4
§1. ТВАРИНА –ЦІЛІСНИЙ ОРГАНІЗМ
Пригадайте, які ви знаєте групи організмів. Які є основні середовища існування
організмів? Чим живі істоти відрізняються від тіл неживої природи? Що вивчає наука
палеонтологія?
ßêà íàóêà âèâ÷àє òâàðèí? Òâàðèííèé ñâіò äóæå ðîçìàїòèé. Âè äîáðå
çíàєòå òàêèõ ñó÷àñíèõ òâàðèí, ÿê: ìåäóçè, ðіçíîìàíіòíі ÷åðâè, ðàêè,
ïàâóêè, êîìàõè, ìîëþñêè, ðèáè, àìôіáії, ðåïòèëії, ïòàõè, ññàâöі òîùî.
Òâàðèí âèâ÷àє íàóêà çîîëîã³ÿ (âіä ãðåö. çîîí – òâàðèíà і ëîãîñ –
ó÷åííÿ).
Ùî âèâ÷àє íàóêà çîîëîãіÿ?
Ó ÿêèõ ñåðåäîâèùàõ ìåøêàþòü òâàðèíè?
×èì òâàðèíè âіäðіçíÿþòüñÿ âіä ðîñëèí і ãðèáіâ?
ßêі îðãàíè òà ñèñòåìè îðãàíіâ є ó òâàðèí?
ßêі îñîáëèâîñòі æèâëåííÿ òâàðèí?
ÂÑÒÓÏÂÑÒÓÏ
НАУКИ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ ТВАРИН
Систематика тварин вивчає різноманіття тварин
Ентомологія вивчає комах
Орнітологія вивчає птахів
Іхтіологія вивчає риб
Морфологія та анатомія тварин вивчають їхню зовнішню та внутрішню будову
Фізіологія тварин вивчає перебіг різних процесів життєдіяльності в організмі
(живлення, дихання та ін.) та їхню взаємодію між собою
Етологія – наука про поведінку тварин, про те, як тварини спілкуються між собою
Екологія тварин вивчає особливості їхнього життя у природі: взаємозв’язки між
собою та іншими організмами, умовами неживої природи
Палеозоологія вивчає вимерлих тварин, які мешкали в колишні геологічні епохи
Ìàë. 1. Ïðèêëàäè íàóê, ÿêі âèâ÷àþòü òâàðèí
5.
5
ВСТУП
ßê і áîòàíіêà,ñó÷àñíà çîîëîãіÿ ñêëàäàєòüñÿ ç áàãàòüîõ âçàєìîïîâ’ÿ-
çàíèõ íàóê (ìàë. 1).
Íèíі îïèñàíî áëèçüêî ïіâòîðà ìіëüéîíà âèäіâ òâàðèí. Öå â äåêіëüêà
ðàçіâ áіëüøå, íіæ âèäіâ ãðèáіâ і ðîñëèí óçÿòèõ ðàçîì. Ó÷åíі ùîðîêó îïè-
ñóþòü ñîòíі é òèñÿ÷і íîâèõ âèäіâ òâàðèí. Öіëêîì ìîæëèâî, ùî é äåêîìó ç
âàñ, õòî ïîâ’ÿæå ñâîє ïîäàëüøå æèòòÿ ç áіîëîãієþ, âäàñòüñÿ çðîáèòè íîâі
âіäêðèòòÿ â äèâîâèæíîìó ñâіòі æèâîї ïðèðîäè.
Ó ÿêèõ ñåðåäîâèùàõ ìåøêàþòü òâàðèíè? Òâàðèíè çàñåëèëè âñі îñíîâíі
ïðèðîäíі ñåðåäîâèùà íà íàøіé ïëàíåòі: âîäíå (ðàêîïîäіáíі, ðèáè, äåëüôі-
íè), íàçåìíî-ïîâіòðÿíå (êîìàõè, ïòàõè, ññàâöі), ґðóíò (êðіò, äîùîâі
÷åðâ’ÿêè, âîâ÷îê) òà îðãàíіçìè іíøèõ іñòîò (íàïðèêëàä, ïàðàçèòè÷íі ÷åðâè)
(ìàë. 2). Äåÿêі òâàðèíè ìåøêàþòü íå â îäíîìó, à â ðіçíèõ ñåðåäîâèùàõ.
Íàïðèêëàä, æàáà ñòàâêîâà – ó âîäíîìó é íàçåìíî-ïîâіòðÿíîìó; ìèøà
ïîëіâêà – ó íàçåìíîìó é ґðóíòîâîìó.
Îðãàíіçìè, ïðèñòîñîâàíі äî ìåøêàííÿ ÿê ó íàçåìíîìó ñåðåäîâèùі,
òàê і ó âîäíîìó, íàçèâàþòü àìô³á³îíòàìè (âіä ãðåö. àìôі – ïîäâіé-
íèé òà áіîñ – æèòòÿ).
Завдання
Наведіть приклади амфібіонтних організмів серед тварин
і рослин.
Ïðèñòîñîâóþ÷èñü äî çãàäàíèõ ñåðåäîâèù іñíóâàííÿ, òâàðèíè íàáóâàëè
ðіçíîìàíіòíîї áóäîâè òіëà. Íàïðèêëàä, äåëüôіí æèâå â ìîðі. Òîìó â íüîãî
îáòі÷íà ôîðìà òіëà, ùî äîïîìàãàє äîëàòè îïіð âîäè; ïåðåäíі êіíöіâêè ïåðå-
òâîðèëèñÿ íà ñâîєðіäíі ïëàâöі. Ãåïàðä ìåøêàє íà ñóõîäîëі. Âіí õèæàê.
Ìàë. 2. Ïðèðîäíі ñåðåäîâèùà іñíóâàííÿ: À. Âîäíå: 1 – äåëüôіí; 2 – ðèáè;
3 – ðі÷êîâèé ðàê. Á. Íàçåìíî-ïîâіòðÿíå: 1 – ãåïàðä; 2 – ïòàõ; 3 – ìàâïà.
Â. Ґðóíòîâå: 1 – êðіò; 2 – äîùîâèé ÷åðâ’ÿê; 3 – âîâ÷îê. Ã. Îðãàíіçìè, ñåðåäîâèùåì
ð ð ð ðä; ;
іñíóâàííÿ ÿêèõ є æèâі іñòîòè: 1 – ïàðàçèòè÷íèé ÷åðâ öіï’ÿê; 2 – âîøà ëþäñüêà;
3 – ïàðàçèò ðèá – ïðåäñòàâíèê ðàêîïîäіáíèõ – êîðîïîїä
Б
В
Г
1
3
3
32
1
21
2
3
1
2
A
Г
20
ìàє ðіçíі âіäòіíêè– âіä ñâіòëî-ðîæåâîãî äî òåìíî-÷åðâîíîãî, ìàéæå ÷îðíî-
ãî. Ç íüîãî âèãîòîâëÿþòü þâåëіðíі ïðèêðàñè.
Íåáåçïåêó äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè ñòàíîâëÿòü îïіêè âіä æàëêèõ êëіòèí
âåëåòåíñüêîї ìåäóçè öіàíåї, ùî ìåøêàє â ïіâíі÷íèõ ìîðÿõ (ìàë. 23, 1). Ó
òðîïі÷íèõ ìîðÿõ ìîæíà íàòðàïèòè íà ïëàâàþ÷ó êîëîíіþ – ôіçàëіþ, àáî
«ïîðòóãàëüñüêèé êîðàáëèê» (ìàë. 23, 2). Çóñòðі÷і ëþäèíè ç ôіçàëієþ
ìîæóòü çàâåðøèòèñÿ ñèëüíèìè îïіêàìè. Є ñåðåä êèøêîâîïîðîæíèííèõ і
ïàðàçèòè÷íі âèäè. Çîêðåìà, îäèí ç íèõ – ïîëіïîäіóì – ïàðàçèòóє â іêðèí-
êàõ îñåòðîâèõ ðèá, æèâëÿ÷èñü æîâòêîì (ìàë. 23, 4). Öåé âèä ìîæå çàâäà-
âàòè øêîäè ðèáíîìó ãîñïîäàðñòâó.
У разі ужалення медузою слід негайно надати людині першу допомогу. Руш-
ником або ганчіркою видалити з ураженої ділянки тіла жалкі клітини медузи.
Якщо рушника або ганчірки немає, можна використати й сухий пісок. Уражену
ділянку тіла слід обробити спиртом, розчином амоніаку або соди. У важких випадках
потрібно негайно звернутися до лікаря. Заходи профілактики: у місцях, де неможливо
уникнути зустрічі з медузами, здатними завдавати опіків, слід застосовувати гідро-
костюми, захисні маски, окуляри тощо.
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: ïîëіïè, ìåäóçè.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. Ç ÿêèõ êëіòèí ñêëàäàþòüñÿ ñòіíêè òіëà êèøêîâîïîðîæíèííèõ? 2. ßêі
îñîáëèâîñòі òðàâëåííÿ êèøêîâîïîðîæíèííèõ? 3. ßêà áóäîâà æàëêèõ êëіòèí? ßêà
їõíÿ ôóíêöіÿ? 4. ×èì âіäðіçíÿþòüñÿ ïîëіïè é ìåäóçè?
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
Òðàâëåííÿ êèøêîâîïîðîæíèííèõ íàçèâàþòü çìіøàíèì. ßê âè ââàæàєòå, ÷îìó?
Ö³êàâî çíàòè
Дослідник гідри – французький зоолог Абраам Трамбле (1710–
1784) – ще у XVIII ст., розрізаючи її вздовж та поперек, спостерігав
відновлення частин тіла (щупалець) або цілої тварини з окремих шма-
точків. Багаторазово оперуючи поліп, він одержав «семиголову» гідру.
Відрізавши всі «голови» (насправді – оточені щупальцями ротові отво-
ри), дослідник спостерігав їхнє відновлення, подібно до того, як, за дав-
ньогрецькими міфами, відростали відрубані Гераклом голови Лерней-
ської гідри (мал. 24). Звідси й походить назва цієї тварини.
Ìàë. 24. Ãåðîé äàâíüîãðåöüêèõ ìіôіâ – Ãåðàêë – óáèâàє
Ëåðíåéñüêó ãіäðó (ñêóëüïòóðà äàâíüîãðåöüêîãî ñêóëüïòîðà
Ëіñіïïà (IV ñò. äî í. å.), Êàïіòîëіéñüêèé ìóçåé, Ðèì, Іòàëіÿ)
Ìàë. 23. Íåáåçïå÷íі äëÿ ëþäèíè (1, 2, 3) і ïàðàçèòè÷íі (4) êèøêîâîïîðîæíèííі:
1 – öіàíåÿ; 2 – ôіçàëіÿ; 3 – ìîðñüêà îñà; 4 – ïîëіïîäіóì
421 3
21.
21
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
§6. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
Пригадайте функції кровоносної системи. Що таке гумус?
Õàðàêòåðíі ðèñè êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ. Êіëü-
÷àñòі ÷åðâè, àáî êіëü÷àêè, ïîøèðåíі â ïðіñ-
íèõ âîäîéìàõ, ìîðÿõ, ó ґðóíòі. Є ñåðåä íèõ
òàêîæ ïàðàçèòè òà êðîâîñèñíі âèäè.
Òіëî êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ ïîäіëåíå íà îêðå-
ìі êіëüöÿ – ñåãìåíòè, âіä ÷îãî é ïîõîäèòü
їõíÿ íàçâà (ìàë. 25).
Ñåãìåíòè
Çàâäÿêè ïîäіëó íà ñåãìåíòè òіëî íàáóâàє
çíà÷íîї ãíó÷êîñòі. Ïåðåêîíàòèñÿ â öüîìó
ìîæíà, ñïîñòåðіãàþ÷è çà ðóõàìè äîùîâîãî
÷åðâ’ÿêà. Çîâíіøíþ áóäîâó é õàðàêòåð ðóõó êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ âèâ÷èìî
ïіä ÷àñ âèêîíàííÿ ëàáîðàòîðíîãî äîñëіäæåííÿ.
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Лабораторне дослідження зовнішньої будови та руху
кільчастих червів
(на прикладі дощового черв’яка або трубочника)
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі дощові черв’яки або тру-
бочник (за вибором учителя), фіксований матеріал, макропрепарати, чашки Петрі,
фільтрувальний папір, пінцети, лупи.
1. За допомогою лупи розгляньте особливості зовнішньої будови дощового
черв’яка або трубочника.
2. Покладіть живого дощового черв’яка на аркуш паперу. Простежте за його рухом.
Прислухайтеся до шурхоту, який чути під час рухів дощового черв’яка.
3. Доторкніться пінцетом до живого дощового черв’яка або трубочника. Як тварина
відреагувала на дотик?
Ïîêðèâè òіëà êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ – øêіðíî-ì’ÿçîâèé ìіøîê. Òàê íàçèâà-
þòü ñóêóïíіñòü ïîêðèâíèõ åïіòåëіàëüíèõ êëіòèí і ðîçòàøîâàíèõ ïіä íèìè
äâîõ øàðіâ ì’ÿçіâ – êіëüöåâèõ і ïîçäîâæíіõ. Êëіòèíè åïіòåëіþ âèäіëÿþòü
íàçîâíі òîíåíüêèé øàð ùіëüíîї íåêëіòèííîї ðå÷îâèíè – êóòèêóëó.
Ó ïîêðèâàõ áàãàòî ñëèçîâèõ çàëîç. Ñëèç âèêîíóє çàõèñíó ôóíêöіþ òà, çâî-
ëîæóþ÷è ïîêðèâè, çàáåçïå÷óє êðіçü íèõ ãàçîîáìіí.
Ïîðîæíèíà òіëà êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ âіäìåæîâàíà âіä âíóòðіøíіõ îðãàíіâ
і òêàíèí øàðîì åïіòåëіàëüíèõ êëіòèí. Òàêі ñàìі øàðè âіäîêðåìëþþòü
ïîðîæíèíó êîæíîãî ñåãìåíòà âіä ñóñіäíіõ. Ðіäèíà, ùî çàïîâíþє ïîðîæíè-
íó òіëà, ñïðèÿє ïіäòðèìàííþ éîãî ôîðìè, çàáåçïå÷óє òðàíñïîðòóâàííÿ
ïîæèâíèõ ðå÷îâèí і êіíöåâèõ ïðîäóêòіâ îáìіíó òîùî. Çàâäÿêè òîìó, ùî
ïîðîæíèíà îäíîãî ñåãìåíòà âіäîêðåìëåíà âіä ïîðîæíèíè іíøîãî, çà
íåçíà÷íèõ óøêîäæåíü ïîêðèâіâ ïîðîæíèííà ðіäèíà âèòіêàє íå ç óñüîãî
1
2
3
4
5 6
Ìàë. 25. Ñõåìà áóäîâè
ñåãìåíòіâ êіëü÷àñòîãî ÷åðâà:
1 – ïîêðèâè; 2 – ïîðîæíèíà
òіëà; 3 – êðîâîíîñíі ñóäèíè;
4 – êèøêіâíèê; 5 – íåðâîâà
ñèñòåìà; 6 – ïåðåãîðîäêà ìіæ
ñåãìåíòàìè
Ñåãìåíòè – ÷àñòèíè òіëà äåÿêèõ òâà-
ðèí (êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ, ÷ëåíèñòîíî-
ãèõ), ðîçòàøîâàíі âçäîâæ òіëà îäèí
çà îäíèì.
22.
22
òіëà, à òіëüêèç êіëüêîõ óøêîäæåíèõ ñåãìåíòіâ. Öå çàïîáіãàє çàãèáåëі
òâàðèíè.
Ö³êàâî çíàòè
Подібний принцип використовують у суднобудуванні: трюми кораблів ділять пере-
городками на відсіки. Якщо корабель зазнає пробоїни, вода заповнює не весь трюм,
а лише один чи кілька відсіків.
Íà âіäìіíó âіä êèøêîâîïîðîæíèííèõ, êіëü÷àñòі ÷åðâè ìàþòü ñïðàâæíі
ñèñòåìè îðãàíіâ: òðàâíó, âèäіëüíó, êðîâîíîñíó, íåðâîâó òà ñòàòåâó
(äèâ. ìàë. 25). Áàãàòî ìåøêàíöіâ âîäîéì ìàþòü îðãàíè äèõàííÿ – çÿáðà.
Âîíè äàþòü çìîãó äèõàòè êèñíåì, ðîç÷èíåíèì ó âîäі. Îðãàíè ÷óòòÿ íàé-
êðàùå ðîçâèíåíі â ìåøêàíöіâ âîäîéì, ÿêі âåäóòü ðóõëèâèé ñïîñіá æèòòÿ.
Ó íèõ є îðãàíè äîòèêó (âóñèêè, ùóïàëüöÿ), íþõó, çîðó (î÷і), ðіâíîâàãè.
Ó ìåøêàíöіâ ґðóíòіâ, íàïðèêëàä äîùîâèõ ÷åðâ’ÿêіâ, ñïåöіàëіçîâàíі îðãà-
íè ÷óòòÿ ðîçâèíåíі ñëàáî àáî âçàãàëі âіäñóòíі. Їõíі ôóíêöії âèêîíóþòü
íåðâîâі çàêіí÷åííÿ â ïîêðèâàõ (ïðèãàäàéòå ðåàêöіþ äîùîâîãî ÷åðâ’ÿêà
íà ïîäðàçíåííÿ). Ó áіëüøîñòі êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ äîáðå ðîçâèíåíà çäàòíіñòü
äî ðåãåíåðàöії – âіäíîâëåííÿ ïîøêîäæåíèõ ÷àñòèí òіëà.ї
Ðîëü êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ ó ïðèðîäі òà æèòòі ëþäèíè. Ïåðåâàæíà áіëü-
øіñòü âèäіâ êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ íàëåæèòü äî áàãàòîùåòèíêîâèõ і ìàëîùå-
òèíêîâèõ ÷åðâіâ òà ï’ÿâîê.
Ó áàãàòîùåòèíêîâèõ ÷åðâіâ ïåðåäíі ñåãìåíòè òіëà ìîæóòü çðîñòà-
òèñü, óòâîðþþ÷è ãîëîâíèé âіääіë. Íà íüîìó ðîçòàøîâàíі îðãàíè ÷óòòÿ і
ðîòîâèé îòâіð. Ç áîêіâ ñåãìåíòіâ òóëóáà ÷àñòî ðîçòàøîâàíі ìóñêóëüíі ëîïà-
òі – ñâîєðіäíі îðãàíè ðóõó. Âîíè ñëóãóþòü äëÿ ïîâçàííÿ ÷è ïëàâàííÿ. Íà
íèõ ðîçìіùåíі ÷èñëåííі äîâãі ùåòèíêè (ùî é äàëî íàçâó êëàñó), à ÷àñòî é
îðãàíè äèõàííÿ – çÿáðà.
Áàãàòîùåòèíêîâі ÷åðâè ïîøèðåíі ïåðåâàæíî â ìîðÿõ, íàñåëÿþ÷è ðіçíі
ãëèáèíè. Ñåðåä íèõ є õèæі, ðîñëèíîїäíі ÷è âñåїäíі òâàðèíè òà âèäè, ÿêі
æèâëÿòüñÿ äðіáíèìè îðãàíіçìàìè, âіäöіäæóþ÷è їõ ç âîäè. Òàêі âèäè íàçè-
âàþòü ôіëüòðàòîðàìè.
Ó ×îðíîìó òà Àçîâñüêîìó ìîðÿõ ìåøêàþòü íåðåїñè (ìàë. 26, 1), ÿêèìè
æèâëÿòüñÿ öіííі âèäè ïðîìèñëîâèõ ðèá, çîêðåìà îñåòðîâі. Äåÿêèõ ç áàãàòî-
ùåòèíêîâèõ ÷åðâіâ, íàïðèêëàä ïåâíі âèäè ïàëîëî (ìàë. 26, 2), óæèâàє
â їæó ëþäèíà. Ïіñêîæèëіâ (ìàë. 26, 3) âèêîðèñòîâóþòü ÿê æèâöіâ äëÿ
ðèáîëîâëі.
Ìàë. 26. Áàãàòîùåòèíêîâі ÷åðâè: 1 – íåðåїñ; 2 – ïàëîëî; 3 – ïіñêîæèë
2 31
Ìàëîùåòèíêîâі ÷åðâè ïîøèðåíі ïåðåâàæíî â ґðóíòі òà ïðіñíèõ âîäî-
éìàõ. Ïåðåñóâàþòüñÿ âîíè çà ðàõóíîê ïî÷åðãîâèõ ñêîðî÷åíü ðіçíèõ øàðіâ
31
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêі ðèñè ïðèòàìàííі ðàêîïîäіáíèì? 2. ßêі âèäè ðàêîïîäіáíèõ ìåøêàþòü ó
ïðіñíèõ âîäîéìàõ Óêðàїíè? 3. Íàçâіòü ïðåäñòàâíèêіâ ðàêîïîäіáíèõ, ÿêі ìåøêà-
þòü íà ñóõîäîëі. ßêà їõíÿ ðîëü ó ïðèðîäі? 4. ßêі ðàêîïîäіáíі ìåøêàþòü ó ìîðÿõ?
5. ßêà ðîëü ðàêîïîäіáíèõ ó ïðèðîäі òà æèòòі ëþäèíè?
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
×îìó ðàêîïîäіáíі íå ìîæóòü ìåøêàòè íà ïîñóøëèâèõ äіëÿíêàõ ñóõîäîëó?
Òâîð÷å çàâäàííÿ
Çà äîïîìîãîþ ðіçíèõ äæåðåë іíôîðìàöії îïèøіòü ïðèñòîñóâàííÿ äî ñåðåäîâèùà
іñíóâàííÿ êіëüêîõ ïðåäñòàâíèêіâ ðіçíèõ âèäіâ ðàêîïîäіáíèõ (íà âàø ðîçñóä).
Ö³êàâî çíàòè
Ваблячий краб живе у припливно-відпливній зоні морів. Свою назву цей краб
дістав через особливості поведінки. У разі небезпеки він відступає до води задкуючи
і здійснює захисні рухи більшою із клешень. Створюється враження, що краб запрошує
(«вабить») ворога разом із собою у воду (мал. 38, 1).
Краб пальмовий крадій дістав свою назву завдяки непорозумінню (мал. 38, 2).
Довгий час вважали, що ці мешканці піщаних пляжів тропічних островів, що сягають
завдовжки до 40 см та маси до 3 кг, залазять на пальми, зрізують клешнями кокосові
горіхи та живляться їхнім м’якушем. Насправді ця хижа тварина залазить на пальми
в пошуках дрібних безхребетних тварин.
Важливе промислове значення мають дрібні планктонні евфаузієві раки (мал. 38,и
3). Вони відомі під кулінарною назвою «криль».
1 2 3
Ìàë. 38. Ðіçíîìàíіòíіñòü ðàêîïîäіáíèõ: 1 – âàáëÿ÷èé êðàá; 2 – êðàá ïàëüìîâèé
êðàäіé; 3 – åâôàóçієâі ðàêè
§9. ПАВУКОПОДІБНІ
Пригадайте ознаки, притаманні членистоногим.
Ùå îäíієþ ãðóïîþ ÷ëåíèñòîíîãèõ є
ïàâóêîïîäіáíі. Íà âіäìіíó âіä ðàêîïî-
äіáíèõ, âîíè íå ìàþòü æîäíîї ïàðè
âóñèêіâ. Òіëî ïàâóêîïîäіáíèõ çàçâè÷àé
ïîäіëåíå íà ãîëîâîãðóäè òà ÷åðåâöå
(ìàë. 39). Íà ãîëîâîãðóäÿõ ðîçòàøîâà-
íі øіñòü ïàð êіíöіâîê: õåëіöåðè, íîãî-
ùóïàëüöÿ òà ÷îòèðè ïàðè õîäèëüíèõ
íіã. ×åðåâöå àáî âçàãàëі íå ìàє êіíöі-
2
1
4
3
5
6
Ìàë. 39. Çîâíіøíÿ áóäîâà ïàâóêà: 1 – ãîëîâîãðóäè;
2 – ÷åðåâöå; 3 – õåëіöåðè; 4 – íîãîùóïàëüöÿ;
5 – õîäèëüíі íîãè; 6 – ïðîñòі î÷і
43
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
÷îâèìè ïðîäóêòàìè ëþäèíè. Її ÷åðâîïîäіáíі ëè÷èíêè ðîçâèâàþòüñÿ íà
ñìіòíèêàõ, ñêóï÷åííÿõ îðãàíіêè òîùî.
Êòèð ó ïîëüîòі çäàòíèé íàçäîãàíÿòè ñâîþ çäîáè÷ – іíøèõ êîìàõ. Ñâîїì
ïîòóæíèì õîáîòêîì âіí ïðîáèâàє ïîêðèâè çäîáè÷і òà âèñìîêòóє її âìіñò.
Êòèð âåëåòåíñüêèé çàíåñåíèé äî ×åðâîíîї êíèãè Óêðàїíè (ìàë. 60. Á, 3).
Ìàë. 61. Êîìàðі: 1 – ñàìêà ìàëÿðіéíîãî êîìàðà ñïîæèâàє êðîâ ëþäèíè;
2 – êîìàð-äîâãîíіæêà (÷åðåç âåëèêі ðîçìіðè ëþäè ÷àñòî ëÿêàþòüñÿ öèõ êîìàõ,
ââàæàþ÷è їõ êðîâîñèñíèìè âèäàìè; íàñïðàâäі äîðîñëі îñîáèíè êîìàðà-äîâãî-
íіæêè æèâëÿòüñÿ íåêòàðîì êâіòіâ àáî íå æèâëÿòüñÿ âçàãàëі)
1 2
Мухи розповсюджують збудників інфекційних захворювань та яйця парази-
тичних червів. Тому боротьба з мухами та запобігання їхнім контактам із хар-
човими продуктами – необхідна умова гігієни людини.
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: ãóñіíü, øîâêіâíèöòâî, ìóðàøíèêè, äçèæ÷àëüöÿ.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêі õàðàêòåðíі ðèñè ïðåäñòàâíèêіâ ïðÿìîêðèëèõ âè çíàєòå? 2. Ùî õàðàêòåð-
íî äëÿ ïðåäñòàâíèêіâ æóêіâ? ßêà ðîëü æóêіâ ó ïðèðîäі òà ãîñïîäàðñòâі ëþäèíè?
3. ßêі õàðàêòåðíі îçíàêè ìåòåëèêіâ âè çíàєòå? ßêà ðîëü öèõ êîìàõ ó ïðèðîäі òà
æèòòі ëþäèíè? 4. ßêі îñîáëèâîñòі áóäîâè ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ? 5. Ùî âè çíàєòå
ïðî æèòòÿ áäæîëèíîї ñіì’ї? 6. ßêі îñîáëèâîñòі áóäîâè ïðèòàìàííі äâîêðèëèì
êîìàõàì?
Îáãîâîð³òü ó ãðóïàõ
ßêà ðîëü êîìàõ ó ïðèðîäі é æèòòі ëþäèíè? Ïîÿñíіòü ðîëü ìåäîíîñíîї áäæîëè
â ïðèðîäі é æèòòі ëþäèíè.
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
×îìó ñàìöі ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ íå ìàþòü æàëà?
Усі ми знаємо, що мед не тільки смачний, а й корисний для здоров’я людини
продукт. На кількість отриманого меду можуть впливати різні чинники: поро-
да бджіл, кількість бджіл, що складають одну родину, кліматичні умови, наяв-
Ìàë. 60. À. Äçèæ÷àëüöÿ. Á. Äâîêðèëі – ìóõà êіìíàòíà: 1 – äîðîñëà îñîáèíà;
2 – ëè÷èíêà; 3 – êòèð âåëåòåíñüêèé
A Б
2
1
3
44.
44
на в регіонірослинність тощо. Неврожайним вважають вулик, родина бджіл якого
дає менше 10 кг, але в деяких випадках досвідчені бджолярі можуть отримати від
однієї бджолиної родини понад 150 кг. Вартість 1 кг меду залежно від його якості
може становити понад 100 грн. Оскільки бджоли проводять зимовий період в актив-
ному стані, бджолярі залишають їм цукровий сироп. Але для отримання більш якіс-
ного меду рекомендують залишати натуральний продукт – мед, хоча це й збільшує
витрати. Разом з учителькою або вчителем з’ясуйте, які ще фактори можуть негатив-
но вплинути на остаточну вартість меду або взагалі зробити такий бізнес-проєкт
нерентабельним. Які ще продукти, здатні підвищити рентабельність бджолярства,
людина може отримувати від бджіл?
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Практична робота 1
Тема: ВИЯВЛЕННЯ ПРИКЛАДІВ ПРИСТОСУВАНЬ
ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ В КОМАХ
Ìåòà: íàâ÷èòèñÿ âèÿâëÿòè îñîáëèâîñòі áóäîâè êîìàõ ó çâ’ÿçêó ç їõíіì
ñïîñîáîì æèòòÿ.
Îáëàäíàííÿ, ìàòåðіàëè òà îá’єêòè äîñëіäæåííÿ: ðó÷íі ëóïè, ïðåïàðó-
âàëüíі íàáîðè, ëіíіéêè, êîëåêöії êîìàõ.
Хід роботи
1. Ðîçãëÿíüòå ôіêñîâàíèõ õðóùіâ òðàâíåâèõ (êîëåêöіéíèé ìàòåðіàë).
Çâåðíіòü óâàãó íà їõíіé êîëіð і ôîðìó.
2. Çíàéäіòü âіääіëè òіëà: ãîëîâó, ãðóäè òà ÷åðåâöå.
3. Êîðèñòóþ÷èñü ëóïîþ, çíàéäіòü îðãàíè, ðîçìіùåíі íà ãîëîâі: âóñèêè,
ñêëàäíі î÷і, ðîòîâі îðãàíè.
4. Ðîçäèâіòüñÿ òâåðäі íàäêðèëà é ïåðåòèí÷àñòі êðèëà.
5. Ïіäðàõóéòå êіëüêіñòü ïàð õîäèëüíèõ íіã æóêà.
6. Çðîáіòü âèñíîâêè, ÿêі îñîáëèâîñòі çîâíіøíüîї áóäîâè õðóùà ïîâ’ÿçàíі
ç ïðèñòîñóâàííÿì äî íàçåìíî-ïîâіòðÿíîãî ñåðåäîâèùà.
7. Ðîçãëÿíüòå çà òàêîþ ñàìîþ ñõåìîþ êîëåêöіéíі åêçåìïëÿðè êîìàõ,
ÿêі ïðèñòîñóâàëèñÿ äî æèòòÿ ó âîäîéìі (âîäîëþá), ґðóíòі (âîâ÷îê), íà
іíøèõ îðãàíіçìàõ (âîøà ëþäñüêà).
Ö³êàâî çíàòè
Гуляючи спокійного літнього вечора, ви може-
те побачити серед рослин яскраві вогники. Це сві-
тяться безкрилі самки жуків-світляків, таким чином
приваблюючи крилатих самців. Свічення забезпе-
чує особлива жироподібна речовина в тілі комахи,
здатна окиснюватися з виділенням великої кіль-
кості світлової енергії. Явище свічення організмів
називають біолюмінесценцією. Воно притаманне
різним істотам: від бактерій до хребетних тварин.
Нічний метелик бражник мертва голова ді-
став свою назву тому, що малюнок на спинному
боці його грудного відділу нагадує череп людини
(мал. 62). Якщо взяти цього метелика в руки, то він різко запищить. Із цим метеликом
пов’язано багато легенд та забобонів. Його описав Едгар По в оповіданні «Сфінкс».
Цікаво, що бражник мертва голова може проникати у вулики та красти мед у бджіл.
Ìàë. 62. Áðàæíèê ìåðòâà
ãîëîâà
49
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих
та двостулкових молюсків
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: колекція мушель двостулко-
вих і черевоногих молюсків, лупа, лінійка, скальпель.
1. Розгляньте мушлю ставковика (чи іншого черевоногого молюска). Визначте її
колір і виміряйте довжину. Знайдіть отвір, через який висувається голова й нога
молюска.
2. Дослідіть, управо чи вліво від поздовжньої осі спрямовані завитки мушлі.
Порахуйте їхню кількість.
3. Візьміть до рук стулку мушлі жабурниці (чи іншого двостулкового молюска). Визна-
чте колір і форму мушлі, виміряйте її довжину та ширину.
4. Дослідіть зовнішній шар мушлі. Якою речовиною він утворений?
5. Скальпелем зішкребіть невелику ділянку зовнішнього шару. Що ви побачили
під зовнішнім шаром мушлі? Розгляньте внутрішню поверхню мушлі. Яким шаром
вона утворена?
6. Порівняйте мушлі ставковика та жабурниці. Знайдіть основні відмінності
в зовнішній будові.
Ö³êàâî çíàòè
М’ясо молюсків дуже поживне та має високі смакові якості. Воно містить багато
вітамінів і мінеральних речовин. Крім того, людина вживає в їжу й ікру деяких молюс-
ків (наприклад, ампулярії).
§13. ПАРАЗИТИЧНІ ЧЕРВИ – ГЕЛЬМІНТИ
Пригадайте, які організми називають паразитами. Яке розмноження називають
нестатевим? Який тип розвитку називають непрямим?
Ñåðåä áåçõðåáåòíèõ òâàðèí є ÷èìàëî âèäіâ, ÿêі âåäóòü ïàðàçèòè÷íèé
ñïîñіá æèòòÿ.
Ïàðàçèòàìè íàçèâàþòü îðãàíіçìè, ùî òðèâàëèé ÷àñ âèêîðèñòîâó-
þòü іñòîò іíøèõ âèäіâ ÿê ìіñöå îñåëåííÿ òà äæåðåëî æèâëåííÿ.
Ïàðàçèòè÷íі ÷åðâîïîäіáíі іñòîòè ìàþòü íàçâó ãåëüì³íòè.
Áàãàòî ïàðàçèòè÷íèõ âèäіâ є ñåðåä ïðåäñòàâíèêіâ ïëîñêèõ ÷åðâіâ і íåìà-
òîä (àáî êðóãëèõ ÷åðâіâ). Ðіçíі âèäè ïëîñêèõ ÷åðâіâ ïàðàçèòóþòü ëèøå â
ëþäèíè òà òâàðèí, à íåìàòîäè – ùå é ó ðîñëèí.
×èì íåáåçïå÷íі ïàðàçèòè÷íі ïëîñêі ÷åðâè? Òіëî ïëîñêèõ ÷åðâіâ ìàє
ôîðìó ëèñòêà àáî ñòðі÷êè. Çâіäñè é ïîõîäèòü їõíÿ íàçâà. Íàéáіëüøà êіëü-
êіñòü âèäіâ ïàðàçèòè÷íèõ ïëîñêèõ ÷åðâіâ íàëåæèòü äî ñèñóíіâ і ñòüîæêî-
âèõ ÷åðâіâ. Ñèñóíè ìåøêàþòü ó ðіçíîìàíіòíèõ âíóòðіøíіõ îðãàíàõ (ïå÷іí-
öі, êèøêіâíèêó, ëåãåíÿõ, êðîâîíîñíèõ ñóäèíàõ òîùî) ëþäèíè é ðіçíèõ
âèäіâ òâàðèí. Âîíè ìàþòü äâà ïðèñîñêè – ðîòîâèé і ÷åðåâíèé, ÿêèìè ïðè-
êðіïëþþòüñÿ äî òêàíèí õàçÿїíà.  Óêðàїíі, çîêðåìà â áàñåéíàõ ðі÷îê Äíі-
ïðî, Ñåéì, Ïіâäåííèé Áóã, ïîøèðåíèé êîòÿ÷èé ñèñóí (ìàë. 70). Éîãî
ðîçâèòîê âіäáóâàєòüñÿ çà ó÷àñòі äâîõ ïðîìіæíèõ õàçÿїâ: ïðіñíîâîäíèõ
ìîëþñêіâ áіòèíіé, ó òіëі ÿêèõ ïàðàçèò ðîçìíîæóєòüñÿ ïàðòåíîãåíåòè÷íî,
òà ðіçíèõ âèäіâ êîðîïîâèõ ðèá.
59
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
çàõèùàє øêіðó âіä ïðîíèêíåííÿ õâîðîáîòâîðíèõ îðãàíіçìіâ і ïîëåãøóє
ïëàâàííÿ, çìåíøóþ÷è òåðòÿ ó âîäі.
Áàãàòî âèäіâ ðèá ïðèñòîñîâàíі äî іñíóâàííÿ â óìîâàõ çìіíè ïіð ðîêó.
Òàê, ÿêùî âîäîéìà âêðèòà êðèãîþ, ðèáà çáèðàєòüñÿ òàì, äå òåïëіøå
(íàïðèêëàä, ó ÿìàõ íà äíі). Íàéâàæ÷èé ïåðіîä äëÿ ðèá – çèìîâèé, êîëè ó
âîäîéìàõ íå âèñòà÷àє їæі, ëüîäîñòàâ ïåðåøêîäæàє íàäõîäæåííþ êèñíþ ç
ïîâіòðÿ äî âîäè. Ùîá äîïîìîãòè ðèáàì ó öåé ÷àñ, ïîòðіáíî ðîáèòè
îïîëîíêè.
Íàâåñíі, êîëè òåìïåðàòóðà âîäè ïіäâèùóєòüñÿ, çðîñòàє é àêòèâíіñòü
ðèá. Ó öåé ÷àñ ñïîñòåðіãàþòü ñåçîííå ÿâèùå – íåðåñò. Öå ïðîöåñ
âіäêëàäàííÿ ñàìêàìè ðèá іêðè ç ïîäàëüøèì çàïëіäíåííÿì її ñіì’ÿíîþ
ðіäèíîþ (ìîëî÷êîì) ñàìöіâ.
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: õîðäà, õðåáåò, çÿáðîâі ùіëèíè, ïëàâöі, íåðåñò.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêі îçíàêè õàðàêòåðíі äëÿ õðåáåòíèõ òâàðèí? Ó ÿêèõ ñåðåäîâèùàõ âîíè
ìåøêàþòü? 2. Ùî òàêå õîðäà? ßêі її ôóíêöії? 3. Äå ìåøêàþòü ðèáè? 4. ßêі âè
ìîæåòå íàçâàòè ïðèñòîñóâàííÿ ðèá äî ñåðåäîâèùà іñíóâàííÿ? 5. ßêі âіääіëè òіëà
ðèá âè çíàєòå?
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
Âèáåðіòü ç ïåðåëі÷åíèõ òâàðèí òèõ, ïðåäêè ÿêèõ âèíèêëè ó âîäíîìó ñåðåäîâè-
ùі é íіêîëè éîãî íå çàëèøàëè, і òèõ, ÷èї ïðåäêè ïîâåðíóëèñÿ äî æèòòÿ ó âîäíå
ñåðåäîâèùå: ìîðñüêі çìії, êðîêîäèëè, ìîðñüêі ÷åðåïàõè, ðèáè, äåëüôіíè. Âіäïî-
âіäü îáґðóíòóéòå.
Ö³êàâî çíàòè
1774 року відомий біолог Петро Симон
Паллас (1741–1811) (мал. 84, 2) знайшов у Чор-
ному морі маленьку видовжену напівпрозору
тварину (мал. 84,1). Сприйнявши її за молюска,
він назвав цю тварину «ланцетоподібним сли-
маком». Таку назву вона дістала тому, що зовні
нагадує давній хірургічний інструмент – ланцет.
Тільки через 60 років учені встановили, що цей
вид є хордовою твариною.
Особлива роль у вивченні ланцетника нале-
жить видатному українському вченому Олек-
сандру Онуфрійовичу Ковалевському (1840–
1901) (мал. 84, 3), який свого часу працював у
Київському університеті Св. Володимира. Саме
завдяки його працям стало відомо, що ланцет-
ник дуже нагадує прадавніх хордових, від яких
колись виникли хребетні тварини. Тіло лан-
цетників завдовжки від 3 до 8 см. Більшу час-
тину часу вони ведуть осілий спосіб життя,
закопуючись задньою частиною тіла в пісок.
Над його поверхнею виступає лише передній
кінець тіла з віночком щупалець, які оточують
передротову лійку. За способом живлення
ланцетники – фільтратори. Вони живляться різ-
ними мікроскопічними організмами.
Один з видів ланцетників – ланцетник європейський – трапляється в Чорному
морі.
Ìàë. 84. 1. Ëàíöåòíèê
єâðîïåéñüêèé. 2. Ïåòðî Ñèìîí
Ïàëëàñ. 3. Îëåêñàíäð
Îíóôðіéîâè÷ Êîâàëåâñüêèé
1
2 3
64
яку назвали латимерією(мал. 94). У 1998 р. біля берегів індонезійського острова
Сулавесі було знайдено ще один вид латимерій. Отже, Світовий океан зберігає ще
багато таємниць! Предки латимерії мешкали в прісних водоймах, де відчувалася неста-
ча кисню. У зв’язку із цим у давніх кистеперих разом із зябрами утворилася легеня
(виріст стравоходу). Отже, крім кисню, розчиненого у воді, вони могли дихати й
атмосферним киснем. У сучасної латимерії, яка мешкає на великих глибинах, легеня
заповнена жиром. Парні плавці кистеперих за своєю будовою подібні до кінцівок назем-
них тварин. Це давало можливість предкам латимерії виходити на суходіл і переповза-
ти з однієї водойми в іншу.
Викопних кистеперих риб учені вважають предками наземних хребетних тварин.
Дводишні риби (мал. 95) поширені в прісних водоймах Австралії, Африки та Пів-
денної Америки. Крім зябер, вони мають одну чи дві легені, які забезпечують їм дихан-
ня атмосферним повітрям. Легеневе дихання допомагає дводишним рибам пережива-
ти періоди пересихання водойм або нестачу кисню у воді.
Електричні скати мають особливі утвори для нападу та захисту – електричні
органи. Вони становлять собою видозмінені м’язи, здатні виробляти електричні роз-
ряди напругою від 60 до 230 вольт.
Хижа риба піранья (мал. 96) поширена в басейнах Амазонки та інших річок Пів-я
денної Америки. На відміну від її мирних далеких родичів – коропів, карасів тощо, у цієї
риби в роті є численні гострі зуби. Вона полює великими зграями, нападаючи на будь-
яку тварину, що перебуває у воді.
У тропічних і субтропічних частинах Світового океану мешкають летючі риби
(мал. 97). Вони плавають у поверхневих шарах води та живляться дрібними організма-
ми (наприклад, креветками). У погоні за здобиччю або тікаючи від ворогів, ці риби здат-
ні розвивати швидкість до 65 км на годину та, використовуючи плавці як крила, вистри-
бувати з води й пролітати в повітрі до 400 м.
У теплих водах морів та океанів поблизу поверхні води повільно плаває, підкоря-
ючись океанічним течіям, химерна риба-місяць (мал. 98). Тіло цієї великої риби
(довжина – до 4,26 м, маса – до 2235 кг) сплющене з боків, дископодібне, а плавці
короткі. Самка риби-місяця за нерест продукує до 300 млн ікринок. Для порівняння:
Ìàë. 97. Ëåòþ÷à ðèáàÌàë. 96. Ïіðàíüÿ Ìàë. 98. Ðèáà-ìіñÿöü
Ìàë. 95. Äâîäèøíà ðèáà
àôðèêàíñüêèé ïðîòîïòåðÌàë. 94. Ëàòèìåðіÿ
65.
65
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
самка тріски – до 10 млн, атлантичного осетра – до
2,5 млн, сазана та судака – до 1 млн.
Цікава група риб – вудильники, або морські
чорти (мал. 99). Їхній спинний плавець, що розміще-
ний на голові, утворює особливий виріст. Морський
чорт рухає ним, і створюється враження, ніби це
живий черв’як. Риба, що пропливає повз морського
чорта, намагається заковтнути «черв’яка» і сама стає
здобиччю.
§17. АМФІБІЇ
Пригадайте, який тип розвитку називають непрямим.
Àìôіáії (ç ãðåö. àìôі – äâîÿêèé, áіîñ – æèòòÿ), àáî çåìíîâîäíі, – öå
òâàðèíè, ÿêі â äîðîñëîìó ñòàíі çäåáіëüøîãî ïîøèðåíі íà ñóõîäîëі, ïðîòå
їõíє ðîçìíîæåííÿ і ðîçâèòîê âіäáóâàþòüñÿ ó âîäі. Äîðîñëі àìôіáії äèõàþòü
çà äîïîìîãîþ ëåãåíü òà ÷åðåç øêіðó, à їõíі ëè÷èíêè – çà äîïîìîãîþ çÿáåð.
Òіëî àìôіáіé ñêëàäàєòüñÿ ç ãîëîâè, òóëóáà, õâîñòà òà ïàðíèõ êіíöіâîê.
Ó æàá, ðîïóõ і äåÿêèõ іíøèõ õâîñòîâèé âіääіë íå âèðàæåíèé (ìàë. 100).
Øêіðà ãîëà, áåç ëóñîê. Ó íіé є áàãàòî çàëîç, ÿêі âèäіëÿþòü ñëèç (à іíîäі é
îòðóòó). Öåé ñëèç çâîëîæóє ïîâåðõíþ òіëà é ïîëåãøóє ãàçîîáìіí ÷åðåç
øêіðó, çàõèùàє òâàðèí âіä ïðîíèêíåííÿ õâîðîáîòâîðíèõ ìіêðîîðãàíіçìіâ.
Ó äåÿêèõ âèäіâ (ñàëàìàíäðè ïëÿìèñòîї, êóìîê, ðîïóõ) âèäіëåííÿ îòðóé-
íèõ çàëîç çàõèùàþòü öèõ òâàðèí âіä íàïàäó õèæàêіâ. Ó õâîñòàòèõ àìôі-
áіé (îñîáëèâî â ëè÷èíîê) äîáðå âèðàæåíà ðåãåíåðàöіÿ. Ó íèõ ìîæóòü âіä-
íîâëþâàòèñÿ õâіñò, êіíöіâêè, êèøêіâíèê, ëåãåíі, î÷і òîùî.
Ðîçìíîæåííÿ òà ðîçâèòîê àìôіáіé, ïîäіáíî
äî ðèá, âіäáóâàþòüñÿ ó âîäі. Ç íàñòàííÿì âåñ-
íè àìôіáії ïðîêèäàþòüñÿ âіä çèìîâîãî çàöіïå-
íіííÿ òà ïî÷èíàþòü øóêàòè âîäîéìè, ÿêі
øâèäêî ïðîãðіâàþòüñÿ ñîíÿ÷íèì ïðîìіííÿì.
Íàâåñíі ÷óòè ãó÷íèé «æàá’ÿ÷èé ñïіâ». Ðі÷ ó
òіì, ùî â ñàìöіâ äåÿêèõ âèäіâ æàá ó êóòêàõ
ðîòîâîї ùіëèíè є îñîáëèâі ïàðíі ìіøêè – ðåçî-
íàòîðè (ìàë. 101). Âîíè ìîæóòü ðîçäóâàòè-
ñÿ, ïіäñèëþþ÷è çâóêè. Ó òàêèé ñïîñіá ñàìöі
æàá ñïîâіùàþòü ïðî ñâîþ ïðèñóòíіñòü.
Ñàìêè æàá âіäêëàäàþòü ó âîäó äîçðіëі
іêðèíêè, à ñàìåöü âèïóñêàє íà íèõ ðіäèíó,
ùî ìіñòèòü ñïåðìàòîçîїäè. ×åðåç äåÿêèé ÷àñ
çîâíіøíÿ îáîëîíêà іêðèíîê íàáðÿêàє і çáіëü-
øóєòüñÿ çà îá’єìîì. Àìôіáіÿì ïðèòàìàííèé
íåïðÿìèé ðîçâèòîê (ìàë. 102). Ëè÷èíêà æàá
ìàє íàçâó ïóãîëîâîê. Ñïî÷àòêó âîíà ñõîæà íà
ëè÷èíêó êіñòêîâîї ðèáè. Äèõàє ïóãîëîâîê
ñïåðøó çîâíіøíіìè çÿáðàìè, ðîçòàøîâàíèìè
ç áîêіâ ãîëîâè. Âîíè íåâäîâçі çàìіíþþòüñÿ íà
âíóòðіøíі, íåïîìіòíі ççîâíі (ïðîðіçóþòüñÿ
çÿáðîâі ùіëèíè).
Ïåðøі äíі ïóãîëîâêè іñíóþòü çà ðàõóíîê
æîâòêà. Çãîäîì ó íèõ ïðîðіçóєòüñÿ ðîò і âîíè
Ìàë. 99. Ðèáà-âóäèëüíèê
Ìàë. 100. Çîâíіøíÿ áóäîâà
æàáè: 1 – ãîëîâà;
2 – òóëóá; 3 – êіíöіâêè
1 2
3
Ìàë. 101. Ðåçîíàòîðè
â ñàìöÿ æàáè (1)
1
84
Ö³êàâî çíàòè
Натериторію нашої країни завезено такі види, як фазан (мал. 134) і кеклик. Ун
яскравому забарвленні самців фазана чергуються різноманітні кольори: золотий,
темно-зелений, оранжевий, фіалковий тощо.
У глухарів досить цікава шлюбна поведін-
ка. Самець, виконуючи шлюбну пісню, втрачає
слух. Саме ця властивість самців і дала назву
виду. В Україні глухарі поширені в лісовій зоні та
на території Карпат.
Серпокрильці, які зовні нагадують ластівок,
через довгі крила не здатні ходити по землі й,
перебуваючи на рівній поверхні, злетіти не
можуть.
Одне й те саме гніздо лелеки можуть
використовувати багато років поспіль. У народі є
повір’я, що лелеки приносять із собою весну. Це
пов’язано з тим, що ці птахи прилітають рано навесні – у березні або на початку квітня.
З появою лелек селяни починали висівати ярі культури та висаджувати городину.
Зір у багатьох соколоподібних у 6–8 разів гостріший, ніж у людини. Це дає мож-
ливість соколу-сапсану помічати свою здобич – дрібних птахів – майже за кілометр.
Орлан білоголовий став національним символом США. Цікаво, що під час
громадянської війни між Північними та Південними штатами білоголовий орлан, якого
звали Старий Ейб (так називали президента США Авраама Лінкольна), пройшов з
військами Північних штатів усю війну. Він полюбляв військові оркестри, насвистував,
коли виконували військові марші. Цьому птаху в США поставлено пам’ятник.
Ластівок вважають чудовими синоптиками. У сонячну погоду вони підіймаються
високо в небо, оскільки дрібні комахи підхоплюються висхідними потоками теплого
повітря і заносяться у верхні шари повітря. Коли ж перед грозою чи дощем повітря
насичується водяною парою, то комахи, які намокають, літають ближче до землі. За
комахами спускаються ближче до землі й ластівки, які продовжують полювання і в
дощову погоду.
Дятли роздовбують кору дерев, які заражені шкідливими видами комах. Тому
сліди діяльності цих птахів є сигналом того, що дерево уражене шкідниками.
В охороні птахів важлива роль належить не лише державним установам, але й
громадським організаціям.
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Практична робота 2
Тема: ВИЯВЛЕННЯ ПРИКЛАДІВ ПРИСТОСУВАНЬ
ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ
ГРУП ПТАХІВ
Ìåòà: íàâ÷èòèñÿ ðîçïіçíàâàòè ïòàõіâ ðіçíèõ åêîëîãі÷íèõ ãðóï òà ðîç-
ðіçíÿòè їõíі îñíîâíі îçíàêè.
Îáëàäíàííÿ, ìàòåðіàëè òà îá’єêòè äîñëіäæåííÿ: îïóäàëà ïòàõіâ, ôîòî-
ãðàôії, ìàëþíêè, âіäåîìàòåðіàëè.
Хід роботи
1. Ðîçãëÿíüòå ìàëþíêè, ôîòî, îïóäàëà ïòàõіâ, çàïðîïîíîâàíі â÷èòå-
ëåì àáî â÷èòåëüêîþ.
2. Çâåðíіòü óâàãó íà ôîðìó äçüîáà; äîâæèíó øèї; ôîðìó òóëóáà; äîâæè-
íó êðèë; äîâæèíó êіíöіâîê; êіëüêіñòü ïàëüöіâ, їõíє ðîçìіùåííÿ.
Ìàë. 134. Ôàçàíè
99
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬТВАРИН
äîáðå âèÿâëåíі åìîöії, õîðîøà ïàì’ÿòü. Ó 30-õ ðîêàõ XX ñòîðі÷÷ÿ âіäêðèòî
êàðëèêîâîãî øèìïàíçå, àáî áîíîáî. Îáèäâà âèäè øèìïàíçå çàíåñåíî äî
Ìіæíàðîäíîї ÷åðâîíîї êíèãè.
Ãîðèëà (ìàë. 155, 4) – íàéáіëüøà ç ëþäèíîïîäіáíèõ ìàâï. Øêіðà òà
øåðñòü, ÿêà âêðèâàє òіëî, ÷îðíі. Âåëèêà ãîëîâà ç íèçüêèì ëîáîì, ñóöіëüíèì
êіñòêîâèì âàëêîì íàä î÷èìà òà ìàñèâíèìè ùåëåïàìè. Æèâóòü ãîðèëè
íåâåëèêèìè ãðóïàìè íà òåðèòîðії Åêâàòîðіàëüíîї Àôðèêè. Їõíіé ñïîñіá
æèòòÿ ìàëî ïîâ’ÿçàíèé ç äåðåâàìè, öå ïåðåâàæíî íàçåìíі òâàðèíè.
Æèâëÿòüñÿ ðîñëèííîþ їæåþ. Ãîðèëó òàêîæ çàíåñåíî äî Ìіæíàðîäíîї
÷åðâîíîї êíèãè.
Íàéáëèæ÷і äî ëþäèíè çà áіîëîãі÷íèìè ïîêàçíèêàìè òà ñïàäêîâîþ
іíôîðìàöієþ ãîðèëà é øèìïàíçå. Äàíі ìîëåêóëÿðíèõ äîñëіäæåíü ñâіä÷àòü
ïðî òå, ùî â øèìïàíçå é ëþäèíè ñïàäêîâà іíôîðìàöіÿ çáіãàєòüñÿ íà 91 %.
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: ïðèìàòè, îá’єìíèé çіð, ієðàðõіÿ.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêà çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà ïðèìàòіâ? 2. ßêі îñîáëèâîñòі âіäðіçíÿþòü
ëþäèíîïîäіáíèõ ìàâï âіä іíøèõ?
Ö³êàâî çíàòè
В Індії макак-резусів уважають священними тваринами. Для них на полях залиша-
ють незібраною частину врожаю. Давні єгиптяни вважали священними павіа-
нів-гамадрилів.
Ви вже знаєте, яку важливу роль відіграють бджоли та джмелі як запилювачі
рослин. Зокрема, тільки ці комахи запилюють конюшину, яка слугує кормо-
вою рослиною для свійських копитних тварин. Ураховуючи те, що завдяки
бджолам людина отримує мед, віск, прополіс (цінну клейку речовину, яку виробля-
ють бджоли для замазування щілин у вулику і яка має лікувальні властивості), роль
цих комах у житті людини зростає ще більше. Але надмірне використання пестици-
дів часто спричиняє масову загибель комах-запилювачів. Тому перед тим, як засто-
совувати їх для боротьби зі шкідливими видами комах, рослин, паразитичних грибів
тощо, потрібно переконатись у тому, що ці речовини безпечні для корисних пред-
ставників місцевої фауни.
Нині, коли загострюється проблема забезпечення людства продовольством,
а ресурси Світового океану постійно скорочуються, дедалі важливішу роль
відіграє аквакультура – штучне розведення та вирощування водних організ-
мів (риб, ракоподібних, молюсків тощо). Але веденню аквакультури заважає забруд-
нення водойм промисловими та побутовими стоками. Тому для отримання потрібної
кількості аквакультури людина має дбати про чистоту водойм, зокрема про їхній
захист від забруднення.
В Україні поширений шершень. Його отрута вкрай небезпечна для людини:
3–4 ужалення цієї великої оси можуть спричинити важкі наслідки, особливо
якщо людина має підвищену чутливість до отрути перетинчастокрилих. Зага-
лом шершні не агресивні, але можуть нападати на людину, захищаючи своє гніздо.
Тому не слід дратувати суспільних перетинчастокрилих, порушувати їхні гнізда. Ці
комахи не вважають людину за ворога та жалять її, лише захищаючи своє життя чи
сім’ю. Якщо ж шершень вас ужалив, потрібно промити уражену ділянку тіла водою з
дезінфікуючим милом, обробити ранку тампоном зі спиртом та прикласти до неї
щось холодне.
100.
100
Якщо ужалення абоукуси отрутних тварин траплялися і раніше, варто засто-
сувати протиалергічний засіб. У будь-якому разі, якщо вас ужалила або уку-
сила отрутна тварина (наприклад, тарантул, каракурт, гадюка), слід негайно
звернутися до лікаря, який надасть кваліфіковану допомогу.
Багато людей бажають утримувати в себе вдома екзотичних тварин: комах,
павуків, акваріумних риб, амфібій, ящірок тощо. За допомогою інтернету про-
ведіть маркетинг: з’ясуйте, які із цих тварин користуються попитом у вашому
регіоні, яка їхня вартість, чи легко їх розводити, яка специфіка їхнього розведення,
чи безпечні вони для здоров’я людини. Зробіть висновок: яких тварин ви могли б роз-
водити з метою отримання прибутку.
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Практична робота 3
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ
ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИСТОСУВАННЯМ
ДО РІЗНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ
Ìåòà: ç’ÿñóâàòè îñîáëèâîñòі áóäîâè õðåáåòíèõ òâàðèí ó çâ’ÿçêó ç іñíó-
âàííÿì ó ðіçíèõ óìîâàõ.
Îáëàäíàííÿ, ìàòåðіàëè òà îá’єêòè äîñëіäæåííÿ: âîëîãі ïðåïàðàòè,
îïóäàëà õðåáåòíèõ òâàðèí, ôîòî-, âіäåîôðàãìåíòè, ìàëþíêè.
Хід роботи
1. Ðîçãëÿíüòå çàïðîïîíîâàíі â÷èòåëåì àáî â÷èòåëüêîþ âîëîãі ïðåïàðà-
òè, îïóäàëà, ôîòî õðåáåòíèõ òâàðèí (ðèáó, àìôіáіþ, ðåïòèëіþ, ïòàõà òà
ññàâöÿ).
2. Çâåðíіòü óâàãó íà òàêі îçíàêè: ïîêðèâè òіëà, ôîðìà òіëà, îðãàíè
ïåðåñóâàííÿ, îðãàíè äèõàííÿ.
3. Çðîáіòü âèñíîâêè, çàçíà÷èâøè îñíîâíі ïðèñòîñóâàííÿ â çîâíіøíіé
áóäîâі õðåáåòíèõ òâàðèí äî æèòòÿ â ðіçíèõ óìîâàõ ñåðåäîâèùà.
102
Таблиця 1
СПОСОБИ ЖИВЛЕННЯТВАРИН
Спосіб
живлення
Чим
живляться
Приклади
Рослиноїдні
(фітофаги)
Живими
рослинами
Попелиці – представ-
ники напівтвердокри-
лих комах– жив-
ляться соками рослин
Хижаки Уловлюють
і поїдають
живих тварин
Жук-сонечко живиться
попелицями, завдяки
чому регулює чисель-
ність цих шкідників
Паразити Тривалий час
мешкають на
поверхні чи
всередині
організмів
і живляться за
їхній рахунок
Представники нема-
тод – гострики – пара-
зитують у кишківнику
людини
Кровосисні
види
Живляться
кров’ю людини
і тварин
Представники двокри-
лих – комарі – жив-
ляться кров’ю людини
і тварин; вони здатні
переносити збудників
небезпечних захворю-
вань, наприклад
малярії
Сапротрофи Споживають
мертву орга-
ніку (рештки
організмів,
продукти
їхнього обміну
речовин)
Жуки-мертвоїди
споживають трупи
тварин, очищуючи від
них поверхню нашої
планети
Симбіо-
трофи
Організми, які
живляться
завдяки
симбіозу
з іншими
організмами
У велетенського дво-
стулкового молюска
тридакни кишківник
недорозвинений: він
отримує поживні речо-
вини від симбіотичних
водоростей, здатних
до фотосинтезу
129
Тема 2. ПРОЦЕСИЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН
Âèäіëåííÿ ïàõó÷èõ çàëîç ññàâöі âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ìі÷åííÿ ñâîєї
òåðèòîðії. Çà çàïàõîì, ÿêèé âîíè ñòâîðþþòü, ìàëÿòà çíàõîäÿòü áàòüêіâ
àáî áàòüêè ðîçøóêóþòü ñâîє ïîòîìñòâî. Äåÿêі âèäè, ÿê-îò ñêóíñ, ùî ìåø-
êàє â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі, âèäіëåííÿì ïàõó÷èõ çàëîç âіäëÿêóє âîðîãіâ.
Çàëîçè, ðîçòàøîâàíі íàâêîëî àíàëüíîãî îòâîðó, ìîæóòü âèêèäàòè ñâіé
ñåêðåò íà âіäñòàíü ó äåêіëüêà ìåòðіâ. Çàïàõ ïàõó÷èõ çàëîç ñêóíñіâ òàêèé
ñòіéêèé, ùî â ðàçі ïîòðàïëÿííÿ íà îäÿã ëþäèíè âіä íüîãî âàæêî
ïîçáóòèñü.
Ìîëî÷íі çàëîçè ñàìîê ññàâöіâ âèäіëÿþòü ìîëîêî äëÿ âèãîäîâóâàííÿ
äèòèí÷àò
Çà ðàõóíîê åïіòåëіþ øêіðè ó ññàâöіâ óòâîðþþòüñÿ ðіçíі ïîõіäíі: âîëîñ-
êè, êіãòі, íіãòі, êîïèòà, ðîãè òîùî. Ó äåÿêèõ âèäіâ òâàðèí (їæàêіâ, äèêî-
áðàçіâ òîùî) âîëîññÿ ìîæå âèäîçìіíþâàòèñü íà ãîëêè, ùî âèêîíóþòü
ôóíêöіþ çàõèñòó âіä âîðîãіâ.
Ïіä âëàñíå øêіðîþ є øàð æèðîâîї êëіòêîâèíè. Âіí íàéêðàùå ðîçâèíå-
íèé ó ìåøêàíöіâ âîäîéì. Æèð äîïîìàãàє çáåðіãàòè òåïëî òіëà. Êðіì òîãî,
âіí ëåãøèé çà âîäó, і òîìó äîáðå ðîçâèíåíèé øàð ïіäøêіðíîї æèðîâîї
êëіòêîâèíè çáіëüøóє ïëàâó÷іñòü òâàðèíè. Æèð, ÿêèé çàïàñàєòüñÿ â ïіä-
øêіðíіé æèðîâіé êëіòêîâèíі, є òàêîæ çàïàñîì ïîæèâíèõ ðå÷îâèí і äæåðå-
ëîì âîäè â ðàçі її íåñòà÷і â íàâêîëèøíüîìó ñåðåäîâèùі.
ÄÎÂÅÄÅÌÎ ÍÀ ÏÐÀÊÒÈÖ²
Лабораторне дослідження особливостей покривів тіла тварин
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: колекції пір’я тварин і луски
риб, опудала птахів, ссавців, колекції ракоподібних; вологі препарати риб, амфібій і
рептилій.
1. Розгляньте представників ракоподібних, запропонованих учителем або вчи-
телькою. Дослідіть твердість їхнього хітинового покриву. Яке значення такого
покриву?
2. Дослідіть вологі препарати риб і набори луски. Як луска розташована на шкірі
риби? Яке її значення?
3. Розгляньте і дослідіть зовнішні покриви жаби. Яке значення слизу, що вкриває
шкіру?
4. Розгляньте і дослідіть вологі препарати ящірки чи вужа. Чим утворений покрив
тіла рептилій? Яка роль лусочок на їхньому тілі?
5. Розгляньте опудало птаха. Зверніть увагу на пір’яний покрив на крилах, тулубі
та хвості. Дослідіть розміщення пір’я на тілі. Яку роль відіграє пір’я в житті птаха?
6. Розгляньте опудало ссавця. Дослідіть його волосяний покрив на твердість і
густоту. Яка його роль у житті ссавців?
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: ïîêðèâíèé åïіòåëіé, êóòèêóëà.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêó ðîëü âіäіãðàþòü ïîêðèâè òâàðèí? 2. Ùî õàðàêòåðíå äëÿ ïîêðèâіâ ìîëþñ-
êіâ? 3. Ùî ñïіëüíîãî òà âіäìіííîãî â áóäîâі ïîêðèâіâ àìôіáіé і ðåïòèëіé? 4. Ùî
õàðàêòåðíî äëÿ ïîêðèâіâ ññàâöіâ?
Îáãîâîð³òü ó ãðóïàõ
ßêі îñîáëèâîñòі ïîêðèâіâ ðіçíèõ ãðóï òâàðèí?
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
Ùî ñïіëüíîãî òà âіäìіííîãî â ïîêðèâàõ êіëü÷àñòèõ ÷åðâіâ і ÷ëåíèñòîíîãèõ?
152
Òâîð÷å çàâäàííÿ
Ïîñïîñòåðіãàéòå çàÿêîþñü òâàðèíîþ âäîìà, íàäâîðі, ó æèâîìó êóòî÷êó, çîî-
ïàðêó і ñêëàäіòü її åòîãðàìó. Âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíîìàíіòíі äæåðåëà іíôîðìàöії,
ïіäãîòóéòå ìіíіïðåçåíòàöіþ ïðî íàóêîâі äîñëіäæåííÿ Êîíðàäà Ëîðåíöà.
Ö³êàâî çíàòè
Видатного англійського біолога Чарльза Дарвіна деякі дослідники називають
«батьком» порівняльної психології завдяки праці «Про вираження емоцій у людини і
тварин».
Одним з перших систематичне експериментальне дослідження поведінки тварин
у контрольованих лабораторних умовах розпочав Едвард Торндайк. Вважається, що
на ідею цих експериментів Торндайка навів Конвей Ллойд-Морган, розповівши йому
про свого пса, фокстер’єра Тоні. Цей пес навчився відкривати засувку на садовій хвірт-
ці, просовуючи голову між рейками штахетника. Е. Торндайк розробив способи повто-
рення цього спостереження в контрольованих лабораторних умовах. Це були досліди
з так званими проблемними ящиками.
§40. ВРОДЖЕНА І НАБУТА ПОВЕДІНКА ТВАРИН
Пригадайте, що таке рефлекс. Що таке подразник?
Ó ïîâåäіíöі òâàðèí, çàçâè÷àé, âèäіëÿþòü äâі îñíîâíі ñêëàäîâі: âðîäæå-
íó òà íàáóòó. Ìіæ íèìè íåìàє ÷іòêîї ìåæі: áіëüøіñòü ïîâåäіíêîâèõ ðåàê-
öіé òâàðèí, áåçñóìíіâíî, ìіñòèòü і âðîäæåíі, і íàáóòі åëåìåíòè.
Âðîäæåíà ïîâåä³íêà – öå òàêі ôîðìè ïîâåäіíêè, ÿêі ïåðåäàþòüñÿ
â ñïàäîê íàùàäêàì âіä áàòüêіâ.
Ìàë. 213. Ïîðîäè ñîáàê: 1 – ãîí÷і ñîáàêè íà ïîëþâàííі; 2 – іðëàíäñüêèé âîâêîäàâ
ó ôîðìі ïîðÿä ç іðëàíäñüêèì ãðåíàäåðîì; 3 – ïàñòóøà ñîáàêà áîðäåð-êîëі ïàñå
îâåöü; 4 – ñîáàêà-ïîâîäèð ïîðîäè ëàáðàäîð; 5 – ðÿòóâàëüíèê ç íіìåöüêîþ
âіâ÷àðêîþ øóêàє ëþäåé ïіä ÷àñ òðàãåäії ó Âñåñâіòíüîìó òîðãîâîìó öåíòðі (Íüþ-
Éîðê, ÑØÀ); 6 – äåêîðàòèâíà ñîáàêà ìîïñ
ä ä ð ä ó ó ð
1
4
2 3
6
5
159
Тема 3. ПОВЕДІНКАТВАРИН
Òâîð÷å çàâäàííÿ
Êîðèñòóþ÷èñü ðіçíèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії, ïіäãîòóéòå ìіíіïðîєêò íà òåìó
«×îìó ìіãðóþòü òâàðèíè».
Ö³êàâî çíàòè
Гуахаро – великий (розміром з курку) довгокрилий нічний птах (див. мал. 217, 2).
Поширений на півночі Південної Америки, де мешкає в лісах з великими печерами.
Птах здійснює сезонні кочівлі, переміщуючись від печер, де він розмножується, у пошу-
ках фруктових дерев. Нині більшість печер, де гніздяться гуахаро, перебувають під
охороною в національних парках. Раніше, зокрема в Болівії, місцеве населення полю-
вало на цих птахів у печерах заради смачного й жирного м’яса.
Лабораторні дослідження показують, що кажан з розмахом крил 40 см може про-
летіти в повній темряві крізь сітку з вічком 14 14 см з нейлонових ниток завтовшки
всього 80 мкм.
Риби-слоники для орієнтування в просторі, пошуку корму й виявлення хижаків
використовують власне електромагнітне поле, яке генерують особливими м’язами.
§42. ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН
Пригадайте, що таке поведінка. Як рухаються молюски, комахи, хребетні
тварини?
Ïîâåäіíêà òâàðèí íàäçâè÷àéíî ðіçíîìàíіòíà çà ñâîїìè ôîðìàìè, ïðîÿ-
âàìè é ìåõàíіçìàìè. Çàçâè÷àé óñі ôîðìè ïîâåäіíêè òâàðèí îá’єäíóþòü ó
òðè îñíîâíі ãðóïè – іíäèâіäóàëüíà, ðåïðîäóêòèâíà і ñîöіàëüíà.
Іíäèâіäóàëüíà ïîâåäіíêà âêëþ÷àє ðіçíîìàíіòíі ïîâåäіíêîâі àêòè,
ñïðÿìîâàíі íà âèæèâàííÿ і æèòòєçàáåçïå÷åííÿ îêðåìîї îñîáèíè. Îñíîâíі
ç íèõ òàêі: ïåðåñóâàííÿ; äîñëіäíèöüêà àêòèâíіñòü; õàð÷îâà ïîâåäіíêà;
ïîâåäіíêà, ñïðÿìîâàíà íà ïіäòðèìàííÿ òåìïåðàòóðè òіëà; çàõèñò âіä âîðî-
ãіâ; äîãëÿä çà ÷èñòîòîþ òіëà; ïîòðåáà ó ãðі; âèêîðèñòàííÿ çíàðÿäü.
Ïåðåñóâàííÿ – ïåðåìіùåííÿ òâàðèíè â ïðîñòîðі äëÿ âèêîíàííÿ áóäü-
ÿêèõ ïðèñòîñóâàëüíèõ ôóíêöіé (ìàë. 221).
Äîñëіäíèöüêà àêòèâíіñòü – êîìïëåêñ ïîâåäіíêîâèõ àêòіâ, ÿêі çíà-
éîìëÿòü òâàðèíó ç íàâêîëèøíіì ñåðåäîâèùåì. Äîñëіäæóþ÷è ñâîþ òåðèòî-
ðіþ, òâàðèíà îòðèìóє óÿâëåííÿ ïðî ìіñöåçíàõîäæåííÿ õàð÷îâèõ òà іíøèõ
ðåñóðñіâ (ìàë. 222), ïîòåíöіéíèõ ïàðòíåðіâ äëÿ ïàðóâàííÿ і ìіñöü, äå ìîæ-
íà ñõîâàòèñÿ âіä õèæàêіâ.-
Õàð÷îâà ïîâåäіíêà – ñêëàäíèé êîìïëåêñ ðóõіâ, ñïðÿìîâàíèõ íà çíà-
õîäæåííÿ, ñõîïëþâàííÿ, óòðèìàííÿ çäîáè÷і. Äëÿ ïðèêëàäó îçíàéîìèìî-
Ìàë. 221. Ïðèêëàäè òèïіâ ïåðåñóâàííÿ òâàðèí: 1 – õâèëåïîäіáíèé ðóõ âóæà
çâè÷àéíîãî; 2 – ðåàêòèâíèé ðóõ âîñüìèíîãà; 3 – àíòèëîïà ãíó ðóõàєòüñÿ çà
äîïîìîãîþ êіíöіâîê
2 31
163
Тема 3. ПОВЕДІНКАТВАРИН
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêі є îñíîâíі ôîðìè ïîâåäіíêè òâàðèí? 2. ßêі є ñïîñîáè ïåðåñóâàííÿ òâà-
ðèí? 3. Íàâåäіòü ïðèêëàäè çàõèñíîї ïîâåäіíêè. 4. Äëÿ ÷îãî òâàðèíàì ïîòðіáåí
ãðóìіíã? 5. ßêі ôóíêöії ãðè ó òâàðèí?
Îáãîâîð³òü ó ãðóïàõ
ßê ðіçíі ôîðìè ïîâåäіíêè äîïîìàãàþòü òâàðèíàì ïðèñòîñîâóâàòèñü äî óìîâ
ñåðåäîâèùà?
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
ßê âè ââàæàєòå, ÷îìó êіøêà âèòðà÷àє íàáàãàòî áіëüøå ÷àñó íà âèëèçóâàííÿ
ñâîєї øåðñòі, íіæ ñîáàêà? ×îìó ñàìöі òâàðèí, ÿêі ìåøêàþòü ó ãóñòèõ ëіñàõ, çàçâè-
÷àé ïðèâåðòàþòü óâàãó ñàìêè çâóêîâèìè ñèãíàëàìè?
Òâîð÷å çàâäàííÿ
Êîðèñòóþ÷èñü ðіçíèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії, ïіäãîòóéòå ìіíіïðîєêòè íà
òåìè: «ßê íàâ÷àþòüñÿ ïòàøåíÿòà», «ßê òâàðèíè êîðèñòóþòüñÿ çíàðÿääÿìè
ïðàöі».
Ö³êàâî çíàòè
У приматів взаємний грумінг не тільки слугує для утримання волосяного покриву
в чистоті, але є важливим фактором підтримання структури співтовариства. Грумінг
перетворився в них у тонке мистецтво й у деяких видів забирає щодня чимало часу.
У лорі та інших лемурів з нижніх іклів і різців утворилися спеціальні «зубні гребінці», які
вони використовують для чищення шерсті.
Схожу соціальну структуру з термітами мають колонії ссавців – голих землекопів,
їхня колонія складається зі стерильних робочих особин обох статей, декількох самців
та однієї самки, здатних до відтворення потомства. Голі землекопи мешкають у сухих
саванах і напівпустелях Кенії, Ефіопії та Сомалі.
§43. РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН
Пригадайте, які типи поведінки належать до репродуктивної. Що таке статеве та
нестатеве розмноження?
ßêó ïîâåäіíêó òâàðèí íàçèâàþòü øëþáíîþ? Âè âæå çíàєòå, ùî äëÿ
òâàðèí õàðàêòåðíі äâà îñíîâíèõ òèïè ðîçìíîæåííÿ: ñòàòåâå òà íåñòàòåâå.
Ñòàòåâå ðîçìíîæåííÿ ìîæå ñóïðîâîäæóâàòèñÿ âèíÿòêîâîþ ðіçíîìàíіò-
Ìàë. 229. Øëþáíà ïîâåäіíêà æóêіâ-ñâіòëÿêіâ: 1 – ñàìêà ñâіòëÿêà çâè÷àéíîãî;
2 – ñâіòëÿêè â ëіñі (äîâãà åêñïîçèöіÿ äåìîíñòðóє íàïðÿìêè ïîëüîòó ñàìöіâ)
21
168
ðóêîñòèñêàííÿ ÷àñòî âèêîíóþòüðîëü çàñïîêіéëèâèõ æåñòіâ, ùî çàïîáіãà-
þòü àãðåñії ç áîêó òèõ îñіá, ÿêèì öі ñèãíàëè àäðåñîâàíî.
Á³îëîã³÷íèé ñëîâíè÷îê: ìàðêóâàííÿ, àáî ìі÷åííÿ, òåðèòîðії, êîíôëіêòíà ïîâå-
äіíêà, çìіùåíà àêòèâíіñòü.
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêó ïîâåäіíêó íàçèâàþòü òåðèòîðіàëüíîþ? ßêі її ôóíêöії? 2. ßêі ñïîñîáè
ìàðêóâàííÿ âèêîðèñòîâóþòü ðіçíі òâàðèíè, ïîìі÷àþ÷è ìåæі ñâîєї òåðèòîðії?
3. ßêå çíà÷åííÿ äåìîíñòðàöії ïîãðîç? 4. ßê çàñïîêіéëèâà ïîâåäіíêà çàïîáіãàє
àãðåñії?
Ö³êàâî çíàòè
Установлено, що в пісні птахів зазвичай присутній відтінок індивідуальності. Це
дає змогу сусідам чітко визначити кордони суміжних ділянок. У пісні часто вдається
виділити спеціальну частину, яка несе інформацію про зайняту територію.
Самець гірчака, маленької рибки, самки якої відкладають ікру в мантійну порож-
нину двостулкового молюска жабурниці (беззубки), відганяє інших самців від тієї жабур-
ниці, яку він вибрав для себе. У певному сенсі це теж «територія», але вона не залиша-
ється на місці, а переміщається разом з повільним молюском.
§45. СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА. ТИПИ УГРУПОВАНЬ
ТВАРИН ЗА К. ЛОРЕНЦЕМ
Пригадайте, яких комах називають суспільними.
Ñîöіîáіîëîãіÿ – íàóêîâèé íàïðÿì, ÿêèé ïî÷àâ ðîçâèâàòèñÿ â äðóãіé
ïîëîâèíі XX ñòîëіòòÿ. Çàâäàííÿì öієї íàóêè є âñåáі÷íå âèâ÷åííÿ áіîëîãі÷-
íèõ îñíîâ ñîöіàëüíîї ïîâåäіíêè òà åâîëþöії ñóñïіëüíèõ ãðóï òâàðèí âіä
íàéíèæ÷èõ ôîðì äî ëþäèíè.
×èì âіäðіçíÿþòüñÿ ïîîäèíîêі òâàðèíè âіä ñîöіàëüíèõ? Ó òâàðèííîìó
ñâіòі іñíóє âåëè÷åçíà ðіçíîìàíіòíіñòü ôîðì ñîöіàëüíîãî æèòòÿ. Îäíèõ òâà-
ðèí ñêëàäíî óÿâèòè ïîçà ñïіâòîâàðèñòâîì, іíøèõ – îá’єäíàíèìè â ãðóïè.
Ïîîäèíîêèìè íàçèâàþòü òâàðèí, ó ÿêèõ êîíòàêòè ìіæ îñîáèíàìè
ïіäòðèìóþòüñÿ çàçâè÷àé ó øëþáíèé ïåðіîä, à òàêîæ (ó äåÿêèõ âèäіâ) ó
ïåðіîä òóðáîòè çà ïîòîìñòâîì. Äî ïîîäèíîêèõ âèäіâ íàëåæèòü, íàïðèêëàä,
çîçóëÿ çâè÷àéíà (ìàë. 238). Öåé ïòàõ ïіäêëàäàє ñâîї ÿéöÿ ó ãíіçäà іíøèõ
Ìàë. 237. Ïðèêëàäè çàñïîêіéëèâîї ïîâåäіíêè ó òâàðèí: 1 – ïîçà
ïіäïîðÿäêóâàííÿ ó âîâêіâ; 2 – âçàєìíèé ãðóìіíã ó ìàâï
1 2
177
Тема 3. ПОВЕДІНКАТВАРИН
а які становлять частину її спадкового багажу, використовують метод виховування тва-
рин в ізоляції від інших тварин.
У різних рас медоносної бджоли «мертва зона», приліт з якої у вулик супроводжу-
ється винятково круговим танцем, розташована в колі діаметром від 20 до 170 м. Крім
того, у бджіл з різних місцевостей неоднаковий виляючий танець. Так, один і той самий
елемент цього танцю, який позначає відстань до їжі, приблизно 75 м у німецької бджо-
ли, в італійської – близько 25 м і лише 5 м у бджоли з Єгипту.
Шимпанзе Уошо вирощували в умовах, схожих на умови, у яких виховують дітей
людини. Гарднери під час спілкування з Уошо намагалися використовувати лише мову
жестів, щоб створити найбільш комфортні умови для вивчення мови. Через кілька років
експерименту вчені помітили, що Уошо вивчала нові жести не тільки під час спеціалізо-
ваного навчання, а й спостерігаючи за людьми. Більше того, вони звернули увагу на те,
що негайна винагорода перешкоджає навчанню і відволікає шимпанзе. Щоб жест вва-
жався засвоєним, Уошо мала використати його самостійно доречним чином протягом
14 послідовних днів. Коли в Уошо народилося дитинча, то воно почало вчитися жестів,
спостерігаючи не за людьми, а за іншими мавпами, при цьому Уошо допомагала йому
правильно показувати руками жести-символи.
§47. ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИНАМИ ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ.
ЕЛЕМЕНТАРНА РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Пригадайте, що таке хомінг. Що таке научіння? Що таке вроджена та набута пове-
дінка? Що таке безумовний рефлекс? Що таке діяльність за допомогою знарядь?
Âè âæå çíàєòå, ùî ïîâåäіíêà òâàðèí ìàє äâі âçàєìîïîâ’ÿçàíі ñêëàäîâі –
âðîäæåíó і íàáóòó. Âðîäæåíà ïîâåäіíêà ïåðåäàєòüñÿ ó ñïàäîê íàùàäêàì
âіä áàòüêіâ і ïåðåâàæàє ó òâàðèí ïðîñòіøîї îðãàíіçàöії, òàêèõ ÿê êèøêî-
âîïîðîæíèííі, êіëü÷àñòі ÷åðâè òà іíøі. Äî òàêîї ïîâåäіíêè íàëåæèòü
çàõèñíà ðåàêöіÿ ãіäðè, êîëè її òіëî ðіçêî ñêîðî÷óєòüñÿ ïіä äієþ ïîäðàçíèêà.
Ïіä ÷àñ іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó (åâîëþöії) ðàçîì ç óñêëàäíåííÿì áóäîâè
òà ïðîöåñіâ æèòòєäіÿëüíîñòі òâàðèí íàáóòà ïîâåäіíêà ïî÷èíàє âіäіãðàâàòè
äåäàëі áіëüøó ðîëü ó ïðèñòîñóâàííі äî çìіííèõ óìîâ íàâêîëèøíüîãî
ñåðåäîâèùà.
Ïîÿâà і ðîçâèòîê íåðâîâîї ñèñòåìè ó âñіõ áåç âèíÿòêó òâàðèí äàëè ìîæ-
ëèâіñòü óðіçíîìàíіòíþâàòè ïîâåäіíêîâі àêòè çà äîïîìîãîþ íàó÷іííÿ, òîá-
òî çìіíþâàòè ïîâåäіíêó âíàñëіäîê ïîïåðåäíüîãî äîñâіäó. Òàê, ó ÷ëåíèñòî-
íîãèõ íåðâîâà ñèñòåìà é îðãàíè ÷óòòÿ íàäçâè÷àéíî óñêëàäíèëèñÿ ïîðіâ-
íÿíî ç іíøèìè áåçõðåáåòíèìè òâàðèíàìè ó çâ’ÿçêó ç âèñîêîþ çäàòíіñòþ
ïðèñòîñîâóâàòèñÿ äî íàéðіçíîìàíіòíіøèõ óìîâ іñíóâàííÿ: äî æèòòÿ ó
âîäі, ґðóíòі, íà çåìëі é ó ïîâіòðі. Ó íèõ âіäìі÷åíî íàâіòü ïîâåäіíêó,
ïîâ’ÿçàíó ç âèêîðèñòàííÿì çíàðÿäü. Íàïðèêëàä, êðàá ëіáіÿ (ìàë. 249)
çàõèùàєòüñÿ âіä âîðîãà çà äîïîìîãîþ îòðóéíèõ àêòèíіé, ÿêèõ õàïàє êëåø-
íÿìè і òðèìàє ïðÿìî ïåðåä ñîáîþ.
Ñàìêè îñè àìîôіëè, ÿêà òðàïëÿєòüñÿ ïî âñіé Óêðàїíі, ðèþòü íіðêè,
ïðèíîñÿòü ó íèõ ïàðàëіçîâàíèõ ãóñåíèöü, ó ÿêі âіäêëàäàþòü ÿéöÿ. Íà öüî-
ìó òóðáîòà ïðî ïîòîìñòâî çàêіí÷óєòüñÿ, і íіðêà çàêðèâàєòüñÿ. Äåÿêі ç îñ
äîäàòêîâî òðàìáóþòü çåìëþ çàòèñíóòèì ó ùåëåïè íåâåëèêèì êàìіí÷è-
êîì, ÿêèé âèêîðèñòîâóþòü ÿê ìîëîòîê (ìàë. 250).
Ìóðàøêè-ëèñòîðіçè ïіä ÷àñ áóäіâíèöòâà ãíіçä іç ëèñòêіâ âèêîðèñòîâó-
þòü ñâîї ëè÷èíêè ÿê òêàöüêі ÷îâíèêè (ìàë. 251). Ëè÷èíêè âèðîáëÿþòü
ïàâóòèííÿ, ÿêèì çøèâàþòü êðàї ëèñòêіâ.
Ïîâåäіíêó, ïîâ’ÿçàíó ç âèêîðèñòàííÿì çíàðÿäü, âіäìі÷åíî é ó ïòàõіâ.
Òàê, ãàëàïàãîñüêèé äÿòëîâèé â’þðîê ìîæå äіñòàâàòè êîìàõ çі ùіëèí ó
197
Тема 4. ОРГАНІЗМИТА СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ
ÏÅÐŲÐÒÅ ÇÄÎÁÓÒ² ÇÍÀÍÍß
1. ßêà ðіçíîìàíіòíіñòü òâàðèííîãî ñâіòó Óêðàїíè? 2. ßêå çíà÷åííÿ äëÿ çáåðå-
æåííÿ áіîëîãі÷íîãî ðіçíîìàíіòòÿ íàøîї ïëàíåòè ìàє ñòâîðåííÿ ×åðâîíîї êíèãè?
3. ßêі îñíîâíі òèïè ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîðіé Óêðàїíè âàì âіäîìі? 4. ßêà ðîëü
çîîïàðêіâ â îõîðîíі òâàðèííîãî ñâіòó? 5. ßêі çàêîíîäàâ÷і àêòè ñïðÿìîâàíі íà îõî-
ðîíó òâàðèííîãî ñâіòó Óêðàїíè? 6. ×èì ñòàòóñ áіîñôåðíèõ çàïîâіäíèêіâ âіäðіçíÿ-
єòüñÿ âіä ñòàòóñó ïðèðîäíèõ? 7. Ùî ñîáîþ ñòàíîâëÿòü íàöіîíàëüíі ïðèðîäíі
ïàðêè?
Îáãîâîð³òü ó ãðóïàõ
ßêі є çàõîäè îõîðîíè ïðèðîäè? Çàïðîïîíóéòå ìåõàíіçìè ïіäâèùåííÿ їõíüîї
åôåêòèâíîñòі.
Äëÿ äîïèòëèâèõ ³ êì³òëèâèõ
Äîñëіäіòü, ÿêі âèäè òâàðèí çíèêëè ç òåðèòîðії Óêðàїíè ïðîòÿãîì îñòàííіõ
100 ðîêіâ.
З допомогою вчителя з’ясуйте, які зникаючі та рідкісні види тварин охороня-
ють у вашій місцевості. Проаналізуйте, які заходи їхньої охорони ви запропо-
нували би. Які території вашого регіону, на вашу думку, можна було б вклю-
чити до складу природно-заповідного фонду України? Свою пропозицію обґрун-
туйте.
Ö³êàâî çíàòè
Найстаріший заповідник України – біосферний заповідник «Асканія-Нова». Його
створив 1898 року барон Ф. Е. Фальц-Фейн. Зоопарк «Асканія-Нова» за масштабами
утримання тварин у напіввільних умовах, розробок теорії, методів і технологій акліма-
тизації та реакліматизації входить до першої світової десятки. Тут утримують понад
80 видів птахів, зокрема 15 видів, занесених до Червоної книги України (степовий орел,
сірий журавель і красавка, огар та ін.); 36 видів ссавців, з яких 7 – рідкісні (кінь Прже-
вальського, туркменський кулан, зебра Греві, гвинторога коза, гривастий баран, сайгак,
сибірський козерог).
Велике значення для поширення серед населення знань у галузі зоології мають
зоологічні музеї, де зберігають колекції сучасних і зниклих з нашої території тварин.
Найбільшими природничими музеями в Україні є Національний науково-природничий
музей Національної академії наук України (НАНУ) (м. Київ) і Державний природознав-
чий музей НАНУ (м. Львів). У фондах першого зберігається понад 200 000 зразків хре-
бетних і близько 1 500 000 – безхребетних тварин. Унікальна колекція тропічних мете-
ликів зберігається в зоологічному музеї Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.