1. Тема 3. ДТП. Класифікація ДТП.
Облік ДТП. Механізм ДТП.
2. Аналіз ДТП. Показники аварійності
Аналіз ДТП полягає у виявленні причин їх виникнення, визначення тенденції
аварійності, встановлення факторів виникнення ДТП, виділення місць
концентрації ДТП.
Відповідно до цілей і завдань аналізу виділяють три основні методи:
кількісний аналіз аварій;
якісний аналіз аварії;
топографічний аналіз аварії.
В окремий вид вносять автотехнічну експертизу.
3. Кількісний аналіз ДТП
Кількісний аналіз характеризує рівень аварійності на місці (перехрестя, траса, місто, область, країна) та
період, протягом якого відбуваються аварії (година, день, тиждень, місяць, рік).
Існує:
абсолютні показники (загальна кількість ДТП, кількість постраждалих і загиблих, загальні збитки від
аварій);
питомі показники, що представляють собою відношення однієї абсолютної аварійності до іншої
(питома частка аварій, скоєних у стані алкогольного сп'яніння, до загальної кількості аварій, частка
зіткнень, перекидання тощо в загальній кількості аварій). , частка постраждалих водіїв, пішоходів,
дітей у загальній кількості постраждалих);
відносні показники (кількість ДТП на 100 тис. жителів, на 1000 ТЗ, на 1000 водіїв, на 1 млн. км та
інші).
Абсолютні показники дають загальне уявлення про рівень аварійності, дозволяють провести
порівняльний аналіз у часі для конкретного регіону і показують тенденцію зміни цього рівня. Набір
конкретних показників аварійності характеризує їх структуру і дозволяє порівнювати різні регіони між
собою.
4. Кількісний аналіз ДТП
Натомість більш ефективними є відносні показники, які дозволяють
проводити порівняльний аналіз рівня аварійності різних країн, регіонів, міст,
магістралей тощо. Серед перерахованих показників найбільш поширеним і
об’єктивним вважається показник відносної аварійності Ка, який враховує
пробіг ТЗ:
ДТП
а
n
К
L
(1.1)
де ДТП
n - кількість ДТП за розрахунковий період;
L
- сумарний пробіг ТЗ за той же період, км.
З метою обліку тяжкості наслідків, при порівняльній оцінці аварійності
використовують коефіцієнт тяжкості ДТП, який визначається відношенням
числа загиблих ( З
n ) до числа поранених ( П
n ) в ДТП за визначений період часу
і розраховується за формулою:
П
n
n
К З
Т , (1.2)
Тяжкість наслідків від ДТП може бути охарактеризована крім того,
відношенням числа загиблих ( З
n ) або поранених ( П
n ) до загальної кількості
ДТП (n):
n
n
К З
Т
/
, (1.3)
n
n
К П
Т
//
, (1.4)
n
n
n
К П
З
Т
///
, (1.4)
де n – сумарна кількість ДТП на визначеній ділянці за визначений
проміжок часу.
МЗ
П
З n
n
n
n
. (1.6)
Один з найбільш розповсюджених відносних показників – показник
відносної аварійності [3]:
L
n
К
6
а
10
, (1.7)
де n – загальна кількість ДТП за розглядає мий період;
L – загальний пробіг ТЗ за той же період, км.
Або
l
N
n
К
d
365
106
а , (1.8)
де d
N – середньодобова інтенсивність руху на ділянці, авт./добу;
l – довжина ділянки магістралі, км.
Для перехресть формула коефіцієнту відносної аварійності набуває
вигляду:
пер
7
а_пер
365
10
d
N
n
К
. (1.9)
Отримавши значення а
К , робимо висновки про небезпеку
перехрестя та ділянок руху. Якщо 3
а
К , то перехрестя є безпечним;
якщо 8
3 а
К - перехрестя майже безпечне; якщо 8 12
а
К –
перехрестя небезпечне і якщо 12
а
К - перехрестя дуже небезпечне.
5. Кількісний аналіз проводиться також за матеріальними втратами, які поділяються на прямі та
непрямі.
До прямих належать:
- знищення матеріальних цінностей (ТЗ, вантажів, технічних засобів ОДР, доріг тощо);
- перевезення та відновлення ТЗ;
- ремонт дорожніх споруд та елементів облаштування доріг;
- забезпечення догляду та лікування людей;
- виплати грошової допомоги та пенсій потерпілим та їхнім родинам;
- затримки руху (втрата часу транспортом, перевитрата пального, втрата часу пасажирами).
Кількісний аналіз ДТП
6. Якісний аналіз ДТП
Якісний аналіз аварій використовується для встановлення причин і факторів їх виникнення, а також ступеня впливу
останніх на аварії. Цей аналіз дозволяє виявити причини та фактори аварій для кожного з компонентів системи ВАДС.
У більшості країн громадська думка та офіційна статистика органів часто вбачають головну причину аварій у помилках та недбалості
учасників ДР (водіїв, пішоходів) чи несправності автомобілів.
Аналіз причин аварій дозволяє звести їх до таких однорідних за характером груп:
1) недотримання ПДР учасниками цього ДР, тобто водіями, пасажирами, пішоходами;
2) вибір водіями неправильних режимів водіння, при яких вони унеможливлюють ДР;
3) зниження психофізіологічних функцій учасників ДР внаслідок перевтоми, хвороби, вживання алкоголю, наркотиків або під
впливом факторів, що сприяють зміні нормального стану (сімейні обставини, проблеми на роботі);
4) незадовільний технічний стан ТЗ;
5) незадовільне влаштування та утримання доріг, їх елементів або незадовільний стан доріг;
6) незадовільна ОДР.
7. Топографічний аналіз ДТП
Топографічний аналіз проводиться для виявлення місць концентрації аварій на певній території
(перехрестя, ділянка дороги, магістралі, міста, області).
Існує три типи топографічного аналізу:
1) карта ДТП;
2) лінійний графік аварії (ДТП);
3) масштабна схема (ситуаційний план) аварії (ДТП).
8. Топографічний аналіз ДТП
Карта ДТП може бути складена у вигляді звичайної
карти міста, району, області, області у відповідному
масштабі, на якій умовними знаками вказано місця аварії.
Причому залежно від мети топографічного аналізу на карті
можуть бути умовно позначені види аварій, тяжкість їх
наслідків тощо.
9. Топографічний аналіз ДТП
Розклад ліній зазвичай складається для ділянки або для
всієї магістралі. У порівнянні з картою ДТП масштаб
зображення збільшений. Це дозволяє більш детально
класифікувати пригоди, наносячи їх на діаграму.
Концентрація ДТП на графіку свідчить про незадовільний
стан доріг у місцях їх скупчення.
Масштабна схема — це на практиці схема ДТП на
перехрестях, площах, ділянках дороги тощо. Зроблено у
великих масштабах. На ньому наносяться символічні
зображення ТЗ, учасників ДТП, напрямків їх руху, тяжкості
наслідків ДТП. Крім того, можуть бути вказані дата і час
аварії. Схема дозволяє прийняти рішення про необхідність
покращення ОДР на певній ділянці ВДМ.