5. З м і с т
Глава I. ОСНОВИ РОБОТИ ЗА КОМП'ЮТЕРОМ
§ 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки 10
•1.1. Інформатика.Інформація.Властивостіінформації 10
•1.2. Історіяобчислювальноїтехніки 14
§ 2. Архітектура та покоління комп'ютерів 21
• 2.1. Структура комп'ютера за фон Нейманом 21
• 2.2. Архітектура комп'ютерів. Подавання інформації.
Покоління комп'ютерів : 23
§ 3. Почнімо працювати за комп'ютером 32
•3.1. Апаратнетапрограмнезабезпечення.Операційнісистеми 32
•3.2. Базові поняття операційної системи Windows 35
• 3.3. Запуск програМ на виконання. Пошук файлів та папок 41
§4. Працюймоз файламитапапками 49
•4.1. Створюймопапкитафайли 49
•4.2.Копіюймопапкитафайли 51
§ 5. Комп'ютерні віруси та антивірусні програми.
Обслуговуваннядисків 57
• 5.1. Комп'ютерні віруси та антивірусні програми 57
•5.2. Форматуваннядискет 60
• 5.3. Архівування та розархівування файлів 61
Глава II. ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР
§6. Роботаз текстом 70
• 6.1. Програмні засоби готування текстових документів:
призначеннятакласифікація : 70
• 6.2. Знайомство з текстовим процесором Microsoft Word 71
• 6.3. Редагування та форматування тексту 75
§ 7. Вставка об'єктів у текстові документи 86
7.1. Вставкасимволів 86
7.2. Вставкамалюнків 86
7.3. Роботаз автофігурами 90
Глава III. ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇТА ПРОГРАМУВАННЯ
§8. Знайомствоз НавчальноюАлгоритмічноюМовою 98
• 8.'1. Алгоритми. Властивості алгоритмів 98
• 8.2. НавчальнаАлгоритмічна Мова.Основні означення.
Величинитаїхвиди... 101
• 8.3. Оператор присвоєння. Перша програма 105
6. § 9. Знайомство із середовищем програмування АЛГО 111
• 9.1. Уведення та редагування тексту програми 111
• 9.2. Збереження та відкриття файлів 116
• 9.3. Запуск програми на виконання 117
§ 10. Задачі на створення лінійних алгоритмів 125
Глава IV. ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР
§ 11. Створюймо комп'ютерні зображення 132
•11.1. Графічніредактори 132
• 11.2. Програма Paint. Запуск програми.
Відкриття та збереження файлів.
Режими роботита Інструменти графічного редактора 133
• 11.3. Починаймо малювати 136
§ 12. Редагування зображень 145
12.1. Сканування зображень 145
12.2. Редагування зображень. Інструменти
Виділеннядовільноїобласті, Масштаб, Олівець, Пензель 147
Глава V. РОЗГАЛУЖЕННЯ
§13. Операторрозгалуження 154
• 13.1. Логічні умови. Загальна структура оператора розгалуження ...154
•13.2.Таблиця виконавця. Вкладеніоператори 159
§14. Складенілогічніумови 169
§ 15. Задачі на використання оператора розгалуження 182
Глава VI. ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ
§ 16. Створення та демонстрація електронних презентацій 192
• 16.1. Електронні презентації. Слайд. Створення слайдів 192
•16.2.Вставка зображень 198
16.3.Фон слайда 199
• 1б.4.Показ електронної презентації 203
§ 17. Анімаційні ефекти. Копіювання слайдів 208
17.1. Анімаційні ефекти 208
• 17.2. Копіювання, дублювання та видалення слайдів 215
Глава VII. ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ
§ 18. Знайомство з електронними таблицями 218
• 18.1.Призначення електронних таблиць. Основні означення 218
• 18.2.0сновні способи роботи з електронними таблицями 223
• 18.3.0формлення таблиць 228
§ 19. Формат клітинок. Будування діаграм 232
19.1. Формат клітинки. Абсолютна адреса клітинки 232
19.2. Будування діаграм 239
4
7. Глава VIII. ЦИКЛІЧНІ АЛГОРИТМИ
§ 20. Оператор повторення з передумовою 248
• 20.1. Необхідність операторів повторення. Цикл. Види циклів 248
• 20.2. Оператор циклу Поки 252
• 20.3. Використання циклу з передумовою 253
• 20.4. Заповнення таблиці виконавця для циклічних алгоритмів 257
§ 21. Використання операторів повторення та розгалуження 264
• 21.1. Призначення та структура циклу Для 264
21.2. Розв'язування задач з використанням
операторів повторення та розгалуження 267
• 21.3. Найбільший спільний дільник. Найменше спільне кратне .... 270
§ 22. Урок розв'язування задач з використанням операторів
повторення. Послідовність Фібоначчі 280
§23. Циклз післяумовою 303
• 23.1. Структура та особливості циклу з післяумовою 303
• 23.2. Використання циклуз післяумовою 306
• 23.3. Заповнення таблиці виконавця для циклу з післяумовою 309
Глава IX. ВСЕСВІТНЯ МЕРЕЖА IHTEPHET
§ 24. Виникнення та принципи функціонування Інтернету.
Всесвітнє павутиння 318
• 24.1. Причини виникненняВсесвітньої мережі.
Принципи, покладені в основуфункціонування Інтернету 318
• 24.2.Всесвітнєпавутиння. Призначення браузера 323
• 24.3. Основи навігації у Всесвітньому павутинні 326
§25. Пошуку Всесвітніймережі 335
• 25.1. Призначенняпошуковихсистем.
Принципи пошуку інформації '. 335
• 25.2. Правила роботи з пошуковою системою 337
§26. Електроннапошта 346
• 26.1. Призначення електронної пошти.
Адреса поштової скриньки 346
• 26.2. Створюємо електронну поштову скриньку 349
• 26.3. Адресна книга. Отримуємо та читаємо електронні листи 352
• 26.4. Пишемо та відправляємо електронні листи 356
26.5. Приєднуємо файли 359
§ 27. Готуємось до підсумкового заняття 368
Алфавітний покажчик 374
Указівки та відповіді до навчально-тренувальних завдань 377
Додатки 382
5
8. Дорогий друже!
Ти тримаєш у руках посібник з інформатики для учнів
7 класів. Працюючи з цією книгою, ти разом з новими дру-
зями — семикласниками Петриком, Стасиком, Тарасиком
і таксою Дуською — зможеш вирушити у подорож країною
Інформатики. Твої нові знайомі мешкають у Києві, хоча
могли б жити та товаришувати у Львові чи Харкові, Одесі
чи Чернігові. Навчаються хлопці в ліцеї, хоча це могла
бути гімназія або величезна чи маленька школа. Головне,
де б ми не жили чи навчалися, бути готовими постійно та
наполегливо працювати і не зупинятися перед труднощами,
які можуть трапитися на шляху до нових знань.
Ми пропонуємо тобі 27 цікавих історій, які відбулися
з друзями протягом одного навчального року. Кожна з іс-
торій оформлена окремим параграфом у посібнику. Але не
намагайся весь навчальний матеріал параграфа прочитати та
опрацювати за один раз. Роботу з ним доцільно розподілити
иа весь навчальний тиждень. А до виконання завдань, що за-
пропонують тобі друзі в кінці параграфа, можна повертатися
багаторазово, оскільки вони мають різний рівень складності.
Отже, працюючи з книгою, виконуй ті завдання, рівень яких
є прийнятним для тебе на даний момент.
Але хочемо тобі нагадати: за комп'ютером ти можеш
працювати не більше 20 хвилин, після чого обов'язково
потрібно зробити перерву, виконати кілька фізичних вправ
чи просто перепочити.
Успіхів тобі, цікавих подорожей
та бажання зустрітися із нами в майбутньому!
6
9. Вельмишановні батьки!
Сподіваємося, що цей посібник буде тією книгою,
з якою буде цікаво працювати і вам разом із сином чи
дочкою. Адже навчання — це справа родинна. Ми віри-
мо в те, що ви допоможете своїй дитині організувати
систему роботи з цією книгою, за якої вона принесе їй
максимум користі та допоможе підготуватися до уроків
інформатики.
Крім того, навіть якщо ваша дитина ще не вивчає
у школі цей предмет, за допомогою Петрика, Стаси-
ка, Тарасика та Дусі вона зможе розпочати самостійне
знайомство із такою цікавою та дуже корисною наукою
як інформатика.
Бажаємо вам розуміння
та багато-багато терпіння
у процесі спільноїроботи з дитиною!
Вельмишановні колеги!
Сподіваємося, що наш посібник допоможе вам у дуже
складній справі — викладанні такого незвичного та ціка-
вого предмету, як інформатика. Матеріал, представлений
у посібнику, носить пропедевтичний характер і призначе-
ний для початку знайомства з сучасними комп'ютерними
технологіями та основами алгоритмізації.
У посібник ми включили логічні задачі, практичні
роботи та задачі з тестами, щоб їх перевірити, творчі
завдання, питання для самоперевірки та інші види різ-
норівневих завдань, без яких неможливо уявити вивчення
інформатики. Більшість завдань ви зможете використати,
готуючись до уроків інформатики та організовуючи різні
форми позакласної роботи.
Успіхів вам, віри в себе і своїх учнів
та відмінних результатів!
9
10. Умовні позначення, використані у посібнику:
ш. _ м. Навчально-тренувальні завдання
€Ж^^ Теоретичні запитання для самоперевірки
"§> Практичні роботи
Завдання *
без позначки
Завдання базового рівня, що відповідає
початковому та середньому рівню навчальних
досягнень
Завдання
з позначкою *
Завдання, що відповідаєдостатньому рівню
навчальних досягнень
Завдання
з позначкою **
Завдання, що відповідає високому рівню
навчальних досягнень
Символом позначений матеріал, що відповідає обов'язко-
вому навчальному мінімуму (за програмою 35 годин).
Якщо в тексті параграфа міститься навчальний матеріал, який
є необов'язковим, він позначений зеленою смугою.
Жирним курсивом у тексті параграфа виділені основні оз-
начення та правила, на які потрібно звернути особливу увагу,
вивчаючи теоретичний матеріал.
Курсивом виділено назви основних елементів інтерфейсу про-
грамних продуктів, розглянутих у підручнику.
Підкреслено службові слова НавчальноїАлгоритмічної Мови.
Синім кольором виділено номери завдань, запропонованих для
домашньої та самостійної роботи учнів.
Усі навчальні матеріали для організації роботи учнів з посіб-
ником розташовано на сайті
http://www.svitinfo.com/book
Версії програмних продуктів, роботу з якими розглянуто
в посібнику:
• Microsoft Windows XP з українською локалізацією;
• Microsoft Office 2003 з українською локалізацією;
• Архіватор WinRAJR 3.60 з українською локалізацією;
• Середовище програмування АЛГО.
8
11. * V
х л0ь о К ' ш ш ш
Ш
- v '^ ~ .
Глава I
ОСНОВИ РОБОТИ
ЗА КОМП'ЮТЕРОМ
• Інформатика. Історія розвитку обчислювальної
техніки
• Архітектура та покоління комп'ютерів
• Почнімо працювати за комп'ютером
• Працюймозфайламитапапками
• Комп'ютерні віруси та антивірусні програми.
Обслуговування дисків
і і - 'Vy>jti
шттттш№шт^*ттетщ.
<i>iiiBf>rtig<i*rtt<ntoiw<*i
12. - § 1. ІНФОРМАТИКА. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
1.1 ІНФОРМАТИКА. ІНФОРМАЦІЯ.
ВЛАСТИВОСТІ ІНФОРМАЦІЇ
Після вдалого літнього відпочинку друзі зустрілися
в рідній школі на святі Першого дзвоника. Проходячи
шкільним коридором повз юрбу старшокласників, Петрик,
Стасик та Тарасик почули, як учні старших класів ділилися
враженнями про відвідання нового Музею обчислювальної
техніки.
— Якщо там дійсно так цікаво, відвідаймо теж цей му-
зей! — запропонував друзям Тарасик.
— Добре, — погодилися хлопчики і побігли до
старшокласників дізнаватися, як дістатися до музею.
— А де тут каса? — поцікавився на вході до музею Ста-
сик. — Щось я не бачу, де треба придбати вхідні квитки.
Може, нам допоможе цей розумний робот, що стоїть на вході?
Дядечку Роботе, чи не пропустите Ви нас до музею?
Робот замерехтів усіма різнобарвними лампочками, поди-
вився на хлопців і таксу Дуську, які нерішучо зупинилися
перед ним, та відповів:
— Наш музей відкрито постійно, але вхідних квитків ми
не продаємо. Вхід безоплатний, і лише для тих, хто знає,
що таке інформатика і цікавиться цією наукою.
— А ми не знаємо, але цікавимося! — зашуміли хлопці.
— Допоможіть нам, будь ласка, — звернувся до Робота
Стасик, а такса Дуська аж гавкнула від цікавості.
— Добре. Слухайте уважно.
Інформатика — це сукупність наук, пов'язаних
з отриманням, оброблянням, подаванням та зберіганням
інформації.
— Нічого собі! — вигукнула Дуська, яка навчилася роз-
мовляти, переступивши поріг цього незвичайного музею. —
I що, це все можна вивчити маленьким хлопчикам та
розумненькій гарній собачці?
10
13. § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки
— Дійсно, це серйозна та найсучасніша наука, — вів далі
Робот, — з якою ви зможете почати знайомство в нашому
музеї. Отож, якщо ви не передумали, готові до наполегли-
вої, але цікавої праці, проходьте до музею.
Вхід до першої зали музею виявився зачиненим. Але біля
дверей засвітився екран, на якому з'явилося зображення
Головного Комп'ютера.
— На вході до музею ви отримали дуже важливу ін-
формацію, тому, щоб увійти до першої зали, ви повинні
передати її мені на зберігання.
— Добре, передамо, — пробурчав Тарасик. — Але насам-
перед скажіть нам, що таке інформація і що з нею взагалі
тут роблять.
Інформація — це відомості про навколишній світ
та процеси, що в ньому відбуваються.
Інформація передбачає існування матеріального носія
інформації, джерела, передавача, приймача та кана-
лу зв'язку між передавачем та приймачем інформації
(рис. 1.1).
Інформацію передають за допомогою повідомлень. Форма
повідомлень може бути різною (наприклад, усна або письмо-
ва), оскільки одну й ту саму інформацію можна передати
за допомогою різних повідомлень.
— Зрозуміло, що отримана нами інформація — це озна-
чення інформатики, але про все інше нам узагалі не каза-
ли, — відповів Стасик Головному Комп'ютерові.
— А спробуйте це з'ясу-
вати самі, — запропонував
Головний Комп'ютер.
— Добре, — погодилися
ДРУЗІ.
— Ну що ж, почнімо з дже-
рела інформації, — сказав
ІІетрик. — Ним є наш но-
вий знайомий — Робот,
адже саме він повідомив нас,
що розуміють під терміном Рис. 1.1. Умови існування
«інформатика». інформації
11
14. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
— Точно, — зраділа Дуська. — Але він так само є і пе-
редавачем інформації, оскільки він передавав нам усне
повідомлення.
— Тоді приймачі інформації — це ми? — здивувався
Тарасик.
— А ти як думав! — обурився Петрик. — Це ж зрозуміло.
А що таке матеріальний носій та канал зв'язку між пере-
давачем і приймачем інформації? Якщо матеріальний, то
його можна відчути. Наприклад, помацати чи побачити.
А
— Або навіть укусити, — підтвердила Дуська.
— Необов'язково, — вів далі Стасик. — Пригадуєте,
на уроці фізики нам розповідали про те, що матерія існує
в різних формах, і не всі види матерії можна відчути за
допомогою наших органів чуття. Я думаю, що матеріальний
носій інформації та канал зв'язку між Роботом та нами —
це повітря, через яке і передавали повідомлення за допо-
могою мовлення.
— To виходить, — зацікавився Тарасик, — що на уроці
фізики нам теж розповідали про те, як треба отримувати,
аналізувати та обробляти інформацію?
— Так, а ще як її зберігати. Наприклад, конспектувати та
вчити на наступний урок, — знов пробуркотів Тарасик.
— Дуже добре, — перервав бесіду хлопчиків Головний
Комп'ютер. — Отже, ви вже точно знаєте, що таке інфор-
мація і що з нею можна робити. To, може, ви мені ще й
скажете, які властивості вона повинна мати?
— Інформація повинна бути повною, — почав Ста-
сик. — Наприклад, якщо ти скажеш, що пропустиш нас
до першої зали музею, але не повідомиш, коли це буде, то
ми отримаємо з твого повідомлення неповну інформацію.
— А ще інформація повинна бути достовірною (об'єк-
тивною), тобто вона повинна відображати дійсну ситуа-
цію, — продовжив Петрик. — Якщо ти пообіцяв пропусти-
ти нас до зали, то ти повинен виконати свою обіцянку. Лише
тоді та інформація, яку ми отримали з твого повідомлення,
буде достовірною.
— Щеоднавластивістьінформації —цеїікорисність, —
включився в розмову буркун Тарасик. — Наприклад, якщо
12
15. § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки
ти скажеш нам, що завтра в нас буде контрольна з мате-
матики, то це буде корисна для нас інформація. А якщо
ти повідомиш нас про те, що контрольна буде не в нас,
а в іншому класі, то це нас порадує, але ніякої цінності це
повідомлення для нас не має.
— Це дійсно так, — підтримав хлопців Робот. — Зверніть
увагу, що якщо повідомлення не несе корисної інформації, то
воно несе шум. Але шум може перетворюватися на інформа-
цію, а інформація, навпаки, може перетворитися на шум.
— А це як розуміти? — розгубився Стасик.
— Якщо я повідомлю, що завтра в вашому класі буде
контрольна робота з математики, то в цьому повідомленні
буде міститися корисна для вас інформація, — продовжив
пояснення Робот. — Але якщо я повідомлю вас про це ще
раз, то нічого корисного в цьому повідомленні вже не буде.
Отже інформація перетворилася на шум.
— А ще інформація має бути своєчасною, — продовжив
Петрик. — Наприклад, якщо про ту саму контрольну ти
нам скажеш уже після її проведення, то отримана з твого
повідомлення інформація буде для нас уже несвоєчасною.
— Так, — підтримала Дуська. — Ложка потрібна до
обіду.
— А ще цю інформацію про контрольну роботу могла б
підслухати і Дуська, але за межами цього музею вона не
може розмовляти зрозумілою для нас мовою, — вів далі Ста-
сик. — Отже, вона не змогла б пояснити, про що так голосно
гавкає, і передати нам потрібну інформацію. Тому будь-яка
інформація має ще одну властивість — зрозумілість. Її має
бути подано у формі, зрозумілій для того, кому це повідом-
лення призначене.
— Дуже повна і вичерпна відповідь, — похвалив хлопців
та Дуську Головний Комп'ютер. — Ви правильно визначили
властивості інформації (рис. 1.2). Заходьте, будь ласка, до
першої зали. Ви заробили це право.
— Нарешті ми побачимо дійсно великі й потужні су-
часні комп'ютери, — зраділа Дуська, яка не вміла читати,
а отже, не зрозуміла напис перед першою залою «Історія
обчислювальної техніки».
13
16. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
^^повнотгГ^)
С^ДОСТОВІрНІСТЬ^^і^ ^^C^J<OPHCHiCTb^
— 'Властивості'
інформації
-V -
^своєчасність^ (^з^зумілкть^)
Рис. 1.2. Властивості інформації
ПЕРЕВІР СЕБЕ 1 ''тяшшштшшшшшвш
1. Щотакеінформатика?
2. Що таке інформація? Які умови існування інформації?
3. За допомогою яких органій чуття ми отримуємо повідомлення?
4. Які дії можна виконувати з інформацією?
5. Наведітьприкладиситуацій,у якихвиє передавачемабопри-
ймачемповідомлень.Якуроль —передавачачиприймача —на
цьому уроці вам доводилося найчастіше виконувати?
Що було матеріальним носієм інформації в наведеному прикладі?
6. Набедіть різні приклади обробляння та подавання інформації.
7. Які властивості має інформація?
НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1. 3 якими галузями знань пов'язана інформатика?
Схематично зобразіть вашу відповідь у зошиті.
2. Наведіть приклади передавання повідомлення від лю-
дини до людини, від людини до комп'ютера, від авто-
мата до людини. Визначте, які властивості в даному
випадку має інформація.
3. Оцініть власну швидкість пере-
давання повідомлень у розмові
та їх зберігання, коли ви
конспектуєте урок. Результати
роботи запишіть у зошит та
порівняйте їх із результатами
товариша.
Рис. 1.3. Вестоницька кістка
із зарубками
14
17. § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки
1.2 ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇТЕХНІКИ
— А що це за камінчикя та палички? — не зрозумів
Тарасик. — Обіцяли Музей обчислювальної техніки, а це
виставка археологічних знахідок.
— Це ж музей не комп'ютерів, а обчислювальної техні-
ки, отже, історія має починатися там, де люди навчилися
рахувати та обчислювати. От бачиш, перша знахідка — Bec-
тоницька кістка із зарубками (рис. 1.3) — відноситься до
30 тис. pp. до н. e., отже, вже тоді люди починали формувати
уявлення про обчислення.
— Кісточка — це дуже добре та смачно, але, певно, ще до
цього люди та собаки уявляли собі, що можна рахувати за
допомогою пальців рук, камінчиків та інших дрібних пред-
метів, — зраділа своїй обізнаності та здогадливості Дуська.
— Подивіться! — радісно вигукнув Петрик. — Ось рахів-
ниці, майже такі, як у моєї бабусі в селі.
— Але це не рахівниця твоєї бабусі, — продовжував диву-
вати друзів Стасик. — Цей пристрій винайдено ще у VI-V ст.
до н. e., і він був відомий багатьом народам. Наприклад,
у Греції цей пристрій називали «абак» або «Саломінська до-
шка», на честь острова Саломін у Егейському морі, де його
Китайська
рахівниця суан-пан
Російські щоти
І'ис. 1.4. Старовинні пристрої для рахування
Від VI-V ст. до н. e. до XV ст. н. e.
Японська рахівниця серобян
Давньогрецький абак
Смломінська дошка
15
18. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
Рис. 1.5. Пристрій для рахування Леонардо да Вінчі
було створено. Дошку посипали морським піском, а у ньому
робили заглибини, на яких камінчиками позначали числа.
Один рівчачок відповідає одиницям, інший — десяткам тощо.
Узагалі, можна вважати, що аналогічні рахівниці (рис. 1.4) —
це самий заслужений пристрій обчислювальної техніки,
оскільки він проіснував із VI ст. до н. e. до XV ст. н. e.,
змінюючись у різних країнах, але виконуючи одну і ту саму
функцію. У Китаї він відомий як «суан-пан», але в основі
рахування китайці використовували не десятки, а п'ятірки,
тому рахівниці дещо відрізнялися. У японців цей пристрій
називався «серобян», а на Русі отримав назву «щоти».
— Пристрої, аналогічні до абаку, — почав розповідь Ро-
бот, заходячи до зали, — продовжували використовувати
ще в епоху Відродження. Перший у світі ескіз пристрою
для рахування на основі коліс із десятьма зубцями (рис. 1.5)
належить Леонардо да Вінчі (1452-1519). Цей ескіз знай-
дено в одному з його щоденників.
Наступний важливий винахід зробив відомий французь-
кий математик Блез Паскаль (1623-1662) (рис. 1.6), який
розробив пристрій для обраховування, щоб полегшити працю
свого батька — податкового інспектора. Цей пристрій дозво-
ляв додавати десяткові числа. А зовні він нагадував ящик,
що містив багато шестерень. Але проти використання nac-
каліни (так назвали цей пристрій) виступили клерки — вони
боялися втратити свою роботу. Це стало ще одним прикладом
того, що навіть найгеніальніші винаходи іноді не знаходять
практичного застосування і розуміння сучасників.
16
19. § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки
Рис. 1.6. Рис. 1.7. Готфрід Рис. 1.8. Чарльз
Блез Паскаль Вільгельм Лейбніц Беббідж
Через 30 років після паскаліни у 1673 p. з'явився
«арифметичний прилад» Готфріда Вільгельма Лейбніца
(1646-1716) (рис. 1.7) — пристрій для виконання арифме-
тичних операцій, зокрема множення і ділення, для чого до
зубчатих коліс було додано східчастий валик. Про машину
Лейбніца було відомо в більшості країн Європи, але мало
пройти ще понад 100 років, перш ніж прийшов час зробити
наступні кроки в розвитку обчислювальної техніки.
Хлопці зацікавлено слухали розповідь Робота та про-
ходили залою, уважно роздивляючись експозицію. Аж
раптом...
— А це що за «агрегат»? — запитав Петрик, указуючи
на дуже велику та громіздку
конструкцію, яка займала
майже чверть зали. — Невже
це і є перший комп'ютер?
— Подивіться, — про-
гавкала Дуська. — А тут
якісь папірці, до того ж їх
хтось уже покусав, а це дуже
неввічливо.
— Це не папірці, а перші
перфокарти, — пояснив усім
Робот. — Це такі картонні
картки, на які записували
перші програми для того, щоб Рис. 1.9. Аналітична машина
17
20. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
комп'ютер міг їх виконувати без безпо-
середнього керування людини.
Перейти від ручного до автома-
тичного виконання обчислень за
складеною програмою вперше запро-
понував англієць Чарльз Беббідж
( 1 7 9 2 - 1 8 7 1 ) (рис. 1.8), здійснивши
цим якісно новий крок у розвитку
засобів обчислювальної техніки. Він
розробив проект Аналітичної машини
(рис. 1.9) — механічної універсальної
цифрової обчислювальної машини
з програмним керуванням. Передбачу-
вана швидкість обчислювання — до- •
давання і віднімання — одна дія за
1 секунду, множення і ділення — одна
дія за 1 хвилину.
«Будівничими» логічних машин, що
дозволяли механізувати найпростіші
логічні висновки, стали Павло Дми-
трович Хрущов (1849-1909) (рис. 1.11)
і Олександр Миколайович Щукарев
(1864-1936) (рис. 1.11), які працювали
в навчальних закладах України. Маши-
ну, створену професором Харківського
університету П. Д. Хрущовим, одер-
жав «у спадщину» професор Харківського технологічного
інституту О. M. Щукарев. Він сконструював машину заново,
привнісши в неї цілий ряд удосконалень, і неодноразово
виступав з лекціями про її будову та можливі практичні
застосування. Отже, у Алана Тьюрінга, який 1950 p.
опублікував статтю «Чи може машина мислити?», в Україні
були попередники, що цікавилися цим питанням.
Геніальну ідею Беббіджа здійснив Говард Айкен (1900-
1973), американський учений, що створив у 1944 p. перший
у США релейно-механічний комп'ютер. Його основні бло-
ки — арифметики і пам'яті — було виконано на зубчатих
колесах!
П. Д. Х р у щ о в
Рис. 1.11.
О. M. Щукарев
18
21. § 1. Інформатика. Історія розвитку обчислювальної техніки
У 1937 p. Джон Атанасов (1903-1963), болгарин поход-
женням, який жив у США, почав розробляти спеціалізо-
ваний комп'ютер, уперше у світі застосувавши електронні
лампи (300 ламп).
«ПЕРЕВІР СЕБЕ
8. Коли і де з'явилися перші пристрої, що полегшували обчислю-
вання? Наведіть приклади таких пристроїв.
9. Хтоі колирозробивпроектАналітичноїмашини?Учомуполягає
відмінність цього пристрою від попередніх винаходів?
10. Який вплив мав винахід Аналітичної машини на подальший
розвиток обчислювальної техніки?
11. Які засоби зберігання інформації використовували перші обчис-
лювальні пристрої?
12. Хто з українських учених працював над створенням логічної
машини в нашій країні?
НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
4. *Завдання від Стасика
Щоб вийти із зали «Історія обчислювальної
техніки», ми з друзями повинні були виконати таке
завдання. Підлогу кімнати біля дверей з написом
«Вихід» було поділено на
окремі плитки непра-
вильної форми, на кож-
ній з яких записано натуральне
число (рис. 1.12). Двері зали мож-
на відчинитилишев томувипад-
ку, коли ми пройшли б від по-
чатку маршруту до виходу із зали,
побувавши послідовно лише на
десяти плитках, сума чисел на
яких дорівнювала б 50. Починати
і юдорож можна з будь-якої плит-
ки лівого верхнього кута підлоги
(:i номерами від 1 до 5). Ходити
по плитках можна лише по
горизонталі та по вертикалі, Рис. 1.12. Підлога зали
19
22. Глава I. Основи роботи за комп'ютером1
^N-
а переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над цією
проблемою 10 хвилин, ми знайціди правильний розв'язок
і перейшли до наступної зали. А ^и змогли б виконати це за-
вдання чи залишилися б в музейній залі назавжди?
5. *Завдання в і д Т а р а с и к а
Між поверхами музею Ми переміщувалися за до-
помогою ліфта, у якому одночасно могли перебувати
лише три пасажири. Але ліфт у музеї має певні
особливості, які ще не всТигли відкоригувати: ним
можна керувати лише з кабіни, причому він може
переміщуватися лише мізк двома поверхами — пер-
шим та останнім. На першому поверсі музею були
Петрик, Стасик, я та Дуська, а ^ а останньому чекав Робот,
який дуже поспішав на перший Цоверх. Ліфт починає руха-
тися лише тоді, коли у кабіні правильно введуть кількість
поїздок, яка буде необхідна для подорожі всіх пасажирів
між поверхами. Як ви гадаєте, ^К е число я ввів, щоб ліфт
доставив нас на останній поверх, а Робота — на перший?
Коли ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху
музею на перший, задачу розв'я3ував Стасик. Робот у цей
час був на першому поверсі. Яц в и вважаєте, чи те саме
число ввів Стасик у комп'ютер ліфта, що і я?
23. шш
1
4 1 %
Ш • шш
:>0т
Ш
9
§ 2. АРХІТЕКТУРА
ТА ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ
2.1 СТРУКТУРА КОМП'ЮТЕРА ЗА ФОН НЕЙМАНОМ
— Виходить, що кожний учений створював свою
унікальну обчислювальну машину? — здивувався Ста-
сик. — А я вважав, що в усіх цих винаходів повинні бути
лкісь спільні принципи будови та роботи, розроблені вче-
ними ще на початку комп'ютерної ери.
— Так і було, — продовжив розповідь Робот. — У 1946 ро-
ці американський математик Джон фон Нейман (1903-
1957), використовуючи ідеї Ч. Беббіджа, сформулював
загальні принципи будови комп'ютера, щоб він був
універсальним та ефективним пристроєм для виконання
обчислень та логічних операцій.
Фон Нейман виділив п'ять базових елементів комп'ю-
тера (рис. 2.1):
Пристрої
введення
f Z Z . . . .
Центральний процесор > і
Арифметико-
логічний
пристрій
^t.—V
Пристрій
керування
Оперативна
пам'ять
Керування
Передавання
інформації
Пристрої
виведення
Рис. 2.1. Структура комп'ютера за фон Нейманом
арифметико-логічний пристрій;
пристрій керування, який організовує виконання про-
грами;
21
24. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
• оперативна пам'ять (запам'ятовувальний пристрій);
• пристрої введення інформації;
• пристрої виведення інформації.
~~g^~ ,,.,——, Принципи будови комп'ю-
Kjbjjj >*" 'Jp^' сійовичем Лебедєвим (CPCP,
л ' І М н Н ^ И Ш Ш ^ Л 1948 p.) (рис. 2.2), стали за-
i g ^ ^ ^ ^ ^ l ^ ^ ^ B ^ * ^ e g j l вершенням першого етапу роз-
Я Н Н Я Ш » .ШШт'^ШЯШШШ витку науки про комп'ютери.
Рис. 2.2. C. О. Лебедєв Будучи вже досить відомим
(1902-1974) ученим у галузі електроенер-
гетики, C. О. Лебедєв з 1946 року починає працюваТи
у повністю новому для себе напрямку — в обчислювальній
техніці. В Інституті електроніки AH УРСР він створює пер-
ший у країні науковий семінар. На його базі працювала ла-
бораторія розробляння електронно-обчислювальних машин
(ЕОМ). У цій лабораторії було створено першу ЕОМ у Ра-
дянському Союзі (рис. 2.3), що отримала назву мала елек-
тронна обчислювальна машина (російською — МЗСМ).
— Виходить, — сказав Петрик, — появу ЕОМ зумовили,
перш за все, потреби виконання значних обчислень у фі-
зичних та інженерних науках.
Рис. 2.3. Перша електронна обчислювальна машина в Україні
22
25. § 2. Архітектура та покоління комп'ютерів
— А успіхи цих наук, — підтримав друга Тарасик, —
у свою чергу, спонукали вдосконалювати ЕОМ. Я думаю,
що якби вчені-фізики не створили вакуумні лампи чи
маленькі транзистори, які ми бачили на стендах цього му-
зею, то сучасні комп'ютери не мали б такого компактного
вигляду, а займали би цілу кімнату, як виставлений у цій
залі комп'ютер Лебедєва.
— Але наука не стоїть на місці, — підсумував Робот, —
і кожні декілька років відбувається якісний стрибок у роз-
витку обчислювальної техніки. Нове покоління комп'ютерів
замінює попереднє.
— Нам щоразу кажуть, що ми належимо до нового поколін-
ня — покоління незалежної України, — зауважив Стасик. —
А що, комп'ютери — як люди, у них теж є покоління? I чим
одне покоління комп'ютерів відрізняється від іншого?
— Дамо відповіді на твої запитання по-порядку. Але
спершу перейдемо до наступної зали.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назвіть базові елементи комп'ютера за фон Нейманом.
2. Яка перша електронно-обчислювальна машина була створена
в Україні та в CPCP? Під керівництвом якого вченого і де її
розробили?
2.2 АРХІТЕКТУРА КОМП'ЮТЕРІВ. ПОДАВАННЯ
ІНФОРМАЦІЇ. ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ
— Подивіться, скільки тут різних комп'ютерів: вели-
ких, що займають майже кімнату, та зовсім маленьких!
А скільки біля них різних пристроїв! Навіть не знаю, що
це все таке і як його називають, — засумував Петрик.
— Але ж ми знаємо, що відповідно до принципу фон
Неймана, всі комп'ютери мають однакову будову, яку ще
можна назвати архітектурою комп'ютера, — зауважив
Стасик.
Архітектура комп'ютера — це будова та при-
нципи взаємодії всіх частин комп'ютера.
23
26. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
Рис. 2.4. Основні вузли персонального комп'ютера
Частини, з яких складається комп'ютер, називають
модулями. Вони з'єднані між собою за допомогою сис-
темної магістралі (системної шини), що міститься на
материнській платі.
До основних вузлів комп'ютера (рис. 2.4) належать:
• процесор (рис. 2.5), що складається з двох частин:
арифметико-логічного пристрою (АЛП) та при-
строю керування (ПК). Відповідно до принципу фон
Неймана, він призначений обробляти
дані за заданою програмою (це виконує
АЛП) та керувати роботою всіх блоків
комп'ютера (а це вже функція ПК);
• оперативна пам'ять комп'ютера
(рис. 2.6), яка зберігає інформацію,
потрібну іншим пристроям, коли
Рис. 2.5. Процесор комп'ютер працює;
монітор принтер плоттер
проектор
модем
центральнии
процесор
маніпу-
лятори
ДДи/IL 1 МІЧ
г * ^ ^ { С и с т е м н а магістраль (системна шинаТ] < >™
' ^ • • і і ч оперативна
і пам'ять
-<«*Ш* "_;"' і
>» » . і
миша
клавіатура планшет I дисковод 1
для для для
гнучких компакт- жорстких
дисків дисків дисків
2 4
27. § 2. Архітектура та покоління комп'ютерів
• зовнішня пам'ять, що дозволяє
зберігати інформацію досить до-
вго, навіть тоді, коли комп'ютер
вимикають, та переносити її на
інші комп'ютери;
• пристрої введення та виведення
інформації.
Пристрої введення — це пристрої, за допомогою
яких можна вводити в комп'ютер потрібну інформацію.
Основний пристрій уведення інформації в комп'ютер —
це клавіатура.
— Але я дуже добре знаю, — звернувся до друзів Ста-
сик, — що крім неї досить часто використовують маніпулятор
мишу, джойстик, мікрофон та сканер.
Пристрої виведення — це пристрої, за допомогою
яких можна виводити різну інформацію з комп'ютера.
Наприклад, це принтер, який дозволяє надрукувати по-
грібний текст чи малюнок, які було зроблено на комп'ютері.
I Це до пристроїв виведення інформації належать монітор,
навушники або різні акустичні системи.
— А я думаю, — промовив тихенько Стасик, — що
г пристрої, які одночасно є пристроями введення та виве-
дення інформації. Наприклад, дисковод для гнучких дисків,
оскільки з його" допомогою комп'ютер може і отримати
Інформацію, і зберегти результати роботи на дискеті.
Точно, — погодився Петрик, — до цього ж класу
иідпоситься модем, адже з його допомогою можна і от-
римувати інформацію, наприклад електронний лист від
Оабусі, але одночасно можна і відправити інформацію
до неї, наприклад повідомити, коли ми приїдемо на
канікули.
Так багато різних пристроїв, — гавкнула Дуська. —
Учені повинні були виділити з них ті, без яких комп'ютер
ніколи не запрацює.
Дійсно, — погодився з таксою Робот. — Учені
мішмачили вузли, які складають базову конфігурацію
25
28. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
Монітор
Клавіатуї Миша
будь-якого комп'ютера.
Саме її ми і зобразили на
схемі (рис. 2.7).
— А зараз, друзі, якщо
ви все добре зрозуміли,
зберіть комп'ютер з міні-
мально необхідного набору
компонентів (рис. 2.8), що
є в цій залі.
— Домовимося, якщо
даний вузол буде потрібен
для вашого комп'ютера,
ми будемо позначати його
символом «1», а у випад-
ку, коли без цього модуля
можна обійтися, позначимо
його як «0», — запропо-
нував Робот. — Тоді всі
наведені модулі можна буде
розкласти на два столики — на одному будуть елементи,
позначені 1, а на іншому — необов'язкові елементи, які
ми позначали 0. 3 інформацією, поданою саме в такій
формі — за допомогою 0 та 1, — і працює насправді
комп'ютер.
(Процесор]
Материнська
плата
Рис. 2.7. Базова конфігурація
комп'ютера
Корпус
Рис. 2.8. Набір комп'ютерних модулів
26
29. § 2. Архітектура та покоління комп'ютерів
— Дійсно, — зрадів Стасик, — я теж знаю, що будь-яку
інформацію можна подати за допомогою всього двох символів.
Наприклад, точки та тире,, як це зроблено в Азбуці Морзе.
А закодовану так інформацію можна легко передавати.
— Але й той, хто має прийняти цю інформацію, теж повинен
знати цю азбуку, — доповнив Петрик. — Виходить, для того
щоб правильно розуміти комп'ютер, ми повинні всю інформа-
цію подавати 0 та 1? I так розмовляти з комп'ютером?
— Ні, ми будемо розмовляти з комп'ютером звичною для
нас мовою, а пристрої введення та виведення інформації
перетворять нашу розмову на мову комп'ютера.
— Пригадуєте ті перфокарти, які хтось в давнину по-
кусав? — зраділа Дуська. — Я думаю, що ті дірочки теж
позначали 1 на картці, а їх відсутність — це був 0.
— А ще можна і будь-який
малюнок подати за допомогою
двох кольорів, — погодився Та-
расик. — Розбити малюнок на
малесенькі квадратики і зафар-
бувати лише потрібні. Отримаємо
найпростішу мозаїку. Дивіться,
який портрет нашої Дуськи мож-
н а т а к н а м а л ю в а т и ( р и с . 2 . 9 ) . Р и с - 2 - 9 - Портрет Дуськи
— 0 або 1 — це двійковий символ, — продовжував Ро-
бот, — що отримав назву біт. (від англійських слів binary
digit, що означають двійкова цифра). Будь-яку літеру або
цифру можна подати кодом, що складається з послідовності
двійкових символів. Оскільки комп'ютер використовує
256 різних символів, то, щоб подати кожний символ, необ-
хідна послідовність з восьми розрядів (у кожному з яких
стоїть нулик або одиниця). Для визначення кількості ін-
формації введено такі одиниці виміру:
1 біт (може приймати значення 0 або 1)
1 байт = 8 розрядів
1 Кбайт = 1024 байт (210)
1 Мбайт = 1024 Кбайт
1 Гбайт = 1024 Мбайт
1 Тбайт = 1024 Гбайт
27
30. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
Ви повинні пам'ятати, що ми працюємо не зі звичною
десятковою системою числення, яка вам найчастіше трап-
ляється у житті, а з двійковою системою. Тому кожен
наступний префікс повинен бути більшим за попередній не
в 1000 разів (1000 — значення префікса «кіло»), а в таку
кількість разів, що є степенем числа 2. У даному випадку
визначили, що ця відмінність буде в 210 разів.
— Виходить, що комп'ютери мають багато спільних
елементів, але між різними комп'ютерами є досить суттєва
різниця, — підсумував Петрик. — Тому зараз доцільно
з'ясувати, що є ознакою поколінь комп'ютерів.
Ознаки, що відрізняють покоління комп'ютерів:
• елементна база (головний розроблений фізиками еле-
мент, що є основою комп'ютера);
• швидкодія;
• обсяг пам'яті;
• пристрої введення та виведення інформації.
Основні характеристики різних комп'ютерних поколінь
ви можете побачити в таблиці, розташованій на форзаці
підручника.
Хлопці уважно роздивилися таблицю, а потім знайшли
комп'ютери всіх указаних поколінь у виставковій залі.
— Дійсно, усі комп'ютери дуже різні, але мають і спільні
риси, а точніше, принципи будови, — підсумував Петрик.
— За останні п'ятдесят років, — продовжував екскурсію
Робот, — у світі комп'ютерів відбулося стільки змін та
відкриттів, скільки не було за
всю історію обчислювальної
техніки. З'явився перший
комп'ютер, який дійсно мож-
на було назвати персональ-
ним (рис. 2.10), було створено
корпорації Майкрософт та
Apple, які досить інтенсивно
розробляли програмне за-
безпечення персональних
комп'ютерів. А це дало змогу
ввести комп'ютери майже
Рис. 2.10. IBM PC — перший
персональний комп'ютер (1981 рік)
28
31. § 2. Архітектура та покоління комп'ютерів
в усі сфери діяльності людини. У 1990 році з'явилася World
Wide Web (Всесвітня Павутина). Тім Бернерс-JIi розробив
мову HTML. Ці відкриття стали основою для появи та
розвитку мережі Інтернет як глобальної інформаційної
мережі, яка охоплює всі країни та всі комп'ютери.
Зараз навіть самий маленький кишеньковий комп'ютер
має більші можливості, ніж суперкомп'ютери минулого,
які займають цілі поверхи нашого музею. Наша з вами
мета — навчитися використовувати цей величезний потен-
ціал та необмежені можливості на користь усім людям.
А майбутнє... Воно залежить від вас самих, адже історія
розвитку обчислювальної техніки ніколи не закінчиться,
і ще невідомо, які рекорди і досягнення чекають на нас
через кілька років.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
3. Опишіть основні досягнення розвитку комп'ютерної техніки, що
відбулися після створення першого персонального комп'ютера.
4. Що розуміють підтерміном «архітектура комп'ютера»?
5. Для чого призначена системна магістраль персонального
комп'ютера?
6. Назвіть основні вузли персонального комп'ютера та їх призна-
чення.
7. Що називають пристроями введення та виведення інформації?
Наведіть приклади таких пристроїв.
8. Які основні одиниці виміру інформації ви знаєте? Як вони
пов'язані між собою?
9. За якими ознаками виділяють різні покоління комп'ютерів?
10. Як і завдяки чому змінювалася елементна база комп'ютерів
різних поколінь?
МАВЧАЛЬНО-ТРЕНУвАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1- Розташуйте наведені назви носіїв інформації
у хронологічному порядку їх появи і застосування
n обчислювальній техніці.
А. Перфострічка. Б. Перфокарта.
В. Компакт-диск.
Г. Магнітний диск. Д. Магнітна стрічка.
29
32. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
2. Розташуйте наведені значення кількості інформації
у порядку їх зростання.
A. 106 Кбайт.
Б. 106 біт.
B. 1024 байт.
Г. 8 000 000 біт.
3. Ця таблиця складається з двох стовпчиків. Треба сфор-
мувати змістові словосполучення з' двох частин (по одному
з кожного стовпчика), що стосуються будови та принципів
дії комп'ютера.
носій процесор
оперативна мережа
центральний забезпечення
операційна принтер
локальна інформації
апаратне система
лазерний пам'ять
системна введення
пристрої шина
4. *Можливо, для відповіді на ці запитання тобі дове-
деться попрацювати з додатковою літературою.
Знайди правильну відповідь:
1. Кого називають першою в історії жінкою-програ-
містом?
A. Софію Ковалевську.
Б. Марію Складовську-Кюрі.
B. Аду Лавлейс.
2. Хто є засновником математичної логіки?
А. Г. Лейбніц. Б. Дж. Буль. В. Б. Паскаль.
3. Коли був створений перший арифмометр?
А. У XIX ст. Б. У X X ст. В. У XVIII ст.
4. Скільки поколінь ЕОМ розглядають до нашого часу?
А. Три. Б. Чотири. В. П'ять.
5. Коли фірма Інтел створила перший у світі мікро-
процесор?
А. У 1971 p. Б. У 1961 p. В. У 1981 p.
3 0
33. § 2. Архітектура та покоління комп'ютерів
5. *У яких одиницях вимірюють...
A. Швидкість передавання інформації?
Б. Роздільну здатність монітора, принтера, сканера?
B. Чутливість комп'ютерної миші?
Г. Швидкість роботи процесора?
Д. Діаметр дискет?
E. Розмір символу?
Є. Швидкість доступу до потрібного місця на диску
для читання чи записування інформації?
• о • о о о о • • • • •
о о • о о • о • • о о •/
о о о о • о • • • • о о
В
о •
о •• • П
• о
о о
о о
• • • о
I • о p • о
• • о о
и
о о
о •
• о
т
• •
о •
о о
б.Завдання від Петрика
У музеї я знайшов шматочок
перфострічки (рис. 2.11), на якій
була записана певна інформація.
Будь ласка, допоможіть мені
розшифрувати отримане з ми-
_ нулого повідомлення. Як ви
вважаєте, які властивості має ця інфор-
мація? р и с . 2.11. Шматочок
перфострічки
7. *Завдання від Дуськи
Наслухавшись в Музеї обчислювальної техніки
про двійкову систему числення, Дуська поспереча-
лася з Тарасиком про те, яке найменше натуральне число
у десятковій системі можна записати лише двома різними
цифрами. Тарасик уважав, що це число 10.
— А посперечаймося на сосиску, що я зможу двома
цифрами записати значно менше число! — запропонувала
Дуся.
— Я думаю, що ти знов не права! — обурився Тара-
сик. — Але якщо ти так хочеш сперечатися, то укладімо
парі!
Як ви думаєте, чи отримає Дуська смачну сосиску і не-
идоволене буркотіння Тарасика?
34. § 3. ПОЧНІМО ПРАЦЮВАТИ
ЗА КОМП'ЮТЕРОМ
3.1 АПАРАТНЕ Т А ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ
Петрик підійшов до щойно власноруч зібраного комп'ю-
тера і ввімкнув його в мережу живлення. Усі завмерли
в очікуванні... Пройшла хвилина, потім друга, далі дуже
повільно потяглася третя, але комп'ютер не працював.
У цей момент до зали зайшов Робот, який пояснив си-
туацію:
— Ви правильно зібрали комп'ютер, але для його роботи
цього недостатньо. Адже в структуру обчислювальної систе-
ми крім апаратного забезпечення, про яке ми вже з вами го-
ворили, входить ще й програмне забезпечення (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Структура обчислювальної системи
— А що це таке? — не зрозумів Тарасик.
— Розгляньмо це на прикладі, — запропонував Робот. —
Зібраний на заводі комп'ютер схожий на маленьку дитину.
На фізичному рівні він може виконувати багато корисних
дій, але поки що не знає, як це зробити. Новий комп'ютер
треба навчити багатьом діям, аби він зміг допомагати нам
у різних сферах життя. Цей процес можна порівняти
з навчанням людини. Дитина росте, розвивається, учиться
розмовляти, здобуває різні практичні навички. Наприклад,
учиться писати, читати, рахувати, міркувати, тобто, розви-
ваючись, здобуває нові знання, нагромаджує інформацію та
вчиться виконувати певні дії. Тому ви вже зрозуміли, що
комп'ютер теж треба вчити, тобто заносити в його пам'ять
потрібну інформацію. Цю інформацію подають у формі спе-
32
35. § 3. Почнімо працювати за комп'ютером
ціальних програм, призначених виконувати певні операції.
А вже після такого навчання, — продовжував пояснення
Робот, — комп'ютеру можна доручати виконувати різну
роботу з інформацією та передавати її результати користу-
вачу. Тому, крім важливої та необхідної складової — апа-
ратного забезпечення, для роботи комп'ютера потрібні
різні програми — програмне забезпечення (ПЗ).
Програмне забезпечення буває різним. Але є обов'язкова
частина, без якої комп'ютер не може працювати. Вона має
назву системне програмне забезпечення. Крім системного,
до складу програмного забезпечення входять також приклад-
не програмне забезпечення та системи програмування.
До системних програм належать операційні системи та
обслуговчі програми, наприклад драйвери різноманітних
пристроїв, тобто програми, що керують роботою апаратних
засобів: сканера, принтера тощо.
Операційна система — це перший і основний набір
програм, що завантажується в комп'ютер одразу після його
вмикання. Сьогодні найвідомішими операційними систе-
мами (ОС) є ОС Microsoft Windows, UNIX і ЇЖ/Х-подібні
системи — Linux, BSD, MacOS.
До прикладного програмного забезпечення відносять
програми, призначені розв'язувати конкретні завдання
в різних сферах діяльності людини (текстові та графічні
редактори, бухгалтерські програми, бази даних, експертні
системи, перекладачі, енциклопедії, навчальні, тестові,
ігрові програми тощо, рис. 3.2.).
І'ис. 3.2. Прикладне програмне забезпечення
33
36. 1
Глава I. Основи роботи за комп'ютером
Рис. 3.3. Система програмування
До систем, програмування належать інструментальні
програмні засоби створювання нових програм (ЛОГО, Visual
Basic, Pascal, Delphi, C, Java тощо, рис. 3.3).
Є різні операційні системи, — продовжував пояснення Ро-
бот. — Але всі вони призначені забезпечувати (рис. 3.4):
• приведення комп'ютера у робочий стан і злагоджену
роботу всіх його частин;
• інтерфейс (діалог, обмін інформацією) між користува-
чем та комп'ютером;
• запуск та виконання різних програм.
Реалізація інтерфейсів]
Рис. 3.4. Призначення операційної системи
3 4
37. § 3. Почнімо працювати за комп'ютером
Перш ніж операційна система почне керувати роботою
вашого комп'ютера, їі треба встановити на комп'ютер.
Тому я хочу подарувати вам компакт-диск з операційною
системою Windows для вашого комп'ютера.
Така назва операційної системи пов'язана з тим, що всю
інформацію подають на моніторі комп'ютера у зручному
графічному вигляді, а саме, у прямокутному полі на екрані
дисплея. Це обмежене рамкою поле дуже схоже на віконце,
тому операційна система й отримала таку назву, оскільки
windows в перекладі з англійської означає вікна. На екрані
комп'ютера можна побачити разом кілька таких вікон, ос-
кільки комп'ютер може одночасно працювати з кількома
програмами. Тому Windows ще називають багатозадачною
системою.
3 цими словами Робот підійшов до нового комп'ютера та
встановив на нього операційну систему Windows.
L P ПЕРЕВіР СЕБЕ * тттшшшяявяшя
* * H . Що таке програмне забезпечення комп'ютера?
2. Які види програмного забезпечення ви знаєте? Для чого створено
кожний вид програмного забезпечення?
3. Яке призначення операційних систем?
4. Чому ОС Windows отримала таку назву? Поясніть зміст фрази
« Windows -графічнаОС».
5. Що розуміють під багатозадачністю ОС?
(3.2 БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS
Усе, що ви бачите на екрані монітора після ввімкнення
комп'ютера і завантаження операційної системи, має на-
їжу Робочий стіл (рис. 3.5). Адже на поверхні Робочого
стола, як на звичайному письмовому, розташовано все
потрібне для роботи. Тут відображено маленькі спеціальні
аображення — значки (піктограми). Серед них є ярли-
ки програм, що їх найчастіше використовують. У нижній
чнотині розміщено панель задач, на якій є найголовніша
киопка Пуск. Саме з цієї кнопки зазвичай розпочинають та
35
38. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
:,:щ. ftwmrt
@» MesssR
jih *шч
щ Ш^тщть
:%$ <*m--.<^w
обов'язково закінчують роботу на комп'ютері. На панелі за-
дач ми можемо побачити назви всіх програм, запущених зараз
на виконання. Прикладні програми, що працюють під ке-
руванням багатозадачної операційної системи Windows, на-
зивають застосунками (у англомовній версії — application).
Оскільки таких програм (застосунків) може бути кілька, то
ми можемо переходити від однієї програми до іншої. При
цьому вікно обраної програми стає активним.
= Пірограма ^МенюПуск гРобочийстіл
#4МАШ&
Ш&щш*ьтшфмт
^•ш '-'да^
9Шт4ШМ»ЯШк
^»(»№fS
«іййиІіМШМЙЙ
«Мк*»»«Ш№Ш
Fwwm*v*WMn
iv:
•~j ^ ш ш
ь ф ШтіШш^ЩіШ^
* •# вдш#$й<і
ftK:SS*
* Ж Ші*$щ0Щ,
»а 4fmm*
* щ одмм,
'^Ш^м^щщ
Ф«»МШ
• ' M ^
зд вдетв»
Ш *#e$.
Щ Ц,щ
%
ЗЩ№щ«щ
^щьи&тш. •
Панель задач
Індикатор
гКнопка Пуск L Кногіка згорнутого застосунка
Рис. 3.5. Основні елементи Робочого столу
Щоб указати комп'ютеру, що саме ви хочете зробити,
використовуйте маніпулятор миша. За допомогою миші
можна виконувати такі дії:
• натиснути клавішу — помістити
вказівник на об'єкт, натиснути клавішу
миші та швидко відпустити її;
• двічі натиснути клавішу — помісти-
ти вказівник на об'єкт, двічі поспіль на-
тиснути і відпустити клавішу миші.
3 6
39. § 3. Почнімо працювати за комп'ютером
Натиснути клавішу потрібно тоді,
коли ви виділяєте чи вибираєте об'єкт
(значок чи пункт меню) або коли
натискаєте на екрані яку-небудь кнопку,
а натиснути двічі — коли відкриваєте
папку чи запускаєте програму.
— Ще мишу можна використову-
вати для того, щоб перетягувати
об'єкти, — зрадів власній обізнаності
Стасик. — Для цього потрібно:
• установити вказівник на потрібний об'єкт;
• натиснути та не відпускати ліву клавішу миші;
• перемістити мишу, стежачи за переміщенням об'єкта;
• відпустити клавішу миші. '
— Ліву клавішу потрібно натискати, коли ви хочете
виконати якусь дію, — продовжив пояснення Робот, — а,
натиснувши праву клавішу миші, ви зможете відкрити так
зване контекстне меню (рис. 3.6). Це меню містить в собі
додаткові опції чи основні дії, які можна виконати на цей
момент над об'єктом.
Найчастіше вам доведеться мати справу з різними типами
вікон, тому поговорімо про це докладніше. Якщо кілька про-
грам працюють одночасно, то вікно програми (застосунка),
розташоване зверху всіх інших, називають активним.
У кожного вікна є (рис. 3.7):
• рядок заголовка, який містить назву запущеної про-
грами. Ще цей рядок використовують для переміщення
вікна по екрану;
• рядок меню, у якому розташовано назви пунктів тексто-
вого меню вікна. Багато застосунків Windows мають майже
однакове меню. Для того щоб відкрити певний пункт ме-
ню, треба натиснути його назву лівою клавішею миші;
• кнопки керування вікном, за допомогою яких можна
змінювати розмір вікнаЯ, згорнути вікноЙІ або взагалі
закрити його S3, закінчивши таким чином роботу від-
повідної програми (застосунка);
• рядок стану, у якому міститься допоміжна інформа-
ція щодо роботи із даним вікном.
Рис. 3.6. Контекстне
37
41. § 3. Почнімо працювати за комп'ютером
Розгорнути
Рядокзаголовка Згорнути і Закрити
Горизонтальна та вертикальна-
смуги прокручування
Рис. 3.9. Вікно ОС Windows
Оскільки иа Робочому столі може одночасно міститися
багато вікон, то операційна система для полегшення ро-
боти з ними пропонує три режими відтворювання вікон
(рис. 3.11):
Рядок заголовка Довідка^ гЗакрити
Полеііл,^м«« >a^#we<
Шрифт Ш '
rteZHEZ-_____ Й Й 5 8 М Я Ш і І ffii#Q .
введення
Поле
вибору
Прапорці
Список
Демонстраційне
вікно
І'ис. 3.10. Вікно ОС Windows
3 9
42. Глава I. Основи роботи за комп'ютером
ПЕРЕВІР tfebfc . ш т ш т я ш ш я ш ж
6. ЩотакеРобочийс7/л,чомуйоготакназивають?
7. Які об'єкти присутні на екрані одразу піспя завантаження Windows7
8. Для чого призначена панель задачі
9. Що таке засюсунокІ
4 0
• нормальний, коли вікно займає частину екрану;
• повноекранний, коли вікно розгорнуте на весь екран;
• кнопка на панелі задач, коли вікно згорнуте.
Змінити режим відтворювання вікна можна, натискаючи
кнопки керування вікном або кнопки на панелі задач.
Вікна можна легко переміщувати по Робочому столу,
а також змінювати їх розміри. Для того щоб зменшити
або збільшити розміри вікна, достатньо перетягнути
один з його кутів або бічних сторін на нове місце.
При цьому вказівник перетворюється у двонапрямлену
стрілку.
Якщо вікно згорнуте, то кнопка з його назвою все одно
залишається на панелі задач.
Рис. 3.11. Режими відтворювання вікон
43. § 3. Почнімо працювати за комп'ютером
10. Назвіть усі відомі вам дії, що їх можна виконати одинарним
натисканням клавіші миші.
11. Назвіть усі відомі вам дії, що їх можна виконати подвійним на-
тисканням клавіші миші.
12. Що таке контекстне меню? Як його викликати?
13. ОпишітьструктурувікнаИЛ'лс/оил.Яків ньомує елементиінтер-
фейсу? Поясніть їх призначення.
14. Які ви знаєте режими відтворювання вікон? Як можна змінювати
режими відтворювання вікон?
15. Яке вікно називають активним? Скільки вікон можуть бути ак-
тивними одночасно?
*Які ознаки активних та неактивних вікон?
16. Як можна переміщувати вікна на екрані?
17. Як змінити розмір вікна?
13.3 ЗАПУСК ПРОГРАМ НА ВИКОНАННЯ.
ПОШУК ФАЙЛІВ ТА ПАПОК
А тепер навчімося запускати на виконання різні про-
грами, установлені на вашому комп'ютері. Найпростіше це
,чробити за допомогою кнопки Пуск. Натискаючи цю кноп-
ку, ми відкриваємо м,еню, яке містить вкладки та основні
дії, що їх можна зараз виконати. Оскільки ми хочемо за-
пустити програму, то обираємо підменю Програми, а потім,
знайшовши назву потрібної програми, натискаємо її. Для
цього наводимо вказівник на назву програми й натискаємо
лівою клавішею миші.
Але це не єдиний спосіб запустити програму. Найчасті-
ше користуються ще такими трьома способами:
• за допомогою відповідних ярликів на Робочому столі;
• задопошотоювікнаПровідника;
• за допомогою ярлика Мій комп'ютер.
І'озглянемо ці способи детальніше.
Напустити потрібну програму за допомогою розташовано-
to на Робочому столі ярлика можна так. Знаходимо на Робо-
чому столі ярлик, назва якого збігається з назвою потрібної
програми, та двічі натискаємо його лівою клавішею миші.
41
