Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Адвокація та лобіювання як форми участі бізнес-об’єднань у створенні умов дл...USAID LEV
Майстер-клас експерта з адвокації Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" Дениса Базілевича, який було проведено під час щорічної конференції Програми для малого та середнього бізнесу "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій"
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Адвокація та лобіювання як форми участі бізнес-об’єднань у створенні умов дл...USAID LEV
Майстер-клас експерта з адвокації Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" Дениса Базілевича, який було проведено під час щорічної конференції Програми для малого та середнього бізнесу "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій"
Вплив податків на розвиток підприємницької діяльностіHanna Filatova
Презентація в рамках дисципліни "Основи податкової оптимізації"
Підготувала студентка
Горобчук В. гр. ОП-11
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
State Regulatory Service of Ukraine-Ks.Liapina 22 01-15 presentation- 9bece79a25Rostyslav LUKACH
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна презентувала стратегію діяльності Служби перед бізнес-спільнотою в Торгово-промисловій палаті України. У першому півріччі Ксенія Ляпіна націлена дерегулювати сфери:
- охорони праці та промислової безпеки;
- санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
- пожежної безпеки;
- переробки вторинної сировини (утилізації відходів тари і упаковки).
«Це попередній перелік проблем, які потребують оперативного дерегулювання. Ми чекаємо від усіх зацікавлених (підприємців, ініціативних груп, об’єднань) також пропозицій щодо інших галузей, які потребують невідкладного розчищення. Влада сама себе не дерегулює, навіть якщо й ставить перед собою таке завдання», – повідомила Ксенія Ляпіна.
Державна регуляторна служба вже почала формувати профільні робочі групи у зазначених сферах. Саме з цією метою Голова Служби й проводить безпосередні зустрічі з бізнесом.
Фокус-групи проводились 22 та 29 травня 2017 року, ГО «Центр стратегічного розвитку та реформ», переможцями Конкурсу #ДорожніКартиЛЕВ2017 в Тернопільській області.
Громадське обговорення результатів виконання державної регуляторної політик...USAID LEV
Ця публікація підготовлена в якості матеріалу до громадських слухань, присвячених обговоренню результатів виконання державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2015 році, та містить резюме Аналітичного звіту про діяльність Державної регуляторної служби України, а також результати експрес-опитування малого та середнього бізнесу щодо результатів реалізації політики дерегуляції у 2015 році, яке було проведено в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Вплив податків на розвиток підприємницької діяльностіHanna Filatova
Презентація в рамках дисципліни "Основи податкової оптимізації"
Підготувала студентка
Горобчук В. гр. ОП-11
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
State Regulatory Service of Ukraine-Ks.Liapina 22 01-15 presentation- 9bece79a25Rostyslav LUKACH
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна презентувала стратегію діяльності Служби перед бізнес-спільнотою в Торгово-промисловій палаті України. У першому півріччі Ксенія Ляпіна націлена дерегулювати сфери:
- охорони праці та промислової безпеки;
- санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
- пожежної безпеки;
- переробки вторинної сировини (утилізації відходів тари і упаковки).
«Це попередній перелік проблем, які потребують оперативного дерегулювання. Ми чекаємо від усіх зацікавлених (підприємців, ініціативних груп, об’єднань) також пропозицій щодо інших галузей, які потребують невідкладного розчищення. Влада сама себе не дерегулює, навіть якщо й ставить перед собою таке завдання», – повідомила Ксенія Ляпіна.
Державна регуляторна служба вже почала формувати профільні робочі групи у зазначених сферах. Саме з цією метою Голова Служби й проводить безпосередні зустрічі з бізнесом.
Фокус-групи проводились 22 та 29 травня 2017 року, ГО «Центр стратегічного розвитку та реформ», переможцями Конкурсу #ДорожніКартиЛЕВ2017 в Тернопільській області.
Громадське обговорення результатів виконання державної регуляторної політик...USAID LEV
Ця публікація підготовлена в якості матеріалу до громадських слухань, присвячених обговоренню результатів виконання державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2015 році, та містить резюме Аналітичного звіту про діяльність Державної регуляторної служби України, а також результати експрес-опитування малого та середнього бізнесу щодо результатів реалізації політики дерегуляції у 2015 році, яке було проведено в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
3. До цієї системи входять правовий
та фінансовий механізми;
механізми стимулоювання,
підтримки, сприяння, контролю;
форми та методи реалізації
державного регулювання, державні
органи та фонди, які покликані
займатися діяльністю
підприємницьких структур та
суб'єктів бізнесу.
5. Способи впливу на бізнес:
•розробка програм залучення підприємницьких структур у
тендері для отримання державних замовлень;
•закупівля державою значної частини виготовленої на
підприємствах бізнесу продукції;
• пільгове оподаткування для новостворених
підприємницьких структур;
•однаковий з державними підприємствами доступ до
фінансово-кредитних ресурсів;
• стимулювання випуску якісної, конкурентоспроможної
продукції;
•державна підтримка розвитку підприємств бізнесу та
сприяння у функціонуванні їх
6. Органи державного управління будують свої
відносини з підприємцями, використовуючи:
•податкову і фінансово-кредитну систему;
•податкові пільги;
• ціни та правила ціноутворення;
•цільові дотації;
•валютний курс;
• розміри економічних санкцій;
•державне майно і систему резервів, ліцензії,
концесії, лізинг, соціальні, економічні та інші норми
і нормативи;
•науково-технічні, економічні, соціальні, державні та
регіональні програми;
•договори на виконання робіт і поставок для
державних потреб
8. Механізм державного регулювання
підприємництва в різних країнах
може відрізнятися за обсягом,
структурою та акцентами, але
загальна мета полягає в підтримці та
стимулюванні підприємницької
діяльності для сприяння
економічному зростанню та
створенню нових робочих місць.