2. У передмові до збірки «Байки харківські» Григорій
Сковорода висловив свої міркування про дружбу:
«Прийми ж, люб'язний приятелю, дружнiм серцем
вiд свого друга цю не таку вже й несмачну воду його
думок. (…)Знаю, що твоя тілесна подоба дуже
несхожа на моє опудало, та нехай двi рiзнi посудини
наповняться одним лiкером, хай буде одна-єдина
душа i одне-єдине серце. Єдність думок — ось що таке
справжня дружба.(…) Плекаймо ж дружбу!»
Байка 18
Собака та кобила
У байці високомірна Кобила
Діана вихваляється перед Собакою
Меркурієм своїми вміннями,
освітою в Парижі та походженням і
при всякій нагоді погрожувала
задніми копитами. Собака ж, в
свою чергу, відповідає, що йому
смішно, коли він бачить, як вона
ношу носить при гостях, а все, що він уміє, дане йому Богом і
природою.
Головна думка висловлена у силі:
«Без природи – як без дороги. Чим далі
йдеш, тим більше блукаєш. (…). Вона
спонукає до частого досвіду. А досвід –
батько мистецтва, знання і звички».
Далі Сковорода висловлює свої
думки на підтвердження філософії
«сродної праці»: коли нема сродності,
то й користі результату від науки не буде.
Непотрібно вихвалятись своїми вміннями. Треба бути
таким, яким тебе створила природа, все інше- прийде з часом.
Таким чином, автор вважає, що кожному даний Богом нахил
до якоїсь справи, а головне для людини – віднайти, до якої
саме.
Байка 29
Баба та Гончар
У байці розповідається про те, як
Баба вибирала горщики за зовнішнім
виглядом, а Гончар, який їх продавав,
радив їй зважати, «чи чисто дзвенить»,
тобто, чи цілий горщик.
У силі автор тлумачить читачеві, що
людину слід судити не за зовнішньою
оболонкою, а лише розібравшись у її
серці: «Ясна річ, ця премудра Єва
доводиться прабабою всім тим
дотепникам, які цінують людину по
одежі, по тілу, по грошах, по кутках, по
імені, а не по плодах її життя».
А ще Сковорода описує, якою має бути
людина: «Чисте і, як казали римляни, «біле», незаздрісне
серце, милосердне, терпляче, веселе, прозорливе, стримане,
мирне, таке, що вірує в Бога і покладається на Нього в усьому,
- ось чистий дзвін і чесна ціна нашої душі!».
