Ensuring the right to access to justice of internally displaced persons and r...Nataliia Hrytsenko
Дослідження висвітлює результати моніторингу стану дотримання прав людини у сфері доступу до правосуддя внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Внаслідок збройного конфлікту значна частина території Луганської і Донецької областей набула статусу тимчасово окупованої, а українське правосуддя перестало там функціонувати. У звіті проаналізовано дотримання стандартів права на справедливий суд в частині територіального і фінансового доступу до правосуддя внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій, а також національне законодавство України. Моніторингова діяльність проводилась в рамках менторської програми для українських правозахисників за фінансової підтримки ОБСЄ/БДІПЛ. Погляди та інформація, викладені у цьому звіті, можуть не відображати політику і позицію БДІПЛ.
Ensuring the right to access to justice of internally displaced persons and r...Nataliia Hrytsenko
Дослідження висвітлює результати моніторингу стану дотримання прав людини у сфері доступу до правосуддя внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Внаслідок збройного конфлікту значна частина території Луганської і Донецької областей набула статусу тимчасово окупованої, а українське правосуддя перестало там функціонувати. У звіті проаналізовано дотримання стандартів права на справедливий суд в частині територіального і фінансового доступу до правосуддя внутрішньо переміщених осіб і жителів тимчасово окупованих територій, а також національне законодавство України. Моніторингова діяльність проводилась в рамках менторської програми для українських правозахисників за фінансової підтримки ОБСЄ/БДІПЛ. Погляди та інформація, викладені у цьому звіті, можуть не відображати політику і позицію БДІПЛ.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Перший огляд практики Європейського суду з прав людини в цьому році містить, окрім іншого, опис шести справ проти України: FILOZOFENKO v. UKRAINE (констатовано порушення ст. 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв’язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом), SIYANKO v. UKRAINE (констатовано порушення п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з відібранням у заявника представниками правоохоронних органів зізнавальних свідчень за відсутності захисника), NOVIKOV v. UKRAINE (констатовано порушення пунктів 1, 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) у зв’язку з тим, що досудове тримання заявника під вартою було незаконним та необґрунтованим), US v. UKRAINE (ЄСПЛ встановив порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у зв’язку з тим, що формалізація статусу заявника як підозрюваного у злочині затягувалася без розумних пояснень з боку органів державної влади), ALEKSANDROV v. UKRAINE (ЄСПЛ постановив, що Україна не виконала своїх зобов’язань за ст. 34 Конвенції (індивідуальні заяви) у зв’язку із неспроможністю органів влади надати заявникові копії матеріалів, необхідні йому для звернення до Суду з заявою), SARGSYAN AND OTHERS v. UKRAINE (ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у матеріальному та процесуальному аспектах щодо всіх заявників через жорстоке поводження з боку працівників правоохоронних органів та у зв’язку з тим, що органи влади не спромоглися провести ефективне розслідування тверджень заявників; порушення пунктів 1, 3, 5 ст. 5 Конвенції у зв’язку з порушенням прав заявників на свободу та особисту недоторканність під час затримання та тримання під вартою; порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції з причин недотримання розумних строків у кримінальному провадженні та відсутності ефективного засобу правового захисту у цьому відношенні.
Заслуговує на увагу також рішення ЄСПЛ у справі ASIMIONESE v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, відповідно до обставин якої заявник був засуджений за вчинення кримінального правопорушення без повторного допиту свідків судом апеляційної інстанції (після того, як його виправдав суд першої інстанції). На думку ЄСПЛ, це суперечить гарантіям справедливого суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Перший огляд практики Європейського суду з прав людини в цьому році містить, окрім іншого, опис шести справ проти України: FILOZOFENKO v. UKRAINE (констатовано порушення ст. 1 до Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном) у зв’язку з відмовою органів державної влади виплатити заявниці підвищену пенсію, визначену законом), SIYANKO v. UKRAINE (констатовано порушення п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з відібранням у заявника представниками правоохоронних органів зізнавальних свідчень за відсутності захисника), NOVIKOV v. UKRAINE (констатовано порушення пунктів 1, 3 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) у зв’язку з тим, що досудове тримання заявника під вартою було незаконним та необґрунтованим), US v. UKRAINE (ЄСПЛ встановив порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у зв’язку з тим, що формалізація статусу заявника як підозрюваного у злочині затягувалася без розумних пояснень з боку органів державної влади), ALEKSANDROV v. UKRAINE (ЄСПЛ постановив, що Україна не виконала своїх зобов’язань за ст. 34 Конвенції (індивідуальні заяви) у зв’язку із неспроможністю органів влади надати заявникові копії матеріалів, необхідні йому для звернення до Суду з заявою), SARGSYAN AND OTHERS v. UKRAINE (ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у матеріальному та процесуальному аспектах щодо всіх заявників через жорстоке поводження з боку працівників правоохоронних органів та у зв’язку з тим, що органи влади не спромоглися провести ефективне розслідування тверджень заявників; порушення пунктів 1, 3, 5 ст. 5 Конвенції у зв’язку з порушенням прав заявників на свободу та особисту недоторканність під час затримання та тримання під вартою; порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції з причин недотримання розумних строків у кримінальному провадженні та відсутності ефективного засобу правового захисту у цьому відношенні.
Заслуговує на увагу також рішення ЄСПЛ у справі ASIMIONESE v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, відповідно до обставин якої заявник був засуджений за вчинення кримінального правопорушення без повторного допиту свідків судом апеляційної інстанції (після того, як його виправдав суд першої інстанції). На думку ЄСПЛ, це суперечить гарантіям справедливого суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.
La Unión Europea ha acordado un paquete de sanciones contra Rusia por su invasión de Ucrania. Las sanciones incluyen restricciones a las transacciones con bancos rusos clave y la prohibición de la venta de aviones y equipos a Rusia. Los líderes de la UE esperan que las sanciones aumenten la presión económica sobre Rusia y la disuadan de continuar su agresión contra Ucrania.
Inter state case brought by russia against ukraine (2)Юлія Соколова
The Russian government has lodged an inter-state application against Ukraine with the European Court of Human Rights. Russia alleges violations of various articles of the European Convention on Human Rights by Ukraine, including killings, abductions, restrictions on the Russian language and interference with voting rights. Russia also complains about Ukraine cutting off the water supply to Crimea and failing to close its airspace, which Russia says resulted in the downing of Malaysia Airlines Flight MH17. The Court rejected Russia's request for interim measures, finding it did not involve a serious risk of irreparable harm. The case is pending further consideration by the Court.
1. проєкт
Заява Верховної Ради України
щодо ситуації в Республіці Білорусь
Верховна Рада Україні вважає, що президентські вибори в Білорусі не
були ані вільними, ані чесними. Вибори пройшли в умовах цілковитої
відсутності змагальності між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних
спостерігачів від міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, Рада Європи.
Вибори президента Білорусі пройшли з істотними порушеннями,
численними відмовами в реєстрації кандидатів, непрозорим підрахунком
голосів виборців. Ми вважаємо неприпустимим залякування опонентів, їх
ув’язнення, створення перешкод незалежним національним спостерігачам на
виборчих дільницях, порушення права виборців на вільне волевиявлення, а
також цілковитий контроль влади над Центральною виборчою комісією
Білорусі.
Усе це дає підстави вважати, що офіційно оприлюднені результати
виборів Президента РБ не відображають реального волевиявлення
білоруських громадян.
Ми засуджуємо застосування надмірної сили й жорстокості з боку
правоохоронних органів Білорусі.
Ми приєднуємося до оцінок Європейського Союзу щодо
недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та
підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за
фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти
протестувальників.
Верховна Рада України вимагає звільнення всіх без винятку
затриманих і сподівається, що офіційна влада Білорусі не допустить подальшої
ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань як за
політичними мотивами своїх опонентів, так і громадян Білорусі, які вийшли
на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади та мають власну
альтернативну думку.
Ми рішуче засуджуємо та вважаємо неприйнятним незаконні
затримання українських громадян. Ми будемо всіма законними засобами
захищати їхні права та інтереси.
Україна поважає суверенітет Білорусі, підтримує її незалежність та
дотримується принципу невтручання у внутрішні справи. У цьому зв’язку ми
рішуче відкидаємо звинувачення білоруської сторони в причетності до
дестабілізації ситуації в Білорусі. Білорусь завжди була й буде для нас
братньою державою, з якою ми споріднені історично, культурно й духовно.
Ми сподіваємося, що Білорусь подолає цей складний етап без ослаблення
суверенітету.
2. 2
Вважаємо неприпустимим будь-які наміри залучити сили РФ та ОДКБ
для врегулювання ситуації в Білорусі. Вважатимемо такий крок прямою
загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України.
Закликаємо білоруську владу налагодити рівноправний діалог із
білоруським суспільством для пошуку шляхів мирного виходу із
сьогоднішньої кризи. Одним із варіантів могли б бути нові вільні та
демократичні вибори за участі незалежних міжнародних спостерігачів від
провідних європейських інституцій.
Народні депутати України:
