Указ Президента України №555/2015 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини України"
Для органів досудового розслідування та органів прокуратури від експертів "Право в умовах війни": фахівців Факультету правничих наук НаУКМА, Центру політико-правових реформ, JustGroup.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Черговий (сорок другий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис справи MUSTAFA v. BULGARIA, відповідно до обставин якої кримінальну справу, в якій заявник – цивільна особа – брав участь як один з обвинувачених, розглянув військовий суд.
Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2015 ...DonbassFullAccess
Це десята доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини
(УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні. Інформація, викладена у ній, ґрунтується на результатах роботи Місії ООН з прав людини в Україні (МПЛУ). Вона покриває період із 16 лютого по 15 травня 2015.
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму
Звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти #6543 dynamo777
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, урядів та парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій стосовно неприйнятності військового шантажу відносно України з боку Російської Федерації, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України
Указ Президента України №555/2015 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про нову редакцію Воєнної доктрини України"
Для органів досудового розслідування та органів прокуратури від експертів "Право в умовах війни": фахівців Факультету правничих наук НаУКМА, Центру політико-правових реформ, JustGroup.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Черговий (сорок другий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис справи MUSTAFA v. BULGARIA, відповідно до обставин якої кримінальну справу, в якій заявник – цивільна особа – брав участь як один з обвинувачених, розглянув військовий суд.
Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2015 ...DonbassFullAccess
Це десята доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини
(УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні. Інформація, викладена у ній, ґрунтується на результатах роботи Місії ООН з прав людини в Україні (МПЛУ). Вона покриває період із 16 лютого по 15 травня 2015.
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму
Звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти #6543 dynamo777
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, урядів та парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій стосовно неприйнятності військового шантажу відносно України з боку Російської Федерації, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів та парламентів іноземних держав у зв'язку з ескалацією Російською Федерацією безпекової ситуації навколо України
Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України 7088dynamo777
Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з визнанням Російською Федерацією незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей України
Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів і парламентів держав світу щодо невизнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей
ВІДОЗВА учасників експертної конференції “Мінські домовленості - шлях вирішен...Майдан Закордонних Справ
ВІДОЗВА
учасників експертної конференції “Мінські домовленості - шлях вирішення конфлікту чи рецепт катастрофи”
щодо неприйнятності нав’язування Україні обмеженого суверенітету шляхом реалізації «Мінських домовленостей»
Серед численних причин того, що «Мінські домовленості» не
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день увесь світ згадує жахливі події 1944 року, коли за вказівкою вождів тоталітарного режиму примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. З півострова Крим було виселено понад 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті, за перші роки після переселення від голоду, виснаження та хвороб померли, за різними оцінками, понад 46 % всіх депортованих.
Біль кримськотатарського народу – це спільний біль наш та десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідної домівки. Однак історія повторилась… Після віроломної окупації Криму росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також День боротьби за права кримськотатарського народу.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Злочин без терміну давності», яка допоможе читачеві підняти завісу минулого.
Запрошуємо до перегляду!
1. ЗВЕРНЕННЯ
Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та
парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження
триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України,
незаконної анексії Автономної Республіки Крим і
міста Севастополь та окупації окремих районів
Донецької і Луганської областей,
політичних репресій проти громадян України та звільнення
політичних в’язнів - громадян України
Засвідчуючи незмінність позиції Української держави щодо
неухильного виконання норм та принципів Статуту Організації Об’єднаних
Націй, Загальної Декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини
та основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські та
політичні права, Міжнародної Конвенції про ліквідацію всіх форм расової
дискримінації, Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням
тероризму, Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від
1 серпня 1975 року, Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з
приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5
грудня 1994 року (Будапештський меморандум), Резолюції Генеральної
Асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014
року, резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй
«Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та
м. Севастополь, Україна» 2016, 2017, 2018 і 2019 років, резолюцій Генеральної
Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Проблема мілітаризації АР Крим та
м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» 2018 і
2019 років, резолюції 2028 (2015), 2067 (2015), 2112 (2016), 2132 (2016), 2133
(2016), 2198 (2018), 2231 (2018), 2259 (2019) Парламентської асамблеї Ради
Європи,
підкреслюючи ключове значення для підтримки миру і стабільності,
дотримання у міжнародних відносинах основних принципів міжнародного
права, включаючи принципи незастосування сили чи погрози силою,
державного суверенітету, територіальної цілісності незалежних держав,
поваги до прав людини, добросовісного виконання міжнародних зобов’язань,
рішуче засуджуючи триваючу збройну агресію Російської Федерації
проти України, розпочату 20 лютого 2014 року на території Автономної
Республіки Крим та міста Севастополя шляхом насильницького захоплення
частини суверенної території України збройними формуваннями Російської
Федерації, організації та проведення на півострові 16 березня 2014 року
незаконного так званого референдуму та продовжену окупацією окремих
районів Донецької та Луганської областей України,
2. 2
привертаючи увагу до того, що жертвами збройної агресії Російської
Федерації проти України стали вже більше 40 тисяч осіб, з них понад 14 тисяч
– загиблі; 1,5 мільйона громадян України стали внутрішньо переміщеними
особами, а число постраждалих у цьому безпрецедентному для сучасної
Європи збройному конфлікті постійно зростає,
висловлюючи глибоке занепокоєння системним, цілеспрямованим і
масштабним характером порушень російською окупаційною владою прав і
свобод людини та вчиненням воєнних злочинів та злочинів проти людяності
на тимчасово окупованих територіях, а також констатуючи відсутність
безперешкодного доступу міжнародних правозахисних організацій, зокрема
Міжнародного Комітету Червоного Хреста, до тимчасово окупованих
територій України,
засуджуючи переслідування та утиски Російською Федерацією та
органами окупаційної влади громадянських, політичних і соціально-
економічних прав громадян України за етнічною, релігійною, політичною та
іншими ознаками на тимчасово окупованих територіях, у тому числі
незаконну паспортизацію та проведення незаконних виборів в Автономній
Республіці Крим та місті Севастополі,
підкреслюючи неприпустимість обмеження майнових, мовних,
релігійних та інших прав етнічних меншин та корінних народів України,
зокрема кримськотатарського народу,
наголошуючи на неприпустимості цілеспрямованої політики держави-
окупанта з примусового нав’язування громадянства Російської Федерації та
примусового залучення цивільного населення Автономної Республіки Крим та
міста Севастополя до лав Збройних Сил Російської Федерації, а також зі зміни
демографічного складу тимчасово окупованої території,
засуджуючи політику російської окупаційної влади з протиправної
конфіскації приватного майна громадян України та державного майна України
на тимчасово окупованих територіях,
засуджуючи загрозливе нарощування державою-окупантом присутності
військових формувань, у тому числі й наступальних ядерних озброєнь у
Чорному та Азовському морях, які є загрозою безпеці в цьому регіоні та в
регіонах Північної Африки і Східного Середземномор’я, дестабілізують
економіку та соціальну сферу, особливо в прибережних регіонах України, а
також створюють загрози для безпеки міжнародного торговельного
судноплавства, а також створюють небезпечні довгострокові екологічні
наслідки,
привертаючи увагу до продовження систематичного невиконання
Російською Федерацією Мінських домовленостей, включаючи положення
3. 3
щодо припинення вогню, досягнутих в рамках Нормандського формату, що
ставить під загрозу можливість деескалації ситуації та мирного врегулювання
міжнародного збройного конфлікту на території окремих районів Донецької і
Луганської областей,
враховуючи численні резолюції, заяви, вимоги та рекомендації
міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей, у тому числі
Генеральної Асамблеї ООН, Європейського Парламенту, Парламентської
асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї Організації з безпеки і
співробітництва в Європі, Парламентської асамблеї НАТО, Європейської
комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісія) із засудженням
порушень Російською Федерацією прав людини, політично і національно
вмотивованих переслідувань та закликами до держави-окупанта щодо
негайного звільнення всіх незаконно ув’язнених,
висловлюючи вдячність міжнародним партнерам за постійну підтримку
України у відновленні територіальної цілісності, про що свідчать численні
заяви та рішення міжнародних організацій та їхніх парламентських структур
із засудженням незаконних дій Російської Федерації проти України та
порушень Російською Федерацією загальновизнаних принципів і норм
міжнародного права,
Верховна Рада України звертається до парламентів іноземних держав
та парламентських асамблей міжнародних організацій із закликом:
засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної
цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним
принципам і нормам міжнародного права, посилювати політико-
дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного
припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної
цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів;
продовжувати політику невизнання анексії Автономної Республіки
Крим та міста Севастополь,
продовжувати здійснювати тиск на Російську Федерацію як країну, що
грубо порушує Статут Організації Об’єднаних Націй, Меморандум про
гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про
нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський
меморандум), Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від
1 серпня 1975 року, Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням
тероризму, Міжнародну Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової
дискримінації до остаточного повернення цієї держави у міжнародно-правове
поле;
4. 4
засудити порушення російською окупаційною адміністрацією
основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях;
використати всі можливі міжнародні політико-дипломатичні та
санкційні механізми щодо Російської Федерації з метою негайного звільнення
нею всіх осіб, захоплення яких спричинене триваючою збройною агресією
Російської Федерації проти України, а також усіх інших громадян України,
яких Російська Федерація незаконно утримує на тимчасово окупованих
територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, окремих районів
Донецької і Луганської областей та на території Російської Федерації;
вимагати від Російської Федерації відмовитися від розширення
агресивних дій в чорноморському регіоні, практики перекриття для
торговельного судноплавства значних районів акваторії Чорного і Азовського
морів під приводом військових навчань, практики блокування українських
портів з використанням гібридних методів, дотримуватися усіх норм та вимог
міжнародного морського права,
вимагати від Російської Федерації беззастережного виконання наказу
Міжнародного Суду ООН від 19 квітня 2017 року щодо тимчасових заходів у
справі «Україна проти Російської Федерації» стосовно порушення нею
положень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової
дискримінації від 21 грудня 1965 року та Міжнародної конвенції про боротьбу
з фінансуванням тероризму від 09 грудня 1999 року, зокрема скасувати
заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити
доступ до освіти українською мовою;
засудити дії Російської Федерації з переслідування осіб за вираження
поглядів, думки, совісті та релігії, участь в мирних зібраннях, об’єднаннях, а
також вимагати забезпечення вільного розвитку традицій та культурної
самобутності на тимчасово окупованих територіях України;
вимагати від Російської Федерації припинити депортацію цивільного
населення тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим і міста
Севастополя та переміщення громадян Російської Федерації на тимчасово
окуповану територію України, що призводить до зміни демографічного складу
Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
засудити незаконне спорудження Російською Федерацією мостового
переходу через Керченську протоку і його використання як засобу
незаконного перетину російсько-українського державного кордону за
допомогою автомобільного та залізничного транспорту;
вимагати від Російської Федерації забезпечити безперешкодний та
належний доступ усталеним міжнародним правозахисним механізмам на
5. 5
тимчасово окуповані території України з метою здійснення постійного
моніторингу за ситуацією у сфері додержання прав людини;
застосовувати всі можливі види санкцій до фізичних та юридичних осіб,
органів державної влади Російської Федерації, органів окупаційної влади
Російської Федерації, причетних до провадження окупаційної політики на
тимчасово окупованих територіях України та грубих порушень прав людини;
вимагати від Російської Федерації припинити спроби розширення своєї
юрисдикції на ядерні об’єкти та інфраструктуру на тимчасово окупованих
територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, використання
захоплених українських підприємств оборонної промисловості;
вимагати від Російської Федерації припинення нарощування
присутності військових сил у Чорному та Азовському морях;
вимагати від Російської Федерації негайного припинення системних
порушень вимог Конвенції про захист культурних цінностей у випадку
збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, зокрема в частині припинення
масових переміщень належних Україні культурних цінностей з тимчасово
окупованих територій до території Російської Федерації, та примусити
Російську Федерації повернути незаконно переміщені культурні цінності,
вивезені до території Російської Федерації;
надати світовому співтовариству чіткі запевнення щодо нерозміщення
на тимчасово окупованих територіях України ядерної та іншої зброї масового
знищення;
відмовитися від усіх видів військового співробітництва з Російською
Федерацією, включно з проведенням спільних військових навчань та передачі
оборонних технологій, а також утриматися від дій та заяв, які заохочуватимуть
Російську Федерацію до продовження агресивної мілітаристичної зовнішньої
політики, включно з продовженням збройної агресії проти України.
Народні депутати України
Мережко О.О.
Геращенко І.В.
Чийгоз А.З.
Ананченко М.О.
Іонова М.М.
Яременко Б.В.
Ясько Є.О.
Юраш С.А.
Хоменко О.В.
Бардіна М.О.
Вакарчук С.І.
Джемілев М.