1. МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Донецький національний медичний університет
Сприйняття радіаційних ризиків населенням
міста Кропивницького
Доповідач:
Поправка Василь,
студент 1 курсу, медичного факультету №2
Науковий керівник:
к.мед.н. Дорогань С.Б.
1
3. Важливо розуміти, що ризик від радіації з Фукусіми
незначний.
Надмірне занепокоєння з приводу можливих
наслідків для здоров'я може бути набагато
гіршим, ніж сама радіація.
Турбота про те, що могло би трапитися, може мати
дуже поганий вплив на якість життя і може призвести
до хвороб від стресу, викликати значні психологічні
проблеми.
Д. Томас, Імперський коледж у Лондоні
Слайд 3 з 15
3
4. Радіоекологічна ситуація у містах
видобування та переробки урану
Кіровоград:
Відвали: накопичено близько 7,5 млн.м3 тонн відходів гірничо-
видобувної промисловості та забалансової руди, розміщених на
площі 223 тис. м2
Радон: ЕРОА радону-222 у повітрі вищий за допустимий в 53,3%
дошкільних закладів, 71,4% шкіл, 58,3% закладів охорони
здоров’я, 76,9% приватних будинків
Жовті Води:
Відвали: хвостосховище Щербаківська балка - біля 33 млн. м3
відходів, хвостосховище «Кар’єр бурих залізняків»
(законсервований) – близько 16 млн. м3 відходів;
Радон: з 216 обстежених будинків старої забудови у 154 (71%)
ЕРОА радону-222 у повітрі був вищий за допустимий (від 110
Бк/м3 до 746 Бк/м3).
Слайд 4 з 15
4
5. Показники онкозахворюваності в містах Кіровоград,
Жовті Води і Вільногірськ за 2010 - 2014 роки
(на 100 тисяч населення)
Територія
Роки
M±m
2010 2011 2012 2013 2014
Кіровоград 487,5 538,1 546,1 542,7 572,3
537,3±
13,81
Жовті
Води
391,0 386,2 361,5 323,7 409,3
374,3±
14,78***
Вільно-
гірськ
369,7 303,7 374,3 340,8 328,3
343,4±
13,15***
Україна 341,5 347,8 357,6 360,9 344,5
350±
3,76***
Примітка. * – p<0,05; ** – p<0,01; *** – p<0,001 порівняно з
м. Кіровоград за критерієм Стьюдента
Слайд 5 з 15
5
6. Розташування шахти Інгульська відносно житлової
забудови Кіровограда і підземні розробки шахти
(дані МНС)
Шахта Інгульська
м. Кіровоград
Житлова
забудова
Підземні
розробки
шахти
Слайд 6 з 15
6
7. Сприйняття радіаційних ризиків населенням
м. Кіровограда
Онко-
захворю-
вання в
родині
мали
місце
Власна оцінка здоров’я
Відмінне
(n=77)
Добре
(n=278)
Задовільне
(n=283)
Погане
(n=48)
Так 10,39 25,18 44,52 73,91
Ні 89,61 74,82 55,48 26,09
Коефіцієнт кореляції Спірмена rS=-0,324
(p< 0,001)
Слайд 7 з 15
Самооцінка здоров’я
n=740 7
8. Структура курців у групах респондентів (%)
Частота паління
Групи населення
Медики
(n=285)
Школярі
(n=112)
Студенти
(n=70)
Військові
(n=113)
Вчителі
(n=100)
Викладачі
(n=60)
Постійно 15,1 5,3 24,3 51,3 9,0 6,7
Щотижня 5,3 0,8 2,85 5,3 4,0 1,7
Час від часу, але не
щотижня
4,2 3,6 2,85 8,0 4,0 5,0
Палять 24,6 9,7# 30,0 64,6* 17,0 13,3#
Палив, але кинув 9,1 4,6 – 9,0 6,0 8,3
Намагався палити 23,9 33,9 34,3 14,0 25,0 26,7
Ніколи не палив 42,4 51,8 35,7 12,4 52,0 51,6
8
Слайд 8 з 15
10. Шкала оцінки радіотривожності населення
авт. д.мед.н. проф. Шевченко О.А., к.мед.н. Дорогань С.Б.
Рівень
радіотривожності
Характеристика Бали
Відсутня
людина не стурбована впливом радіації на своє
здоров’я, не вважає територію, на якій проживає,
радіаційно небезпечною, не вбачає шкоди в роботі
АЕС, підтримує будівництво нових блоків АЕС
915
Низька
людина не стурбована впливом радіації на своє
здоров’я, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує
їх будівництво, але визнає можливість радіаційного
забруднення території, на якій проживає, продуктів
харчування, води, повітря, ґрунту
1622
Середня
людина стурбована впливом радіації на своє
здоров’я, радіаційним забрудненням території, на
якій проживає, продуктів харчування, води, повітря,
ґрунту, мириться з існуванням діючих АЕС, але не
підтримує будівництво нових
2329
Висока
людина пов’язує свої захворювання переважно з
впливом радіації, вважає радіаційно-забрудненою
територію, на якій проживає, продукти харчування,
воду, повітря, ґрунт, переконана, що робота АЕС
шкодить довкіллю, не підтримує їх будівництво
3036
Слайд 10 з 15
10
11. Визначення радіотривожності населення
м. Кіровограда (2014 рік)
Організаційні основи
Методика Параметри
суб'єктивної оцінки
ситуаційної та
особистісної
тривожності
(Ч. Д. Спілбергера і
Ю.Л .Ханіна)
Виходячи зі шкали
самооцінки,
визначається рівень
ситуативної та
особистісної
тривожності
(висока, середня,
низька)
визначення
радіотривожності
населення регіонів
з підприємствами
ядерно-
енергетичного
комплексу
(О.А. Шевченко,
С.Б. Дорогань)
Виходячи зі шкали
оцінки
радіотривожності
населення,
визначається рівень
радіотривожності –
відсутня, низька,
середня, висока
Віко-статева структура опитаних
жителів м. Кіровограда
Вік,
роки
Стать Всі
(n=181)
Чоловіки
(n=104)
Жінки
(n=77)
18-29
24
(13,3 %)
17 (9,4 %)
41
(22,7 %)
30-39
46
(25,4 %)
16 (8,8 %)
62
(34,2 %)
40-49 13 (7,2 %) 17 (9,4 %)
30
(16,6 %)
50-59 14 (7,7 %)
25
(13,8 %)
39
(21,5 %)
60 і
старше
7 (3,9 %) 2 (1,1 %) 9 (5,0 %)
Слайд 11 з 15
11