Download to read offline
More Related Content
Огляд санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарської діяльності у зв’язку з веденням зовнішньоекономічної діяльності
- 1. Консультативна робота “Огляд санкцій,що застосовуються до суб’єктів господарської діяльності у зв’язку з веденням зовнішньоекономічної діяльності” Київ - 2016
- 2. Цей документ булопідготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується: Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» у партнерстві з: громадською організацією «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» громадською організацією «Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» громадською організацією «Київський економічний інститут» Автори: Наталія Ісаханова Партнер АО "АФ "Сергій Козьяков та Партнери", адвокат, к.ю.н Олеся Кривецька Юрист АО "АФ "Сергій Козьяков та Партнери" Андрій Пилипенко Помічник адвоката АО "АФ "Сергій Козьяков та Партнери" Погляди авторів, висловлені у цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки. Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ) 01033 Україна, вул. Саксаганського, 96, офіс 508 Tелефони: +38 (044) 200-38-24; e-mail lev_info@eef.org.ua www.lev.org.ua facebook.com/USAIDLEVProgram
- 3. І. САНКЦІЇ ЗАПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕД Санкції, які у відповідності до законодавства України застосовуються до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, можна поділити на три умовні категорії: 1. Спеціальні санкції, що передбачені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1992 року, а саме: штраф (на практиці не застосовується), індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності; 2. Санкції за порушення митного законодавства України, що передбачені главою 68 Розділу XVIII Митного кодексу України від 13 березня 2012 року; 3. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства України, а саме: 3.1. Порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (відповідно до статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР): - порушення строків повернення іноземної виручки при експорті; - порушення строків здійснення резидентами імпортних операцій, які здійснюються на умовах відстрочення поставки товарів і послуг; та 3.2.інші порушення валютного законодавства: - порушення порядку здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту; - порушення вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України; - порушення вимог щодо звітності про валютні цінності. Детальний огляд кожного виду санкцій за порушення у сфері ЗЕД наведений у Таблиці 1. Слід наголосити, що, з одного боку, жодна із вищенаведених санкцій не зумовлює автоматичного припинення господарської діяльності. Виняток становить лише спеціальна санкція у формі тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності строком на три місяці. З іншого боку, такі санкції за порушення у сфері ЗЕД на практиці встановлюють суттєві бар’єри для суб’єктів малого та середнього бізнесу у веденні господарської діяльності, пов’язаної із здійсненням експортно-імпортних операцій. Наприклад, відповідно до пункту 1.5 Положення про застосування спеціальних санкцій1 (далі - Положення) українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі – суб’єкти ЗЕД), до яких, у встановленому порядку, застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування чи тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, не мають права укладати угоди доручення, комісії, агентські, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерські, дистриб'юторські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності. Ці ж види зовнішньоекономічних договорів не мають права укладати українські суб'єкти ЗЕД і з іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких, у встановленому порядку, застосовано спеціальну санкцію у формі індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення ЗЕД. 1 Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затверджене Наказом Міністерства економіки України 17.04.2000 N 52.
- 4. Таблиця 1. Видисанкцій, підстави та процедура застосування Вид санкції НПА Підстава застосування Процедура застосування 1. Спеціальні санкції у сфері ЗЕД 1.1.Індивідуальний режим ліцензування 1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 2. Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затверджене Наказом Міністерства економіки України N 52 від 17.04.2000 Порушення суб'єктами ЗЕД Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, валютного, митного, податкового, іншого законодавства у сфері ЗЕД. - Застосуванню санкцій може передувати офіційне попередження від МЕРТ. - Орган, що застосовує санкцію: МЕРТ за поданням органів доході і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів АМКУ, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та НБУ або за рішенням суду. - Строк застосування: протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства. - Сфера діі: кожна окрема зовнішньоекономічна операція певного виду ЗЕД у відповідності зі статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». - Скасування: за поданням відповідних держаних органів у разі усунення суб’єктом ЗЕД допущених порушень або вжиття практичних заходів щодо усунення. - Оскарження: у судовому порядку; при оскарженні санкції діють до відповідного рішення суду. - Інформування про застосування: через місцеві адміністрації та на сайті МЕРТ. 1.2. Тимчасове зупинення зовнішньоекономіч ної діяльності (позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономіч ної діяльності) Порушення зазначеного або пов'язаних з ним законів України; проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки - Застосуванню санкцій може передувати офіційне попередження від МЕРТ. - Орган, що застосовує санкцію: МЕРТ за поданням державних органів. - Строк застосування: протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства. - Строк дії: не більше трьох місяців з дати винесення рішення МЕРТ. Після цього суб’єкта ЗЕД переводять на індивідуальний режим ліцензування ЗЕД. - Подовження строку дії: можливе за рішенням суду. - Сфера діі: операції усіх видів ЗЕД у відповідності зі статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну
- 5. діяльність». - Скасування: заподанням відповідних держаних органів у разі усунення суб’єктом ЗЕД допущених порушень або вжиття практичних заходів. - Оскарження: у судовому порядку; при оскарженні санкції діють до відповідного рішення суду. - Інформування про застосування: через місцеві адміністрації та на сайті МЕРТ. 1.3.Штраф Порушення цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, валютного, митного, податкового та іншого законодавства у сфері ЗЕД. Розмір визначається відповідними положеннями законодавства та/або рішеннями судових органів України. На практиці не застосовується. 2. Санкції за порушення митного законодавства 2.1. Попередження (є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому) Митний кодекс України (ст. 469) Митний кодекс України (ст. 470) Митний кодекс України (ст. 472) Митний кодекс України (ст. 474) Митний кодекс України (ст. 476) Митний кодекс України (ст. 477) Митний кодекс України - Порушення режиму зони митного контролю - Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем - Недоставляння товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата - Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю - Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення , - Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес- відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за встановленою формою - В окремих випадках допускається адміністративне затримання особи Справа розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі, або місцевим судом, якщо підпадає під його компетенцію, у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання органом доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Санкція виноситься митним органом у формі постанови про накладення адміністративного стягнення, або у формі рішення суду (судді) за поданням митного органу 2.2. Штраф (розмір в залежності від виду порушення митних правил)
- 6. 2.3. Конфіскація (примусове вилучення товарів, транспортних засобів,і безоплатна передача їх у власність держави) (ст. 480) Митний кодекс України (ст. 482) Митний кодекс України (ст. 483) Митний кодекс України (ст. 485) - Перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів в доступі до товарів, транспортних засобів, документів - Неподання органу доходів і зборів звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем - Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності - Порушення встановленого законодавством порядку транспортування товарів на територію вільної митної зони - Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами - Інші порушення (ст. 479-485) Виконання рішення суду (судді) забезпечується державним виконавцем. Адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил - не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення Допускається оскарження постанов митниці до ДФС, або до суду (а такому разі ДФС припиняє провадження).
- 7. 3. Cанкції запорушення валютного законодавства 3.1 Порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД 3.1.1 Пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті 1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР. 2. Інструкція НБУ про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно- імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок. 3. Постанова НБУ від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» - діє до 16 грудня 2016 року. Порушення строків, передбачених для обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті – у відповідності зі ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідних постанов Правління НБУ. Порушення строків здійснення імпортних операцій, які здійснюються на умовах відстрочення поставки – у відповідності зі ст. 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідних постанов Правління НБУ. - Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). - Пеня перераховується у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ України на день виникнення заборгованості. - Відповідно до пп.54.3.3 ст.54 ПКУ органи ДФС зобов’язані нараховувати пеню за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сума грошового зобов’язання в розмірі нарахованої пені зазначається в податковому повідомленні-рішенні «С»(4) та в розрахунку пені, які надсилаються резиденту. Резидент зобов’язаний протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сплатити зобов’язання або розпочати процедуру оскарження рішення органу ДФС (п.57.3 ст.57 ПКУ). - У разі прийняття до розгляду позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, строки, передбачені законодавством зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. - У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
- 8. - У разіприйняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. - Якщо перевищення строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення їх дії. - Рішення органів ДФС про стягнення пені можу бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства. - Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. 3.2. Інші порушення валютного законодавства 3.2.1. Штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій 1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року. - Указ Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»: Орган, що застосовує санкцію: НБУ та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження: у судовому порядку. Указ Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 та Порядок, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 р. № 542: Орган, що застосовує санкцію: орган ДФС за наслідками розгляду матеріалів документарної перевірки. В акті
- 9. - позик віноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.1999 р. № 734/99. 2. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.99 N 542. документальної перевірки чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні пункти і статті цих актів. Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2016 року (справа К/800/23435/13): органи державної податкової (фіскальної) служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України. Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. 3.2.2 Штраф, розмір якого встановлюється НБУ Порушення вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами України. Несвоєчасне подання, приховування або переказування встановленої НБУ звітності про валютні операції.
- 10. ІІ. СТАТИСТИЧНІ ДАНІЩОДО САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕД 1. Практика застосування спеціальних санкцій Міністерством економічного розвитку та торгівлі (далі – МЕРТ) у відповідності зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Графіки 2.1 – 2.4 демонструють динаміку застосування спеціальних санкцій МЕРТ за період з січня по листопад 2016 року. Таблиця 2.1. Співвідношення порушень суб’єктами господарювання законодавства в сфері ЗЕД у 2016 році, що спричинили накладення спеціальних санкцій Проблеми : 1. Основний масив порушень – статті 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме строків повернення виручки в іноземній валюті, а також строків та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, порушення строків здійснення резидентами імпортних операцій, які здійснюються на умовах відстрочення поставки товарів і послуг, що регулюються постановами правління НБУ. Зазначена статистика вказує на дуже жорсткі встановлені НБУ обмеження при проведенні зовнішньоекономічних операцій, що не враховують торговельно-ділову практику при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. При цьому спостерігається застосування різних видів санкцій за один і той же вид порушення, що викликає питання в об’єктивній оцінці порушення з визначенням чітких меж, за які накладається кожна санкція. 2. Порушення митного законодавства здебільшого пов’язані з заявленою митною вартістю товарів, а також з переміщенням товарів через митний кордон поза митним контролем. 3. Кількість накладених санкцій за порушення положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зумовлена поданнями СБУ переважно проти іноземних російських суб’єктів господарювання. Передбачене застосування санкції – тимчасове зупинення ЗЕД.
- 11. Таблиця 2.2. Співвідношеннязастосування санкцій проти українських та іноземних суб’єктів господарювання - Велика кількість застосованих санкцій проти іноземних компаній зумовлена поданнями СБУ проти російських компаній в цілях забезпечення національної безпеки в рамках ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність». Таблиця 2.3. Види санкцій, що застосовуються до іноземних та українських компаній згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Індивідуаль нй режим ліцензуван… Тимчасове зупинення ЗЕД 37% штраф 0% - Велика кількість застосованої санкції – тимчасове зупинення ЗЕД - зумовлена застосуванням такої санкції за поданнями СБУ проти російських компаній в цілях забезпечення національної безпеки в рамках ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»; - Не застосовується вид спеціальної санкції «штраф» незважаючи на те, що така санкція передбачена ст. 37 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність». українські компанії 45% іноземні компанії 55%
- 12. Таблиця 2.4. Співвідношеннявидів спеціальних санкцій, що застосовуються за порушення статей 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 200 300 400 500 600 536 253 568 120 451 239 413 85 155
- 13. Статистика оскарження усудовому порядку санкцій за порушення у сфері ЗЕД У таблицях 2.5. – 2.6. наведена статистика розгляду судами першої та апеляційної інстанції адміністративних спорів з приводу реалізації фінансової політики та державної політики у сфері економіки, ініційованих суб’єктами господарської діяльності проти уповноважених державних органів. Дані Табл. 2.5. свідчать про те, що найбільша кількість справ розглядається судами першої інстанції стосовно рішень держаних органів, що провадять політику у сфері митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності та спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту. Кількість спорів цієї категорії удесятеро перевищує кількість справ у сфері валютного регулювання і валютного контролю і становить приблизно третину серед усіх спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки. При цьому, як видно з Табл. 2.6. у 2015 році 70% постанов, винесених судами першої інстанції у цій категорії справ, були оскаржені на апеляційній стадії. Таблиця 2.5. Статистика оскарження рішень уповноважених органів у судах першої інстанції2 №з/п Категорії справ Залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду Надійшло справ за звітній період Загальна кількість справ, у яких закінчено провадження усього у тому числі із прийняття м постанови із задоволенн ям позову (із графи 4) передано в інші суди із закриттям провадження у справі залишенням заяви без розгляду 2015 рік 72 Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: 900 9119 6911 5754 3691 19 206 932 73 валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі: 67 200 232 191 113 1 6 34 74 спорів за участю органів доходів і зборів 29 121 130 118 77 1 3 8 23 Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: 1296 7871 6753 5455 3419 53 246 999 27 митної справи (крім охорони прав на об’єкти 302 2870 2470 2252 1517 14 12 192 2 Джерело: Звіти судів першої інстанції про розгляд справ у порядку адміністративного судочинства
- 14. інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальнихзаходів щодо демпінгового та іншого імпорту. Перше півріччя 2016 року 72 Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: 2972 3687 3171 2594 1828 8 190 379 73 валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі: 41 77 76 67 46 1 2 6 74 спорів за участю органів доходів і зборів 20 37 38 35 23 3 23 Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: 2351 3553 3082 2525 1703 35 131 391 27 митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: 723 1537 1414 1310 1013 7 8 89
- 15. Таблиця 2.6. Статистикаапеляційного оскарження рішень судів першої інстанції в адміністративних справах3 Назва категорії Загальна кількість переглянутих постанов суду (сума граф 2, 3, 5) Постанову суду залишено без змін Постанову суду скасовано Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: 2820 2007 784 валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі: 205 166 38 спорів за участю органів доходів і зборів 147 123 23 Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: 3937 2936 964 митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: 1728 1357 357 3 Джерело: Звіт апеляційної інстанції про розгляд апеляційних скарг в адміністративних справах у 2015 році
- 16. IIІ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ,ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Практика застосування спеціальних санкцій у відповідності до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» У практиці застосуванні спеціальних санкцій у сфері ЗЕД в Україні можна виокремити такі основні проблеми, як а) непрозорість та б) несистемність застосування. А) Непрозорість застосування 1) Стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає застосування спеціальних санкцій за порушення цього Закону, а також пов’язаних з ним законів України. При цьому не визначено, яке саме законодавство підпадає під визначення «пов’язаних з ним законів України». На практиці ж МЕРТ застосовує спеціальні санкції (індивідуальний режим ліцензування та тимчасове зупинення ЗЕД) на підставі порушень переважно валютного та митного законодавства; 2) Розглядаючи подання щодо застосування санкції, МЕРТ не враховує позицію суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, щодо якого таке подання здійснено. Пункт 7 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження. На практиці МЕРТ як орган, що застосовує спеціальні санкції, приймає подання від відповідних державних органів без такого попередження. Відповідно, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності позбавлений можливості надати власні пояснення під час розгляду такого подання про застосування спеціальної санкції. 3) При прийнятті рішення щодо застосування спеціальної санкції діє принцип «презумпції вини» суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Як правило, подання уповноважених державних органів задовольняються. При цьому вони перевіряються лише на відповідність формальним вимогам, встановленим пунктом 4.2 Положення про застосування спеціальних санкцій. 4) Міністерство економічного розвитку і торгівлі безпосередньо не інформує суб’єктів ЗЕД про вжиті щодо нього спеціальні санкції. Наказ МЕРТ доводиться до відома суб’єктів ЗЕД через структурні підрозділи обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за місцем реєстрації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, а також вноситься в базу на сайті МЕРТ. На практиці суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності дізнаються про застосовані до них спеціальні санкції від обслуговуючого банку при спробі здійснення чергового платежу за зовнішньоекономічним контрактом, або від митних органів при здійсненні експорту своїх товарів. У свою чергу, міські державні адміністрації за місцем реєстрації суб’єкта ЗЕД не забезпечують оперативне інформування про застосування до такого суб’єкта спеціальної санкції. Б) Несистемність застосування 5) Незважаючи на те, що стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає застосування такої спеціальної санкції, як штраф, в Положенні про застосування спеціальних санкцій такий вид спеціальної санкції відсутній. Більше того, на практиці ця санкція взагалі не використовується. Відповідно до пункту 4.2. Положення, пропозиції щодо виду спеціальної санкції повинні міститись у поданні від уповноваженого органу. Оскільки подання надходять переважно від органів доходів і зборів, то питання штрафу вони відносять до своєї компетенції і застосовують штраф у вигляді адміністративної відповідальності, а у пропозиціях
- 17. щодо застосування спеціальнихсанкцій просять застосувати або індивідуальний режим ліцензування, або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. 6) Ні Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ні Положенням про застосування спеціальних санкцій не передбачені ступені тяжкості порушення, і як наслідок, ступені відповідальності за порушення відповідного законодавства. Це дає змогу органу, що здійснює подання щодо застосування спеціальних санкцій, в кожному випадку самостійно обирати ступінь тяжкості порушення і визначати спеціальну санкцію, виходячи з власних переконань. Це підтверджується п. 4.2. Положення, де зазначено, що «…у поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.» 7) Практика застосування спеціальних санкцій у сфері ЗЕД в окремих випадках характеризується безсистемністю та непослідовністю. Зокрема, за однаковий вид порушення у різних випадках може застосовуватися як індивідуальний режим ліцензування, так і тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Це фактично виключає будь-яку системність та передбачуваність застосування санкцій за однакові порушення. 2. Неузгодженість положень валютного законодавства Застосування санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту, а також декларування та подання звітності суб’єктами ЗЕД про валютні цінності регулюються двома різними нормативно-правовими актами: Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року (далі - Декрет) та Указом Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.1999 р. № 734/99 (далі - Указ). Положення цих нормативно-правових актів не узгоджені між собою. Так, згідно з Декретом винятково Національний банк України може застосовувати санкції за порушення вищевказаних вимог валютного законодавства, тоді як Указ наділяє такими повноваженнями органи Державної фіскальної служби. У результаті цієї колізії виникла ситуація, коди ДФС на практиці застосовує до резидентів санкцію у вигляді штрафу за вищевказані порушення (наприклад, здійснення розрахунків із нерезидентами без участі уповноваженого банку), однак відповідні рішення оскаржуються у судовому порядку. Практика суду з цього питання не однорідна. У своїй постанові від 13 липня 2016 року по справі К/800/23435/13 Вищий адміністративний суд України спробував внести ясність у це питання, виклавши позицію, що органи державної податкової (фіскальної) служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України. 3. Відсутність комплексних досліджень за участі бізнесу На сьогодні відсутні будь-які комплексні дослідження за участі українського бізнесу стосовно системних проблем застосування санкцій у сфері ЗЕД, їх фактичних наслідків для ведення господарської діяльності в Україні в цілому, а також проблем оскарження рішень уповноважених органів – передусім МЕРТ та ДФС – у судовому порядку.
- 18. Таким чином, зметою удосконалення процедури застосування санкцій у сфері ЗЕД до суб’єктів малого та середнього бізнесу, необхідно вжити такі заходи: 1. Розробити законопроект про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1992 року та відповідних підзаконних актів з метою забезпечення системної та прозорої практики застосування спеціальних санкцій. 2. Розробити законопроект про внесення змін до деяких актів валютного законодавства з метою уникнення правової колізії між їх положеннями та усунення умов для зловживань повноваженнями з боку органів ДФС при застосуванні санкцій за окремі порушення у сфері валютного законодавства. 3. Провести комплексне дослідження за участю представників бізнесу з метою оцінки впливу санкцій за порушення у сфері ЗЕД на поведінку та виробничо-комерційну діяльність малого та середнього бізнесу. 4. Здійснити аналіз судових рішень щодо оскарження застосування уповноваженими органами санкцій за порушення у сфері ЗЕД з метою 1) виявлення системних проблем у практиці застосування таких санкцій, рішення щодо яких є предметом оскарження; 2) виявлення випадків неоднакового застосування судами відповідних положень законодаста у сфері ЗЕД, митного, валютного законодавства; 3) оцінки ефективності виконання судових рішень, ухвалених на користь суб’єктів МСП.