Download as PDF, PPTX
Uploaded byukrwomenfund
Ґендерно-орієнтоване бюджетування
Презентація Світлани Гаращенко (Проект ҐОБ), представлена під час вебінару для учасниць Академії адвокації для жіночого руху. https://uwf.org.ua
Ґендерно-орієнтоване бюджетування
- 1.
- 2. ҐОБ ПРОЕКТ - Здійснюєтьсяза фінансування Уряду Швеції; - Бенефіціар – Міністерство фінансів України; - Період впровадження: 2014-2018 рр. з перспективою продовження. Кінцева мета Проекту: Підвищення економічної ефективності і результативності видатків бюджету, що враховують потреби обох статей
- 3. Кінцеві результати впровадженняПроекту Пілотні галузеві міністерства впроваджують ҐОБ у бюджетний процес на державному рівні; Обласні органи влади впроваджують ҐОБ у бюджетний процес на місцевому рівні; Міністерство фінансів впроваджує ҐОБ на державному і місцевому рівнях; Відповідні суб’єкти беруть активну участь у процесі ҐОБ і підтримують його.
- 4. Партнери Проекту Державний рівень ✓Міністерствофінансів України ✓Галузеві міністерства (Мінмолодьспорт, Мінсоцполітики, МОН, МОЗ та Мінкультури) ✓Державна служба статистики ✓Верховна Рада України ✓НГО, ВНЗ, Міжнародні організації Місцевий рівень ✓Обласні державні адміністрації
- 5. Основні етапи роботиПроекту ҐОБ Початкова робота щодо впровадж- ення гендерно- орієнтованого бюджетування в пілотних галузевих міністерствах і областях Впровадження та апробація результатів пілотної роботи з ҐОБ Врахування ґендерно- орієнтованого аспекту в бюджетному процесі на державному та місцевому рівнях Гендерно- орієнтоване бюджетування впроваджено в Україні 1 2 43 ҐОБ-аналіз Рекомендації щодо змін у політиці та бюджетах. Документальне відображення ҐОБ у бюджетних матеріалах Інтеграція ҐОБ у бюджетний процес
- 6.
- 8. Робота з Міністерствомфінансів України ✓ Створено Координаційну робочу групу ✓ Підписано тристоронні угоди між Мінфіном, Проектом та пілотними міністерствами ✓ Представники Мінфіну включені до робочих груп щодо ГОБ в пілотних міністерствах та приймали участь у всіх тренінгах ✓ За сприяння Мінфіну проводиться робота в областях ✓ Проведяться спільні наради за участю Мінфіну, Держстату, пілотних міністерств та областей
- 9. ҐОБ у бюджетномупроцесі
- 10. Інституалізація ГОБ Підвищення ефективності та дієвості державних фінансів •Середньострокове бюджетне планування • Бюджетна декларація • Інструкції з підготовки бюджетних запитів • Інструкції та форми для бюджетної звітності • Оцінка паспортів бюджетних програм • Мережа • Паспорти бюджетних програм • Оцінка виконання бюджетних програм • Проект бюджету • Порядок розгляду проекту бюджету в Верховній Раді Складання бюджету Прийняття бюджету Виконання бюджету Звітування про виконання бюджету
- 11. Практичні та стратегічні потребисуспільства
- 12. Потреби: практичні тастратегічні Практичні ґендерні потреби – це потреби, які виникають у жінок та чоловіків, виходячи з їх соціальних ролей, що закріплюються для них суспільством. Це речі першочергової необхідності (вода, помешкання, їжа, прибуток та охорона здоров’я) в межах специфічного контексту. Стратегічні ґендерні потреби залежать від конкретних соціальних, економічних і політичних умов, в яких перебувають жінки та чоловіки. Спрямовані на досягнення фактичної ґендерної рівності (захисту від домашнього насильства, стратегії досягнення рівної заробітної плати, ширшу участь у процесах ухвалення рішень жінок, збільшення тривалості життя чоловіків. Стратегічні гендерні потреби пов’язані з розподілом праці, доступом до ресурсів і влади.
- 13. ➢ Щоб забезпечитистабільний розвиток при розробці політик, програм та проектів, необхідно брати до уваги практичні потреби та стратегічні інтереси. ➢ Стратегічні потреби неможливо задовольнити без урахування практичних потреб. ➢ Діяльність, спрямована лише на задоволення практичних потреб, не матиме стійких результатів доти, доки не будуть взяті до уваги також і стратегічні інтереси.
- 14. ШВЕЦІЯ, ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «КОЖНІЙРОДИНІ ПО ПРАЛЬНІЙ МАШИНІ» - БЕЗКОШТОВНА ПРАЛЬНА МАШИНА ДЛЯ СІМ’Ї ВІД ДЕРЖАВИ! - УМОВА: 2 РАЗИ НА ТИЖДЕНЬ ПО 2 ГОДИНИ (той час, що вивільнявся завдяки автоматизованому пранню) ЖІНКИ ВІДВІДУВАЛИ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ (ПІДПРИЄМНИЦТВО, КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, ОСОБИСТІСНА ЕФЕКТИВНІСТЬ) РЕЗУЛЬТАТИ: - ПРОВЕДЕНИЙ МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ЧЕРЕЗ 1, 3, 5, 10 РОКІВ; - Через 10 років моніторингу 20% усіх учасниць стали підприємицями, а 10% з них – підприємицями середнього рівня!
- 15. ➢ Діяльність, якапередбачає задоволення практичних потреб, може закріплювати нерівне становище жінок та чоловіків у суспільстві. ➢ Стратегічні ґендерні потреби пов’язані із розширенням можливостей чоловіків і жінок, що дозволяє самим контролювати своє особисте життя і суспільну діяльність і, таким чином, змінювати існуючі ґендерні ролі та долати обмеження свого становища.
- 16. Послуги, що йдутьвід можливостей установи, завжди програють послугам, що йдуть від потреб цільової аудиторії
- 17. Нічого для насбез нас! (дослідження потреб та інтересів, включення різних ц/а до планування)
- 18. © Gender Budgetingin Vienna MA 5: Gender Budgeting Unit Відень: приклад перебудови „Thurnstiege“: перед реконструкцією з'ясували, хто користується і хто не користується сходами? (батьки з дітьми, люди з інвалідністю, люди похилого віку) в результаті - місце для спілкування, дозвілля, ширша ц/а Департамент містобудування – ініціатор змін до після
- 19. Вивчення практичних/стратегічних потребчоловіків та жінок дає можливість говорити не просто про душу населення в структурі програм, стратегій, проектів, а побачити конкретну людину/цільову групу з конкретними потребами та приймати рішення з метою задоволення цих потреб, підвищуючи ефективність видатків бюджету
- 20.
- 21. Ґендерний бюджет (gender responsivebudget) Ґендерний бюджет (ҐБ) Ґендерно чутливий бюджет (ҐЧБ) Ґендерно відповідальний бюджет (ҐОБ) Ґендерно орієнтований бюджет (ҐОБ) Заходи, спрямовані на те, щоб державний і місцеві бюджети були складені з урахуванням інтересів/потреб чоловіків і жінок різних категорій, сприяли забезпеченню ґендерної рівності та справедливості
- 22. «Ґендерне бюджетування –це застосування комплексного ґендерного підходу в бюджетному процесі. Це означає ґендерно-чутливе оцінювання бюджетів з урахуванням ґендерного аспекту на всіх рівнях бюджетного устрою та реструктуризацію доходів і видатків задля забезпечення ґендерної рівності». (Рада Європи)
- 23. ҐЕНДЕРНИЙ БЮДЖЕТ + це бюджет, якийвраховує планування ресурсів країни з урахуванням доходів бюджету, які формуються за рахунок жінок та чоловіків і видатків бюджету, які розподіляються на жінок та чоловіків.
- 24. Сфери застосування ґендерного бюджетування ❖зайнятість, ❖ самозайнятість, ❖ доходи, ❖ екологія, ❖ освіта, ❖ наука, ❖ охорона здоров’я, ❖ пенсійне забезпечення, ❖ батьківство та материнство, ❖ соціальних захист, ❖ державний і господарський менеджмент...
- 25. Бюджетування, у центріякого ЛЮДИ
- 26. Як впливають бюджетні послуги наякість життя? Як розподіляються кошти бюджету між одержувачами? Чи всі мають контроль над бюджетними ресурсами? Чи всі мають рівний доступ до бюджетних послуг? Питання на які відповідає ГОБ
- 27. Мета і завданняҐОБ Мета • зробити ґендерний підхід до управління одним з обов'язкових принципів у національній політиці та економіці; • щоб у країні були прийняті і виконувалися бюджети і програми, в яких враховуються конкретні потреби жінок і чоловіків. Завдання • визначити «вузькі» дискримінуючі положення чоловіків і жінок; • привернути увагу до питань ґендеру та забезпечити облік ґендерного аспекту на всіх стадіях бюджетного процесу, як на державному, так і на місцевому рівнях. Виходить із припущення: бюджети не є ґендерно нейтральними
- 28. Ґендерно-орієнтоване бюджетування … управлінськатехнологія; … запровадження принципів ґендерної рівності у бюджетну політику та бюджетний процес на державному й місцевому рівнях, що включає розподіл бюджетних коштів за ґендерним принципом, а також посилює прозорість та підконтрольність; … важлива складова програмно-цільового методу, середньострокового бюджетного планування; … інструмент забезпечення рівності жінок і чоловіків; … засіб інтегрування ґендерних аспектів у державну політику та бюджети різних управлінь та закладів.
- 29. Ґендерно орієнтований бюджет передбачає складання окремихбюджетів для жінок або чоловіків; також не націлений виключно на те, щоб збільшити витрати на жіночі програми передбачає розподілу бюджетних коштів між чоловіками і жінками у співвідношенні 50:50. Адже такий розподіл означає «порівну», але іноді не по справедливості Ґендерний бюджет - не окремий специфічний бюджет
- 30.
- 31. Ґендерне бюджетування Ґендерне бюджетування дозволяє проаналізувати та переструктурувати доходита видатки таким чином, щоб потреби громади, як жінок, так і чоловіків з різних соціальних та вікових категорій, були відповідно представлені в статтях видатків бюджету.
- 32. Категорії витрат ґендерних бюджетів Оскількибюджети не є ґендерно нейтральними, ГОБ може бути застосовано як до дохідної, так і видаткової частини
- 33.
- 34. Ключові принципи ҐОБ («відправніточки») ▪ Розуміння ґендеру; ▪ Політична воля; ▪ Встановлення нових вимог до системи збору статистичних даних; ▪ Законодавча база та правові механізми; ▪ Адміністративні заходи та практики; ▪ Спеціальна політика ґендерної рівності; ▪ Необхідні фінансові та людські ресурси. ▪ Прозорість, партнерство і співпраця.
- 35. Ґендерно орієнтоване бюджетування •Дозволяє уточнити, чи є потреби у перерозподілі ресурсів та зміні пріоритетів. • Це не разовий та універсальний швидкий коригувальний захід, це інший спосіб.
- 36.
- 37. Кроки аналізу ҐОБ Проведення ґендерногобюджетного аналізу Перехід від ґендерного бюджетного аналізу програм до змін у політиці та бюджетах
- 38. Компонент 1. Ґендерний бюджетнийаналіз • Це – аналіз програм, що фінансуються з бюджету та оцінка того наскільки їх заходи задовольняють потреби різних груп жінок та чоловіків. Результат ґендерного бюджетного аналізу: • Це – рекомендації щодо вдосконалення програм, які фінансуються з бюджету, а також бюджетної та галузевих політик.
- 39. Компонент 1. Ґендерний бюджетнийаналіз Головні питання ґендерного бюджетного аналізу: • Який вплив бюджетні заходи та відповідна політика здійснюють на ґендерну рівність? • Бюджетні заходи (бюджет) посилюють чи послаблюють ґендерну рівність? • Бюджетні заходи (бюджет) ґендерно-нейтральні чи ґендерно-чутливі?
- 40. Основні кроки ґендерного бюджетногоаналізу Визначення ґендерних проблем у галузі: аналіз ситуації Збір інформації: вихідні дані про програми, що аналізуються Формування цілей та рекомендацій з посилення ґендерної рівності Проведення ґендерного аналізу бюджетних видатків Проведення ґендерного аналізу діяльності (заходи, послуги)
- 41. КРОК 1. Визначенняґендерних проблем у галузі: аналіз ситуації • Головна мета цього етапу – аналіз становища різних груп жінок та чоловіків у конкретній галузі, якої стосується програма обрана для аналізу. • Етап “аналіз ситуації” спрямований на визначення основних цільових груп програми, з'ясування їх становища та можливостей. • Інформацію на цьому етапі можна отримати із т.з. “вторинних джерел” – статистичні дані, результати наукових досліджень, консультації з фахівцями та ін.
- 42. КРОК 1. Визначеннягендерних проблем у галузі: аналіз ситуації Головні питання: • Яке становище жінок та чоловіків (різних груп) у галузі відповідної програми, обраної для аналізу? • Які інтереси, потреби та пріоритети цих груп жінок та чоловіків? • Чи існують відмінності у становищі жінок та чоловіків, які слід узяти до уваги? • Які існують прояви гендерної нерівності у даній галузі?
- 43. КРОК 2. Збірінформації: вихідні дані про програму • Головна мета цього етапу – аналіз вихідних даних програми, що обрана для аналізу. • Етап “збір інформації” спрямований на визначення основних даних про програму, її мету, завдання, основних бенефіціаріїв, виконавців та розміру видатків. • Головне джерело інформації на цьому етапі – програма та її зміст.
- 44. КРОК 2. Збірінформації: вихідні дані про програму Головні питання: • Які цілі програми? • Чи включені до програми конкретні цілі стосовно посилення ґендерної рівності або цілі, конкретно орієнтовані на поліпшення становища жінок або чоловіків? • Які головні напрями діяльності за програмою? • Який бюджет виділено на програму і на які напрями діяльності він витрачається? • Які статистичні дані стосовно програми наявні, особливо щодо цільової групи та бенефіціарів? • Хто відповідає за розробку програми, хто відповідає за її реалізацію?
- 45. ГЕНДЕРНО- ОРІЄНТОВАНЕ БЮДЖЕТУВАННЯ • Головні компонентироботи з ҐОБ • Гендерний аналіз: дає відповідь на питання: який вплив бюджетні заходи та відповідна політика справляють на ґендерну рівність? чи бюджетні заходи зменшують або посилюють ґендерну нерівність або ж не змінюють її
- 46. Кроки аналізу ҐОБ Етапипроведення ґендерного бюджетного аналізу Перехід від ґендерного бюджетного аналізу програм до змін у політиці та бюджетах
- 47.
- 48. Проведення ґендерного аналізу програм/заходів/послуг 3.1.Аналіз бенефіціарів та користувачів програм/заходів/послуг 3.2. Оцінка існуючої нерівності та викликів стосовно ґендерної рівності 3.3. Аналіз задоволеності жінок і чоловіків - користувачів програм/заходів/послуг 3.4. Аналіз процесу прийняття рішень про запровадження програм/заходів/послуг 3.5. Аналіз впливу програм/заходів/послуг на ґендерну рівність
- 49. Гендерний бюджетний аналіз забюджетною програмою 3401220 «РОЗВИТОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, СПОРТУ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ ТА РЕЗЕРВНОГО СПОРТУ» Міністерство молоді та спорту
- 50. КРОК 3. Проведення ґендерногоаналізу діяльності • Головна мета цього етапу – аналіз основних (конкретних) видів діяльності за програмою (заходів, послуг). • Етап “аналіз діяльності” спрямований на дослідження основних заходів програми, з'ясування їх впливу на ґендерну рівність у галузі. • Головне джерело інформації на цьому етапі – зміст програми.
- 51. КРОК 3. Проведенняґендерного аналізу діяльності Головні питання: • Оцінка існуючої ґендерної нерівності (Чи враховує програма, її заходи питання гендерної рівності?) • Аналіз бенефіціарів та споживачів заходів/послуг (Скільки жінок та чоловіків отримують користь від програми, наприклад, від послуг, що надаються, від побудованої інфраструктури, від здійснених грошових виплат тощо? Чи по-різному жінки та чоловіки користуються різними послугами? Якщо так, які можливі причини цього? Чи існують можливі перешкоди для користування послугами? Чи пропонуються конкретні послуги жінкам та чоловікам? Хто не користується послугами і чому?) • Аналіз задоволеності бенефіціарів та споживачів послуг (Наскільки жінки/чоловіки задоволені заходами /послугами? Чи достатній обсяг послуг? Чи відповідають ці послуги можливостям різних гендерних груп?) • Аналіз процесу прийняття рішень щодо запровадження програми (заходів) (Хто має вплив на прийняття рішень по програмі (заходам)? Скільки жінок та чоловіків задіяні і на якому рівні? Чи мають вплив на прийняття рішень групи інтересів?) • Аналіз впливу програми (заходів) на ґендерну рівність (Який вплив на становище жінок та чоловіків? Чи змінюються ґендерні установки, стереотипи? Чи створюються нові можливості для жінок та чоловіків?)
- 52. 3.1. Аналіз бенефіціарівта користувачів програм/заходів/послуг • Скільки жінок та чоловіків (і підгруп жінок та чоловіків) отримують користь від програмної діяльності, наприклад, від послуг, що надаються, від побудованої інфраструктури, від здійснених грошових виплат тощо? • Чи по-різному жінки та чоловіки користуються різними послугами? Якщо так, які можливі причини цього? Чи існують можливі перешкоди для користування послугами? • Чи пропонуються окремі послуги жінкам та чоловікам? • А також: хто не користуються послугами і чому?
- 53. Аналіз бенефіціарів • Основноюцільовою аудиторією на яку спрямовано видатки бюджетної програми є спортсмени національних збірних команд України з видів спорту та їх тренери. • До основного складу національних збірних команд включаються спортсмени, які мають найвищі спортивні результати на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. • Складовою національної збірної команди з відповідного виду спорту є штатна команда, яка формується з числа кращих спортсменів та фахівців сфери фізичної культури і спорту, зокрема тренерів
- 54. Розподіл жінок тачоловіків за видами спорту • Представництво чоловіків спортсменів та жінок спортсменів за напрямами олімпійських видів спорту не є збалансованим: чоловіків спортсменів є значно більше ніж жінок спортсменок.
- 55. Склад спортсменів національних збірнихкоманд з олімпійських видів спорту на 2012-2014 роки
- 56. Співвідношення чоловіків тажінок в тренерському складі Жінок-тренерів - не значне представництво в усіх видах спорту. Найбільше представництво жінок тренерів в таких видах спорту як: теніс, стрибки у воду, стрибки на батуті, плавання синхронне, легка атлетика, дзюдо, веслування академічне, важка атлетика, гімнастика спортивна, вітрильний спорт…
- 57. 3.2. Оцінка існуючоїнерівності та викликів стосовно ґендерної рівності Мета - аналіз ступеню, у якому програма (наприклад, у її цілях та напрямах діяльності) усуває ґендерну нерівність, а також задовольняє можливо різні потреби та пріоритети жінок та чоловіків, які визначені на кроці 2
- 58. Мета бюджетної програми: Організаційнета фінансове забезпечення розвитку спорту вищих досягнень, резервного спорту та фізичної культури в Україні Завдання: • забезпечення діяльності штатних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту; • матеріально-технічне та організаційне забезпечення підготовки національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів • державна відзнака спортсменів України та їх тренерів • підготовка і участь національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту; • розвиток та популяризація фізичної культури серед різних верств населення та представників окремих галузей; • підготовка спортсменів вищих категорій Програмою не передбачено питання вирішення гендерних проблем, разом з тим, програма містить завдання спрямовані на: забезпечення збереження, утримання в належному стані мережі існуючих спортивних баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки
- 59. • Існує диспропорціяу кількісному складі чоловіків та жінок у національних збірних командах на участь в Олімпійських іграх. • Питома вага спортсменів жінок у загальній кількості кандидатів та учасників Олімпійських ігор менше ніж чоловіків спортсменів, але при цьому більшу кількість медалей здобули жінки спортсменки.
- 60. Гіпотеза 1 • РГпідраховано відсоток, який складали жінки спортсменки в різних чемпіонатах за різними видами спорту та в яких українські спортсменки отримували медалі протягом 2012-2014 років. • В результаті, середній відсоток жінок спортсменок від загальної кількості спортсменів складав 48%, що фактично не підтверджує гіпотезу щодо більшої кількості медалей у жінок спортсменок з України через нижчий рівень конкуренції Жінки частіше перемагають на чемпіонатах, тому що є менша конкуренція Кількість учасників (чоловіків, жінок) в міжнародних спортивних змаганнях в 2012-2014 роках свідчить, що жінок- спортсменок є 81% від загальної кількості чоловіків-спортсменів.
- 61. Співвідношення жінок тачоловіків у командних видах спорту на Олімпійських іграх Гіпотеза 2 Жінки менше беруть участь у командних видах спорту Аналіз спортсменів, які брали участь у чемпіонатах за 2012- 2014 роках в різних країнах світу свідчить, що жінки спортсменки з кожним роком беруть активніше участь у змаганнях
- 62. 3.3. Аналіз задоволеностіжінок і чоловіків - користувачів програм/заходів/послуг • Наскільки жінки задоволені якістю надаваних послуг? А наскільки задоволені чоловіки? • Чи достатній обсяг надаваних послуг для задоволення попиту на них? • Чи відповідають ці послуги можливо різним потребам та інтересам жінок і чоловіків? • Як різні ролі та різні обов’язки жінок та чоловіків або традиційні норми впливають на можливості жінок та чоловіків щодо користування державними послугами, які фінансуються за рахунок коштів бюджету?
- 63. 3.4. Аналіз процесуприйняття рішень про запровадження програм/заходів/послуг ▪ Хто має вплив на прийняття рішень щодо надання та умов послуг? ▪ Скільки жінок та чоловіків задіяні й на якому рівні? ▪ Чи надано групам, що представляють інтереси жінок і чоловіків (громадським організаціям) – можливість доносити інформацію представникам органів влади, які приймають рішення?
- 64. В тренерському складіза видами посад існує певна гендерна диспропорція: кількість жінок поступово збільшується, приблизно як і збільшення числа жінок спортсменок.
- 65. 3.5. Аналіз впливупрограм/заходів/послуг на ґендерну рівність • Яким є вплив державної чи регіональної політики на зайнятість жінок та чоловіків? • Чи змінює держава існуючі ґендерні ролі, норми та стереотипи, і як саме вони змінюються? • Яким є вплив державної діяльності на обсяг неоплачуваної роботи і на розподіл неоплачуваної роботи між жінками та чоловіками? • Чи впливає держава на можливості жінок та чоловіків щодо участі у політичній, економічній та соціальній сферах життя?
- 66. Гендерні стереотипи щодожіночих та чоловічих видів спорту До традиційно чоловічого спорту прийнято відносити: бокс, хокей, футбол, баскетбол, важка атлетика, та ін. Типово жіночими вважаються: • художня гімнастика, • синхронне плавання, • спортивні танці, • фігурне катання, • пляжний волейбол. Суспільні норми та стереотипи формують різне ставлення та вимоги до участі дівчаток та хлопчиків, жінок та чоловіків у спорті. Програма не усуває стереотипних підходів, що не сприяє вільному вибору виду спорту та подальшому професійному розвитку спортсменів.
- 67. КРОК 4. Проведенняґендерного аналізу бюджетних видатків • Головна мета цього етапу – аналіз основних видів бюджетних видатків за програмою (на заходи, послуги). • Етап “аналіз бюджетних видатків” спрямований на дослідження видатків програми, та їх розподіл між різними групами жінок та чоловіків – бенефіціарів програми. • Головне джерело інформації на цьому етапі – зміст видаткової частини програми.
- 68. 4.1. Аналіз доходівбюджету 4.2. Аналіз розподілу видатків із розбивкою за статтю 4.3. Оцінка достатності обсягів бюджетних видатків 4.4. Оцінка витрат на персонал
- 69. Аналіз доходів бюджету Наприклад: •Доходи/надходження від платних послуг • Сплата податків (ПДФО чи ін.) • Плата за користування і те, як зміна плати за користування впливає на жінок та чоловіків • … Завдання - розглянути певні види доходів у контексті конкретної галузевої політики у т.ч. за статтю.
- 70. Аналіз розподілу видатківбюджету із розбивкою за статтю ➢загальна вартість надання конкретних послуг; ➢кількість користувачів та користувачок конкретної послуги; ➢собівартість одиниці послуг (вартість на одного користувача).
- 71. Аналіз розподілу видатківіз розбивкою за статтю Собівартість одиниці послуг = загальний обсяг видатків на конкретну послугу : кількість наданих одиниць цієї послуги Мета – провести гендерний аналіз вартості програм/заходів/послуг, виходячи з інформації про вартість бюджетних послуг і про кількість їх споживачів . Вартість послуг, наданих жінкам/чоловікам = собівартість одиниці Х кількість користувачів/чок
- 72. Аналіз розподілу видатків із розбивкою за статтю Послуга Собіварт ість послуги Кіль-сть жінк. Кіль-сть чолов. Усього витрачено нажінок (грн.) Усього витрачено на чоловіків (грн.)
- 73. Оцінка бюджетних видатків спрямованихна чоловіків і жінок Мета - аналіз потреб жінок та чоловіків і визначення того, чи відповідає програма різним потребам шляхом надання конкретних послуг, чи достатній наявний бюджет для : • реалізації програми з урахуванням кількості осіб у цільовій групі? • надання послуг і здійснення видів діяльності, що відповідають можливо різним потребам жінок та чоловіків?
- 74. Питання для оцінкибюджетних видатків спрямованих на чоловіків і жінок ➢ Чи достатній наявний бюджет для реалізації програми з урахуванням кількості осіб у цільовій групі? ➢ Чи достатній наявний бюджет для надання послуг і здійснення видів діяльності, що відповідають можливо різним потребам жінок та чоловіків? Якщо потрібно, то чи надаються конкретні послуги групам жінок або чоловіків у відповідь на їхні конкретні потреби? ➢ Якою була динаміка бюджетних асигнувань на дану програму за останній рік, чи мало місце збільшення або зменшення? ➢ Чи повністю витрачені кошти, передбачені в бюджеті, на реалізацію програми? ➢ Чи є дані послуги доступними для всіх жінок та чоловіків у запланованих цільових групах?
- 75. 4.4. Оцінка витратна персонал Мета цього аналізу – провести розбивку витрат на персонал за статтю (за певний рік, або у порівняні за роками). Головні аспекти: • загальні витрати на заробітну плату працівників, безпосередньо залучених до програмної діяльності; • чисельність зайнятих і середній дохід (заробітна плата) з розбивкою за статтю згідно з різними рівнями категорій персоналу.
- 76. Приклад Аналіз Підпрограми розвитку професійно-технічноїосвіти за 2013-2014 роки. ➢Приклад: забезпечення підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів, конкурентно спроможних в умовах сучасних ринкових відносин з врахуванням попиту населення та реальних потреб регіону; визначення стратегії розвитку профтехосвіти області на найближчі роки
- 77. Бенефіціари Контингент учнів професійно-технічнихнавчальних закладів
- 78. Приклад. Чисельність учнівПТНЗ за напрямами підготовки та за статтю в 2015 році, осіб
- 79. Приклад. Вартість одиниці послугз навчання Напрямки навчання Видатки, всього тис.грн. Видатки, всього % Кількість учнів Видатки на 1 особу, грн. Промисловість 58815,1 38,38 3256 18064 Будівництво 30306,7 19,78 2127 14249 Транспорт 23473,2 15,31 827 28384 Сільське господарство 14872,3 9,70 713 20859 Житлово-комунальне господарство 9736,7 6,35 1192 8168 Торгівля і громадське харчування 16067,4 10,48 1079 14891 Всього 153271,4 100,00 9194 Розподіл фінансування професійно-технічних навчальних закладів за напрямками навчання у 2014 році
- 80. Приклад. Розподіл фінансуванняПТНЗ за напрямками навчання у 2014 році Видатки на 1 особу, грн. Хлопці Дівчата осіб видатки, тис.грн. осіб видатки, тис.грн. Промисловість 18064 2282 41221,1 974 17594,0 Будівництво 14249 1969 28055,4 158 2251,3 Транспорт 28384 827 23473,2 Сільське господарство 20859 613 12786,4 100 2085,9 Житлово-комунальне господарство 8168 164 1339,6 1028 8397,1 Торгівля і громадське харчування 14891 236 3514,3 843 12553,1 Всього 6091 110390,0 3103 42881,4
- 81. Прилад. Структура видатківшколи- інтернату за профілями навчання та за статтю в 2015 році%
- 82. Приклад. Середні видаткина підготовку одного учня ПТНЗ у 2014- 2015 рр.
- 83. Приклад. Розмір заробітної платипрацівників навчальних закладів за професійними категоріями та за статтю, грн*
- 84. Приклад. Кількість осібз уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу в 2015 році за статтю, %
- 85. Приклад. Видатки налікування однієї хворої особи за статтю, грн* Середні видатки на лікування становлять: • Одного чоловіка 52 842,8 грн • однієї жінки – 39 964,2 грн. Сума видатків залежать від вартості курсу лікування хворих на туберкульоз та його тривалість, яка залежить від форми захворювання. Видатки на лікування однієї особи • вперше виявленої хворого на активний туберкульоз та його рецидив (1–3 категорії) - 32 775,3 грн, • Хворої на мультирезистентний туберкульоз – 160 060,8 грн.
- 86. Розподіл фінансування ПТНЗза напрямками навчання у 2014 році
- 87. Приклад. Оцінка витратна персонал (центр професійної реабілітації інвалідів)
- 88. Приклад. Середня заробітна платажінок і чоловіків за категоріями в школі І–ІІІ ступенів
- 89. Результати аналізу Підпрограмирозвитку професійно-технічної освіти Виявлено ряд ґендерних проблем: ✓ ґендерна сегрегація професій; ✓ ґендерна асиметрія серед учнів ПТНЗ на користь хлопців; ✓ Найбільша частка фінансування припадає на професії зі сфери промисловості та будівництва, які є більш затребуваними серед хлопців
- 90. Результати аналізу витратна персонал ✓ Склад педагогічного персоналу підтверджує загальну тенденцію – жінки значно переважають в сфері освіти ✓ Існує значний розрив у оплаті праці чоловіків і жінок, навіть в одній сфері. ✓ Нерівність в оплаті праці між жінками та чоловіками в Україні зберігається та закріплюється: чоловіки частіше займають більш високі посади із вищою заробітною платою
- 91. • Головна метацього етапу – формування цілей та рекомендацій з посилення ґендерної рівності за програмою (на заходи, послуги). • Етап “формування рекомендацій” спрямований на вироблення рекомендацій з досягнення ґендерної рівності у межах програми. • Головне джерело інформації на цьому етапі – результати отримані на попередніх етапах ґендерного бюджетного аналізу. КРОК 5. Формування рекомендацій з посилення ґендерної рівності
- 92. КРОК 5. Формуваннярекомендацій з посилення ґендерної рівності Головні питання: • Які головні прояви ґендерної нерівності необхідно усунути? • Які головні цілі щодо ґендерної рівності слід включити до відповідних програм? • Які зміни необхідно внести у заходи, щоб досягти цілей гендерної рівності і краще задовольняти потреби, інтереси та пріоритети жінок і чоловіків? • Які зміни у бюджетних асигнуваннях потрібні для кращого досягнення цілей ґендерної рівності? • Які можливості існують для широкої участі жінок і чоловіків, у процесі удосконалення ґендерно-орієнтованого планування і реалізації програми?
- 93. На завершальному етапіґендерного бюджетного аналізу важливо документально оформити його результати і скласти звіт, що містить результати, висновки та рекомендації.
- 94. Компонент 2. Внесення зміндо програм та бюджетів • Цей компонент впроваджується на основі результатів та рекомендацій ґендерного бюджетного аналізу. Головна мета внесення змін: • Це – забезпечити впровадження ґендерно-чутливого підходу до процесу ґендерного бюджетування.
- 95. Кроки внесення змін допрограм та бюджетів Крок 6 • Внесення змін до політики і бюджетів Крок 7 • Моніторинг і оцінка
- 96. Компонент 2. Внесення зміндо програм та бюджетів Головні питання у процесі внесення змін: • Які рекомендацій ґендерного бюджетного аналізу виконані? • Якщо рекомендації не виконані, то чому? • Чи досягнуто цілей щодо ґендерної рівності та ґендерної-чутливості бюджетних заходів (бюджету)?
- 97. Компонент 3. Системна інтеграціяГОБ у процеси планування та бюджетування
- 98. Я не роблювиключень, Я ставлюсь до всіх однаково!
- 99.
- 100. Ґендерно орієнтоване бюджетуванняу світі Початкові ініціативи: - Австралія 1980х. Вперше впроваджено звіт про витрати на потреби жінок та гендерної рівності - ПАР після падіння режиму апартеїду «Жіночий бюджет» за ініціативи громадськості - Швейцарія 1996 р. – програма «Чи заощаджуємо ми на жінках»?
- 101. Чоловіки у центрахдозвілля людей похилого віку • У п’яти муніципальних центрах дозвілля людей похилого віку у районі Ґетеборгу за кількістю переважали літні жінки. • Опитування цільових груп, щоб вияснити пріоритети жінок та чоловіків. • Навчання персоналу з ґендерних питань. • Зміни у номенклатурі заходів – творчий клуб, танці в лінію, боулінг, вікторини. Зміни назв – з «гончарства» на «ремесла». • Загальна кількість відвідувачів зросла, як і частка чоловіків серед них.
- 102. Автомобільна стоянка, десвітло і все видно • Компанія автомобільних стоянок м. Ґетеборг: опитування показують, що багато жінок утримуються від користування муніципальних автомобільних стоянок через побоювання щодо власної безпеки. • Нова автомобільна стоянка спроектована з урахуванням вимог щодо підвищення безпеки: там світло, все видно, немає темних кутків, прозорі двері, лиходіям немає де сховатися. • Кількість жінок, які користуються муніципальними автомобільними стоянками, збільшилася. • Наступний крок – створення безпечної прилеглої території навколо автомобільних стоянок.
- 103. Австрія: інтеграція принципівГОБ Кожне міністерство визначає: - Якнайменш 1 ціль на звітний період, що сприяє гендерній рівності - Заходи для забезпечення виконання такої цілі - Індикатори виміру прогресу Інформація стосовно гендерної рівності інтегрована у ключові бюджетні документи. Рада Аудиторів перевіряє чи були досягнуті цілі.
- 104. Відень: приклад перебудови„Thurnstiege“: перед реконструкцією з'ясували, хто користується і хто не користується сходами? (батьки з дітьми, люди з інвалідністю, люди похилого віку) в результаті - місце для спілкування, дозвілля, ширша ц/а Департамент містобудування – ініціатор змін © Gender Budgeting in Vienna MA 5: Gender Budgeting Unit до після
- 105. ГОБ у Ісландії Робота розпочалась у 2009 році із пілотного проекту та за результатами була поширена Сьогодні запроваджено на рівні кожного з міністерств 2011 році прийнято трирічний план впровадження ГОБ Позитивний вплив на розвиток економіки У Gender Gap Report за 2011-15 роки, Ісландія посідає перші місця (рівність в області освіти, охорони здоров'я, політичної та економічної участі).
- 106. ГОБ у Ісландії Міністерствопраці та соціального захисту Ціль: Зменшення розриву у оплаті праці між чоловіками та жінками через кращі кар'єрні можливості для жінок Заходи: Законодавчо встановлено, що компанії, які мають 50 або більше працівників повинні мати 40% жінок в управлінні Заходи: законодавчо встановлено відпустку по догляду за дитиною: 3 місяці для батька/3 місяці для матері та 3 місяці за згодою Результати: розрив оплаті у 2013 році складав 12% в Україні показник складає 23%
- 107. ГОБ у Андалузії(Іспанія) Розподілення коштів бюджету 2013 G+ G g1 g0
- 108. ГОБ у Андалузії(Іспанія) Ціль: Рівність серед зайнятих Заходи: Збільшення тривалості робочого дня у школах, переглянуто часи відкриття, запроваджено гуртки на території шкіл. Збільшено фінансування на кількість місць у дитячих садках. Досягнення: 72 % працюючих жінок у віковій групі 16-64; Ціль: Репрезентація жінок у керівництві університетів Заходи: Грантове фінансування та заохочення жінок до дослідницьких проектів та досягнення професорського рівня. Досягнення: збільшено частку представництва із 12% до 31%
- 109. ГОБ у Македонії -Робота з ГОБ розпочалась у 2006 році із громадської ініціативи щодо гендерного аналізу у сфері охорони здоров'я Реформа мала на меті скорочення витрат на охорону здоров'я шляхом зменшення терміну перебування хворих у лікарні Цей пілот дав поштовх до більш ширшого запровадження ГОБ у країні
- 110. Німеччина Хто отримує вигодувід витрат у розмірі 4,1 млн. євро за рік, що були виділені з бюджету на спортивні споруди в окрузі Ліхтенберг?
- 111. Німеччина Хто отримує вигодувід витрат у розмірі 4,1 млн. євро за рік, що були виділені з бюджету на спортивні споруди в окрузі Ліхтенберг? • За результатами аналізу, у наступному бюджетному періоді місто Берлін: - збільшило обсяг інвестицій у спортивні дисципліни, якими займаються переважно жінки, - прийняло рішення на користь ремонту спортивного залу, яким частіше користуються жінки, а не на користь спортивних майданчиків, які використовуються переважно для футболу та інших видів спорту, якими займаються здебільшого чоловіки. • Результатом цих рішень стало те, що загалом більше людей почало користуватися вищезгаданими спорудами та програмами без зміни обсягу фінансування
- 112. Внесення змін дополітик та бюджетів за результатами ґендерного бюджетного аналізу
- 113. Крок 6. Внесеннязмін до політики і бюджетів Під час проведення гендерного бюджетного аналізу бюджетних програм виявляються нерівності у доступі жінок і чоловіків до отримання послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів. З метою подолання гендерних розривів у майбутньому ГРК повинен прийняти рішення щодо внесення відповідних змін до існуючих політик та бюджетних програм.
- 114. Крок 6. Внесеннязмін до політики і бюджетів Внесення змін до регіональних стратегій та планів заходів здійснюється відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики» №156 від 05.02.2015 р.