Проект закону України "Про елктронні комунікації"

1. ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ»
Цей Закон визначає правові засади державного управління та регулювання в сфері
електронних комунікацій, а також встановлює права, обов'язки та відповідальність
суб’єктів ринку електронних комунікацій, зокрема в частині захисту прав споживачів
послуг, в тому числі споживачів з обмеженими можливостями.
Закон регулює правові відносини, що пов’язані з електронними комунікаційними
мережами та послугами, користуванням обмеженими ресурсами та забезпеченням
конкуренції.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
абонент - споживач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах
договору;
абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлюватися оператором
електронних комунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї електронної
комунікаційної мережі незалежно від обсягу отриманих послуг;
абонентська лінія – фізична лінія, яка з’єднує кінцеве обладнання споживача з
пунктом закінчення електронної комунікаційної мережі;
абонентський номер – номер, виділений абоненту для отримання електронних
комунікаційних послуг за допомогою кінцевого пристрою;
адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними
стандартами символьний та/або цифровий ідентифікатор доменних імен в ієрархічній
системі доменних імен;
взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж (взаємне підключення,
з’єднання) - фізичне та/або логічне з'єднання електронних комунікаційних мереж
загального користування, з метою надати можливість споживачам одного оператора
електронних комунікацій підтримувати комунікацію із споживачами того самого або
іншого оператора електронних комунікацій або мати доступ до послуг, які надаються
іншим оператором електронних комунікацій;
визначені вимоги - заявлені потреби чи очікування, які зафіксовані в технічних
регламентах, стандартах, технічних специфікаціях або в інший спосіб;
виклик – з‘єднання, яке забезпечує голосову електронну комунікацію.
географічний номер - номер з національного плану нумерації, в якому частина його
цифрової структури містить географічний признак, який використовується для
маршрутизації викликів до кінцевого пристрою споживача;
1

2. голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням
електронних комунікаційних мереж;
дані - інформація представлена у формі, придатній для обробки її засобами
обчислювальної техніки;
домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має
унікальну назву (доменне ім’я), що її ідентифікує;
доступ до електронної комунікаційної мережі - надання доступу до електронної
комунікаційної мережі та/чи послуг одного оператора електронних комунікацій іншому
оператору електронних комунікацій, згідно з визначеними умовами з метою
забезпечення надання електронних комунікаційних послуг;
доступ до інфраструктури електронних комунікаційних мереж (доступ до технічних
засобів) – надання у користування, зокрема, у спільне користування, інфраструктури
електронних комунікаційних мереж або її окремих технічних засобів та/або підключення
до них, згідно з визначеними умовами;
електронна комунікаційна мережа - комплекс активних і пасивних технічних
засобів, ресурсів, споруд призначених для передачі та/або прийому, маршрутизації,
комутації електромагнітних сигналів дротовими, радіо, оптичними чи іншими
електромагнітними системами та засобами, включаючи супутникові мережі, фіксовані (з
комутацією каналів і з комутацією пакетів, в тому числі Інтернет) та мобільні наземні
мережі, електричні кабельні мережі в тій мірі, в якій вони використовуються для передачі
сигналів, мережі, що використовуються для радіо і телевізійного мовлення, мережі
кабельного телебачення, незалежно від типу інформації, що передається;
електронна комунікаційна мережа доступу - частина електронної комунікаційної
мережі між вузлом (центром) комутації та пунктом закінчення електронної
комунікаційної мережі включно;
електронна комунікаційна мережа загального користування - електронна
комунікаційна мережа, яка повністю або частково використовується для надання
загальнодоступних електронних комунікаційних послуг і забезпечує передачу інформації
між пунктами закінчення електронної комунікаційної мережі;
електронна комунікаційна послуга (послуга) – послуга, що надається, як правило,
на платних умовах та полягає повністю або переважно у передачі інформації
електронними комунікаційними мережами, включаючи послуги передачі інформації в
мережах, які використовується для мовлення, але виключаючи забезпечення або
здійснення редакторського контролю змісту інформації, яка передається за допомогою
комунікаційних мереж та послуг;
електронні комунікації – передавання та/або приймання інформації незалежно від її
типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою електронних
комунікаційних мереж;
загальний дозвіл – визначений законом загальний правовий режим надання
2

3. електронних комунікаційних мереж або послуг, до якого додаються певні конкретні
зобов’язання відносно всіх або окремих видів електронних комунікаційних мереж та
послуг;
загальнодоступна електронна комунікаційна послуга – послуга у сфері електронних
комунікацій, що доступна усім споживачам;
загальнодоступна телефонна послуга – послуга, що доступна усім споживачам для
здійснення та отримання прямих чи непрямих національних чи міжнародних викликів,
зокрема, доступу до служб екстреної допомоги, завдяки використанню номера або
номерів національного чи міжнародного плану телефонної нумерації;
Інтернет (мережа Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа
загального користування, яка складається з фізично та логічно взаємоз’єднаних окремих
електронних комунікаційних мереж та мереж доступу, взаємодія яких базується на
інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами, та яка призначена для
передачі даних;
інформаційна безпека електронних комунікаційних мереж – такий стан захищеності
життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається
нанесення шкоди через не забезпечення сталості, надійності, цілісності та зв’язності
електронних комунікаційних мереж загального користування, а також через
несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення конфіденційності
інформації про споживачів;
інформація – це відомості, представлені в будь-якій формі й вигляді, на будь-яких
носіях, про події, явища або факти, які мали, мають або можуть мати місце;
інфраструктура електронних комунікаційних мереж – технічні засоби електронних
комунікаційних мереж, крім кінцевого обладнання, а також будівлі, вежі, антени, опори
та інші інженерні споруди, що забезпечують функціонування електронних
комунікаційних мереж;
кабельна каналізація електронних комунікаційних мереж – інженерні споруди, що
включають кабелепроводи, оглядові пристрої, станційні кабельні шахти, колектори,
обладнання та інше оснащення, що призначені для прокладання, монтажу та
експлуатаційного обслуговування кабелів ;
кінцеве обладнання - обладнання, яке призначено для отримання електронних
комунікаційних послуг та з'єднується з пунктом закінчення електронної комунікаційної
мережі;
кодекс усталеної практики - нормативно-технічний документ, що містить
рекомендації щодо практик чи процедур проектування, побудови, монтажу, технічного
обслуговування або експлуатації електронних комунікаційних мереж або її складових;
конкурсна комісія – конкурсна комісія з відбору кандидатів на посади голови та
членів національної комісії;
короткі повідомлення - короткі текстові повідомлення, які передаються та
3

4. приймаються за допомогою спеціальної служби коротких повідомлень мобільних
електронних комунікацій;
ліцензія на використання номерів – документ, що засвідчує право оператора
електронних комунікацій на використання частки номерного ресурсу;
Національний план нумерації України (План нумерації) – нормативно-правовий
акт, який визначає засади побудови номерного ресурсу електронних комунікаційних
мереж загального користування, формати національних та міжнародних номерів, що
використовуються для надання електронних комунікаційних мереж та послуг, та
відповідає рекомендаціям Міжнародного телекомунікаційного союзу, а також іншим
міжнародним документам;
негеографічні номери – номери з національного плану нумерації, в яких його
цифрова структура не містить географічний признак;
неприпустима радіозавада – електромагнітне випромінювання будь-якого
походження, яке ставить під загрозу функціонування радіонавігаційної служби або інших
служб безпеки, або в іншому випадку значно погіршують, ускладнюють або постійно
переривають функціонування служб радіокомунікацій, що працюють відповідно до
законодавства України;.
номер – послідовність десяткових цифр, що відповідає вимогам до структури,
довжини та унікальності відповідно до Національного плану нумерації України та який
містить інформацію, необхідну для маршрутизації виклику до кінцевого користувача
(кінцевих абонентських пристроїв) або доступу до електронних комунікаційних мереж
та послуг;
номерний ресурс – повна сукупність номерів, які використовуються в електронній
комунікаційній мережі загального користування відповідно до Національного плану
нумерації України;
оператор електронних комунікацій – юридичні особи та/або фізичні особи –
підприємці, які є громадянами України з постійним місцем проживання на території
України, що надають електронні комунікаційні мережі та послуги на умовах загального
дозволу;
оператор електронних комунікацій з істотною ринковою перевагою (оператор
електронних комунікацій з ІРП, оператор з ІРП) - оператор електронних комунікацій,
який займає становище еквівалентне монопольному (домінуючому), але за формальними
ознаками не може бути визнаний таким відповідно до статті 12 Закону України «Про
захист економічної конкуренції»;
оптовий ринок електронних комунікаційних послуг — ринок електронних
комунікаційних послуг, на якому оператором електронних комунікацій надаються
послуги іншим операторам електронних комунікацій з метою надання останніми
електронних комунікаційних послуг споживачам;
первинний розподіл номерного ресурсу - виділення оператору електронних
4

5. комунікацій частки номерного ресурсу із зазначенням, у тому числі індексів, ємності
номерів, певних кодів мереж, послуг, для надання електронних комунікаційних послуг;
перенесення абонентського номера – телекомунікаційна послуга, що надається
абоненту за його заявою, яка полягає у можливості отримувати електронні
комунікаційні послуги за абонентським номером, який було надано йому оператором
електронних комунікацій, у будь-якого іншого оператора електронних комунікацій;
персональний номер - абонентський номер, що присвоюється абоненту за його
заявою у порядку, встановленому національною комісією, централізовано
адмініструється і може використовуватися цим абонентом для отримання електронних
комунікаційних послуг незалежно від географічного регіону;
попереднє регулювання — регуляторні зобов’язання, які накладаються на
оператора електронних комунікацій з ІРП і спрямовані на розвиток економічної
конкуренції на ринках надання електронних комунікаційних мереж та послуг;
пункт закінчення електронної комунікаційної мережі - місце стику (з'єднання)
електронної комунікаційної мережі та кінцевого обладнання;
регуляторні зобов'язання — зобов'язання, що накладаються національною комісією
на оператора електронних комунікацій з ІРП на ринку електронних комунікаційних
послуг;
ринок електронних комунікаційних послуг – оптовий або роздрібний ринок, на
якому здійснюється обіг електронних комунікаційних послуг, що надаються оператором
електронних комунікацій споживачам іншим операторам електронних комунікацій;.
роздрібний ринок електронних комунікаційних послуг - ринок електронних
комунікаційних послуг, на якому операторами електронних комунікацій надаються
послуги споживачам;
розподіл номерного ресурсу – процес визначання призначення або відкриття
частини номерного ресурсу в Національному плані нумерації України з метою його
використання для надання конкретних електронних комунікаційних мереж та послуг;
роумінг – телекомунікаційна послуга, яка забезпечує можливість абонентам одного
оператора електронних комунікацій, що надає послуги рухомих (мобільних) електронних
комунікацій, отримувати такі ж саме послуги у іншого оператора електронних
комунікацій без укладання з ним буд-яких договорів;
роумінг національний – роумінг, при якому задіяні виключно оператори
електронних комунікацій України;
служба радіокомунікацій (радіослужба) - визначена Регламентом радіозв'язку
Міжнародного союзу телекомунікацій служба передавання та/або приймання радіохвиль
певними радіоелектронними засобами користувачів радіочастотного ресурсу;
спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж -
використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж або її окремих
5

6. елементів спільно декількома операторами електронних комунікацій на договірних
засадах;
споживач електронних комунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична
особа, яка потребує, замовляє та/або отримує електронні комунікаційні послуги для
власних потреб;
споруди електронних комунікаційних мереж - будівлі, вежі, антени, опори та інші
інженерні споруди, які відносяться до інфраструктури електронних комунікаційних
мереж;
сталість електронної комунікаційної мережі - властивості електронної
комунікаційної мережі зберігати повністю свої функції за умови впливу на неї
дестабілізуючих чинників;
стандарт організації (СОУ) — стандарт, прийнятий суб'єктом стандартизації іншого
рівня, ніж національний орган стандартизації, на основі поєднання виробничих,
наукових, комерційних та інших спільних інтересів;
суб'єкти ринку електронних комунікацій – оператори електронних комунікацій,
споживачі електронних комунікаційних послуг, виробники та/або постачальники
технічних засобів електронних комунікацій;
таксофон - телефон доступний усім споживачам, при використанні якого як засоби
оплати можуть використовуватися монети та/або кредитні/дебетові картки та/або
передплатні картки;
тарифна одиниця (одиниця тарифікації) послуги — одиниця обліку послуги
(тривалість часу, обсяг даних, кількість повідомлень, сеансів зв'язку), за якою
здійснюється її тарифікація;
тарифний план — сукупність пропозицій, запропонованих споживачеві оператором
електронних комунікацій щодо вартості, умов та обсягу надання конкретної послуги або
пакету послуг;
телекомунікаційна послуга – послуга, яка забезпечує надання електронної
комунікаційної послуги;
технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні
задовольняти електронні комунікаційні мережі або окремі їх складові, або пов’язані з
ними процеси та методи проектування, будівництва,реконструкції, модернізації та
експлуатації або електронні комунікаційні послуги;
технічне регулювання у сфері електронних комунікацій – встановлення визначень
та виконання обов’язкових вимог до технічних характеристик електронних
комунікаційних мереж або окремих їх складових, або пов’язаних з ними процесів і
методів проектування, будівництва, реконструкції, модернізації та експлуатації, а також
електронних комунікаційних послуг;
6

7. технічний регламент у сфері електронних комунікацій - нормативно-правовий акт,
в якому визначено характеристики електронних комунікаційних мереж або окремих їх
складових, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, будівництва,
реконструкції, модернізації та експлуатації, електронних комунікаційних послуг,
включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов’язковим. Він
може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень,
маркування в тій мірі, в якій вони застосовуються у сфері електронних комунікацій;
технічні вимоги - нормативно-технічний документ, що встановлює конкретні
технічні та технологічні параметри або діапазон таких параметрів, яким повинні
відповідати електронна комунікаційна мережа або окремі її складові, або процеси, які в
них відбуваються, або електронні комунікаційні послуги та може визначати методики за
допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі параметри.
технічні засоби електронних комунікацій – комунікаційне обладнання, обладнання,
яке забезпечує комутацію та маршрутизацію, станційні та лінійні споруди, які
використовуються для утворення електронних комунікаційних мереж;
технічні умови – нормативно-технічний документ, що визначає перелік технічних
вимог, яким повинні відповідати електронні комунікаційні мережі або окремі її складові,
або процеси, які в них відбуваються;
трафік - сукупність інформаційних сигналів, що передаються за допомогою
електронних комунікаційних мереж за визначений інтервал часу;
універсальна послуга - набір електронних комунікаційних послуг та
телекомунікаційних послуг визначених цим Законом встановленої якості, які надаються
усім споживачам на всій території України за доступною ціною;
фіксовані електронні комунікації – електронні комунікації, що здійснюються із
застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.
Стаття 2. Законодавство про електронні комунікації
Законодавство України про електронні комунікації складається з Конституції
України, цього Закону, Закону України «Про радіочастотний ресурс України»,
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини сфері
електронних комунікацій.
Стаття 3. Призначення електронних комунікацій
1. Галузь зв'язку України складається з електронних комунікацій та поштового
зв’язку.
2. Електронні комунікації є технологічною складовою інформаційної сфери
України, основою функціонування та розвитку всіх сфер життєдіяльності особистості,
суспільства та держави на базі використання інформаційно-комп’ютерних технологій.
7

8. Стаття 4. Принципи правового регулювання у сфері електронних
комунікацій
1. Основними принципами правового регулювання у сфері електронних
комунікацій є:
1) забезпечення конституційного права особи на свободу слова, права вільно
збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію;
2) виконання вимог забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та
держави, зокрема, гарантування таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої
кореспонденції, захисту персональних даних та інформації про особисте і сімейне життя
особи;
3) захист та гармонізація прав і законних інтересів споживачів, інших учасників
ринка електронних комунікацій та держави;
4) мінімізація регуляторного впливу, який здійснюється лише з метою
забезпечення відкритої та доброчесної конкуренції, захисту прав споживачів, захисту
прав та інтересів держави;
5) презумпція невинуватості, доброчесності та рівноправності суб’єктів ринку
електронних комунікацій;
6) недискримінаційність доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг,
інфраструктури електронних комунікаційних мереж, обмежених ресурсів;
7) ефективне та раціональне використання обмежених ресурсів;
8) забезпечення технологічної нейтральності;
9) мінімізації негативних наслідків від порушення умов функціонування
електронних комунікаційних мереж;
10) забезпечення повсюдного доступу до різноманітних електронних
комунікаційних послуг, а також сприяння збільшенню їх переліку;
11) забезпечення незалежності державного регулювання;
12) дотримання органами державного управління та регулювання положень
гарного адміністрування;
13) забезпечення інформаційної прозорості та відкритості органів державного
управління та регулювання, всіх суб’єктів ринку електронних комунікацій;
14) сприяння розширенню міжнародного співробітництва.
2. Зазначені в частині 1 цієї статті принципи правового регулювання у сфері
електронних комунікацій повинні бути враховані в інших законах та нормативно-
правових актах, що регулюють суспільні відносини у сфері електронних комунікацій, а
також вони повинні застосовуватись органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та суб’єктами ринку електронних комунікацій в правозастосовній
діяльності.
Стаття 5. Мова у сфері електронних комунікацій
Мова у сфері електронних комунікацій визначається статтею 25 Закону України
"Про засади державної мовної політики".
Стаття 6. Обліково-звітний час у сфері електронних комунікацій
1. При здійсненні діяльності у сфері електронних комунікацій в Україні
застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.
2. При здійсненні міжнародної діяльності у сфері електронних комунікацій
обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України або договорами
8

9. операторів електронних комунікацій.
Глава II СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У
СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ
Стаття 7. Принципи організації державного управління та державного
регулювання у сфері електронних комунікацій
Побудова та функціонування системи державного управління та державного
регулювання у сфері електронних комунікацій базується на таких принципах:
1) чіткого розподілу та розмежування функцій державного управління та
регулювання, а також повноважень органів державної влади щодо визначення,
формування та реалізації державної політики;
2) узгодженості, послідовності, взаємодоповнюваності цілей та діяльності різних
органів державної влади та місцевого самоврядування;
3) поєднання централізації та децентралізації у повноваженнях органів державної
влади та місцевого самоврядування;
4) повноти, максимальної концентрації та сумісності функцій у межах повноважень
органу державної влади;
5) застосування механізмів залучення громадськості до підготовки, прийняття та
моніторингу виконання загальноважливих рішень;
6) публічності діяльності та підзвітності органів державної влади громадськості.
Стаття 8. Система державного управління та регулювання у сфері
електронних комунікацій
Верховна Рада України визначає державну політику у сфері електронних
комунікацій шляхом прийняття законів України.
Державне управління у сфері електронних комунікацій здійснюють:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку;
3) інші органи центральної виконавчої влади;
4) органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації.
Державне регулювання у сфері електронних комунікацій здійснює національна
комісія.
Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері електронних
комунікацій
1. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує проведення державної політики у сфері електронних комунікацій
шляхом затвердження нормативно-правових актів;
2) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері електронних
комунікацій;
3) здійснює управління об'єктами державної власності у сфері електронних
комунікацій;
4) визначає правові та організаційні засади управління та користування
електронними комунікаційними мережами загального користування в умовах
надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного
9

10. та воєнного стану;
5) спрямовує і координує діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади у
сфері електронних комунікацій.
Стаття 10.Повноваження центрального органу виконавчої влади у галузі
зв’язку
1. Центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку має наступні повноваження
у сфері електронних комунікацій (ЦОВЗ):
1) формує та реалізує державну політику у сфері електронних комунікацій;
2) надає пропозиції щодо визначення та проведення державної політики у сфері
електронних комунікацій шляхом розроблення проектів законів та нормативно-правових
актів;
3) розробляє та затверджує нормативно-правові та нормативно-технічні акти, які є
обов’язковими до виконання органами державної влади і місцевого самоврядування та
суб’єктами ринку електронних комунікацій;
4) формує та реалізує технічну політику у сфері електронних комунікацій
відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс
України»;
5) затверджує своїм рішенням порядки щодо реалізації технічної політики з різних
питань, зокрема, встановлює порядок маршрутизації трафіка;
6) створює та забезпечує ведення реєстрів, як публічних баз даних, що
розміщуються на офіційному веб-сайті ЦОВЗ;
7) розробляє за участю національної комісії, Антимонопольного комітету України
та громадськості Перелік ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг
та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
8) розробляє за участю національної комісії та громадськості Правила надання та
отримання послуг у сфері електронних комунікацій та подає його на затвердження
Кабінету Міністрів України;
9) розробляє за участю національної комісії, міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, представників ринку електронних комунікацій та
громадськості Концепцію розвитку електронних комунікацій України та інші стратегічні
документи щодо розвитку сфери електронних комунікацій;
10) організовує проведення досліджень щодо забезпечення розвитку сфери
електронних комунікацій;
11) інформує суб'єктів ринку електронних комунікацій про політику та стратегію
розвитку електронних комунікаційних мереж загального користування;
12) вирішує в межах компетенції питання щодо забезпечення надання електронних
комунікаційних користування та послуг для потреб держаних органів, зокрема державної
системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, органів
безпеки, оборони, охорони правопорядку;
13) здійснює керівництво Системою оперативно-технічного управління
електронними комунікаційними мережами загального користування України в умовах
надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного
та воєнного стану;
14) отримує безоплатно від операторів електронних комунікацій необхідну для
виконання своїх повноважень інформацію відповідно до вимог цього Закону;
15) отримує безоплатно від органів державної влади та органів місцевого
10

11. самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначену
законодавством;
16) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями та державними
органами інших держав;
17) виконує обов'язки Адміністрації зв'язку України;
18) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та іншого
законодавства.
Стаття 11.Повноваження органів центральної виконавчої влади у сфері
електронних комунікацій
1. Органи центральної виконавчої влади мають повноваження у сфері електронних
комунікацій, якщо рішення прийняте на виконання їх загальних повноважень є
обов'язковим для виконання центральними органами виконавчої влади, їх
територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
2. Органи центральної виконавчої влади можуть мати окремі конкретні
повноваження у сфері електронних комунікацій виключно на основі положень цього
Закону або інших законів Україні.
Стаття 12.Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих
державних адміністрацій у сфері електронних комунікацій
1. Окремі конкретні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих
державних адміністрацій у сфері електронних комунікацій визначаються цим Законом.
2. Загальні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих
державних адміністрацій щодо забезпечення та сприяння діяльності операторів
електронних комунікацій визначаються відповідно до положень Законів України «Про
місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про основи
містобудування», «Про планування і забудову територій» та інших.
Стаття 13.Повноваження національної комісії
1. Національна комісія має наступні повноваження у сфері електронних
комунікацій:
1) реалізує державну регуляторну політику та політику технічного регулювання;
2) розробляє пропозиції щодо визначення та проведення, формування та реалізації
державної політики у сфері електронних комунікацій шляхом розроблення проектів
законів та нормативно-правових актів та їх подання або подання пропозицій щодо їх
розроблення до ЦОВЗ;
3) затверджує своїм рішенням нормативно-правові акти, які є обов’язковими для
виконання суб’єктами ринку електронних комунікацій, та контролює їх виконання;
4) приймає участь у розробленні Переліку ринків надання електронних
комунікаційних мереж та послуг, Правил надання та отримання послуг у сфері
електронних комунікацій та Концепцію розвитку електронних комунікацій України;
5) самостійно формує кошторис національної комісії, встановлює відповідно до
11

12. цього Закону внески на регулювання;
6) затверджує Регламент національної комісії;
7) видає офіційний бюлетень (періодичне електронне видання) і публікує в ньому
нормативно-правові акти, відомості, передбачені цим Законом;
8) створює та забезпечує ведення реєстрів, як публічних баз даних, що
розміщуються на офіційному веб-сайті національної комісії;
9) здійснює регулювання користування обмеженими ресурсами (радіочастотним та
номерним);
10) затверджує основні вимоги до договорів у сфері надання електронних
комунікаційних мереж та послуг;
11) здійснює в установленому нею порядку визначення оптових та роздрібних
ринків певних електронних комунікаційних послуг, проведення їх аналізу та визначення
постачальників з ІРП на ринках таких послуг;
12) накладає, змінює, скасовує або залишає чинними регуляторні зобов'язання для
постачальників з ІРП на ринку певних електронних комунікаційних послуг;
13) затверджує своїм рішенням порядки здійснення ринкового аналізу, покладання
регуляторних зобов’язань, надзору (контролю), надання інформації та інші відповідно до
вимог цього Закону;
14) встановлює системи обліку витрат, формат та методологію бухгалтерського
обліку для операторів електронних комунікацій;
15) здійснює відповідно до закону регулювання тарифів та цін у сфері електронних
комунікацій;
16) здійснює нагляд ( контроль) за ринком електронних комунікацій;
17) застосовує в установленому цим Законом порядку санкції та штрафи до
операторів електронних комунікацій за порушення законодавства у сфері електронних
комунікацій;
18) отримує безоплатно від операторів електронних комунікацій необхідну для
виконання своїх повноважень інформацію відповідно до вимог цього Закону;
19) отримує безоплатно від органів державної влади та органів місцевого
самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначену
законодавством;
20) звертається до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення
суб'єктами ринку електронних комунікацій законодавства про електронні комунікації,
21) забезпечує досудове вирішення спорів між суб'єктами ринку електронних
комунікацій;
22) здійснює співробітництво з відповідними органами регулювання у сфері
електронних комунікацій інших держав;
23) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та іншого
законодавства.
Стаття 14.Принципи взаємодії суб’єктів владних повноважень з суб’єктами
ринку електронних комунікацій
1. До суб’єктів владних повноважень у сфері електронних комунікацій відносяться
органи державного управління та регулювання зазначені в статтях 11-14 цього Закону.
2. Суб’єкти владних повноважень при наданні адміністративних послуг, підготовці
та прийнятті рішень, розгляді звернень та скарг суб’єктів ринку електронних комунікацій
повинні дотримуватись наступних принців:
1) здійснення діяльності виключно у відповідності до закону, наданих повноважень
12

13. та встановлених процедур;
2) рівності по відношенню до будь-яких суб’єктів ринку електронних комунікацій,
які перебувають в одній і тій же ситуації, особливо в умовах надання адміністративних
послуг за конкурсними (тендерними) процедурами;
3) неупередженого ставлення до будь-яких суб’єктів ринку електронних
комунікацій, відмови від врахування будь-яких чинників, які прямо не передбачені
нормативними документами, максимального використання для порівняння та оцінки
показників, які мають кількісні характеристики;
4) здійснення заходів державного примусу, обмеження прав виключно на
пропорційній основі без надмірності, в тій мірі, в якій це потрібно для досягнення
поставленої мети;
5) виконання обов’язків, здійснення повноважень в розумно стислі терміни, які
обґрунтовуються лише змістом необхідних для цього процедур;
6) обов’язкового надання процедурної можливості всім суб’єктам ринку
електронних комунікацій приймати особисту участь у розгляді всіх питань, що
стосуються рішень, які впливають на їх права або інтереси.
3. Центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку, інші органи центральної
виконавчої влади, національна комісія, органи місцевого самоврядування та місцеві
державні адміністрації, які здійснюють повноваження у сфері електронних комунікацій
відповідно до цього Закону, затверджують нормативно-правовий документ відповідно до
конкретних умов діяльності і особливостей внутрішніх адміністративних процедур, яким
встановлюються процедури надання адміністративних послуг, підготовки та прийнятті
рішень, розгляду звернень та скарг суб’єктів ринку електронних комунікацій, який
оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу владних повноважень.
4. В нормативно-правовому документі, який встановлює процедури надання
адміністративних послуг, розгляду звернень та скарг суб’єктів ринку електронних
комунікацій, повинно бути юридично закріплено принципи, зазначені в частині другій
цієї статті.
Глава IІI ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ
Стаття 15. Правовий статус національної комісії
1. Національна комісія є колегіальним органом державної влади, який є
підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України.
2. Національна комісія здійснює незалежне державне регулювання у сфері
електронних комунікацій відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових
актів.
3. Незалежність діяльності національної комісії забезпечується:
1) юридичною та функціональною незалежністю від суб'єктів ринку електронних
комунікацій;
2) неупередженим, прозорим та своєчасним виконанням своїх повноважень, а
також наявністю необхідних та достатніх для їх виконання фінансових та людських
13

14. ресурсів;
3) самостійністю та незалежністю у прийнятті рішень відповідно до наданих
повноважень, зокрема з питань попереднього регулювання та розв’язання суперечок між
суб'єктами ринку електронних комунікацій;
4) особливим порядком призначення голови і членів національної комісії та їх
звільненням лише за вмотивованими обставинами;
5) наявністю щорічного бюджету, достатнього для виконання наданих
повноважень, якій доводиться до відома громадськості, та особливого порядку його
формування;
6) відповідністю розміру середньої заробітної плати працівників національної
комісії відповідної категорії розміру середньої заробітної плати у галузі зв’язку за
минулий рік;
7) можливістю оскарження будь-якого рішення національної комісії лише у
судовому порядку. Рішення національної комісії може бути перестати чинним лише
згідно рішення суду, яке вступило в законну силу.
3. Національна комісія діє на підставі положення, затвердженого Президентом
України.
4. Національна комісія є юридичною особою публічного права і має відокремлене
майно, що є державною власністю.
5. Національна комісія має печатку із зображенням Державного Герба України та
своїм найменуванням.
6. Національна комісія набуває повноважень з моменту призначення більше двох
третин її загального кількісного складу.
7. Нормативно-правові акти, затверджені національною комісією відповідно до її
повноважень, є обов'язковими до виконання суб’єктами ринку електронних комунікацій.
8. Обговорення, погодження та реєстрація нормативно-правових актів, які
затверджені національною комісією, здійснюється відповідно до законодавства.
9. Національна комісія взаємодіє з іншими органами державної влади та місцевого
самоврядування в порядку визначеному цим Законом та іншим законодавством.
10. Втручання органів державної влади, інших державних органів, органів
місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій,
громадських об'єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність національної
комісії, що пов’язана із здійсненням повноважень щодо державного регулювання ринку
електронних комунікацій, забороняється.
Стаття 16. Склад національної комісії
1. Національна комісія утворюється у складі голови, шести членів та апарату
(центральний апарат та, за умови утворення , територіальні органи).
2. Голова та члени національної комісії, працівники його апарата є державними
службовцями.
3. Структура, чисельність та штатний розпис національної комісії затверджується її
14

15. рішенням в межах щорічного кошторису.
4. Національна комісія відповідно до законодавства самостійно вирішує питання
організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів центрального
апарата та територіальних органів.
5. Положення про структурні підрозділи центрального апарата та територіальні
органи затверджує голова національної комісії.
6. Апарат забезпечує діяльність національної комісії, в тому числі виконує
організаційну, технічну, юридичну, аналітичну, інформаційно-довідкову та іншу роботу,
необхідну для ефективного її функціонування.
Стаття 17. Порядок призначення та звільнення голови та членів
національної комісії
1. Голова та члени національної комісії призначаються на посади та звільняються з
посад Президентом України.
2. Кандидати на посади голови та членів національної комісії подаються
конкурсною комісією Президенту України за результатами проведення конкурсу.
3. Конкурс проводиться відповідно до положення про проведення конкурсу з
добору кандидатів на посади голови і членів національної комісії та відповідно до
регламенту роботи конкурсної комісії, які затверджуються Президентом України.
4. Створення, відбір членів конкурсної комісії та їх призначення проводиться
відповідно до положення про конкурсну комісію, яке затверджується Президентом
України
5. До складу конкурсної комісії залучаються особи, які мають повну вищу
(профільну, економічну або юридичну) освіту, є визнаними фахівцями у сфері
електронних комунікацій та поштового зв’язку, мають високу кваліфікацію і значний
досвід роботи на керівних посадах в галузі зв’язку України або закордонної країни, а
також бездоганну професійну репутацію.
6. Претенденти до складу конкурсної комісії висуваються органами державної
влади, професійними асоціаціями у сфері галузі зв’язку та громадськими організаціями.
7. Кандидати на посади голови і членів національної комісії повинні відповідати
вимогам, які викладені у частині 8-9 цієї статі, та представити для публічного
обговорення проект власної стратегії розвитку регулювання сфери електронних
комунікацій та поштового зв’язку.
Претенденти на посади голови і членів національної комісії висуваються органами
державної влади, професійними асоціаціями у сфері галузі зв’язку та громадськими
організаціями, а також в порядку самовисування.
8. Головою та членом національної комісії можуть бути громадяни України, які
мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту та знання однієї або
15

16. більше іноземних мов, досвід роботи на керівних посадах у галузі зв’язку не менше
чотирьох років упродовж останніх десяти років.
9. Голова та член національної комісії не можуть бути власниками корпоративних
прав операторів електронних комунікацій, операторів поштового зв'язку, виробників або
постачальників технічних засобів електронних комунікацій, діяльність яких відповідно
до цього Закону та інших законів регулюється національною комісією, отримувати від
них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу чи займати будь-яку посаду, в
тому числі на громадських засадах.
10. Голова та члени національної комісії призначаються на посаду терміном на
п'ять років. Одна й та ж особа не може бути головою та/або членом національної комісії
більше двох термінів підряд.
11. Голова або член національної комісії можуть бути звільнені з посади у разі:
1) подання заяви про відставку;
2) припинення громадянства України;
3) неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;
4) грубого порушення службових обов'язків,
5) подання Президенту України рішення конкурсної комісії за результатами
розгляду петицій операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину;
7) наявності інших підстав, передбачених законами.
12. Петиція щодо звільнення голови або члена національної комісії відповідно до
пункту 5 частини одинадцятої цієї статті, яку підтримано операторами електронних
комунікацій та операторами поштового зв’язку чисельністю більш ніж половина від їх
загальної кількості, розглядається на публічному засіданні конкурсної комісії, процедура
проведення якого передбачається регламентом її роботи.
Порядок та процедура збору підписів операторів електронних комунікацій та
операторів поштового зв’язку під петицією визначається Законом України «Про
звернення громадян».
Висновок засідання конкурсної комісії за результатами розгляду петиції щодо
доцільності звільнення голови або члена національної комісії подається Президенту
України протягом 10 днів після його проведення.
13. Повноваження голови або члена національної комісії припиняються у разі його
смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Стаття 18. Організаційні засади роботи національної комісії
1. Повноваження Голови національної комісії:
16

17. 1) здійснює керівництво поточною діяльністю національної комісії та вирішує всі
питання діяльності національної комісії, за винятком тих, які належать до компетенції
національної комісії як колегіального органу;
3) представляє національну комісію у відносинах з державними органами влади,
міжнародними організаціями, державними органами інших держав з питань, визначених
повноваженнями національної комісії;
4) скликає, проводить, затверджує порядок денний засідання національної комісії,
підписує протоколи засідань та рішення національної комісії;
5) видає накази, розпорядження з питань, що належать до його компетенції;
6) затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату та
територіальних органів;
7) приймає на роботу і звільняє з роботи працівників апарату національної комісії,
заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
8) здійснює керівництво діяльністю територіальних органів національної комісії,
призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку
керівників цих органів;
9) підписує документи, які видаються відповідно до рішень національної комісії;
10) має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом
дорадчого голосу;
11) подає Президенту України пропозиції щодо звільнення з посад членів
національної комісії;
12) подає Бюджетній раді національної комісії проект кошторису національної
комісії;
13) затверджує штатний розпис національної комісії;
14) виконує інші функції, необхідні для здійснення повноважень національною
комісією (крім віднесених до повноважень національної комісії як колегіального органа).
2. У разі своєї тимчасової відсутності голова національної комісії покладає
виконання своїх обов’язків на одного з членів національної комісії.
3. За рішенням національної комісії встановлюється розподіл функцій між
членами національної комісії та їх взаємозамінність, а також виконання членом
національної комісії обов’язків голови у разі його тимчасової відсутності.
4. Основною формою роботи національної комісії як колегіального органу є
засідання, що проводяться під головуванням голови національної комісії.
5. Засідання національної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше
половини її загального кількісного складу.
6. Рішення національної комісії приймаються більшістю голосів від її загального
кількісного складу. Голова та члени національної комісії мають по одному голосу кожен.
17

18. 7. Порядок організації діяльності національної комісії, у тому числі проведення її
засідань, визначається у Регламенті, який затверджується рішенням національної комісії.
8. Голова та члени національної комісії діють без довіреності від імені
національної комісії у межах, встановлених законодавством України та Регламентом
національної комісії, зокрема мають право без довіреності представляти національну
комісію в суді.
Стаття 19.Відкритість та прозорість діяльності національної комісії
1. Національна комісія забезпечує відкритість своєї діяльності та прозорість
прийняття рішень.
2. Відкритість діяльності національної комісії забезпечується шляхом обов'язкової
публікації на офіційному веб-сайті національної комісії наступної інформації про:
1) цілі, повноваження, завдання та функції національної комісії; організаційну
структуру та штатний розпис; посадових осіб, їх повноваження із зазначенням їх
реквізитів; перспективні та поточні плани діяльності; звіти про засідання національної
комісії (поточні та підсумкові); державні закупівлі; результати роботи та фінансові
результати, адміністративні послуги, які надаються фізичним і юридичним особам тощо;
2) нормативно-правові акти, в яких визначаються повноваження національної
комісії; нормативно-правові акти, що затверджені або готуються до розгляду
національною комісією; плани роботи по підготовці нормативно-правових актів із
зазначенням їх мети та концепції;
3) результати оскаржень рішень національної комісії; порядок подання та
розгляду, результати розгляду інформаційних запитів, скарг та пропозицій суб’єктів
ринку електронних комунікацій;
4) види та склад інформації та інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні
національної комісії, про порядок їх отримання фізичними та юридичними особами.
5) кошторис на наступний рік, а також не пізніше 1 квітня року, наступного за
звітним, річні звіти про виконання кошторису за попередній рік.
3. Порядок денний засідань національної комісії підлягає оприлюдненню на
офіційному веб-сайті національної комісії не менше ніж за 3 робочих дні до проведення
засідання.
4. Нормативно-правові акти національної комісії підлягають оприлюдненню на
офіційному веб-сайті національної комісії протягом трьох робочих днів після їх
прийняття із зазначенням стислої анотації цього акту та дати набрання їм чинності.
5. Оприлюднення інформації та її оновлення на офіційному веб-сайті
національної комісії здійснюється у порядку, встановленому Регламентом національної
комісії.
6. Засідання національної комісії можуть проводитись у формі відкритих або
18

19. закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення,
засідання проводяться у формі відкритих слухань, у яких мають право брати участь
суб'єкти ринку електронних комунікацій і громадські організації в порядку,
встановленому Регламентом національної комісії.
7. Підготовка рішень національної комісії з питань, які мають істотний вплив на
ринок електронних комунікацій, а також із затвердження нормативно правових актів
проводиться відповідно до процедур громадського та експертного обговорення
визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності»
Національна комісія також застосовує інші форми проведення публічних
консультацій та обговорення з метою забезпечення прозорості прийняття рішень.
Оповіщення про проведення консультацій, громадського та експертного обговорення,
умови, процедури та місце їх проведення публікується на офіційному веб-сайті
національної комісії не менш чим за 14 робочих днів до їх проведення.
Стаття 20.Фінансове забезпечення діяльності національної комісії
1. Фінансування діяльності національної комісії здійснюється за рахунок коштів
спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до кошторису
національної комісії.
2. Джерелами наповнення спеціального фонду Державного бюджету України є:
1) 15 відсотків рентної плати за користування радіочастотним ресурсом
України, визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового
кодексу України.
2) 100 відсотків рентної плати за користування номерним ресурсом України,
визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового кодексу
України;
3) адміністративні збори, які покладаються на операторів електронних
комунікацій та операторів поштового зв’язку.
3. Частина рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, яка
зазначена у пункті першому частини другої цієї статті, спрямовується на фінансування
діяльності національної комісії, яке не можуть охоплювати адміністративні збори,
зокрема на матеріально-технічне, наукове та експертне забезпечення діяльності
національної комісії, що пов’язана з питаннями користування радіочастотним ресурсом
України, фінансування проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот
загального користування тощо.
4. Рентна плата за користування номерним ресурсом, яка зазначена у пункті
другому частини другої цієї статті, спрямовується на фінансування діяльності
національної комісії, яке не можуть охоплювати адміністративні збори, зокрема на
матеріально-технічне, наукове та експертне забезпечення діяльності національної комісії,
19

20. що пов’язана з питаннями електронних комунікаційних мереж.
5. Адміністративні збори призначені для покриття адміністративних витрат,
пов’язаних з:
1) регулюванням і наглядом (контролем) за режимом загального дозволу та
виконанням додаткових зобов’язань, що покладаються на операторів електронних
комунікацій відповідно до цього закону;
2) наданням прав користування обмеженими ресурсами та наглядом (контролем)
за ефективністю їх користування;
3) міжнародною співпрацею, гармонізацією законодавства, аналізом та
моніторингом ринків електронних комунікацій;
4) іншою постійною діяльністю, зокрема, підготовкою і застосуванням
законодавства та адміністративних рішень, зокрема рішень щодо доступу до електронних
комунікаційних мереж та послуг, а також їх взаємоз’єднання тощо.
6. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України, рентна плата
за користування номерним ресурсом України, адміністративні збори (їх розмір, порядок
справляння тощо) накладаються на операторів електронних комунікацій та операторів
поштового зв’язку у об’єктивний, прозорий та пропорційний спосіб відповідно до
Податкового кодексу України.
7. Рівень адміністративного збору, який накладається на операторів електронних
комунікацій та операторів поштового зв’язку, за рік не може бути більше 0,1 відсотка
загальних доходів від надання електронних комунікаційних послуг та послуг
поштового зв’язку.
Рівень рентної плати за користування номерним ресурсом України, яка
накладається на операторів електронних комунікацій, за рік не може бути більше 3
відсотків плати за виділення номерів.
8. Для опрацювання питань, пов’язаних з фінансуванням національної комісії,
створюється Бюджетна рада національної комісії, до складу якої входять:
одна особа, визначена Президентом України;
одна особа, визначена Верховною Радою України;
одна особа, визначена Кабінетом Міністрів України,
три особи, визначені Громадською радою національної комісії.
Бюджетна рада національної комісії є постійно діючим органом, засідання якої
проходять відповідно до цього Закону та Регламенту національної комісії.
Голова Бюджетної ради вибирається її членами на першому її засіданні.
Члени Бюджетної ради національної комісії здійснюють свої повноваження на
громадських засадах.
Рішення Бюджетної ради національної комісії приймаються двома третинами
голосів.
20

21. Інформаційне та організаційно-технічне забезпечення роботи Бюджетної ради
здійснює апарат національної комісії.
9. Голова національної комісії одночасно з річним звітом про результати
виконання кошторису минулого року подає Бюджетній раді проект кошторису
національної комісії на наступний рік.
Проект кошторису національної комісії подається кожному члену Бюджетної ради
щорічно до кінця першого кварталу.
10.Бюджетна рада при розгляді кошторису повинна протягом місяця надати
національній комісії висновки та пропозиції з наступних питань:
1) попередня оцінка ефективності виконання кошторису національної комісії
минулого року;
2) доцільність та обґрунтованість призначення та розміру надходжень та видатків,
що передбачені у проекті кошторису;
3) доцільність та обґрунтованість призначення та розміру видатків, що планується
покривати за рахунок адміністративного збору;
4) достовірність розрахунків щодо розміру адміністративного збору, який
покладається на операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку, та
рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України,;
5) визначення ставки адміністративного збору та рівня рентної плати за
користування номерним ресурсом України;
6) відповідність розміру середньої заробітної плати робітників національної
комісії, що планується, розміру середньої заробітної плати у галузі зв’язку за минулий
рік.
10. Бюджетна рада для розгляду проекту кошторису національної комісії може
залучати експертів та фахівців галузі зв’язку, органів державної влади, проводити
публічні обговорення.
11. Проект кошторису національної комісії разом з висновками та пропозиціями
Бюджетної ради розглядається на відкритому спільному засіданні національної комісії та
Громадської ради національної комісії під головуванням голови національної комісії.
За підсумками спільного засідання голова національної комісії подає Бюджетній раді
скорегований проект кошторису національної комісії на наступний рік.
Після отримання остаточних висновків та пропозицій Бюджетної ради голова
національної комісії відповідно до законодавства подає бюджетний запит на
фінансування національної комісії разом з висновками та пропозиціями Бюджетної ради
національної комісії щодо проекту кошторису, а також пропозиції щодо корегування
ставки адміністративного збору та рівня рентної плати за користування номерним
ресурсом України у разі необхідності.
12. Проект кошторису національної комісії, висновки та пропозиції Бюджетної
21