SlideShare a Scribd company logo
1 of 2
Download to read offline
АК-601 від 23.09.2021 р.
ПрезидентуУкраїни
В.О.ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Копія: Прем’єр -міністру України
Шмигалю Д.А.
Щодо необхідності запровадження
Тимчасової заборони експорту металобрухту
Шановний Володимире Олександровичу!
Користуючись нагодою, дозвольте від імені вітчизняного гірничо-металургійного комплексу,
повноважним представником якого є Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», засвідчити Вам
повагу та звернутися щодо питання, яке відноситься до розряду найактуальніших.
Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» цьогоріч вже неодноразово зверталося до Кабінету
Міністрів України та Міністерства економіки України з проханням розглянути можливість якомога
швидкого впровадження тимчасової заборони експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року.
Проте ця ініціатива, вже цілком очевидно, навмисно гальмується з боку урядовців.
Металобрухт є стратегічною сировиною для української металургійної галузі. Наразі жодна з
існуючих технологій виробництва сталі – ані мартенівська, ані киснево-конвертна, ані
електросталеплавильна - не взмозі обійтися без брухту чорних металів. Водночас ця сировина є доволі
обмеженим ресурсом на вітчизняному ринку. Заготівля металобрухту в Україні падає вже 20 років поспіль,
а у 2020 році взагалі був встановлений історичний мінімум – 2,9 млн. т. Важливо, що галузь заготівлі
металобрухту є традиційно тіньовим бізнесом, незважаючи на прийнятий закон про детінізацію цієї галузі.
На початку літа цього року металургійна галузь відчула критичний дефіцит брухту, який спочатку
вдалося компенсувати за рахунок складських запасів. Проте вже у вересні підприємства почали втрачати
обсяги виробництва у порівнянні з липнем. Очевидно, що ця тенденція продовжиться і у наступні місяці.
Натомість, з початку 2021 року дуже швидкими темпами зростає експорт брухту. За даними
Державної митної служби України, відвантаження металобрухту на зовнішні ринки у січні-серпні цього
року збільшилися майже у 20 разів, до 410 тис т. Експорт найбільших обсягів сировини припав саме на
критичний для вітчизняних металургійних заводів літній період: червень – 85 тис т, липень – 103 тис т,
серпень - 75 тис т.
Це призвело до того, що Україна вже стала найбільш незахищеним та доступним джерелом брухту,
зокрема, для Туреччини, найбільшого в світі імпортера цієї сировини. І це відбувається на фоні дії в
багатьох країнах світу загороджувальних мит (бар’єрів) проти готової української металопродукції, яких з
кожним роком становиться все більше. При цьому внутрішній ринок для металургійних підприємств є
вкрай вузьким.
Металургія - це базова галузь української економіки, яка формує близько 26% валютних надходжень
та 12-15% ВВП країни. Підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечують зайнятість для 600
тис громадян та сплату 35 млрд. грн. податків.
Уряд України постійно декларує необхідність відходу від сировинного експорту на користь експорту
продукції з високим рівнем доданої вартості. Тому одним з пріоритетів української влади повинно бути
намагання залишити сировину в середині країні. Саме цьому сприяло запровадження експортного мита
на металобрухт, яке, нажаль, у зв’язку зі зростанням світових цін цього року перестало виконувати свою
захисну функцію. Адже цілком очевидно, що державі вигідніше переробляти брухт в продукцію з доданою
вартістю: 1 тонна експортованого брухту дає державі 58 євро (близько 1800 грн.), тоді як 1 тонна брухту,
переробленого в сталь, дає - 8200 грн податків. За оцінками аналітичного центру CMD-Ukraine, якщо
Україна не запровадить мораторій на експорт брухту, то бюджети усіх рівнів будуть недоотримувати
податкових надходжень у розмірі 19 млрд. грн. на рік.
Окремо слід підкреслити, що металобрухт – це критична сировина для декарбонізації української
металургії. Саме його використання дозволяє зменшити споживання первинної сировини і за рахунок
цього скоротити викиди CO2 металургією на 60% та на 1 тонні переробленого брухту зекономити 740 кг
вугілля.
Це вкрай важливо з огляду на те, що Уряд України бере на себе дуже амбітні зобов'язання з
реалізації НВВ2 та європейського зеленого курсу. Наразі використання металобрухту – єдиний метод
зниження СО2 в металургії для усіх існуючих технологій виробництва сталі. Тобто, зберігаючи експорт
брухту, влада України повністю позбавляє свою промисловість конкурентоздатності на європейському
ринку через неможливість декарбонізоватися, оскільки зі свого боку не пропонує та не надає жодної
фінансової, регуляторної підтримки та компенсаторів для української промисловості для цих цілей. Дуже
показово, що на фоні колосальних фінансових вливань, у Європейському союзі парламентарі звернулася
до Єврокомісії з вимогою заборонити експорт брухту з екологічних міркувань.
З огляду на вищевказане, з метою забезпечення подальшого розвитку провідної національної галузі
та економічного зростання України в цілому, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу,
доручити Кабінету Міністрів України та Міністерству економіки України вжити усіх заходів аби
якнайшвидше запровадити тимчасову заборону експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року.
З повагою,
Президент О.Ф. Каленков

More Related Content

Similar to док

MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Public Debate
 
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
CMD-Ukraine
 
MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdfMEMU_May2023_220.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdfMEMU_Nov2023_226.pdf

Similar to док (12)

MEMU_Jan 2022_216_v1.docx
MEMU_Jan 2022_216_v1.docxMEMU_Jan 2022_216_v1.docx
MEMU_Jan 2022_216_v1.docx
 
MEMU_Jan 2023_216.pdf
MEMU_Jan 2023_216.pdfMEMU_Jan 2023_216.pdf
MEMU_Jan 2023_216.pdf
 
MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdf
 
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
Контент_Україні вільний ринок із ЄС вигідніший від Митного союзу, чи так це?
 
Енергетична Стратегія. Стратегія України 2030
Енергетична Стратегія. Стратегія України 2030Енергетична Стратегія. Стратегія України 2030
Енергетична Стратегія. Стратегія України 2030
 
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
Обґрунтування доцільності продовження дії вивізного мита на вітчизняний брухт...
 
MEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdfMEMU_Dec2023_227.pdf
MEMU_Dec2023_227.pdf
 
Профіль зовнішньоекономічної діяльності україни 2
Профіль зовнішньоекономічної діяльності україни   2Профіль зовнішньоекономічної діяльності україни   2
Профіль зовнішньоекономічної діяльності україни 2
 
MEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdfMEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdf
 
MEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdfMEMU_May2023_220.pdf
MEMU_May2023_220.pdf
 
MEMU_Nov2023_226.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdfMEMU_Nov2023_226.pdf
MEMU_Nov2023_226.pdf
 
Перший рік створення ринкових відносин в секторі енергетики України
Перший рік створення ринкових відносин в секторі енергетики УкраїниПерший рік створення ринкових відносин в секторі енергетики України
Перший рік створення ринкових відносин в секторі енергетики України
 

More from ssusere15f981

Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdfPartnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
ssusere15f981
 
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdfЛист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
ssusere15f981
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdfПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
ssusere15f981
 
заява через агресію
заява через агресіюзаява через агресію
заява через агресію
ssusere15f981
 
постановление россия беларусь
постановление россия беларусьпостановление россия беларусь
постановление россия беларусь
ssusere15f981
 

More from ssusere15f981 (20)

LIEU_227_xmll.pdf
LIEU_227_xmll.pdfLIEU_227_xmll.pdf
LIEU_227_xmll.pdf
 
Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdfPartnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
Partnering-int-the-fight-against-financial-crime.pdf
 
1-2.pdf
1-2.pdf1-2.pdf
1-2.pdf
 
допомога.pdf
допомога.pdfдопомога.pdf
допомога.pdf
 
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdfЛист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
Лист_МОН_щодо_забепечення_виконання_наказу_про_строки_Конкурсу_5.pdf
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdfПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
ПОЯСНЮВАЛЬНА ПДФ.pdf
 
дослідження.pdf
дослідження.pdfдослідження.pdf
дослідження.pdf
 
вакс.pdf
вакс.pdfвакс.pdf
вакс.pdf
 
рашисти в бучі.pdf
рашисти в бучі.pdfрашисти в бучі.pdf
рашисти в бучі.pdf
 
список ч
список чсписок ч
список ч
 
снбо
снбоснбо
снбо
 
заява через агресію
заява через агресіюзаява через агресію
заява через агресію
 
санкції
санкціїсанкції
санкції
 
проект постанови 7092
проект постанови 7092проект постанови 7092
проект постанови 7092
 
постановление россия беларусь
постановление россия беларусьпостановление россия беларусь
постановление россия беларусь
 
заява по визнанню рф днр лнр
заява по визнанню рф днр лнрзаява по визнанню рф днр лнр
заява по визнанню рф днр лнр
 
закон
законзакон
закон
 
Parlamentska reforma zvit_2021
Parlamentska reforma zvit_2021Parlamentska reforma zvit_2021
Parlamentska reforma zvit_2021
 
звіт парламентська реформа
звіт парламентська реформазвіт парламентська реформа
звіт парламентська реформа
 
ратифікація угоди
ратифікація угодиратифікація угоди
ратифікація угоди
 

док

  • 1. АК-601 від 23.09.2021 р. ПрезидентуУкраїни В.О.ЗЕЛЕНСЬКОМУ Копія: Прем’єр -міністру України Шмигалю Д.А. Щодо необхідності запровадження Тимчасової заборони експорту металобрухту Шановний Володимире Олександровичу! Користуючись нагодою, дозвольте від імені вітчизняного гірничо-металургійного комплексу, повноважним представником якого є Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», засвідчити Вам повагу та звернутися щодо питання, яке відноситься до розряду найактуальніших. Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» цьогоріч вже неодноразово зверталося до Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки України з проханням розглянути можливість якомога швидкого впровадження тимчасової заборони експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року. Проте ця ініціатива, вже цілком очевидно, навмисно гальмується з боку урядовців. Металобрухт є стратегічною сировиною для української металургійної галузі. Наразі жодна з існуючих технологій виробництва сталі – ані мартенівська, ані киснево-конвертна, ані електросталеплавильна - не взмозі обійтися без брухту чорних металів. Водночас ця сировина є доволі обмеженим ресурсом на вітчизняному ринку. Заготівля металобрухту в Україні падає вже 20 років поспіль, а у 2020 році взагалі був встановлений історичний мінімум – 2,9 млн. т. Важливо, що галузь заготівлі металобрухту є традиційно тіньовим бізнесом, незважаючи на прийнятий закон про детінізацію цієї галузі. На початку літа цього року металургійна галузь відчула критичний дефіцит брухту, який спочатку вдалося компенсувати за рахунок складських запасів. Проте вже у вересні підприємства почали втрачати обсяги виробництва у порівнянні з липнем. Очевидно, що ця тенденція продовжиться і у наступні місяці. Натомість, з початку 2021 року дуже швидкими темпами зростає експорт брухту. За даними Державної митної служби України, відвантаження металобрухту на зовнішні ринки у січні-серпні цього року збільшилися майже у 20 разів, до 410 тис т. Експорт найбільших обсягів сировини припав саме на критичний для вітчизняних металургійних заводів літній період: червень – 85 тис т, липень – 103 тис т, серпень - 75 тис т. Це призвело до того, що Україна вже стала найбільш незахищеним та доступним джерелом брухту, зокрема, для Туреччини, найбільшого в світі імпортера цієї сировини. І це відбувається на фоні дії в багатьох країнах світу загороджувальних мит (бар’єрів) проти готової української металопродукції, яких з кожним роком становиться все більше. При цьому внутрішній ринок для металургійних підприємств є вкрай вузьким. Металургія - це базова галузь української економіки, яка формує близько 26% валютних надходжень та 12-15% ВВП країни. Підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечують зайнятість для 600 тис громадян та сплату 35 млрд. грн. податків. Уряд України постійно декларує необхідність відходу від сировинного експорту на користь експорту продукції з високим рівнем доданої вартості. Тому одним з пріоритетів української влади повинно бути намагання залишити сировину в середині країні. Саме цьому сприяло запровадження експортного мита на металобрухт, яке, нажаль, у зв’язку зі зростанням світових цін цього року перестало виконувати свою захисну функцію. Адже цілком очевидно, що державі вигідніше переробляти брухт в продукцію з доданою
  • 2. вартістю: 1 тонна експортованого брухту дає державі 58 євро (близько 1800 грн.), тоді як 1 тонна брухту, переробленого в сталь, дає - 8200 грн податків. За оцінками аналітичного центру CMD-Ukraine, якщо Україна не запровадить мораторій на експорт брухту, то бюджети усіх рівнів будуть недоотримувати податкових надходжень у розмірі 19 млрд. грн. на рік. Окремо слід підкреслити, що металобрухт – це критична сировина для декарбонізації української металургії. Саме його використання дозволяє зменшити споживання первинної сировини і за рахунок цього скоротити викиди CO2 металургією на 60% та на 1 тонні переробленого брухту зекономити 740 кг вугілля. Це вкрай важливо з огляду на те, що Уряд України бере на себе дуже амбітні зобов'язання з реалізації НВВ2 та європейського зеленого курсу. Наразі використання металобрухту – єдиний метод зниження СО2 в металургії для усіх існуючих технологій виробництва сталі. Тобто, зберігаючи експорт брухту, влада України повністю позбавляє свою промисловість конкурентоздатності на європейському ринку через неможливість декарбонізоватися, оскільки зі свого боку не пропонує та не надає жодної фінансової, регуляторної підтримки та компенсаторів для української промисловості для цих цілей. Дуже показово, що на фоні колосальних фінансових вливань, у Європейському союзі парламентарі звернулася до Єврокомісії з вимогою заборонити експорт брухту з екологічних міркувань. З огляду на вищевказане, з метою забезпечення подальшого розвитку провідної національної галузі та економічного зростання України в цілому, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, доручити Кабінету Міністрів України та Міністерству економіки України вжити усіх заходів аби якнайшвидше запровадити тимчасову заборону експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року. З повагою, Президент О.Ф. Каленков