Center research publications.Multidisciplinar research as the development trend of modern science

2. ЦЕНТР НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ
ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«МУЛЬТИНАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ТРЕНД РОЗВИТКУ
СУЧАСНОЇ НАУКИ»
(м. Київ | 28 березня 2015 р.)
м. Київ – 2015
© Центр наукових публікацій

3. УДК 082
ББК 94.3
ISSN: 6827-2341
Збірник центру наукових публікацій з матеріалами міжнародної науково-
практичної конференції: «Мультинаукові дослідження як тренд розвитку
сучасної науки»: збірник статей (рівень стандарту, академічний рівень). – К. :
Центр наукових публікацій, 2015. – 146с.
ISSN: 6827-2341
Тираж – 300 шт.
УДК 082
ББК 94.3
ISSN:6827-2341
Видавництво не несе відповідальності за матеріали опубліковані в збірнику. Всі
матеріали надані а авторській редакції та виражають персональну позицію
учасника конференції.
Контактна інформаціяорганізаційногокомітетуконференції:
Центр наукових публікацій
Адреса : 01135, Киев-135, а/с 220, пр-т Победы, 12
Электрона пошта: s-p@cnp.org.ua
Офіційний сайт: www.cnp.org.ua

5. 3
Содержание
ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ НАУКИ
Григоренко Ю. В.
ЧИСЕЛЬНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ
МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ СИРИХ ВУГЛЕВОДНІВ.. 6
БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Буряченко С. В.
ГИДРОМАКРОМОЛЕКУЛЫ НАНОКРИСТАЛЛОВМОНТМОРИЛОНИТА
КАК КАТАЛИЗАТОР ВОССТАНОВЛЕНИЯ ДЕФЕКТНЫХ ГЕНОВ ..............11
Гунько С.А.
МОНИТОРИНГОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЛЕСНЫХ БИОГЕОЦЕНОЗОВ В
СТЕПНОЙ ЗОНЕ УКРАИНЫ.............................................................................16
Деревянко Ю.С.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТЕАЗ НА ШКІРІ ЛЮДИНИ ...........................................17
Осіпова Д.С.
ВПЛИВ ІНБРИДИНГУ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ПОЛІГЕННИХ ОЗНАК ...............21
Рабченюк О.О , Возняк Н.П., Даньків М.Є., Хоменчук В.О.,
РОЛЬ ЛІПІДІВ ЯДЕР КЛІТИН ЗЯБЕР ЩУКИ (Esox lucius L.) У АДАПТАЦІЇ
ДО ЙОНІВ КАДМІЮ .........................................................................................23
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
Клдиашвили В. И., Натриашвили Т. М., Мебония С. А.
РАЦИОНАЛЬНАЯ КОНСТРУКЦИЯ КОРОТКОЙСЕТИ ДЛЯ ДУГОВОЙ
ПЕЧИ ..................................................................................................................25
Самарай В.П., БогушевскийВ.С., Шахгериев М.А., Самарай Р.В
НЕЧІТКА ЛОГІКА КОНТУРА “ТЕМПЕРАТУРА ПРЕС-ФОРМИ”ЛПТ. .........29
Кушекбаев Максат, Абенов Толеген, Сарлыбаева Л.М., АскароваШ.К.
ПРИМЕНЕНИЕ РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ В КОМБИНИРОВАННЫХ
МЯСНЫХ ПРОДУКТАХ НАПРАВЛЕННОГО ДЕЙСТВИЯ.............................34
Иванова С., Тажибаева А., Сарлыбаева Л.М., АскароваШ.К.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВТОРИЧНОГО МОЛОЧНОГО СЫРЬЯ ДЛЯ
ПРОИЗВОДСТВА ДИЕТИЧЕСКИХ ПРОДУКТОВ...........................................38
Усенко І.С., Усенко Д.В.
ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РУХУ РІДИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ
ХОНЕЙКОМБІВ ТА РЕШІТОК РІЗНОГО ДІАМЕТРУ.....................................42
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Karshalova A.D., Doschanov A.E.
THE RELEVANCE OF THE ECONOMIC VALUE ADDED (EVA) CONCEPT...44
Kulanov A.A.
THEORETICAL ASPECTS OF VENTURE CAPITAL AND INVESTMENT .......47
ГросулВ.А., Жилякова О.В.
ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ДІАГНОСТИЧНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ
ФОРМУВАННІ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА...................51
Имамкулиева Э. Э.
ИННОВАЦИОННЫЙ ФАКТОР В ПРИВЛЕЧЕНИИ ПРЯМЫХ
ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ (ПИИ) В АРАБСКИЕ СТРАНЫ.................54

6. 4
Кваша Т. К.
ФІСКАЛЬНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ................................................57
Петрук І. П
ПРИРОДА ТА ЧИННИКИ КРИЗОВИ ЯВИЩ В СУЧАСНОМУ РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ................................................................................61
Штербова Ж.В.
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД – ОСНОВА РАЗВИТИЯ НЕФТЕГАЗОХИМИИ .....64
ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
Прозерский В.В.
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭСТЕТИКА:МУЛЬТИДИСЦИПЛИНАРНЫЙ ПОДХОД
............................................................................................................................69
ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Борщевская Т.С.
СТАТУС КОНСУБСТАНЦИОНАЛЬНЫХ НОМИНАЦИЙ В ЯЗЫКЕТАЙМ-
МЕНЕДЖМЕНТА...............................................................................................73
Бреславець Н.О.
ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ – ЗАПОРУКА
УСПІШНОГО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ВНЗ ...................................77
ТихоноваЮ.В.
КАТЕГОРИЯ КОЛИЧЕСТВА В РУССКОМ И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ.......80
Фель Е.Л.
ПРОБЛЕМА ЖАНРОВОЙ ДЕФИНИЦИИ ПРОИЗВЕДЕНИЙ МАЛОЙ ФОРМЫ
ЖАНА ДЮТУРА................................................................................................86
ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ
Бондаренко О. В.
КОНСТИТУЦІЙНА МОДЕРНІЗАЦІЯ: ПОНЯТТЯ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ З
СУМІЖНИМИ КАТЕГОРІЯМИ.........................................................................90
ВоробйоваО. О.
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВИХОВНИХ
КОЛОНІЯХДЛЯ УСПІШНОЇ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІНІХ
ЗАСУДЖЕНИХ ..................................................................................................94
ИбрагимоваС.В.
О НЕКОТОРЫХТЕНДЕНЦИЯХ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ В ВЕК
НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИХ ДОСТИЖЕНИЙ ....................................................96
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Бондаренко В. Ф .
ОСНОВНЫЕ КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ГУМАНИТАРИЗАЦИИ
ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ США И УКРАИНЫ99
Велущак М. Я.
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ
ФАХІВЦІВ З МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В УНІВЕРСИТЕТАХ США........103
Гавриш І. І.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІВЗАЄМИН УЧНІВ МОЛОДШОГО
ШКІЛЬНОГО ВІКУ..........................................................................................107
Дружченко Т.П.

7. 5
ЗНАЧЕННЯ РОЛЬОВИХ ІГОР ПРИ ЗАСВОЄННІ ПРОФЕСІЙНО-
ОРІЄНТОВАНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ-ЮРИСТАМИ......111
Іванов В.Г., ЛюбарськийМ.Г., Гвозденко М.В.
СУЧАСНІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.........................................115
Кожевніков І.Г.
ОСОБЛИВОСТІВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ "ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ
ПРОГРАМУВАННЯ" .......................................................................................119
Ражабов Х.М., Бекиева Н.Э., СадиковаС.Б.
УЧЕБНЫЕ ТАБЛИЦЫ И О МЕСТЕ И ЗНАЧЕНИИ УЧЕБНЫХ ТАБЛИЦ ПРИ
ОБУЧЕНИИ ХИМИИ. ......................................................................................121
Хоменко В. Г.
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: СТАН,
ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ.........................................123
ИССКУСТВОВЕДЕНИЕ
СосницкийЮ.А.
К ВОПРОСУ ФОРМИРОВАНИЯ ДИЗАЙНА СРЕДЫ СОВРЕМЕННЫХ
РЕКРЕАЦИОННЫХ ЗОН.................................................................................126
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ГригорьеваА.О.
НАРЦИССИЧЕСКОЕ РАССТРОЙСТВО ЛИЧНОСТИУ СТУДЕНТОВ
МЕДИЦИНСКИХ ВУЗОВ И ПРЕДШЕСТВУЮЩИЕ ЕГО ВОЗНИКНОВЕНИЮ
ФАКТОРЫ........................................................................................................131
Штоколова О. П.
СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ-СИРІТ І ДІТЕЙ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ
ПІКЛУВАННЯ БАТЬКІВ.................................................................................133
СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Баранова С. С.
ПРОЦЕДУРА ПРИХОВАНОГО ВКЛЮЧЕНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ У
ДОСЛІДЖЕННІ РУХУ ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ УКРАЇНИ. ......................136
ПОЛИТИЧЕСКИЕ НАУКИ
Постол О.Є.
КОМУНІТАРИЗМ – МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО КОМПРОМІСУ
..........................................................................................................................140
ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ
АрзамасоваО.В.
РОЛЬ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НОВІЙ ЕКОНОМІЦІ .........................................143

8. 6
ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ НАУКИ
Григоренко Ю. В.
Пошукувач кафедри комп’ютеризованихсистем управління Одеського
національного політехнічного університету
ЧИСЕЛЬНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ
МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ СИРИХ
ВУГЛЕВОДНІВ
В роботі [1] запропоновано математичні моделі (ММ) процесів первинної
переробки сирих вуглеводнів (ППСВ) у вигляді диференційних рівнянь (систем
диференційних рівнянь) у часткових похідних (ДРЧП), отриманих на основі
фундаментальних законів матеріального балансу та збереження (енергії,
імпульсу, тощо). Особливістю запропонованих ММ є те, що вони мають
нелінійний та нестаціонарний характер, що визначається відповідною
варіативністю параметрів сирих вуглеводнів. Наприклад, густина сирої нафти в
значній мірі залежить від її температури, що призводить до нелінійності ММ, а
зміна в часі самої температури в ході технологічного процесу, зумовлює
нестаціонарність ММ.
При цьому слід зазначити, що існуючі чисельні методи [2, 3] не
дозволяють реалізацію нелінійних нестаціонарних ММ процесів ППСВ. Нижче
розглянуто метод, який орієнтовано саме на чисельну реалізацію зазначених
математичних моделей.
В узагальненій формі нелінійні нестаціонарні ММ процесів ППСВ можна
представити наступним чином
 


t
tzrji ,,
           tzrDtzrU
r
tzr
r
tzr
z
tzr
tzrf jiijg
j
ji
j
jiji
jii ,,,,,,
,,
,
,,
,
,,
,,, 2
2
















, (1)
   kj ttzrNjki ,0;,;...,,1;...,,1 
,
з урахуванням початкових
       zrNjkizrzr jjiji ,;...,,1;...,,1,,0,, 0
(2)
та граничних умов наступних типів:
― граничних умов першого роду, ГУ-1 (типу Діріхле)
       




zrNjkitzrPtzr jjii
zz
z
rr
r
ji ii
i
,;...,,1;...,,1,,,,,
max
max
0
0

(3)
― граничних умов третього роду, ГУ-3
      
  ,,;...,,1;...,,1
,,,,,,
,,
max
0






zrNjki
tzrPtzr
r
tzr
j
jiji
rr
ri
ji
ii
i

(4)

9. 7
де  tzrji ,,
― безперервні функції стану, що залежать від часової  ktt ,0
та просторових    zrj ,
координат; функції стану  tzrji ,,
визначаються
розв’язком системи (1) ― (4), що (за визначенням) існує і є єдиним;
  *
...,,1,,, kgtzrU jg 
― функції розподіленого управління, що належать
гільбертовому простору дgU
на kM
R .
Функції if та iy ― безперервні лінійні або нелінійні функції;
       tzrtzrtzrtzrDtzrD jkjjiijii ,,...,,,,,,,,,,,,, 21 
― лінійні або нелінійні
функції, що характеризують дію зовнішніх збуджуючих впливів;
     zrNjkitzrP jji ,;...,,1;...,,1,,,
― задані функції на границі  області,
які можуть виступати в якості граничних управляючих впливів; kii ...,,1,  ―
параметр, який характеризує енергетичні властивості елементів об’єкта
(технологічного апарата); N ― число поверхонь теплообміну (зокрема,
ректифікаційних тарілок).
Представимо (з метою конкретності подальших математичних викладок)
узагальнену ММ (1) ― (4) в наступному вигляді:
 
   
   
 
 








 3
1
3
1
2
2
,,
,,,
,,
,,,
,,
i i j
ji
jii
j
ji
jii
ji
r
tzr
tzrB
r
tzr
tzrA
t
tzr
   
   


 

tzrtzrC
z
tzr
tzrB jijii
i
ji
jii ,,,,,
,,
,,,
3
1
        ;,1,,,,,,,,,,, NjtzrFtzrEtzrUtzrD jijiijijii 
(5)
     ,,0;,...,,;,,,, 21
3
321 kki ttRgzrrrg iii
  ;,0 ktQ 
        ;,,..,,,,,,...,,,, 1
T
21
T
21 1
kkFFFtzrFUUUtzrU kjkj 
    ;;,0 0  ggg ii
(6)
 
 
      NjtttK
r
t
t jij
j
i
j ,1,,0,0
,0,0
,0,0 



. (7)
Перетворимо початкову диференційну задачу (5) ― (7) у різницеву,
скориставшись для цього шеститочковим шаблоном [4, 5]. Для цього введемо
наступні сітки:
   ;...,,1,0,;...,,1,0, MmtmtLlglg mtng   
  ,...,,1,0,...,,1,0,, MmLltmgltgtg   
з кроками по просторових координатах  ;, zrg j  ;,1;max NjLrr rj 
z
Lzz max
(для рівномірних сіток zr  ) та по часовій координаті Mtt k
.
Позначимо через
m
l
значення сіткової функції у вузлі  ml tg ,
, визначеної
на tg . Тоді, заміняючи безперервні похідні в рівняннях системи (5) на
відповідні різницеві похідні, одержимо:

10. 8

             
    





 





 1
111
1
1
11
12
1
212 m
l
j
im
l
m
l
m
l
m
l
m
l
m
l
j
im
l
m
l iiiiiiiii
zr
B
r
A

        m
li
m
li
m
li
m
l
m
l
m
l
m
l iiiiiii
FEUDC  



11
1
1
1
34
; Nj ,1 , (8)
де ki ...,,2,1 ;  ― довільний речовинний параметр  10  . Як
різницевий аналог граничних умов (7) використаємо наступні вирази:
NjkitrK
r
j
m
j
m
n
m
j
j
m
l
m
lm
j i
ii
,1;...,,2,1,0,0;
1


 

. (9)
Початкові умови мають вигляд:
   ll ii
0
,0  . (10)
Схема (8) описує однопараметричне (відносно  ) сімейство різницевих
схем і, у відповідності до загально прийнятої термінології [5], носить назву
схеми з вагами. Від виборупараметра  залежить стійкість та точність схеми
(8) [4, 5].
Для випадку 5,0 одержимо шеститочкову симетричну щодо явних
членів схему:
        
















 





2
11
2
1
1
11
1
1
2
2
2
2
j
m
l
m
l
m
l
j
m
l
m
l
m
l
i
m
l
m
l
rr
A
t
iiiiiiii

          


 




m
l
m
l
m
l
m
l
m
l
j
i
iiiii
zr
B
11
1
1
11
1 34
2
   NjkiFEUDC m
li
m
li
m
li iii
,1;,...,2,1, 
. (11)
Схема (11) відома в літературі [4, 5] як схема Кранка-Ніколсона.
Таким чином схема (11) являє собоюкінцевовимірний (дискретний) аналог
(дискретну ММ) узагальненої ММ виду (1) ― (4).
Спираючись на роботи [4, 5] легко показати, що схема (11) стійка для
будь-яких значень
Njzrj ,1;, 
та t , а похибка апроксимації складає
     22
00 zte  .
Покажемо можливість врахування параметричної нелінійності різницевої
схеми (11).
Використовуючи матричну форму запису, представимо рівняння схеми
(11) у наступному вигляді:
    





















1
21
2
m
l
j
i
i
m
l
m
l iii
zr
t
B
A
   m
i
m
i
m
li
j
i
i FU
zr
t i
EDC
B
A 




















2
. (12)
Виходячи з посилання про те, що відображення  :G (де  ―
банановий простір, а відображення g задає перетворення за схемою (11)) ―

11. 9
стисле, можна стверджувати, що для будь-яких
1
il
,
2
il  виконується
нерівність [6]
    1;0121
 qqGG iiii llll
. (13)
Далі скористаємося методом простої ітерації [4 ― 6]. При цьому, якщо
відображення  :G ― стисле, то (12) має єдиний розв’язок
*
il
:
01*
1 iiii llll
q
q





, де  ― номер ітерації. (14)
Тоді можна стверджувати, що у досить малій околиці розв’язку
*
il
рівняння (12) для наближень методом простої ітерації має вигляд
   *1
iiii llll GT   
. (15)
Вважаючи, що характер нелінійності однаковий для всіх вузлів області
дискретизації  , ітераційний процес (15) завершується за умови виконання
критерію
i
i
ii
zr
l
l
ll
LL







1
1
,
max
, (16)
де il
― задана точність розв’язку.
Відмінність запропонованогометоду полягає в тому, що застосування при
чисельній реалізації узагальненої ММ (вирази виду (1) ― (4)) схеми Кранка ―
Николсона (вираз (11)) забезпечує на першому кроці розв’язання першу
ітерацію ітераційного процесу (вираз (15)).
Конструктивність та ефективність запропонованого методу підтверджено
розв’язанням прикладних задач з моделювання процесу електро-
(термо)знесолення та зневоднення сирої нафти. Зокрема, моделювався
динамічний стан термодегідраторів, призначених для відокремлення сирої
нафти від мінеральних солей та пластової води. Пласка нелінійна та
нестаціонарна задача для дискретної області у 192 вузли (сітка розміром 1216 )
і часу моделювання .год5,6 (з кроком дискретизації c90t ) потребувала на
розв’язання с218 машинного часу (застосовувався процесор з тактовою
частотою ГГц5,1 ). Збіжність ітераційного процесу (15) досягалась не більше,
ніж за 7 ітерацій і не залежала від зміни вихідних даних, які визначали значення
коефіцієнтів узагальненої ММ виду (1) ― (4).
Таким чином, розроблено метод реалізації узагальненої ММ процесів
ППСВ, який зводиться до дискретизації неперервної узагальненої ММ за
схемою з вагами та подальшого розв’язання отриманої системи нелінійних
дискретних рівнянь за процедурою простої ітерації.

12. 10
Література
1. Погосов А. Ю. Моделирование физических процессов и
технологическая информатизация в нефтяной промышленности и энергетике:
монография / Погосов А. Ю., Положаенко С. А., Григоренко Ю. В. – Одесса:
Наука и техника, 2013. – 656 с.
2. Рей У. Методы управления технологическими процессами / Рей У. - М.:
Мир, 1983. - 367 с.
3. Мацевитый Ю. М. Моделирование нелинейных процессов в
распределенных системах / Мацевитый Ю. М., Прокофьев В. Е. - К.: Наукова
думка, 1985. - 302 с.
4. СамарскийА. А. Введение в теорию разностныхсхем / Самарский А. А..
- М. Наука, 1971. - 552 с.
5. Самарский А. А. Методы решения сеточных уравнений / Самарский А.
А., Николаев Е. С.. - М.: Наука, 1988. - 591 с.
6. Краскевич В. Е. Численные методы в инженерных расчетах / Краскевич
В. Е., Зеленский Л. Х., Гречко В. И. - К.: Вища школа, 1986. - 263 с.

13. 11
БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Буряченко С. В.
Аспирант кафедры биохимии Харьковского национальногоуниверситета
имени В. Н. Каразина
ГИДРОМАКРОМОЛЕКУЛЫ НАНОКРИСТАЛЛОВ
МОНТМОРИЛОНИТА КАК КАТАЛИЗАТОР ВОССТАНОВЛЕНИЯ
ДЕФЕКТНЫХ ГЕНОВ
Аннотация. Рассмотрен вопрос об образовании в мезо- и макропорах
кристаллов гидромакромолекул и их транспорт в прото- и цитоплазму клетки,
их роль в синтезе белков, РНК и ДНК. Гидромакромолекулы представляют
собойнадмолекулярные посткристаллические ассоциации, состоящие из сотен
тысяч молекул воды и являющиеся пространственным каркасом, необходимым
для синтеза белков. Способность кристаллов монтморилонита образовывать
гидромакромолекулы, проникать в цитоплазму клетки и активировать
внутриклеточную воду дает возможность восстанавливать мутированные гены
и стимулируют регенерацию клеток и тканей.
Ключевые слова: гидромакромолекулы, восстановление генов,
генотерапия, нанокристаллы монтморилонита, дефектные гены, регенерация
клеток.
Abstract. The problem of education in the meso and macropores
gidromakromolekul crystals and proton transport in the cytoplasm and their role in
protein synthesis, RNA and DNA. Gidromakromolekuly are postkristallicheskie
supramolecular associations, consisting of hundreds of thousands of molecules of
water and non-spatial framework necessary for the synthesis of proteins. The ability
to form crystals montmorillonite gidromakromolekuly penetrate into cytoplasm and
activate intracellular water allows to recover the mutated genes and stimulates the
regeneration of cells and tissues.
Keywords: gidromakromolekuly, restoring genes, gene therapy, nanocrystals
montmorillonite, defective genes, cell regeneration.
Введение
Изучение гидромакромолекул нанокристаллов монтморилонита позволит
лучше исследовать химическую структуру межслоевого пространства,
биохимическое взаимодействие с биологическими структурами клетки,
тканями. Интеркаляция в неорганические кристаллы монтморилонита
органических соединений (ДНК, РНК, мРНК, отдельных генов) –
превосходный путь конструирования новых органо – неорганических
наноансамблей с оригинальной структурой для применения в генотерапии при
восстановлении дефектных генов, генов с утраченной функциональной
активностью, активизации генов. Гидрофильность алюмосиликатов является
причиной их несовместимости с органической полимерной матрицей - это
основная проблема, которую приходится преодолевать при создании
полимерных нанокомпозитов. Модификация алюмосиликатов может быть
осуществлена путем замещения неорганических катионов внутри прослоек

14. 12
органическими катионами. Наноструктуры обладают особыми свойствами,
которые присущи нанослоям, нанокристаллам и наночастицам. Эти особые
свойства связаны с так называемым размерным эффектом. Изучение
минерального составас помощьюпросвечивающего электронного микроскопа,
рентгеноструктурного анализа и инфракрасной спектроскопии показало, что в
глинистых породах может содержаться большое количество наночастиц
глинистых минералов с размерами менее 100 нм. Для понимания
каталитической активности монтморилонита большое значение имеет
подвижность протонов. Поэтому нашей целью исследования было доказать
большую протонную активность на каталитическую способность кристаллов
монтморилонитапри активации генов с дефектной химической структурой при
неорганических катионах в кристаллах.
Материалы и методы. В качестве объекта была взята бентонитовая глина
Дашуковского карьера Черкасского месторождения. Очищенная глина
подвергалась измельчению, проводили электронномикроскопическую сьемку.
Для получения кристаллов исходныйрастертый в фарфоровой ступке материал
смешивали с 0.1 н HCL, смесь встряхивали, выдерживали в течении 0.5 ч. Для
осаждения от крупнодисперсных фракций, которые вновь измельчали в
фарфоровой ступке для получения новой порции материала. Верхний слой
отделяли от осадка декантацией и при седиментации взвеси в течении суток
получали тонкодисперснуюфракцию, использованную для дальнейшей работы
после отмывания деионизированнойводойи высушивания в сушильном шкафу
при 950 С. Нанокристаллы выделялись методом растворения в воде для
иньекций, добавлением в образец катионов металлов (добавляли железо Fe2+),
обработкой ультразвуком в течении 10 минут и инкубацией в термостате в
течении 30 минут при температуре 370 С. Исследования проводились на
модельных животных мыши линии nu/nu с генетическим заболеванием -
муковисцидоз. Нанокристаллы монтморилонита вводили опытной группе
модельных животных с муковисцидозом внутривенно в хвостовую вену на
протяжении 8 дней. Исследование каталитической активности полученной
кристаллов проводили, используя реакцию З'-процессинга. Субстрат на основе
олигонуклеотидного дуплекса (21 п.н.), гомологичный Ш-концевой
последовательностибольногоживотногоДНК, конструировали гибридизацией
двух олигонуклеотидов: 5'- GTGTGGAAAATCГСTAGCA - 3' и 5' -
ACTGCTAGAGATTTTCCACAC - 3'. Активность определяли по отщеплению
радиоактивномеченного продукта нанокристаллов от олигонуклеотидного
дуплекса. Удельную поверхность образцов оценивали по данным
низкотемпературной адсорбции на анализаторе Тристар 2 3020. Межпакетное
расстояние определяли с использованием ренгеновского дифрактометра
РигакуУльтима 4. Биодеградация нанокомпозициикристаллов монтморилонита
происходит за счет ферментов на организменном уровне. Биодеградация
происходит до двуокиси углерода и воды. Катионы железа, марганца и хрома
являются основными катионами монтморилонитов.
Результаты. Высокая физико-химическая активность глинистых
минералов обусловлена не только малым размером, но и особенностями их

15. 13
кристаллического строения. Частичный положительный заряд,
сформированный на каждом катионе внутри молекулы, делает его
гидрофильным. Монтмориллонит, например, обладает значительной энергией
гидратации. Благодаря этому в галереях может удерживаться большое
количество молекул воды, что в свою очередь позволяет нейтрализовать
частичный заряд за счет ион-дипольного взаимодействия [7]. В основе
кристаллической структуры глинистых минералов лежит контакт
тетраэдрических и октаэдрических элементов. Первый элемент образован
кремнекислородными тетраэдрами, состоящими из атома кремния и четырех
окружающих его атомов кислорода. Отдельные тетраэдры, соединяясь друг с
другом, создают непрерывную двухмерную тетраэдрическую сетку. Другим
структурным элементом глинистых минералов является октаэдр, образованный
шестью атомами кислорода или гидроксильными группами (Рис.1.). В центре
октаэдра может располагаться атом алюминия, железа или магния. Отдельные
октаэдры, соединяясь, образуют двухмерную октаэдрическую сетку. Благодаря
близостиразмеров тетраэдрическиеи октаэдрическиесетки легко совмещаются
друг с другом с образованием единого гетерогенного слоя. Связь между
гетерогенными слоями у глинистых минералов может быть различной в
зависимости от особенностей строения слоя и его заряда. У глинистых
минералов она достаточно прочна и обеспечивается взаимодействием атомов
кислорода и гидроксильных групп (водородная связь) или катионами,
располагающимися в межслоевом пространстве (ионно-электростатическая
связь). Связь между слоями менее прочная и обусловлена молекулярными
силами. Кристаллы монтморилонита обладают ярко выраженными ионно-
обменными свойствами, что совместно с малым размером частиц и высокой
удельной поверхностью (суммарной площадью поверхности частиц в единице
массы породы) определяет их повышенную адсорбционную способность.
Чрезвычайно важным моментом при взаимодействии частиц глинистых
минералов с водой является формирование вокруг их поверхности двойного
электрического слоя (ДЭС) [1, 2]. Внутренняя часть ДЭС образована
отрицательно заряженнойповерхностьюглинистойчастицы, а внешняя состоит
из адсорбционногои диффузного слоев гидратированных катионов. Структура
ДЭС во многом зависит от pH и концентрации солей раствора, в котором он
формируется. Из-за кристаллохимических особенностей строения глинистых
минералов при изменении pH раствора наблюдается перезарядка торцевых
участков глинистых частиц. Подобный эффект связан с амфотерными
свойствамибоковогосколаоктаэдрическойсетки, который ведет себя подобно
гидроокиси алюминия. В кислой среде скол октаэдрической сетки
диссоциируется по щелочному типу:
В щелочной среде скол диссоциирует по кислому типу:
Al(OH)3 = Al(OH)2O- + H+
В результате этого процесса боковой скол кристаллов в кислой и
нейтральной средах заряжается положительно, а в щелочной - отрицательно.
Изменение зарядана торцевых участках кристаллов приводит к формированию
в щелочных условиях одноименно заряженных, а в кислых и нейтральных

16. 14
знакопеременных ДЭС. Толщина диффузного слоя зависит от состава и
концентрации солей в водном растворе, окружающем частицы глинистых
минералов. Она максимальна при отсутствии солей и резко сокращается по
мере увеличения их концентрации. Подобное поведение ДЭС в различных
физико-химических условиях является одним из главных факторов,
регулирующих процессы структурообразования в кристаллах монтморилонита.
Рис. 1. Атомное строение натриевогонанокристалла монтморилонита
Рис. 2. Минеральные наночастицы монтморилонита
Активный центр расположен на шестичленных кислородных кольцах
решетки цеолита, свободныхоткатиона, которые возникают при определенной
последовательности в замещении одновалентных катионов на двухвалентные.
При этом допускается, что активные центры могут иметь протоны в результате
адсорбции воды на катионах. Используя эти представления, авторы работы
качественно объяснили зависимость активности от соотношения SiOg / A Os и
от степени обмена, наблюдаемую экспериментально.

17. 15
Выводы. Показано, что только в случае применения
полигидроксокомплексов образуются структуры, устойчивые в водной среде и
пригодные для многократного использования в каталитических процессах,
вероятно вследствие образования в межпакетном пространстве
монтмориллонита упрочняющих сшивок - металлоксидных пилларов
(столбиков), о чем свидетельствуют полученные данные по увеличению
межплоскостного расстояния dooi и увеличение анионионнообменной
способности. Кристаллы монтморилонита облегчают процесс, позволяя
синтезировать цепи в 50 или около того нуклеотидов (длина обычного гена
сегодня составляет от тысяч до миллионов мономеров). Свойство глинистого
субстрата осаждать на своей поверхности нуклеотиды приводит к сближению
активных молекул, что стимулирует их соединение.
Литература.
1. Монтмориллонитовые минералы/ В кн.: Рентгеновскиеметоды изучения
и структура глинистых минералов.// Под ред. Брауна Г., М.: Мир. 1965. 599 с.
2. Морару В. Н., Маркова С. А., Овчаренко Ф. Д. Адсорбция катионных
поверхностно-активных веществ на монтмориллоните из водных растворов //.
Украинский химический журнал Т. 47, №10, 1981.- С. 1058. ТарасевичЮ. И.,
Овчаренко Ф. Д. Адсорбция на глинистых минералах //Киев: Наукова думка,
1975.
3. Alexandre M., Dubois P. Polymer-layered silicate nanocomposites:
preparation, properties and uses of a new class of materials // Materials Science &
Engineering Reports, R28 (1-2), 2000. – p. 1-63.
4. Christiani B. R., Maxfield M Melt process formation of polymer
nanocomposite of exfoliated layered material.пат. 5747560 USA, 1998. – 6 c.
5. Kojima Y., Usuki A., Kawasumi M., Okada A., Kurauchi T., Kamigaito O.
Synthesis of nylon 6-clay hybrid by montmorillonite intercalated with e-caprolactam
//. J. Polym. Sci., Part A V.31., 1993. - P.983.
6. Kojima Y., Usuki A., Kawasumi M., Okada A., Kurauchi T., Kamigaito O.
One-pot synthesis of nylon 6-clay hybrid // . J. Polym. Sci., Part A. V.31., 1993. -
P.1755.
7. Lagaly. G. Interaction of alkylamines with different types of layered
compounds // Solid State Ionics V. 22., 1986. - Р. 43.
8. Lee H.-S., Fasulo P. D., Rodgers W. R., Paul D. R. TPO based
nanocomposites. Part1. Morphology and mechanical properties // Polymer V. 46. №
25, 2005.- P. 116.
9. Liu L., Qi Z., Zhu X. Studies on nylon 6/clay nanocomposites by melt-
intercalation process // Journal of Applied Polymer Science V.71, 1999. – p. 1133-
1138.
10. Okada A, Fukushima Y, Kawasumi M, Inagaki S, Usuki A, Sugiyami S,
Kurauchi T, Kamigaito O. Composite material and process for manufacturing
same.пат. 4739007 USA, 1988.

18. 16
Гунько С.А.
ассистент кафедры экологии и охраны окружающей среды
Днепродзержинскогогосударственного технического университета
МОНИТОРИНГОВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЛЕСНЫХ БИОГЕОЦЕНОЗОВ
В СТЕПНОЙ ЗОНЕ УКРАИНЫ
Обеспечение устойчивого экономического роста и оптимизация
экологической ситуации во всей Украине и в отдельных регионах, в том числе
на Днепропетровщине, тесно связано с внедрением инновационных моделей
развития и переориентации экономической и экологической политики.
Для способствования оптимизации антропогенно трансформированной
среды в условиях экологического кризиса во многих высокоразвитых странах
используютзеленые растения – это уникальные, природные фильтры в очистке
атмосферы, воды и почвы от промышленных, бытовыхи сельскохозяйственных
загрязнений; это объекты выполняющие эстетическую функцию при
формировании ландшафта.
В настоящей работе рассматривается одно из направлений
фундаментальных исследований, которое способствует инновационному
решению вопросов научно-технического развития Днепропетровской области.
Это разработка основ сохранения и создания устойчивых насаждений в
индустриальных и природных районах Днепропетровщины, экологических
центрах и коридорах экологической сети.
В работе исследовались биокруговорот веществ и элементов в природных
и искусственных биогеоценозах; степень накопления микроэлементов
древесными породами, находящимися в аналогичных лесорастительных
условиях; возможности использования полученных характеристик при
создании лесных насаждений в степи.
Мониторинговые исследования биологического круговорота веществ,
проводившиеся в течение 1981-2008 гг. в искусственных белоакациевых
насаждениях Присамарского стационара Днепропетровской области показали,
что исследованные насаждения развиваются стабильно по пути сильватизации
[2,3]. Опадо-подстилочный коэффициент, характеризующий интенсивность
биокруговорота веществ в них, лежит в интервале 3,1 ±0,05 (дубовые
насаждения), 2,1 ±0,04 (белоакациевые насаждения и не выходитза его пределы
в течение ряда лет. Это свидетельствует об отсутствии деградации насаждений
и наступления степных травянистых растений на лес. Правильно и корректно
подобранные древесные породы сохраняют, при соответствующем уходе,
состояние лесного насаждения на многие годы в засушливых условиях степи.
В течение ряда лет проводились исследования потребности и
требовательности древесных растений в микроэлементах. В качестве
показателя требовательности была использована относительная величина
содержания микроэлемента в растении к содержанию в почве (КБП).
Установлено, что чем выше это отношение, тем менее требовательно растение к
среде[1].

19. 17
Исследованы основные древесные породы Присамарского стационара и
составлены ряды аккумуляции марганца и других элементов. Высокий
коэффициент поглощения характерен для сосны обыкновенной, которая
обладает высокойпоглотительнойспособностью (КБП=9,0), клен полевой, дуб
черешчатый, липа мелколистная имеют более низкие коэффициенты
поглощения (КБП=1,3; 1,2; 1,1), самый низкий коэффициент характерен для
ясеня зеленого (КБП=0,06),что относит его к группе древесных пород плохо
усваивающих элементы питания почвы и требующих для своего развития
богатых эдафотопов.
Полученные в работе данные позволяют дать более обоснованные
рекомендации по сохранению существующих и созданию перспективных и
устойчивых лесов в условиях семиаридного климата, при подборе древесных
пород для лесной рекультивации в районах добычи полезных ископаемых.
Литература:
1. Кабата – Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / Кабата
– Пендиас А., Пендиас Х. – М.: Мир, 1989. – 440с.
2. Цветкова Н. Н. Особенности миграции органо-минеральных
веществ и микроэлементов в лесных биогеоценозахстепнойУкраины. – Д.: Изд
– во ДГУ, 1992. – 238с.
3. Цвєткова Н.М. Біокругообіг речовин у біогеоценозах Присамарʼя
Дніпровського: навч. посіб. / Н. М. Цвєткова, М. С. Якуба. – Д.: РВВ ДНУ,
2008. – 112с.
Деревянко Ю.С.
Студентка НаціональногоТехнічного УніверситетуУкраїни
«Київський Політехнічний Інститут»
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТЕАЗ НА ШКІРІ ЛЮДИНИ
Забезпечення правильного догляду за шкірою є багато в чому запорукою
нормального функціонування організму в цілому. Щоб грамотно доглядати за
шкірою, необхідно знати будову і функції шкіри. Шкіра - це дуже складний
орган [1].
Вона містить велику кількість ферментів, найважливішими з яких є
амілази, фосфорілази, альдолази, дегідрогенази молочної кислоти,
дегідрогенази бурштинової кислоти, аргінази, ліпази, протеази, тирозинази та
ін. [2], [3].
Протеази — ферменти класу гідролаз, які розщеплюють пептидний зв'язок
між амінокислотами в білках [4].
Метою роботи було виявлення протеаз на шкірі людини .
Дане дослідження проведено біохімічним методом. Протеази визначали за
розщепленням хромогенного субстрату N-benzoyl-phe-val-arg-p-nitroanilide
*HCl , у ході якого розвивалося жовте забарвлення розчину, інтенсивність
якого вимірювали спектрометрично. Реакція проходила у середовищі Трис-HCl
буферного розчину рН 8,2.
Були досліджені такі варіанти:

20. 18
1. Динаміка зміни активності протеаз на шкірі однієї людини. Для
цього визначали протеази на тій самій ділянці здорової шкіри однієї людини
протягом декількох днів.
2. Різниця у активності протеаз між різними людьми. Одночасно
визначали протеази на здорових ділянках шкіри різних людей.
3. Зміни у активності протеаз при пошкодженні шкіри. Для цього
проби відбирали на уражених ділянках шкіри (механічні ушкодження за стадії
загоювання).
4. Звикання до косметики, що містить протеази. Спочатку визначали
протеази на здоровій ділянці шкіри, потім шкіру протягом тижня щодня
змащували косметичним кремом, що містить протеази. Визначення
повторювали. Надалі кремом не користувалися протягом тижня – визначення
повторювали знову.
На першому етапі дослідження аналізували оптичну густину розчину,
одержаного у ході визначення протеаз, на шкірі однієї людини. Оптична
густина розчину на шкірі варіювала (Діаграма 1).
Видно, що активність протеаз на шкірі здорової людиниможе змінюватися
майже у 3 рази.
На другому етапі – аналізували оптичну густину розчину, одержаного у
ході визначення протеаз, на шкірі різних людей. Оптична густина розчину була
нестабільною.
Цікаво, що різниця оптичної густини розчинів, одержаних з проб різних
людей менше, ніж у однієї людини.
0,076
0,109
0,228
0,213
0,254
0
0,05
0,1
0,15
0,2
0,25
0,3
1 2 3 4 5
Динаміка зміни активності
протеаз на шкірі однієї людини
Динаміка зміни
активності
протеаз на шкірі
однієї людини
Од
.
Проби
Діаграма 1

21. 19
0,101
0,173
0,089
0,157
0,076
0
0,02
0,04
0,06
0,08
0,1
0,12
0,14
0,16
0,18
0,2
Зразок 2Зразок 3 Зразок
4
Зразок 5Зразок 6
Відносна різниця у активності протеаз
між різними людьми
0,075
Тобто, можна зробити висновок, що активність протеаз шкіри людини є
величиною відносно постійною (у межах одного порядку)для усіх особинвиду,
і може значно варіювати у однієї особини. (Діаграма 2)
На третьому етапі – аналізували оптичну густину розчинів, одержаних з
проб на шкірі людей з патологічними змінами (механічні ушкодження шкіри на
стадії загоювання) . Побачили, що там де була патологія шкіри - оптична
густина протеаз більша, ніж на звичайній здоровій шкірі.(Діаграма 3)
Діаграма 2
Діаграма 3
П
роби

22. 20
Це пояснюється тим, що у процесі загоювання рани протеази
розщеплюють некротизовані клітини [5]. Зміни активності невеликі і цілком
«вміщуються» у варіабельність активності протез у однієї особини.
На четвертому етапі аналізували оптичну густину розчину, одержаного у
ході визначення протеаз на шкірі,яку протягом тижня змащували косметичним
засобом, що містить протеази (кремом для рук). (Діаграма 4)
Виявилося,що під час використання крему активність протеаз збільшилася
(вірогідно, за рахунок привнесення протеаз із кремом), а через тиждень (не
використовували крем) знову почала повертатися до норми.
З досліджень випливає, що кількість протеаз у зв’язку з різними
причинами може змінюватися.
На нашу думку те, що ми виявили ферменти на шкірі та проаналізували їх
зміну є важливим, адже саме вони беруть участь у захисті шкіри.
Висновки:
Наші досліди доводять, що ферменти присутні не тільки в середині
нашого організму, а і ззовні вони також є.
Активність протеаз шкіри – досить варіабельний показник, але певна
активність скоріш притаманна виду, аніж кожному індивідууму окремо. Тому
зміни активності більш ніж на 500% свідчитимуть про серйозні фізіологічні
зміни в організмі.
Активність протеаз шкіри при загоюванні невеликих механічних
ушкоджень змінюється у межах фізіологічної норми.
Активність протеаз шкіри при використанні протеазовмісних
косметичних засобів змінюється у межах фізіологічної норми і повертається на
вихідний рівень після припинення використання відповідних засобів.
Література
1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М., 2002 - Том 2 –
С.108-110.
2. Тейлор Д.,Грин Н.,Стаут У. Биология.-2005-Том 2-С. 411- 414.
0,427
0,167
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
Пiд час використання Пiсля
Вплив косметичних засобів, що містять
протеази
0,157
Діаграма 4
О
д.

23. 21
3. Норлен Л. Новые взгляды на формирование структуры и
функционирование кожного барьера и их практическая ценность. Косметика и
медицина, 2002; 5: С.8-17.
4. Сеитов З.С. «Биохимия», 2000 – С. 302-331, 334, 335
5. http://www.dermatolog4you.ru/stat/ivanov/patomorf.html.
Осіпова Д.С.
учениця 11 класу СпеціалізованоїЗагальноосвітньої Школи з поглибленим
вивченням іноземних мов №329 «Логос»
дійсний член Малої Академії Наук
ВПЛИВ ІНБРИДИНГУ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ПОЛІГЕННИХ ОЗНАК
Мета роботи: дізнатися закономірності інбридингу та його вплив на
закріплення полігенної ознаки.
Предметом дослідження було вибрано собак, адже селекція у цих тварин
ведеться на, майже, всі ознаки, що в них присутні. З одного боку це ускладнює
селекційну роботу, а. з іншого, робить цих тварин цікавим предметом для
дослідження з точки зору селекції полігенних ознак.
У породі лабрадор однією з найважливіших фізико-анатомічних ознак є
кут між лопаткою та плечовою кісткою (плече-лопаткове зчленування). Адже
лабрадор повинен подати здобич, не пошкодивши її (а вона буває іноді дуже
важкою), тому він підіймає лінію щелепи, тим самим переносить більшу
частину ваги на плечі. Якщо кут плече-лопаткового зчленування буде прямим,
вага не зможе рівномірно розподілитися і, як наслідок, собака, або впустить
здобич, або буде сильно її стискати, пошкоджуючи її.
Для виконання дослідження було підібрано вибірку обсягом у 64 особини
(з них 38 – інбредні, 26 – аутбредні). Собак було взято з різних країн та
розплідників, які є представниками різних внутрішньопородних ліній. За
отриманими даними були побудовані варіаційні криві для дослідження
нормальності розподілу ознаки. Обраховувалися статистичні дані, а також
досліджувалася препотентність ознаки у інбредних та аутбредних особин.
Побудувавши варіаційну криву (на основі заміряного кута плече-
лопаткового зчленування) для аутбредної вибірки, стало видно, що ознака не
має нормального розподілу. Спостерігається дві вершини, несиметричність –
більшу перевагу заводчики надають куту в 100о, меншу – куту в 105о. Це
означає, що ведеться цілеспрямована селекція з відбракуванням (або просто –
«виводять» з розведення) особин з небажаним проявом ознаки.
Така ж закономірність спостерігається і в інбредній лінії – дві вершини
(значна перевага кута - 105о, та менш значна – кута в 100о), а також
несиметричність.
Встановлено, що досліджувана ознака варіюється в межах 100-105о.
Отримані дані ймовірності помилок незначні, а коефіцієнти точності
показують, що всі дані достовірні. Коефіцієнт мінливості показує низьку
мінливість, як у інбредній, так і у аутбредній групах. Це може бути наслідком
наявності в породі багатьох внутрішньопородних типів.

24. 22
Можна стверджувати, що ведеться планомірна селекція з перевагою до
кута плече-лопаткового зчленування з градусною мірою 100о та 105о.
В інбредній групі дані обраховувалися за такими формулами:
Коефіцієнт наростання гомозиготності (також називають коефіцієнтом
інбридингу,обраховується за формулою Райта-Кисловського, показує
відсоткове відношення кількості гомозигот в генотипі даної особини);
коефіцієнт генетичної подібності батьків пробанда (показує відсоткове
відношення між ступенем інбридингу та генетичною подібністю між батьками).
Підрахувавши коефіцієнт мінливості, було отримано однакові результати
як в інбредній, так і в аутбредній групах.
Це говорить про те, що мінливість ознакиоднакова в обохгрупах. Це може
бути наслідком наявності в породі багатьох внутрішньопородних типів.
Дослідивши дані, отримані після обрахування коефіцієнта інбридингу,
було виявлено лінійну залежність кількості гомозигот від ступеня інбридингу.
Тобто, чим більший ступінь інбридингу, тим менша кількість гомозигот в
генотипі особини. Така ж пряма залежність спостерігається і з коефіцієнтом
генетичної подібності.
Розрахункивказують, що коефіцієнт генетичної подібності наближений до
0 коли спільний пращур знаходиться далі IV покоління.
Можна зробити висновки: у досліджуваній вибірці інбридинг не вплинув
на закріплення такої полігенної ознаки, як кут плече-лопаткового зчленування.
Це, як було сказано вище, є наслідком різноманітності ліній в породі. Ознака у
інбредній та аутбредній групах розподіляєтьсянерівномірно, тому, що ведеться
планомірна селекція за даною ознакою.
Без результативно проводити інбридинг, коли спільний пращур
знаходиться далі ІV покоління. Адже у особин, які інбредні на пращура, який
знаходиться далі ІV-V покоління, така ж кількість гомозигот, як і в аутбредних
особин.
Література
1. Айала Ф. Современная генетика. Том 3, - М., 1988, - С. 72-100, 136-
270
2. Ильин Н.А. Генетика и разведение собак, - М., 1992 – С. 131-162
3. Козлов Ю.Н. Генетика и селекция сельськохозяйственных
животных, - Москва, 2009, - с.87 – 247
4. Ли Ч. Введение в популяционнуюгенетику, - Москва, 1978, - с. 198-
340, 360-502
5. Лобашев М.Е. Генетика, - Л., 1967 – с. 603-671
6. Лобашев М.Е. Генетика с основами селекции, - Москва, 1970 – с.
340-354, 384-415
7. Уоллис М. Генетика собак, - Москва, 2000 – с. 459-519
8. Хедрик Ф. Мир биологии. Генетика популяцій, - Москва, 2003, -
с.112-360, 462-579
9. http://www.kgau.ru/distance/zif_03/razvedenie-110401/06_02.html
Електронний навчально-методичний комплекс з селекції
сільськогосподарських тварин

25. 23
10. http://www.pedigreedatabase.com/labrador_retriever/
База даних родоводів.
11. Марія Газнюк. Селекция собак. Основа оценки// ZOO-Бизнес. –
2004. - №9 (95)
12. Марія Газнюк. Селекция собак. Графическое отображение
изменчивости признака// ZOO-Бизнес. – 2005. - №3 (101)
13. Марія Газнюк. Селекция собак. Инбридинг// ZOO-Бизнес. – 2005. -
№5 (103)
14. Цигельницкий Е.Г. Разведение собак. Инбридинг//Вестник РКФ. –
2003. - №7 (46)
Рабченюк О.О ,
аспірантка кафедрихімії та методики її навчання Тернопільського
національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
Возняк Н.П.,
студентка хіміко-біологічного факультетуТернопільського національного
педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
Даньків М.Є.,
студентка хіміко-біологічного факультетуТернопільського національного
педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
Хоменчук В.О.,
доцент кафедри хімії та методики її навчання Тернопільського
національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
РОЛЬ ЛІПІДІВ ЯДЕР КЛІТИН ЗЯБЕР ЩУКИ (Esox lucius L.) У
АДАПТАЦІЇ ДО ЙОНІВ КАДМІЮ
Відомо, що у гідробіонтів наявні певні біохімічні механізми
токсикорезистентності до йонів металів [7]. Одним з них є перебудова
ліпідного обміну. Більшість досліджень щодо впливу йонів металів на ліпідний
обмін проводили на вищих хребетних тваринах [1], тоді як у риб, вивчали,
переважно, структурно-функціональну роль ліпідів в адаптації до фізичних та
біологічних факторів [5]. В цьому контексті значний інтерес становить
вивчення змін ліпідного складу ядер зябер щуки (Esox Lucius L.), як одного з
найпоширеніших представників прісноводних хижих видів риб.
Досліджували вплив 0,005 мг/дм3 і 0,02 мг/дм3 йонів Cd2+, що становить,
відповідно, 0,5 та 2,0 рибогосподарських ГДК, на ліпідний склад клітинних
ядер зябер риб. Період аклімації риб становив 14 діб.
Для виділення ядер, досліджувану тканину гомогенізували на холоді у 0,22
М розчині сахарози та центрифугували при 2500 g. Виділений осад
ідентифікували як ядерну фракцію.
Для екстрагування загальних ліпідів до одержаної фракції ядер додавали
хлороформ-метанолову суміш у відношенні 2:1. Рухомою фазою для
визначення неполярних ліпідів слугувала суміш гексану, диетилового ефіру та
льодяної оцтової кислоти у співвідношенні 70:30:1, тоді як для розділення
фракцій фосфоліпідів пластинки елюювали у суміші хлороформ-метанол-

26. 24
льодяна оцтова кислота-дистильована вода у співвідношенні 60:30:7:3. Для
ідентифікації окремих фракцій ліпідів використовували специфічні реагенти і
очищені стандарти. Вміст фосфоліпідів визначали за методом Васьковського.
Одержані дані оброблено статистично з використанням t-критерію Cтьюдента.
Аналіз одержаних результатів показав зниження вмісту ФХ, що, ймовірно,
обумовлене активацією йонами Cd2+ фосфоліпази А2, опосередкованим
підтвердженням цього є збільшення кількості продуктів його ферментативного
гідролізу – ЛФХ та НЕЖК. Можливим поясненням зростання активності
фосфоліпази є порушення цілісності лізосом внаслідок накопичення в них
комплексу кадмій-металотіонеїни [4]. Таким чином, компенсаторною реакцією
на деструкцію зовнішнього біліпідного шару клітинних ядер можна вважати
накопичення СМ, який інгібує активність фосфоліпази [6].
Накопичення ХЛ і ФЕА покликано збільшити мікров’язкість мембран та,
відповідно, знизити їх проникність. Але, незважаючи на адаптивну роль ФЕА,
значне його накопичення з одночасним гідролізом ФХ сприяє його появі на
зовнішньому шарі мембран, внаслідок чого спостерігається зростання її
проникності та, відповідно, накопичення металу в органелі [3].
Достовірне зниження вмісту кардіоліпіну, очевидно, можна розглядати як
адаптивну реакцію на дію йонів Cd2+, адже відомо, що безпосередня взаємодія
цього ліпіду з нитками ДНК сприяєїх частковомурозкручуванню, що підвищує
ризик одноланцюгових розривів та хромосомних аберацій, індукованих АФК
[2]. Підтвердження цього служить значне зростання вмісту МАГ і ТАГ (за
нормальних умов вони містяться у слідових кількостях), що вказує на
пошкодження ДНК та розвиток патологічних процесів у клітині [8].
Таким чином, одержані дані вказують на те, що зміни ліпідного складу
клітинних ядер зябер риб спрямована на мобілізацію пулу відповідних ліпідів з
метою структурної модуляції біліпідного шару цих органел для протидії
прямого та опосередкованого впливу йонів Cd2+.
Література
1. Финагина О.Л. Холестерин и биологические мембраны
/О.Л. Финагина, Н.В. Печенова - М.: Мир, 1991. - 134с.
2. Cadmium chlorideinduced DNA and lysosomal damage in a hepatoma
cell line /G. Fotakis, E. Cemeli, D. Anderson [et al.]// Toxicol. In Vitro. - 2005. –
Vol. 19. – P. 481–489.
3. Exposure of phosphatidylethanolamine on the Surface of apoptotic cells
/K. Emoto, N. Toyamasorimachi, H. Karasuyama [et al.]// Exp. Cell Res. – 1997. –
Vol. 232. – P. 430–434.
4. Futerman A.H. The cell biology of lysosomal storage disorders
/A.H. Futerman, G. van Meer// Nat. Rev. Mol. Cell Biol. – 2004. – Vol. 5. –
P. 554-565.
5. Hazel J.R. Time course of thermal adaptation in plasma membranes of
trout kidney /J.R. Hazel, R. Landrey-Scott// Am. J. Physiol. - 1988. - Vol. 255, №4. -
P. 622-634.
6. Linder M.C. Biochemistry of copper /M.C. Linder – N.Y.: Plenum Press,
1991. – 161 p.

27. 25
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
Клдиашвили В. И.,
Натриашвили Т. М.,
МебонияС. А.
Институт механики машин им.Р.Двали, Тбилиси, Грузия
РАЦИОНАЛЬНАЯ КОНСТРУКЦИЯ КОРОТКОЙ СЕТИ ДЛЯ ДУГОВОЙ
ПЕЧИ
Предлагается новая схема конструкциикороткойсети для дуговойпечи по
схеме «треугольник на электродах» в трёхбифилярном исполнении, в которой
более полная симметрия достигнута перемычками, образующими треугольник
непосредственно у электрододержателей. В предлагаемой схеме токоведущие
трубы разной полярности расположены на одном и том же рукаве, что
способствует дальнейшему уменьшению индуктивности короткой сети.
Применение рассмотренной схемы позволяет в 2,5 – 3 раза уменьшит
реактивное сопротивление и на 15 – 20% - активное сопротивление коротких
сетей, сократить длительность плавки, уменьшить удельный расход
электроэнергии и повысить коэффициент мощности установки.
Ключевые слова: дуговая печь, короткая сеть, электрододержатель,
реактивное сопротивление, бифилярное расположение шин или кабелей.
Технико-экономические показатели печной установки существенно
зависят от основных параметров печного контура, т.е. от его активного и
реактивного сопротивления [1,2].
Очень важным является уменьшение индуктивного сопротивления
короткой сети, которое на крупных печах в 5 -7 раз больше активного и
определяет .Cos
Известно, что действующая индуктивность двух прямолинейных
параллельных проводников одинаковой длины с токами противоположных
направлений подсчитывают по формуле:
L д = ),(221122211 MLMMLL 
где  LLL 2211 собственные индуктивности проводников;
 MMM 2112 взаимные индуктивности между этими проводниками.
При расчете коэффициентов L и M обычно пользуются следующей
формулой:
[10)1
2
(ln2)( 9

d
l
lML
Г],
где l длина проводника, d линейный размер, зависящий от формы
попереч-
ного сечения и от взаимного расположения проводников.
При расчете dL, среднее квадратичное расстояние площади от самой
себя, а при расчете dM , расстояние между сечениями проводников.

28. 26
Из приведенныхформул видно, что снижение реактивного сопротивления
короткой сети достигается возможным уменьшением длины токопроводов и
сближением проводников с противоположными токами, т.е. бифилярным
расположением шин или кабелей.
Одним из радикальных способов уменьшения индуктивности короткой
сети является выполнение вторичного токопровода по схеме «треугольник на
электродах».
На некоторых промышленных печах различной вместимости была
опробована трёхбифилярная схема с четвёртым рукавом, перемещающимся
одновременно с первым. Однако эта схема привела к существенному
усложнению обслуживания печей. Кроме того, бифилярные трубчатые
токопроводы расположены на разных рукавах, на практике они, как правило,
располагаются на разных уровнях, при этом, в период плавки, влияние
взаимоиндукции часто изменяется и также меняется величина реактивного
сопротивления.
Из-за большойсложности в изготовлении и обслуживании от такой схемы
пришлось отказаться. Поэтому в настоящем исследовании предлагается более
совершенная конструкция короткой сети, применение которой позволяет
существенно улучшить показатели работы печи во все периоды плавки.
На рис.1 приведена принципиальная схема новой конструкции короткой
сети по схеме «треугольник на электродах» в трёхбифилярном исполнении, в
которой более полная симметрия достигнута перемычками, образующими
треугольник непосредственно у электрододержателей. В качестве перемычек
используются специальные гибкие, водоохлаждаемые кабели, длина которых
определяется от расстояния между электродами и от хода электродов.
Перемычки должны способствовать требуемому перемещению электродов.
Изолированные друг от друга токоведущие трубы разной полярности
расположены на одном и том же рукаве, что способствует дальнейшему
уменьшению индуктивности короткой сети, так как все элементы токоподвода,
несущие токи разных направлений находятся рядом. Здесь по проводникам
короткой сети протекают фазные токи, разность которых образует линейные
токи в электродах.
Для предложенной схемы расположение рукавов на разных уровнях не
оказывает влияния на взаимоиндукцию полуфаз, так как общая величина
реактивного сопротивления вторичного токоподвода не меняется.
На одной из ферросплавных печей мощностью 11 МВ.А (Аргветский
завод, ''GiTim Group“, Республика Грузия) взамен обычной схемы короткой
сети (треугольник на неподвижных башмаках) нами была предложена и
реализована схема вышеприведенной конструкции вторичного токоподвода,
которая нами предварительно была опробована на ферросплавной печи
мощностью 5 МВ.А [3-5].
Рассмотренные выше печи комплектуются электропечными
трансформаторами, характеристики которых приведены в таблице 1.
Табл. 1. Основные технические данные электропечных трансформаторов

29. 27
Номинальная
мощность,МВ.А
Первичное
напряжение,кВ
Вторичное
напряжение,В
Вторичный
линейныйток,кА
Вторичный
фазовыйток,кА
Числоступеней
вторичного
напряжения
Способ
регулирования
вторичного
напряжения
5,0
11,0
10,00
10,5
137,6÷70
160÷80
21
40
12,1
23,1
9
14
ПБВ
ПБВ
Рис.1. Короткая сеть по схеме треугольник на электродах в
трехбифилярном исполнении:
1 – трансформатор; 2 – шинный пакет; 3 – проем в стене печной
подстанции; 4 – неподвижный башмак; 5 – гибкие кабели; 6,7 – подвижный
башмак; 8 – трубошины; 9 – контактная токопроводящая плита с корпусом
электрододержателя; 11 – перемычки, образующие треугольник у
электрододержателей; 12 – рукава электрододержателя.

30. 28
В таблице 2 представлены основные конструктивные данные вторичных
токопроводов для печей 5 и 11 МВ.А
Табл. 2. Основные конструктивные данные вторичных токопроводов для
печей 5
и 11 МВ.А
Вторичныйток,кА
Шинный
мост
Гибкие кабели Трубошины
Графитированн
ые
электроды
Сечениешиныиколичество
наполюс-фазу,мм
Плотностьтока,А/мм2
Тип,сечениеичислона
полюс-фазу,мм
Плотностьтока,А/мм2
Диаметр,мм
Числотрубнаполюс-фазу
Плотностьтока,А/мм2
Диаметр,мм
Плотностьтока,А/мм2
20000
40000
2(250x1
2)
4(400x1
2)
1,9
1,2
2
МГЭ
1000x4
МГЭ
1000x8
2,9
2,89
80/40
100/6
0
1
1
3,0
4,6
400
600
15,9
14,1
В схеме сечения проводников рассчитаны по допустимой плотности тока.
Шинные пакеты выполнены исключительно шихтованными. Для гибкого
токопровода применены медные водоохлаждаемые кабели, а для трубошин –
водоохлаждаемые медные трубы.
Применение рассмотренной схемы позволяет в 2,5 – 3 раза уменьшит
реактивное сопротивление и, примерно, на 15 – 20% активное сопротивление
коротких сетей, а также сократить длительность плавки, уменьшить удельный
расход электроэнергиии заметно повысить коэффициент мощности установки.
Библиографический список
1. Клдиашвили В. И., Кашакашвили Г. Б., Мебония С. А.
Рудовосстановительная шахтная печь для подготовки и плавки окускованных
шихтовых материалов. Металлург №11, Москва - 2001.- С. 47-48.
2. Клдиашвили В. И., Кашакашвили Г. Б., Мебония С. А., Ломтатидзе Г.А.
Универсальная закрытая дуговая для получения стали непосредственно из
брикетов железорудной моношихты. Металлург №11, Москва - 2006.- С. 53-54.
3. Клдиашвили В. И., Кашакашвили Г. Б., Мебония С. А.
Рудовосстановительная дуговая печь для производствасплавов. Металлург №8,
Москва - 2006.- С. 53-54.С. 61-62.
4. Клдиашвили В. И., Кашакашвили Г. Б., Мебония С. А. Рациональная
схема электроснабжения рудовосстановительных печей. Металлург №8,
Москва - 2008.- С.44.

31. 29
5. Клдиашвили В. И., Кашакашвили Г. Б., Мебония С. А. Опыт применения
силового трансформатора общего назначения для питания 1,5-тонной дуговой
печи. Сталь №7, Москва - 2007.- С.47.
Самарай В.П
доцент, к. т. н., с. н. с.,
Богушевский В.С
. д. т. н., проф.,
ШахгериевМ.А.
ст. викладач Чеченський державнийпедагогічний інститут,
Самарай Р.В
аспірант
НТУУ “КПІ”
НЕЧІТКА ЛОГІКА КОНТУРА “ТЕМПЕРАТУРА ПРЕС-ФОРМИ”ЛПТ.
Лиття під тиском (ЛПТ) – найбільш застосований до автоматизації,
найефективніший, найперспективніший, найпродуктивніший спосіб литва, який
дозволяє виготовляти виливки з будь-яких промислових сплавів окрім сталі та
чавуну в звичайних прес-формах. Найважливіші його переваги – мінімальні
припуски на механічну обробкуі низька трудомісткість виготовлення виливків,
а щодо якості – точність розмірів, мінімальна шорсткість поверхонь навіть без
механічної обробки, відмінний товарний вигляд. Важливою відмінністю й
особливістю від інших способів литва є можливість легко керувати швидкістю
заповнення прес-форми і обирати режим заповнення рідким металом між
ламінарним, турбулентним та дисперсним, застосовувати так званий
оригінальний спосіб литва “Рідке штампування” і в тому числі можливість
отримання герметичних виливків для арматуробудування у широкому діапазоні
швидкостей заповнення та з тиском випробовувань корпусів і зібраних виробів
запорної арматури (наприклад, кульових кранів) більш як 10 атмосфер
(наприклад, зі стовідсотковою перевіркою всіх корпусів і окремо готових
виробів арматури за британським стандартом BS1010). Досягти всіх вказаних
переваг можливо при максимальній автоматизації ЛПТ із застосуванням
найсучасніших методів системного аналізу і кібернетики, у тому числі методів
штучного інтелекту (ШІ). Закордонні і вітчизняні розробники переважно
орієнтуються на високу якість вихідних матеріалів, стабільну роботу
обладнання і стабілізацію окремих параметрів процесів лиття, що в наших
умовах практично недосяжно. Прицьому практично відсутні комплексні моделі
систем автоматизованого регулювання (САР) и систем автоматизованого
управління (САУ), що охоплювали би декілька контурів керування ЛПТ та
використовувалаби декілька критеріїв оптимізації одночасно,серед яких мають
бути комплексний або спеціальні критерії якості виливків, критерії
енергозбереження, критерії продуктивності, тощо.
Тому розробка, створення та впровадження автоматизованої системи
керування технологічним процесом машини ЛПТ на базі нечіткої логіки – дуже
актуальна задача.