2. Атомні підводні човни
К-403 «Казань»
К-403 "Казань" - радянська і російська атомна підводний
човен два-го покоління, перша атомний підводний човен, що
носила ім'я столиці Татарстану. Ім'я Казань згодом було
присвоєно споруджуваної підводному човні проекту проекту
885 «Ясень»
Швидкісь (наводна) 16,5 узлов
Швидкість(підводна) 27 узлов
Рабоча глубина
погрузки
320 м
Граничка глубина
погрузки
400 м
Автономность
плавания
60 суток
Екіпаж 114 человек
Государство флага СССР, Россия
Порт приписки Гаджиево
Спуск на воду 25 марта 1971
Современный статус утилизирована
3. Утилізація і пам'ять
Утилізацію підводного човна виробляв судноремонтний завод
"Зірочка". У квітні 2009 року з підводного човна вивантажено
відпрацьоване ядерне паливо і підготовлений склад для відправки в
Озерськ на підприємство Маяк. 6 жовтня 2009 мск на утилизируемой
АПЛ 17.35 «Казань» при демонтажі гідроакустичного комплексу з
використанням газового різання сталося загоряння ізоляційних
матеріалів. Через велику кількість горючих ізоляційних матеріалів на
окремі вогнища пожежа був розбитий тільки до 2330.
У 2010 році рубка човна була доставлена до Казані і встановлена в
якості меморіалу в Парку Перемоги. Довжина рубки становить 22
метри, висота 6 метрів, ширина 3,5 метра, вага від 70 до 95 тонн.
Поруч з рубанням були встановлені торпеди, які були доставлені з
військової частини дислокованої у Зеленодольську .
4. Підводні човни проекту 705 (К) «Ліра»
Скорость
(надводная)
14 узлов
Скорость
(подводная)
до 41 узла
Рабочая глубина
погружения
320 м
Предельная глубина
погружения
450 м
Автономность
плавания
50 суток
Экипаж 32 человека
Размеры
Водоизмещениена
дводное
2300 (2280[1]) т
Водоизмещение
подводное
3180 т
Длина наибольшая
(поКВЛ)
81,4 (79,6[1]) м
Ширина корпуса
наиб.
10,0 м (13,5 м по
стабилизаторам)
Средняя осадка (по
КВЛ)
7,6 м
Підводні човни проектів 705, 705К "Ліра" (за класифікацією НАТО - «Альфа») -
серія радянських атомних підводних човнів. Невеликі високошвидкісні
одновальні човни з титановим корпусом не мали аналогів за швидкістю і
маневреності і були призначені для знищення субмарин противника. Труднощі в
техобслуговуванні цих субмарин і скорочення фінансування у зв'язку з початком
Перебудови призвели до закінчення кар'єри цих кораблів.
Проект розроблений в СКБ-143. Ідея проекту запропонована начальником сектору
перспективного планування А. Б. Петровим. Головний конструктор М. Г. Русанов,
з 1977 року - В. В. Ромін.
5. Сучасний стан
Всі човни проекту були виведені зі
складу флоту в 1990 році, крім К-123,
що проходила капремонт до 1992 року,
яка була виключена зі списку кораблів
тільки в 1997 році. У жовтні 2008 року
повідомлялося, що готується
вивантаження відпрацьованого палива з
підводних човнів цього проекту.
К-373
17 вересня 2009 на підприємстві
«Севран» (Греміха) відбулася
вивантаження відпрацьованих
виймальних частин (ДВЧ) реактора
підводного човна К-373 (№ 910).
Складність полягала в тому, що в 1989
році в реакторному відсіку сталася
аварія. Спочатку планувалося
забезпечити зберігання реакторного
блоку на березі протягом 100 років, але
потім це рішення було переглянуто. У
2008 році
6. була розроблена схема дезактивації та
припинення виходу радіонуклідів (перший
етап) і подальшої вивантаження ДВЧ (другий
етап).
Перший етап був завершений в червні 2009
року, другий - у вересні. Фінансування робіт
виконувала КАЕ Франції в рамках програми
співпраці з Росією у сфері ядерно-
радіаційної безпеки. Загальна вартість робіт
склала близько 5 мільйонів євро.
Вивантажені частини тимчасово розташовані
в спецконтейнері на території ФГУП "Севран"
їх переробка запланована на 2012 ... 2014
роки.
7. Підводні човни проекту 955 «Борей»
Скорость
(надводная)
15 узлов
Скорость
(подводная)
29 узлов
Рабочая глубина
погружения
400 м
Предельная
глубина
погружения
480 м
Автономность
плавания
90 суток
Экипаж
107 человек, в том
числе 55
офицеров[1]
Стоимость $713 млн
Размеры
Водоизмещениенад
водное
14 720 т
Водоизмещение
подводное
24 000 т
Длина наибольшая
(поКВЛ)
170 м[4]
Ширина корпуса
наиб.
13,5 м
Средняя осадка (по
КВЛ)
10 м
Підводні човни проекту 955 "Борей" (за класифікацією НАТО ПЧАРБ "Борей" або
"Долгорукий» після спуску на воду головного корабля) - серія російських атомних
підводних човнів класу «ракетний підводний крейсер стратегічного призначення"
(РПКСН). Станом на 30 грудня 2012 головний корабель - "Юрій Долгорукий" - увійшов
до складу Північного флоту, два кораблі - «Олександр Невський» та «Володимир
Мономах» - спущені на воду, «Князь Володимир» - знаходиться у споруді.
У 2011 році озвучувався план забудови 8 році кораблів до 2018 року. У 2012 році за
інформацією газети «Коммерсант» план змінився і включає будівництво 10 році
кораблів до 2020 .
8. Авіаносці
Шарль де Голль (авианосець)
"Шарль де Голль" (фр. Шарль де Голль, R91) - флагман
французького військово-морського флоту, єдиний діючий
авіаносець ВМС Франції, перший французький надводний бойовий
корабель з атомною силовою установкою і перший атомний
авіаносець, побудований за межами США . Серед авіаносців інших
країн, виключаючи США, це другий за величиною (після
російського "Адмірала Кузнєцова") і самий боєздатний авіаносний
корабель.
Прийшов на заміну застарілому авіаносця "Клемансо".
Закладка другого корабля серії, введення якого планувався на
2015 рік, скасована у зв'язку з високою вартістю головного
корабля.
Служба: Франция
Строите
льство
начато
14 апреля
1989 года
Спущен
на воду
7 мая
1994 года
Статус В строю
Двигатели Два
водяных ато
мных
реактора К1
5
Скорость
хода
27 узлов
Автономнос
ть
плавания
45 дней
Экипаж 1900 чел.
9. Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов
Скорость хода 29 узлов
]
Дальность
плавания
При
скорости:
[1]
29
узлов —
3850 мил
Автономность
плавания
45
суток
[1]
Экипаж 1980
человек,
в том
числе:
[1]
520
офицеров
1138
матросов
Заказан к
постройке
3 марта 1981
года
[1]
Строительство
начато
1 сентября
1982 года
[1]
Спущен на
воду
4 декабря
1985 года
[1]
Введен в
эксплуатацию
20 января
1991 года
[1]
Статус В составе
флота
"Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов» (колишні назви - в порядку присвоєння -
«Радянський Союз» (проект), «Рига» (закладка), «Леонід Брежнєв» (спуск на воду),
«Тбілісі» (випробування)) - важкий авіаносний крейсер проекту 11435, єдиний у складі
Військово-Морського флоту Російської Федерації в своєму класі (станом на 2012 рік).
Призначений для ураження великих надводних цілей, захисту морських з'єднань від
нападів ймовірного противника. Відноситься до 1-го рангу кораблів ВМФ. Як правило,
вимагає командира в званні капітан одного-го рангу.
Названий на честь Миколи Герасимовича Кузнєцова, Адмірала Флоту Радянського
Союзу. Побудований в Миколаєві, на Чорноморському суднобудівному заводі.
Входить до складу Північного флоту. На крейсері під час походів базуються літаки Су-
25УТГ і Су-33 279-го корабельного винищувального авіаційного полку (аеродром
базування - Сєвєроморськ-3) і вертольоти Ка і Ка-27-29 830-го окремого корабельного
протичовнового вертолітного полку (аеродром базування - Сєвєроморськ-1).
10. Авіаносці типу "Німіц»
Бронирование засекречено
Двигатели 2 ядерных
реактора A4W
Мощность 260 000 л.
с. (191 МВт)
Скорость хода 30 узлов (56 км
/ч)
Экипаж экипаж — 3200
человек,
авиакрыло —
2480 человек
Страна США
Изготовите
ли
Newport News
Операторы ВМС США
В строю На вооружении
Авіаносці типу "Німіц" (англ. Німіц клас) - тип американських авіаносців з ядерною
силовою установкою. Авіаносці "Німіц» з максимальним водотоннажністю до 106 тисяч
тонн є найбільшими військовими кораблями в світі. Вони призначені для дій у складі
авіаносних ударних груп і поразки великих надводних цілей, забезпечення
протиповітряної оборони військово-морських з'єднань, а також для проведення
військово-повітряних операцій. Загальна маса боєзапасу 1954 т.
. Власне бортове озброєння представлено зенітними ракетними і зенітними
артилерійськими комплексамі.Тіп отримав назву по головному кораблю серії, "Німіц"
введеному в експлуатацію в 1975 році. Всього було побудовано 10 авіаносців, включаючи
останній, "Джордж Буш" включений до складу флоту в 2009 році. За час своєї
експлуатації кораблі широко застосовувалися в різних військових конфліктах, в тому
числі в Югославії та Іраку.
11. Ракетные крейсера типа «Вирджиния»
Двигатели 2 атомных
реактора D2G,
2 ТЗА General
Electric
Мощность 60 000 л. с. (44,1
МВт)
Скорость хода 30 узлов (55,56 к
м/ч)
Экипаж 533 человека
Водоизмещение полное - 11
000 т
Длина 170,7 м/178,3 м
Ширина 19,2 м
Осадка 6,4 м
"Вірджинія" - серія атомних ракетних крейсерів ВМС США,
останні і найдосконаліші представники цього класу кораблів у
США. Були розвитком крейсерів типу "Каліфорнія".
Всі кораблі цього типу були виведені зі складу флоту в 1994-1998
роках у зв'язку з високою вартістю і трудомісткістю
обслуговування атомних силових установок.
12. Атомный танк
Атомний танк - танк з ядерною силовою установкою.
Проекти таких бойових машин розроблялися в США в
1950-і роки, проте практичного втілення жоден з них
не отримав
З появою і розвитком в 1950-х роках ядерної енергетики, в
США та інших країнах велася активна робота з впровадження
їх у різних областях як цивільного, так і військового
застосування: з'явилися проекти атомних поїздів, суден,
літаків, ракет, і так далі. У той час ці ідеї виглядали, як
мінімум, не менше дико, ніж установка реактора на підводних
човнах або криголамах. Не залишилася осторонь і Армія США,
що розглядала реактори в якості перспективної силової
установки для наземної військової техніки.
13. Атомолѐт
Convair NB-36H - літак-лабораторія для
випробування атомних реакторів у польоті, США
Атомолет - атмосферний літальний пристрій (літак)
з ядерною силовою установкою. Розробки даного
класу літальних апаратів велися в СРСР і США в
середині XX століття, однак до логічного
завершення доведені були, так як вирішити основні
проблеми атомолета не вдалося.
Недоліки
Доктор Герберт Йорк (Herbert англ-Йорку.), Директор оборонних досліджень (RTD)
один із керівників програми атомолетов в США :
Практично, я б звів усе до трьох моментів, тісно пов'язаних один з одним:
По-перше, літаки іноді, буває, падають. І сама по собі думка про те, що десь літає
ядерний реактор, який раптом може впасти, була неприйнятною.
По-друге, всі ці прямоточні системи, прямоточні реактори, безпосередня передача
тепла, неминуче приводили б до викидів радіоактивних частинок з хвоста літака.
І по-третє - це самі льотчики. Питання їх захисту стояв дуже серйозно.
14. Межзвѐздный прямоточный двигатель Бассарда
Міжзоряний прямоточний двигун Бассард (ПВРД
Bussard англ.) - Концепція ракетного двигуна для
міжзоряних польотів, запропонована в фізиком
Робертом Бассард 1960 (Robert W. Bussard).
15. Орион (МКА)
"Оріон" - проект пілотованого ядерно-імпульсного
космічного корабля ("взриволет") для дослідження
міжпланетного і міжзоряного простору, що
розроблявся в США в роках 1950-1960.
Двигун корабля "Оріон" - ядерно-імпульсний, в основу його роботи
покладено використання енергії ядерного вибуху.
З космічного апарату, в напрямку, протилежному польоту,
викидається ядерний заряд невеликого еквівалента і підривається
на порівняно малій дистанції від корабля (до 100 м).
16. Прометей (космічна програма)
Прометей - програма НАСА, яка передбачала розробку ядерної рухової
установки для космічних апаратів. Реалізація проекту була припинена
через брак коштів.
Така установка буде складатися з іонного двигуна і компактного
атомного реактора, що поставляє електроенергію для двигуна.
Необхідна потужність реактора ще не визначена, проте
передбачається, що вона може скласти 250 кіловат. Іонний двигун буде
розвивати тягу близько 60 грам, проте він зможе працювати постійно і
буде істотно ефективніше звичайних ракетних двигунів. Це дозволить у
декілька разів скоротити час польоту до далеких планет Сонячної
системи.
У 2005 році на цю програму з бюджету США було витрачено $ 431 700
000, на 2006 рік запитано $ 319 600 000
