SlideShare a Scribd company logo
1 of 4
Download to read offline
Лекція Кількість годин 2
«Оператор циклу з параметром»
Оператор циклу з лічильником (з параметром) for
Оператор циклу з лічильником підходить для програмування тільки таких
циклічних фрагментів, у яких до виконання циклу відомі початкове й кінцеве
значення лічильника повторень циклу. Це обумовлює його менш широку сферу
застосування, чим більше універсальних операторів while і repeat. Однак у тих
випадках, коли його використання можливо, оператор for, завдяки своїй високій
наочності, має безсумнівну перевагу перед операторами циклу з умовами.
Спрощено загальну структуру оператора циклу з лічильником можна
представити одним з наступних способів.
1) Якщо лічильник при виконанні циклу нарощує своє значення:
for Змінна := Початкове Значенхя Лічильника to Кінцеве Значення Лічильника do
ОператорЩоб Оператор ВИКОНАВСЯ ХОЧА б ОДИН раз Початкове Значенхя
Лічильника повинне бути не більше, ніж Кінцеве Значення Лічильника.
2) Якщо лічильник при виконанні циклу зменшує своє значення:
for Змінна := Початкове Значенхя Лічильника downto Кінцеве Значення Лічильника
do ОператорЩоб Оператор ВИКОНАВСЯ ХОЧА б ОДИН раз
ПочатковеЗначенхяЛічильника ПОВИННЕ бути не менше, ніж
КінцевеЗначенняЛічильника.
Приклад.
Begin
. . .
Summa := 0;
for i := 1 to n do
Summa := Summa + A[i] ;
. . .
end.
Помітимо, що для оператора for, на відміну від while і repeat, установка
початкового значення лічильника циклів (i:=l) виконується не перед заголовком
циклу, а прямо в заголовку. Крім того, після закінчення тіла циклу нарощування/
зменшення значення лічильника відбувається автоматично. Таким чином,
спеціальний оператор для збільшення значення лічильника (i:=i+l) не потрібний.
Більше того, такий оператор приведе до неправильної роботи циклу.
Приклад з помилкою.
Цикл із лічильником (із покроковою зміною аргументу) — це цикл, у якому
тіло циклу виконується заздалегідь відому кількість разів. У різних алгоритмічних
мовах реалізація цього циклу може передбачати використання аргументів різних
типів, зміну аргументу на різний крок, діапазон зміни аргументу і т. д.
Цикл із лічильником аргументу реалізовується таким чином:
1) аргументу надається початкове значення;
2) якщо значення входить у заданий діапазон, то виконується тіло циклу;
3) аргумент змінюється на заданий крок; виконується 2);
4) якщо значення не входить у заданий діапазон, то виконання циклу припиняється і
керування передається оператору, наступному за оператором циклу.
Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):
for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >;
де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути
простим або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають
лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки
не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого.
Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж
скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real.
Begin
. . .
Summa := 0;
for i := 1 to n do
Begin
Summa := Summa + A[i] ;
i := i + 1 ← Помилка!
end '
end.
Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди
рівний одиниці.
Приклад.
s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;
Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння
S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та
N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу
прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.
Структура оператору циклу з параметром
Оператори циклу з параметром бувають двох типів:
1. З параметром i, що збільшується від start до finish (з кроком 1)
For i:=start to finish do
Begin s1; s2; s3; … end;
2. З параметром i, що зменшується від start до finish (з кроком -1)
For i:=start downto finish do
Begin s1; s2; s3; … end;
Тут:
For, to, downto, do – зарезервовані слова.
i – змінна
start, finish – сталі, змінні або вирази
Begin, end – операторні дужки
s1; s2; s3 – будь-якіоператори
Термінологія
1. Параметр циклу (у прикладі i) - будь-яка змінна цілого (byte, Integer, word,
longint,…) або символьного типу (char).
2. Початкове значення параметру (у прикладі start) – стала, змінна або вираз
того ж типу, що й параметр.
3. Кінцеве значення параметру (у прикладі finish) – стала, змінна або вираз
того ж типу, що й параметр.
4. Заголовок циклу вказує, скільки разів буде виконуватись тіло циклу.
Заголовок циклу:
o For i:=start to finish do або
o For i:= start downto finish do
5. Тіло циклу – оператори, що повторюються.
Тіло циклу – Begin s1; s2; s3; … end;
6. Кількість витків циклу – кількість повторень тіла циклу.
Написаний вище оператор І типу на блок-схемі відображається так:
Написаний вище оператор ІI типу на блок-схемі відображається так:
В першому операторі крок дорівнює 1, а в другому –1.

More Related Content

Similar to Operator cikly z napametpomd

Урок 42. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником
 Урок 42. Алгоритми з повтореннями  для опрацювання величин.  Цикл з лічильником Урок 42. Алгоритми з повтореннями  для опрацювання величин.  Цикл з лічильником
Урок 42. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильникомВасиль Тереховський
 
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмівБазові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмівAnatolii Barannik
 
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptx
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptxЛекція №12 Передача параметрів у функцію.pptx
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptxssuserf57884
 
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмівБазові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмівЗоя Муляр
 
11 клас 3 урок
11 клас 3 урок11 клас 3 урок
11 клас 3 урокStAlKeRoV
 
лекції 5-6
лекції 5-6лекції 5-6
лекції 5-6cit-cit
 

Similar to Operator cikly z napametpomd (20)

war8klasdist3.pptx
war8klasdist3.pptxwar8klasdist3.pptx
war8klasdist3.pptx
 
Урок 42. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником
 Урок 42. Алгоритми з повтореннями  для опрацювання величин.  Цикл з лічильником Урок 42. Алгоритми з повтореннями  для опрацювання величин.  Цикл з лічильником
Урок 42. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником
 
26032020
2603202026032020
26032020
 
Урок 44. Цикл з післяумовою
Урок 44. Цикл з післяумовоюУрок 44. Цикл з післяумовою
Урок 44. Цикл з післяумовою
 
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмівБазові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів
Базові структури алгоритмів. Конструювання алгоритмів
 
Урок 57 8 клас
Урок 57 8 класУрок 57 8 клас
Урок 57 8 клас
 
8 20
8 208 20
8 20
 
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptx
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptxЛекція №12 Передача параметрів у функцію.pptx
Лекція №12 Передача параметрів у функцію.pptx
 
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмівБазові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів
Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів
 
8 клас урок 41
8 клас урок 418 клас урок 41
8 клас урок 41
 
Tema 9
Tema 9Tema 9
Tema 9
 
Урок 55 8 клас
Урок 55 8 класУрок 55 8 клас
Урок 55 8 клас
 
Цикл з передумовою
Цикл з передумовоюЦикл з передумовою
Цикл з передумовою
 
Povtorennya(dist zavd8 klass)
Povtorennya(dist zavd8 klass)Povtorennya(dist zavd8 klass)
Povtorennya(dist zavd8 klass)
 
Урок 53 8 клас
Урок 53 8 класУрок 53 8 клас
Урок 53 8 клас
 
11 клас 3 урок
11 клас 3 урок11 клас 3 урок
11 клас 3 урок
 
4
44
4
 
4
44
4
 
лекції 5-6
лекції 5-6лекції 5-6
лекції 5-6
 
Урок 43. Цикл з передумовою
Урок 43. Цикл з передумовоюУрок 43. Цикл з передумовою
Урок 43. Цикл з передумовою
 

More from metallurg056 (20)

polojentya2022.pdf
polojentya2022.pdfpolojentya2022.pdf
polojentya2022.pdf
 
prpriyomy20222222.pdf
prpriyomy20222222.pdfprpriyomy20222222.pdf
prpriyomy20222222.pdf
 
PR4 PM.pdf
PR4 PM.pdfPR4 PM.pdf
PR4 PM.pdf
 
struktura fondy.pdf
struktura fondy.pdfstruktura fondy.pdf
struktura fondy.pdf
 
Formi oplati npaci.pdf
Formi oplati npaci.pdfFormi oplati npaci.pdf
Formi oplati npaci.pdf
 
pr311.pdf
pr311.pdfpr311.pdf
pr311.pdf
 
pr#10.pdf
pr#10.pdfpr#10.pdf
pr#10.pdf
 
rentabelnist.pdf
rentabelnist.pdfrentabelnist.pdf
rentabelnist.pdf
 
Pributok
PributokPributok
Pributok
 
Dohid
DohidDohid
Dohid
 
#9 pr hti
#9 pr hti#9 pr hti
#9 pr hti
 
№10 pr
№10 pr№10 pr
№10 pr
 
Instruktaj
InstruktajInstruktaj
Instruktaj
 
Nakazd
NakazdNakazd
Nakazd
 
Pr#9
Pr#9Pr#9
Pr#9
 
Pr#1
Pr#1Pr#1
Pr#1
 
Pr#1 ekonomika
Pr#1 ekonomikaPr#1 ekonomika
Pr#1 ekonomika
 
Pravilapriyomu2022
Pravilapriyomu2022Pravilapriyomu2022
Pravilapriyomu2022
 
Lr6
Lr6Lr6
Lr6
 
Lr 6
Lr 6Lr 6
Lr 6
 

Operator cikly z napametpomd

  • 1. Лекція Кількість годин 2 «Оператор циклу з параметром» Оператор циклу з лічильником (з параметром) for Оператор циклу з лічильником підходить для програмування тільки таких циклічних фрагментів, у яких до виконання циклу відомі початкове й кінцеве значення лічильника повторень циклу. Це обумовлює його менш широку сферу застосування, чим більше універсальних операторів while і repeat. Однак у тих випадках, коли його використання можливо, оператор for, завдяки своїй високій наочності, має безсумнівну перевагу перед операторами циклу з умовами. Спрощено загальну структуру оператора циклу з лічильником можна представити одним з наступних способів. 1) Якщо лічильник при виконанні циклу нарощує своє значення: for Змінна := Початкове Значенхя Лічильника to Кінцеве Значення Лічильника do ОператорЩоб Оператор ВИКОНАВСЯ ХОЧА б ОДИН раз Початкове Значенхя Лічильника повинне бути не більше, ніж Кінцеве Значення Лічильника. 2) Якщо лічильник при виконанні циклу зменшує своє значення: for Змінна := Початкове Значенхя Лічильника downto Кінцеве Значення Лічильника do ОператорЩоб Оператор ВИКОНАВСЯ ХОЧА б ОДИН раз ПочатковеЗначенхяЛічильника ПОВИННЕ бути не менше, ніж КінцевеЗначенняЛічильника. Приклад. Begin . . . Summa := 0; for i := 1 to n do Summa := Summa + A[i] ; . . . end.
  • 2. Помітимо, що для оператора for, на відміну від while і repeat, установка початкового значення лічильника циклів (i:=l) виконується не перед заголовком циклу, а прямо в заголовку. Крім того, після закінчення тіла циклу нарощування/ зменшення значення лічильника відбувається автоматично. Таким чином, спеціальний оператор для збільшення значення лічильника (i:=i+l) не потрібний. Більше того, такий оператор приведе до неправильної роботи циклу. Приклад з помилкою. Цикл із лічильником (із покроковою зміною аргументу) — це цикл, у якому тіло циклу виконується заздалегідь відому кількість разів. У різних алгоритмічних мовах реалізація цього циклу може передбачати використання аргументів різних типів, зміну аргументу на різний крок, діапазон зміни аргументу і т. д. Цикл із лічильником аргументу реалізовується таким чином: 1) аргументу надається початкове значення; 2) якщо значення входить у заданий діапазон, то виконується тіло циклу; 3) аргумент змінюється на заданий крок; виконується 2); 4) якщо значення не входить у заданий діапазон, то виконання циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником): for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути простим або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Begin . . . Summa := 0; for i := 1 to n do Begin Summa := Summa + A[i] ; i := i + 1 ← Помилка! end ' end.
  • 3. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці. Приклад. s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i; Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z. Структура оператору циклу з параметром Оператори циклу з параметром бувають двох типів: 1. З параметром i, що збільшується від start до finish (з кроком 1) For i:=start to finish do Begin s1; s2; s3; … end; 2. З параметром i, що зменшується від start до finish (з кроком -1) For i:=start downto finish do Begin s1; s2; s3; … end; Тут: For, to, downto, do – зарезервовані слова. i – змінна start, finish – сталі, змінні або вирази Begin, end – операторні дужки s1; s2; s3 – будь-якіоператори Термінологія 1. Параметр циклу (у прикладі i) - будь-яка змінна цілого (byte, Integer, word, longint,…) або символьного типу (char). 2. Початкове значення параметру (у прикладі start) – стала, змінна або вираз того ж типу, що й параметр. 3. Кінцеве значення параметру (у прикладі finish) – стала, змінна або вираз того ж типу, що й параметр. 4. Заголовок циклу вказує, скільки разів буде виконуватись тіло циклу. Заголовок циклу:
  • 4. o For i:=start to finish do або o For i:= start downto finish do 5. Тіло циклу – оператори, що повторюються. Тіло циклу – Begin s1; s2; s3; … end; 6. Кількість витків циклу – кількість повторень тіла циклу. Написаний вище оператор І типу на блок-схемі відображається так: Написаний вище оператор ІI типу на блок-схемі відображається так: В першому операторі крок дорівнює 1, а в другому –1.