Ця книга складена з аналітичних матеріалів та коментарів з приводу українсько-російських відносин, оприлюднених Фондом «Майдан закордонних справ» впродовж березня-травня 20014 року, один з найдраматичніших моментів новітньої історії України. Аналітики «Майдану закордонних справ» пропонують альтернативний до офіційного погляд на події, що призвели до втрати Україною Криму та дестабілізації ситуації на Сході та Півдні України в першій половині 2014 року.

1. Благодійний фонд «Майдан закордонних справ»
Луцьк • 2014

2. Благодійний фонд «Майдан закордонних справ»
М 14 Майдан про Росію — Луцьк: МКФ «Християнське життя», 2014. —
152 с. : табл.,графіки, карти.
ISBN 978-966-8495-47-2
Ця книга складена з аналітичних матеріалів та коментарів з приводу україн-
сько-російських відносин, оприлюднених Фондом «Майдан закордонних справ»
впродовж березня-травня 2014 року, один з найдраматичніших моментів новітньої
історії України.
Аналітики «Майдану закордонних справ», які з одного боку беззаперечно віддані
ідеалам української Революції гідності, а з іншого — маючи десятилітній досвід ро-
боти в органах дипломатичноі служби, Збройних сил та Служби зовнішньоі розвідки
України, пропонують альтернативний до офіційного погляд на події, що призвели до
втрати Україною Криму та дестабілізації ситуаціі на Сході та Півдні України в першій
половині 2014 року.
УДК 323.22/.28 (477)
ББК 66.3 (4 УКР), 133
ISBN 978-966-8495-47-2 © БФ «Майдан закордонних справ», 2014
УДК 323.22/.28 (477)
ББК 66.3 (4 УКР), 133
М 14

3. Зміст
Оглавление
Contents
Щодо позиції Російської Федерації
про дотримання прав російської етнічної меншини
та російськомовних громадян в Україні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
О позиции Российской Федерации относительно
соблюдения прав русского этнического меньшинства
и русскоязычных граждан в Украине. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Russia’s position concerning the rights
of the Russian ethnic minority and Russian-
speaking Ukrainian citizens in Ukraine. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Заява стосовно стану українсько-російських відносин. . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Заявление о состоянии украинско-российских отношений. . . . . . 75
Statement on the Ukraine-Russia relations. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Директиви делегації України на проведення
переговорів у форматі Україна-США-ЄС-РФ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Директивы делегации Украины на проведение
переговоров в формате Украина-США-ЕС-РФ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Directive proposals for the Ukrainian delegation
at the Ukraine-USA-EU-Russia negotiations. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Директиви щодо застосування Збройних Сил України. . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Директивы по применению Вооруженных Сил Украины. . . . . . . . . 85
Guidelines on the use of the Ukrainian Armed Forces. . . . . . . . . 133

4. Торгівлі без політики з Росією не вийде. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Торговли без политики с Россией не получится. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Trade with Russia without politics is an illusion. . . . . . . . . . . . . . . 139
Коментар про подальші міжнародні санкції
проти Російської Федерації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Комментарий о дальнейших международных
санкциях против Российской Федерации. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Commentary on the further international
sanctions against the Russian Federation. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Геополітична пастка для Росії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Геополитическая ловушка для России. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
A Geopolitical Trap for Russia. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Заява щодо можливого проведення нової зустрічі
у форматі Україна-ЄС-США-РФ у Женеві. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Заявление по поводу возможного проведения новой
встречи в формате Украина-ЕС-США-РФ в Женеве. . . . . . . . . . . . . . . 101
Statement on the possible Ukraine-EU-US-Russia
meeting in Geneva. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149

7. 7
Щодо позиції Російської
Федерації про дотримання прав
російської етнічної меншини
та російськомовних громадян
в Україні
«Брехня в Росії — це спроба пере-
класти відповідальність за власні
прорахунки на інших, аби вибілити
владу. Брехня в Росії небезпечна для
самої Росії, бо генерує безвихідну
ненависть, яка роз’їдає її зсередини.
Брехня в Росії небезпечна для цілого
світу, адже роз’єднує Росію з реш-
тою світу»
С. Дацюк
Своє безцеремонне втручання у внутрішні справи суверенної, незалеж-
ної Української держави та військову агресію, спрямовану на анексію
її значної частини, В.Путін обґрунтовує, зокрема, начебто наявною
небезпекою, «що, наче дідько з табакерки може виплигнути якийсь
націоналюга, напівфашистський елемент (а ми бачимо, що там досі
народ Києвом розгулює з пов’язками, що нагадують свастику), якийсь
антисеміт».
Відвертою і нахабною брехнею перед світовою спільнотою обґрун-
товує військову агресію постійний представник РФ в ООН В.Чуркін:
«За постійної загрози насильницьких дій з боку ультра націоналістів,
що загрожують життю і законним інтересам росіян та усього росій-
19 березня 2014

8. 8
ськомовного населення, було створено загони самооборони, яким вже
довелося присікати спроби силового захоплення адміністративних
будівель в Криму і завезення на півострів зброї та боєприпасів. Надхо-
дить інформація щодо підготовки нових провокацій, зокрема, й проти
Чорноморського флоту Росії на території України».Такою ж цинічною
брехнею стало публічне заперечення президентом В.Путіним окупації
Криму солдатами Збройних сил РФ без розпізнавальних знаків.
«В екстраординарній ситуації, що склалася не з нашої вини (Росії),
коли життя й безпеку мешканців Криму і південно-східних регіонів
піддають реальній загрозі через безвідповідальні й провокаційні дії
бандерівців та інших ультра націоналістичних елементів, заходи, які ми
приймаємо, є абсолютно законними й адекватними».У цій заяві МЗС РФ
виправдовує військову інтервенцію, яка порушує водночас українське
й російське законодавства і вкрай грубо зневажає міжнародне право,
буцімто наявною є загроза життю й безпеці «мешканців Криму», за від-
сутності будь-якого фактологічного підтвердження.
У зв’язку з цим БФ «Майдан закордонних справ» провів досліджен-
ня з метою отримання не лише об’єктивного відображення ситуації з
правами етнічних росіян і, у ширшому контексті — російськомовних
громадян України, а також порівняння її зі становищем українців у
самій Росії.
Основними джерелами даних стали звіти та матеріали національ-
них і міжнародних організацій, що є фахівцями у різних аспектах прав
людини, соціологічні опитування, а також матеріали органів державної
влади України, РФ та США.
МЗС РФ заплуталося в брехні
Варто зазначити, що з 2012 року МЗС РФ перейнялося моніторингом
випадків порушень прав людини в іноземних державах і почало публі-
кувати доповіді про ситуацію з правами людини в ЄС, відображаючи
ледь значущі відхилення від високих стандартів у розвиненіших краї-
нах. Інших схожих документів, які б містили факти порушень прав лю-
дини в інших країнах, включно з Україною, у відкритому зверненні не
існує. Враховуючи пильну увагу російської влади до українських справ
(з моменту розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року до початку

9. 9
російської окупації Криму 27 лютого 2014 року МЗС РФ опублікувало
3 заяви), складно уявити, що вона б не відреагувала на незначні, а тим
більше систематичні порушення прав російських, або ж навіть шир-
ше — російськомовних громадян України. Замість конкретних фактів
звучали розлогі звинувачення у потворності «коричневої» революції,
звинувачення у «закликах до мало не повної заборони російської мови,
люстрації, ліквідації партій та організацій, закриття недогідних ЗМІ,
скасування обмежень на пропаганду неонацистської ідеології».
Останні звинувачення неможливо сприймати без іронії, особливо
на фоні досить «гуманного», за російськими мірками, затримання 420
мирних маніфестантів у центрі Москви (24.02.2014 р.), оголошення не-
обґрунтовано жорстких вироків у так званій «болотній справі», а також
планомірної кампанії на витравлення опозиційних ЗМІ: незалежного
телеканалу «Дождь», «Лента.ру», «Грани.ру», «Каспаров.ру», «Еж.ру» та ін.
До того ж, симптоматично, що ані президент, ані прем’єр-міністр,
ані зовнішньополітичне відомство РФ не опублікували заяв зі словами
співчуття українському народу, сім’ям загиблих та скалічених мирних
громадян від надмірного застосування сили і злочинних дій, відпові-
дальність за які несе колишній президент України В.Янукович та його
найближче оточення. Натомість, російська сторона надала притулок
як організаторам масових вбивств, так і безпосереднім виконавцям, до
того ж, останнім як національним героям…
Міжнародні структури проти брехні
У період з 2005 до 2013 рр. у Європейському Суді з прав людини не за-
реєстровано жодної судової справи проти Держави Україна щодо дис-
кримінації за расовими, етнічними, мовними, релігійними чи іншими
порушеннями такого роду, враховуючи категорію населення, що нас
цікавить.
Згідно звітів Офісу з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ
за 2006-2012 рр. в Україні не зафіксовано жодного випадку, де постраж-
далими виявилися б громадяни України чи РФ у зв’язку зі злочинами на
ґрунті їх приналежності до російської етнічної групи чи через викори-
стання російської мови.

10. 10
Згідно Звітам державного департаменту США «Практика прав лю-
дини» за 2005-2013 рр. зафіксовано ряд порушень у цій сфері.Зокрема,
2005-го декількох громадян РФ чеченського походження було депор-
товано з території України на підставі нібито наявної інструкції (після
подій у Беслані) повертати усіх чеченців до Росії.
2007-го було затримано громадянина РФ чеченського походження
Л.Сусарова, якого згодом, за рішенням суду, випустили.
2008-го СБУ порушило кримінальну справу проти «сепаратистських
організацій» Народний фронт Севастополь-Крим-Росія та Асоціації
«Сейм підкарпатських русинів». Зафіксовано випадок пікету посольства
РФ в Україні УНА УНСО та НТП, де лунали антиросійські лозунги. Мі-
ліцією на декілька днів був затриманий російський опозиціонер М.Ган-
ган. З порушенням рішення суду, генпрокуратура України екстрадувала
в Росію громадянина РФ О.Кузнєцова.
У 2011 р. був затриманий громадський діяч, громадянин РФ Д.Со-
лопов, якого, враховуючи отриманий статус біженця, за деякий час
звільнили.
2013 року єдиним порушенням прав людини щодо етнічного росія-
нина, до того ж громадянина РФ, стало викрадення і видання за сумнів-
них, з точки зору законності, обставин владі РФ опозиціонера Л.Разва-
жаєва, який до того часу вже подав документи для отримання притулку
в Україні.
Як бачимо, впродовж останніх років в Україні якщо й трапляли-
ся одиничні епізоди, пов’язані з порушенням прав громадян Росії, які
викликали стурбованість або увагу міжнародної спільноти, вони майже
повністю були пов’язані з опозицією чи діями влади Російської Федерації.
За даними Антидефамаційної ліги у 2010-2014 рр. в Україні було
зафіксовано ряд антисемітських проявів. Зокрема, 2012 року в Одесі на
одній із площ було зведено хрест з портретами Романових і надписом,
що царська сім’я була «жорстоко закатована і ритуально вбита дикими
євреями». Міська влада демонтувала надпис.
У 2013 році в м. Севастополі біля синагоги, яку саме ремонтували,
поклали свинячі голови.
2014-го зафіксовано такі прояви антисемітизму, як графіті у вигляді
свастики і лозунгу «смерть євреям» у Сімферополі біля синагоги, спро-
ба підпалу синагоги у Запоріжжі, три напади на євреїв у Києві, один із
застосуванням холодної зброї.

11. 11
Варто визнати існування в Україні нечисленних інцидентів на ґрунті
побутового антисемітизму. Водночас, підтверджень заяв керівництва
РФ про значний ріст таких випадків немає. Слід звернути увагу на такі
моменти. По-перше, зафіксованих подібних випадків у РФ за той же
період удвічі більше. По-друге, певна кількість таких випадків пов’язана
з діяльністю проросійських організацій чи рухів. Також факти побит-
тя євреїв у Києві цілком сходяться у часі, коли до Києва, за вказівкою
наближених до колишнього президента, активно завозили так званих
«тітушок» (напівкримінальних елементів) з метою залякування киян
і налаштовування їх проти учасників Майдану. Таким чином, тільки
за 30.01.2014 р. згоріло 23 автівки, переважно з державними номерами
західноукраїнських областей, зафіксовано іншу кримінальну актив-
ність. Ситуація повністю нормалізувалася лише після того, як мешканці
Києва організували спільно із відділеннями міліції піші й автомобільні
патрулювання своїх районів.
Здивування викликає звинувачення російською владою організації
«Правий сектор» в антисемітизмі за відсутності фактів доказу. Показо-
вою стала зустріч посла держави Ізраїль в Україні Р.Дін Еля з лідером
цього руху Д.Ярошем, під час якої останній запевнив у своїй прихиль-
ності до політики толерантності, готовності присікати будь-які прояви
ксенофобії і шовінізму.
Варто згадати й резонансну справу про футбольний матч у Львові
(06.09.13 р.), де, за інформацією FARE («Футбол проти расизму в Євро-
пі»), нібито використовувалася неофашистська символіка, що виклика-
ло надмірну реакцію FIFA. Однак, віце-президент Конгресу національ-
них громад І.Зісельс заявив, що вважає заяву FARE «провокацією». «Це
взагалі має дивний вигляд і схоже на провокацію в контексті ширшого
такого процесу для того, аби змалювати Україну сьогодні як расистську
і нацистську країну, хоча це й не відповідає дійсності. Це такий сцена-
рій — вивести до другого туру виборів президента України у 2015 році
Тягнибока разом із Януковичем і протиставити цьому весь світ».
Також І.Зісельс зазначив, що у Конгресі вивчатимуть питання суті
діяльності FARE. «Якщо це зроблено з метою провокації, то ми не входи-
тимемо до неї. Існує так звана організація «Світ без нацизму» з Москви,
і ми всюди протистоїмо цій організації». Слід зазначити, що «Світ без
нацизму» очолює колишній член Союзу Федерації РФ Б.Шпігель, що
очевидно демонструє політично мотивовану діяльність цієї організації в
інтересах Кремля.

12. 12
Соціологія Майдану проти брехні
Грудневим і лютневим подіям 2013-2014 рр. в Києві і у регіонах України
передував катастрофічний спад довіри до діючої влади, що, разом із не-
адекватними діями В.Януковича, призвело до силового конфлікту після
кількох місяців мирного протесту. Отже, за результатами соцопитуван-
ня, проведеного «Демократичними ініціативами» і Центром Разумкова
у травні 2013 року, невдоволеними ситуацією в Україні були 74% насе-
лення, зокрема, 45% вкрай невдоволеними і ще 29% невдоволені зага-
лом. Тих, кого ситуація абсолютно чи переважно задовольняла, було
всього 21,5%. Неприйняття В.Януковича після кривавих репресивних
дій влади досягло 89,1% в лютому-березні 2014 р.
Безумовно, події на Майдані вкрай негативно сприймалося Крем-
лем, і всю пропагандистську машину було спрямовано на створення і
нав’язування міфів про фашистів, неонацистів та інших екстремістів, з
яких, начебто, складався Майдан.
За результатами соціологічного опитування на Майдані 3 лютого
2014 року вимальовується картина, яка спростовує кремлівські міфи
про винятково західноукраїнську й україномовну базу Майдану. На по-
стійній основі в Київській Січі перебувало 12% киян і 88% приїжджих
(55% із Західної України, 24% — Центральної, 21% — Південно-Схід-
ної України). До того ж, кияни всіляко підтримували Майдан і брали
участь у протестах на ротаційній основі, вони ж і складали переважну
більшість учасників наймасовіших протестів (до 1 млн. осіб).

13. 13
Регіональна репрезентація Майдану (крім киян) станом на 3 лютого 2014 р.
Показовим є й мовний зріз: україномовні складали 59%, російськомов-
ні — 16%, а двомовні — 24%.
Загалом, така мовна пропорція перегукується з даними всеукраїн-
ського перепису населення, яким було зафіксовано, що для 69,5% грома-
дян України рідною мовою є українська, а російська — для 30,6%.
Мовна мапа Майдану станом на 3 лютого 2014 р.
Усього 3% учасників Майдану було організовано привезено політични-
ми партіями, 13% — представляли громадські організації, решта 83,5%
прибули самостійно.
Захід
Центр
Південний Схід
україномовні
російськомовні
двомовні

14. 14
Основні мотиви перебування на Майдані: реакція на звіряче побиття
студентів (61%), бажання змінити життя на краще (51%), протест проти
зриву підписання угоди з ЄС (47%) і бажання змінити владу (46%).
Усього 3% серед опитаних вийшли на заклики опозиції, а 10% виявили
бажання «помститися владі».
Показовим є той факт, що першими жертвами стали представники
не української етнічної групи — вірменин і білорус. Згодом було вби-
то трьох громадян Грузії та одного громадянина РФ. У регіональному
зрізі ж, у числі Небесної Сотні, крім іноземців і мешканців західної
та центральної України, виявилося 14 мешканців Києва та області,
3 доннечан, 3 запорожців, і по одному кримчанину, дніпропетровцю та
харківчанину.
Соціологія Росії проти брехні
Тотальний контроль ЗМІ з боку російської влади і одурювання свого
власного населення приносить страхітливі результати. Згідно дослі-
джень Левада-Центру, проведеного 7-10 березня 2014 р., 70% опитаних
росіян, не розуміючи процесів в Україні, довіряють (63%) федеральним
ЗМІ і вважають, що вони надають об’єктивну картинку того, що відбу-
вається.
При цьому, варто відзначити жорстке придушення будь-яких анти-
військових демонстрацій на території РФ, закриття недогідних телеві-
зійних каналів, друкованих видань та інтернет ЗМІ.
43% серед опитаних погоджуються із тим, що «росіянам в Україні
справді загрожують націоналісти і бандити, і лише російські війська
можуть захистити їх від загрози насилля».
Найбільш прийнятним виходом з політичної кризи в Україні ті ж
43% вважали б відокремлення Криму (і, можливо, східних регіонів
України) й утворення самостійної держави (у перспективі — з імовір-
ним приєднанням їх до Росії). 58% значною мірою підтримують вве-
дення російських військ на територію Криму та в інші регіони України,
вважаючи їхні дії законними. 79% погоджуються із тим, що після про-
ведення референдуму в Криму Росії варто прийняти його до складу РФ.
35% серед опитаних вважають, що Росія має право застосувати вій-
ськову силу для захисту населення Криму і Південного Сходу України, і

15. 15
лише 27% вважають ці дії незаконними. До того ж, більш за все в си-
туації в Україні росіян непокоїть страх перед будь-якими військовими
зіткненнями: озброєний конфлікт між Росією та Україною (83%), появу
в Україні військ НАТО (73%) і ОБСЄ (60%).
Церква проти брехні
Аргументуючи російську агресію в Криму, постійний представник РФ
в ООН, зокрема, звинуватив українську владу в її «грубому втручанні
у справи церкви». Російський дипломат, вочевидь, мав на увазі єдиний
випадок, який навряд чи можна назвати втручанням у справи церкви.
22 лютого 2014 року під час протистояння міліції з демонстрантами, з
метою захистити від завезених владою до Києва напівкримінальних
елементів українську православну святиню — Свято-Успенську Киє-
во-Печерську Лавру, група активістів Майдану організувала чергування
навколо стін монастиря. Після «сенсаційних» репортажів на російських
державних каналах прес-служба Лаври спростувала чутки про штурм
святині й виступила із заявою, що «учасники Євромайдану, прийшовши
до Лаври через появу провокаційних чуток про «вивезення святих мо-
щів із території монастиря», мирно перебували при вході до монастиря.
Російській стороні варто б знати, що керівники найбільших хри-
стиянських конфесій (за винятком московського патріарха), іудейських
релігійних організацій і Духовного управління мусульман засудили
збройне вторгнення Росії на суверенну територію України й закликали
«владу Росії схаменутися і зупинити агресію проти України, негайно
вивести свої війська з української землі». Духовні лідери також підкрес-
лили, що «в нашій державі немає утисків за ознакою мови, нації, віро-
сповідування. Тому ми засвідчуємо — всі спроби російської пропаганди
висвітлити події в Україні як «фашистський переворот» і «перемогу
екстремістів» — абсолютно не відповідає дійсності.

16. 16
Соціологія мови проти брехні
Згідно соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова
2013 року, в Україні зберігається вищою мірою толерантне ставлення до
носіїв російської мови. 75,6% опитаних абсолютно спокійно ставляться
до того, що до них звертаються російською, 15,4% пов’язують з цим при-
ємні відчуття, і всього 5,6% вважатимуть це неприємним.
Що ви відчуваєте, коли до вас звертається незнайомець
російською/українською мовою?
80
60
40
20
0
українською російською
За даними «ФОМнібус» 82% опитаних росіян не володіють другою мо-
вою. В Україні етнічні росіяни, що володіють, зокрема, й українською
мовою, складають 58,8%, зі свого боку 58,1% етнічних українців воло-
діють російською мовою, що, позаяк, зумовлює традиційно толерантні
відносини між носіями української і російської мов.
Для мене це приємно
Нічого особливого
не відчуваю
Для мене неприємно
Важко відповісти

17. 17
Рідна мова — російська тис. осіб
в Україні загалом 14273
в АРК 1549
Російська мова як рідна в Україні загалом і в АРК зокрема
(дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік)
Безумовно, АРК лідирує за пропорцією російськомовних відносно носіїв
української мови. Водночас, варто зауважити, що російською розмов-
ляють не лише етнічні росіяни, а й представники інших етнічних груп.
До того ж, у Криму представлено й інші (крім російської та української)
мови — кримськотатарська, білоруська, польська, єврейська, грецька,
вірменська та ін.
Мапа мов АРВ тис. осіб
російська 1549,0
українська 202,7
кримськотатарська 229,3
білоруська 5,2
Інші мови 37,3
Мовна мапа АРК (дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).
Російська мова займає почесне місце в системі освіти. Таким чином, у
2012-2013 рр. близько 700 тис. учнів відвідували 1256 середніх шкіл з
російською мовою викладання. Як предмет, російську мову вивчали
1 млн. 200 тис. школярів.
Підготовка шкільних вчителів російською мовою відбувається у 12
вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації і 34 вищих навчаль-
них закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації на всій території України.
Видається низка спеціальних видань, присвячених викладанню
російською мовою. Проводиться велика кількість заходів культурного
та освітнього характерів як суто на національному рівні, так і за участі
Росспівпраці. Українська сторона забезпечила належні умови функціо-

18. 18
нування на своїй території інформаційно-культурних центрів РФ. Лише з
початку 2014 року за участі Росспівпраці у різних регіонах України було
проведено більш ніж 15 заходів культурного й наукового характеру.
Із 2012 року в Україні функціонує центр колективного доступу до
російських освітніх ресурсів і спеціальних дистанційних технологій для
вивчення російської мови на базі представництва Росспівпраці — росій-
ського центру науки та культури.
На 2014 р. заплановано офіційне відкриття харківського відділення
російського центру науки й культури в Україні. Впродовж року плану-
ється провести комплекс заходів, присвячених 70-річчю визволення
Ленінграда з Блокади, святкування Дня слов’янської писемності й куль-
тури, 700-річчя з дня народження Преподобного Сергія Радонежського,
святкування дня сім’ї, любові й вірності, святкування 200-річчя з дня
народження М.Лермонтова, а також проект «Посольство майстерності»
(спільно з Санкт-Петербурзьким Домом музики) і фестиваль авторської
пісні «Балаклавські канікули».
Становище українців В Російській
Федерації і росіян в Україні —
порівняльний аналіз
За даними перепису населення у 2001 році в Україні свою приналеж-
ність до російського етносу відзначили 8,33 млн. осіб, російську мову
рідною вважають 14,2 млн. осіб.
За даними Всеросійського перепису населення у 2010 році на те-
риторії РФ проживає 1,93 млн. осіб етнічних українців, 1,8 млн. з яких
володіють українською мовою. До того ж, за неофіційними даними в РФ
перебуває більш, ніж 10 млн. українців. Таку цифру можна припустити,
випливаючи з офіційної інформації про те, що чверть усіх іноземних гро-
мадян, котрі в’їжджають на територію РФ, — це українці, лише у 2011 р.
це число досягло 2,87 млн. осіб. При цьому кількість нелегальних трудо-
вих мігрантів з України до РФ щороку досягає близько 4 млн. осіб.

19. 19
Українці та українська мова в РФ млн. осіб.
Етнічні українці 1,93
Володіють українською мовою 1,8
Етнічні українці в РФ і володіння українською мовою в РФ
(дані Всеросійського перепису населення за 2010 рік).
Етнічні українці в РФ
Етнічні росіяни
в Україні
Численність
1,93 млн.
(за неофіційними даними —
більше 10 млн.)
8,33 млн.
Школи 10 1256
Друковані видання 7 1176
Радіостанції 1 від 5 до 74% мовлення
Громадські організації 100 103
Порівняння рівня вдоволення (мовних, інформаційних та ін.)
потреб етнічних українців в РФ та етнічних росіян в Україні
(дані МЗС України за 2014 рік).
Із таблиці, наведеної нижче, при порівняльних цифрах відповідних
національних меншин в Україні та РФ чітко видно дисбаланс освітніх
можливостей для носіїв української мови в Росії. Ситуація в інформа-
ційній сфері перекошується ще більше, оскільки на додаток до укра-
їнських телевізійних каналів і радіостанцій, чиє мовлення ведеться
російською мовою, слід додати російськомовні канали й станції, які ре-
транслюються з РФ. До того ж, у Південно-Східній Україні нероздільно
домінують інформаційні канали, а в Криму під час військової окупації
збройними силами РФ відбулося повне відімкнення українських теле-
каналів і на їхніх частотах транслюються канали РФ.
При цьому маріонеткова «влада» в АРК грубо порушує права й
інтереси як україномовних громадян в республіці, так і інших етнічних
груп, що мешкають в Криму, перш за все — кримських татар.

20. 20
Етнічні росіяни тис. осіб
в Україні загалом 8334,1
в АРК 1180,4
Кількість етнічних росіян в Україні загалом та в АРК зокрема
(дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).
Етнічний склад АРК тис.осіб
Росіяни 1180,4
Українці 492,2
Кримські татари 243,4
Білоруси 29,2
Татари 11,0
Вірмени 8,7
Євреї 4,5
Поляки 3,8
Молдавани 3,7
Азербайджанці 3,7
Всього разом 2024,0
Етнічний склад мешканців АРК
(дані Всеукраїнського перепису населення за 2001 рік).
Надмірна присутність державних каналів РФ, які ведуть неприкриту
пропаганду, спрямовану на спотворення уявлень про події в Україні,
підривання незалежності, суверенітету і територіальної цілісності
України, розпалювання міжетнічної ворожнечі разом з роботою профе-
сійних провокаторів з РФ, пояснюють і поляризацію суспільства в АРК,
та інспіровану конфліктну ситуацію в Південних та Східних областях
України.

21. 21
Люди проти брехні
Однозначну негативну реакцію представників різних етнічних груп
(росіян, татар, євреїв та ін.), російськомовних громадян та організацій
України викликала збройна окупація АРК з боку РФ та сепаратистів
Криму за підтримки російською владою. Нижче наводимо витяги з дея-
ких звернень.
«Під час розмови, В.Путін також висловив думку, що остаточне рішення
про те, що робитиме Росія, визначиться після того, як пройде референ-
дум 16 березня в Криму, на що народний депутат М.Джемілєв відповів
президенту Росії, що референдум точно не буде визнаним Україною і
світовою спільнотою».
Із повідомлення лідера кримськотарського народу,
народного депутата України М. Джемілєва
«З цілковитою відповідальністю заявляємо, що в Україні росіяни та
російськомовні громадяни завжди мали і матимуть можливість спіл-
куватися, здобувати середню і вищу освіту, будувати кар’єру, здійсню-
вати наукову діяльність виключно тією мовою, якій надають перевагу.
В Україні завжди значну увагу приділяли видавництву підручників,
преси, художньої і публіцистичної літератури, радіо- і телепрограмам
російською мовою. У тих регіонах, де російська мова використовувала-
ся раніше, вона залишилася мовою міжнаціонального спілкування. Це
вам підтвердить багато наших російських колег, у яких є родичі, друзі й
добрі знайомі в Україні».
Зі звернення науковців Національної
і мережевих академій наук України
до громадян Російської Федерації
«Ми переконані, що Вас неможливо ввести в оману. А це значить, що Ви
самі обираєте з маси інформації про Україну брехню і наклеп. І Вам до-
бре відомо, що виголошені під час прес-конференції слова Віктора Яну-
ковича про те, що після підписання відомої угоди: «…Київ заполонили
озброєні люди, які почали руйнувати будівлі, культові установи і храми.

22. 22
Почали страждати невинні люди. Людей просто грабували і вбивали на
вулицях» — це брехня, від першого до останнього слова.
Російськомовних мешканців України не піддавали приниженням і
утискам, не обмежували їхніх громадянських прав. Балачки про «на-
сильницьку українізацію» і «заборону розмовляти російською», про
які так багато пишуть у російських ЗМІ, нехай залишаться на совісті їх
авторів. Ваша впевненість на прес-конференції у зростанні антисемітиз-
му в Україні також не відповідає дійсності. Очевидно, Ви переплутали
Україну з Росією, де єврейські організації зафіксували торік зростання
антисемітизму».
Зі звернення українських євреїв до Путіна
«Все реальнішою стає загроза застосування насилля щодо українців,
кримських татар й усіх громадян України, що мешкають на півострові,
чия позиція з питань статусу Криму відрізняється від позиції тих, хто
нині здійснює політику сепаратизму й відторгнення Криму від України.
Насилля може застосовуватися до людей інших національностей, не
згідних с політикою сьогоднішньої влади в Криму».
Зі звернення Меджлісу кримськотатарського народу
«Нині весь багатонаціональний народ України виступає за гідне життя,
за перемогу загальнолюдських цінностей, за справедливе правосуддя,
за свободу і єдність країни. Для нас винятково важливим є збереження
цілісності нашої країни, непорушності її кордонів. Народ України, як
і Росії, зобов’язаний зробити все, що йому під силу, аби запобігти цій
катастрофі. Ми повинні спільними зусиллями будувати щасливе май-
бутнє для наших народів».
Зі звернення Президіуму Національної академії
аграрних наук до науковців Російської академії наук

23. 23
«На історичну Батьківщину кримських татар — Крим, прийшла велика
біда, що несе загрозу переростання в глобальну гуманітарну і соціальну
катастрофу для його майже двохмільйонного населення — росіян, укра-
їнців, кримських татар».
Із листа Голови Меджлісу
кримськотатарського народу Президенту США
«Євромайдан — це не «фашистські молодчики»; це мільйони україно-
мовних та російськомовних громадян України, які повстали проти дик-
татури й корупції в ім’я європейських цінностей — демократії, законно-
сті, прав людини;
Жодного «озброєного захоплення влади» в Україні не відбулося:
Янукович, на совісті якого більше ста людських життів, з ганьбою втік
з країни, і цілком легітимна Верховна Рада конституційним способом
обрала нову владу (врешті-решт — це наша справа, як нам змінювати
нашу владу);
«Переслідувань» та «утисків»прав російськомовних в Україні — не-
має; Конституція і законодавство України захищає всі мови й усі куль-
тури в нашій країні; навіть у професійних путінських пропагандистів
немає фактів «переслідування», є лише хвороблива брехня;
Кримський «референдум» не має нічого спільного з вільним волеви-
явленням кримчан: мало того, що він суперечить Конституції Автоном-
ної Республіки Крим і Конституції України, — проводитимуть його під
прицілом автоматів російських солдат».
Зі звернення до діячів культури Росії,
що підтримали окупацію України
«Україна ніколи не зазіхала на суверенітет російського народу, його
мову і культуру. Нам впродовж довгих років вдається уникати війни і
зберігати мир і згоду поміж усіма громадянами такої багатонаціональ-
ної й багатомовної України».
Зі звернення більш ніж 240 українських
культурних діячів проти агресії Путіна

24. 24
«Меджліс кримськотатарського народу заявляє про те, що поряд із
грубим ігноруванням прав та інтересів мешканців Криму різних на-
ціональностей, закликаних до участі в незаконному «референдумі»
із заздалегідь оголошеним результатом, особливо потоптані й права
кримськотатарського народу — народу, в якого за межами Криму немає
іншої історичної батьківщини або етнічно тотожного державного утво-
рення».
Із заяви Меджлісу кримськотатарського народу
«Заявляємо про… століттями сформовану традицію толерантності, тер-
пимості й виваженості громадян України; абсолютну надуманість заяв
керівництва Російської Федерації щодо необхідності захисту російсько-
мовних громадян України, безпідставності й незаконності втіленого
силового втручання».
Із заяви представників Західного наукового центру
Національної академії наук України і Міністерства
освіти й науки України, Ради ректорів Львівщини
та Наукової спільноти імені Шевченка
«У нашій державі немає утисків за ознакою мови, нації, віросповідання.
Тому ми засвідчуємо — усі спроби російської пропаганди висвітлити
події в Україні як «фашистський переворот» і «перемогу екстремістів» —
жодним чином не відповідають дійсності.
Український народ має тільки дружні, братні почуття до російсько-
го народу. Не вірте пропаганді, яка розпалює ворожнечу між нами. Ми
хочемо й надалі будувати з Росією дружні, братні відносини — але як
суверенна, незалежна держава».
Зі звернення Українських церков
і релігійних організацій щодо іноземної агресії

25. 25
Заява стосовно стану
українсько-російських
відносин
Благодійний фонд «Майдан закордонних справ» висловлює здивуван-
ня відсутністю чіткої позиції української влади щодо стану відносин з
Росією. Не може не викликати подив, висловлюючись дипломатично,
млява реакція офіційного Києва в умовах окупації значної частини
української території російськими загарбниками та активних спроб
поширити нестабільність на південно-східні області України. Існує
реальна небезпека повномасштабного військового вторгнення на решту
території України російських збройних сил.
За цих умов, українська влада не має права зволікати з реалізацією
зазначених нижче першочергових кроків.
І. У дипломатичній площині
1. Розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Від-
кликати весь дипломатичний персонал з території РФ. Впродовж 48
годин анулювати дипломатичну акредитацію та видворити за межі
України весь дипломатичний персонал держави-агресора.
2. Публічно денонсувати усі міжнародно-правові та політико-правові
документи щодо стратегічного характеру українсько-російських
відносин, зокрема, Декларації про зміст українсько-російського
стратегічного партнерства від 12 липня 2012 року. Поінформувати
російську сторону про скасування усіх заходів у рамках Україн-
сько-Російської міждержавної комісії, а також розглянути питання
щодо недоцільності діяльності цього формату двосторонньої співп-
раці взагалі.
27 березня 2014

26. 26
3. Невідкладно звернутися до однієї із дружніх європейських країн
(на приклад — до Республіки Польща, Королівства Швеція або ін.)
із проханням представляти інтереси нашої держави, зокрема, з кон-
сульсько-правових питань, на території країни-агресора.
4. Терміново опрацювати та розпочати реалізацію плану заходів з
метою поглиблення дипломатичної ізоляції Російської Федерації
шляхом виключення з членства чи накладення санкцій в рамках
міжнародних організацій, зокрема, ООН, СОТ, ОБСЄ, РЄ, ІКАО,
ІМО, ОЧЕС і т.д., і т.п. Чітко координувати зусилля в цих питаннях з
партнерськими державами, насамперед, США, Канадою, Японією,
Китаєм, державами-членами ЄС, Республікою Корея та ін.
5. Започаткувати інтенсивні консультації з урядом США щодо от-
римання Україною статусу держави привілейованого партнера.
Поглибити взаємодію з урядом США у питаннях оборони, безпеки,
боротьби з корупцією.
6. Розпочати переговори з урядами США, Великобританії, Франції та
Китаю з метою створення в Києві постійно діючого консультативно-
го органу з державами-гарантами безпеки в рамках Будапештсько-
го меморандуму (1994 року).
7. Провести консультації з державами-членами Великої Сімки щодо
організації в разі необхідності діяльності та фінансування Уряду
України в екзилі. Негайно опрацювати та затвердити комплекс ди-
пломатичних заходів на випадок початку повномасштабної військо-
вої агресії Росії проти України (захист цивільного населення, захист
біженців тощо).
8. Передбачити у проекті Закону України «Про окуповані території
України» або іншого законодавчого акту з цього питання положен-
ня про те, що відновлення суверенітету та територіальною цілісно-
сті України є постійним пріоритетом державної політики України,
та зобов’язати усі державні, урядові, галузеві та інші офіційні деле-
гації України включати зазначене питання до порядку денного усіх
міжнародних переговорів та зустрічей.

27. 27
9. Розірвати дипломатичні відносини з усіма державами, які визнали
анексію Криму Російською Федерацією.
ІІ. У правовій площині
1. Внести зміни до законодавства України, які скасовували б принцип
позаблоковості України, а також утверджували б європейську та
євроатлантичну інтеграцію, як стратегічні напрямки зовнішньої
політики та основні механізми відновлення суверенітету та забез-
печення недоторканності кордонів і територіальної цілісності Укра-
їни.
2. Здійснити ґрунтовний перегляд нормативно-правової бази двосто-
ронніх відносин з РФ, а також домовленостей у багатосторонньому
форматі, скасувавши ті з них, які втратили актуальність з огляду на
військову агресію РФ проти України, окупацію частини території
України або не відповідають національним інтересам і пріоритетам
державної та зовнішньої політики держави на сучасному етапі.
3. В рамках просування резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо
збройної агресії РФ проти України домагатися формулювань та пра-
вових оцінок, які можуть бути використані під час розгляду судових
позовів до Росії з метою відшкодування нанесених нею економіч-
них, фінансових та інших збитків.
4. Внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України
«Про спрощений порядок допуску на територію України збройних
підрозділів та військовослужбовців держав-членів Організації Пів-
нічно-Атлантичного Договору (НАТО) у 2014 році з метою проведен-
ня спільних навчань, тренувань, надання практичної допомоги в
організації охорони об’єктів стратегічної інфраструктури та вико-
нання інших завдань в сфері безпеки та оборони України». Передба-
чити ввезення такими підрозділами техніки, озброєння, обладнан-
ня та матеріалів без сплати митних та інших зборів.

28. 28
ІІІ. Військово-політичній
та оборонній сферах
1. Скасувати усі заплановані з РФ заходи у військовій та військово-по-
літичній сфері. Негайно переглянути взаємодію з питань екс-
портного контролю, унеможлививши постачання до РФ з України
будь-якої зброї, техніки, обладнання та компонентів військового
характеру, а також подвійного призначення. Припинити усі програ-
ми співробітництва з РФ у військово-промисловій галузі.
2. Заборонити транзит територією України російських товарів вій-
ськового та подвійного призначення.
3. Під час здійснення військово-технічного співробітництва з третіми
країнами вимагати державних гарантій щодо недопущення реекс-
порту української військової техніки та обладнання до Російської
Федерації.
4. У ході заходів в рамках міжнародних режимів експортного контро-
лю акцентувати увагу партнерів на тому, що здійснення співробіт-
ництва з Російською Федерацією заохочує її уряд до продовження
військової агресії, агресивної мілітаристської зовнішньої політики
та фактично підриває мир та міжнародну безпеку.
5. Переглянути і скасувати двосторонні домовленості та заходи з РФ,
перш за все, по лінії СЗРУ, СБУ, АДПСУ та МВСУ.
ІV. В економічній площині
1. Інвентаризувати майно та визначити збитки (прямі, непрямі та
втрачену вигоду) установ, підприємств та організацій України усіх
форм власності внаслідок окупації Російською Федерацією Криму.
2. Інвентаризувати майно та інші активи установ, підприємств та
організацій РФ на території України, накласти заборони на його

29. 29
відчуження та виведення за межі України до моменту вирішення
питання щодо компенсації збитків внаслідок дій російської сторо-
ни.
3. Заборонити приватизацію або відчуження в інтересах фізичних та
юридичних осіб РФ об’єктів стратегічної та критичної інфраструк-
тури України в тому числі ті, що здійснюються фізичними та юри-
дичними особами третіх держав в інтересах російської сторони.
V. В інформаційній та гуманітарній сферах
1. Припинити реалізацію усіх програм та заборонити діяльність в
Україні організації «Россотрудничество».
2. Скасувати ліцензії та заборонити в тому числі технічними засоба-
ми ретрансляцію на території України усіх державних російських
телевізійних та радіокомпаній.
3. Законодавчо обмежити можливість публічного використання сим-
воліки держави-агресора РФ, окрім визначених категорій офіційних
російських представників.
4. Внести зміни до українського законодавства з метою спрощення
процедури набуття українського громадянства для окремих катего-
рій громадян РФ, зокрема тих, що переслідуються російською вла-
дою за політичні переконання та громадянську позицію, виконання
журналістських обов’язків у зв’язку із реагуванням на окупацію
української території російськими військами.
5. Опрацювати з державами ЄС порядок та процедуру в’їзду грома-
дян Російської Федерації на територію України на підставі дійсних
«шенгенських» віз.

31. 31
Директиви делегації України
на проведення переговорів
у форматі Україна-США-ЄС-РФ
1. Напередодні консультацій у чотирьохсторонньому форматі (Укра-
їна-США-ЄС-РФ) провести попередні конфіденційні переговори зі
США та ЄС, у ході яких:
Узгодити порядок денний консультацій, виходячи з пріоритетності
переговорної позиції, що Крим є невід’ємною частиною України та
його статус не є і не може бути предметом обговорення.
Спільно визначити, що Україна, США та ЄС не визнають наявності
будь-яких, так званих, легітимних інтересів РФ в Україні, оскіль-
ки це є неприйнятним з точки зору світоустрою, утвореного після
Другої Світової війни. Натомість українська сторона готова вести
конструктивний і предметний діалог про задоволення реальних, а
не надуманих інтересів російськомовних українців, у т.ч. з півден-
но-східних регіонів, у межах правового поля України.
2. У ході багатосторонніх консультацій за участю РФ вимагати:
Безумовного відновлення територіальної цілісності та виведення
абсолютно всіх російських військ з території України, враховуючи
денонсацію РФ угод про тимчасове перебування ЧФ РФ в АРК.
Негайного відведення російських військ від українсько-російського
державного кордону та деескалації напруги, у тому числі на кордоні
з Придністров’ям. Необхідно отримати чіткі запевнення РФ стосов-
но ненападу на Україну за будь-яких умов. Підтвердженням цього
має стати, серед іншого, скасування рішення Ради Федерації РФ
14 квітня 2014

32. 32
стосовно використання військ РФ на території України від 1 березня
2014 року.
Припинення направлення в Україну диверсантів та провокаторів,
агресивної риторики у ЗМІ, спекуляцій стосовно начебто утисків
російськомовних громадян тощо.
Недопущення безпідставного блокування українського експорту та
енергетичного шантажу.
Затримання та повернення на Україну осіб, які переховуються в РФ
і оголошені в нашій державі у розшук.
3. Інформувати, що:
Україна повністю мобілізована і готова завдати такої шкоди агресо-
ру, що значно переважатиме будь-які потенційні вигоди від можли-
вого тимчасового захоплення частини її території. При цьому, ми не
виключаємо можливості негайного перенесення військових дій на
територію країни-агресора.
В обговоренні проекту нової Конституції беруть участь усі політич-
ні сили, включаючи ті, що представляють інтереси південно-схід-
них регіонів України.
Київ налаштований на продуктивний діалог з представниками
регіонів, які представлені в нинішньому парламенті або можуть
отримати місця у законодавчій владі за результатами наступних
парламентських виборів, з усього спектру питань у межах діючого
правового поля.
Напрями і зміст внутрішньої і зовнішньої політики України є ви-
ключно її суверенним правом.
Україна оскаржуватиме в міжнародних судах дії РФ щодо пору-
шення міжнародного права та вимагатиме компенсації за завдану
шкоду.

33. 33
4. У разі розвитку діалогу у позитивному ключі, Україна готова під-
твердити, що:
українська сторона налаштована на продовження контактів у чоти-
рьохсторонньому форматі;
захищатиме права російського бізнесу в Україні, який не визнає
тіньових схем і сплачує податки;
продовжуватиме торговельно-економічні відносини з РФ;
розвиватиме двосторонні проекти на засадах взаємної вигоди.
5. У разі відмови російської сторони у ході консультацій від конструк-
тивного діалогу, опрацювати зі США та ЄС алгоритм подальших дій,
зокрема, стосовно запровадження «третього пакету» міжнародних
санкцій стосовно РФ, надання Україні допомоги, а також інших ко-
ординаційних заходів щодо подальшої ізоляції РФ у рамках міжна-
родних організацій і об’єднань та ін.
Досягти домовленості стосовно проведення регулярних консульта-
цій між військовими відомствами України, США та іншими країна-
ми як у рамках НАТО, так і у двосторонніх форматах.
Опрацювати механізм термінової взаємодії у разі вторгнення зброй-
них сил РФ на територію України.

35. 35
Директиви щодо застосування
Збройних Сил України
Оцінка противника
Досягнувши визначеної мети військової інтервенції у Криму, Російська
Федерація намагатиметься розвинути власний успіх на Південному
Сході та Півдні України. Завдання щодо продовження військової агресії
полягатимуть у відторгненні від України територій Харківської, Доне-
цької, Луганської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Тим
самим Росія намагатиметься відрізати Україну від морських шляхів
сполучення та створити своєрідний «санітарний пояс безпеки» навколо
України. Водночас, швидким (до 8 годин) маршем найбільш мобіль-
них військ спробувати тимчасово встановити контроль над центром
Києва з метою силової зміни влади. Після такої демонстрації сили слід
очікувати відведення військ на рубіж адміністративного кордону між
Київською та Чернігівською областями. Завершивши анексію територій
Східної, Південно-Східної та Південної України, у подальшому шля-
хом дестабілізації внутрішньої обстановки на Буковині та на Волині
спровокувати звернення місцевих громад до Польщі та Румунії щодо
приєднання цих територій до них. Таким чином буде здійснена спроба
остаточно завершити ізоляцію України.
З метою забезпечення виконання зазначених завдань Російською Фе-
дерацією розгорнуті поблизу кордонів з Україною 5 угруповань військ
та сил, які, після сформування сепаратистами необхідних внутрішніх
умов, будуть готові практично одночасно розпочати збройне вторгнен-
ня на територію України.
16 квітня 2014

36. 36
Північне
угрупуваннявійськ
Бєлгородське
угрупуваннявійськ
Донбаське
угрупуваннявійськ
Таврійське
угрупуваннявійськ
батальйон
/БТГ
бригадаполк
батальйон
/БТГ
бригадаполк
батальйон
/БТГ
бригадаполк
батальйон
/БТГ
бригадаполкдивізія
Мотострілкові/
гірсько-піхотні
2131262
Танкові12
Повітряно-десантні/
десантно-штурмові
26-7212-31
Морськапіхота1
СпецназГРУ2224
Артилерійські4231

37. 37

38. 38
Стан Збройних Сил України
та завдання оборони
Сьогоднішній стан Збройних Сил України не дозволяє забезпечити
гарантований захист території України одночасно на всіх загрозливих
напрямах потенційної збройної агресії. У цьому зв’язку необхідно за
рахунок найбільш боєздатних частин сформувати два угруповання
сухопутних військ (масштабом до корпусу) з усіма необхідними силами
та засобами посилення матеріально-технічного забезпечення на двох
найбільш загрозливих напрямах (Харківський та Луганський). Завдан-
ням цих угруповань військ є рішуче нанесення вогневого ураження
першому ешелону військ противника в момент переходу ними держав-
ного кордону, а також його другому ешелону в районах зосередження
на території Росії. Нанесені втрати противнику повинні мати незворот-
ні та неприйнятні наслідки для його військ, що змусять їх відмовитися
від продовження виконання завдань. З огляду на те, що противник на-
магатиметься захопити в першу чергу обласні адміністративні центри,
перетворити підходи до них у неприступні фортеці шляхом створення
протитанкових та протипіхотних рубежів.
Силами Національної гвардії та підрозділів територіальної оборони
(сформованих із волонтерів) забезпечити блокування можливих марш-
рутів висування противника по основних магістральних шляхах на те-
риторії України. Для цього, додатково обладнати довгострокові вогневі
точки за рахунок технічно несправної бронетанкової техніки (але яка
має справне озброєння), що знаходиться на складах та базах довготер-
мінового зберігання.
Зважаючи на слабкість національної протиповітряної оборони,
звернутися до НАТО з проханням забезпечити над територією проблем-
них областей України «зони без польотів» шляхом спільного патрулю-
вання ВПС України та сил Альянсу. Крім того, шляхом блокади з моря
кораблями НАТО забезпечити охорону морського побережжя України
у Чорному та Азовському морях, а також не допустити проникнення
військ з території окупованого Криму та Придністров’я. Ведення пові-
тряної розвідки забезпечити за рахунок цілодобового патрулювання
літаками АВАКС НАТО та шляхом отримання інформації з супутників
окремих країн Альянсу.

39. 39
З початком збройної агресії забезпечити силами військ спеціальних
операцій та заздалегідь направлених диверсійно-розвідувальних груп
нанесення ударів по військових об’єктах вглибині території агресора, а
також об’єктах управління у його адміністративних центрах (в першу
чергу — Москві та Санкт- Петербурзі). За можливості необхідно фізич-
но усунути від влади політичне керівництво Росією — в першу чергу
Президента та Прем’єр-міністра. Одночасно із розгортанням бойових
дій на материковій частині України силами високо мобільних десант-
них військ у взаємодії із силами спеціальних операцій НАТО розпочати
захоплення важливих адміністративних центрів у Криму.
Самопроголошене керівництво Криму повинно бути захоплене та
примушене до дезавуювання всіх угод із Російською Федерацією.

41. 41
Торгівлі без політики
з Росією не вийде
«Залишися Янукович при владі, українські трудящі згодом стали б крі-
паками російських олігархів, а то й просто безробітними».
Про це заявив в коментарі для tsn.ua голова правління Фонду «Майдан
закордонних справ» Богдан Яременко, колишній генеральний консул
України у Стамбулі та представник України в Організації Чорномор-
ського Економічного Співробітництва, звільнений режимом Януковича
за публічне засудження розгону студентів на Евромайдані 30 листопада
2013 року.
«…В останні дні в російських ЗМІ та в інтерв’ю деяких українських ді-
ячів, які претендують на те, щоб називатися політиками, почали знову
звучати відомі мантри про безальтернативність для України торгівель-
но-економічних зв’язків з РФ, швидку та повну загибель української
промисловості від розриву зв’язків з російськими підприємствами,
масові звільнення на заводах тощо.
Цю ж аргументацію, з подачі Кремля, широко використовують і натх-
ненники проросійських та сепаратистських акцій на Півдні та Сході.
Не заперечуючи корисності взаємовигідного співробітництва з РФ,
спробуємо спрогнозувати, як би розвивались українсько-російські
відносини у разі поразки Майдану та перемоги Януковича за активної
підтримки його кремлівських покровителів.
Перетворившись в диктатора-маріонетку і виконуючи будь-які поба-
жання Москви, Віктор Федорович безсоромно здавав би будь-які інтере-
си України та, вочевидь, незабаром ліквідував би всі останні залишки
економічної самостійності.
17 квітня 2014

42. 42
Наприклад, з досить високим ступенем ймовірності можна припустити, що:
• Переважна орієнтація торгівлі на ринок РФ призвела б до повної
залежності нашої економіки від часто змінних настроїв в Кремлі;
• Неефективна економіка України зараз вже остаточно опинилася б
на російській «газовій голці», а всі проекти стосовно альтернативної
енергетики були б зупинені;
• Кабальний кредит на 15 мільярдів доларів США з непрозорими
умовами на довгі роки зробив би нас (та наших дітей!) боржниками
Кремля;
• Ще на пару десятків мільярдів доларів збільшився би наш борг
перед РФ в рахунок кредиту для будівництва нікому не потрібного
та надзвичайно витратного «політичного» мосту через Керченську
протоку;
• Вже в 2014 році російський рубль став би однією з резервних валют
Національного банку України;
• Атомна енергетика була в повністю поставлена під контроль Мо-
скви (організація в Україні виробництва ядерного палива для реак-
торів ВВЕР-1000 за російськими технологіями, кредитне фінансу-
вання проекту спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької
АЕС);
• В інтересах російської капіталу були б приватизовані унікальні хар-
ківський «Турбоатом» та Одеський припортовий завод;
• Згодом в Росію була б вивезена вся документація на літаки АН-124
та АН-70;
• Під повний російський контроль перейшли б українські підприєм-
ства в ракетно-космічній сфері;
• Україна почала б враховувати інтереси РФ на міжнародному ринку
зерна, що призвело б до зниження експортних доходів;
• Ті українські підприємства, які є конкурентами відповідних ро-
сійських, були б закриті, а їхній персонал викинутий на вулицю
(відомо, що кілька великих підприємств Сходу України після купів-
лі їх російськими інвесторами зупинили роботу чи були повністю
знищені).
Варто подивитись на сусідню Білорусь, щоб зрозуміти, що подібний
рівень економічної «інтеграції», а по суті — поглинення української
економіки Росією, в найкоротші терміни привело б нашу державу до

43. 43
повної втрати самостійності у виборі зовнішньополітичної, оборонної,
гуманітарної, соціальної та інших стратегій.
По суті, українсько-російські відносини дуже скоро перестали б бути
міждержавними та трансформувалися б у відносини між сеньйором
та васалом, а українські трудящі згодом стали б кріпаками російських
олігархів, а то й просто безробітними.
Цікаво, чи розуміють це ті, хто сьогодні влаштовує заворушення на Пів-
дні та Сході і бездумно ратує за братерство з Москвою?

45. 45
Коментар про подальші
міжнародні санкції
проти Російської Федерації
Останніми днями, на тлі відсутності прогресу у виконанні Женевських
домовленостей від 17 квітня 2014 року, у міжнародній спільності зно-
ву активізувалась дискусія про необхідність посилення міжнародних
санкцій проти Російської Федерації.
Не виключається, що вже у четвер, 24 квітня, відбудеться зустріч
США та країн ЄС, у ході якої може бути ухвалений новий пакет санкцій
проти Росії. Зокрема, зазначається, що санкції можуть включати тиск
на енергетичний сектор Росії, у тому числі на «Газпром», а також на
російську банківську систему.
У цьому зв’язку «Майдан закордонних справ» вважає за доцільне
привернути увагу міжнародної спільноти до необхідності більш прискі-
пливого ставлення до сфер застосування таких санкцій.
Так, відомо, що політичне і військове керівництво Росії визнає, що
для реагування на сучасні загрози військового характеру їй необхідно
досягти нових якісних параметрів в переозброєнні та бойовому застосу-
ванні збройних сил. За деякою інформацією, масове оснащення зброй-
них сил РФ перспективними зразками озброєнь та військової техніки
планується розпочати з 2016 року. Тому, російський оборонно-промис-
ловий комплекс вже ближчим часом потребуватиме як сучасних техно-
логій, так і відповідного промислового обладнання.
У цьому контексті, на думку «Майдану закордонних справ», між-
народному співтовариству, зокрема США та ЄС, слід взяти до уваги
постанову Уряду Російської Федерації від 24 грудня 2013 року №1224,
яка вступила у силу з 1 січня 2014 і містить «Перелік товарів, по відно-
шенню до яких підтверджується відсутність виробництва на території
Російської Федерації». Йдеться, зокрема, про верстати токарні багато-
цільові, верстати для обробки металів і металокераміки, вимірювальні
прилади тощо (повний перелік додається за посиланням).
22 квітня 2014

46. 46
Вочевидь, запровадження міжнародних обмежень на постачання до РФ
відповідного обладнання значно ускладнить або навіть унеможливить
реалізацію російських амбітних програм у галузі озброєнь, перешкод-
жатиме її агресивним намірам та сприятиме зміцненню міжнародного
миру і безпеки.