Мотивационное письмо

1. Мотиваційний лист
судді Верховного Суду України Пошви Б.М.
Моє бажання стати суддею Верховного Суду випливає з розуміння
завдання верховних (касаційних) судів по забезпеченню єдності судової
практики, яка побудована на принципі верховенства права та на інших
фундаментальних принципах конституційного рівня, які органічно пов’язані
з цим принципом: правової визначеності, довіри до права та обґрунтованих
сподівань.
Суспільство повинно мати довіру до судової системи країни, тобто
мати переконання, що норми права за однакових обставин будуть
застосовуватися однаково, а питання суперечливості змісту правової норми
буде вирішено суддями у процесі розгляду справи з дотриманням принципу
верховенства права і формуватиме усталену судову практику держави, як
гарантію забезпечення прав і свобод на майбутнє.
Коли говоримо про єдність судової практики, то найперше це йдеться
про касаційну практику, яка є обов’язком і завданням Верховного Суду як
суду касаційного.
Завдяки усталеній касаційній практиці, яка має обов’язковий характер,
тобто правильного застосування норм матеріального закону на підставі
фактичних обставин справи, встановлених з дотриманням норм
процесуального права, попереджаються порушення прав і свобод на стадії
досудового розслідування слідчим, прокурором, слідчим суддею ще до
вирішення питання про обвинувачення особи і направлення справи до суду
першої інстанції.
Сьогодні різновидом усталеної судової практики є постанови
Верховного Суду України, які відповідно до положень ст. 458 КПК є
обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у
своїй діяльності відповідну норму права та для всіх судів України, в т.ч. і для
самого Верховного Суду України.
Дана законодавча вимога підтверджується положеннями ст. 368 КПК,
згідно якої суд, постановляючи обвинувальний вирок, зобов’язаний
застосувати висновок ВСУ, а пункт 3 ст. 445 КПК прямо передбачає підставу
перегляду справи ВСУ - невідповідність рішення суду касаційної інстанції,
висновку щодо застосування норми права, викладеному в постанові
Верховного Суду України.
Недосконалістю національної судової практики є те, що ВСУ не є
судом касаційної інстанції і це віддаляє в часі дію принципу правової
визначеності щодо правильного застосування норм матеріального та
процесуального права, знижує рівень гарантії захисту конституційних прав і
свобод, створює умови для розгляду справ поза межами розумних строків та
поширенню корупційних проявів у судових рішеннях, що в результаті
зумовило проведення судової реформи в Україні.
1

2. Вітчизняна судова практика за сучасних умов зазнає впливу
суддівської правотворчості, яка започаткована Європейським судом з прав
людини і практика якого визначає дотримання принципу верховенства права
і законності в кримінальному провадженні України (статті 8 і 9 КПК
України).
Суддівський досвід в національному судочинстві, у поєднанні з
отриманим під час стажувань у федеральних судах США, верховних судах
Великої Британії, ФРН, Республіки Польща, Латвії дозволяє заявляти про
особисту готовність до нового наповнення змісту касаційної функції
Верховного Суду і подолання ортодоксально позитивістського розуміння
касації, яке зводиться лише до судового контролю за суворим та неухильним
дотриманням законності нижчими судами, або лише до перевірки
правильності юридичної оцінки обставин справи у ріціеннях судів першої та
апеляційної інстанцій.
6 грудня 2016 року Пошва Б.М.
2