Лист щодо законопроекту 3322

2. Шановний Дмитре Андрійовичу!
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу і бажаємо успіхів у
професійній діяльності.
Незалежна асоціація банків України (далі – НАБУ) розглянула пропозиції
щодо законодавчих змін у сфері банкрутства на період заходів з подолання
коронавірусу, які опрацьовуються у Комітеті з питань економічного розвитку, а
саме, проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур
банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період
здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення
коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – законопроект) та повідомляє про його
неприйнятність з огляду на наступне.
Законопроектом передбачені зміни до статей 34, 38, 39, 41, 42, а також до
«Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства
(далі – Кодекс) якими, зокрема:
- встановлюється мораторій на відкриття за ініціативою кредиторів
проваджень у справах про банкрутство, а вже відкриті провадження у справах про
банкрутство юридичних осіб підлягають зупиненню до 15 жовтня 2020 р. включно;
- боржник звільняється на період дії вказаного мораторію (до 15 жовтня 2020р.
включно) від обов’язку звернення до господарського суду із заявою про відкриття
провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності;
Копії:
Верховна Рада України
Голові Комітету з питань
економічного розвитку
пану НАТАЛУСІ Д.А.
народним депутатам – членам Комітету
з питань економічного розвитку
Вих. № 6767-09/04
від 09.04.2020 р.
Щодо проекту змін у сфері банкрутства
на період заходів з подолання коронавірусу
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

3. 2
- подовжується дія мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів
за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення;
- на час дії мораторію розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є
боржник можливе в порядку позовного провадження поза межами справи про
банкрутство, та ін.
Категорично заперечуємо щодо безумовного звільнення боржника від
обов’язку звернення до суду у разі загрози неплатоспроможності. Як показує
іноземний досвід, право на існування мають дві моделі, за якими:
- боржнику надають додатковий час для реагування на загрозу
неплатоспроможності (Австралія, від 21 дня до 6 місяців), або
- боржник звільняється від обов’язку ініціювати справу про банкрутство за
обов’язкової умови, що загроза неплатоспроможності прямо викликана пандемією
та є обґрунтовані очікування отримати державну або іншу зовнішню допомогу
(Німеччина).
Вважаємо необґрунтованим запропоноване у законопроекті обмеження
кредиторів у праві порушити справу про банкрутство боржника. Варто
зауважити, що жодна країна світу не запроваджувала мораторію на кредиторське
ініціювання справи про банкрутство. Не існує жодної розумної причини для того,
щоб кредитори, які потерпають від неможливості отримати від боржників належне
і передбачене законом виконання зобов’язань, ставилися в більш вразливе
становище в порівнянні з боржниками.
Таке становище кредиторів дійсно буде вразливим, зокрема, з огляду на
положення законопроекту, які:
- унеможливлюють введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в
конкурсних стягненнях (зі множинністю кредиторів);
- унеможливлюють застосування спеціальних правил недійсності угод з
відчуження активів боржника (ст. 42 Кодексу), що змушуватиме кредитора
використовувати тривалі та більш затратні оспорювання за загальними правилами
у множинних позовних провадженнях.
Законопроект, який за своєю назвою спрямований на здійснення заходів
щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби, вводить
абсолютну «зрівнялівку» щодо усіх суб’єктів незалежно від їх фінансового стану,
видів діяльності суб’єкта та наявності впливу (обмеження, заборони) на його
діяльність карантинних заходів. Адже зобов’язання могли виникнути до періоду
введення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення
коронавірусної хвороби і жодним чином не стосуватись обставин, пов’язаних з
такими заходами. Якщо боржник вже багато років не виконує зобов’язання перед
кредитором, то чому поточна епідеміологічна ситуація повинна перешкоджати
кредитору ініціювати справу про банкрутство?
Також недоречно відходити від стандартного підходу розгляду всіх спорів в
межах справи про банкрутство, оскільки відсутні відповідні підстави, а
запровадження такої практики може лише створити додаткові проблеми для судів
та учасників справ, а також суперечитиме меті Кодексу.

4. 3
Це стає тим більш актуальним на фоні пропонованого у законопроекті
зупинення справ про банкрутство та скасування обов’язку боржника
звертатися до суду в порядку ст. 34 Кодексу.
Пропозиція зупинення проваджень, які були відкриті до введення карантину, є
безпідставною, оскільки карантинні заходи не перешкоджають їх здійсненню та є
короткотривалими порівняно зі строками справи про банкрутство. Незрозуміла й
мета зупинення провадження у справі про банкрутство, за яким боржника визнано
банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура. І, очевидно, за логікою
Законопроекту кредитори повинні оплачувати діяльність арбітражних керуючих в
період зупинення проваджень.
Крім того, Законопроектом передбачено введення відповідних обмежень на
період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення
коронавірусної хвороби, на строк до 15 жовтня 2020 р. включно, тоді як
постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 пов’язані з цим
обмеження (карантин) наразі запроваджено до 24 квітня 2020 р.
Також згідно правил законодавчої техніки, норми тимчасового характеру
мають включатися до перехідних положень законопроекту.
Враховуючи викладене, для недопущення використання обставин карантину,
введеного в цілях подолання коронавірусної хвороби в країні, для надання
необґрунтованих преференцій боржникам і звуження прав кредиторів,
законопроект потребує відхилення.
Шановний Дмитре Андрійовичу, просимо Вас та членів очолюваного Вами
Комітету Верховної Ради України врахувати позицію банківської спільноти щодо
законопроекту, для забезпечення прийняття на законодавчому рівні виключно
виважених та ефективних законодавчих рішень, які стимулюватимуть економічний
розвиток і економічну стабільність країни, а не навпаки.
Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.
З повагою
Виконавчий директор Олена Коробкова
Пушкар І.В.
(044) 300-1015