1. АК-601 від 23.09.2021 р.
ПрезидентуУкраїни
В.О.ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Копія: Прем’єр -міністру України
Шмигалю Д.А.
Щодо необхідності запровадження
Тимчасової заборони експорту металобрухту
Шановний Володимире Олександровичу!
Користуючись нагодою, дозвольте від імені вітчизняного гірничо-металургійного комплексу,
повноважним представником якого є Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», засвідчити Вам
повагу та звернутися щодо питання, яке відноситься до розряду найактуальніших.
Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» цьогоріч вже неодноразово зверталося до Кабінету
Міністрів України та Міністерства економіки України з проханням розглянути можливість якомога
швидкого впровадження тимчасової заборони експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року.
Проте ця ініціатива, вже цілком очевидно, навмисно гальмується з боку урядовців.
Металобрухт є стратегічною сировиною для української металургійної галузі. Наразі жодна з
існуючих технологій виробництва сталі – ані мартенівська, ані киснево-конвертна, ані
електросталеплавильна - не взмозі обійтися без брухту чорних металів. Водночас ця сировина є доволі
обмеженим ресурсом на вітчизняному ринку. Заготівля металобрухту в Україні падає вже 20 років поспіль,
а у 2020 році взагалі був встановлений історичний мінімум – 2,9 млн. т. Важливо, що галузь заготівлі
металобрухту є традиційно тіньовим бізнесом, незважаючи на прийнятий закон про детінізацію цієї галузі.
На початку літа цього року металургійна галузь відчула критичний дефіцит брухту, який спочатку
вдалося компенсувати за рахунок складських запасів. Проте вже у вересні підприємства почали втрачати
обсяги виробництва у порівнянні з липнем. Очевидно, що ця тенденція продовжиться і у наступні місяці.
Натомість, з початку 2021 року дуже швидкими темпами зростає експорт брухту. За даними
Державної митної служби України, відвантаження металобрухту на зовнішні ринки у січні-серпні цього
року збільшилися майже у 20 разів, до 410 тис т. Експорт найбільших обсягів сировини припав саме на
критичний для вітчизняних металургійних заводів літній період: червень – 85 тис т, липень – 103 тис т,
серпень - 75 тис т.
Це призвело до того, що Україна вже стала найбільш незахищеним та доступним джерелом брухту,
зокрема, для Туреччини, найбільшого в світі імпортера цієї сировини. І це відбувається на фоні дії в
багатьох країнах світу загороджувальних мит (бар’єрів) проти готової української металопродукції, яких з
кожним роком становиться все більше. При цьому внутрішній ринок для металургійних підприємств є
вкрай вузьким.
Металургія - це базова галузь української економіки, яка формує близько 26% валютних надходжень
та 12-15% ВВП країни. Підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечують зайнятість для 600
тис громадян та сплату 35 млрд. грн. податків.
Уряд України постійно декларує необхідність відходу від сировинного експорту на користь експорту
продукції з високим рівнем доданої вартості. Тому одним з пріоритетів української влади повинно бути
намагання залишити сировину в середині країні. Саме цьому сприяло запровадження експортного мита
на металобрухт, яке, нажаль, у зв’язку зі зростанням світових цін цього року перестало виконувати свою
захисну функцію. Адже цілком очевидно, що державі вигідніше переробляти брухт в продукцію з доданою
2. вартістю: 1 тонна експортованого брухту дає державі 58 євро (близько 1800 грн.), тоді як 1 тонна брухту,
переробленого в сталь, дає - 8200 грн податків. За оцінками аналітичного центру CMD-Ukraine, якщо
Україна не запровадить мораторій на експорт брухту, то бюджети усіх рівнів будуть недоотримувати
податкових надходжень у розмірі 19 млрд. грн. на рік.
Окремо слід підкреслити, що металобрухт – це критична сировина для декарбонізації української
металургії. Саме його використання дозволяє зменшити споживання первинної сировини і за рахунок
цього скоротити викиди CO2 металургією на 60% та на 1 тонні переробленого брухту зекономити 740 кг
вугілля.
Це вкрай важливо з огляду на те, що Уряд України бере на себе дуже амбітні зобов'язання з
реалізації НВВ2 та європейського зеленого курсу. Наразі використання металобрухту – єдиний метод
зниження СО2 в металургії для усіх існуючих технологій виробництва сталі. Тобто, зберігаючи експорт
брухту, влада України повністю позбавляє свою промисловість конкурентоздатності на європейському
ринку через неможливість декарбонізоватися, оскільки зі свого боку не пропонує та не надає жодної
фінансової, регуляторної підтримки та компенсаторів для української промисловості для цих цілей. Дуже
показово, що на фоні колосальних фінансових вливань, у Європейському союзі парламентарі звернулася
до Єврокомісії з вимогою заборонити експорт брухту з екологічних міркувань.
З огляду на вищевказане, з метою забезпечення подальшого розвитку провідної національної галузі
та економічного зростання України в цілому, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу,
доручити Кабінету Міністрів України та Міністерству економіки України вжити усіх заходів аби
якнайшвидше запровадити тимчасову заборону експорту металобрухту з України до 31 грудня 2023 року.
З повагою,
Президент О.Ф. Каленков
