2. Головне
Приєднання до Європейського Енергетичного
Співтовариства – головний фактор прискорення
реформування енергетичних ринків України
Впровадження екологічних стандартів ЄС – головний
виклик реалізації Угоди Україною
Уряд має якнайшвидше запровадити конкуренцію
на енергетичному ринку, залучити приватні інвестиції в
теплову генерацію та запровадити жорсткіші санкції до
забруднювачів довкілля
3. Чому важливо?
Вступ України до Енергетичного
Співтовариства Південно-Східної Європи
та реалізація взятих країною зобов’язань
дасть змогу підвищити ефективність і
надійність електроенергетичного
сектору, знизити його негативний вплив
на довкілля
4. У чому полягає проблема?
Існує ризик зриву досягнених домовленостей
між Україною та ЄС передусім через низьку
готовність України до виконання Директиви
2001/80/EC, яка встановлює обмеження на
викиди теплоелектростанцій
Вартість дотримання директиви сягає, за
деякими оцінками, до 12 млрд дол. євро
5. Зіставлення національних та
європейських нормативів
Таблиця 1. Співставлення європейських та національних вимог щодо викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря з димовими газами від ТЕС
І. Нові установки спалювання
Речовина, Нормативи викидів, мг/м3
теплова потужність,
МВт Директива Наказ Наказ
2001/80/ЄС Мінприроди Мінприроди
від 27.06.2006 від 22.10.2008
№309 №541
Зола 30 50 30
P>100*
Діоксид сірки 200 500 200
P>100
Оксиди азоту 200 500 200
P>100
ІІ. Модернізовані установки спалювання
Речовина Теплова Наявний Нормативи викидів, мг/м3
потужніст рівень Директива Наказ Наказ
ь, викидів 2001/80/ЄС Мінприроди Мінприроди
МВт від від
27.06.2006 22.10.2008
№309 №541
Зола P>500** з 01.01.2016
P<500 1000-1700*** 50 50 50
100 100
Діоксид 100<P<50 500 з 01.01.2016
сірки 0 3000-7000 2000-400 2000-400
P>500 400 400
Оксиди 100<P<50 500 з 01.01.2016
азоту 0 700-1800 600 600
P>500 200 200
Примітки:
*P>1000 поширюються на енергоблоки електричною потужністю понад 50 МВт;
** P>500 – понад 160 МВт,
*** - без урахування рівнів викидів на реконструйованому золоочисному
обладнанні
6. Забруднення довкілля навколо ТЕС
Дослідження свідчать про суттєве
забруднення ґрунтів і повітря навколо ТЕС
(у 20 км зоні)
Наприклад, у дітей, які проживають
у промислових районах з різними видами
забруднення атмосферного повітря, індекс
здоров’я в 2–3 рази нижче, аніж у дітей
екологічно чистих районів; вони хворіють
в 1,6 разу частіше
7. Чому Україні важко виконати
європейські вимоги (1)
Застарілі технології виробництва
енергії та захисту довкілля
Неналежна експлуатація енергоблоків:
низький рівень завантаження та
робота у маневровому режимі
Використання вугілля низької якості
8. Чому Україні важко виконати
європейські вимоги (2)
Відсутність конкуренції на ринку енергетичного
вугілля стимулює погіршення якості та
підвищення ціни вугілля
Центральні органи виконавчої влади
не мають реальних важелів впливу
на забруднювачів довкілля
Важливі політичні рішення приймаються
без належного аналізу наслідків і врахування
позиції зацікавлених сторін
9. Які є джерела інвестицій?
Джерела фінансування заходів
із запровадження екологічних стандартів
існують, проте без зміни політики немає змоги
залучати їх у повному обсязі:
– Кредитні ресурси
– Бюджетне фінансування, ФОНПС
– Приватні інвестиції
– Торгівля квотами
– Експорт електроенергії
10. Досвід країн – нових членів ЄС
Країнам ЦСЄ вдалося радикально знизити шкідливі викиди через:
– Зміни в енергобалансі та структурі економіки
– Розбудову адміністративної спроможності у сфері охорони
довкілля
– Розвиток приватного сектору, який би відповідав екологічним
вимогам
– Підвищення громадської обізнаності та сприяння участі
громадськості
Процес впровадження нормативів затратний і тривалий. Так, витрати
Польщі оцінено у 12 млрд євро впродовж 20 років
Терміни впровадження часто продовжуються: так, країни ЄС можуть
запровадити перехідні періоди імплементації екологічних вимог (
EurActiv 26/06/09)
11. Аналіз зацікавлених сторін
ТЕС (державні, приватні компанії)
Постачальники сировини (вугілля)
Виробники обладнання
Уряд: Мінприроди, Мінпаливенерго,
НАЕІ, МЗС, МОЗ
Представники неурядових організацій
12. Які варіанти для України?
1. Пролонгація термінів впровадження
європейських вимог
2. Вчасне і повне виконання вимог за
рахунок припинення роботи
енергоблоків ТЕС, що не відповідають
екологічним нормативам
3. Зрив виконання зобов’язань, але без
денонсації Угоди
13. Що необхідно зробити?
За будь-якого сценарію Україна має змінити
власну енергетичну
та природоохоронну політику:
здійснити перехід на нову модель роботи оптового ринку
електроенергії
здійснити приватизацію підприємств теплової генерації
запровадити жорсткіші санкції до забруднювачів довкілля
(і заохочувати підприємства, які здійснюють
природоохоронні заходи)
14. Деякі ключові зміни
у природоохоронній політиці
Збільшити штрафи (у рази) за забруднення довкілля для
електростанцій, але спрямовувати отримані кошти на
запровадження природоохоронних заходів
Забезпечити участь України у програмі ЄС “Розумна
енергетика” (Intelligent Energy-Europe Program). Ця
програма фінансує короткострокові проекти, спрямовані
на досягнення енергетичних цілей ЄС
та імплементацію політики протидії змінам клімату.
Завдяки цій програмі Україна могла б навчитися методам
розбудови спроможності ЦОВВ
