Тип вакцини ПеревагиНедоліки
Інактивована вакцина
проти поліомієліту
(ІПВ)
• Захищає людину від симптомів
хвороби на максимально високому
рівні.
• Стимулює вироблення захисних
антитіл IgG у крові і гуморальний
імунітет.
• Забезпечує індивідуальний захист
людини від паралітичного
поліомієліту, не поширює вакцинний
поліовірус у навколишнє середовище.
• Не створює місцевмй імунітет у
кишечнику та не сприяє синтезу антитіл
IgA.
• Не впливає на інтенсивність циркуляції
дикого поліовіруса.
• Не може бути використана для
досягнення повної ліквідації дикого
поліомієліту.
Жива пероральна
поліовакцина (ОПВ)
• Створює більш тривалий і
ефективний гуморальний імунітет.
• Стимулює клітинний імунітет і
вироблення секреторних IgА
кишечника.
• Обмежує поширення дикого вірусу
поліомієліту та використовується для
одномоментної масової вакцинації.
• Відбувається заміна циркулюючого
дикого вірусу вакцинними штамами та
природна спонтанна імунізація людей
при контакті.
• Виникнення вакциноасоційованого
паралітичного поліомієліту (ВАПП),
внаслідок мутацій вакцинного вірусу.
• Поширення ВАПП у навколишнє
середовище та зараження людини.
Піноцитоз
вірусу
Презентація
антигенів
в комплексі
з МНС-II
Секреціяцитокінов
Запуск адаптивної
Т-залежної гуморальної
імунної відповді
Продукція антитіл, формування
короткочасної імунної памяти
Блокада рецепторів чутливої
клітини у вірусних інактивованих
вакцин, утворююча перешкоду для
взаємодії клітини з диким вірусом
Мф
Взаємодія через
Toll-рецепторы
Мф
Інактивований
антиген вакцини
В
Th2
Плазмо-
цити
В-клітини
пам’яті
Імунна відповідь на інактивовану вакцину
