1. 10найпопулярніших
―словечок‖
молоді

2. КЛЬОВО
(“ДОБРЕ”, “ГАРНО”, “ДУЖЕ ДОБРЕ”)
Є підстави пов'язувати «накльовується» з арготизми - «кльово» в значенні
«добре», дуже поширеним в жаргонах торговців, ремісників, жебраків і
злодіїв. У Лейкіна в «Апраксінцах»: «Те торгове місце в Петербурзі, де
процвітають слова: кльово, керий, вершать і тому подібні вирази з мови
російських офеней, здавна називається Апраксіним двором або Апраксін».
Цікаво, що слово «кльово» поміщається в список діалектизмів Володимирської
та сусідніх областей. Воно вказане в різних західноросійських, середньо і
почасти - південноруських говірках. Етимологічно це слово легко пояснюється
рибальським терміном «клює». Проте інші дослідники зіставляють слово
кльовий, кльово з грецьким kléos - слава, честь. Відповідні слова - klawy,
klawo з тими ж значеннями - «хороший, добре» - відзначені і в польських
арго.
Слово кльовомає таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево».
Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до
даної соціяльної групи й ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні
«добре»).

3. ЛАЙК
(“МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ”)
Лайк (мені подобається, +1) - можна вважати показником відношення
користувачів до повідомлення в соцмережах, сайті, записах в блозі. Вираз
«лайкнути» увійшло в побут зі зростаючою популярністю соціальних мереж.
Подане слово походить із англ. like – ―подобається‖

4. СУПЕР
(“ДУЖЕ ДОБРЕ”, “БІЛЬШЕ НІЖ ДОБРЕ”)
СУПЕР- (від лат. Suрer - зверху, над), префікс, що означає:
1) розташований зверху, над чим-небудь (напр., суперобкладинка)
2) Вищої якості, чого-небудь (напр., супереліта)
3) Головний (напр ., суперарбітр).
В українській мові це слово з‘явилось у широкому вжитку наприкінці ХХ
століття.

5. VIP
Very Important Person або VIP (англ. Дуже важлива персона, або в
літературному перекладі — «Вельми Іменита Персона») — людина, що має
персональні привілеї, пільги завдяки своєму високому становищу, багатству
або славнозвісності.
VIP в значенні «особливий пасажир, особливий клієнт , що вимагає особливої
уваги», з'явилося в англійській мові в 1930 -і чи 1940 -і роки, імовірно
у Великобританії . В авіації називали пасажирів високого рангу, для польотів
з якими забезпечувалися спеціальні заходи безпеки.
У другій половині 20 століття абревіатура VIP прижилася і за межами авіації. Її
значення розширилося, так стали називати не тільки пасажирів, але й
особливо багатих і впливових клієнтів в інших сферах. «Вельми іменитими
персонами» стали називати високопоставлених політиків , впливових
бізнесменів, «зірок» шоу-бізнесу та інших знаменитостей. Слово VIP чи «ВІП»
часто використовується в рекламі і назвах особливо дорогих, ексклюзивних
послуг «преміум -класу», розрахованих на заможного і елітарного покупця.
Також у багатьох фірмах VIP-клієнтами називають постійних покупців і
надають для них різноманітні знижки та вигідні умови.
В українській мові слово «ВІП» з‘явилося в 1990 -і.

6. ЛУЗЕР
(“НЕВДАХА”)
В англійській мові велике значення має слово "looser", перекладається на
українську мову, як "невдаха". Однак ставлення до нього дуже різне: looser-
дуже образливе поняття, в той час, як невдаха-нейтральне або слабо-
позитивне визначення. Різницю пояснити дуже просто: споріднений слову
loose, що значить "втрачати", looser точніше буде перекласти, як "тюхтій",
що має таке ж негативне звучання, як і в англійській. А ось "невдаха" - слово,
яке скоріше характеризує об'єктивні обставини життя, незалежні від людини,
а не його особисті якості.
В українській мові це слово вживається у значенні ―невдаха‖.

7. ОK, OKAY
(“ЗГОДЕН”, “ДОБРЕ”)
Вимовивши це слово навіть на Місяці, американці були переконані, що okay,
ОК, О.К. - Виключно американськbq вираз. Але, на думку деяких лінгвістів, у
ОК європейське походження. Наприклад, воно може бути початковими
буквами німецького Oberst Kommandant, або ж, на думку французів, походити
від назви містечка Aux Cayes на Гаїті, де виробляється ром найкращої якості.
Нещодавно, як пише Panorama, британський учений висунув версію про те,
що цей вислів з'явився в епоху Вільяма Шекспіра в англійській мові часів
Єлизавети. А американець з Міннесоти, професор англійської в Columbia
University, Аллен Волкер Рід вирішив науково довести американське
походження цього терміну. З повними підставами його можна назвати
найвидатнішим експертом в області історії ОК. У ході досліджень він вивчив
12 різних версій походження ОК . Цікавим більш давнє походження, від
американських індіанців, що використала термін "okeh" як ствердну відповідь
на запитання . Відомо те, що одна з перших появ у пресі була навесні 1839
Boston Morning Post.

8. ЧУВАК
(“ЧОЛОВІК”, “ЮНАК”)
Неформальне звернення до особи чоловічої статі з позитивним
відтінком, популярне в молодіжному середовищі. Відповідною формою
жіночого роду є «чувіха». Також словом "Чувак" називали кастрованого
кабана.
Неологізм «чувак», попри широке розповсюдження, досі не отримав
кваліфікованої етимології в науковій літературі. За даними «Словаря
русского арго» В. С. Єлістратова, чувак — будь-яка людина; вживається це
слово також як звернення. Походження його невідоме. Перехід слова зі
злодійського арго в молодіжне — процес, який відзначав Є. Д. Поліванов ще
в 1920-30x pp. Письменник Василь Аксьонов в романі «Пошуки жанру»
(1972) запропонував таку версію: чувак — це слово чоловік, спрощене для
вимови змученим музикантом (пор. болг. човек). По-перше, відображення
ненаголошеного а як у в позиції перед губним спорадично зустрічається в
російській розмовній мові , пор. кумпанія < компанія, фульга < фольга.
Таким чином, в даному оточенні первісне а цілком могло перейти в у. По-
друге, суфікс — ак, яким оформлено запозичене слово, характерний для
великої групи слів російської експресивної лексики і особливо продуктивний
в арго, в т. ч. в оказіональному словотворі, пор. студентські
арготизми: проходняк — прохідний бал.

9. ЛАЖА
(“ПРОВАЛ”)
Походить від циганського Ладж (лажь) «сором, срам», далі від санскр.
(lajjā)

10. КАПЕЦЬ
(“КІНЕЦЬ, ЗАВЕРШЕННЯ”, З
ЧАСОМ“НЕВДАЧА”)
В. С. Єлістратов припускає, що від "кінець", а також евфем. від
нецензурного. За іншою його версією - від латиського слова зі значенням
"чому?", Мовляв, можна припустити, що дане слово могло увійти в мову
укладених після революції через частотності його вживання латишами,
багато з яких працювали в ВЧК, а потім у НКВС.
В. В. Хімік припускає, що слово виникло від з'єднання слів кінець і капут.
Є інша версія. Капець - від українського копєц' "межовий знак у вигляді
насипаного пагорба. За даними "Словника староукраїнської мови XIV - XV
ст." копєц' і конєц' взагалі досить близькі синоніми. Перше значення
конєц' - "край, межа в просторі". Той же словник фіксує помилкове
вживання конєц' замість копєц'. Цілком могли ці слова переплутуються.
Відмінна ілюстрація до стереотипів сприйняття часу: уявлення часу життя
в образі кінцевої території, в кінці у якої копєц‗.

11. ПО ХОДУ (ПОХОДУ)
(“МАБУТЬ”, “ПРОТЯГОМ ЧАСУ”)
В українській мові це слово з‘явилось у широкому вжитку вже у 2000-х .
Походить воно від таких висловів: ―по ходу справи‖, ―по ходу п‘єси‖.