SlideShare a Scribd company logo
1 of 6
ШРІ-ЛАНКА
Виконала студентка 12-Т групи Рибак Альона
ГЕОГРАФІЧНЕ
ПОЛОЖЕННЯ
◦ Острів Шрі-Ланка розташований в Південній Азії,
трохи на схід від південного краю Індостану та
омивається водами Індійського океану і Бенгальської
затоки. Відділений від Індостану Манарською
затокою і Полкською протокою. Острів має
південний і західний миси: Дондре і Датч-Бей
відповідно. Велику частину території займають
прибережні низовини. Гори розташовані в
центральній частині країни; найвища вершина -
Підуруталагала (2524 м), інша відома вершина - Шрі
Пада (Адамів пік). Головна річка - Махавелі-Гангу.
Понад 1600 км первозданних пляжів.
◦ Загальна площа - 65 610 км2. Протяжність з півночі
на південь - 445 км, із заходу на схід - 225 км. Обриси
острова своєю формою нагадують сльозу, яка начебто
впала з півострова Індостан.
НАСЕЛЕННЯ
◦ Адміністративно-територіальний розподіл - поділяється на 9
провінцій.
◦ Чисельність населення - 21 803 439 осіб (51 місце в світі).
◦ Столиця - Коломбо (649 000 мешканців). Тут знаходяться
резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади.
Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо - Шрі-
Джаваярденапура-Котте
◦ Державна мова - англійська, сингальська, тамільська.
◦ Релігія - буддизм (69% мешканців), індуїзм (15%), іслам (8%),
християнство (8%). Щільність населення складає 300,9 осіб на 1
кв. км. Нині 22% населення мешкає у містах і 78% у сільській
місцевості.
◦ Середній вік населення Шрі-Ланки складає 28,7 років. При
цьому середній вік ланкійських чоловіків 27,7 років, а жінок -
29,7.
◦ Середня тривалість життя у Шрі-Ланці складає 72,6 роки. При
цьому середня тривалість ланкійських чоловіків - 70,1 роки, а
жінок - 75,3 роки.
◦ Рівень грамотності населення Шрі-Ланки - 90% (серед
чоловіків 93%, серед жінок - 87%).
◦ На 1000 ланкійок доводиться лише 967 ланкійців. При цьому
10 ланкійок народжують в середньому 19 малюків.
◦ За рівнем життя населення Шрі-Ланка посідає 89 місце у світі.
Державний устрій - унітарна республіка.
ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно
асоціювалася з виробництвом чаю, натурального
каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів
(Ратнапура). В 2016 році країна займала 4-е місце у
світі по виробництву чаю, поступаючись
Індії, КНР і Кенії.
Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни,
інші дорогоцінні камені.
Економіка Шрі-Ланки базується на принципах
розвитку ринкових механізмів і експортних галузей.
Значно поширилося комерційне землеробство (великі
плантації) і традиційне землеробство (невеликі
ферми). Сфера фінансових послуг і торгівля зайняті
обслуговуванням сільськогосподарського сектору. Для
промисловості Шрі-Ланки характерна перевага
дрібних, зокрема кустарних, підприємств.
ВВП ▲ $261,1 млрд (2016)
Ріст ВВП ▲ 4,4 % (2016)
ВВП на душу
населення
$12,300 (2016)
ВВП
за секторами
сільське господарство:
8,2 %, промисловість:
30,6 %, послуги: 62,6 %
(2016)
ТРЕТИННИЙ СЕКТОР
Рекреація і туризм. В Анурадхапурі розташований
архітектурний заповідник із залишками буддійських храмів і
монастирів і печерним монастирем Ісуру-мунія. Останнім
часом Шрі-Ланка посідає перше місце за популярністю у
туристів серед інших островів Індійського океану. Туристів (до
450 тис. у 2004 р.) приваблює мальовнича тропічна природа,
180-метрова скеля Сігі- рі, численні буддійські святині-дагоби.
Однак розвиток туризму уповільнений через ворожнечу між
основними етносами країни.
Транспорт. Шрі-Ланка має густу мережу транспортних
шляхів, особливо у вологій зоні і у центрі країни. Загальна
довжина автошляхів становить 11,65 тис. км, з них майже 3/4 з
твердим покриттям. Автотранспортом перевозять
найважливіші експортні культури — чай і каучук. У країні
розвинуте також і міжміське автобусне сполучення.
Залізничний транспорт острова дещо застарів. Протяжність
залізниць становить 1463 км (переважно одноколійні).
Автомагістралі і залізниці розміщені радіально до Коломбо. У
столиці розташовано найбільший морський порт країни
(вантажообіг — 3 млн. т). Морський флот у 2004 р. мав
тоннажність 120,9 тис.
Освіта. За рівнем освіти (письменність населення сягає 95%)
Шрі-Ланка посідає провідне місце в Азії. В країні
впроваджено обов’язкову й безкоштовну освіту для дітей віком
до 15 років. Мережа ВНЗ охоплює кілька університетів у
Коломбо, Канді, Шрі-Джаяварденапура-Котте, Джаф- ні
тощо.
ВТОРИННИЙ
СЕКТОР
Паливно-енергетичний комплекс. Країна задовольняє свої енергетичні потреби на
2/3 за рахунок дров, що використовуються насамперед у побуті. Загальне виробництво
електроенергії Шрі-Ланки у 2003 р. становило 6,69 млрд. кВттод. Розвинута
гідроенергетика (68%), частина електроенергії виробляється на базі імпортної нафти, яка
переробляється на нафтопереробному комбінаті поблизу Коломбо.
Металургія. Ця галузь почала розвиватися наприкінці 60-х років XX ст., головним
металургійним підприємством острова є металургійний завод у Коломбо (100 тис. т сталі).
Хімічна промисловість. У країні ця галузь представлена шинним заводом у Коломбо, що
працює на місцевій сировині. На острові розташовані кілька фармацевтичних фабрик, які
виготовляють ліки на трав’яній основі.
Харчова промисловість. Провідну роль у харчовій промисловості відіграють збирання
чаю і плодоовочеконсервна промисловість.
Кустарна промисловість. Сільські ковалі острова виробляють простий
сільськогосподарський інвентар. Гончарі роблять посуд, інколи використовуючи для цього
шкаралупу кокосового горіха. Більшість предметів домашнього побуту місцеві майстри
плетуть із койри і тростини: циновки, мішки, мотузки тощо. Збережено кустарне
виробництво кокосової олії, гострого соусу «Каррі», солодощів. Також на острові
виготовляють різьблені вироби з дерева, рогу, черепахового панцира, слонової кістки, із
золота, срібла і дорогоцінних каменів.

More Related Content

More from Alona Rybak

Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptx
Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptxНематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptx
Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptxAlona Rybak
 
Цифрові технології чат-боти.pptx
Цифрові технології чат-боти.pptxЦифрові технології чат-боти.pptx
Цифрові технології чат-боти.pptxAlona Rybak
 
Юрій Лисянський
Юрій Лисянський Юрій Лисянський
Юрій Лисянський Alona Rybak
 
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptx
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptxСтокгольмська конвенція про СОЗ.pptx
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptxAlona Rybak
 

More from Alona Rybak (6)

Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptx
Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptxНематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptx
Нематеріальні ресурси підприємств туризму. .pptx
 
Цифрові технології чат-боти.pptx
Цифрові технології чат-боти.pptxЦифрові технології чат-боти.pptx
Цифрові технології чат-боти.pptx
 
Юрій Лисянський
Юрій Лисянський Юрій Лисянський
Юрій Лисянський
 
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptx
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptxСтокгольмська конвенція про СОЗ.pptx
Стокгольмська конвенція про СОЗ.pptx
 
шум.pptx
шум.pptxшум.pptx
шум.pptx
 
ЯППІ.pptx
ЯППІ.pptxЯППІ.pptx
ЯППІ.pptx
 

ШРІ-ЛАНКА.pptx

  • 2. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ◦ Острів Шрі-Ланка розташований в Південній Азії, трохи на схід від південного краю Індостану та омивається водами Індійського океану і Бенгальської затоки. Відділений від Індостану Манарською затокою і Полкською протокою. Острів має південний і західний миси: Дондре і Датч-Бей відповідно. Велику частину території займають прибережні низовини. Гори розташовані в центральній частині країни; найвища вершина - Підуруталагала (2524 м), інша відома вершина - Шрі Пада (Адамів пік). Головна річка - Махавелі-Гангу. Понад 1600 км первозданних пляжів. ◦ Загальна площа - 65 610 км2. Протяжність з півночі на південь - 445 км, із заходу на схід - 225 км. Обриси острова своєю формою нагадують сльозу, яка начебто впала з півострова Індостан.
  • 3. НАСЕЛЕННЯ ◦ Адміністративно-територіальний розподіл - поділяється на 9 провінцій. ◦ Чисельність населення - 21 803 439 осіб (51 місце в світі). ◦ Столиця - Коломбо (649 000 мешканців). Тут знаходяться резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо - Шрі- Джаваярденапура-Котте ◦ Державна мова - англійська, сингальська, тамільська. ◦ Релігія - буддизм (69% мешканців), індуїзм (15%), іслам (8%), християнство (8%). Щільність населення складає 300,9 осіб на 1 кв. км. Нині 22% населення мешкає у містах і 78% у сільській місцевості. ◦ Середній вік населення Шрі-Ланки складає 28,7 років. При цьому середній вік ланкійських чоловіків 27,7 років, а жінок - 29,7. ◦ Середня тривалість життя у Шрі-Ланці складає 72,6 роки. При цьому середня тривалість ланкійських чоловіків - 70,1 роки, а жінок - 75,3 роки. ◦ Рівень грамотності населення Шрі-Ланки - 90% (серед чоловіків 93%, серед жінок - 87%). ◦ На 1000 ланкійок доводиться лише 967 ланкійців. При цьому 10 ланкійок народжують в середньому 19 малюків. ◦ За рівнем життя населення Шрі-Ланка посідає 89 місце у світі. Державний устрій - унітарна республіка.
  • 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, натурального каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів (Ратнапура). В 2016 році країна займала 4-е місце у світі по виробництву чаю, поступаючись Індії, КНР і Кенії. Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни, інші дорогоцінні камені. Економіка Шрі-Ланки базується на принципах розвитку ринкових механізмів і експортних галузей. Значно поширилося комерційне землеробство (великі плантації) і традиційне землеробство (невеликі ферми). Сфера фінансових послуг і торгівля зайняті обслуговуванням сільськогосподарського сектору. Для промисловості Шрі-Ланки характерна перевага дрібних, зокрема кустарних, підприємств. ВВП ▲ $261,1 млрд (2016) Ріст ВВП ▲ 4,4 % (2016) ВВП на душу населення $12,300 (2016) ВВП за секторами сільське господарство: 8,2 %, промисловість: 30,6 %, послуги: 62,6 % (2016)
  • 5. ТРЕТИННИЙ СЕКТОР Рекреація і туризм. В Анурадхапурі розташований архітектурний заповідник із залишками буддійських храмів і монастирів і печерним монастирем Ісуру-мунія. Останнім часом Шрі-Ланка посідає перше місце за популярністю у туристів серед інших островів Індійського океану. Туристів (до 450 тис. у 2004 р.) приваблює мальовнича тропічна природа, 180-метрова скеля Сігі- рі, численні буддійські святині-дагоби. Однак розвиток туризму уповільнений через ворожнечу між основними етносами країни. Транспорт. Шрі-Ланка має густу мережу транспортних шляхів, особливо у вологій зоні і у центрі країни. Загальна довжина автошляхів становить 11,65 тис. км, з них майже 3/4 з твердим покриттям. Автотранспортом перевозять найважливіші експортні культури — чай і каучук. У країні розвинуте також і міжміське автобусне сполучення. Залізничний транспорт острова дещо застарів. Протяжність залізниць становить 1463 км (переважно одноколійні). Автомагістралі і залізниці розміщені радіально до Коломбо. У столиці розташовано найбільший морський порт країни (вантажообіг — 3 млн. т). Морський флот у 2004 р. мав тоннажність 120,9 тис. Освіта. За рівнем освіти (письменність населення сягає 95%) Шрі-Ланка посідає провідне місце в Азії. В країні впроваджено обов’язкову й безкоштовну освіту для дітей віком до 15 років. Мережа ВНЗ охоплює кілька університетів у Коломбо, Канді, Шрі-Джаяварденапура-Котте, Джаф- ні тощо.
  • 6. ВТОРИННИЙ СЕКТОР Паливно-енергетичний комплекс. Країна задовольняє свої енергетичні потреби на 2/3 за рахунок дров, що використовуються насамперед у побуті. Загальне виробництво електроенергії Шрі-Ланки у 2003 р. становило 6,69 млрд. кВттод. Розвинута гідроенергетика (68%), частина електроенергії виробляється на базі імпортної нафти, яка переробляється на нафтопереробному комбінаті поблизу Коломбо. Металургія. Ця галузь почала розвиватися наприкінці 60-х років XX ст., головним металургійним підприємством острова є металургійний завод у Коломбо (100 тис. т сталі). Хімічна промисловість. У країні ця галузь представлена шинним заводом у Коломбо, що працює на місцевій сировині. На острові розташовані кілька фармацевтичних фабрик, які виготовляють ліки на трав’яній основі. Харчова промисловість. Провідну роль у харчовій промисловості відіграють збирання чаю і плодоовочеконсервна промисловість. Кустарна промисловість. Сільські ковалі острова виробляють простий сільськогосподарський інвентар. Гончарі роблять посуд, інколи використовуючи для цього шкаралупу кокосового горіха. Більшість предметів домашнього побуту місцеві майстри плетуть із койри і тростини: циновки, мішки, мотузки тощо. Збережено кустарне виробництво кокосової олії, гострого соусу «Каррі», солодощів. Також на острові виготовляють різьблені вироби з дерева, рогу, черепахового панцира, слонової кістки, із золота, срібла і дорогоцінних каменів.