Доповідь професора Львівської комерційної академії Анатолія Мокія на круглому столі «Співпраця Україна - ЄС: модель інноваційного розвитку транскордонних регіонів»
-Нинішня економічна політика в Україні є похідною від економічної системи і націлена на обслуговування інтересів окремих груп. Люди, що отримують ресурс у вигляді влади, конвертують його у свої доходи. Економічна політика в цій системі служить інструментом підтримки електоральних переваг через популізм та соціальні гарантії, які люди отримують без відповіді на питання – «як збільшити добробут населення».
9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією.
Цього дня 9 грудня 2003 року на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції (ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року).
Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покаранню винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.
Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.
Ігор Коліушко, Віктор Тимощук, Олександр Банчук, Ірина Бекешкіна та ін., Центр політико-правових реформ, Фонд "Демократичні ініціативи". — К. Москаленко О.М. ФОП, 2009. — 196 с. У звіті представлені результати дослідження корупційних ризиків у двох сферах діяльності органів публічної адміністрації: надання адміністративних послуг та контрольно-наглядовій діяльності. З цією метою було здійснено камеральний аналіз потенційних корупційних ризиків, сформульовано рекомендації щодо їх усунення (мінімізації), а також проведено оцінку обґрунтованості названих ризиків та запропонованих рекомендацій з використанням загального анкетування (опитування) населення, фокус-груп з підприємцями та глибинних інтерв'ю з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Аналітична частина дослідження проводилася Центром політико-правових реформ протягом січня 2008 — квітня 2009 років. Соціологічна частина дослідження проводилася фондом "Демократичні ініціативи" у березні 2009 року.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
Концепція соціально-економічного розвитку України на 2014-2015 рр. (від експе...Kukurudziak Ivan
В концепції зазначається певний план змін,що враховує поточні-економічні проблеми України та методи їх подолання у світовому контексті.
Концепція була розроблена
Групою "Економічна стратегія" Візійного проекту "Нова країна" в 2014 році
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
Пропозиції можливої організаційної структури для втілення інституціонального ...Журнал Роботодавець
Україна знов намагається вдосконалити податкову та митну складові, які є механізмом наповнювання її бюджету («Реформа ДФС – ключовий пріоритет не тільки для Мінфіну, а й для всього державного апарату»).
The article examines the theoretical and methodological problems of definition and study the asymmetry of the business sector as part of sustainable economic development of Ukraine and the proposed structure of the study.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки. Оцінка охоплює 2019 і 2020 роки, а також окремі події 2021 року.
Цей Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної внутрішньої оцінки прогресу країни в антикорупції, яка вперше була застосована при підготовці аналогічного Звіту у 2015 році, за чотирма напрямами: 1) антикорупційна політика; 2) запобігання корупції; 3) криміналізація корупції і правоохоронна діяльність; 4) міжнародне співробітництво.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
Моніторинговий звіт щодо ефективності реалізації Національним агентством з питань запобігання корупції у 2016-2018 роках адміністративно-юрисдикційної функції в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов’язані з корупцією (станом на 1 червня 2018 року).
Протягом півроку Центр політико-правових реформ здійснював моніторинг виконання НАЗК адміністративно-юрисдикційної функції в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов’язані з корупцією (статті 172-4–172-9 КУпАП України). Це дозволило не тільки визначити основні проблеми у сфері протидії корупції, а й запропонувати певні шляхи їхнього вирішення.
Інтеграція правового аспекту моделі
соціально-відповідальної поведінки
в навчально-виховний процес,
як засіб реалізації
Національної стратегії у сфері прав людини
Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної внутрішньої оцінки прогресу країни в антикорупції, яка вперше була застосована при підготовці аналогічного Звіту у 2015 році й охоплює такі чотири напрями: 1) антикорупційна політика; 2) запобігання корупції; 3) криміналізація корупції та правоохоронна діяльність; 4) міжнародне співробітництво. Видання здійснено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
More Related Content
Similar to «Стратегії розвитку України до 2060 р.»
-Нинішня економічна політика в Україні є похідною від економічної системи і націлена на обслуговування інтересів окремих груп. Люди, що отримують ресурс у вигляді влади, конвертують його у свої доходи. Економічна політика в цій системі служить інструментом підтримки електоральних переваг через популізм та соціальні гарантії, які люди отримують без відповіді на питання – «як збільшити добробут населення».
9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією.
Цього дня 9 грудня 2003 року на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції (ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року).
Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покаранню винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.
Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.
Ігор Коліушко, Віктор Тимощук, Олександр Банчук, Ірина Бекешкіна та ін., Центр політико-правових реформ, Фонд "Демократичні ініціативи". — К. Москаленко О.М. ФОП, 2009. — 196 с. У звіті представлені результати дослідження корупційних ризиків у двох сферах діяльності органів публічної адміністрації: надання адміністративних послуг та контрольно-наглядовій діяльності. З цією метою було здійснено камеральний аналіз потенційних корупційних ризиків, сформульовано рекомендації щодо їх усунення (мінімізації), а також проведено оцінку обґрунтованості названих ризиків та запропонованих рекомендацій з використанням загального анкетування (опитування) населення, фокус-груп з підприємцями та глибинних інтерв'ю з посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Аналітична частина дослідження проводилася Центром політико-правових реформ протягом січня 2008 — квітня 2009 років. Соціологічна частина дослідження проводилася фондом "Демократичні ініціативи" у березні 2009 року.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
Концепція соціально-економічного розвитку України на 2014-2015 рр. (від експе...Kukurudziak Ivan
В концепції зазначається певний план змін,що враховує поточні-економічні проблеми України та методи їх подолання у світовому контексті.
Концепція була розроблена
Групою "Економічна стратегія" Візійного проекту "Нова країна" в 2014 році
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
Пропозиції можливої організаційної структури для втілення інституціонального ...Журнал Роботодавець
Україна знов намагається вдосконалити податкову та митну складові, які є механізмом наповнювання її бюджету («Реформа ДФС – ключовий пріоритет не тільки для Мінфіну, а й для всього державного апарату»).
The article examines the theoretical and methodological problems of definition and study the asymmetry of the business sector as part of sustainable economic development of Ukraine and the proposed structure of the study.
У Звіті представлена громадська оцінка стану справ зі здійсненням антикорупційної реформи в Україні, яка є продовженням попередніх трьох звітів за період з 2013 по 2018 роки. Оцінка охоплює 2019 і 2020 роки, а також окремі події 2021 року.
Цей Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної внутрішньої оцінки прогресу країни в антикорупції, яка вперше була застосована при підготовці аналогічного Звіту у 2015 році, за чотирма напрямами: 1) антикорупційна політика; 2) запобігання корупції; 3) криміналізація корупції і правоохоронна діяльність; 4) міжнародне співробітництво.
Видання містить не лише аналіз ситуації, статистичні дані та іншу інформацію, а й конкретні висновки і рекомендації для законодавця та правозастосовних органів. Воно буде корисним для посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських активістів, журналістів, науковців тощо, які займаються проблемами запобігання корупції.
Моніторинговий звіт щодо ефективності реалізації Національним агентством з питань запобігання корупції у 2016-2018 роках адміністративно-юрисдикційної функції в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов’язані з корупцією (станом на 1 червня 2018 року).
Протягом півроку Центр політико-правових реформ здійснював моніторинг виконання НАЗК адміністративно-юрисдикційної функції в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов’язані з корупцією (статті 172-4–172-9 КУпАП України). Це дозволило не тільки визначити основні проблеми у сфері протидії корупції, а й запропонувати певні шляхи їхнього вирішення.
Інтеграція правового аспекту моделі
соціально-відповідальної поведінки
в навчально-виховний процес,
як засіб реалізації
Національної стратегії у сфері прав людини
Звіт підготовлено на основі спеціально розробленої методології комплексної внутрішньої оцінки прогресу країни в антикорупції, яка вперше була застосована при підготовці аналогічного Звіту у 2015 році й охоплює такі чотири напрями: 1) антикорупційна політика; 2) запобігання корупції; 3) криміналізація корупції та правоохоронна діяльність; 4) міжнародне співробітництво. Видання здійснено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Similar to «Стратегії розвитку України до 2060 р.» (20)
Резюме до Альтернативного звіту з оцінки ефективності впровадження державної ...
«Стратегії розвитку України до 2060 р.»
1. д.е.н., проф. Мокій А.І.
Львівська комерційна академія
«Напрями проблемно-цільового
програмування стратегії соціально-
економічного розвитку України»
1
28 вересня 2010, Київ
МАТЕРІАЛИ ДО РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ
КОМІТЕТУ З ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ
2. Концептуальні підходи до формування «Стратегії
розвитку України до 2060 р.» з урахуванням
принципів національної безпеки України
2
4. Цільові орієнтири та індикатори критеріальних
обмежень моделі збалансованого обмеженого
соціально-економічного розвитку України, 2008 р.
4
5. Багатофокусна модель системної легалізації
економіки та протидії корупції у взаємозв’язку з
забезпеченням економічної безпеки держави та
збалансованим соціально-економічним розвитком
5
де BPI – індекс хабародавців; CPI – індекс сприйняття корупції; WGI – індикатори державної влади у різних країнах світу; GCB – барометр
глобальної корупції; Legal – частка тіньового сектора; InHHT – деструктивний вплив „highhume” технологій; “InIT” – неефективність
трансплантації інститутів; Р – чисельність економічно активного населення (млн. осіб); Т – якість довкілля (інтегральний індекс природного
балансу); Х – якість суспільних інституцій (інтегральний показник якості інституціонального базису); R – сумарна вартість капітальних активів
(млрд грн); І – рівень розвитку технологій (індекс технологічної оснащеності); QLI – індекс якості життя; FBI – індекс природного балансу.
6. Етапи запровадження макромоделі збалансованого
соціально-економічного розвитку
Концепція
Стратегія реалізації
Інституційний базис
−законодавчі акти;
−нормативно-розпорядчі
документи
−неформальні інститути;
−громадянське суспільство
Зовнішні впливи
Багатофокусне
управління
(регулювання)
процесом
легалізації і
протидії корупції
Організації
Посилення
конкурентоспроможності
легального
господарювання
Руйнування
фінансового базису
іллегальної економіки
та корупції
−протидія тінізації суспільно-політичного
процесу;
−протидія порушенню прав
інтелектуальної власності;
−декриміналізація підприємницького
середовища;
−протидія контрабанді та зловживанням
в митній сфері;
−протидія „академічній” корупції;
−протидія тінізації функціонування
релігійних організацій та благодійних
фондів
−„обмежена” амністія капіталів;
−легалізація ринків сільськогосподарської продукції;
−легалізація ринку праці;
−поглиблення євроінтеграції;
−зміцнення економічної безпеки держави
7. Принципи реалізації макромоделі
збалансованого розвитку:
наукова обґрунтованість;
системність;
послідовність і врахування траєкторії попереднього
розвитку;
врахування економічних інтересів усіх верств
населення, задіяних у неофіційній господарській
діяльності;
посилення дії мотиваційних, а не репресивних
заходів легалізації економіки; забезпечення
прозорості законодавчої та судової системи;
врахування вірогідних впливів зовнішніх та
внутрішніх екстерналій;
збалансованість витрат та доходів і застосування
критеріальних обмежень ефективності економічної
безпеки держави при реалізації заходів досягнення
проблемно-цільових індикаторів.
8. Позиції 168 країн світу за ступенем взаємозв’язку
індекса сприйняття корупції та обсягу ВВП, за
даними 2009 р.
8
9. Основні сфери реалізації багатофокусної моделі легалізації
економіки та протидії корупції в системі забезпечення
економічної безпеки та збалансованого соціально-
економічного розвитку України у сфері легалізації
економіки та протидії корупції:
інституційна;
соціальна;
гуманітарна;
інформаційна;
технологічна.
10. Базові складники системи, успішність легалізації у яких
має безпосередній вплив на стратегічний розвиток:
(а) у сфері посилення якості людського капіталу – протидія
корупції у сфері освіти, науки та охорони здоров’я;
(б) в інститу-ційній сфері – забезпечення прав власності,
мінімізація впливу нераціональної „трансплантації”
інститутів, посилення контролю над фінансуванням
політичного процесу, реформування митних органів;
(в) в інформаційно-технологічній сфері – захист прав
інтелектуальної власності; посилення контролю над
трансфером інформації та елімінування деструктив-ного
впливу „high-hume” технологій;
(г) в економічній сфері – посилення мотивації легальної
діяльності суб’єктів господарювання та
конкурентоспроможності легального сектора в противагу
тіньовому сектору економіки.
11. МОДЕРНІЗАЦІЙНА ПАРАДИГМИ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»
ВИХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ:
Процеси глобалізації супроводжуються
загрозливими для національних
економік наслідками. Посилюється
невизначеність світового розвитку в
різних сферах, загрозливими є
масштаби проблем демографічної,
економічної, технологічної та
екологічної безпек.
12. ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:
проентропійному характері формування
глобальної економіки;
невизначеності і непрогнозованості глобалізації як
процесу формування світової економіки;
посиленні впливу глобалізації на розвиток
національних соціально-економічних систем.
З цим пов’язана гіпотеза про необхідність постійної
модернізації зовнішньоекономічної політики і
статегії держави відповідно до викликів
глобалізації. При цьому вважається за доцільне
врахування досвіду зовнішньоекономічного
стратегічного програмування Франції –
батьківщини загальнонаціонального економічного
програмування індикативного характеру.
13. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ
АНТИКОРУПЦІЙНОГО КОМІТЕТУ:
ВИХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ:
корупція щільно взаємопов’язана з тінізацією
економіки (одночасно є її чинником та наслідком),
що загрожу економічній, а відтак, національній
безпеці держави та стратегічному розвитку
соціально-економічної системи;
попри ствердження окремих науковців та
представників влади щодо частково позитивних
наслідків корупції для активізації
підприємницького сет середовища та оптимізації
факторів виробництва, у довгостроковій
перспективі вона стає передумовою для
структурних деформацій, диспропорцій та загрози
майбутнього соціально-економічного розвитку.
14. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ:
системність (реалізацію антикорупційних дій потрібно здійснювати
виключно у межах попередньо сформованої стратегії та макромоделі
соціально-економічного розвитку (часовий горизонт 50 років) з чітко
окресленою національною ідеєю, доктриною національної, у тому числі
економічної безпеки, тактичних та стратегічних цілей);
комплексність (лише сукупність структурно- та логічно пов’язаних
антикорупційних дій та заходів з протидії тінізації економіки сприятиме
легалізації суспільно- та соціально-економічних відносин у нашій
країні);
симетричність відносин із зовнішніми партнерами (зважаючи на істотне
поширення явищ корупції та тінізації економіки не лише у
транзитивних економіках та країнах, що розвиваються, але й у
розвинених (Італія, Іспанія, Португалія, Греція) необхідно
запроваджувати принципи стратегічного партнерства та укладати дво-
та багатосторонні взаємовигідні угоди у сфері протидії тінізації та
корупції);
проблемно-цільовий підхід (дослідження та розробка корупційної
активності в окремих галузях, секторах та сферах та розробка
адаптованих механізмів та інструментів протидії);
тотожність правозастосування до всіх верств населення.
15. ПРІОРИТЕНІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНІ
ЗРУШЕННЯ:
легітимізація асоціально-нелегального первинного
нагромадження капіталу під час „псевдоприватизації” 90 рр. ХХ
ст.
налагодити постійну та системну експертизу нормативно-
законодавчої та розпорядчої бази (на предмет
взаєузгодженості, послідовності та ризику зростання рівня
тінізації економіки та поширення корупції);
внести поправки у законодавчо-нормативну базу (доповненням
переліку суб’єктів, об’єктів та предмету корупційних дій у
сфері «побутової» корупції);
здійснити аналіз успішної антикорупційної практики в країнах
світу, особливо у країнах з перехідною економікою (Грузія,
Прибалтійські країни);
здійснювати дослідження поширення корупції в різних
галузях, секторах та сферах (наприклад, політична система;
діяльність органів державної та муніципальної влади; освітня,
медична, правоохоронна сфери, діяльність ТНК тощо);
16. обов’язкове запровадження так званого «тягара зворотної дії»,
тобто коли громадянин зацікавлений у доведенні державі
своєї діяльності у межах правового поля, а не навпаки
(практика розвинених країн);
запровадження прогресивної шкали податку на власність;
обов’язкове обґрунтування джерел походження коштів при
купівлі предметів розкошу на суму, що перевищує заздалегідь
визначену межу, наприклад 20 тис. дол. США (причому
ланцюжок обґрунтування передбачає визначення первинної
ланки нагромадження капіталу);
запровадити періодичні анонімні опитування у сферах
підвищеного ризику корупційної діяльності;
широко висвітлювати доведені факти корупційних дій
публічних осіб;
розробка програми цільової «амністії» капіталу («амністія»
лише тих капіталів, що вкладаються у пріоритетні сфери та
галузі – наука, освіта, охорона навколишнього середовища,
інновації тощо)
17. Першочергові заходи детінізації
економіки та протидії корупції:
„амністія” лише тих капіталів, що спрямовуються в
інноваційну сферу та деякі інші суспільно значущі
пріоритетні сектори;
ініціатива добровільного декларування нерухомого
майна та фінансових активів політиками всіх рівнів;
громадський моніторинг майна чиновників;
введення прогресивного податку на нерухоме майно;
застосування теоретичних розробок виявлення „ядра”
напівлегальних фінансово-промислових угруповань та
ліквідацію виявлених схем іллегалізації капіталу;
посилення репресивних заходів щодо корупції,
особливо первинної ланки цього процесу;
реальна ліквідація зв’язків між представниками влади
та суб’єктами господарювання;
18. обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при
купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену
суму;
залучення до реалізації стратегії легалізації представників
міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному
господарюванню, та громадянського суспільства.
одночасне з посиленням економічної мотивації суб’єктів господа-
рювання необхідно застосовувати методи адміністративного
контролю та протидії подальшій „втечі” капіталу в іллегальний
сектор:
застосування наявних теоретичних розробок щодо виявлення „ядра”
напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідацію
схем іллегалізації капіталу;
посилення репресивних заходів щодо корупції, особливо первинної
ланки цього процесу;
реальна ліквідація зв’язків між представниками влади та суб’єктів
господарювання;
обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при
купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену
суму;
залучення до реалізації стратегії легалізації представників
міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному
господарюванню, та громадянського суспільства.