The document discusses various technologies and initiatives related to smarter cities. It provides links to projects involving analysis of bus movements in Dublin, a smartphone payment service, a pedestrian roundabout in Shanghai, a 3D printer, digital screens in Beijing, photos of Dhaka and MRI scans, the IBM Watson computer, a 3D printed prosthetic leg, social enterprises in Sunderland, mobile services for farmers in Africa, traffic prediction technologies, and a photo project in Mumbai. The document is authored by Rick Robinson from IBM and provides an overview of technologies and case studies relevant to smarter cities.
O documento discute as principais ameaças cibernéticas no universo móvel no primeiro trimestre de 2015. Apresenta estatísticas mostrando que o Android concentra a maioria das ameaças, com malware buscando ganhos financeiros através de golpes. O Brasil é o quarto país mais afetado por ataques móveis e lidera em ataques a serviços financeiros.
Desafios do mercado em segurança da informação e investigação de crimes eletr...Data Security
O documento discute os desafios do mercado de segurança da informação e investigação de crimes eletrônicos no Brasil. Apresenta o perfil e formação do professor Marcelo Lau e descreve as oportunidades de carreira na área para profissionais de perfis técnicos, investigativos e gerenciais. Também recomenda cursos e certificações para atualização de conhecimentos.
ISO 27000 es un conjunto de estándares desarrollados por ISO que proporcionan un marco de gestión de seguridad de la información. ISO 27001 es la norma principal y contiene los requisitos para un sistema de gestión de seguridad de la información, mientras que ISO 27002 (anteriormente ISO 17799) provee una guía de buenas prácticas de control de seguridad de la información. Otras normas como ISO 27003, 27004, 27005, 27006 y 27007 brindan guías sobre la implementación, medición, gestión de riesgos, auditor
A short presentation on how San Francisco Association of Differently Abled Persons Multi-Purpose Cooperative have forged links with local government agencies to great effect.
El comercio electrónico se ha convertido en una de las claves en la estrategia de digitalización de las empresas de este siglo XXI, pero no todas están preparadas para dar ese salto ni tampoco todos los sectores tiene las mismas dificultades o nivel de competencia.
Con este seminario que organiza AJE Región de Murcia, identificaremos cómo medir la viabilidad y el nivel de competencia de un determinado sector para la puesta en marcha de una estrategia de venta online, cómo definir factores estratégicos que nos permitan vender con éxito y analizaremos algunos de los sectores con mayor crecimiento en los últimos años.
Enfoque 100% práctico para adaptar tu negocio a la venta online.
OBJETIVOS:
- Analizar la viabilidad y rentabilidad de tu negocio para vender online.
- Medir el nivel de competencia de tu sector.
- Factores estratégicos para vender en Internet.
- Identificar los nichos de mercado actuales y futuros con potencialde crecimiento.
CONTENIDOS
- Factores de viabilidad para venta online. ¿Está tu sector orientado a la venta online?
- Competencia y competitividad. ¿Cómo realizar un análisis del nivel de competencia online en mi sector?
- Viabilidad y rentabilidad. ¿Es viable una tienda onlineen mi negocio?
- Proyecto de venta online: ¿Qué aspectos debo tener en cuenta?
- Tendencias actuales en la venta online.
- Sectores de éxito en Internet, ¿Cómo lo consiguen?
DIRIGIDO A:
- Emprendedores menores de 35 años.
PONENTE:
Antonio Pastor Marín, Ingeniero de Telecomunicaciones, especialista en comercio electrónico, consultor en negocio electrónico y en el diseño de nuevos modelos de negocio en Internet. Director de la agenciade desarrollo web Grita Internet SL.
FECHA: 28 de Octubre
HORARIO: 16:30 A 20:30H
LUGAR: Centro de Iniciativas Municipales Murcia - CIMM. Carretera de Churra nº 96.3007 Murcia.
Дмитрий Беспалов на на Форум міського розвитку в рамках Mykolaiv Urban Days. Тема: "Транспортная модель города - Инструмент планирования устойчивого развития"
Презентація, що була представлена муніципальним посадовцям в рамках загальнонаціональної програми обмінних візитів для посадових осіб місцевого самоврядування. Тематичний напрям - використання сучасних інформаційних технологій у забезпеченні доступності послуг та зв'язків з громадськістю Івано-Франківської міської ради.
Заходи відбувалися в місті Івано-Франківську 17-18 травня 2017 року. Візит організувала Асоціація міст України в рамках проекту USAID "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС).
ВВЕДЕННЯ ДО ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ
1. Поняття платіжна система , правова основа діяльності платіжної системи, основні суб’єкти платіжної системи .
2. Основні елементи платіжної системи України.
3. ВИМОГИ ДО ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ, політики безпеки платіжної системи .
4. Види платіжних систем, поняття та види платіжних інструментів.
5. Схема проходження інформації електронною платіжною системою .
6. ЗАРУБІЖНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ .
7. Система “Інтернет-банкінг”, Дистанційне обслуговування , Системи термінових міжнародних грошових переказів .
8. Система електронних міжбанківських переказів Національного банку, Система електронних платежів Національного банку України, Система термінових переказів Національного банку .
9. Платіжні системи, засновані на використанні пластикових карток в Україні, Еквайринг .
Більше про нас https://ek.biem.sumdu.edu.ua/
The document discusses various technologies and initiatives related to smarter cities. It provides links to projects involving analysis of bus movements in Dublin, a smartphone payment service, a pedestrian roundabout in Shanghai, a 3D printer, digital screens in Beijing, photos of Dhaka and MRI scans, the IBM Watson computer, a 3D printed prosthetic leg, social enterprises in Sunderland, mobile services for farmers in Africa, traffic prediction technologies, and a photo project in Mumbai. The document is authored by Rick Robinson from IBM and provides an overview of technologies and case studies relevant to smarter cities.
O documento discute as principais ameaças cibernéticas no universo móvel no primeiro trimestre de 2015. Apresenta estatísticas mostrando que o Android concentra a maioria das ameaças, com malware buscando ganhos financeiros através de golpes. O Brasil é o quarto país mais afetado por ataques móveis e lidera em ataques a serviços financeiros.
Desafios do mercado em segurança da informação e investigação de crimes eletr...Data Security
O documento discute os desafios do mercado de segurança da informação e investigação de crimes eletrônicos no Brasil. Apresenta o perfil e formação do professor Marcelo Lau e descreve as oportunidades de carreira na área para profissionais de perfis técnicos, investigativos e gerenciais. Também recomenda cursos e certificações para atualização de conhecimentos.
ISO 27000 es un conjunto de estándares desarrollados por ISO que proporcionan un marco de gestión de seguridad de la información. ISO 27001 es la norma principal y contiene los requisitos para un sistema de gestión de seguridad de la información, mientras que ISO 27002 (anteriormente ISO 17799) provee una guía de buenas prácticas de control de seguridad de la información. Otras normas como ISO 27003, 27004, 27005, 27006 y 27007 brindan guías sobre la implementación, medición, gestión de riesgos, auditor
A short presentation on how San Francisco Association of Differently Abled Persons Multi-Purpose Cooperative have forged links with local government agencies to great effect.
El comercio electrónico se ha convertido en una de las claves en la estrategia de digitalización de las empresas de este siglo XXI, pero no todas están preparadas para dar ese salto ni tampoco todos los sectores tiene las mismas dificultades o nivel de competencia.
Con este seminario que organiza AJE Región de Murcia, identificaremos cómo medir la viabilidad y el nivel de competencia de un determinado sector para la puesta en marcha de una estrategia de venta online, cómo definir factores estratégicos que nos permitan vender con éxito y analizaremos algunos de los sectores con mayor crecimiento en los últimos años.
Enfoque 100% práctico para adaptar tu negocio a la venta online.
OBJETIVOS:
- Analizar la viabilidad y rentabilidad de tu negocio para vender online.
- Medir el nivel de competencia de tu sector.
- Factores estratégicos para vender en Internet.
- Identificar los nichos de mercado actuales y futuros con potencialde crecimiento.
CONTENIDOS
- Factores de viabilidad para venta online. ¿Está tu sector orientado a la venta online?
- Competencia y competitividad. ¿Cómo realizar un análisis del nivel de competencia online en mi sector?
- Viabilidad y rentabilidad. ¿Es viable una tienda onlineen mi negocio?
- Proyecto de venta online: ¿Qué aspectos debo tener en cuenta?
- Tendencias actuales en la venta online.
- Sectores de éxito en Internet, ¿Cómo lo consiguen?
DIRIGIDO A:
- Emprendedores menores de 35 años.
PONENTE:
Antonio Pastor Marín, Ingeniero de Telecomunicaciones, especialista en comercio electrónico, consultor en negocio electrónico y en el diseño de nuevos modelos de negocio en Internet. Director de la agenciade desarrollo web Grita Internet SL.
FECHA: 28 de Octubre
HORARIO: 16:30 A 20:30H
LUGAR: Centro de Iniciativas Municipales Murcia - CIMM. Carretera de Churra nº 96.3007 Murcia.
Дмитрий Беспалов на на Форум міського розвитку в рамках Mykolaiv Urban Days. Тема: "Транспортная модель города - Инструмент планирования устойчивого развития"
Презентація, що була представлена муніципальним посадовцям в рамках загальнонаціональної програми обмінних візитів для посадових осіб місцевого самоврядування. Тематичний напрям - використання сучасних інформаційних технологій у забезпеченні доступності послуг та зв'язків з громадськістю Івано-Франківської міської ради.
Заходи відбувалися в місті Івано-Франківську 17-18 травня 2017 року. Візит організувала Асоціація міст України в рамках проекту USAID "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС).
ВВЕДЕННЯ ДО ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ
1. Поняття платіжна система , правова основа діяльності платіжної системи, основні суб’єкти платіжної системи .
2. Основні елементи платіжної системи України.
3. ВИМОГИ ДО ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ, політики безпеки платіжної системи .
4. Види платіжних систем, поняття та види платіжних інструментів.
5. Схема проходження інформації електронною платіжною системою .
6. ЗАРУБІЖНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ .
7. Система “Інтернет-банкінг”, Дистанційне обслуговування , Системи термінових міжнародних грошових переказів .
8. Система електронних міжбанківських переказів Національного банку, Система електронних платежів Національного банку України, Система термінових переказів Національного банку .
9. Платіжні системи, засновані на використанні пластикових карток в Україні, Еквайринг .
Більше про нас https://ek.biem.sumdu.edu.ua/
2. Чому Львову потрібен е-квиток
6. Підвищиться безпека дорожнього руху.
1. Це зручно для мешканців – безкоштовні пересадки,
оптимальна транспортна мережа, зручна оплата за
проїзд одним дотиком.
2. Це виводить по різним оцінкам від 15 до 40 %
транспортного бізнесу з тіні, забезпечує прозорий облік
надходжень і відповідно справедливі тарифи на проїзд у
громадському транспорті.
3. Громадський транспорт буде дотримуватись графіків
руху, тому що транспортним компаніям це стане вигідно.
4. Реалізований проект буде індикатором успішності галузі для
потенційних інвесторів і сприятиме залученню додаткових
інвестицій в транспортну галузь міста, оновленню
транспортного парку.
5. За рахунок виведення з тіні заробітної плати водіїв
зростуть надходження до міського бюджету.
3. Кому потрібен е-квиток
Мешканці міста потребують:
- зручного громадського транспорту;
- прозорих принципів формування тарифів;
- безкоштовних пересадок.
Міська влада:
- європейський імідж міста;
- збільшення надходжень до бюджету міста;
- можливість реального впливу на транспортних операторів.
Перевізники:
- прозорі правила гри на ринку;
- можливість оновлення транспорту;
- отримання компенсацій за реальну кількість перевезених «пільговиків».
4. Чи можлива альтернатива?
Чи можемо ми зробити громадський транспорт зручним для мешканців без
переходу на принцип оплати за виконану транспортну роботу?
Ні!
Принцип, коли гроші за проїзд збирає водій породжує гонитву за пасажирами,
відсутність належної кількості транспорту у ранкові, вечірні години та у вихідні
дні, відмову у проїзді пільговим категоріям пасажирів.
Чи можемо ми перейти на оплату за виконану транспортну роботу без
застосування електронного квитка?
Можемо, але ж яким способом?
Міський оператор збору оплати за проїзд може розмістити в кожному
транспортному засобі кондуктора, найняти контролерів і збирати гроші за
проїзд.
Яка економічна складова такого рішення?
850 одиниць транспорту, 2 зміни роботи – приблизно 1800 кондукторів, біля
200 контролерів – витрати на оплату праці + податки складуть біля 6 млн. грн.
в місяць. 5 місяців такої роботи – 1 млн. євро!
5. Моделі впровадження е-квитка
За результатами проведенні конкурсу на вибір моделі впровадження
«Автоматизованої системи оплати проїзду» було розглянуто наступні моделі
фінансування проекту:
1. Спільне підприємство між Львівським комунальним підприємством та
партнером (компанією – інвестором).
2. Підписання угоди про концесію між Львівською міською радою та
партнером згідно із Законом України «Про концесії».
3. Створення комунального підприємства Львівської міської ради та
фінансування проекту за рахунок коштів бюджету та кредитних коштів
ЄБРР.
Враховуючи можливі технічні та фінансові ризики модель № 1 (інвестиційний
проект) робочою групою було відхилено.
В подальшому модель № 2 (концесійний проект) було визнано такою, що
викличе значні правові колізії в наслідок невизначеності об'єкта концесії.
Модель № 3 визначено базовою для реалізації проекту.
Інвестиційні пропозиції в ході конкурсу були тільки від 2-х учасників:
консорціум «Астек» та корейської компанії “MST Global”.
В обох випадках економічні розрахунки засвідчили, що місто зазнаватиме
значних фінансових втрат в короткостроковій перспективі, що вимагатиме
збільшення тарифів на проїзд або здійснення виплат інвестору з бюджету.
6. Базові принципи побудови
1. Впровадження системи автоматизованої оплати проїзду на всьому
громадському транспорті міста (електротранспорт та автомобільні
перевезення).
2. Збір грошей за оплату проїзду від пасажирів громадського транспорту
окремим комунальним підприємством – ЛКП «Львівавтодор». Це ж
підприємство сплачує підприємствам транспорту за виконану транспортну
роботу.
3. Основний вид квитка – на певний час поїздки у громадському транспорті
(70 хв.). При цьому пересадки у межах встановленого часу – безкоштовні.
4. Тарифікація квитків стимулює пасажирів придбати довгострокові
абонементи.
5. Водії громадського транспорту повністю виключені від процесів продажу
квитків, прийому оплати за проїзд та контролю оплати проїзду.
7. Архітектура системи «Е-квитка»
Серверная база
Сервер
Процесінговий
центр
Центр емісії карток
Центри
обслуговування
(продаж та
поповнення)
Центр
обробки
даних та
контролю
Контролери
Парк
BACKOFFICE
WiFi/GPRS
Продаж
карток
Консоль
водія
(маршру
тізатор)
Валідатор з
прийомом
банківських
карток
Валідатор
Зупинка
Пасажири
Продаж
квитків на 1
поїздку
8. Попередні розрахунки вартості проекту
У розрахунках прийнято вартість аналогічних проектів у країнах ЄС
Обладнання у транспортних засобах із розрахунку на 1000 одиниць
громадського транспорту – 4 млн. €
Обладнання точок продажу, терміналів продажу та контролю – 3 млн. €
Емісія карток – 0,425 млн. €
Центри обслуговування абонентів, процесінговий центр, контакт-центр,
система технічної підтримки, програмне забезпечення – 1,61 млн. €
Експлуатаційні витрати, тестування, управління проектом – 0,465 млн. €
Загальні витрати – 9,5 млн. €
При проведенні міжнародного конкурсу очікується зменшення
розрахункової вартості проекту на 10-15%
Вартість проекту е-квитка у Будапешті – 90 млн. €
Вартість проекту е-квитка у Астані (населення 814 тис., 66 маршрутів
автобусів) – 11 млн. €
Вінниця – попередня вартість проекту 8 млн. €
9. Попередні розрахунки вартості проекту
Обладнання Кількість Ціна € Сума €
1Бортовий комп'ютер (консоль водія) 1000 1500 1500000
2Автономний валідатор 2500 825 2062500
3Консоль доступу безпеки 3500 37 129500
4Засоби енергопостачання 269 150 40350
5Засоби монтажу 1000 250 250000
6Засоби зв'язку 1000 15 15000
7Термінали продажу на зупинках 100 20000 2000000
8Термінали з продажу у кіосках 150 750 112500
9Ручний контролер (контролерів) 315 675 212625
10Система гараж/депо 11 550 6050
11Мережевий зв'язок 1625 400 650000
12Монтажні роботи 100 225 22500
13Консолі доступу безпеки для терміналів 645 42 27090
14Табло прибуття транспорту на зупинках 50 3000 150000
15Мережевий зв'язок з табло 50 250 12500
16Електронна картка 300000 0,85 255000
17Пільгова електронна картка 200000 0,85 170000
18Місце видачі карток 8 18500 148000
19Диспетчерський центр 1 15000 15000
20Контакт-центр 1 65000 65000
21Центр ікасації 1 27500 27500
22Підрозділ контролерів 1 12500 12500
23Центр обробки даних 1 600000 600000
24Операційні структури 6 27500 165000
25"Бек-офіс" 1 250000 250000
26Система диспетчеризації 1 40000 40000
27Система технічної підтримки 1 87500 87500
28Програмне забезпечення 1 200000 200000
29Тестування і введення в експлуатацію 1 190000 190000
30Управління проектом 1 275000 275000
Разом 9691115
10. Засоби оплати проїзду
1. Безконтактна електронна платіжна картка (типу MIFARE+) –
основний засіб оплати. Дозволятиме використання всіх основних
тарифів.
2. Банківська безконтактна платіжна картка.
3. Мобільний телефон з технологією NFC, або любий інший
пристрій, що підтримує цю технологію.
4. Паперовий квиток, придбаний поза транспортним засобом.
5. Оплата за допомогою SMS.
6. Підтримка подальшого нарощування можливостей розширення
способів оплати.
11. Види квитків та абонементів
разовий паперовий квиток (60 хвилин поїздки у ГТ з можливістю
безкоштовних пересадок);
разовий електронний квиток (з можливістю здійснення протягом
40 хвилин безкоштовних пересадок);
короткострокові абонементи – на 1, 2, 3, 5 діб без обмежень
кількості поїздок;
довгострокові абонементи – на 1, 6, 12 місяців з обмеженням
кількості поїздок або без обмежень кількості поїздок;
різного роду пільгові персоніфіковані абонементи (для
безкоштовного користування ГТ, для пільгового користування ГТ
– учні, студенти).
12. Тарифна політика
Тарифна політика на другому етапі експлуатації СОП повинна забезпечувати
поступовий перехід пасажирів на користування довгостроковими електронними
картками.
Пропонується наступна схема:
Вид тарифу Спосіб
тарифікації
Сума,
грн
Разова поїздка на 1 год. громадським транспортом по
разовому квитку (базовий тариф)
5
Разова поїздка на 1 год. громадським транспортом по
електронній картці (при умові одноразової купівлі певної
кількості поїздок (10, 20)
мінус 10 -
15 %
4,25-4.50
короткострокова (туристична) картка
1 доба
2 доби
3 доби
5 діб
6 поїздок
на добу
мінус % при
більшій
кількості діб
30
40
50
75
довгострокова картка
1 місяць
3 місяці
6 місяців
1 рік
2 поїздки
на добу
мінус % при
більшому
періоді
200
500
800
1500
13. Система е-квитка Таллінна
АСОП в місті Таллінні реалізована по так званому ID принципу.
Основна відмінність від традиційний рішень - на транспортній RFID картці
зберігається тільки ідентифікатор користувача. Вся інша інформація, в тому
числі щодо грошей, пільг, видів квитків, зберігається на сервері.
Проект реалізований естонською фірмою Ridango AC.
Виконавчі органи міста Таллінна – 1500 Департамент транспорту – 60
Відділ е-квитка – 3 Компанія Ridango – 42
14. Система е-квитка Таллінна
Основні переваги:
- не потрібно коштовних і дорогих в обслуговуванні автоматів з продажу
квитків (TVM);
- поповнення відбувається миттєво, без фізичної присутності картки,
достатньо знати тільки її №;
- відразу можна реалізувати безліч способів поповнення (SMS, Інтернет,
любий магазин, кіоск, який має банківський термінал);
- система читає QR- та штрих-коди;
- швидка адаптація для інших завдань (тільки програмні рішення).
Однак є і певні труднощі:
- необхідний потужний сервер з подвійним резервуванням даних;
- все відбувається онлайн, відповідно необхідний надійний 3G зв'язок між
транспортним засобом і сервером;
- необхідні стандартизовані бази пільговиків з доступом до них онлайн.
Рішення виглядає дешевше як в реалізації так і в подальшому
обслуговуванні.
Первинна вартість проекту у м. Таллінні склала 4,5 млн євро (на 700
одиниць транспорту). В подальшому з урахуванням модернізацій загальна
вартість проекту склала 6 млн. євро.
Для порівняння пропозиція від турецької фірми «Кенткарт» з традиційним
рішенням коштувала 8,6 млн. євро.
15. Система е-квитка Таллінна
Система забезпечує прийом в
якості оплати RFID картки,
банківської EMV карти, читає
паперовий квиток з QR та
штрихкодом.
Підтримується поповнення
карти через web сайт, API,
SMS, а також всюди, де є POS
термінал.
16. Система е-квитка Таллінна
В комплексне системне рішення АСОП також входить система
інформування пасажирів.
Пасажирам надається інформація про час прибуття транспорту та реальний
час в дорозі до запланованої точки (це пов'язано із наявністю квитків на 30
та 60 хвилин).
Інформація про рух транспорту виводиться:
- на табло на зупинках;
- на екрани в середині громадського транспорту;
- мобільний додаток для смартфонів;
- через веб-сайт.
При цьому система GPS
використовує ті ж канали передачі
даних, що і АСОП.
Також в комплекс входить
система аудіо оголошень зупинок
та іншої інформації в салоні
транспорту.
18. Наступні етапи реалізації проекту
- проведення конкурсу на вибір консультантів проекту та
підготовка конкурсної документації для проведення
міжнародного тендеру на вибір підприємства, що буде
реалізовувати проект – до вересня 2016;
- проведення тендеру та підписання відповідних
документів за його результатами, отримання
фінансування – до лютого 2017;
- практична реалізація проекту – до квітня 2018.
19. Переваги для пасажирів
- налагоджена система транспортних перевезень;
- комфорт та зручність в оплаті проїзду, простота використання
проїзного квитка;
- кращі та соціально справедливі тарифи, міські субсидії можуть
бути сфокусовані (ветерани, пенсіонери, школярі, години пік,
службові квитки, вільний час);
- наявність уніфікованих засобів оплати проїзду, що максимально
задовольняють потреби пасажирів;
- можливість персоналізації карток, що надасть можливість
повернути гроші у випадку втрати або крадіжки картки;
- можливість забезпечення системою знижок (стосується
пасажирів всіх категорій);
- можливість використання одного проїзного квитка (однієї
картки) на різних видах транспорту з безкоштовними
пересадками між різними видами громадського транспорту в
межах терміну дії квитка;
- можливість розширення сфери послуг, які надаються
транспортними компаніями та іншими операторами;
- підвищення загальної безпеки руху на дорогах, оскільки водій
може зосередитись на управлінні транспортним засобом.
20. Позитивні зміни у сфері транспорту
1. Підвищення прозорості та точності обліку фактично наданих
послуг з перевезення пасажирів, в тому числі пільгової категорії.
2. Виключення можливості використання фальшивих засобів
оплати проїзду.
3. Покращення безпеки дорожнього руху, зменшення випадків
виникнення заторів на вуличньо-дорожній мережі.
4. Збільшення надходжень у міський бюджет за рахунок детінізації
оплати праці працівників в транспортних підприємствах.
5. Можливість організатора перевезень реально впливати на
якісний склад громадського транспорту за рахунок вищої оплати
за використання на маршрутах нового, сучасного транспорту.
В подальшому передбачається розширення проекту на оплату
проїзду у приміському транспорті, оплату послуг таксі та інші
транспортні рішення.