Проєкт закону №2411 був внесений до парламенту Кабінетом Міністрів України з метою узгодження положень КПК про кримінальні проступки з рекомендаціями висновку Генерального директорату з прав людини та верховенства права від 9 жовтня 2018 року (Висновок). Експертна оцінка зазначає, що запропоновані зміни у законопроекті №2411узгоджують КПК з Висновком, проте два питання, порушені в останньому, все ж потребують подальшої уваги.
В Узагальненні виявлені найбільш загальні проблеми застосування положень у сфері кримінальної відповідальності за корупційні злочини. Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу.
У висновку виявлені неузгодженості в законодастві, яке стосується відповідальності за корупційні злочини. Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Черговий (двадцятий перший) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис трьох справ проти України, які здебільшого стосувались порушень прав на свободу та особисту недоторканність
В Узагальненні виявлені найбільш загальні проблеми застосування положень у сфері кримінальної відповідальності за корупційні злочини. Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу.
У висновку виявлені неузгодженості в законодастві, яке стосується відповідальності за корупційні злочини. Видання здійснено за підтримки Європейського Союзу.
Огляд практики Європейського суду з прав людиниPravotv
Черговий (двадцятий перший) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис трьох справ проти України, які здебільшого стосувались порушень прав на свободу та особисту недоторканність
Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав ...radaprogram
Правовим базисом регіональної системи захисту прав людини Ради Європи
(далі — РЄ) є Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних
свобод 1950 р. (далі — ЄКПЛ). Втім, з розвитком Ради Європи та системи захисту
прав людини під її егідою, а також з поглибленням діяльності Європейського
суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) на перший план у досягненні цілей Конвенції
почали виходити рішення цього Суду, правові принципи та стандарти, вироб-
лені ним на основі зазначеної Конвенції .
ЄСПЛ вже декілька десятиліть розглядає ЄКПЛ як «живий інструмент»,
керуючись у своїх рішеннях не статичними, одного разу прийнятими нормами,
а реально наявними правовідносинами, особливостями правових систем,
культур, правосвідомості різних держав-членів РЄ. Тому можна говорити про
«вирівнювання» ролі і місця у цій системі захисту прав людини норм власне
Конвенції та рішень, стандартів і принципів, вироблених Судом. Еволюційний
підхід до ЄКПЛ (тлумачення її положень в еволюції та у відповідності до
змінних правовідносин) було викладено у рішеннях «Тайрер проти Сполученого
Королівства» від 25 квітня 1978 р., «Маркс проти Бельгії » від 13 червня 1979 р. та
багатьох інших: «Суд звертає увагу на те, що Конвенція є живим інструментом
і …повинна тлумачитися з точки зору умов сьогоднішнього дня» (в подальшому
такий підхід отримав назву «методу еволюційного тлумачення Конвенції », а
сама Конвенція — «живого інструмента»)1
.
Відтак практика ЄСПЛ із застосування Конвенції , тлумачення норм та
стандартів, закладених в ній, як і діяльність інших органів РЄ із застосування і
реалізації цих рішень, зробили рішення цього Суду ключовими в усій системі
правозахисту РЄ.
З іншого боку, в сучасному міжнародному праві в цілому значно зростає
роль рішень міжнародних судів, як джерела права. Цей процес багато в
чому двосторонній. Так, за висновком професора І.І. Лукашука, ще з кінця
минулого століття «тенденція до зростання ролі судів держав у функціонуванні
міжнародного права стає все більш очевидною. Від цієї ролі значною мірою
залежить дія як міжнародної, так і національних правових систем»2.
Тому роль рішень і практики ЄСПЛ виходить далеко за межі ординарних
міжнародно-правових зобов’язань держави.
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
Висновок щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування
У 2017 році в Україні на законодавчому рівні реформовано інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Зміни були спрямовані на те, щоб підвищити ефективність цього інституту, але з іншого боку, - мінімізувати можливості використання його для тиску на суддів. Дисциплінарні повноваження зосереджені у Вищій раді правосуддя (раніше – їх здійснювали Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня суду, де обіймав посаду суддя).
Предметом цього дослідження стала дисциплінарна практика дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, а також практика перегляду рішень дисциплінарних палат у Вищій раді правосуддя та суді. До уваги бралися рішення дисциплінарних палат 2017 року, а також подальша практика перегляду цих рішень Вищою радою правосуддя і Верховним Судом (станом на 10 липня 2018 року).
Експерти Ради Європи оцінили законопроект №1008 щодо судової реформиssuserab165d
Європейські експерти надали оцінку законопроекту Президента №1008 стосовно скорочення Верховного Суду, перезапуску ВККС та нового порядку обрання судових органів.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії України»
Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності я...Constantine Zerov
Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності як дороговказ для гармонізації українського законодавства до європейських стандартів. Зеров К.О.
Круглий стіл «Актуальні проблеми реформування національної системи правової охорони інтелектуальної власності у контексті європейської інтеграції України»Київ 25 травня 2018 р.
Висновок до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ...Pravotv
У вівторок, 1 грудня, ц.р. п. Даніель ПОПЕСКУ, Керівник Департаменту демократі та врядування Ради Європи представив народним депутатам України висновок Ради Європи щодо законопроекту про місцеві державні адміністрації.
Касаційні фільтри у цивільних справах: плюси та мінуси останніх законодавчих ...Pravotv
«Застосування ВС нових касаційних фільтрів на початковому етапі не має бути формальним», – Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник
ВРП пропонує істотно доопрацювати законопроєкт щодо забезпечення поетапного в...Pravotv
Про це йдеться у консультативному висновку Вищої ради правосуддя щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (№ 3985).
Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав ...radaprogram
Правовим базисом регіональної системи захисту прав людини Ради Європи
(далі — РЄ) є Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних
свобод 1950 р. (далі — ЄКПЛ). Втім, з розвитком Ради Європи та системи захисту
прав людини під її егідою, а також з поглибленням діяльності Європейського
суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) на перший план у досягненні цілей Конвенції
почали виходити рішення цього Суду, правові принципи та стандарти, вироб-
лені ним на основі зазначеної Конвенції .
ЄСПЛ вже декілька десятиліть розглядає ЄКПЛ як «живий інструмент»,
керуючись у своїх рішеннях не статичними, одного разу прийнятими нормами,
а реально наявними правовідносинами, особливостями правових систем,
культур, правосвідомості різних держав-членів РЄ. Тому можна говорити про
«вирівнювання» ролі і місця у цій системі захисту прав людини норм власне
Конвенції та рішень, стандартів і принципів, вироблених Судом. Еволюційний
підхід до ЄКПЛ (тлумачення її положень в еволюції та у відповідності до
змінних правовідносин) було викладено у рішеннях «Тайрер проти Сполученого
Королівства» від 25 квітня 1978 р., «Маркс проти Бельгії » від 13 червня 1979 р. та
багатьох інших: «Суд звертає увагу на те, що Конвенція є живим інструментом
і …повинна тлумачитися з точки зору умов сьогоднішнього дня» (в подальшому
такий підхід отримав назву «методу еволюційного тлумачення Конвенції », а
сама Конвенція — «живого інструмента»)1
.
Відтак практика ЄСПЛ із застосування Конвенції , тлумачення норм та
стандартів, закладених в ній, як і діяльність інших органів РЄ із застосування і
реалізації цих рішень, зробили рішення цього Суду ключовими в усій системі
правозахисту РЄ.
З іншого боку, в сучасному міжнародному праві в цілому значно зростає
роль рішень міжнародних судів, як джерела права. Цей процес багато в
чому двосторонній. Так, за висновком професора І.І. Лукашука, ще з кінця
минулого століття «тенденція до зростання ролі судів держав у функціонуванні
міжнародного права стає все більш очевидною. Від цієї ролі значною мірою
залежить дія як міжнародної, так і національних правових систем»2.
Тому роль рішень і практики ЄСПЛ виходить далеко за межі ординарних
міжнародно-правових зобов’язань держави.
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
Висновок щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування
У 2017 році в Україні на законодавчому рівні реформовано інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Зміни були спрямовані на те, щоб підвищити ефективність цього інституту, але з іншого боку, - мінімізувати можливості використання його для тиску на суддів. Дисциплінарні повноваження зосереджені у Вищій раді правосуддя (раніше – їх здійснювали Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня суду, де обіймав посаду суддя).
Предметом цього дослідження стала дисциплінарна практика дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, а також практика перегляду рішень дисциплінарних палат у Вищій раді правосуддя та суді. До уваги бралися рішення дисциплінарних палат 2017 року, а також подальша практика перегляду цих рішень Вищою радою правосуддя і Верховним Судом (станом на 10 липня 2018 року).
Експерти Ради Європи оцінили законопроект №1008 щодо судової реформиssuserab165d
Європейські експерти надали оцінку законопроекту Президента №1008 стосовно скорочення Верховного Суду, перезапуску ВККС та нового порядку обрання судових органів.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії України»
Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності я...Constantine Zerov
Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності як дороговказ для гармонізації українського законодавства до європейських стандартів. Зеров К.О.
Круглий стіл «Актуальні проблеми реформування національної системи правової охорони інтелектуальної власності у контексті європейської інтеграції України»Київ 25 травня 2018 р.
Висновок до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ...Pravotv
У вівторок, 1 грудня, ц.р. п. Даніель ПОПЕСКУ, Керівник Департаменту демократі та врядування Ради Європи представив народним депутатам України висновок Ради Європи щодо законопроекту про місцеві державні адміністрації.
Касаційні фільтри у цивільних справах: плюси та мінуси останніх законодавчих ...Pravotv
«Застосування ВС нових касаційних фільтрів на початковому етапі не має бути формальним», – Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник
ВРП пропонує істотно доопрацювати законопроєкт щодо забезпечення поетапного в...Pravotv
Про це йдеться у консультативному висновку Вищої ради правосуддя щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (№ 3985).
Проект ЗАКОНУ УКРАЇНИ
Про внесення змін до Митного кодексу України
щодо питань здійснення екологічного та радіологічного контролю товарів та транспортних засобів
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткув...Pravotv
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих адвокатом, який зареєстрований як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність
Графік проведення співбесід кандидатів на вакантні адміністативні посади в ор...
Рада Європи надає експертну оцінку проєкту Закону № 2411
1. Експертна оцінка проєкту Закону №2411 «Про внесення змін до
Кримінального процесуального кодексу України» від 11 листопада
2019 року з метою узгодження Кодексу з Висновком Генерального
директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи DGI
(2018)07 від 9 жовтня 2018 року
Експертна оцінка підготовлена під егідою проєкту Ради Європи
«Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України»
на основі експертизи-рецензії пана Джеремі МакБрайда на початковий
аналіз, здійснений паном Євгеном Крапивіним
2. 2
А. ВСТУП
1. Ця експертна оцінка стосується проєкту Закону №2411 «Про внесення змін до
Кримінального процесуального кодексу України» від 11 листопада 2019 року з
метою узгодження Кодексу з Висновком Генерального директорату з прав
людини та верховенства права Ради Європи DGI (2018)07 від 9 жовтня 2018
року (далі – «Законопроєкт»).
2. Законопроєкт внесено до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України.
3. У цій експертній оцінці розглянуто питання про те, чи дійсно вдасться досягнути
мети Законопроєкту, а саме – узгодження Кримінального процесуального кодексу
(далі – «Кодекс») із Висновком Генерального директорату з прав людини та
верховенства права Ради Європи DGI(2018)07 від 9 жовтня 2018 року (далі –
«Висновок 2018»), за допомогою запропонованих у документі змін.
4. Висновок 2018 року ґрунтувався на проєкті Закону України № 7279 «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення
досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»
(далі – «Законопроєкт № 7279»). Не всі положення, які стосуються Кодексу та
які були прокоментовані у Висновку 2018 року, прийнято саме в тому вигляді, у
якому їх представлено в Законопроєкті № 7279, але жодна з таких розбіжностей
не є суттєвою для цієї експертної оцінки.
5. Ця експертна оцінка ґрунтується на англомовному неофіційному перекладі
Законопроєкту, який надав Секретаріат Ради Європи.
6. Експертна оцінка була підготована на основі експертизи-рецензії Джеремі
Макбрайда (Jeremy McBride)1
на початковий аналіз Євгена Крапивіна2
під
егідою проєкту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної
юстиції України».
В. ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ
7. Зміни, запропоновані в Законопроєкті, виражено в чотирьох формах, а саме:
(а) повне виключення положень (або їхніх частин), які оцінювали як
проблематичні у Висновку 2018 року,
(б) зміна таких положень,
(в) подальші зміни, що випливають з блоків (а) та (б) вище, та
(г) інші питання, які не розглянуто у Висновку 2018 року.
1
Монктон Чемберс, барістер (Лондон) та запрошений професор, Центральноєвропейський університет
(Будапешт).
2
Український юрист, експерт з кримінальної юстиції в ГО «Центр політико-правових реформ»,
національний консультант проєкту «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції»
3. 3
8. Перша група включає пункт 71
частини першої статті 3, статтю 391
, частину
одинадцяту статті 216, частину четверту статті 218, частину третю статті 298,
статтю 2981
, частину другу та четверту статті 2982
, статтю 2983
, частину другу
статті 2984
, частину другу статті 2985
, частину першу статті 299, частину першу,
другу, четверту і п’яту статті 301, та частину першу і другу статті 381.
9. Таким чином, ці зміни були б цілком доречні.
10. Третя група охоплює зміни, які будуть внесені до пункту 19 частини першої
статті 3, статті 83, статті 167, пункту першого частини четвертої статті 219,
статті 290, частини другої та третьої статті 294, частини першої статті 298 та
статті 314.
11. Жодна з цих запропонованих змін не буде проблематичною.
12. Четверта група включає пункт восьмий частини першої статті 3 та частину
восьму статті 95, які передбачають невеликі технічні коригування, проте жодна
з них не становитиме проблем.
13. Положення другої групи, до яких вносяться зміни відповідно до Висновку 2018
року, це пункт 41
частини першої статті 3, частина третя статті 38, стаття 401
,
стаття 71, пункт п’ятий частини першої статті 169, стаття 214, частина друга
статті 217, частина третя статті 219, частина перша статті 300, частина третя
статті 381, частина перша статті 382, їх послідовно розглянуто нижче.
Пункт 41
частини першої статті 3
14. Запропонована зміна фактично спрощує визначення терміна «дізнавач» шляхом
вилучення детального переліку органів і лише зберігає більш загальне
посилання на органи, уповноважені Кодексом проводити досудове
розслідування кримінальних проступків. Такий підхід дозволяє уникнути
непотрібного дублювання зі статтею 38 і в поєднанні з іншими змінами
фактично означає, що більше не існуватиме окремої структури для
розслідування кримінальних проступків.
15. Отже, питання, яке викликало стурбованість у Висновку 2018 року, вдасться
вирішити через запропоновану зміну.
Частина третя статті 38
16. Запропонована зміна, яка виключить «підрозділи дізнання або», стане
елементом спрощення структури, що й було рекомендовано у Висновку 2018
року. Таким чином, це було б доречно.
Стаття 401
17. Запропонована зміна виключить частини з другої по четверту, які
встановлюють повноваження дізнавача і щодо яких у Висновку 2018 року було
4. 4
висловлено певну занепокоєність, а також питання, пов'язані зі здійсненням
таких повноважень. Унаслідок цього дізнавача буде наділено тими ж
повноваженнями, що й слідчого.
18. Отже, питання, яке викликало стурбованість у Висновку 2018 року, вдасться
вирішити через запропоновану зміну.
Стаття 71
19. Комбінований ефект запропонованої зміни до частини другої статті 71 і
виключення доданого раніше пункту сьомого частини четвертої статті 71,
дозволить усунути те занепокоєння, яке містить Висновок 2018 року, оскільки
спеціаліст більше не зможе робити висновків щодо різних дій до внесення
інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що відтак потенційно
виключить можливість участі підозрюваного в таких діях.
20. Отже, питання, яке викликало стурбованість у Висновку 2018 року, вдасться
вирішити через запропоновану зміну.
Пункт 5 частини першої статті 169
21. Запропонована зміна передбачає виключення раніше внесеного положення, що
стосується припинення тимчасового вилучення майна у справах про
кримінальні проступки, яке у Висновку 2018 року було визнано таким, що
породжує невизначеність у контексті застосовності до них інших положень
частини першої статті 169.
22. Отже, питання, яке викликало стурбованість у Висновку 2018 року, вдасться
вирішити через запропоновану зміну.
Стаття 214
23. Пропоновані зміни спричинять виключення раніше внесених правок до частини
першої та третьої статті 214. Вони стосувалися призначення дізнавача (і,
зокрема, його призначення керівником органу дізнання) та наділення його
різними повноваженнями щодо розслідування до внесення відомостей до
Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо яких у Висновку 2018 року було
висловлено занепокоєння.
24. Таким чином, питання, які викликали стурбованість у Висновку 2018 року,
будуть вирішені завдяки пропонованим змінам.
Частина друга статті 217
25. Запропонована зміна виключає останнє речення, що скасовує застосування
глави 25, яка стосується особливостей досудового розслідування щодо
кримінальних проступків. Як така, вона залишає основну частину правки, яка
було предметом занепокоєння у Висновку 2018 року. Проте сутність
5. 5
вираженого в ньому занепокоєння пов'язана з тим, що воно по суті було
обумовлено існуванням окремих слідчих структур, яких більше не буде. Крім
того, інші запропоновані зміни, які вже було обговорено, і пропоноване
виключення останнього речення з цього положення означатимуть, що одні й ті
ж правила досудового розслідування застосовуватимуться як щодо злочину, так
і щодо кримінального проступку.
26. Таким чином, занепокоєння, висловлене у Висновку 2018 року, більше не буде
виникати з огляду на пропоновану зміну та інші пропоновані зміни.
Частина третя статті 219
27. Пропонована зміна до частини третьої статті 219 встановлює строк закінчення
досудового розслідування, який складає 20 днів із моменту вручення
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку. Такий підхід
усуває надмірно велику кількість граничних строків у наявному положенні для
кримінальних проступків і приймає рекомендацію про єдиний граничний строк,
який складає 20 днів. Відтак це доречно.
Частина перша статті 300
28. Запропонована зміна виключить раніше внесену правку, яка дозволяє відбирати
пояснення, проводити медичне освідування та виконувати низку інших дій. Це
обумовлюється їх виключенням з частини третьої статті 214 – усунення питань,
що викликають занепокоєння у Висновку 2018 року, – а відтак буде доречним.
29. Водночас занепокоєння, про яке йшлося у Висновку 2018 року і яке стосувалося
перегляду практики проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що
застосовуються до всіх кримінальних проступків, як виглядає, не взято до уваги.
Це потенційно проблематично, якщо взяти до уваги те, що Висновок 2018 року
нагадав про стурбованість Європейського суду з прав людини щодо
використання таких повноважень стосовно занадто широкого кола
правопорушень3
.
30. Таким чином, було б доцільно обмежити коло кримінальних проступків, щодо
яких можуть проводитись негласні слідчі (розшукові) дії.
Частина третя статті 301
31. Пропонована зміна замінить положення, що стосується тривалості затримання
особи, положенням, яке стосується відкриття матеріалів іншій стороні. Зміст
останнього положення цілком доречний.
Частина третя статті 381
32. Жодних змін до цього положення не запропоновано. Однак обґрунтування його
збереження є сумнівним, оскільки в ньому відсутній основний зміст щодо
здійснення провадження, незважаючи на умову, що «спрощене провадження
3
Див. «Йордачі та інші проти Молдови» (Iordachi and Others v. Moldova), № 25198/02, 10 лютого 2009
року, п. 44.
6. 6
щодо кримінальних проступків здійснюється» з урахуванням викладених у
ньому положень. Це положення також не мало б сенсу, якби слово «параграф»
замінили б словом «стаття», оскільки єдина форма спрощеної процедури зараз
передбачена в частині другій цієї статті, яка була визнана проблематичною у
Висновку 2018 року і яку у кожному разі виключать Законопроєктом.
33. Отже, необхідно або наповнити цей пункт змістом, або вилучити фразу «з
урахуванням положень цього параграфа».
Частина перша статті 382
34. Запропонована зміна вимагатиме вивчення матеріалів до ухвалення «вироку».
35. Отже, питання, яке викликало стурбованість у Висновку 2018 року, вдасться
вирішити через запропоновану зміну.
С. ВИСНОВОК
36. Пропоновані Законопроєктом зміни загалом узгоджують положення Кодексу з
Висновком 2018 року.
37. Два питання все ще потребують уваги. Перше, це необхідність перегляду
застосування негласних (слідчих) дій до кримінальних проступків загалом, що
передбачається частиною першою статті 300. Друге, у частині третій статті 381
треба або додати змісту, або виключити фразу «з урахуванням положень цього
параграфа».