Більш детальніше про кафедру та її роботу можна дізнатись за посиланням: https://management.biem.sumdu.edu.ua/uk/

1. Економічне диво
Західної Німеччини
Підготували студентки групи М-21 ННІ БІЕМ
Коротка Руслана та Пилипенко Анна

2. Вступ
Економіка
Німеччини
після війни
План Маршала
та допомога від
США
Конрад Аденауер
і Людвіг Ерхард
Репатріація
та трудова
міграція
Відмова від
планової
економіки та
вільний ринок
Економічна й
грошова
реформи
Висновок

3. Період після Другої світової війни був випробуванням для багатьох країн,
включаючи Західну Німеччину. Однак завдяки ряду сприятливих факторів і
рішучим заходам у відновленні та розвитку економіки, Західна Німеччина
дослідила видатний період економічного зростання та відновлення, який
був відомий як "Економічне диво Західної Німеччини".

4. Країна втратила 25% території, майже
кожен другий німець був безробітний,
20% житла було повністю зруйновано, а
ще 25% пошкоджено. Обсяг промислового
виробництва в 1946 році становив лише
33% від довоєнного рівня, сільське
господарство відкинуто на 30 років назад,
виробництво сталі скоротилося в 7 разів,
видобуток вугілля впав удвічі.
Один з журналістів, характеризуючи Німеччину тих часів, писав: «Німеччина схожа на
купу сміття, в якій копошаться 40 мільйонів голодних німців».
Економіка Німеччини після війни

5. Призначена країнами-переможницями влада намагалася
боротися з інфляцією шляхом заборон на підвищення цін,
але викликала лише дефіцит товарів: за статистикою, на
одного німця лише кожні п'ять років випускалася одна
тарілка, пару черевиків він міг купити раз у 12 років,
костюм — раз на 50 років. Економісти підрахували, що
лише кожна п'ята дитина могла лягти у своє ліжечко, і
лише один німець з трьох мав можливість лягти у власну
труну. Німецькі гроші служили розпалюванням для печі.
Для обміну промислових товарів на продукти городяни виїжджали в сільську місцевість. У країні панував
чорний ринок, де люди розраховувалися їжею, сигаретами, кавою або навіть панчохами.

6. План Маршала та допомога від США
Союзники спочатку не надто поспішали допомогати німцям з реформами,
побоюючись занадто швидкого відновлення Німеччини,але "холодна війна" та
потреби Європи в ресурсах призвели до змін.
На заході після війни запрацювали приватизаційні механізми, сприяючи
відновленню виробництва. У 1947 році експертна група з США, очолювана
президентом Гербертом Гувером, відвідала Німеччину і запропонувала
реформи. Згодом США запропонували допомогу руйнівній Європі через "план
Маршалла", який був підтриманий Конгресом і реалізований у 1948 році.

7. Німеччина отримала близько 4 мільярдів доларів допомоги від США від 1948 до 1951 року.
Ці кошти, передані у вигляді товарів, допомогли відновленню економіки. У вересні 1949
року на базі трьох окупаційних зон союзників була створена Федеративна Республіка
Німеччина (ФРН).
Реформи в Німеччині стали успішними завдяки збереженню ринкових інститутів, таких як банки, біржі,
правова система, і приватна власність на засоби виробництва та землю. Ефективне місцеве
самоврядування також внесло свій вклад. Після війни великий попит, як внутрішній, так і зовнішній,
створив сприятливі умови для швидкого економічного розвитку. У ФРН прибув потік біженців зі східних
областей, готових працювати за будь-яких умов.

8. Репатріація та трудова міграція
Закордонні гроші та нові робочі руки створили
економічне диво. Німеччина отримала
неймовірний людський капітал.
Після війни в Німечиині зросла кількість населення завдяки прибуттю
етнічних німців-вигнанців, яких було більше, ніж загиблих під час війни.
Перепис населення 1950 року вразив цифрою — 12 мільйонів осіб у
новоутворених німецьких державах. Вигнанці швидко змінили обличчя
країни, роблячи її толерантнішою та економічно процвітаючою.

9. Конрад Аденауер
Після війни, Аденауер очолив новостворену ФРН, маючи важке завдання переосмислити історію та
побудувати нову країну. Він, як відомий реформатор, став канцлером у 1949 році. Аденауер, колишній
ворог нацистського режиму, розпочав співпрацю з країнами Заходу, переконуючи, що сильна
Німеччина сприятиме стабільності в Європі.
Шлях до відродження держави канцлер бачив у
співпраці з країнами Заходу.Аденауер допомагав
пом'якшити обмеження, введені союзниками, і
навіть наполягав на визнанні німецької провини,
відправляючи компенсації за Голокост до Ізраїлю.

10. Людвіг Ерхард
Під керівництвом енергійного та вольового Аденауера, Німеччина відновила довіру та розпочала
епоху реформ і процвітання. Ерхард, міністр економіки, став архітектором Німецького економічного
дива, виклавши стратегію ще у 1943 році.
Відважно скасувавши державний контроль цін, він
надав ринку свободи. Ерхард був винятковим
економістом та вченим, який успішно застосував свої
знання на посту державного керівника. Його вміння
комунікувати з народом допомогло впровадити
реформи без репресій. Ось що таке — дійсно ефективні
менеджери. Німеччина перебувала у надскладній
ситуації, але завдяки Аденауеру та Ерхарду реформи та
економічні дива пройшли без кривавих епізодів.

11. Відмова від планової економіки та
вільний ринок
Ерхард у Німеччині стикаючись із суперечками та критикою, вдало впровадив концепцію "соціальної
економіки" - — це коли громадянам ніхто не заважає заробляти, а також не плодить категорії
«бюджетників» та «соціально незахищених», яких годують із кишені трудівників.
Під його лідерством продуктивність зросла на 28%,
заробітна плата збільшилася, а споживачі відчули
переваги ринку.
Лібералізація стимулювала економічний
розвиток, а Ерхард став прикладом синтезу
ідей різних економічних шкіл.

12. Економічна й грошова реформи
Аденауер і Ерхард ризикнули провести грошову реформу в Німеччині, введенням нової валюти
— дойчмарки. Це дозволило миттєво відновити цінність грошей і зменшити грошову масу.
Ефекти реформи: зникнення чорного ринку, зростання виробництва та життєвий оптимізм
серед населення, підвищення продуктивністі, зросла зарплата.
З 1951 року почався перелом, безробіття зменшилося, а з 1952 року зростання цін майже
припинилося. Середина 1950-х років відзначилася безперервним економічним зростанням, відомим
як Німецьке економічне диво. З кінця 1950-х років ФРН стала лідером за розміром золотовалютних
резервів та обсягом промислового виробництва, зосереджуючись на розвитку металургії,
машинобудування та інших галузях.

13. Сільське господарство активно розвивалося після земельної реформи 1947—1949, піднявшись
вище довоєнного рівня в 1953 році.
Значну роль у відродженні економіки Німеччини зіграв підйом автомобільної промисловості. У
1950 році Volkswagen почав виробляти всесвітньо відомі «жуки».
Одним з найважливіших локомотивів зростання економіки Німеччини стало стрімке будівництво житла.
Житлове будівництво в післявоєнній ФРН виявилося наймасштабнішим і успішним будівельним
проєктом за всю історію Європи.
Середній і дрібний бізнес стали основою ринку, особливо в сфері послуг. Зростання промисловості
супроводжувалося науково-технічним прогресом та витратами на науку.
Від початку реформ Німеччині було потрібно приблизно 12 років, щоби пройти шлях від повної розрухи
до лідерства у світовій економіці.

14. Уряд Аденауера та Ерхарда створив
справжнє Німецьке економічне диво, бо діяв у інтересах
більшості, домагаючись добробуту для всіх. Успіх реформ в
Німеччині став можливим завдяки працьовитості німців,
чесності, професіоналізму, цілеспрямованості їхніх керівників.
Реформи позитивно вплинули на характер німецької нації.