Документ_879757.pdf

1. АПАРАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Головне науково-експертне управління
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.:255-40-25, 255-45-01; факс: 255-41-86
До реєстр. № 7316 від 26.04.2022
Народні депутати України
Р. Бабій та інші
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу
адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального
кодексу України та Господарського процесуального кодексу України
(щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи
надзвичайного стану)»
Метою проекту, відповідно до п. 2 пояснювальної записки до нього,
визначено «запровадження дієвих механізмів здійснення судочинства в умовах
воєнного чи надзвичайного часу». Для цього у проекті пропонується внести до
Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Цивільного
процесуального кодексу України (далі – ЦПК), Господарського процесуального
кодексу України (далі – ГПК) зміни, в яких, зокрема: передбачається
можливість здійснення повноважень секретаря судового засідання іншими
працівниками апарату суду; можливість виконання повноважень секретаря
судового засідання дистанційно; повідомлення учасників судового процесу про
розгляд справи будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби
комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта,
повідомлення у месенджерах тощо) та через оголошення на офіційному веб-
порталі судової влади України; розширення сфери застосування письмового
провадження при розгляді судових справ у судах всіх юрисдикцій; поширення
на розгляд судових справ у період дії воєнного чи надзвичайного стану
особливостей розгляду судових справ, які застосовувалися у зв'язку із введенням
карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
тощо.
На думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, прийняття проекту
«сприятиме реалізації та захисту прав громадян та встановить дієві механізми
здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного часу» (п. 6
пояснювальної записки до нього).
Проект на момент підготовки висновку не включений до Плану
законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, затвердженого
постановою Верховної Ради України від 15.02.2022 № 2036-ІХ.

2. 2
Головне управління, розглянувши проект у вкрай стислий термін, вважає
за доцільне висловити щодо його змісту такі зауваження та пропозиції.
1. У проекті пропонується доповнити ч. 13 ст. 7 ЦПК та ч. 13 ст. 8 ГПК
положенням про те, що «письмовим провадженням також є судовий розгляд
справи, який здійснюється судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без
виклику учасників справи та без проведення судового засідання на підставі
наявних у суду матеріалів». З цього приводу варто зазначити, що вказані зміни
мають постійний характер і не пов’язані з особливостями розгляду відповідних
справ в умовах воєнного чи надзвичайного стану. У зв’язку з цим їх включення
до поданого проекту не відповідає його предмету, яким згідно з її назвою
визначено врегулювання здійснення судочинства в умовах воєнного чи
надзвичайного стану. За цих умов питання, яких стосуються вказані пропозиції,
на наш погляд, доцільніше вирішити в окремому проекті.
Крім цього, варто звернути увагу, що в аналогічному за змістом положенні
КАС визначається, що «письмове провадження - розгляд і вирішення
адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої,
апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників
справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у
випадках, встановлених цим Кодексом» (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС), тобто у
письмовому провадженні розглядаються не лише справи, а й окремі
процесуальні документи, а також, що письмове провадження застосовується
лише у визначених цим Кодексом випадках. Вважаємо, що вказані положення
можуть бути включені й до змін до ч. 13 ст. 7 ЦПК та ч. 13 ст. 8 ГПК.
2. У проекті пропонується доповнити ст. 369 ЦПК новою частиною 4,
ст. 271 ГПК – новою частиною 4, ст. 312 КАС – новою частиною 4, в яких
передбачено, що «в умовах воєнного чи надзвичайного стану усі апеляційні
скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються судом апеляційної
інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового
провадження)». Також в умовах воєнного чи надзвичайного стану суд касаційної
інстанції розглядає усі справи в порядку письмового провадження за наявними у
справі матеріалами (нова частина 13 ст. 301 ГПК, нова частина 4 ст. 345 КАС)1.
Проте ці пропозиції виглядають спірними, оскільки в умовах воєнного чи
надзвичайного стану також може виникнути необхідність розгляду справи в
судовому засіданні (наприклад, в абз. 2 ч. 2 ст. 271 ГПК йдеться про те, що з
урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може
розглянути апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, які розглядаються
судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, у судовому
засіданні з повідомленням учасників справи). Таким чином, відповідні новели
проекту на практиці можуть призвести до порушення гарантованого
положеннями ст. 2 ГПК, ст. 2 КАС права на справедливе, неупереджене та
своєчасне вирішення судом спорів. Крім цього, запропонована проектом
пропозиція щодо розгляду усіх апеляційних та касаційних справ лише в порядку
1 - Водночас до ЦПК внесення відповідного положення не передбачається.

3. 3
письмового провадження звужує зміст конституційного права громадян на
судовий захист, що не відповідає ст. 22 Конституції України, відповідно до якої
при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зазначимо також, що одним з наслідків розгляду справ без повідомлення
сторін є ризик порушення їх законних прав та інтересів, оскільки вони
позбавляються можливості надати суду свої пояснення по суті справи. У цьому
контексті звернемо увагу також на рішення Європейського суду з прав людини
у справі «Краска проти Швейцарії» від 19.05.1993, де визначено, що
ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу
мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають
важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто
ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести
ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами, для чого
вони повинні мати можливість брати участь у розгляді відповідної справи.
3. У нових частинах 4 ст. 67 ЦПК, ч. 4 ст. 64 ГПК, ч. 4 ст. 63 КАС
пропонується передбачити, що за відсутності секретаря судового засідання
виконувати його повноваження під час дії воєнного чи надзвичайного стану
можуть інші працівники апарату суду. Проте запропоновані зміни не
враховують, що повноваження секретаря судового засідання може виконувати
помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) (ч. 3
ст. 66 ЦПК, ч. 3 ст. 63 ГПК, ч. 3 ст. 62 КАС). Крім того, звертаємо увагу, що
секретар судового засідання є учасником судового процесу, який наділений
процесуальними правами та обов'язками (ст. 65 ЦПК, ст. 62 ГПК, ст. 61 КАС), на
відміну від працівників апарату суду, якими, зокрема, можуть бути працівники
канцелярії чи працівники, які виконують функції з обслуговування тощо (ст. 155
Закону України «Про судоустрій та статус судів»), що може ускладнити
виконання останніми обов’язків секретаря судового засідання.
4. У проекті пропонується доповнити ЦПК новою ст. 128-1 «Особливості
судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного
стану», у ч. 1 якої передбачається, що суд викликає або повідомляє учасників
справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної
адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі будь-якими
можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС
повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також
через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з
посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному
реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять
днів до дати відповідного судового засідання.
У частині 3 цієї ж статті також визначається, що учасник судового процесу
у випадку виклику або повідомлення про дату, час і місце першого судового
засідання у справі, інших судових засідань чи про вчинення відповідної
процесуальної дії повинен за допомогою електронної пошти (телефонограми,

4. 4
СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах тощо) негайно підтвердити
суду про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням. Також
пропонується встановити, що текст такого підтвердження роздруковується, а
телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду,
приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним
повідомленням учасника судового процесу. В такому випадку виклик або
повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту
надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із
викликом або повідомленням.
Аналогічні пропозиції також містяться у нових статтях 120-1 ГПК, 131-1
КАС.
Водночас, на нашу думку, зазначена пропозиція не враховує, шо в умовах
воєнного чи надзвичайного стану використання учасниками судового
провадження засобів зв’язку (мобільний зв’язок, інтернет-ресурс та інше) може
бути унеможливлене (наприклад, через пошкодження ліній електропередач,
ліній зв’язку, хакерські атаки, знаходження особи в районі проведення бойових
дій або на тимчасово окупованій території, що не забезпечує її вільний та
безперебійний доступ до мережі інтернет або доступність мобільного зв’язку), а
отже ускладняється можливість отримати чи ознайомитися з відповідним
викликом чи повідомленням через телефонограму, СМС тощо, тобто у проекті
бажано було б врахувати ці обставини.
Щодо сповіщення на офіційному веб-порталі судової влади України, то
необхідно враховувати, що наразі доступ до Єдиного державного реєстру
судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених
до розгляду» тимчасово призупинено з мотивів безпеки. Такі ж зауваження
стосуються і запропонованих проектом змін до ч. 1 нової статті 272-1 ЦПК, ч. 1
нової статті 242-1 ГПК, ч. 1 нової статті 251-1 КАС щодо повідомлення учасника
справи про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення
інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу
такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Необхідно зазначити й те, що використання у ч. 3 нових статей 128-1 ЦПК,
120-1 ГПК, 131-1 КАС слова «негайно» не враховує принцип правової
визначеності юридичної норми (ст. 8 Конституції України), оскільки може по-
різному тлумачитися на практиці, наслідком чого може стати порушення прав
та законних інтересів сторін справи. Крім того, негайне підтвердження суду про
факт отримання чи ознайомлення із викликом або повідомлення в умовах
воєнного чи надзвичайного стану не враховує, зокрема, положення ст. 130 ЦПК,
у якій встановлений порядок вручення судових повісток у випадку відсутності в
учасника справи офіційної електронної адреси.
5. У проекті пропонується передбачити, що в умовах воєнного чи
надзвичайного стану підготовче провадження, розгляд справи по суті, розгляд
апеляційної скарги мають бути проведені протягом розумного строку з
урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи (нова

5. 5
частина 3 ст. 189, зміни до ч. 2 ст. 210, нова частина 3 ст. 371 ЦПК, зміни до ч. 3
ст. 177, зміни до ч. 2 ст. 195, нова частина 4 ст. 273 ГПК, зміни до ч. 4 ст. 173,
зміни до ч. 2 ст. 193, нова частина 3 ст. 309 КАС).
Проте, оскільки у проекті не визначені граничні строки проведення такого
підготовчого провадження, розгляду справи по суті, розгляду апеляційної
скарги, вказані положення створюють можливості для затягування розгляду
справи. На наш погляд, більш доцільним з метою унеможливлення затягування
строків судового розгляду було б встановлення періоду, по завершенні якого суд
зобов’язаний провести підготовче провадження, розгляд справи по суті,
розглянуті апеляційні скарги, як це, наприклад, передбачено у чинній редакції
ч. 1 ст. 275 ЦПК, згідно з якою «суд розглядає справи у порядку спрощеного
позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти
днів з дня відкриття провадження у справі».
6. Положення нових редакцій ч. 7 ст. 212 ЦПК, ч. 7 ст. 197 ГПК, ч. 7 ст. 195
КАС відповідно до яких секретар судового засідання може брати участь у
судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду не
узгоджуються із новою частиною 7 ст. 247 ЦПК, новою частиною 8 ст. 222 ГПК,
новою частиною 5 ст. 229 КАС, якими передбачено можливість секретаря
судового засідання вести протокол засідання дистанційно. Звертаємо увагу, що
відповідно до ст. 602 Кодексу законів України про працю дистанційною роботою
є форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими
приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-
якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-
комунікаційних технологій.
7. У ч. 2 нових статей 272-1 ЦПК, 242-1 ГПК. 251-1 КАС передбачається,
що за заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом,
надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після
закінчення воєнного чи надзвичайного стану. Звертаємо увагу, що строк подачі
апеляційної та касаційної скарги не ставиться в залежність від наявності чи
відсутності воєнного чи надзвичайного стану, а отже положення проекту не
узгоджується із ст. 354, ст. 390 ЦПК, ст. 256, ст. 288 ГПК, ст. 295, ст. 329 КАС,
якими передбачені строки на апеляційне та касаційне оскарження, зокрема,
апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на
ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення (ст. 354
ЦПК), а касаційна скарга протягом тридцяти днів (ст. 390 ЦПК).
До того ж слова «після закінчення воєнного чи надзвичайного стану»
необхідно замінити словами «припинення та скасування воєнного чи
надзвичайного стану», що відповідатиме ст. 7 Закону України «Про воєнний
стан», якою передбачено припинення та скасування воєнного стану, а не
закінчення.
8. Згідно із новим п. 5 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК, новим
п. 6 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК, новим п. 5 розділу VI «Прикінцеві
положення» КАС, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій,

6. 6
провадження у яких відкрито до введення воєнного чи надзвичайного стану,
розглядаються з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом для
розгляду справ під час дії воєнного або надзвичайного стану.
Однак, у цьому контексті, вважаємо, що проект не містить завершеного
механізму правового врегулювання. Зокрема, у проекті не визначено порядок
розгляду справ після припинення чи скасування воєнного чи надзвичайного
стану, які були розпочаті під час дії воєнного чи надзвичайного стану, справ, які
були відкрито до введення воєнного чи надзвичайного стану, розглядалися за
правилами провадження передбачених для воєнного чи надзвичайного стану, але
їх розгляд не був завершений, зокрема, не визначено чи будуть вони
розглядатися за правилами загального порядку чи за особливим порядком,
передбаченим для воєнного чи надзвичайного стану.
Керівник Головного управління С. Тихонюк
Вик.: О. Куціпак, І. Кунець
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Тихонюк Світлана Андріївна
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D5283300BA9D9A00
Дійсний до: 22.10.2023 0:00:00
Апарат Верховної Ради України
№ 16/03-2022/73711 від 05.05.2022