Tymoshenko N.L. The characteristics of diplomatic and business protocol and etiquette of Netherlands / Diplomatic Academy of Ukraine, Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. The paper describes the features of the diplomatic, business protocol and etiquette of the Netherlands. It determines the factors of Dutch historical development and cultural practices that have caused them. The specific etiquette advices for co-operation with the Dutch counterparts are given in the article. Keywords: diplomatic protocol and etiquette, national characteristics, the Netherlands. Тимошенко Н.Л. Особенности дипломатического, делового протокола и этикета Нидерландов / Диплома- тическая академия Украины при Министерстве иностранных дел Украины.

1. У статті описані особливості дипломатичного, ділово-
го протоколу та етикету Нідерландів. Визначені фактори
історичного розвитку та культурні традиції країни, які їх
обумовили. Дані конкретні поради у сфері етикету для
співпраці з нідерландськими колегами.
Ключові слова: дипломатичний протокол та етикет, на-
ціональні особливості, Нідерланди.
У наш час принципи та норми дипломатичного
протоколу та етикету, основою яких являються вза-
ємна повага, паритет та відповідність, є загально ви-
знаними та широко вживаються членами міжнарод-
ного співтовариства.
При цьому протокол та етикет багатьох країн / ре-
гіонів світу характеризується певними своєрідними
рисами, які обумовлені особливостями історичного
розвитку, культурними традиціями та звичаями. Оче-
видно, що дипломатичним працівникам надзвичайно
важливо знати існуючі національні особливості про-
токолу та етикету (як дипломатичного, так і ділового)
тієї чи іншої країни / регіону, і при цьому не просто
знати, але і розуміти, які фактори обумовили ці спе-
ціфічні риси.
Серед україномовних видань до сих пір немає
систематизованого опису особливостей дипломатич-
ного, ділового протоколу та етикету окремих зару-
біжних країн, регіонів світу. У зв’язку з цим подібні
дослідження представляють значний інтерес, і, вра-
ховуючи подальшу активізацію зовнішньополітич-
ної діяльності України, торгівельно-економічного
ТИМОШЕНКО Н.Л.,
кандидат
філологічних
наук, доцент,
Дипломатична
академія України
при Міністерстві
закордонних справ
України
УДК 94:327
ОСОБЛИВОСТІ
ДИПЛОМАТИЧНОГО,
ДІЛОВОГО ПРОТОКОЛУ
ТА ЕТИКЕТУ НІДЕРЛАНДІВ

2. ЧАСТИНА І СЕРІЯ «ІСТОРИЧНІ НАУКИ»
55
співробітництва нашої держави з країнами світу, їх
актуальність тільки збільшується.
Представлена робота присвячена опису осо-
бливостей дипломатичного, ділового протоколу
Нідерландів.
Вибір країни дослідження обумовили наступні
фактори:
1. Подальше зростання ролі Нідерландів у єв-
ропейському, міжнародному співтоваристві.
2. Знаходження в Нідерландах одного з по-
літичних центрів світу – м.Гаага, де розміщені
штаб-квартири та офіси міжнародних організацій
та органів міжнародних організацій: Міжнародний
суд (ICJ), Міжнародний кримінальний суд (ICC),
Постійна палата третейського суду (PCA), Органі-
зація із заборони xімічної зброї (ОPCW), Європол,
Євроюст, Міжнародний трибунал по колишній
Югославії (ICTY).
3. Розширення політичного діалогу між Укра-
їною та Нідерландами, ключовими моментами
якого стали візити міністрів закордонних справ
України до Нідерландів у 2012 р. та 2013 р., візит
Прем’єр-міністра України до Нідерландів восени
2013 року.
4. Динамічне зростання українсько-нідерланд-
ського торгівельно-економічного співробітництва
(Нідерланди є третім найбільшим інвестором в
Україну).
Особливості дипломатичного, ділового етикету
та протоколу Нідерландів обумовлені особливос-
тями історичного розвитку та культурних традицій
країни.
Нідерландське суспільство характеризується
високим рівнем егалітаризму, а тому високим по-
садам, їєрархії тут в цілому не приділяється висо-
ка увага. Демократичність та егалітаризм в країні
мають глибокі історичні корні: вони зародились і
значною мірою сформувались у період Нідерланд-
ської буржуазної революції як протидія деспотиз-
му монархів. У часи революції і після неї створю-
валася республіка, управляли якою не еліта, а гро-
мадяни – представники провінцій, що увійшли до
складу країни. Як результат, аристократія не віді-
гравала значної ролі у житті суспільства і відповід-
но не знайшли широкого розповсюдження світські
манери та політес1
.
Тоді жсформувалась і своєрідна манера спілку-
вання нідерландців, яказначною міроюі в наш час
виділяє їх серед інших народів не лише Європи,
але й інших регіонів світу, – безжально прямолі-
нійна і надзвичайно категорична. Самі жителі кра-
їни визнають, що їхні прямолінійні та категоричні
висловлювання нерідко можуть звучати та сприй-
матись іншими якгрубість.
Значний вплив на формування національного
світогляду мали також ідеї французького теоло-
га Й.Кальвіна, у яких заперечувалися усі форми
ієрархії і не визнавалися лестощі / компліменти.
Й.Кальвін вважав, що людина повинна завжди ви-
діляти та підкреслювати недоліки інших незалеж-
но від їх віку та приналежності до того чи іншого
класу, до того ж вона ніколи не має скривати по-
милки їнших за словами лестощів.
Саме тому і сьогодні жителі країни часто роз-
глядають хороші манери як форму обману, а вві-
чивість як форму лестощів і, виходячи з цього,
вважають за можливе зробити (і роблять) іншим,
навіть практично незнайомим людям, прямі, часом
досить різкі, зауваження щодо невідповідності на
їхній погляд дій, зовнішнього вигляду тощо.
Прямолінійність жителів Нідерландів тісно
пов’язана з характерним для них синдромом «я
знаю це краще». Спілкуючись, вони зразу ж форму-
люють свою думку з того чи іншого питання та без
зволікань висловлюють її. Прояви цього синдрому
можна побачити підчас обговорення практично
будь-якого питання, будь це політика, міжнародні
події, або ж гра в гольф. При цьому нідерландці
ніяким чином не мають наміру нанести будь-кому
шкоду своєю прямолінійністю та категоричністю.
Для них це – прояв відкритості та дружнього став-
лення, бажання спілкуватися.
Ідеї засудження марнотратства, які проголо-
шує кальвіністська церква, схвалення нею ощад-
ливості знайшли підтримку у жителів країни зна-
чною мірою тому, що саме життя, яке передбачало
практично щоденну боротьбу з морем, диктувало
необхідність відкладати на «чорний день», робило
практично неможливим і неприйнятним життя на
широку ногу, великі витрати.
Нідерландці виділяються надзвичайною ощад-
ливістю, яка проявляється не лише в розмірах їх
банківських вкладів (країна є одним із світових лі-
дерів за обсягом банківських вкладів та сум стра-
хування), але й ускромності в їжі та одязі.
На формування світогляду нідерландців без-
умовно значною мірою вплинув і той факт, шо
Нідерланди є невеликою, густонаселеною (як не-
рідко кажуть самі жителі, «перенаселеною») кра-
їною, частина якої знаходиться нижче рівня моря.
Для того, щоб мати хороше, гідне життя в цій кра-
їні, для того, щоб все в ній було ефективним і від-

3. ВИПУСК 20 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І ДИПЛОМАТІЯ: ТРАДИЦІЇ, ТРЕНДИ, ДОСВІД
56
повідно функціонувало, необхідно, щоб все було
системно та чітко організовано: дамби, канали, до-
роги, вулиці з рядами впорядкованих будинків, до-
ріжки для велосипедистів, абсолютно все. Відпо-
відно такими ж організованими є і жителі країни,
які не лише позитивно сприймають чіткі правила
поведінки, функціонуванняв суспільстві, але ібез-
застережно їх дотримуються.
Прояв ідеї егалітаризму, поєднаної з кальвініст-
ською відразою до надмірностей та хвастощів, про-
являється у широковживаному у нідерландському
суспільстві вислові «Будь нормальним і будеш до-
статьньо віділятися серед інших». Бути нормаль-
ним(«gewoon zijn») – одна із найбільших чеснот у
Нідерландах, а тому люди свідомо підкреслюють
свою «нормальність». В країні дуже важко знайти
візуальний знак будь-якої зверхності над іншими,
почути хвастощі щодо будь-якого аспекту життя.
Жителі країни із задоволенням підкреслюють,
що і правителі держави (колишня королева Бе-
атрікс, її мати – королева Юліана, правлячий ко-
роль Віллєм-Олександр), як і королівська сім’я в
цілому є настільки «нормальними», наскільки це
можливо для монарха. Цікаво, що ще у 18 столітті
зарубіжні гості були в прямому смислі шоковані
тим, що члени сім’ї Оранських спокійно прогулю-
валися вулицями разом зі слугами навіть під час
великих народних гулянь, у яких брали участь со-
тні, а то і тисячі людей.
Ця «нормальність» членів нідерландського ко-
ролівського двору проявлється не лише у мало-
вираженій помпезності, скромності королівських
палаців (у порівнянні з резиденціями інших євро-
пейських монархів),але і в стриманості церемоній
за участю членів королівської сім’ї.Монарх не має
окремого (спеціально виділеного, віддаленого чи
відокремленого від інших) місця під час масових
заходів (театралізованих шоу, вистав чи концер-
тів). Якщо ви в списку запрошених, легко може
статися так, що ви будете сидіти за кілька місць від
глави держави, не пройшовши при цьому ніяких
додаткових первірок чи контролю.
Взагалі ж символ королівської сім’ї Ораньї (пра-
пор оранжевого кольору) в країні можна побачити
лише у певних (рідких) випадках–у першу чергу в
День народження монарха та у День промови мо-
нарха перед членами Парламенту – Prinsjesdag –
(за традицією – третій четвер вересня), у якій ви-
кладаються основні принципи та напрямки діяль-
ності уряду протягом партаментського року, який
розпочинається у цей день2
.
У кожен з названих днів над державним пра-
пором Нідерландів (червона, біла та синя горизон-
тальні смуги) прив’язується широка стрічка оран-
жевого кольору, а у вікнах магазинів, офісів та жи-
лових приміщень виставляються та вивішуються
прапорці й гірлянди оранжевого кольору. Жителі
прогулюються з оранжевими паперовиви корона-
ми на головах, дехто з них має елементи одягу цьо-
го ж кольору (шарфи, кофтинки, банти).
Цікаво, що День промови монарха являєть-
ся важливою подією не лише у суспільно-полі-
тичному, але і у світському житті країни: у цей
день передбачається, що жінки будуть центром
загальної уваги, в основному дякуючи своїм над-
звичайним капелюшкам. В принципі Prinsjesdag з
плином часу став днем параду капелюшків, отож,
запрошені у Парламент жінки готуються до ньо-
го особливо ретельно і заздалегідь. Увага публіки,
на відміну від звичайних днів, передбачається і є
бажаною. ЗМІ ведуть масштабні репортажі про ка-
пелюшки поважних дам, присутніх на заході. Слід
визнати, що подібне поєднання важливої політич-
ної та світської складових в одному заході є скорі-
ше винятком із правил стриманості, які домінують
в країні.
Особливим з точки зору традицій протоколу є
і День визволення (Bevrijdingsdag), який відзна-
чається в Нідерландах 5 травня, коли країна була
визволена від фашистської окупації. Поминання
загиблих у роки війни (військових та цивільних)
відбувається напередодні, 4 травня. В цей день о 8
годині вечорапо всій країни звучать сирени, спові-
щаючи про початок двох хвилин мовчання. Перед-
бачається, що участь у церемонії візьмуть усі жи-
телі країни, в тому числі і ті, хто знаходяться в русі
(велосипедисти, автомобілісти, пішоходи тощо):
вони мають на цей час зупинитися. Дві хвилини
мовчання передбачаються під час заходів націо-
нального масштабу; поминання померлих під час
менших за розміром офіційних, а також приватних
заходів передбачає одну хвилину мовчання.
Крім зазначених вище випадків, в цілому ж
протокольна практика в країні відповідно адап-
тована до пануючої в суспільстві ідеї рівності та
«нормальності».
Так, глави дипломатичних представництв,
акредитовані в Нідерландах, не використовують
право встановлювати державний прапор на капоті
машини під час свого пересування по Гаазі та по
країні перебування в цілому, саме тому що це не від-
повідає ідеї «як всі» тапринципу «нормальності».

4. ЧАСТИНА І СЕРІЯ «ІСТОРИЧНІ НАУКИ»
57
В цілому дипломати, акредитовані в країні, не
відчувають ніякого особливого (виходячи з їх стату-
су) ставлення до себе, як і немають ніяких особли-
вих інших привілеїв, крім визначених Віденською
конвенцією. Скажімо, вони не отримують право на
безкоштовне членство в тих чи інших престижних
клубах (як, наприклад, це практикується у Сінгапу-
рі), не мають вони переваг у місцевих лікарнях, при
спілкуванні з місцевими службами тощо.
Дипломатичний статус аж ніяк не підвищує вас
в очах місцевого населення, а скоріше призводить
до того, що люди прискіпливіше оцінюють, чи не
намагаєтесь ви виділитись, проявити зверхність
над іншими.Тому, наприклад, на протокольних за-
ходах не побачиш особливо дорогий одяг та при-
краси, які виділяють їх власників та привертають
до них особливу увагу.
Найбільш урочистими та пишними заходами
в плані протокольного забезпечення, в яких бе-
руть участь глави дипломатичних представництв,
акредитованих в Нідерландах, є вручення вірчих
грамот главі держави та прийом на честь дня на-
родження монарха.
Церемонія вручення вірчих грамот відбуваєть-
ся в Гаазі по середах. У цей день на вулицях міста
можна побачити карети, які супроводжують лакеї
в лівреях та вершники у пишному вбранні. Це но-
вопризначений іноземний посол поспішає до Па-
лацу Нордейнде, щоб вручити свої вірчі грамоти
монарху. Вручення вірчих грамот містить багато
церемоніальних елементів: конний ескорт глави
дипломатичного представництва, почесна варта,
переміщення в різні частини палацу тощо. Дрес-
код для цього заходу передбачає кілька можливих
варантів: а) візитка (morning coat) для чоловіків /
костюм або плаття звичайної довжини для жінок;
б) офіційна форма посла або в) національний кос-
тюм. Цікаво, що відповідно до протокольної прак-
тики Нідерландіввізитка як форма одягу для чоло-
віків передбачається досить часто, у той час як для
жінок практично завжди прийнятним є традицій-
ний діловий костюм / денне плаття.
Посол разом з дружиною відїжджає від будин-
ку дипломатичного представництва після нетри-
валої (до 20 хвилин) неформальної бесіди з пред-
ставником королівського двору (камергером), який
прибуває з каретою до посольстів і далі супрово-
джує посла до палацу.У деяких випадках функцію
супроводу виконує директор департаменту прото-
колу або генеральний секретар (secretary – general)
міністерства закордонних справ.
Після прибуття посла до палацу звучить гім-
ни країни, яку він / вона представлє. Після цього
глава дипломатичного представництва, рухаючись
червоною доріжкою, обходить (інспектує) почесну
варту, вишукану перед палацем.
Після обходу почесної варти посол супрово-
джується на зустріч з монархом, під час якої він /
вона вручає вірчі грамоти та спілкується з главою
держави. У цей час відбувається бесіда дружини /
чоловіка глави дипломатичного представництва з
членами королевського двору, на якій присутні за-
прошені співробітники посольства. Приблизно че-
рез 10-15 хвилин дружину / чоловіка посла запро-
шують приєднатисядобесіди з главою держави.
Слід зазначити, що особливістю монархів Ні-
дерландів (як і членів королевського двору) є ре-
тельна підготовка до спілкування під час церемнії
вручення вірчих грамот та будь-якиї інших про-
токольних зустрічей з членами дипломатичного
корпусу.
Так, колишня королева Беатрікс заздалегідь ви-
вчала не лише інфоромаційні матеріали про кра-
їну, яку представляє новопризначений посол, але
і його / її та подружжя CV, і тому завжди уникала
суто формальних зауважень, а зі знанням справи
задавала конкретні питання не лише главі дипло-
матичного представництва, але і дружині / чолові-
ку. Таким чином спілкування, як правило, мало ха-
рактер вдумливої та жвавої розмови зацікавлених
сторін. Ця практика залишилась і з приходом до
влади короля Віллєма-Олександра. Очевидно, що
до кожної зустрічі з монархом у Нідерландах ди-
пломатичному представнику слід готуватися осо-
бливо ретельно, виходячи з реальної можливості
почути питання надзвичайно широкого аспекту
щодо країни, яку він / вона представляє3
.
Вітання монарха та членів королевської родини
передбачають відповідне звертання (Your Majesty
–до короля Віллєма-Олександра та королеви Мак-
сими; Your Royal Highness – до дітей монарха), а
також рукостискання (крім принцеси Маргарет –
тітки правлячого монарха, яка не тисне руку ніко-
му). Реверанси при дворі монарха Нідерландів у
наш час не практикуються: королева Юліана, яка
не сприймала протокол як необхідність і бажала,
щоб все було якомога більш звичайним, щоден-
ним, «нормальним»,відмінила їх у 1953 році4
.
Монарша скромність глави держави у Нідер-
ландах знаходить відповідність і у поведінці чле-
нів уряду. Так, колишній премєр-міністр країни
Вім Кок не визнавав формальних ланчів; він від-

5. ВИПУСК 20 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І ДИПЛОМАТІЯ: ТРАДИЦІЇ, ТРЕНДИ, ДОСВІД
58
давав перевагу швидкому перекусу сендвічем з
сиром та склянкою місцевого кисляка за робочим
столом. Це не було чимось дивним для населення,
адже саме такого типу политика громадяни краї-
ни сприймають позитивно. Таким же звичайним
та нормальним для Нідерландів є використання
велосипедів високопосадовцями, членами уряду
та парламентарями. Посли також часом приїжджа-
ють на протокольні заходи на велосипедах.
За межами країни стриманість у прояві фінан-
сових можливостей та ощадливість нідерландців
не завжди цінується. Так, під час європейського
самміту у 1997 році Нідерланди, як приймаюча
сторона, подарували кожному главі уряду вело-
сипед. Цей жартівливий подарунок прийшовся до
смаку не кожному.
Залишаючись і в наш час країною, де населен-
ня заощаджує більше, аніж у будь-якій іншій ви-
сокорозвиненій країні, Нідерланди при цьому за-
вжди серед перших, хто надає фінансову допомогу
жертвам різного роду катастроф та тим, хто цього
потребує, і завжди знаходиться в числі найбільших
міжнародних донорів. За європейськими стандар-
тами Нідерланди мають дуже велику армію волон-
терів, які працюють у різного роду благодійних
організаціях. Такого роду робота поважається і
вітається. Якщо при зустрічі ви розкажете місце-
вому колезі, що ваша дитина працює волонтером,
скажімо у притулку для собак, це викличе у спів-
розмовника непідробний інтерес, і ви почуєте ба-
гато схвального наадресу сина чи дочки.
Взагалі любов до тварин має національний роз-
мах в Нідерландах і проявляється не лише в кіль-
кості зареєстрованих домашніх тварин (у країні з
населенням майже 17 мільйонів їх налічується біля
15 мільйнів), але і у неприйнятті суспільством одя-
гу з хутра тварин. Під тиском захисників прав тва-
рин нідерландський уряд прийняв беспрецедентне
рішення заборонити виробництво хутра норки і
закрити всі існуючі фабрики. Рішення вражаюче
тому, що до цього Нідерланди були третім вироб-
никомхутра норки у світі після Данії та Китаю.
Враховуючи сказане, прогулянка у хутрному
одязі вулицями Амстердаму буде великою необе-
режністю: відомі факти, коли захисники прав тва-
рин не просто висловлювали негативне ставлення
до власників такого одягу вербально, але і облива-
ли дорогі шуби або накидки фарбою, чи наносили
шкоду такому вбранню іншим способом. Щоправ-
да одяг з хутра у Гаазі, де проживає численна між-
народна спільнота, сприймається більш терпимо,
але все ж таки краще не наражатись на неприєм-
ність.
В цілому ж жителі країні досить невибагли-
ві в одязі, що також є результатом домінування в
суспільстві кальвіністских ідей щодо стриманос-
ті, скромності, а також ідеї «бути як усі, не виді-
лятися». Іноземці нерідко відмічають занадту бу-
денність, звичайність одягу нідерландців, а часом
і просту невідповідність їхнього вбрання ситуації
чи події. Так, на церемонії передачі королевою
Беатріск влади сину – правлячому королю Віллє-
му-Олександру навесні 2013 року немало присут-
ніх членів парламенту Нідерландів були одягнуті
вражаюче неформально: не мали краваток, були
одягнуті не в костюми, а в окремі штани та під-
жаки, мали кольорові / темні сорочки; деякі жінки-
парламентарі були одягнуті у плетені кардігани та
кофти, які традиційно визначаються як неформаль-
не вбрання. Такий незвичний і достатньо незрозу-
мілий для іноземців вибірчленами парламенту одя-
гу для урочистостей за участю глави держави для
жителів країни був абсолютно адекватним: «Чому
парламентарі повинні одягатись особливо?» Зазна-
чимо, що переважна більшість членів парламенту,
присутніх на цьому заході, була одягнута офіційно.
В цілому в діловому середовищі Нідерландів
панують досить чіткі правила щодо одягу. Так,
працюючі в офісах одягнуті, як правило, достат-
ньо формально, хоча очевидно, що специфіка кож-
ноїсфери діяльності відіграє відповідно вирішаль-
ну роль у виборі вбрання. Як усюди в світі, банкі-
ри, юристи та державні службовці мають незмінну
форму одягу – костюм з краваткою; при цьому
жінки, які працюють в названих сферах, все часті-
ше обирають також строгі ділові костюми / вбран-
ня. У той же час для працюючих у сфері реклами,
медіа, комп’ютерних технологій прийнятним є не-
формальний одяг.
Особливістю етикету ділового, офіційного одя-
гу Нідерландів є те, що особи, які обіймають ви-
сокі посади, як в діловій сфері, так і в офіційній
сфері, інколи бувають одягнуті більш просто, аніж
їхні підлеглі, люди, з якими вони працюють. Так
представники прогресивних / лівих кіл нідерланд-
ського суспільства мають схильність з’являтися
на публіці, брати участь у різного роду масових
заходах без краваток. Це розцінюється як прояв
їхнього бажання представити себе звичайними,
«нормальними» людьми без будь-яких претензій.
Ця неписана традиція викликає здивування за-
рубіжних колег, для яких нелегко зрозуміти, чому,

6. ЧАСТИНА І СЕРІЯ «ІСТОРИЧНІ НАУКИ»
59
скажімо, присутні на презентації великої міжна-
родної компанії високопосадовці–представники
мерії можуть бути одягнуті неформально, у той
час, як одяг їх підлеглих, присутніх на заході, буде
підкресленоофіційним.
Крім зазначених особливостей (щодо ділового
одягу), діловий етикет і протокол Нідерландів має
своєрідні характеристики (також обумовлені пану-
ючою в суспільстві ідеєю рівності, особливостя-
ми історичного розвитку країни та її культурними
традиціями), які слід знати та пам’ятати для того,
щоб, уникати проблем та ускладнень під час пере-
говорів, бесід, зустрічей та в цілому при співпраці
знідерландськими колегами.
Однією з цих особливостей є проведення по-
стійних, тривалих переговорів та зустрічей. Чому
ж нідерландці проводять бесконечну кількість
часу на зустрічах, що нерідко доводить їх зару-
біжних колег та партнерів до відчаю? Чому під
час обговорення того чи іншого питання вони
постійно висловлюють нові і нові зауваження, за
якими слідують інші нові зауваження на сказане?
Корені традиції тривалих обговорень слід шукати
в своєрідній формі управління, яка існувала в часи
Республіки Об’єднаних провінцій, яка за формою
устрою представляла собою достатньо вільну кон-
федерацію з широкою автономією провінцій.
Кожна провінція мала свою керівну раду –
Provinciale Staten. При цьому питання зовнішньої
політики, торгівлі, фінансів кожної провінції регу-
лювалися так званою Генеральною радою (предте-
ча Парламенту Нідерландів), яка збиралась в Гаазі
і до якої кожна провінція надсилала своїх пред-
ставників.
Децентралізація влади робила процес прийнят-
тя рішень на засіданнях Генеральної Ради трива-
лим і складним. З метою прийняття практично
кожного рішення представники провінцій повинні
були повертатися на місця для проведення консуль-
тацій на нижчому рівні. Тільки після цього, маючи
рішення провінцій, вони могли повертатися до Га-
аги для продовження роботина вищому рівні. Оче-
видно, що на проведення консультації та отримання
останніх, остаточних інструкцій йшло дуже багато
часу.За наявності різних позицій окремих провінцій
вироблення єдиного рішення, яке задовольняло б
усіх, знаходження бажаного балансу та компромісу
вимагало постійних засідань та обговорень.
Ця практика тривала і протягом наступних сто-
літь, і як результат проведення постійних зустрі-
чей, детальних обговорень стало другою натурою
нідерландців. Слід відзначити, що ці довготривалі
дискусії не завжди виявлються продуктивними.
Отож, плануючи ділові переговори, зусрічі з
представниками ділових кіл Нідерландів, взагалі
започаткоуючи робочі контакти з нідерландською
стороною необідно враховувати цю національну
особливість ділової культури і відповідно будува-
ти робочий графік, організовувати заходи за учас-
тю нідерландських колег.
Крім зазначеної характеристики, важливо та-
кож знати і враховувати інші особливості ділової
культури Нідерландів:
1. Тому що ієрархія не є визначальним факто-
ром в суспільстві, на зустрічах, у виробленні рі-
шень молоді співробітники, які обіймають нижчі
посади, а частом навіть й інтерни, беруть активну
участь; їхні думки беруться до уваги, як і всіх ін-
ших присутніх.
2. З ідеєю рівності також пов’язана традиція
обов’язкового вітання всіх присутніх та рукостис-
кання з кожним із учасників зустрічі, переговорів.
3. Нідерландці досить швидко переходять на
теми особистого характеру: на роботі вони із за-
даволенням говорять про своє житло, дітей, до-
машніх тварин, проведення святкових днів та від-
пусток. Але не варто розглядати цю неформальну
поведінку як знак дружби:такого роду спілкування
не передбачає пом’якшення різких, важких пере-
говорів знідерландцями.
4. Як усі жителі країни, ділові люди в Нідер-
ландах дуже прямолінійні, відкрите висловлення
своєї точки зору та критичного зауваження для них
є нормою. Якщо нідерландський колега не згоден
з вами, він не буде ходити колами навкруги, а зра-
зу відкрито про це заявить. Не слід сприймати цю
прямолінійність як грубість, вона викликана ба-
жанням бути точним, реально відображати власні
думки / позицію. При цьому нідерландці уміють
цінувати гумор і завжди позитивно сприймуть вда-
лий жарт.
5. Перевага віддається конкретним, підготов-
леним спеціально до заходу презентаціям; стоси
паперів, які теоретично містять всю інформацію, є
абсолютно небажаними.
6. Існують досить чітки норми поведінки при
візиті до чужого офісу: завжди бути пунктуальним
(це стосується всіх аспектів життя в Нідерландах),
що означає не приходити зарано, але і не запізню-
ватися. Той, хто приходть на зустрічі невчасно,
ризикує, що нідерландські колеги будуть сприй-
мати його / її як, невідповідальну людину, на яку

7. ВИПУСК 20 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І ДИПЛОМАТІЯ: ТРАДИЦІЇ, ТРЕНДИ, ДОСВІД
60
не можна покластися. Запізнення може розціню-
ватись також як бажання виділитись, продемон-
струвати свою особливість: «Я маю більше справ,
я більш активний / працьовитий», що є абсолютно
неприйнятним для жителів країни.
7. Завжди телефонуйте, якщо з будь-якої при-
чини затримуєтесь. В офісі господаря / в примі-
щенні де проводиться зустріч, не сідайте, поки
вам не запропонують це зробити. Використовуй-
те мінімум часу для організаційної подготовки до
бесіди (дістати матеріали, позкласти папери, вла-
штуватись на стільці тощо). Уникайте відміни /
переносу зустрічі в останню хвилину. Як правило
робочий графік вашого колеги щільно заповнений
і детально розписаний, тому буває досить складно,
або ж і неможливо, перенести зустріч в останню
хвилину. З цієї ж причини ніколи не приходьте без
попередньої домовленості.
8. Робочий день в Нідерландах розпочинається
рано: зустріч о 8 ранку – звичайна справа; відпо-
відно рано робочий день завершується: нерідко
4 година дня – остання можливість зустрітится з
колегою. О п’ятій вечора значна кількість офісів
закривається, а з шостої настає час вечірі та від-
починку.
Працюючи з нідерландськими колегами, абож
плануючи розпочати таку спвпрацю, важливо не
забуватипро їх стійке несприйняття, навіть відразу
до зайвої метушні та хизування. Варто пам’ятати
традиційні вислови жителів країни: «Будь нор-
мальним» та «Ніколи не піднімай голову вище па-
рапету» (Не виділяйся, не будь занадто помітним).
Для ділової людини у Нідерландах це означає:
- Не слід піддаватися бажанню продемонстру-
вати свій статус та / або багатство. Краще не при-
їжджати на зустрічі у наддорогих машинах, що різ-
ко виділяються серед інших машин; не слід також
одягати на робочі зустрічі дизайнерське вбрання.
Уникайте дорогих подарунків для своїх нідерланд-
ських колег, як і не очікуйте отримати їх.
- Усюди, завжди демонструвати скромність.
Уникайте тривалих та гучних заяв, виступаючи з
презентацію, робіть це коротко і по-діловому. Не
заявляйте про свою (своєї компанії) особливість,
надзвичайність: нідерландці – скромний народ і не
люблять хвастощів.
- Бути відвертим. Чесність – сильна риса ні-
дерландців, і вони дуже високо цінують цю якість
в інших.
- Нідерландськи колеги під час зустрічі мо-
жуть зняти краватки та піджаки (при цьому кож-
на компанія, фірма має свої внутрішні правила /
традиці щодо цього). Вони також досить швидко
переходять до неформального звертання, викорис-
товуючи тільки ім’я особи. Але самому краще не
проявляти ініціативу та почекати, доки ваш колега
запропонує більш неформальний формат спілку-
вання.
- Як правило ланч в Нідерландах триває не-
довго (від 30 до 45 хвилин) і передбачає просту
їжу: сендвічі з сиром чи шинкою, булочки з ізю-
мом / смородиною, молоко, кисле молоко, кава, йо-
гурт, можливо якийсь фрукт. У цьому проявляєть-
ся, з одного боку, спрямованість на справу «Якщо
працюєш, то працюєш», а з другого – традиційна
стриманість та бажання не виділятися («бути нор-
мальним»).
Спілкуючись з нідерландським колегою за до-
помогою електронної пошти, важливо враховува-
ти норми етикету, які існують і країні:
- Ваші електронні листи, як і відправлені
звичайною поштою, повинні звучати формально,
по-діловому і ні в якому разі не містити помилок
(варто все перевірити двічі). Навіть якщо ви пи-
шитеособі, якудобре знаєте і до якої при зустрічах
звертаєтесь лише по імені, використовуйте її по-
вне ім’я та прізвище, а також називайте усі відпо-
відні титули / посади.
- Завжди підтверджуйте отримання важливо-
го повідомлення. Відсутність відповіді на викла-
дену пропозицію протягом 5 днів означає, щовона
не зацікавила особу, якій була направлена. Отож,
необхідно зразу підтверджувати згоду, навіть якщо
запропонована дата віддалена на кілька місяців.
- Якщо вам необхідно отримати певну інфор-
мацію від колеги з Нідерландів, формулюйте своє
прохання особливо ретельно та обережно, уни-
каючи прямолінійності наказу, та поясніть, з чим
пов’язане ваше звертання. Памятайте, що жителі
країни не люблять, коли хтось дає команди (адже
всі рівні). Їм подобається і вони очікують, щоб їм
роз’яснили (коротко) суть проблеми, а вже потім у
дружній формі попросили зробити необхідне.
- Варто уникати потоку електронних листів
при спілкуванні з колегами. Краще час від часу їм
телефонувати, що дасть можливість зробити кон-
такт більш особистим / персональним та нерідко
швидше та ефективніше вирішити питання.

8. ЧАСТИНА І СЕРІЯ «ІСТОРИЧНІ НАУКИ»
61
ПОСИЛАННЯ:
1 Тимошенко Н.Л. Ділові культури в міжнародному бізнесі / Н.Л.Тимошенко. – К., НТУУ «КПІ», 2011. – 120 с.
2 Dealing with Dutch. – Amsterdam, Russel Advocaten, 2012. – 122 с.
3 De Rooi, M. How to Survive Holland. / M. de Rooi. – Weesp, Dutch Publishers, 2007. – 176 с.
4 WhiteC.TheUnDutchables.AnobservationoftheNetherlands:ItsCultureandItsInhabitants./C.White,L.Boucke.–
Lafayette, White-Boucke Publishing, 2010. – 311 с.
Tymoshenko N.L. The characteristics of diplomatic and business protocol and etiquette of Netherlands /
Diplomatic Academy of Ukraine, Ministry of Foreign Affairs of Ukraine.
The paper describes the features of the diplomatic, business protocol and etiquette of the Netherlands. It determines
the factors of Dutch historical development and cultural practices that have caused them. The specific etiquette advices for
co-operation with the Dutch counterparts are given in the article.
Keywords: diplomatic protocol and etiquette, national characteristics, the Netherlands.
Тимошенко Н.Л. Особенности дипломатического, делового протокола и этикета Нидерландов / Диплома-
тическая академия Украины при Министерстве иностранных дел Украины.
В статье описаны особенности дипломатического, делового этикета и протокола Нидерландов. Определены
факторы исторического развития и культурные традиции страны, которые их обусловили. Даны конкретные советы
в сфере этикета для работы с нидерландскими коллегами.
Ключевые слова: дипломатический протокол и этикет, национальные особенности, Нидерланды.
Стаття надійшла до редколегії 27.05.2013
Прийнята до друку 20.06.2013