Susanna, also called Susanna and the Elders, is a narrative included in the Book of Daniel by the Catholic Church, Oriental Orthodox Churches and Eastern Orthodox Churches.

2. РОЗДІЛ 1
1 У Вавилоні жив чоловік, на ім'я Йоаким.
2 І взяв він жінку на ім'я Сусанна, дочку
Хелкії, жінку дуже вродливу, яка боялася
Господа.
3 Батьки її також були праведні, і навчали
свою дочку за законом Мойсеєвим.
4 А Йоаким був дуже багатим чоловіком і
мав гарний сад, що примикав до його дому; і
до нього зверталися євреї; бо він був
поважніший за всіх інших.
5 Того ж року було призначено двох із
старших народу бути суддями, як говорив
Господь, що зло прийшло з Вавилону від
стародавніх суддів, які, здавалося, керували
народом.
6 Вони багато трималися в домі Йоакима, і
приходили до них усі, хто мав якусь справу.
7 Коли люди розійшлися опівдні, Сусанна
пішла в сад свого чоловіка погуляти.
8 І двоє старійшин бачили, як вона заходила
щодня й ходила; так що їхня пожадливість
розгорілася до неї.
9 І вони спотворили свій власний розум, і
відвернули свої очі, щоб не дивитися на
небо і не пам'ятати справедливих судів.
10 І хоч вони обидва були зранені її
коханням, однак один не наважувався
показати одному своє горе.
11 Бо вони соромились заявити про свою
пожадливість, що бажають мати з нею
справи.
12 Але вони день у день пильно чекали її
побачити.
13 І сказав один до другого: Ходімо тепер
додому, бо час вечері.
14 Отже, коли вони вийшли, вони розділили
один від одного, і, повернувшись, прийшли
на те саме місце; і після того, як вони
запитали один одного про причину, вони
визнали свою хіть; потім вони призначили
час обоє разом, коли вони можуть знайти її
саму.
15 І сталося, коли вони дивилися на
відповідний час, вона ввійшла, як і раніше,
лише з двома служницями, і захотіла
помитися в саду, бо було спекотно.
16 І не було там нікого, окрім двох старців,
що сховалися й стежили за нею.
17 Тоді вона сказала до своїх служниць:
Принесіть мені олії та кульок для прання, і
замкніть двері саду, щоб я помилася.
18 І вони зробили, як вона звеліла їм, і
зачинили двері саду, і самі вийшли в таємні
двері, щоб взяти те, що вона їм наказала, але
не побачили старців, бо вони були сховані.
19 Коли служниці вийшли, двоє старійшин
встали й побігли до неї, кажучи:
20 Ось двері саду зачинені, щоб ніхто не міг
побачити нас, і ми закохані в тебе; тож
погодься з нами та ляжи з нами.
21 Якщо ти не хочеш, то ми будемо свідчити
проти тебе, що з тобою був хлопець, і тому
ти відпустила від себе своїх невільниць.
22 Тоді Сусанна зітхнула й сказала: «Мені
важко з усіх боків, бо якщо я зроблю це, це
буде для мене смертю», а якщо я цього не
зроблю, я не зможу уникнути твоїх рук.
23 Краще мені впасти в руки твої й не
зробити цього, ніж згрішити в Господніх
очах.
24 При цьому Сусанна скрикнула гучним
голосом, і двоє старців кричали проти неї.
25 Тоді той побіг і відчинив двері в сад.
26 Тож, коли слуги дому почули крик у саду,
вони кинулися до дверей кімнати, щоб
побачити, що з нею сталося.
27 Але коли старійшини розповіли про свою
справу, слуги були дуже засоромлені, бо
ніколи не було такого повідомлення про
Сусанну.
28 І сталося наступного дня, коли люди
зібралися до її чоловіка Йоакима, двоє
старійшин також прийшли, сповнені лихої
уяви проти Сусанни, щоб убити її;
29 І сказав перед народом: Пошли по
Сусанну, дочку Хелкії, жінку Йоакима. І так
послали.
30 І прийшла вона з батьком своїм і матір'ю
своєю, і дітьми своїми, і всім своїм родичем.
31 Сусанна була дуже тендітною жінкою і
вродливою на вигляд.
32 І ці злі люди наказали відкрити їй
обличчя, (бо вона була покрита), щоб вони
могли бути сповнені її красою.
33 Тому плакали її друзі та всі, хто її бачив.
34 Тоді двоє старійшин встали посеред
народу і поклали руки на її голову.
35 І вона, плачучи, дивилася на небо, бо
надіялася на Господа серце її.

3. 36 І сказали старійшини: Коли ми гуляли в
саду самі, ця жінка увійшла з двома
служницями, зачинила двері в сад і відіслала
служниць.
37 І підійшов до неї один юнак, що там був
схований, і ліг із нею.
38 Тоді ми, що стояли в кутку саду,
побачивши це зло, побігли до них.
39 І коли ми побачили їх разом, чоловіка ми
не могли втримати, бо він був сильніший за
нас, і відчинив двері, і вискочив.
40 Але, взявши цю жінку, ми спитали, хто
цей юнак, але вона не сказала нам: це ми
свідчимо.
41 Тоді збори повірили їм, як тим, що були
старшими та суддями народу, і вони
засудили її на смерть.
42 Тоді Сусанна вигукнула гучним голосом і
сказала: О вічний Боже, що знаєш таємниці і
знаєш усе, перш ніж воно буде!
43 Ти знаєш, що вони свідчили неправдиво
проти мене, і ось я мушу померти; тоді як я
ніколи не робив таких речей, які ці люди
злісно вигадали проти мене.
44 І Господь почув її голос.
45 Тому, коли її вели на смерть, Господь
підняв святий дух юнака, якого звали Даниїл.
46 Хто кликав гучним голосом, я чистий від
крові цієї жінки.
47 Тоді ввесь народ обернувся до нього й
сказав: Що означають ці слова, які ти сказав?
48 Тож він, стоячи посеред них, сказав: Чи
ви такі нерозумні, сини Ізраїлеві, що без
дослідження та знання правди засудили
дочку Ізраїля?
49 Вертайся знову на місце суду, бо проти
неї неправдиво свідчили.
50 Тому весь народ поспішно повернувся, і
старійшини сказали йому: Ходи, сідай серед
нас і розкажи нам, бо Бог дав тобі честь
старійшини.
51 Тоді Даниїл сказав їм: Відставте цих двох
подалі одного від одного, і я їх досліджу.
52 Отже, коли вони були відділені один від
одного, він покликав одного з них і сказав
йому: О ти, який постарів у злочестиві,
тепер твої гріхи, які ти вчинив раніше,
вийшли на світло.
53 Бо ти виніс неправдивий вирок, і засудив
невинного, а винного відпустив на волю; хоч
Господь говорить: Невинного й праведного
не вб'єш.
54 А тепер, якщо ти бачив її, то скажи мені:
Під яким деревом ти бачив їх разом? Хто
відповів, Під мастиковим деревом.
55 І Даниїл сказав: Дуже добре; ти збрехав
на свою голову; бо навіть тепер ангел Божий
отримав вирок Божий розрізати тебе надвоє.
56 Тож він відставив його вбік і наказав
привести іншого, і сказав йому: О ти,
насіння Ханаанське, а не Юдине, краса
обманула тебе, і пожадливість спотворила
твоє серце.
57 Так ви зробили з Ізраїлевими дочками, і
вони зі страху були з вами, але Юдина дочка
не терпіла вашого лиха.
58 А тепер скажи мені: під яке дерево ти
взяв їх разом? Хто відповів: Під черешком.
59 Тоді Даниїл сказав йому: Добре! ти також
збрехав на свою голову, бо Ангол Божий
чекає мечем, щоб розсікти тебе надвоє, щоб
погубити тебе.
60 При цьому вся громада вигукувала
гучним голосом і славила Бога, що спасає
тих, хто на Нього надіється.
61 І повстали вони проти двох старійшин, бо
Даниїл викрив їх у неправдивих свідченнях
їхніми власними вустами:
62 І згідно із законом Мойсея вони вчинили
з ними те, що вони зловмисно збиралися
вчинити зі своїм ближнім: і вони вбили їх.
Таким чином невинна кров була врятована
того ж дня.
63 Тому Хелкія та його жінка прославляли
Бога за свою дочку Сусанну, і Йоакима, її
чоловіка, і весь рід, бо не було в ній
нечесності.
64 Від того дня Даниїл мав велику славу в
очах народу.