1. 2.1.1.1.1.1.1.1. ТЕМА
ЗАНЯТТЯ: Технологія зберігання і заготівлі продуктів. Технологія квашення,
соління та маринування плодів та овочів.
2.1.1.1.1.1.1.2. МЕТА
ЗАНЯТТЯ:
2.1.1.1.1.1.1.3. 1.
Навчальна:
− сприяти формуванню знань про: технологію квашення, соління та
маринування плодів та овочів; про посуд та пристосування; про підготовку та
переробку та приготування продуктів при квашенні, солінні та маринуванні;
про санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці, організації робочого
місця під час квашення, соління та маринування.
− сприяти формуванню вмінь підготовки та обробки сировини;
організації робочого місця.
− забезпечити засвоєння знань про квашення, соління та маринування;
про санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці, організації робочого
місця під час квашення, соління та маринування.
2.1.1.1.1.1.1.4. 2. Виховна:
− виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність,
дбайливість, охайність.
− сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів
учнів до предмету.
2.1.1.1.1.1.1.5. 3.
Розвивальна: сприяти формуванню і розвитку самостійності, організованості.
2.1.1.1.1.1.1.6. 4.
Профорієнтаційна: ознайомити учнів зі змістом, характером, умовами праці
фахівців з сушіння та консервування плодів та овочів.
2.1.1.1.1.1.1.7. ОБ’ЄКТИ
ПРАЦІ: Мариновані помідори. Солені огірки. Квашена капуста.
2.1.1.1.1.1.1.8. ДИДАКТИЧ
НІ ЗАСОБИ: література [9; 32; 46; 60]; кіно-, відео- діафільми; мультимедійні
засоби; робочий зошит; натуральні об’єкти (НО): банки з консервацією: солені
огірки, квашена капуста, мариновані помідори та ін.; плакати: П.1. Інструменти
для фігурного нарізування овочів. П.2. Інструменти та пристрої для ручної
обробки овочів. П. 3. Прийоми первинної обробки продуктів; таблиці: «Обробка
овочів», «Час пастеризації».
2.1.1.1.1.1.1.9. ОБЛАДНАН
НЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ: каструлі, миски великі, ножі, підставки,
скляний посуд, щипці для банок, столові ложки, машинки для закручування, (на
одну ланку). МАТЕРІАЛИ: 3кг помідор, 3 кг огірків, 3 кг капусти, 0,5 кг
цибулі, вода, сіль кухонна нейодована, цукор, оцет 3 %-вий або винний, листя
хрону, лавровий лист, перець, гвоздика, листя вишні, стебла кропу, рушники
2.1.1.1.1.1.1.10. ТРУДОВІ ДІЇ,
ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ: маринування, соління, квашення, перебрати,
обмити, обчистити, промити, нарізання, шаткування.

2. 2.1.1.1.1.1.1.11. МЕТОДИ
НАВЧАННЯ: бесіда, розповідь, опитування, пояснення, самостійна робота,
спостереження, демонстрації, ілюстрування.
2.1.1.1.1.1.1.12. ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна, ланкова,
індивідуальна.
2.1.1.1.1.1.1.13. СЛОВНИКОВ
А РОБОТА: маринування, соління, квашення.
2.1.1.1.1.1.1.14. ТИП
ЗАНЯТТЯ: комбінований.
2.1.1.1.1.1.1.15. СТРУКТУРА
УРОКУ
2.1.1.1.1.1.1.16. I.
Організаційний момент. __________________________________
2.1.1.1.1.1.1.17. II.
Повторення раніше вивченого матеріалу. ___________________
2.1.1.1.1.1.1.18. III. Мотивація
навчально-трудової діяльності учнів. _____________
2.1.1.1.1.1.1.19. IV. Вивчення
нового матеріалу. ______________________________
2.1.1.1.1.1.1.20. V.
Закріплення нового матеріалу. ____________________________
2.1.1.1.1.1.1.21. VI.
Практична робота
2.1.1.1.1.1.1.22. VI.1.
Вступний інструктаж. __________________________________
2.1.1.1.1.1.1.23. VI.2.
Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя___
2.1.1.1.1.1.1.24. VI.3.
Заключний інструктаж. _________________________________
2.1.1.1.1.1.1.25. VII.
Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим__
2.1.1.1.1.1.1.26. VIII.
Підведення вчителем підсумків заняття_____________________
2.1.1.1.1.1.1.27. Хід заняття
2.1.1.1.1.1.1.28. І.Організацій
ний момент
1. Введення учнів в майстерню після дзвоника в спецодязі.
2. Призначення чергових за графіком.
3. Звіт чергового про відсутність учнів.
4. Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник).
5. Організація робочих місць.
2.1.1.1.1.1.1.29. ІІ.
Актуалізація опорних знань.
2.1.1.1.1.1.1.30. Фронтальне

3. опитування учнів, яке дає змогу з’ясувати, наскільки учні засвоїли теоретичний
матеріал попередніх занять, щоб, спираючись
на їхні знання, розпочати виконання наступної
практичної роботи.
2.1.1.1.1.1.1.31. «Конкурс-
ромашка» Учні відривають пелюстку
ромашки, на якій написано запитання, і
відповідають на нього.
2.1.1.1.1.1.1.32. 1. Від чого
залежить харчова цінність продуктів?
2.1.1.1.1.1.1.33. 2. Яка роль
води у процесі обміну речовин?
2.1.1.1.1.1.1.34. 3. Яке
значення для організму людини мають
мінеральні речовини?
2.1.1.1.1.1.1.35. 4. Які ви
знаєте вітаміни?
2.1.1.1.1.1.1.36. 5. Яка роль
вітамінів в організмі людини?
2.1.1.1.1.1.1.37. III.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
2.1.1.1.1.1.1.38. Бесіда.
2.1.1.1.1.1.1.39. Чому під час
заготівлі овочі не рекомендується кидати, а обережно складати?
2.1.1.1.1.1.1.40. Відповідь:
тому що це призведе до механічних пошкоджень овочів і зменшить термін
їхнього зберігання.
2.1.1.1.1.1.1.41. Під час бесіди
повторюється, із якою метою під час заготівлі проводиться відбір пошкоджених
овочів, що спричинює псування овочів під час зберігання.
2.1.1.1.1.1.1.42. Потім
учитель звертає увагу учнів на овочі, що ростуть на їхній шкільній ділянці і
починає розповідати про способи заготівлі.
2.1.1.1.1.1.1.43. Завдання
«Корабель»
2.1.1.1.1.1.1.44. Написати на
вітрилах
корабля
очікування від
уроку – Від
цього заняття
я очікую……»
2.1.1.1.1.1.1.45.
2.1.1.1.1.1.1.46.

4. 2.1.1.1.1.1.1.47. IV.
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2.1.1.1.1.1.1.48. Вивчаючи цю
тему кожен з вас уявить себе в ролі консерватора, який зібравши врожай
піклується про його довготривале збереження. Весь матеріал який буде
розглянутий на сьогоднішньому уроці це базові, елементарні знання які
потрібно знати працівнику в даній професії, а також кожній господині.
2.1.1.1.1.1.1.49. Розповідь
учителя
2.1.1.1.1.1.1.50. Консерви в
сучасному понятті (продукти, закупорені в герметичну тару і стерилізовані)
з'явилися на початку XIX століття і в даний час виробляються в усіх країнах
світу. З великої кількості рецептур плодоовочевих консервів, по виду що
використовується для виготовлення сировини вироби можна розділити на дві
групи: овочеві та фруктові (плодово-ягідні).
2.1.1.1.1.1.1.51. Сьогодні ми
розглянемо такі види консервації: соління, маринування, квашення.
2.1.1.1.1.1.1.52. Соління – це
давній спосіб консервування в домашніх умовах. Мікроби переробляють цукор,
який міститься в цих продуктах, у молочну кислоту, при накопиченні якої умови
для розвитку мікробів стають несприятливі тому вони гинуть.
2.1.1.1.1.1.1.53. Молочна
кислота утворюється у процесі бродіння при розкладанні цукрів
молочнокислими бактеріями.
2.1.1.1.1.1.1.54. Банки із
солінням мають зберігатись у холодному місці. Овочі повинні бути цукристими.
Так, зелені огірки містять в 1,5 разу більше цукру, ніж жовті. Капуста, навпаки,
має більше цукру в дозрілих головках.
2.1.1.1.1.1.1.55. С
олять огірки, помідори, солодкий перець, пряні
рослини, щавель, кавуни, цибулю, цвітну і
білокачанну капусту.
2.1.1.1.1.1.1.56. Д
ля ароматизації використовують кріп, часник хрін,
листя вишні, смородини.
2.1.1.1.1.1.1.57. П
осолом можна консервувати також м’ясо і рибу.
Засолене м’ясо може пролежати кілька місяців. Для
цього використовують три способи засолювання:
сухий, мокрий і змішаний. Але риба і м’ясо можуть
зберегтися ще довше, якщо їх закоптити.
2.1.1.1.1.1.1.58. К
ухонна сіль (хлорид натрію) необхідна для
вироблення організмом соляної кислоти, яка є
складовою частиною шлункового соку і відіграє

5. неабияку роль у перетравлюванні їжі. Сіль захищає також організм людині від
бактерій, що потрапляють до шлунка з їжею і слиною. Щоденний прийом солі –
5-8 г на добу. Річний прийом – 6,5 кг. За все життя людина з’їдає близькі 500 кг
солі. Через нестачу солі в організмі порушується робота серця, людина може
непритомніти.
2.1.1.1.1.1.1.59. Проте
важливо не зловживати сіллю. Це стосується насамперед людей із серцево-
судинними відхиленнями, хворобами печінки та нервової системи, тих, хто має
початкову стадію атеросклерозу, ожиріння.
2.1.1.1.1.1.1.60. Сіль
використовують і як лікувальний засіб у вигляді всім відомого фізіологічного
розчину для внутрішньо – судинного введення при кровонестачах, лікуванні
шокового стану, тяжких травм, опіків та в інших випадках, коли організм
зневоднюється.
2.1.1.1.1.1.1.61. Маринуванн
я – це консервування з використанням оцту. До складу маринадної заливки
входять також сіль, цукор, усілякі прянощі, які надають специфічного аромату і
запаху. Ефірні олії, які входять до складу прянощів, мають певні властивості –
перешкоджають розмноженню і розвитку мікробів.
2.1.1.1.1.1.1.62. Прянощі. До
прянощів відносять кріп, петрушку, селеру, перець, гвоздику, лавровий лист,
чебрець, часник, цибулю тощо.
2.1.1.1.1.1.1.63. Петрушку
використовують у кулінарії як ароматичний коренеплід.
2.1.1.1.1.1.1.64. Приправою є
листя й корінь. Корінь солодкуватий на смак і має приємний аромат.
Використовують для приготування перших страв, соусів, при варінні риби і
тушкування м’яса.
2.1.1.1.1.1.1.65. Корінь
петрушки, пересипаний піском, можна
зберігати до весни.
2.1.1.1.1.1.1.66. Дрібно
нашаткований корінь зберігають також і в
сушеному вигляді.
2.1.1.1.1.1.1.67. Свіжу зелень
петрушки додають до перших і других
страв, що надає їм приємного аромату,
покращує зовнішній вигляд і вітамінізує їх. Іноді зелень петрушки
використовують у поєднанні з кропом. Зелень петрушки можна також сушити.

6. 2.1.1.1.1.1.1.68. Петрушку
використовують і в медицині. Наприклад, корінь і листя петрушки варять і
п’ють як чай від остеохондрозу.
2.1.1.1.1.1.1.69.Відваром листя петрушки виводять ластовиння, відбілюють
шкіру.
2.1.1.1.1.1.1.70.Кріп вирощують і використовують як ароматичну пряну
траву. Дрібно нарізану зелень молодого кропу додають до м’ясних, рибних і
овочевих перших та других страв, а
також до салатів та вінегретів при
подаванні їх на стіл. Кріп надає страві
приємного аромату, вітамінізує її та
поліпшує зовнішній вигляд. Свіжий кріп
можна зберігати протягом 1-2 і днів.
2.1.1.1.1.1.1.71. С
тебла і листки молодого кропу в стадії
цвітіння використовуються також при
квашенні й солінні овочів та
виготовленні маринадів. Для тривалого зберігання кріп сушать на повітрі.
Насіння кропу використовують у медицині.
2.1.1.1.1.1.1.72. Овочеві
маринади готують з різним вмістом оцту, цукру, солі. Вони можуть бути слабо
кислі, кислі, гострі.
 Увага! У кислому середовищі бактерії не розвиваються.
2.1.1.1.1.1.1.73. Для
маринування овочі сортують, миють у холодній воді. Пряні трави! миють,
ріжуть на шматочки, змішують їх і частину кладуть на дно банки.! Потім у
банку щільно накладають овочі. Заливають гарячою заливкою, не, доходячи до
краю банки 3 см, стерилізують, а потім герметично закупорюють кришками.
Якщо овочі консервують без герметичної закупорки, то тоді їх заливають
охолодженим маринадом. Можна спочатку заливати овочі гарячою водою, а
потім – гарячим маринадом, тоді – закупорити.
 Овочі для маринування: помідори, огірки, кабачки, морква,
цвітна капуста, солодкий перець, патисони, буряки
2.1.1.1.1.1.1.74.
2.1.1.1.1.1.1.75.
2.1.1.1.1.1.1.76.
2.1.1.1.1.1.1.77.
2.1.1.1.1.1.1.78.
2.1.1.1.1.1.1.79.
2.1.1.1.1.1.1.80.
2.1.1.1.1.1.1.81.
2.1.1.1.1.1.1.82.

7. 2.1.1.1.1.1.1.83.
 Фрукти для компотів: яблука, груші, сливи, виноград, вишні,
персики, айва, кизил.
2.1.1.1.1.1.1.84.
2.1.1.1.1.1.1.85. Консервуючи
ми речовинами, що забезпечують тривале зберігання продуктів, є молочна
кислота і кухонна сіль. При солінні, квашенні та замочуванні цінність продуктів
майже не знижується, а вітамін С зберігається на 80-90%. У залиті розсолом чи
власним соком овочі та фрукти потрапляють з повітря або спеціально
створюються заквасками мікроби.
2.1.1.1.1.1.1.86. Квашення —
найпоширеніший спосіб заготівлі овочів.
2.1.1.1.1.1.1.87. Овочі для
квашення можна використовувати різних видів. Вони мають бути
неушкодженими. Усі овочі попередньо добре промивають у холодній воді.
Капусту, моркву, петрушку і селеру квасять свіжими. Перець і зелені помідори
слід залишити на 10 днів у провітрюваному затінку для перевірки їхньої
придатності як для квашення, так і для засолювання. Овочі складають у посуд
цілими або нарізаними, але обов’язково перед квашенням їх ошпарюють.
2.1.1.1.1.1.1.88. Сіль дуже
важлива при зберіганні квашених овочів. Сіль для розсолу має бути чистою,
нейодованою.
2.1.1.1.1.1.1.89. Оц
ет уживається як натуральний, так і
винний. Овочі, квашені з оцтом, не
рекомендуються дітям, хворим на
анемію.
2.1.1.1.1.1.1.90. Як
що додається олія (бажано оливкова), то
вона має бути свіжою і чистою,
приємного смаку й аромату.
2.1.1.1.1.1.1.91. Пр
иправи мають бути доброякісними і свіжими. Найкращі приправи: часник,
коріння хрону, петрушка, селера, кріп, чорний перець тощо.
2.1.1.1.1.1.1.92. Вода повинна

8. бути свіжою, чистою, перекип’яченою. Овочі покривають розсолом, інакше
вони швидко зіпсуються.
2.1.1.1.1.1.1.93. Посуд. Дуже
добрий для квашення скляний посуд, що герметично закривається. Можна
використовувати глиняний неполив’яний всередині посуд, бо сіль і кислоти
роз’їдають емаль, унаслідок чого утворюються шкідливі речовини.
2.1.1.1.1.1.1.94. Дерев’яний
посуд, найчастіше діжечки, використовують для квашення значної кількості
овочів. Перед використанням посуд ошпарюють, миють жорсткою щіткою з
милом, споліскують і витримують кілька днів на сонці.
2.1.1.1.1.1.1.95. Гніт. Для
пресу в бочках використовують дерев’яні кружки, а в діжках – хрестовини з
дерева або лози, на які зверху кладуть гніт – гладенький чистий камінь
(найкраще велику річкову гальку).
2.1.1.1.1.1.1.96. Умови,
необхідні для квашення, соління, мочіння
− Овочі для заквашування повинні бути цукристими. Зменшення цукру в
овочах знижує стійкість їх зберігання.
− Створення сприятливої температури для життєдіяльності
молочнокислих бактерій. Найкраще процес квашення відбувається за
температури 15-22°С. Якщо температура нижча, ніж 15°С, цей процес
тримається. Якщо ж вона вища від 22-25°С, то разом з молочнокислими
бактеріями почнуть розвиватись і шкідливі для квашення бактерії –
маслянокислі, які додають овочам згірклого смаку і неприємного запаху.
Місцем для зберігання квашених овочів є чистий сухий і добре провітрюване
приміщення.
2.1.1.1.1.1.1.97. Майже вci
овочі можна використовувати для стерилізації та маринування. При цьому
технологічний процес полягає у виконанні таких видів робіт:
1. Сортування овочів за якістю i розмірами.
2. Миття овочів.
3. Очищення i, за потреби, нарізування овочів.
4. Бланшування (обробка в гарячій воді) та охолодження.
5. Підготовка тари.
6. Укладання овочів у тару.
7. Закупорка тари.
8. Стерилізація й охолодження консервів.
2.1.1.1.1.1.1.98. V.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
2.1.1.1.1.1.1.99. Фронтальне
усне опитування.
1. У чому сутність термінів «соління», «маринування», «квашення»?
2.Якого повітряно-температурного режиму необхідно дотримуватися для
довготривалого зберігання врожаю плодових культур?
3.Яка технологія підготовки плодів для маринування?

9. 4.Яка технологія підготовки плодів для соління?
5. Яка технологія підготовки плодів для квашення?
6. Які бувають маринади?
2.1.1.1.1.1.1.100. Розгадайте
ребуси
2.1.1.1.1.1.1.101.
2.1.1.1.1.1.1.102.
2.1.1.1.1.1.1.103. Відповіді:
смородина, лимон, кукурудза.
2.1.1.1.1.1.1.104. Завдання
«Плутанка»
2.1.1.1.1.1.1.105. Розгадай
зашифровані слова.
1. ЯСОННІЛ____________________________(Соління)
2. АКЯННЕВШ__________________________(Квашення)
3. НЯНМАНУРИАВ______________________(Маринування)
2.1.1.1.1.1.1.106. Завдання
«Знайди
мене»
2.1.1.1.1.1.1.107. У таблиці
сховані овочі, які ми використовуємо для консервування, знайдіть їх.
2.1.1.1.1.1.1.108. З
2.1.1.1.1.1.1.109. Є
2.1.1.1.1.1.1.110. О
2.1.1.1.1.1.1.111. О
2.1.1.1.1.1.1.112. Л
2.1.1.1.1.1.1.113. В
2.1.1.1.1.1.1.114. І
2.1.1.1.1.1.1.115. П
2.1.1.1.1.1.1.116. Р
2.1.1.1.1.1.1.117. О
2.1.1.1.1.1.1.118. Л
2.1.1.1.1.1.1.119. Ж
2.1.1.1.1.1.1.120. Д
2.1.1.1.1.1.1.121. П
2.1.1.1.1.1.1.122. С
2.1.1.1.1.1.1.123. Г
2.1.1.1.1.1.1.124. Я
2.1.1.1.1.1.1.125. Ч
2.1.1.1.1.1.1.126. Т

10. 2.1.1.1.1.1.1.127. Ь
2.1.1.1.1.1.1.128. Б
2.1.1.1.1.1.1.129. В
2.1.1.1.1.1.1.130. А
2.1.1.1.1.1.1.131. Е
2.1.1.1.1.1.1.132. Ж
2.1.1.1.1.1.1.133. О
2.1.1.1.1.1.1.134. Ф
2.1.1.1.1.1.1.135. І
2.1.1.1.1.1.1.136. Й
2.1.1.1.1.1.1.137. І
2.1.1.1.1.1.1.138. К
2.1.1.1.1.1.1.139. А
2.1.1.1.1.1.1.140. П
2.1.1.1.1.1.1.141. Е
2.1.1.1.1.1.1.142. И
2.1.1.1.1.1.1.143. Т
2.1.1.1.1.1.1.144. З
2.1.1.1.1.1.1.145. М
2.1.1.1.1.1.1.146. О
2.1.1.1.1.1.1.147. Р
2.1.1.1.1.1.1.148. К
2.1.1.1.1.1.1.149. В
2.1.1.1.1.1.1.150. А
2.1.1.1.1.1.1.151. Т
2.1.1.1.1.1.1.152. Ь
2.1.1.1.1.1.1.153. О
2.1.1.1.1.1.1.154. Р
2.1.1.1.1.1.1.155. Б
2.1.1.1.1.1.1.156. В
2.1.1.1.1.1.1.157. І
2.1.1.1.1.1.1.158. Я
2.1.1.1.1.1.1.159. О
2.1.1.1.1.1.1.160. А
2.1.1.1.1.1.1.161. В
2.1.1.1.1.1.1.162. П
2.1.1.1.1.1.1.163. Е
2.1.1.1.1.1.1.164. Р
2.1.1.1.1.1.1.165. Е
2.1.1.1.1.1.1.166. Ц
2.1.1.1.1.1.1.167. Ь
2.1.1.1.1.1.1.168. А
2.1.1.1.1.1.1.169. Д
2.1.1.1.1.1.1.170. М
2.1.1.1.1.1.1.171. К
2.1.1.1.1.1.1.172. Б
2.1.1.1.1.1.1.173. Х
2.1.1.1.1.1.1.174. У
2.1.1.1.1.1.1.175. Ш
2.1.1.1.1.1.1.176. И
2.1.1.1.1.1.1.177. Н
2.1.1.1.1.1.1.178. Ш

11. 2.1.1.1.1.1.1.179. П
2.1.1.1.1.1.1.180. М
2.1.1.1.1.1.1.181. О
2.1.1.1.1.1.1.182. П
2.1.1.1.1.1.1.183. Р
2.1.1.1.1.1.1.184. А
2.1.1.1.1.1.1.185.
2.1.1.1.1.1.1.186.
2.1.1.1.1.1.1.187. С
2.1.1.1.1.1.1.188. Н
2.1.1.1.1.1.1.189. Р
2.1.1.1.1.1.1.190. Р
2.1.1.1.1.1.1.191. З
2.1.1.1.1.1.1.192. А
2.1.1.1.1.1.1.193. И
2.1.1.1.1.1.1.194. Р
2.1.1.1.1.1.1.195. Е
2.1.1.1.1.1.1.196. Г
2.1.1.1.1.1.1.197. Ч
2.1.1.1.1.1.1.198. Ж
2.1.1.1.1.1.1.199. Т
2.1.1.1.1.1.1.200. Р
2.1.1.1.1.1.1.201. О
2.1.1.1.1.1.1.202. В
2.1.1.1.1.1.1.203. Ж
2.1.1.1.1.1.1.204. Т
2.1.1.1.1.1.1.205. Р
2.1.1.1.1.1.1.206. А
2.1.1.1.1.1.1.207. Г
2.1.1.1.1.1.1.208. Щ
2.1.1.1.1.1.1.209. О
2.1.1.1.1.1.1.210. Ю
2.1.1.1.1.1.1.211. А
2.1.1.1.1.1.1.212. П
2.1.1.1.1.1.1.213. Л
2.1.1.1.1.1.1.214. С
2.1.1.1.1.1.1.215. Є
2.1.1.1.1.1.1.216. И
2.1.1.1.1.1.1.217. Б
2.1.1.1.1.1.1.218. У
2.1.1.1.1.1.1.219. Р
2.1.1.1.1.1.1.220. Я
2.1.1.1.1.1.1.221. К
2.1.1.1.1.1.1.222. У
2.1.1.1.1.1.1.223. И
2.1.1.1.1.1.1.224. В
2.1.1.1.1.1.1.225. Д
2.1.1.1.1.1.1.226. Ч
2.1.1.1.1.1.1.227.
2.1.1.1.1.1.1.228.
2.1.1.1.1.1.1.229. С
2.1.1.1.1.1.1.230. Ь

12. 2.1.1.1.1.1.1.231. П
2.1.1.1.1.1.1.232. О
2.1.1.1.1.1.1.233. З
2.1.1.1.1.1.1.234. П
2.1.1.1.1.1.1.235. В
2.1.1.1.1.1.1.236. Т
2.1.1.1.1.1.1.237. Ч
2.1.1.1.1.1.1.238. Ж
2.1.1.1.1.1.1.239. Я
2.1.1.1.1.1.1.240. Б
2.1.1.1.1.1.1.241. О
2.1.1.1.1.1.1.242. О
2.1.1.1.1.1.1.243. Р
2.1.1.1.1.1.1.244. Л
2.1.1.1.1.1.1.245. Х
2.1.1.1.1.1.1.246. Б
2.1.1.1.1.1.1.247. А
2.1.1.1.1.1.1.248. К
2.1.1.1.1.1.1.249. Л
2.1.1.1.1.1.1.250. А
2.1.1.1.1.1.1.251. Ж
2.1.1.1.1.1.1.252. А
2.1.1.1.1.1.1.253. Н
2.1.1.1.1.1.1.254. Шифр
2.1.1.1.1.1.1.255.2.1.1.1.1.1.1.256.2.1.1.1.1.1.1.257.2.1.1.1.1.1.1.258.
О
2.1.1.1.1.1.1.259.2.1.1.1.1.1.1.260.2.1.1.1.1.1.1.261.2.1.1.1.1.1.1.262.2.1.1.1.1.1.1.263.2.1.1.1.1.1.1.264.2.1.1.1.1.1.1.265.2.1.1.1.1.1.1.266.
2.1.1.1.1.1.1.267.2.1.1.1.1.1.1.268.
П
2.1.1.1.1.1.1.269.2.1.1.1.1.1.1.270.
Г
2.1.1.1.1.1.1.271.2.1.1.1.1.1.1.272.2.1.1.1.1.1.1.273.2.1.1.1.1.1.1.274.2.1.1.1.1.1.1.275.2.1.1.1.1.1.1.276.2.1.1.1.1.1.1.277.2.1.1.1.1.1.1.278.
2.1.1.1.1.1.1.279.2.1.1.1.1.1.1.280.
О
2.1.1.1.1.1.1.281.2.1.1.1.1.1.1.282.
І
2.1.1.1.1.1.1.283.2.1.1.1.1.1.1.284.2.1.1.1.1.1.1.285.
К
2.1.1.1.1.1.1.286.2.1.1.1.1.1.1.287.2.1.1.1.1.1.1.288.2.1.1.1.1.1.1.289.2.1.1.1.1.1.1.290.
2.1.1.1.1.1.1.291.2.1.1.1.1.1.1.292.
М
2.1.1.1.1.1.1.293.
О
2.1.1.1.1.1.1.294.
Р
2.1.1.1.1.1.1.295.
К
2.1.1.1.1.1.1.296.
В
2.1.1.1.1.1.1.297.
А
2.1.1.1.1.1.1.298.2.1.1.1.1.1.1.299.2.1.1.1.1.1.1.300.2.1.1.1.1.1.1.301.2.1.1.1.1.1.1.302.
2.1.1.1.1.1.1.303.2.1.1.1.1.1.1.304.
І
2.1.1.1.1.1.1.305.2.1.1.1.1.1.1.306.
О
2.1.1.1.1.1.1.307.
А
2.1.1.1.1.1.1.308.2.1.1.1.1.1.1.309.
П
2.1.1.1.1.1.1.310.
Е
2.1.1.1.1.1.1.311.
Р
2.1.1.1.1.1.1.312.
Е
2.1.1.1.1.1.1.313.
Ц
2.1.1.1.1.1.1.314.
Ь
2.1.1.1.1.1.1.315.2.1.1.1.1.1.1.316.
Д
2.1.1.1.1.1.1.317.2.1.1.1.1.1.1.318.
К
2.1.1.1.1.1.1.319.
Б
2.1.1.1.1.1.1.320.2.1.1.1.1.1.1.321.
У
2.1.1.1.1.1.1.322.2.1.1.1.1.1.1.323.2.1.1.1.1.1.1.324.2.1.1.1.1.1.1.325.2.1.1.1.1.1.1.326.
П
2.1.1.1.1.1.1.327.2.1.1.1.1.1.1.328.
О
2.1.1.1.1.1.1.329.2.1.1.1.1.1.1.330.2.1.1.1.1.1.1.331.
А
2.1.1.1.1.1.1.332.2.1.1.1.1.1.1.333.
С
2.1.1.1.1.1.1.334.2.1.1.1.1.1.1.335.2.1.1.1.1.1.1.336.2.1.1.1.1.1.1.337.2.1.1.1.1.1.1.338.
А
2.1.1.1.1.1.1.339.2.1.1.1.1.1.1.340.
Р
2.1.1.1.1.1.1.341.2.1.1.1.1.1.1.342.2.1.1.1.1.1.1.343.
Ч
2.1.1.1.1.1.1.344.2.1.1.1.1.1.1.345.
Т
2.1.1.1.1.1.1.346.2.1.1.1.1.1.1.347.2.1.1.1.1.1.1.348.2.1.1.1.1.1.1.349.2.1.1.1.1.1.1.350.
Т
2.1.1.1.1.1.1.351.2.1.1.1.1.1.1.352.2.1.1.1.1.1.1.353.2.1.1.1.1.1.1.354.2.1.1.1.1.1.1.355.
О
2.1.1.1.1.1.1.356.2.1.1.1.1.1.1.357.
А
2.1.1.1.1.1.1.358.2.1.1.1.1.1.1.359.2.1.1.1.1.1.1.360.2.1.1.1.1.1.1.361.2.1.1.1.1.1.1.362.
И
2.1.1.1.1.1.1.363.
Б
2.1.1.1.1.1.1.364.
У
2.1.1.1.1.1.1.365.
Р
2.1.1.1.1.1.1.366.
Я
2.1.1.1.1.1.1.367.
К
2.1.1.1.1.1.1.368.2.1.1.1.1.1.1.369.2.1.1.1.1.1.1.370.2.1.1.1.1.1.1.371.2.1.1.1.1.1.1.372.2.1.1.1.1.1.1.373.2.1.1.1.1.1.1.374.
С
2.1.1.1.1.1.1.375.2.1.1.1.1.1.1.376.2.1.1.1.1.1.1.377.2.1.1.1.1.1.1.378.2.1.1.1.1.1.1.379.2.1.1.1.1.1.1.380.2.1.1.1.1.1.1.381.2.1.1.1.1.1.1.382.2.1.1.1.1.1.1.383.2.1.1.1.1.1.1.384.2.1.1.1.1.1.1.385.2.1.1.1.1.1.1.386.
О
2.1.1.1.1.1.1.387.2.1.1.1.1.1.1.388.2.1.1.1.1.1.1.389.2.1.1.1.1.1.1.390.2.1.1.1.1.1.1.391.
Б
2.1.1.1.1.1.1.392.
А
2.1.1.1.1.1.1.393.
К
2.1.1.1.1.1.1.394.
Л
2.1.1.1.1.1.1.395.
А
2.1.1.1.1.1.1.396.
Ж
2.1.1.1.1.1.1.397.
А
2.1.1.1.1.1.1.398.
Н
2.1.1.1.1.1.1.399.

13. 2.1.1.1.1.1.1.400. VІ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА: Соління і квашення овочів
2.1.1.1.1.1.1.401. VІ.1.
ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ
2.1.1.1.1.1.1.402. Мета:
Навчити учнів виконувати соління огірків, маринування помідор і квашення
капусти.
2.1.1.1.1.1.1.403. Завдання:
Виконати маринування помідор, соління огірків і квашення капусти.
2.1.1.1.1.1.1.404. Саніта
рно-гігієнічні вимоги до процесу обробки овочів
− Розпочинаючи роботу, слід одягнути спецодяг, волосся сховати під
косинку;
− спецодяг для виконання практичних робіт повинен бути чистим;
− не можна заколювати одяг шпильками, голками, зберігати в кишенях
речі особистого користування;
− на практичних заняттях не дозволяється носити годинники, каблучки;
нігті мають бути коротко підстрижені, без лаку;
− перед початком занять слід вимити руки з милом; закотити рукави одягу,
щоб вони у процесі роботи не торкалися до продуктів і посуду;
− у процесі роботи якнайчастіше мити руки з милом;
− до роботи не допускаються учні з опіками, порізами, подряпинами,
нагниваннями на руках;
− овочі перед чищенням необхідно добре помити, а ті, які споживають у
сирому вигляді, облити окропом; відварені продукти покласти окремо від
сирих;
− почищені овочі, готові до вживання, зберігати окремо від неочищених;
почищені та нарізані овочі не слід залишати тривалий час невикористаними, бо
вони втрачають значну кількість вітамінів;
− обробляти овочі на різних обробних дошках, відповідно до
маркування.
2.1.1.1.1.1.1.405. Пра
вила безпеки праці під час обробки овочів
− Для ручної обробки овочів використовувати тільки спеціальні
інструменти та засоби;
− не піднімати ніж високо над обробною дошкою; під час нарізання
зігнуті пальці лівої руки повинні перебувати на деякій відстані від леза ножа;
− нарізати продукти слід так, щоб лезо ножа було перпендикулярним до
дошки;
− овочі чистити жолобковим ножем;
− передавати ніж ручкою вперед, тримаючи за незаточений бік леза; бути
обережним під час роботи з ручними тертками.
2.1.1.1.1.1.1.406. Організаці
я робочого місця для обробки овочів

14. − Тару та допоміжні засоби розміщують так, щоб ними було зручно
користуватись під час роботи – праворуч, а продукти – ліворуч;
− оброблювальна дошка з відповідним маркуванням має бути
розташована перед тим, хто працює.
2.1.1.1.1.1.1.407. Критерії
оцінок за практичну роботу:
2.1.1.1.1.1.1.408. 1-3 бали –
робота зроблена частково, є помилки.
2.1.1.1.1.1.1.409. 4-6 балів –
робота незавершена, є помилки;
2.1.1.1.1.1.1.410. 7-9 балів –
робота виконана вчасно, незначні помилки, учень активний протягом уроку;
2.1.1.1.1.1.1.411. 10-12 балів –
робота виконана вчасно, охайно, без помилок, учень активний протягом уроку.
2.1.1.1.1.1.1.412. Вчитель
ділить учнів на 3 ланки.
2.1.1.1.1.1.1.413. 1 ланка.
Виконує практичну роботу «Маринування помідор». Отримує навчальну
технологічну документацію (Додаток Л).
2.1.1.1.1.1.1.414. 2 ланка.
Виконує практичну роботу «Соління огірків». Отримує навчальну технологічну
документацію (Додаток Л).
2.1.1.1.1.1.1.415. 3 ланка.
Виконує практичну роботу «Квашення капусти». Отримує навчальну
технологічну документацію (Додаток Л).
2.1.1.1.1.1.1.416.Ланка №1.
2.1.1.1.1.1.1.417. М
аринування помідорів (без стерилізації)
2.1.1.1.1.1.1.418.
Посуд, тара, допоміжні засоби:
миска, банка скляна 3-літрова, тарілка
глибока, дошка дерев’яна, ножі, чистий
рушник, каструля, машинка для
консервування, кришки металеві.
2.1.1.1.1.1.1.419.
Продукти: помідори – 3 кг, сіль, цукор, оцет (по З ст. ложки на 3-літрову
банку), перець болгарський – 2 шт., гвоздика – 3 шт., перець чорний – 3 шт.,
кріп – 100 г, часник – 1 головка, листя селери або петрушки.
2.1.1.1.1.1.1.420. Хід роботи
2.1.1.1.1.1.1.421.
1. Почати кип'ятіння води.
2.1.1.1.1.1.1.422. 2. Перебрати і
помити помідори.
2.1.1.1.1.1.1.423. 3. Помити
пряні трави і нарізати.

15. 2.1.1.1.1.1.1.424. 4. Часник
почистити і нарізати.
2.1.1.1.1.1.1.425. 5. Перець
болгарський помити, порізати на 2 частини.
2.1.1.1.1.1.1.426. 6. Банку
ошпарити гарячою водою або простерилізувати.
2.1.1.1.1.1.1.427. 7. На дно
банки покласти різні прянощі, поскладати в банку помідори, пересипаючи
пряною зеленню.
2.1.1.1.1.1.1.428. 8. Залити в
банку із помідорами гарячу воду, витримати 5 хв (1 раз).
2.1.1.1.1.1.1.429. 9. Злити воду,
ще раз закип’ятити і залити, додавши сіль і цукор. Так зробити двічі,
витримуючи по 5 хв.
2.1.1.1.1.1.1.430. 10. Знову
злити воду і закип’ятити; перед заливкою в банку додати оцет.
2.1.1.1.1.1.1.431. 11. Залити
помідори гарячим розсолом і закупорити стерилізованою кришкою.
2.1.1.1.1.1.1.432. 12. Банку
перевернути і накрити чимось теплим.
2.1.1.1.1.1.1.433. Цікаво
знати!
2.1.1.1.1.1.1.434. (мотиваційн
ий блок)
2.1.1.1.1.1.1.435. Помідори
бувають жовтими, червоними, білими, чорними. Калорійність помідорів
незначна, але вони мають приємний смак, високий вміст вітамінів, мінеральних
солей і оптимальне співвідношення цукрів і кислот. У помідорах є глюкоза,
яблучна і лимонна кислоти. Червоні помідори містять вітамін С, каротин. У них
у незначній кількості є вітаміни групи В і РР. З мінеральних речовин у
помідорах найбільше солей калію, які регулюють водний обмін, поліпшують
роботу серця.
2.1.1.1.1.1.1.436. Батьківщина
помідорів – Мексика. Мовою племені ацтеків слово помідор звучить як
«томатль» (у перекладі – «велика ягода»). Звідси назва овочів – томати. Саме
слово помідор походить від італійського словосполучення «рomo d`oro», що в
перекладі означає «золоте яблуко». Французи називали помідор «яблуком
кохання».
2.1.1.1.1.1.1.437. Картка-
інструкція
2.1.1.1.1.1.1.438. Дотримання
правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог, особистої гігієни під
час маринування продуктів.

16. 1. Робочий одяг має бути чистим і застібуватись на ґудзики. Одяг
одягають таким чином, щоб він добре закривав волосся. Закінчивши роботу
знімають у гардеробі.
2. Інструменти та інвентар розміщують від працівника з права, а
продукт що підлягає обробці зліва. Ваги, спеції і приправи розташовують на
столі на відстані витягнутої руки, обробну дошку перед собою (на відстані 6 см
від краю стола). Під час роботи працівник повинен стояти прямо, не сутулячись.
3. При користуванні газовою плитою
− Перед початком роботи добре провірити приміщення;
− Відкрити кран на газопроводі так, щоб риска на головці крана була
вздовж труби;
− Запалюючи газовий пальник, спочатку піднести до нього запалений
сірник, а потім відкрити кран пальника;
− Полум’я пальника має бути рівномірним синього кольору;
− Не класти на плиту сирники;
− Не залишати запалену плиту без догляду.
4. При роботі з гарячою рідиною:
− Стежити, щоб під час залишання рідини в посуді вона не
виливалася через край. При сильному кипінні змінювати вогонь;
− Кришки посуду з гарячою рідиною брати рушником або прихваткою
і відкривати обережно, нахиляючи на себе, так, щоб пара не потрапила
на руки;
− Продукти з гарячою рідиною опускати обережно.
5. При користуванні ріжучими інструментами:
− Під час нарізання продуктів на дошці треба правильно тримати
руки, ніж недуже високо піднімати над дошкою. Пальці лівої руки
тримати лівіше від ножа, на певній відстані від нього;
− Ніж передавати ручкою вперед;
− Щоб не пошкодити руки, не слід терти на терці дуже дрібненькі
шматочки овочів чи інших продуктів. Потрібно тримати овочі міцно і
терти обережно, щоб не вислизнули з руки.
6. Роботу виконувати в цілій непошкодженій тарі.
7. Стежити за тим щоб оцет, та сіль не попадали в очі.
8. Після роботи перевірте чи не пошкодили тари.
2.1.1.1.1.1.1.439. Картка-
завдання
2.1.1.1.1.1.1.440. визначення
якості свіжих помідорів придатних для маринування
2.1.1.1.1.1.1.441. Завдання:
визначте якість помідорів органолептичним методом.
2.1.1.1.1.1.1.442.
Критерії
2.1.1.1.1.1.1.443.
Відповідність критеріям
2.1.1.1.1.1.1.444.
+ або -

17. 2.1.1.1.1.1.1.445.
Забарвлення плодів яскраво-
червоного кольору
2.1.1.1.1.1.1.446.
2.1.1.1.1.1.1.447.
На дотик рівномірно тверді
2.1.1.1.1.1.1.448.
2.1.1.1.1.1.1.449.
Відсутність чорних плям
2.1.1.1.1.1.1.450.
2.1.1.1.1.1.1.451.
Відсутність гнилих місць
2.1.1.1.1.1.1.452.
2.1.1.1.1.1.1.453. Якщо якість
помідорів відповідає чотирьом +, то помідори придатні до маринування.
2.1.1.1.1.1.1.454. Ланка №2.
2.1.1.1.1.1.1.455. Соління
огірків
2.1.1.1.1.1.1.456. Посуд, тара,
допоміжні засоби: миска для миття огірків, тарілки для нарізаної зелені; ножі;
дерев’яні дошки для нарізування зелені та часнику, скляна трилітрова банка,
пластмасова кришка, гніт, рушник.
2.1.1.1.1.1.1.457. Продукти:
огірки – 2 кг, кріп – 100 г, хрін – 1 корінь з листям, листя чорної смородини – 6
шт., листя вишні – 6 шт., листя дуба – 3-4 шт., часник – 1 головка, сіль – 3-4
столові ложки на трилітрову банку з
огірками.
2.1.1.1.1.1.1.458. Х
ід роботи
2.1.1.1.1.1.1.459. 1
. Усі прянощі помити і подрібнити.
2.1.1.1.1.1.1.460. 2
. Банку помити кип’ятком, накласти в неї
пряну зелень, часник, огірки.
 Огірки класти шарами,
пересипаючи зеленню.
2.1.1.1.1.1.1.461. 3. У холодній
воді (1 л) розчинити сіль і залити цим розчином огірки.
2.1.1.1.1.1.1.462. 4. Банку
накрити марлею і залишити на 2 доби при кімнатнім температурі (або на
холоді).
2.1.1.1.1.1.1.463. 5. Після
бродіння злити розсіл, закип’ятити його і залити огірки.
2.1.1.1.1.1.1.464. 6.
Закупорити банку стерилізованою металевою кришкою. Можна! закрити
пластмасовою кришкою і винести на холод.
2.1.1.1.1.1.1.465. Цікаво
знати!

18. 2.1.1.1.1.1.1.466. (мотиваційн
ий блок)
2.1.1.1.1.1.1.467. Огірки є
одним із найпоширеніших видів овочів. Харчова цінність огірків визначається,
головним чином, їхніми смаковими якостями, що сприяє кращому засвоєнню
їжі. Огірки містять вуглеводи, білки, мінеральні солі (кальцію, калію] фосфору)
й незначну кількість вітамінів. У лікувальному харчуванні огірки часто
використовують при ожирінні в розвантажувальні дні. Огірок «прийшов» до нас
з Індії. Дикий огірок – це тропічна ліана. У Греції огірок називали «агурос» (у
перекладі – «нестиглий»). Сполук феруму в огірках більше, ніж у суницях чи
винограді. А ферум відіграє важливу роль у нормалізації складу крові. В огірках
95% води. Вони корисні людям із хворим серцем та нирками, бо виводять з
організму воду і солі. З огірків виготовляють очищувальні, освіжаючі,
відбілювальні креми та маски. А ще огірки збуджують апетит.
2.1.1.1.1.1.1.468. Картка-
завдання
2.1.1.1.1.1.1.469. визначення
якості свіжих огірків придатних для соління.
2.1.1.1.1.1.1.470. Завдання:
визначте якість огірків органолептичним методом.
2.1.1.1.1.1.1.471.2.1.1.1.1.1.1.472.
Відповідність критеріям + або -
2.1.1.1.1.1.1.473.
Забарвлення
2.1.1.1.1.1.1.474.
2.1.1.1.1.1.1.475.2.1.1.1.1.1.1.476.
2.1.1.1.1.1.1.477.
Відсутність
2.1.1.1.1.1.1.478.
2.1.1.1.1.1.1.479.
Відсутність
2.1.1.1.1.1.1.480.
2.1.1.1.1.1.1.481. Якщо якість
огірків відповідає чотирьом +, то огірки придатні до соління.
2.1.1.1.1.1.1.482. Ланка №3.
2.1.1.1.1.1.1.483. Квашення
капусти
2.1.1.1.1.1.1.484. Посуд, тара,
допоміжні засоби: емальована миска, емальована каструля, ножі, тертка,
дерев’яна дошка, скляна 3-літрова банка, гніт, марля.
2.1.1.1.1.1.1.485. Продукти: 1
кг капусти (1 головка), 2 морквини (середні), сіль (за смаком).
 Можна додати два яблука антонівки і лавровий лист( 2-3 шт.)
2.1.1.1.1.1.1.486. Хід роботи

19. 2.1.1.1.1.1.1.487. 1. Моркву
помити, почистити, потерти на крупній тертці.
2.1.1.1.1.1.1.488. 2. Головку
капусти почистити, розрізати, видалити серцевину, дрібно нарізати.
2.1.1.1.1.1.1.489. 3. Яблука
почистити, потерти.
2.1.1.1.1.1.1.490. 4. Моркву,
капусту, яблука, дрібку солі змішати і перетерти до виділення соку.
2.1.1.1.1.1.1.491. 5. Банку чи
каструлю (це значно раніше) вимити з додаванням харчової соди, ошпарити
кип’ятком, а потім охолодити.
2.1.1.1.1.1.1.492. 6. Посудину
заповнити капустою, добре утрамбувати, покласти гніт і залишити на 1-2 доби
при кімнатній температурі.
2.1.1.1.1.1.1.493. 7. Через
кілька днів із капусти слід зняти піну, зробити у ній проколи Для того, щоб
вийшов газ, який утворюється у процесі бродіння.
 Процес бродіння закінчується на 7-й день. Через тиждень
можна буде дегустувати капусту.
2.1.1.1.1.1.1.494. Якщо
квашена капуста зберігатиметься тривалий час, то посудину з нею через
тиждень потрібно поставити в холодильник, винести в погріб чи на балкон.
Капусту можна споживати в їжу відразу ж після квашення, але гарні смакові
якості з’являться тільки через 2 місяці.
2.1.1.1.1.1.1.495. Цікаво
знати!
2.1.1.1.1.1.1.496. (мотиваційн
ий блок)
2.1.1.1.1.1.1.497. Є такі види
капусти: білоголова, цвітна, червоноголова, брюссельська кольрабі, савойська.
Калорійність капусти мала, у ній мало білків і вуглеводів. Зате багато
мінеральних солей, особливо солей калію і фосфору. Ви вже знаєте, що калій
регулює водний обмін, поліпшує роботу серця, а фосфорі входить до складу
кісток, бере участь в обміні білків і жирів, диханні.
2.1.1.1.1.1.1.498. Найбагатша
на солі брюссельська капуста. У капусті є
вітамін Є, у ранніх сортах – 20% (мг), у
пізніх – до 70% (мг), у червоноголової,
брюссельської та кольрабі – до 100% (мг). А
в зелених листках білоголової капусти
провітамін А-каротин.
2.1.1.1.1.1.1.499. Капуста є
хорошим сокогінним засобом і сприяє
кращому перетравленню їжі у шлунку.
Листя капусти прикладають до голови, коли

20. сильний головний біль, до хворих суглобів.
2.1.1.1.1.1.1.500. Поширений
спосіб консервування капусти – квашення та маринування Консервуючими
речовинами, які дають можливість довго зберігати продукти, є молочна
кислота. Вона утворюється у процесі бродіння при розкладанні цукрів
молочнокислими бактеріями. А маринад для маринованої капусти готують з
додаванням оцту і цукру.
2.1.1.1.1.1.1.501. Картка-
завдання
2.1.1.1.1.1.1.502. визначення
якості свіжої білокачанної капусти придатної для квашення
2.1.1.1.1.1.1.503. Завдання:
визначте якість капусти органолептичним методом.
2.1.1.1.1.1.1.504.
Критерії
2.1.1.1.1.1.1.50
Відповідн
2.1.1.1.1.1.1.506.
Забарвлен
2.1.1.1.1.1.1.
2.1.1.1.1.1.1.508.
На дотик
2.1.1.1.1.1.1.
2.1.1.1.1.1.1.510.
Відсутніст
2.1.1.1.1.1.1.
2.1.1.1.1.1.1.512.
Відсутніст
2.1.1.1.1.1.1.
2.1.1.1.1.1.1.514. Якщо якість
капусти відповідає чотирьом +, то капуста придатна до квашення.
2.1.1.1.1.1.1.515. VІ.2.
САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ
ВЧИТЕЛЯ:
2.1.1.1.1.1.1.516. А.
Самостійна робота учнів
1. Форма організації учнів – ланкова (по 5 учнів )
2. Учні виконують практичну роботу за інструкцією вчителя.
2.1.1.1.1.1.1.517. Б.
Інструктаж вчителя:
1. Форма проведення – фронтальна; вчитель підходить окремо до
кожної ланки.
2. Зміст цільових обходів робочих місць учнів:
2.1.1.1.1.1.1.518. 1-й обхід:
перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

21. 2.1.1.1.1.1.1.519. 2-й обхід:
перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості
виробів; інструктування учнів з виконання окремих операцій і завдання в
цілому;
2.1.1.1.1.1.1.520. 3-й обхід:
перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на
найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо
підготовленим до виконання завдання учням;
2.1.1.1.1.1.1.521. 4-й обхід:
перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим
ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального
використання навчального часу учнями;
2.1.1.1.1.1.1.522. Постійна
перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії.
3 Вчитель попередньо оцінює роботи учнів
2.1.1.1.1.1.1.523. VI.3.
ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ
1. Вчитель підводить підсумки практичної роботи;
2. Вчитель визначає кращі роботи;
3. Вчитель аналізує найхарактерніші помилки і недоліки у роботі
учнів; з’ясовує причини, які призвели до помилок;
4. Повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.
2.1.1.1.1.1.1.524. VII.
ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ
ЧЕРГОВИМИ
2.1.1.1.1.1.1.525. VIII.
ПІДВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ
1. Вчитель повідомляє про досягнення цілей заняття;
2. Проведення об’єктивної оцінки результатів ланкової праці учнів на
занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
2.1.1.1.1.1.1.526. Тема
наступного заняття: «Технологія зберігання і заготівлі продуктів. Технологія
сушення».
2.1.1.1.1.1.1.527. Домашнє
завдання: Повторити матеріал, який вивчали на уроці та ознайомитися з сайтом
http://domgosp.ucoz.ua/.
2.1.1.1.1.1.1.528. Вивчити
записи в робочому зошиті.
2.1.1.1.1.1.1.529.
2.1.1.1.1.1.1.530. ТЕМА:
Презентація виготовлених виробів
2.1.1.1.1.1.1.531. МЕТА:
1. Навчальна – формування в учнів навиків проектної діяльності,
уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів.

22. 2. Виховна – виховання бажання працювати на кінцевий результат.
3. Розвивальна – розвиток в учнів творчого та критичного мислення,
бажання самовираження, формування моральних якостей та художньо-
естетичних смаків.
2.1.1.1.1.1.1.532. НАОЧНІСТ
Ь: творчі проекти.
2.1.1.1.1.1.1.533. ТИП
УРОКУ: урок узагальнення знань, умінь і навичок.
2.1.1.1.1.1.1.534. ДЕВІЗ
УРОКУ: «Наука і труд добрий плід дають».
2.1.1.1.1.1.1.535. СТРУКТУРА
УРОКУ:
1. Організаційна частина;
2. Актуалізація опорних знань учнів;
3. Повідомлення теми і мети уроку;
4. Мотивація навчальної діяльності;
5. Робота над темою уроку (Захист творчих проектів);
6. Підсумок уроку.
2.1.1.1.1.1.1.536. Хід уроку
2.1.1.1.1.1.1.537. І.
Організаційний етап:
1. Привітання з учнями;
2. Перевірка присутніх;
3. Перевірка готовності учнів до уроку
2.1.1.1.1.1.1.538. ІІ.
Актуалізація опорних знань учнів.
2.1.1.1.1.1.1.539. Запитання
до аудиторії. Хто мені дасть визначення поняття консервування? (Відповіді
учнів).
2.1.1.1.1.1.1.540.
2.1.1.1.1.1.1.541.
2.1.1.1.1.1.1.542.
2.1.1.1.1.1.1.543. Співставте
продукт методу консервування:
2.1.1.1.1.1.1.544.
1.
2.1.1.1.1.1.1.545.
2. Квашення
2.1.1.1.1.1.1.546.
3.
2.1.1.1.1.1.1.5
4. Варіння
2.1.1.1.1.1.1.548.
а)
2.1.1.1.1.1.1.549.
б) яблука ;
2.1.1.1.1.1.1.550.
в)
2.1.1.1.1.1.1.5
г)
2.1.1.1.1.1.1.552.
2.1.1.1.1.1.1.553. Закінчіть
схему:
2.1.1.1.1.1.1.554.
2.1.1.1.1.1.1.555.
2.1.1.1.1.1.1.556. Методи холодильної обробки

23. 2.1.1.1.1.1.1.557.
2.1.1.1.1.1.1.558.
2.1.1.1.1.1.1.559.
2.1.1.1.1.1.1.560.
2.1.1.1.1.1.1.561.
2.1.1.1.1.1.1.562. Квашення –
біохімічний процес__________________________________
2.1.1.1.1.1.1.563. ____________
____________
____________
____________
____________
_______
2.1.1.1.1.1.1.564. Дайте
визначення поняттю – маринування.
2.1.1.1.1.1.1.565. ____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
____________
_________
2.1.1.1.1.1.1.566. ІІІ.
Повідомлення теми і мети уроку
2.1.1.1.1.1.1.567. Сьогодні наш
урок проходить під девізом: «Наука і труд добрий плід дають». Як ви думаєте
чому саме під таким девізом? (Відповіді учнів).
2.1.1.1.1.1.1.568. Кожен з вас
працював над творчим проектом, також ви працювали цілою командою.
Завдання не із легких. Настав час звітувати про виконання вашої роботи. Тема
сьогоднішнього уроку «Презентація виготовлених виробів». Сьогодні, кожна
команда повинна поставити собі за мету якнайкраще захистити проект, довести
значимість його виконання.
2.1.1.1.1.1.1.569. ІV.
Мотивація навчальної діяльності

24. 2.1.1.1.1.1.1.570. Ви приклали
багато зусиль. Вивчали Інтернет-ресурси, літературу по даній темі, шукали
матеріал, що стосується обраної теми. Довелось розглянути не один можливий
варіант виконання оформлення проекту. Старались творчо підійти до роботи
над проектом. Сьогодні від вашого захисту залежить оцінка результату вашої
навчальної діяльності. (Орієнтовний план роботи над веб-квестом подано у
додатку Ж).
2.1.1.1.1.1.1.571. V. Робота
над темою уроку
2.1.1.1.1.1.1.572. Учні
захищають свій проект перед класом, демонструють свої знання, уміння і
творчу діяльність. Однокласники висловлюють свою думку про якість
виконання представлених проектів і також його оцінюють.
2.1.1.1.1.1.1.573. VI. Підсумок
уроку.
2.1.1.1.1.1.1.574. а) Проведення
об’єктивної оцінки результатів ланкової праці учнів на занятті; виставлення
оцінок у класний журнал та у щоденники учнів.
2.1.1.1.1.1.1.575. в) Рефлексія.
Чи досягли ви позитивних результатів у процесі виконання проекту? У чому
причина ваших помилок? Що ви хотіли б змінити у своєму проекті? З якою
метою? Всі молодці. До побачення.
2.1.1.1.1.1.1.576.