1. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ХРИСТИЯНСЬКЕ МІСІОНЕРСЬКЕ ТОВАРИСТВО
«СЛУЖІННЯ НЕЗРЯЧИМ»
ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЗКПО 26539765, р/р 2600000003576002089, 02089, м. Київ, а/c 20
Директор: Мельничук Ігор Сергійович Тел.: (067) 702-59-20, (050) 710-92-16, (044) 592-61-96,
е-mail: slepoy.net@gmail.com Карта ПриватБанку для пожертвувань: 5169 3305 0773 3316www.prozrey.in.ua
Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім
про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш! (Ієремія 33:3)
Мир вам від Господа, дорогі брати і сестри!
Люди з особливими потребами, так називають інвалідів різних категорій. Сьогодні ми хочемо
познайомити вас із незрячими людьми, що приїхали на реабілітацію. Давайте дізнаємося про їх
потреби, переживання та очікування.
Завжди усміхнена Олена Єднак. Їй лише 32, з яких 12 років вона не
бачить. В розмові зізнається: «Хочу перемогти свій страх і
навчитися самостійно орієнтуватися. Хочу стати корисною для
своїх рідних, а не бути постійним тягарем. Боротися і не здаватися
мене надихає любов чоловіка. Я дуже вдячна йому, що він не залишив
мене в цій темряві. Я хворію на діабет із 9 ти років, а ще у мене був
дуже слабкий зір ще до одруження. Ми поспішали відсвяткувати
весілля, щоб я встигла побачити цю щасливу подію. І хоча
потім мені зробили операцію на очах, через рік я все ж таки осліпла».
Марина із Харківської області (35років). «Нещодавно я зрозуміла,
що якась частина моєї душі порожня і я шукаю, чим її заповнити.
Знайомі застерігали, що у вас релігійна організація і тут мене стануть
переконувати, але я вважаю, що людина повинна дізнатися
якнайбільше і зробити власний вибір. Маю 3% залишку зору і цим ще
хочу послужити своїм новим друзям».
Василь (36 років), родом із Хусту, Закарпатської області, за
фахом юрист: «Сподіваюсь в ребцентрі знайти духовну
опору і нових друзів». Ще юнаком Василь втратив зір, коли
внаслідок вибуху отримав хімічний опік обличчя і очей.
Валентин із Жмеринки: «Я так радий, що сюди потрапив!
Після аварії, як втратив зір, всі друзі покинули мене. Поки
працював, придбав машину, мотоцикл, мав гроші і масу
приятелів. А тепер…».
Спілкуючись з нашими новими друзями, вкотре переконуємось, що
головною потребою кожної людини є любов, прийняття, тісні стосунки
з рідними та друзями. І незалежно чи то здорова людина, чи інвалід -
усі ми маємо особливу потребу тісного спілкування з нашим
Господом, усі ми потребуємо Його милосердя і прощення. До цього
розуміння наші незрячі друзі наближаються день за днем, навчаючись в
Центрі адаптації на уроках християнської етики, відвідуючи зібрання та
під час душеопікунських бесід.
Господь благословив їх навчання з орієнтування, вивчення письма і
читання шрифтом Брайля. Навчившись користуватися комп’ютером,
вони вперше надсилають листи своїм друзям. І радіють, як діти, своїм першим крокам
самостійного життя.
Дорогі, брати та сестри, спостерігаючи добрі плоди Божого втручання в життя незрячих, ми
хочемо особливо гаряче подякувати вам за посвячену молитовну та фінансову підтримку служіння
незрячим людям. Користуючись нагодою, передаємо вам слова подяки реабілітантів: