3. Я — українська дитина,
земля моя — Україна.
Абетку оцю відкриваю
і мову рідненьку вивчаю.
А в мові моїй,
як в краплинці роси,
усіх українців
дзвенять голоси.
3
32. ла
ни
ні
ли
ми
ну
ла
ли
мла — мала’
лин — млин
Ми мили мамі малину.
Ми мамі — малину,
а мама нам — манну.
— Мамо, ам!
Мама ма’ла лимони.
Мама нам .
Інна
Ніна
Ліна
Аліна
Ілона
Олена
32
36. Вони вели волів.
Іван налив волам во•и у ві••о.
віл — воли’
В ове••и вовна.
ум
вел
ів
ви
ло ла ли
ва
він — вони’ вів — вели’
мо
умо
ла
лі
ва
ва
ва
ва
ни
но
ва
ви
ва
ва
ли
ла
на
ви
ва
мо
лив
лив
лив
лив
36
40. Баба ма’ла біб, ,
. , .
Баба вміла .
був
була’
було’
були’
бува’ло
мав
ма’ла
ма’ло
ма’ли
мину’ло
Анна і Олена — малі. Вони мили
милом. Мило було біле.
Анна і Олена — бабині вну••и.
40
45. У полі була липа.
ламав липу.
Баба липи не ламала.
Липа бабі мовила:
— На, бабо, .
Бабі було мало.
Липа бабі мовила:
— На, бабо, .
Бабі було мало.
Липа бабі мовила:
— На, бабо, .
Бабі було мало і мало.
Липа бабу напоу’мила. Вона в баби . .
ЛИПА І БАБА
А О У І И Е
М Л Н В Б П
45
46. Воду пив-пив —
не допив.
Воду лив-лив —
не долив.
Дд
а аид б н
е вд е о
л до о а
е вд е і
Б
А
О Н
М
П
Л
В
Д
У
І И
Е
А
О
У
І
И
Е
Д
о ад во ид
46
49. Диби-диби, диби-би!
Іде баба по .
А дід по малину
іде у долину.
У діда і баби дві доні. Вони
в полі поливали дині.
У липні диво-дині
по•піли. Олена і Ліна
ла•ували дин•ми.
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д
49
50. Тут
тато,
мама
і діти.
Діти:
— Тупу-тупу,
тут бу’демо тупотіти,
будемо іти-летіти,
будемо тано• водити.
Тт
і ид т
а ам м
а от т
н дот а
Б
А
О Н
М
П
Т
Л
В
Д
У
І И
Е
А
О
У
І
И
Е
Т
50
52. ТУТ І ТАМ
Ми отут. Ти іди туди, додому. Там тато.
Он там, у тунелі, — ТІ!
А отам, у тумані, — ТЕ!
А тут, у болоті, — ТА!
А ти іди непомітно.
бето’н
тало’н
тала’нт
том
а’том
уто’ма
ва’та
ма’ти
ми’то
та’нути
темні’ти
теплі’ти
52
53. Минуло тепле літо.
По долині пливе туман.
У небі лине табун пта•ів.
Удалині тане дим.
тини’ — ті’ні
м
п
л
б
в
н
ити
в
л
м
п
д
п
ітати
олоти
олити
то ма
типилі
ва ли
лі
ло
доло
боло
то
то
то
то
п
по
ви
на
літ
літ
літ
літ
ле
вле
поле
нале
тіло
тіло
тіло
тіло
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т
53
54. — Бра’те бо’бре, бери відро, іди по воду.
— Добре, брате бобре, а ти іди по дро’ва.
один два три
Дві риби’ни — пара.
Пора рибу ловити,
бо треба обід варити.
ро иб б
рі ов д
иир б ла ир в
ао ир м
Рр
Б
А
О Н
М
П
Т
Л
В
Д
У
І И
Е
Р
А
О
У
І
И
Е
Р
54
56. ТРИ БРАТИ
Роман, Петро і Володимир — три брати’.
Роман наловив
риби на обід.
Брат Романа Петро
рубав дрова.
Брат Романа і Петра
Володимир варив обід.
Брати’ робили роботу добре.
56
57. РОДИНА
В на• — родина немала’:
рідні брати’ і •е•тра,
мама, тато, баба, дід,
і прабаба, і прадід.
ДЕРЕВО РОДУ
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т Р
57
62. Кк
еі нвп
ку арк
оо нрв аво анк л і
Ку-ку-рі-ку!
Ко-ко-ко!
Ку-ку!
Ку-ку!
Ква-ква!
Кво-кво!
Кар-кар!АО
К
У
І
И
Е
К
Г
Б
А
О Н
М
П
Т
Л
В
Д
У
І И
Е
Р
кв ок а
62
64. КУДИ?
— Куди, куди, півнику?
Ти куди?
— Ку-ку-рі-ку, котику!
До води!
— А ти туди, братику,
не іди,
не нароби, півнику,
нам біди!
кіно’
кіло’к
кімна’та
коло
колона
колобок
корова
корона
коробка
котик
куток
каток
Не бери, курко, крупку;
не кури, котку, .
кріт
кріп
окріп
круг
крук
крупа
крок
кров
крона
крам
кран
краб
бук
лук
рука
ік
л
б
в
ак
л
б
т
ак
р
м
г
тк
і
и
у
64
65. У ДВОРІ
Кво•ка квоктала: «Кво-кво-кво!»
Корова давала нам молоко.
Котик по двору водив.
Бурко у дворі котика ловив.
А котик ловив малу.
Півник викрикував:
— Ку-ку-рі-ку!
Де індик? А коник де??
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т Р Г К
65
68. Ходив дідок Ох,
водив діток двох,
двох Охів малих,
діток дорогих.
Ходили ті Охи,
охали потрохи.
«Ох» та «ох»,
«ох» та «ох»!
Губим «охи» і горох,
та трохи горіхів
діткам на потіху.
Хіба ви нітрохи
не ловили «охів»?
«Ох» та «ох»,
«ох» та «ох»!
У бороді Оха — мох!
Ох-ох-ох!
Ох-ох!
Ох!
ОХ
ах
дах
птах
ух
дух
пух
іх
міх
горіх
их
келих
крихта
ох
горо’х
по’рох
хі
хід
хі’мік
68
69. ХВАЛА ХЛІБОВІ
Бабина хата пахне хлібом. Хліб пахне полем,
подихом молодих вітрів. Коли баба пекла хлібину,
то говорила:
— Хвала хлібові!
А мені хліб пахне бабиними руками.
У нім — бабине тепло’ і тепло’ рідного дому.
У хліба велика родина.
Хлібина в домі — голова.
Хліб і вода — пара.
!
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т Р Г К Х
69
70. сам
собі
себе
усі
усім
усе
Тосі! Тосі!
Дві долоні
мило плескали
у доні.
Тарасе, ходи до нас!
Опанасе, лови нас!
Сс
л ос н нн аа са
ии н кс а
ео н кс о
иу н кс а
о н вс н и к
Е
Г
В
Ґ
Б
А
ИІ
Д
К
Л
М
НО
ПР
С
Т
У
Х
А
О
С
У
І
И
Е
70
72. СОН І СОНКО
Сон, і Сонко, і Дрімота
стали тихо коло плоту.
Буде Сонко снити сни
про веселі дні весни.
КОЛИСКОВА
Колисала мати сина,
сонків стиха все просила:
— Сонки-дрімки — у голівку,
білі квіти — на долівку,
колисанки — у колиску,
молока — котові в миску.
Буде котик воркотати,
а дитина буде спати.
Спи, сину, спи.
Спи, дитино, спи.
Бо весна-красна
силу принесла,
і тепло, і квіти,
аби раділи діти.
72
73. Спавлис,спалилиси.
Сниснили,сниснували.
ЛІС У СНІ
Ліс у сні. Біло-біло кругом.
Сон сповив ставок, струмок, дерева.
Поснули комахи, борсуки, ведмеді.
Не спав лис. Ли’сам не слід спати.
Лисові пахне гусак у селі. Тому лисові
не до сну!
Хто спав у лісі?
Хто в лісі не сховав свого хвоста?
?
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т Р Г К Х С
73
74. Зозуле, зозуле,
ти взимку
не кувала,
на білу березу
не сідала, —
де ти зимувала?
Березо, березо,
ти влітку зеленіла,
восени
золотим листом
бриніла,
а куди ти взимку
всі листки поділа?
Зз
уо з лз
ее р зб а
в із б ір о
Ґ
З
С
Х
К
Г
Б
А
О Н
М
П
Т
Л
В
Д
У
І И
Е
Р
А О
У
І
ИЕ З
74
77. Морозе, морозе,
зміни сани на воза:
будемо зиму замикати —
весну закликати.
Зелені листки восени стали золотими. Зимові
вітри зібрали раду. Вони захотіли забрати собі все
золото осені та заховати в долоні зими.
Злетіли вітри над полем і загули. А небо завіси-
ли хмарами. І золото осені згасло.
Але навесні ліс знову стане зеленим.
А О У І И Е
М Л Н В Б П Д Т Р Г К Х С З
77
78. ЗАГАДКИ
Текло, текло та й лягло під скло.
(Річкапідкригою)
Цілу нічку він не спав —
вікна нам розмалював. (Мороз)
Біла баба у дворі
заблукала у відрі.
(Сніговабаба)
Летіли зірнички,
обліпили личка.
(Сніжинки)
Біленька бабуся
білим пір’ям потрусила,
землю дбайливо, як пташку,
укрила.
(Зима)
78
79. Хлопчики й дівчатка, рік Новий вже сяє —
кожному дитяточку радості бажає,
мудрості — в голівоньки, в серденька — любові.
Будьте всі щасливі, будьте всі здорові!
79
80. Навчальне видання
ЧУМАРНА Марія Іванівна
Українська мова
БУКВАР
Підручник для 1 класу
закладів загальної середньої освіти
(у 2-х частинах)
Частина 1
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Видано за державні кошти. Продаж заборонено
При оформленні підручників використані такі інтернет-джерела:
https://morguefile.com/ https://pixabay.com/
Головний редактор Богдан Будний
Редактор Любов Левчук
Художник Віра Чипурко
Обкладинка Ростислава Крамара
Верстка Ірини Демків
Технічний редактор Неля Домарецька
Підписано до друку 19.07.2018. Формат 84х108/16. Папір офсетний. Гарнітура Arial.
Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 8,400. Умовн. фарбо-відб. 33,600. Обл.-вид. ар. 7,100.
Тираж 10 093. Зам. 170/07
Видавництво «Навчальна книга – Богдан»
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК №4221 від 07.12.2011 р.
Навчальна книга – Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002
тел./факс (0352) 52-06-07; 52-05-48
office@bohdan-books.com www.bohdan-books.com
Надруковано на ПП «Юнісофт», вул. Морозова, 13б, м. Харків, 61036
Свідоцтво серія ДК №3461 від 14.04.2009 р.
Відомості про стан підручника
№ Прізвище та ім’я учня Навчальний рік
Стан підручника
Оцінка
на початку року в кінці року
1
2
3
4
5
