2. рр
р
Криниця знань чи джерело -
До них дорога недалека.
Ця дивина, — як НЛО,
Під назвою БІБЛІОТЕКА!
До книги, потяг, нас веди,
Їм варто низько уклонитись,
Хто знов джерельної води
Нам досхочу дає напитись!
3. Дата народження – 24.06.1967 рік
Місце проживання: Херсонська
область, Бериславський район, с.
Зміївка, вул. Шевченко 32
Телефон: +380955775651 дом. 42-6-35
Електронна пошта:
biblzmiy@gmail.com
Навчання: 1982-1986 рр. –
Бериславське педагогічне училище
(вчитель початкових класів).
Досвід роботи – з 22 вересня 1989
року і дотепер – Зміївська сільська
бібліотека №2.
Додаткова інформація – маю навички
роботи з ПК. Заміжня, маю двох
доньок.
Завідувач Зміївської сільської бібліотеки-філіалу №2
– Лозинська Алла Степанівна.
4. Є в нашому місті
незвичний будинок,
Куди поспішають
дорослі й малі,
З великих доріг і
маленьких
стежинок,
Де люди чудові і
дні осяйні.
Тут зібрані книги,
Тут мрії відомих,
та ще й знаменитих
з усюд і віків.
Бібліотекарі !
Тут ви як вдома,
Вам шана і
вдячність
Дітей і батьків.
6. Село на нашій Україні – неначе писанка село…
Т.Шевченко
На правому березі сивочолого Дніпра - Славути та рукотворного Каховського водосховища розта-шоване село Зміївка.
Географічно зручна територія для розвитку сільського зеленого туризму.
Зміївка - незвичайне село. Його ще називають маленькою Європою на півдні України, бо в ньому проживають українці,
шведи, німці, росіяни, поляки, молдавани та інші народності.
Ось коротенькі оповідки їх появи на теренах Зміївки:
- 1782 року з о. Даго сюди прибувають шведи та засновують Гамальсвенскбю (Старошведське, Вербівка).
- 1804 року з Вюнтерберга прибувають німці і засновують (Шлангендорф, Зміївка), (Мюльха-узендорф, Михайлівка) і
Кльостендорф (Костирка).
- 1951 року згідно договору від 15.02.1951 року між СРСР і ПНР про обмін територіями в Зміївку прибуває
західноукраїнське населення з с. Береги Долішні, с. Лодина, с.Нанова (сьогодні Польща).
У першій половині XX ст. поселення Зміївки, Михайліки, Вербівки і Костирки об'єдналися в одне велике село -Зміївку.
Кожна народність з різних причин потрапила в Зміївку. але єдиним було бажання - зберегти свою культуру, духовну
спадщину, яка передавалась з покоління в покоління. Надзвичайним у нинішньому культурно-духовному житті села
Зміївка, винятковому серед інших сіл України, є те, що в цьому поселенні провадять свою душ - пастирську працю три
Церкви: Німецько-Лютеранська, Українська Православна Церква Київського Патріархату і Українська Греко-Католицька
Церква, які були засновані поселенцями.
У Зміївці традиційно проводяться фестивалі народної музики, пісні і танцю "Бойківська ватра", у Різдвяні свята - різдвяні
дійства та "Вертепи".
Зміївка багата і своєю традиційною кухнею, особливістю приготування щоденних і святкових страв: "підбиваний борщ",
"мачанка", "пироги", "капустяники", "треники", тощо.
Зміївчани є добрими господарями на своїй землі, які вирощують картоплю, помідори, баштанові культури, займаються
садівництвом та виноградарством, розводять качок, гусей, свиней, корів і дрібну худобу.
У Зміївці є туристичний ресурс, надбання історико-культурного середовища, що дає змогу забезпечити організацію
розвитку сільського зеленого туризму.
В селі Зміївка розміщене стаціонарне відділення для постійного перебування одиноких громадян похилого віку.
А в 2008 рік став визначною подією в житті села Зміїївки. 2 жовтня в рамках державного візиту у Зміївці побував король
Швеції Карл ХVI Густав з королевою Сільвією. Приїзд шведського монарха і його дружини до Зміївки вилився в велико-
людне свято, учасниками якого були не тільки жителі с. Зміївка, але і губернатор Херсонщини, столичні гості, керівники
усіх районів області, жителі райцентра та інших сіл Бериславщині.
В селі Зміївка дружно проживають під одним небом представники п’ятнадцяти національностей.
8. Сторінки історії Зміївської бібліотеки-філіал №2
В 1885 році на місці згорівшої « потьомківської» церкви, на гроші самих колоністів була побудована шведська « Чурка».
В 30 – ті роки « нові хозяйва» перетворили її в клуб. Старожителі згадують, що були в клубі і деякі книжки. Але в
страшні роки голоду людям було не до клубу. Виживали всі як могли. В ці роки йшли страшні репресії. В 1943 році
багато жителів села фашисти гнали в Германію в концтабори. Тільки в 1946 році шведи, росіяни, українці повернулися
на рідні землі.
Йшла післявоєнна відбудова села. Діти пішли до школи, осередок культури знаходився в шведській « Чурці». На
території Зміївської сільської Ради люди об’єдналися в колгосп ім.. Молотова. В 1951 році до шведів і німців прибули
переселенці з Західної України.
З болем в серці згадують наші односельці ці часи. Але час минає, журба за рідним краєм залишається, а життя
продовжується.
Правління колгоспу надає людям напіврозвалене житло. Але від цього ніхто не впадав у відчай, кожен старався до зими
мати дах над головою. Місцева інфраструктура в селі розвинута досить слабо. І все ж таки функціонував дитячий
будинок, школа, сільський клуб і бібліотека, яка знаходилася на той час в приміижковий фонд і обладнання:
1) книг - 1500 екз. на суму 6150 р. 75 к.
2) Брошур - 441 екз. на суму 6150р.50к. щені сільської ради.
В 1957 році колгосп ім.. Молотова переформували в радгосп « Пам’ять Леніна», який був створений на базі трьох
колгоспів Берислава. На той час в бібліотеці, як засвідчує акт передачі був слідкуючий кн
3) Альбомів на допомогу вивчаючим історію КПРС - 2 шт. на суму 60 р.
4) Книжкові шкафи - 2 шт.
5) Столи - 2 шт
6) Скатертина 1шт. – 3 м.
7) Чорнильниця – 1 шт.
Таке майно приймала в травні 1957 року Гулевич Лідія Іванівна, яка подальші 35 років була завідуючою Зміївською
сільською бібліотекою. Не буде зайвим згадати, що саме в цьому 1957 році тимчасово працювала в бібліотеці Людмила
Микитівна Полегенко ( тоді ще – Поконай). Згодом село Зміївка відділяється від радгоспу « Пам’ять Леніна» і
організовується на території сільської ради радгосп « Комуніст».
Коли в 1975 році був побудований новий будинок культури, бібліотека зайняла ІІ поверх БК. З 1989 року спочатку
бібліотекарем , а згодом з 1991 року завідувачем стала Лозинська Алла Степанівна.
Маючи такого вчителя, наставника, як Лідія Іванівна Гулевич бібліотека й надалі залишається куточком відпочинку і
дозвілля багатонаціонального села.
9. Бібліотека – це не тільки читачі і книги, а і люди віддані своїй справі, яка у всі часи високо
цінувалася суспільством. Бібліотекар, як громадянин і патріот нації та народу, який він
представляє, має бути завжди високоморальним та високоідейним.
Я пишаюся тим, що саме в нашій Зміївській бібліотеці розпочали свою трудову діяльність
Бібліотекарі з великої літери --- Полегенко Людмила Микитівна та Гулевич Лідія Іванівна.
10. Сучасна бібліотека
Крокуючи в ногу з часом наша бібліотека стала
переможцем III раунді конкурсу «Організація
нових бібліотечних послуг з використанням
вільного доступу до інтернету» в рамках
програми «Бібліоміст» та отримала 2
комп’ютерних обладнання.
На сьогодні в бібліотеці діє Інтернет-центр, де
кожен читач бібліотеки має можливість
скористатися друкованими джерелами інформації
та світовими електронними інформаційними
ресурсами.
12. Книжкові виставки:
“ Ти в серці вічна і єдина – моя
маленька батьківщина ”
“ Права людини – час нових
рішень ”
“ Шевченкова криниця ”
“ Про що не розповів підручник ”
“ Перли української душі ”
“ Неоцінений дар – природа ”
“ Про батьківський край запитаю
у книги ”
“ Знайди своє покликання ”
13. Масові заходи:
День матері « Є
найсвятіше слово на
землі – Одне.
Високе. Світле:
МАМА»
Фестиваль
« Бойківська ватра»
Літературний вечір
« Нехай мої струни
лунають»
Зустріч випускників
День Перемоги
« Уклін живим –
загиблим слава»
15. Спортивно-
мистецьке свято «Мій
край — земля
козацької слави»
Зміївський вертеп
Літературно - музичне
свято « Від роду до
народу слався, Україно»
16. Наші читачі – мешканці будинку – інтернату для
одиноких громадян.
17. « Хай оживає істина проста – людина починається з добра »
22. Українська вишиванка є одним з улюблених і поширених в селі видом
народної творчості. Саме це надихнуло мене створить при сільській
бібліотеці гурток любителів вишивання « Берегиня», керівником якого є
Валентина Гнатівна Дмитрієва, вишиванки якої неодноразово були
представлені на районних та обласних виставках .
39. Про нас ніхто не склав
пісень
Але без нас, ми знаємо
колеги:
Не буде розуму на цій
землі
Не буде знань, науки і
культури
Тож не минайте наш поріг
Беріть скарби нетлінні в
руки!
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський
храм науки!