*

1. «ЦЕЙ НЕЯСНИЙ СУБ’ЄКТ БАЖАННЯ…»
ДЕМОГРАФІЧНІ, ПСИХОГРАФІЧНІ, ОСОБИСТІСНІ
ТА ІНШІ АСПЕКТИ ВІДВІДУВАННЯ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ
Результати опитування громадської думки
чинної та потенційної аудиторій
Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Проект здійснено коштом гранту програми “і³ [ідея – імпульс – інновація]”
Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»
Інформаційний партнер – Український центр розвитку музейної справи
Київський міжнародний інститут соціології

2. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ (1)
1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННОЇ АУДИТОРІЇ (300, ЕКЗИТ-ПОЛ ВІДВІДУВАЧІВ МУЗЕЮ ІЗ
ВИКОРИСТАННЯМ КИШЕНЬКОВИХ КОМП’ЮТЕРІВ)
• особливості мотивації, практик і поведінки музейної аудиторії
• оцінки щодо роботи і послуг закладу
• сегментації чинної аудиторії: за особливостями структури дозвілля,
мотивами візиту до музею та поведінкою під час огляду експозиції
2. Дослідження потенційної аудиторії (500, телефонне опитування
жителів м.Києва)
• репрезентативне за статевовіковою та адміністративною
структурою старшому за 16 років населенню м. Києва.
• дозвілля, причини відвідування/невідвідування музеїв, стереотипи
про музеї
• впізнаваність бренду Музею Ханенків
• визначення потенційної аудиторії Музею
• ретроспективні практики відвідування музеїв
2

3. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ (2)
3. Глибинне дослідження практик відвідування Музею (2 фокус-
групи із постійною та новою аудиторіями)
• мотивації, причини, перешкоди до відвідування музеїв
• ключові чинники відвідування Музею Ханенків
• образи ідеального та реального музеїв
4. Дослідження перспектив віртуалізації музеїв серед потенційної
аудиторії (он-лайн форум із інтернет-користувачами)
• практики он-лайн активності та «маршрути» для планування
культурного дозвілля
• оцінка сайту та сторінок Музею Ханенків у соціальних мережах
• оцінка зацікавленості інтернет-користувачів у розвитку віртуального
музею як можливості культурного дозвілля у режимі он-лайн
3

4. ЗМІСТ
 Профілі чинної та потенційної аудиторії.
 Дозвілля: практики, мотиви, бар’єри.
 Поведінка у Музеї. Класифікація відвідувачів Верона і Лювасера.
 Де розміщувати інформацію про музей, щоб залучити чинних та
потенційних відвідувачів?
 Як втримати чинних та залучити потенційних відвідувачів?
Музейний маркетинг.
 Візуальні та вербальні репрезентації ідеального та реального
музеїв.
 Перспективи віртуалізації музею.
 Рекомендації чинної та потенційної аудиторій Музею.
4

5. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ
ПРОФІЛЬ ЧИННОЇ АУДИТОРІЇ
5

6. 77% ЖІНКИ
23% ЧОЛОВІКИ
34% 16-24 роки
21% 25-34 роки
11% 35-44 роки
11% 45-54 роки
23% 54+ роки
53% ОДРУЖЕНІ/ЗАМІЖНІ
41% НЕОДРУЖЕНІ/НЕЗАМІЖНІ
6 % РОЗЛУЧЕНІ
73% ВИЩА
ОСВІТА
14% СЕРЕДНЯ СПЕЦІАЛЬНА
13 % ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ
55% Є ДІТИ
45% НЕМАЄ
ДІТЕЙ
4% до 1500 грн.
13% 1500-4000 грн.
12% 4000-6000 грн.
18% 6000+ грн.
53% не вказали
дохід
32% ШКОЛЯРІ/
СТУДЕНТИ
29% СПЕЦІАЛІСТИ
19% ПЕНСІОНЕРИ
9% СЛУЖБОВЦІ
11% ІНШЕ
66% КИЇВ
6% КИЇВСЬКА ОБЛ.
28 % ІНШІ РЕГІОНИ
6

7. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ
ПОТЕНЦІЙНОЇ АУДИТОРІЇ
У ПОРІВНЯННІ ІЗ ЧИННОЮ АУДИТОРІЄЮ
7

8. 7
28
65
24
18
19
19
20
45
55
13
14
73
23
11
11
21
34
23
77
Загальна середня
Середня спеціальна
Вища
54+
45-54
35-44
25-34
16-24
Чоловіки
Жінки
ПОРІВНЯННЯ ЧИННОЇ ТА ПОТЕНЦІЙНОЇ АУДИТОРІЙ, % (1)
8
ЧИННА АУДИТОРІЯ
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

9.  Перепредставленість жінок і недопредставленість чоловіків
 Перепредставленість молоді і недопредставленість людей
середнього віку
 Перепредставленість людей із вищою та середньою освітою
і недопредставленість тих, хто має середню спеціальну
9
РІЗНИЙ СТУПІНЬ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ
МИСТЕЦТВОМ,
ЗАЙНЯТІСТЬ,
РІЗНІ ТИПИ ДОЗВІЛЛЯ,
ГЕНДЕРНІ РОЛІ…?

10. 100
15
18
24
6
37
68
32
55
30
14
28
6
66
18
12
13
4
53
55
45
53
41
6
Інші регіони
Київська обл.
Київ
6000+ грн
4000-6000 грн
1500-4000 грн
до 1500 грн
Не вказали дохід
Є діти
Немає дітей
Одружені/заміжні
Неодружені/незаміжні
Розлучені
ПОРІВНЯННЯ ЧИННОЇ ТА ПОТЕНЦІЙНОЇ АУДИТОРІЙ, % (2)
ЧИННА АУДИТОРІЯ
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ
1

11. Чинна аудиторія Музею складається переважно із
молоді, яка цікавиться мистецтвом, людей старшого віку
та організованих екскурсій.
Серед відвідувачів переважають жінки із вищою освітою.
Це означає, що варто залучати і ті категорії потенційних
відвідувачів, які зараз ходять до Музею рідко: чоловіків,
особливо середнього віку, людей без вищої освіти,
родини із дітьми, родини із нижчим доходом.
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ
11
ЧИННА АУДИТОРІЯ

12. 12
45% постійна аудиторія
55% випадкова аудиторія
ЧИННА АУДИТОРІЯ ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ
56% ядро потенційної
аудиторії
12% цільова потенційна
16% відвідували Музей
Ханенків
64% не знають про нього

13. ДОЗВІЛЛЯ:
ПРАКТИКИ, МОТИВИ, БАР’ЄРИ
13

14. 14
34% подорожують
45% відвідують театри,
музеї, кінотеатри
31% читають книги
26% займаються сім’єю та дітьми
24% сидять у інтернеті
16% займаються спортом
13% ходять на прогулянки із друзями
13% дивляться телевізор
36% відпочивають на природі
41% дивляться телевізор
35% займаються сім’єю та
дітьми
30% ходять на прогулянки із
друзями
24% сидять у інтернеті
27% відвідують театри, кінотеатри
24% читають книги
14% подорожують
12% ходять до музеїв
12% займаються спортом
ЧИННА АУДИТОРІЯ ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

15. • Найбільше на вибір дозвілля представниками потенційної
аудиторії впливають суб’єктивні фактори: особисті інтереси
(47%) та настрій (41%). Трохи менше опитаних обрали об’єктивні
фактори: кількість вільного часу (28%) та кількість доступних
фінансових засобів (25%). На рекламу ж зважають тільки 2%
потенційної аудиторії Музею.
• 75% потенційних відвідувачів мають 2 і більше вихідних днів. При
цьому в середньому у один робочий день вони мають 4 години
вільного часу, а у один вихідний – 8 годин (не враховуючи часу
на сон).
• Більшості опитаних не важливо у який час відвідувати музей, так
само більшість не має особливих вподобань щодо будніх чи
вихідних днів.
15
ДОЗВІЛЛЯ
ПОТЕНЦІЙНА
АУДИТОРІЯ

16. 16
МОТИВАЦІЯ КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ (1)
50% соціальна
97% світоглядна
26% естетично-гедоністична
50% професійно-
особистісна
79% естетично-
гедоністична
85% світоглядна
21% соціальна
20% професійно-особистісна
ЧИННА АУДИТОРІЯ ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

17. • приємні відчуття, отримання
задоволення і позитивних емоцій,
моральний відпочинок
• Спокій/заряд
• Будні/свято
• Пізнавальний та соціальний
мотиви
• «Окунаешься совсем в другой
мир. Не тот, который
ежедневно, а как что-то совсем
другое».
17
ЧИННА АУДИТОРІЯ
МОТИВАЦІЯ КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ (2)

18. 18
44% КИЯН НЕ ХОДЯТЬ ДО
МУЗЕЇВ: ЧОМУ?
35% Це незручно по часу, мені немає коли
21% Є кращі способи провести вільний час
13% Мені не цікава інформація, яку пропонують у музеях
10% Музеї не дають того, чого я очікую від дозвілля
9% Занадто дорого
7% Некомфортно чи неможливо фізично, музеї не забезпечують
для мене потрібні умови
6% Ні з ким залишити дитину, а в музеї їй буде погано, нудно
4% Некомфортно психологічно, це для мене чуже середовище
6% Інше
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

19. • Лінь
• Брак часу
• Особиста незацікавленість у мистецтві
• Загальна обмеженість світогляду
• Низький пріоритет такого типу дозвілля
• Відсутність інформації про культурне дозвілля у
інформаційному полі
19
ЧИННА АУДИТОРІЯ
БАР’ЄРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ
КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ
ВКЛЮЧЕНІСТЬ У СИСТЕМУ ОСВІТИ
ТА СІМЕЙНУ СИСТЕМУ ВИХОВАННЯ,
ОРГАНІЗОВАНІ ІНІЦІАТИВИ ДЛЯ ПАСИВНИХ ЛЮДЕЙ
АПЕЛЯЦІЯ ДО ОСОБИСТОЇ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ І
СТАТУСНОСТІ ТАКОГО ТИПУ ДОЗВІЛЛЯ

20. СТЕРЕОТИПИ ПРО МУЗЕЙ – БАР’ЄРИ
ДО ВІДВІДУВАННЯ?
• Музей як вид дозвілля: пізнавальне (60%), цікаве
(40%), культурно-розважальне (38%), корисне
(33%).
• Типовий відвідувач музею: допитливий (48%),
інтелігентний (34%), освічений (32%),
ерудований (25%), творча особа (24%).
20
АЛЕ: вільний час – це час для
відновлення сил (50%), розслаблення
(27%), самоосвіти (23%).
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

21. 21
ПОВЕДІНКА У МУЗЕЇ
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДВІДУВАЧІВ
ВЕРОНА І ЛЮВАСЕРА

22. • Абсолютна більшість опитаних відвідувачів ходять до музеїв
декілька разів на рік (65%), і лише 11% раз на тиждень чи частіше,
раз на місяць – 15%.
• Для абсолютної більшості респондентів відвідування музею є так чи
інакше соціальною подією, адже тільки 15% зазвичай ходять до
музеїв самі, в той час як 60% – із друзями чи товаришами, 36% – із
дітьми, 44% – із членами родини чи партнерами, 5% – із
екскурсійною групою.
• Відвідувачі віддають перевагу як постійним експозиціям (55%), так і
тимчасовим виставкам із музейних колекцій (50%) майже у рівній
мірі. Крім того, 30% опитаних зізналися, що ходять до музею без
конкретної мети побачити якусь виставку, лише 4% вважають за
краще відвідувати музеї задля присутності на спеціально
організованих заходах чи концертах.
• Тільки 40% відвідувачів оглянули всі експозиції музею.
22
ПРАКТИКИ ВІДВІДУВАННЯ (1)ЧИННА АУДИТОРІЯ

23. 23
87% читати етикетки
73% переглядати інформаційні брошури
41% читати перед відвідуванням
31% слухати аудіогід
82% слухати розповідь екскурсовода
20% доторкнутися до експонату руками
ДОПУСТИМІ ПРАКТИКИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЕКСПОЗИЦІЄЮ
ЧИННА АУДИТОРІЯ ПРАКТИКИ ВІДВІДУВАННЯ (2)

24. 24
49% оглядали самостійно, читаючи
текстові матеріали музею
28% у складі групової екскурсії
2% слухали аудіогід
1% індивідуальна екскурсія
30% оглядали самостійно
РЕАЛЬНІ ПРАКТИКИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЕКСПОЗИЦІЄЮ
Очевидно, що спосіб оглядати експозицію індивідуально сильно
переважає над іншими, тому музеям варто працювати у напрямі
розширення і просування комплементарних йому послуг (аудіо гід,
карти, брошури, етикетки та інше роздаткові матеріали).
ЧИННА АУДИТОРІЯ
ПРАКТИКИ ВІДВІДУВАННЯ (3)

25. 25
35% КОНИКИ
Детально оглядають і читаю підписи лише під тими експонатами, які привернули
їхню увагу, але надовго не затримуюся перед якимось одним.
54% МУРАХИ
Детально оглядають кожен експонат, уважно читають підписи під ним, намагаються
по максимуму ознайомитися із експозицією, тому приділяють по трохи часу кожному
експонату.
4% МЕТЕЛИКИ
Віддають перевагу окремим найкращим і найбільш цінним експонатам,
затримуючись біля них, щоб краще із ними ознайомитися.
4% ЖУКИ
Я оглядаю експозицію в цілому, не зупиняючись перед конкретними експонатами і
не читаю підписів, я віддаю перевагу тому, щоб мати загальне уявлення про
експозицію.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДВІДУВАЧІВ ВЕРОНА І ЛЮВАСЕРА

26. Абсолютна більшість опитаних відвідували музеї у
дитинстві (89%), причому така частка є однаковою як для тих, хто
відвідує музею час від часу зараз, так і для тих, хто до музеїв зараз
не ходить.
З тих, хто відвідували музеї у дитинстві 81% ходили до музею у
складі організованої групи дитячого садка чи школи
у будні дні, 65% – з батьками у вихідні чи вільний
час, 28% – самостійно чи з друзями у вільний час.
Щодо пригадування досвіду відвідування музеїв у дитинстві, то
абсолютна більшість опитаних потенційних відвідувачів
залишилися задоволеними відвідуванням і тільки 1%
визнали, що їх примушували це робити, хоча їм
було не цікаво.
26
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ДОСВІД
ВІДВІДУВАННЯ
ОТЖЕ, ВІДВІДУВАННЯ МУЗЕЇВ У ДИТИНСТВІ – ПОЗИТИВНИЙ
ДОСВІД + СТИМУЛ ДО НАСТУПНОГО ВІДВІДУВАННЯ
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

27. 27
ДЕ РОЗМІЩУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО МУЗЕЙ,
ЩОБ ЗАЛУЧИТИ
ЧИННИХ ТА ПОТЕНЦІЙНИХ ВІДВІДУВАЧІВ?

28. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДОЗВІЛЛЯ
28
41% інтернет-сайти
56% досвід, поради друзів,
знайомих
25% телебачення
15% друкована преса
13% зовнішня реклама (білборди, сітіборди)
1% шукаю сам
9% радіо
ПОТЕНЦІЙНА АУДИТОРІЯ

29. 29
51% поради друзів,
знайомих
64% інтернет-сайти
29% вивіски музеїв
27% друкована преса
23% зовнішня реклама (білборди,
сітіборди)
13% телебачення
6% радіо
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ПРО МУЗЕЇ
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО
МУЗЕЙ ХАНЕНКІВ
28% ходив з батьками у
шкільні роки
46% поради друзів,
знайомих
12% інтернет
по 1% зовнішня реклама (білборди,
сітіборди), телебачення,
друкована преса
6% просто проходив повз і вирішив зайти
ЧИННА АУДИТОРІЯ

30.  Щоб ефективно поширювати інформацію про себе
музеї мають активізувати роботу на інтернет-
майданчиках та мотивувати чинних відвідувачів
запрошувати з собою наступного разу друзів
(сімейні чи колективні квитки, знижки, мотиваційні
плакати у музеї або на виході з нього).
 Зовнішня реклама у вигляді білбордів, буклетів
та флаєрів у закладах харчування, транспорті,
торгових центрах, особливо у тому районі, де
знаходиться музей.
 Реклама по телебачення на радіо –
класичні і дієві методи.
30

31. 31
ЯК ВТРИМАТИ ЧИННИХ
ТА ЗАЛУЧИТИ ПОТЕНЦІЙНИХ ВІДВІДУВАЧІВ?
МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ

32.  Event management: музичні вечори, камерні концерти,
день відкритих дверей, театралізовані тематичні дійства
(наприклад, пов’язані із історією якогось експонату), тематичні
екскурсії, художні майстер-класи, фотосесії.
 Рекламувати музей у місцях скупчення цільової
аудиторії: кінотеатри, театри, інші музеї та визначні місця.
“Уявімо, що перед Вами стоїть завдання написати коротке резюме про
музеї для путівника по Києву і обрати 3 музеї, які неодмінно слід
відвідати? Які три музеї це будуть?”
Для чинної аудиторії Музею Ханенків він фігурує у компанії:
Києво-Печерська Лавра, Софія Київська, Музей Ханенків.
Музей Ханенків, Кирилівська Церква, Андріївська церква.
Пирогово, Києво-Печерська Лавра, Музей Ханенків.
Музей Ханенків, Музей російського мистецтва, Музей однієї вулиці.
Художній музей, Музей декоративно-прикладного мистецтва, Музей
Ханенків.
Музей Ханенків, Музей Булгакова, Музей російського мистецтва.
32

33. 33
ВІЗУАЛЬНІ ТА ВЕРБАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
ІДЕАЛЬНОГО ТА РЕАЛЬНОГО МУЗЕЇВ

34. Розмірковуючи про українські музеї, респонденти звертають
увагу на матеріальне забезпечення музеїв ,
пізнання старовини, історії, культури , релігійний
та народний аспект українського музею.
Пов’язують український музей з історією та культурою
українського народу, що представляється конкретними
експонатами.
34
ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ

35. Реальний музей дає можливість доторкнутися до іншої
епохи, до того побуту який був, до подій які розгорталися у той
час та пережити самому ці події .
Реальний музей є цікавим та атмосферним. У людини
після відвідування музею з’являється відчуття розслабленості
та відпочинку.
Задовольняє потребу у пізнанні та можливості
відчути атмосферу минулого .
35
ОБРАЗ РЕАЛЬНОГО МУЗЕЮ

36. 36
ІНТЕР’ЄРИ МУЗЕЮ ХАНЕНКІВ

37. Ідеальний музей асоціюється з поєднанням старовини
та технологій, можливістю доторкнутися до старовини,
відчути її (запах старої деревини, скрип підлоги, запалені
свічки).
Поєднання пізнавальних можливостей музею з
одночасною насолодою від спостереженням
навколишнього середовища , природи – задоволення
потреби в глибшій інтеграції почуттів, знань, переживань
та інших потреб людини, що пов’язуються з минулим та
сьогоденням.
37
ОБРАЗ ІДЕАЛЬНОГО МУЗЕЮ

38. Щоб “дотягнути” до образу ідеального музею,
музею реальному не вистачає світлості,
вільного простору та технологій,
які б посилювали “ефект присутності”.
Старовина і атмосферність у реальному музеї є.
38

39. ПЕРСПЕКТИВИ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ МУЗЕЮ
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ІНТЕРНЕТ-КОРИСТУВАЧІВ
39

40. КРОК1: Отримання інформації про подію від знайомих, із реклами/анонсу у місті
або транспорті.
КРОК2: Подальший імпульс зацікавленості у додатковій інформації у випадку
якщо вона співвідноситься із власними інтересами.
КРОК3: Пошук детальної інформації про подію у Інтернеті.
40
МЕХАНІЗМ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДОЗВІЛЛЯ

41. Гарна можливість не виходячи із дому
дізнаватися про щось нове, розвиватися
культурно.
Підходящий спосіб хоча б оглядово
ознайомитися із змістом колекції для того, щоб
вирішити, цікава вона чи ні і прийняти рішення
про відвідування реального музею.
Дистанційоване відвідування для тих, хто не
може відвідати реально.
Сильний візуальний стимул до реального
відвідування.
41
ВІРТУАЛІЗАЦІЯ МУЗЕЮ – КОРИСНА І ПРИВАБЛИВА ІДЕЯ

42.  Простим і зрозумілим, але разом із тим цікавим і
неординарним, таким, що чіпляє.
 На першому плані мають бути: афіші і анонси виставок,
контакти, тривалість, ціни. Саме цю інформацію
відвідувачі насамперед шукають на сайті, вона має бути
чіткою та лаконічною.
 Орієнтуватися на різних потенційних відвідувачів: як
молодь, так і людей старшого віку.
 Сайт музею має бути яскравим. Якісний візуальний ряд
має відповідати профілю та наповненню музею.
 Необхідна можливість переглянути експонати он-лайн,
хоча б невелику частину, щоб мати хоча б початкове
уявлення про те, що можна побачити у музеї.
42
ТОМУ, ВЕБ-САЙТ - РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ МУЗЕЮ В ІНТЕРНЕТІ.
ВІН МАЄ БУТИ:

43.  Своєчасна робота у соціальних мережах: менше тексту,
більше зображень, а ще більше відео.
 Інтеграція сайту із соціальними мережами (сайт – бренд,
сторінки у СМ – лише майданчики)
 Часто оновлювати новини і події
 Якщо текст, то авторський (відмінний від сайту), а також
для окремих виставок створювати «події» і а них
запрошувати симпатиків сторінки з проханням поширити
інформацію далі – такий варіант є більш ефективним, на
думку респондентів, ніж просто повідомлення із анонсом
виставки на сторінці самої установи.
43
КОРИСТУВАЧІ РІДКО ЗАХОДЯТЬ НА САЙТ, НАЙЧАСТІШЕ
ВОНИ ПЕРЕХОДЯТЬ НА НЬОГО ІЗ СОЦІАЛЬНИХ
МЕРЕЖ ЧИ НОВИННИХ ПОРТАЛІВ
с

44.  Проводити тимчасові виставки, оновлювати експозицію
 Гарантувати гостинне і дружнє ставлення працівників
 Ширше повідомляти про свої нові проекти і програми
 Забезпечити прийнятну ціну квитків, просувати послугу
аудіогіду
 Відповідати інтересам різних груп, бути зрозумілим і
доступним, використовувати відповідні канали
інформації
 Пропонувати спеціальні програми для дітей
 Мати зручне і достатнє місце для відпочинку, комфортні
умови для тривалого перебування
 Реалізовувати ідею музею як спокійного і
розслабленого типу дозвілля
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЧИННОЇ ТА ПОТЕНЦІЙНОЇ АУДИТОРІЙ
44