Касьянов // Малий словник історії України / В.
Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.:
Либідь, 1997. – С.451.
Кравчук А. Реабілітація моральних вартостей на
Україні і справа митрополита Андрея Шептицького. /
А. Кравчук // Сучасність. – 1990. – №11. – С.92-99.
Лазечко П. Меценати української культури:
Митрополит Андрей Шетптицький / П. Лазечко,
Л.Лазечко // Дзвін. – 2003. – №11/12. – С.133-137.
Лозинський М. Митрополит Андрей
Шептицький і василіянське видавництво «Місіонар» //
Вісник Львівського університету. Серія журн. 2011.
Вип. 35. – С. 149.
Марчук Л. «Ніколи нічого не робіть, що не в
інтересах українського народу…»: [митрополит
Андрей Шептицький] / Лариса Марчук // Віче. – 2015. –
№13. – С.64-65.
Організація українських націоналістів –
Українська греко-католицька церква // Яневський Д.
Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава
Стецька / Д.Б.Яневський. – Харьків: Факт, 2013. – С.
41-46.
Останні роки сталінської тиранії. Політика щодо
церкви / Ю.І.Шаповал, О.О.Рафальський, Б.О.Ярош //
Політична історія країни. ХХ століття: У 6 т. – Т.6: Від
тоталітаризму до демократії (1945-2002) /
О.М.Майборода, Ю.І.Шаповал, О.В. Гарань та ін. – К.:
Генеза, 2003. – С.49-54.
Павлів І. Родове дерево Шептицьких / І. Павлів,
А. Рибак // Укр. сл. – 19. – 11листоп. – С.5.
Рожнятовська О. Український Мойсей: До 140-
річчя від дня нар. Андрея Шептицького: [Глава
Української греко-каторлицької церкви] / О.А.
Рожнятовська // Календар знам. і пам’ят. дат. – 2005. –
ІІІ кв. – С.38-46.
Світильник істини – Торонто-Чікаґо, 1983. –
С.128.
Свереда З. «Перша причина бідності – це
неорганізованість»: [про митрополита Андрея
Шептицького]: інтерв’ю з доктором соц. екон. Зіновієм
Свередою / розмову вів Тарас Курилець // Укр. слово. –
2015. – 13-19 травня (№19). – С.12.
Слабошпицький М. Із золотого запасу нації
[Андрей Шептицький] / М. Слабошпицький // Укр.
культура. – 2001. – №1. – С.36-37.
Степовик Д. «Пастор неустрашимий»:[до 130-
річчя від дня нар. митрополита А.Шептицького] / Д.
Степовик // Укр. культура. – 1995. – №7/8. – С.8-9.
Суханова З. Андрей Шептицький: реалії
хресного шляху / З. Суханова. Н. Сулима-
Матлашенко // Дзвін. – 1991. – №1. – С. 89-96.
Андрей Шептицький (1865-1944) // Остапенко П.
Усі видатні постаті історії України // П.В. Остапенко. –
Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – С.240-247.
Шептицький Андрей (Роман Марія Олександр
Шептицький) (1865-1944) // Великий довідник. Україна
/ Уклад. Кожушко О.М. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. –
С.601.
Шептицький Андрей // Довідник з історії
України / За заг. ред.. І Підкови і Р. Шуста. – 2-ге вид.,
доопрац. і доповн. К., 2001. – С.1085-1087.
Шептицький Андрей (Роман Марія Олександр
Шептицький) (1865-1944) // Енциклопедія
українознавства для школярів і студентів / Авт.-уклад.
В.В. Оліфіренко, С.М. Оліфіренко, Л.В. Оліфіренко. –
Д.: Сталкер, 2001. – С.463.
Шептицький Андрей (Роман-Марія-Олександр).
Церковний, культурний і громадський діяч,
митрополит Української греко-католицької церкви //
Проповідники духовності в Україні: Довідник / За ред..
І.Ф.Кураса. – К.: Вища шк., 2003. – С. 159-160.
Шептицький А. Як будувати рідну хату? /
Андрей Шептицький. – Л.: Монастир. Монахів Студійс.
Установу: Свічадо, 1999. – 45с.
Юхновський І. Митрополит Андрей
Шептицький і міжцерковний мир / Ігор Юхновський //
Українське відродження і національна церква.
[Бібліотека журналу «Пам’ятки України». Книга 2] –
Львів, Пам’ятки України, 1990. – С.79-82.
Яроцький П. Митрополит А. Шептицький між
церквою і політикою / П. Яроцька // Людина і світ. –
1990. – №11. – С.40-54.
Укладач: О.Ю. Гріщенко
Видавець: КЗ «РОМЦ БКР»
18009 м. Черкаси
вул. Дахнівська, 52
Електронна адреса:
bibliotekaromc@gmail.com
Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ «Районний організаційно-методичний центр
бібліотечної та краєзнавчої роботи»
Черкаської районної ради
Бібліографічний список
Черкаси – 2015