2. Бе́льгія - офіційна назва: Королі́вство
Бе́льгія – держава у Західній Європі. На
півночі омивається Північним морем. На
суходолі межує на півночі з Нідерландами, на
сході – з Німеччиною і Люксембургом, на
півдні – з Францією. Площа країни - 30 510
км² (139 місце у світі), населення - 11 007 020
осіб (відповідно до оцінки на 2011 рік). За
густотою населення (354,7 чол. на 1 км2)
Бельгія посідає одне з перших місць у світі .
3. Населення Бельгії складається з двох
груп: фламандців (бл. 5 млн. чол., 1958), що
населяють північні та центральні провінції
Бельгії (Західна і Східна Фландрія,
Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та
розмовляють нідерландською, і валлонів (бл.
4 млн. чол.), що живуть у південних провінціях
(Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми
говірками близькі до північних французів. Крім
того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис.
чол., 1954), французи (бл. 55,3 тис. чол., 1954),
нідерландці (понад 49,7 тис. чол., 1954).
Невелика німецькомовна громада
Бельгії проживає на сході країни у
провінції Льєж.
4. Офіційні мови —
нідерландська (у Фландрії та Брюсселі), фран
цузька (у Валлонії та Брюсселі), німецька (дру
га офіційна на земляхНімецькомовної
громади).
8. Бельгійський
франк (фр. franc, нід. frank, нім. Franken) —
грошова одиниця Бельгії з 1832 до 2002 року.
Ділився на 100 сантимів. Назва походить
від французького франка, якому бельгійський
під час запровадження дорівнював за
вмістом золота. Замінений євро.
9. Брюссель - столиця Бельгії, його населення складає
близько 1 мільйона чоловік. Будучи культурним і
політичним центром Бельгії, Брюссель також
вважається «головними комірами» в країну: через
нього проходять основні маршрути, ведучі углиб
Бельгії, від портів Ла Манша через фламандські
міста. Крім того, це зручна станція для залізничного
транспорту, наступного з Франції до Нідерландів.
Брюссель узяв свою назву від “Брукселе”, що означає
«місто боліт», місто виникло в 6 столітті на
торговому маршруті між містами Кельн і Брюгге /
Гент. В період правління Габсбургов місто
процвітало і зрештою стало столицею Іспанської
Голландії. У 19 столітті він прийняв статус столиці
Бельгії, що знов знайшла незалежність
10. Бельгія – високорозвинена індустріальна
країна. Основні галузі економіки: інжинірінг і
металургія, моторобудівна, харчова, хімічна,
текстильна, вугільна та нафтова, скляна.
Грошова одиниця — євро
11. Після останніх федеральних виборів, які пройшли 10
червня 2007 р., ліберальній та соціально-християнській партіям
так і не вдалося створити національний (федеральний) уряд
країни. За всю свою політичну історію Бельгія вперше
переживала таку складну ситуацію.
Через 6 місяців після виборів нарешті досягнута домовленість, і у
грудні 2007 р. створено Перехідний уряд, який очолив колишній
прем’єр-міністр Гі Вергофстадт.
20 березня 2008 р., через 9 місяців перемовин, прем’єр-міністром
обрано Іва Летерма і сформувано новий уряд.
15 липня 2008 І.Летерм подає у відставку (дарма що Король
Бельгії Альберт ІІ не дав свою згоду на це), і країна знову поринає
у невизначеність. Політична криза триває: повноваження діючого
уряду продовжуються лише за умови значних обмежень, дати
розгляду гарячих питань відтягуються, у тому числі щодо
проведення дострокових виборів у 2009 р. спільно з черговими
регіональними та парламентськими. Ів Летерм пропонує
відставку уряду двічі, 19 та 22 грудня 2008 р., і під час другої
доповіді Король Альберт ІІ нарешті дає згоду.
12.
13. Географічне положення — знаходиться у
Західній Європі, на узбережжі Північного
моря. На південному заході межує з
Францією, на сході
з Люксембургом і Німеччиною, на північному
сході з Нідерландами; на північному заході
міститься Північне море. На північному
заході прибережні рівнини, у центральній
частині — пагорби; пагорби й ліси на
південному сході; Арденський ліс;
річкаШельда (Схелде).