Журнал " Тваринництво сьогодні" № 8

Учредитель, издатель, главный редактор
Гульнара Ибраева
Редакционная коллегия журнала
Александр Бакуменко,
Заместитель председателя Комитета
ВРУ по вопросам аграрной политики и
земельных отношений
Андрей Березовский,
компания «Бровафарма»
Иван Бисюк,
эксперт по ветеринарии
Сергей Быков,
Украинская молочная компания
Анатолий Головко,
Киевский ГНКИБШМ
Богдан Егоров,
Одесская НАПТ
Игорь Коцюмбас,
Львовский ГНИКИВПКД
Эльман Оруджев,
эксперт по молочному скотоводству
Евгений Руденко,
Харьковский институт животноводства
Питер Сурай,
университет Глазго, Шотландия
Владимир Фисинин,
Россельхозакадемия, Москва
Ежемесячный научно-практический
журнал «Тваринництво сьогодні»
Свидетельство о регистрации:
КВ №14765-3736Р от 10.12.2008
Подписной индекс: 37600
Тираж: 5 000 экземпляров
Адрес редакции:
03150, г. Киев, а/я 204
тел.: +38 050 419-60-40,
+38 050 358-17-19
www.ait-magazine.com.ua
E-mail: aitmagazine2@gmail.com
aitagencytc@gmail.com
Державний комітет зв’язку та інформатизації України
газету
АБОНЕМЕНТ на
журнал
37600
Тваринництво сьогодні (індекс видання)
Тваринництво сьогодні (індекс видання)
(найменування видання) Кількість
комплектів
На 2011 рік по місяцях
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
+ + + + + +++
+ + + + + +++
Куди:
(поштовий індекс) (адреса)
Кому:
(прізвище, ініціали)
ПВ місце літер
ДОСТАВНА КАРТКА-ДОРУЧЕННЯ
газету
На
журнал
37600
(найменування видання)
передплата
Вартість переадресу
вання
__грн.__коп.
Кількість
комплектів
На 2011 рік по місяцях
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Поштовий
індекс
код вулиці
Місто _____________________
Село _____________________
Область _____________________
Район _____________________
Вулиця _____________________
буд. Корп. кв. прізвище, ініціали
ХОЧЕТЕ КРОКУВАТИ
80 СТОРIНО
ЖИВОТНОВОДСТВО СЕГ
Передпл
Продовжується передплатна
у пошто
2018
2018
+
+
Ми відкриті
для співпраці!
Передплачуйте журнал і вдосконалюйте свій бізнес!
Передплатний індекс – 37600.
Хочете крокувати в ногу із сучасним тваринництвом і птахівництвом – вивчайте
досвід передових господарств, відслідковуйте основні тенденції розвитку галузі,
читайте наші статті про сучасні технології утримання тварин та птиці. Саме для
вас команда журналу відбирає найбільш важливий, актуальний і корисний
матеріал, який допоможе вам бути успішнішими та результативнішими, адже
наші автори – відомі українські та закордонні експерти в сфері тваринництва.
Шукайте найоперативніші новини з
агросекторів усього світу на нашому сайті,
а також читайте, коментуйте, обмінюйтеся
досвідом та побажаннями на сторінках
соціальних мереж!
Інвестуйте у тваринництво –
за ним майбутнє України!
Це вигідно!
YADOTYRTSUDNILAMINA/
https://www.facebook.com/AITMagazine
http://www.ait-magazine.com.ua/

Содержание
Экономика и менеджмент
4 Дар’я Гриценко
Огляд ринку свинини
10 М. Д. Кучерук, Д. А. Засєкін та ін.
Органічне вирощування птиці – втілення вимог ЄС щодо добробуту тварин
Передовой опыт
17 Вкусно по-домашнему от птицефабрики «Просяное»
Интервью с Ириной Золотарь
22 Когда работа – и хобби, и жизнь
Интервью с Виктором Гринюком
32 Хозяин с большой буквы
Интервью с Александром Остапенко
38 Татьяна Ялковская
СТОВ «Проминь» в фактах и цифрах
Ветеринария
40 За матеріалами Держпродспоживслужби
АЧС в Україні та світі
46 За матеріалами компанії INVESA
Фторхінолони III покоління у допомогу ветлікарям України
50 Тарас Прудиус
Глобіген Піг Дозер – зміцнюємо імунітет ваших поросят
52 І. Я. Коцюмбас, І. К. Авдосьєва та ін.
Сучасні тенденції застосування препарату «Трифузол» 1% у птахівництві
Корма и кормление
55 Т. Р. Левицький, Т. І. Шарій та ін.
Нейтрально-детергентна і кислотно-детергентна клітковина – додаткова характеристика
раціонів жуйних у сучасних умовах
Выставки. События
58 За досвідом у «Промінь»
66 VІІ Міжнародна науково-практична конференція щодо розробки, контролю якості
та застосування ветеринарних препаратів
68 І. Я. Коцюмбас, В. П. Музика та ін.
Антибіотикорезистентність мікроорганізмів в Україні – проблеми та перспективи
Передплачуйте журнал
«Тваринництво сьогодні»
у поштових
відділеннях України
та отримуйте його у ваших
поштових скриньках
бажаєте КРОКУВАТИ
в ногу ЗІ СВIТОВИМ
ТВАРИННИЦТВОМ –
ЧИТАЙТЕ НАШ ЖУРНАЛ!
СУЧАСНа
ТА КОРИСНа ІНФОРМАЦІЯ –
ЩОМІСЯЧНО!
ПЕРЕДПЛАТА 2018
| №8 | октябрь 2017 | 3

Pork market in Ukraine – current status and trends
За останні 5 років поголів’я
свиней в Україні скоротилось на
11,1% (815 тис. голів). При цьому
найбільше скорочення поголів’я
спостерігається у господарствах
населення – 17,1% (686 тис. голів),
натомістьусільськогосподарських
підприємствах кількість свиней
зменшилась на 3,6% (129,5 тис. го-
лів). Динаміка останніх років де-
монструє тенденцію до зниження
поголів’я свиней у всіх категоріях
господарств. Так, у 2017 році про-
ти 2016 року загальне поголів’я
скоротилось на 4,5% (317,4 тис.
голів) – на 7,5% у сільськогоспо-
дарських підприємствах і на 1,2% у
господарствах населення.
Основною з причин скорочен-
ня поголів’я є розгортання вій-
ськових дій на Сході України та
анексія Криму. У 2014 році на
території Криму утримувалось
більш як 156 тис. голів свиней, а
найбільша концентрація поголів’я
спостерігалась у Донецькій, Дні-
пропетровській і Запорізькій об-
ластях. Станом на жовтень 2017 р.,
найбільше свиней утримується
у Київській (8% від загально-
го поголів’я), Донецькій (7%) та
Львівській (6,4%) областях.
Також значний вплив на змен-
шення поголів’я мало розповсю-
дження африканської чуми свиней
(АЧС), що вперше була зафіксова-
на в Україні у 2012 році. За даними
Держпродспоживслужби, у зв’язку
з АЧС з 2012 року було вилучено та
знищено більш як 120 тис. голів
свиней. Усього зафіксовано 270
випадків АЧС, найбільше у 2017
році – 122 випадки, 20 із них – у
Полтавській області. Карантин
продовжує діяти у 28 неблагопо-
лучних пунктах по АЧС – у 17 об-
ластях України.
Одночасно зі скороченням за-
гального поголів’я свиней вироб-
ництво свинини в країні зростає.
За останні 5 років виробництво
збільшилось на 8,5% (60 тис. т),
при цьому у господарствах насе-
лення виробництво скоротилось
Дар’я Гриценко,
аналітик аграрних
ринків, Український
клуб аграрного
бізнесу
Огляд ринку свинини
4 | | №8 | октябрь 2017

экономика и менеджмент
на 7,7% (30,5 тис. т), а у сільсько-
господарських підприємств зрос-
ло на 30% (90,4 тис. т).
У поточному році проти анало-
гічного періоду 2016 р. обсяги ви-
робництва свинини майже не змі-
нились – зменшились на 2,2 тис. т,
або 0,4%.
Упродовжрокуцінинанапівтуш-
ки свиней 1-ї категорії демонстру-
ють відносну стабільність. Проте
у поточному році спостерігалась
значна волатильність цін – у черв-
ні ціни зросли з 60–62 грн до 79–
85 грн/кг, а за результатами вересня
досягли позначки у 83–85 грн/кг.
Різке зростання цін пов’язують із
подальшим поширенням АЧС у
країні і дефіцитом товарних свиней
забійних кондицій.
Зовнішня торгівля свининою
характеризується нестабільною
спадною динамікою. Якщо бра-
ти до уваги два останні роки,
то можна побачити, що експорт
м’яса знизився в 10,7 разів – із
54,7 млн дол. США у 2015 р. до
5,1 млн дол. США у 2016 р. Різке
падіння в експорті свинини є ре-
зультатом продовольчого ембарго
з боку Росії. Так, незважаючи на
те, що воно було введено ще у 2014
році, до 2015 року Росія ще зали-
Рис. 1. Динаміка зміни поголів’я свиней, 2011–2017 рр., тис. голів
| №8 | октябрь 2017 | 5
Джерело: Державна служба статистики України
Рис. 2. Регіональний розподіл поголів’я свиней, 2017 рік, тис. голів
Станом на 1 жовтня

шалась основним ринком збуту
для української свинини (посі-
даючи більш як 95% у експорті з
України). Проте у 2016 році частка
Росії склала вже 0,1%, а 50% усьо-
го експорту було спрямовано до
Грузії. Також спостерігаємо зни-
ження вартості імпорту у 2 рази –
з 8,2 млн дол. США у 2015 р. до
4,2 млн дол. США у 2016 р. Нату-
ральні обсяги зовнішньої торгівлі
наведені на рис. 6, 7.
За результатами січня-вересня
2017 року, вже було експортовано
4,4 тис. т свинини, що в 2,6 рази
перевищує обсяги експорту за ана-
логічний період минулого року.
Імпорт в свою чергу зріс лише на
30% і склав 3,2 тис. т.
До 2015 року основним ринком
збуту для української свинини були
країни СНД, в основному Росія,
проте починаючи з 2016 року частка
зазначених країн суттєво скороти-
лась. Наразі основними спожива-
чами української свинини виступа-
ють Грузія, Гонконг і Казахстан.
Цікавим також є той факт, що
до 2015 року Україна була нетто-
імпортером свинини, завозячи
м’ясо з Бразилії (більш як полови-
ну всієї свинини) та Німеччини. За
результатами 2017 року, основни-
ми постачальниками свинини до
України є країни ЄС – Німеччина,
Нідерланди і Данія.
6 | | №8 | октябрь 2017
Рис. 3. Динаміка виробництва свинини 2012 – 2016 рр., тис. т у забійній масі
Рис. 4. Динаміка виробництва свинини 2016/17 рр., тис. т у забійній масі

Із 2016 року діє економічна час-
тина Угоди про Зону вільної тор-
гівлі з ЄС. Згідно з цією Угодою,
країни ЄС можуть постачати до
України свинину в межах квот, не
сплачуючи мит. Наразі квоти для
ЄС становлять – 10 тис. т (основ
на) і 10 тис. т (додаткова квота). У
2016 році країнами ЄС було вико-
ристано 26,4% основної квоти на
безмитний експорт свинини до
України і 0,11% додаткової. Ста-
ном на початок жовтня 2017 р. вже
використано 25% основної квоти
(2,5 тис. т) і 5% додаткової (0,5 тис. т).
Зі свого боку, Україна в межах ЗВТ
також має квоти на безмитний
експорт до ЄС – основну, в розмі-
рі 20 тис. т, і додаткову – 20 тис. т.
Проте, поки жодне українське під-
приємство не здійснило поставок у
межах квот через відсутність відпо-
відної сертифікації і відповідності
продукції нормам ЄС.
Глобальні тренди. За даними
Департаменту сільського госпо-
дарства США (USDA), у 2016 році
світове виробництво свинини
становило близько 110 млн т. Най-
| №8 | октябрь 2017 | 7
Рис. 5. Середні ціни на свинину*
*напівтушки свиней 1-ї категорії
Джерело: Власний моніторинг УКАБ

більшими світовими виробника-
ми свинини виступали: Китай, із
часткою у світовому виробництві
в 48%, країни ЄС – 21% та США –
10%. У той же час, світовий імпорт
м’яса свиней у 2016 році становив
близько 8 млн т, де 2,2 млн т ім-
портувалось Китаєм і ще 1,4 млн т
Японією.
За прогнозами Продовольчої
сільськогосподарської організації
ООН (FAO) та Організації еконо-
мічного співробітництва та розви-
тку (OECD), світове виробництво
свинини протягом наступного
десятиліття зростатиме меншими
темпами, ніж усі інші види м’яса.
Китай відновиться після скоро-
чення виробництва у 2016 році та
забезпечить 44%, або 4,6 млн т до-
даткового світового виробництва.
Поголів’я свиней у Китаї знизи-
лося протягом останніх чотирьох
років, головним чином через імп-
лементацію Закону про охорону
навколишнього середовища Ки-
таю, який обмежує виробництво
свинини на півдні Китаю, одно-
часно сприяючи розведенню сви-
ней на півночі. Передбачені темпи
зростання виробництва упродовж
прогнозного періоду також очі-
куються в Бразилії, Мексиці, на
Філіппінах, у Росії, Сполучених
Штатах та В’єтнамі. Прогнозова-
ний сильний імпортний попит
із боку Китаю, котрий буде під-
тримувати граничне зростання
виробництва в Європейському
Союзі, незважаючи на насичений
внутрішній ринок.
Прогнозовано, що загальне ви-
робництво м’яса всіх видів збіль-
шиться більше ніж на 36 млн т
до 2026 року, досягши майже
353 млн т. Нарощення виробни-
цтва переважно забезпечиться за
рахунок країн, що розвиваються,
які забезпечать приблизно 75%
додатково виробленої продукції.
Світовими лідерами з виробни-
8 | | №8 | октябрь 2017
Рис. 6. Динаміка зовнішньої торгівлі свининою, 2012–2016 рр., тис. т
Рис. 7. Динаміка зовнішньої торгівлі свининою, 2016/17 рр., тис. т

цтва м’яса всіх видів залишати-
муться Бразилія, Китай, ЄС та
США.
М’ясо птиці буде головним
драйвером зростання загально-
го виробництва як відповідь на
збільшення світового попиту на
цей більш доступний, порівняно
з червоним м’ясом, продукт. Пти-
цю обиратимуть як виробники,
так і споживачі у країнах, що роз-
виваються, через її доступність.
Розвинуті країни також посту-
пово відмовляться від червоного
м’яса, віддаючи перевагу більш
«здоровому» та дієтичному м’ясу
птиці.
Домашня птиця буде продо-
вжувати зміцнювати своє панів-
не становище на світовій арені,
забезпечивши більш як 40% до-
даткового виробництва м’яса
протягом наступного десятиліт-
тя. Короткий виробничий цикл
дозволяє виробникам швидко
реагувати на ринкові сигнали,
а також забезпечувати швидке
покращення генетики, здоров’я
тварин та практик годівлі. Вироб-
ництво в країнах, що виробля-
ють надлишки кормового зерна,
таких як Бразилія, Мексика, Ро-
сійська Федерація, Україна, Спо-
лучені Штати та Європейський
Союз, швидко розвиватиметься.
Буде спостерігатися також актив-
не нарощення виробництва в кра-
їнах Азії – Китаї, Індії, Індонезії,
Ірані, Пакистані, Малайзії, Тай-
ланді і В’єтнамі.
| №8 | октябрь 2017 | 9
Рис. 9. Імпорт в Україну по країнах, 2017 рік
Рис. 8. Експорт свинини з України по країнах, 2017 рік
Товар 2016 2018 2020 2022 2024 2026 Динаміка
Яловичина 69 115 70 652 71 854 73 400 74 766 76 341 + 7 227 10%
Свинина 116 431 118 639 121 441 123 299 125 683 127 526 + 11 095 10%
М’ясо птиці 116 845 119 205 122 461 125 608 128 737 131 609 + 14 763 13%
Баранина 14 532 15 045 15 760 16 405 16 978 17 515 + 2 984 21%
ВСЬОГО 316 923 323 541 331 517 338 713 346 164 352 991 + 36 068 11%
Табл. Прогноз виробництва основних видів м’яса у світі, 2016–2026 рр., тис. т
Джерело: OECD-FAO Agricultural Outlook, 2017–2026

Organic bird breeding is an EU implementation of animal welfare requirements
Що відчувають тварини? Наре-
шті наше суспільство спромоглося
дещо пригальмувати і замисли-
тись, чи ми одні такі чуттєві іс-
тоти на Землі? З цілим спектром
емоцій та відчуттів (переживань,
страху, радості тощо), з індивіду-
альними потребами... Ні! Наші
домашні улюбленці нам щодня і
щогодини нагадують про це! А як
щодо тварин, які вважаються про-
дуктивними, яких ми змушуємо
жертвувати собою заради задово-
лення нашої (людської) хижацької
потреби в м’ясі? Чи варто перейма-
тися емоціями курки, яка завтра
піде в суп?
Справді, людина створена таким
чином, що для гармонійного рос-
ту і розвитку, а саме для побудови
білків м’язів власного організму, їй
необхідні «НЕЗАМІННІ» (!) аміно-
кислоти з м’яса тварин. Не з молока
чи яєць, а саме з м’яса. Звертаємо
на цей факт особливу увагу веганів
та вегетаріанців, адже через часті
випадки переведення на таку дієту
дітей це неминуче призводить до
порушення обміну речовин і неба-
жаних наслідків.
М. Д. Кучерук,
к. в. н.,
Д. А. Засєкін,
д. вет. н., проф.,
НУБіП,
Р. І. Білик,
к. в. н., координа-
тор молочного на-
прямуШвейцарсько-
українського
проекту «Розвиток
органічного ринку в
Україні»,
О. А. Щербина,
голова ФГ «Дача»
У статті наводиться порівняльна характеристика органічного та традиційного утримання про-
мислової птиці. Висвітлені основні захворювання птиці, які виникають внаслідок неправильного
утримання. Описані головні переваги і недоліки кожної з систем. Акцентовано увагу на гуманному
ставленні до тварин і отриманні органічної продукції птахівництва.
Органічне вирощування птиці –
втілення вимог ЄС щодо добробуту тварин
10 | | №8 | октябрь 2017

Страждання тварин – проблема,
якій дотепер не приділяли належ-
ної уваги з точки зору розміркову-
вань біоетики. Однак сьогодні гро-
мадськість частіше зосереджується
на питаннях гуманного ставлення
до тварин, у більшості країн світу
чітко працюють закони щодо за-
хисту тварин від жорстокого став-
лення та існує поліція, що здійснює
належні контроль та нагляд. Свідо-
мі батьки виховують у дітях добро-
зичливе ставлення до тварин, розу-
міючи, що це своєрідна проекція на
доросле життя в соціумі.
Наукова оцінка добробуту тва-
рин істотно розвивається, і було
проведено дуже багато досліджень
стосовно різних видів тварин. Ін-
формацію про такі дослідження
використовують законодавство,
компанії з виробництва продуктів
харчування і громадськість, вна-
слідок чого різні види встановле-
них правил призводять до реаль-
ного вдосконалення благополуччя
(добробуту) тварин і птиці. Всі,
хто використовує тварин чи кон-
сультує з приводу їх використан-
ня, повинні отримати відповідне
навчання про добробут тварин.
Вищезгадані чинники призво-
дять до змін у поглядах спожи-
вачів продукції тваринництва, а
також фермерів, які переходять на
органічне виробництво з огляду
на те, що забезпечення добробуту
тварин під час виробництва такої
продукції є обов’язковим і під-
тверджується документально.
До органічної продукції у спо-
живачів є обґрунтована довіра,
оскільки сертифікаційні органи
здійснюють постійний контроль
за процесом виробництва (пере-
важно відвідуючи такі господар-
ства без попереджень). Оскільки
«Органік» – це ціла філософія
збереження навколишнього се-
редовища, гуманного поводження
з тваринами й охорони здоров’я
дітей та дорослих у гармонії з
природою (без ГМО, пестици-
дів, антибіотиків, стимуляторів
росту гормонів, консервантів,
стабілізаторів, барвників, арома-
тизаторів тощо). Упаковуються
органічні продукти в екологічно
безпечні матеріали. В сертифіко-
ваному органічному сільському
господарстві повністю відслідко-
вується весь цикл продукту: від
землі до споживача. Для збіль-
шення урожайності, забезпечення
культурних рослин елементами
мінерального живлення, боротьби
зі шкідниками і бур’янами засто-
совують ефект сівозмін, органічні
добрива (перегній, компости, си-
дерати тощо), різноманітні сучасні
методики обробки ґрунту.
Для ведення органічного гос-
подарства першим етапом сер-
тифікації є земля. Нині досить
складно знайти дійсно чисті зем-
лі, віддалені від промислових зон,
автомобільних трас та полів, що
обробляються традиційними пре-
паратами. Відмовитись від пес-
тицидів і гербіцидів – це тільки
півсправи. Треба ще відновити
симбіотичний біоценоз у ґрунті в
належному обсязі. Без цього сер-
тифікація неможлива.
Сповідуючи засади органічного
виробництва, фермери ставляться
до тварини, як до годувальниці,
намагаються створити всі необхід-
ні умови для задоволення її фізіо-
логічних потреб та свобод. Благо-
получчям визначають об’єднання
ідей про потреби тварин, їх від-
чуття, стрес і здоров’я.
Звичне нам племінне тваринни-
цтво, спрямоване на вироблення
корисних для людини властивос-
тей, уже призвело до того, що при-
скорений ріст бройлерів (м’ясних
курей) досяг критичної межі: тіло
птиці зробилося надто важким,
і курчат у буквальному значенні
слова «не носять ноги». Бройлери
досягають забійної ваги у 2–2,5 кг
лише за 42 дні, це приблизно удвічі
швидше, ніж 30 років тому.
Для організації вирощування
курей у птахівничих господар-
ствах України традиційного типу
використовують два основних
способи утримання: в кліткових
батареях та на підлозі. Ще інтен-
сивнішою вважається система
утримання курей у 3–4-ярусних
кліткових батареях завдяки ефек-
тивнішому (у 2,5–3 рази) викорис-
танню приміщення пташника.
На підлозі, зазвичай, утриму-
ють батьківське стадо та птицю,
що вирощують на м’ясо. За цієї
системи густота посадки птиці на
1 м2
площі підлоги порівняно не-
велика. У пташниках птицю утри-
мують на глибокій незмінній під-
стилці, сітчастій або планчастій
підлозі, з вигулами або без них. У
промисловому птахівництві пе-
ревагу надають утриманню пти-
ці без вигулів: за цієї системи в
приміщеннях можна створювати
штучний мікроклімат.
У 1988 р. директива ЄС про Ба-
тарейне утримання (88/166/ЄС)
містить вимогу, щоб для кож-
ної курки при такому утриманні
обов’язковим було надання при-
наймні 450 см2
підлоги. Це стано-
вить менше площі листка паперу
формату А4.
В директиві від 19 липня 1999
року 1999/74/ЄС вказано міні-
мальні стандарти для захисту ку-
рей-несучок.
Птиця за умов батарейного утри-
мання:
Повинна мати принаймні
550 см2
кліткової площі на кож-
ну курку.
Має бути забезпечена годівни-
цями по 10 см кормового столу
на кожну курку.
Повинна бути забезпечена авто-
поїлками такої ж довжини, як і
годівниці.
| №8 | октябрь 2017 | 11

Повинна знаходитись у клітці
заввишки принаймні 40 см, 65%
площі клітки і не менше 35 см в
інших пунктах. Крім того, під-
лога повинна бути сконстру-
йована так, щоб кури не могли
пошкодити кігті, нахил підлоги
не повинен перевищувати від
8 до 14 %. Клітки повинні бути
обладнані пристосуванням для
обрізки кігтів.
«Держави-члени повинні гаран-
тувати, що утримання в клітках,
згаданих у цьому розділі, буде за-
боронено, починаючи з 1 січня
2012 р., а починаючи з 01.01.2003 р.
заборонено будувати такі типи
пташників чи продовжувати їх ви-
користовувати» (1999/74/ЄС).
У таких умовах птиця страждає
від втрати пір’я, оскільки постій-
но торкається дротів кліток. Такі
обмежені умови не дозволяють
птиці поводитися природним чи-
ном: гніздуватися, ходити і трі-
пати крилами, гребтися (страж-
дання внаслідок неможливості
задоволення інстинктивних по-
треб). Перелякана птиця постійно
дзьобає одна одну, тому з метою
запобігання травм їй підрізають
частину дзьоба. Крім цього, пти-
ця страждає від фізичних ушко-
джень, особливо кінцівок та крил.
Внаслідок обмеження рухливості
і недостатньої кількості фосфору
в раціоні, вони часто страждають
від переломів та вивихів кінцівок,
пошкоджень дзьоба та кігтів об
дріт кліток.
Страждання внаслідок травма-
тичних пошкоджень (подряпини,
синці, рани, розриви шкіри та ін.).
Число травматичних пошкоджень
значно зростає під час годівлі, ви-
лову, завантаження і вивантажен-
ня птиці під час транспортування
їх на забій. Причина – грубе пово-
дження з ними персоналу та недо-
ліки використовуваних конструк-
цій, устаткування і тари.
Мозолі і синці з’являються в пе-
ріод вирощування і пов’язані з ви-
сокою щільністю посадки, твер-
дою підлогою (при клітковому
утриманні або тонкому шарі під-
стилки при утриманні на підлозі),
при нераціональному розміщенні
технологічного устаткування і
всіляких стресах, за яких птиця
ушкоджує одна одну. Профілак-
тика захворювань ґрунтується на
дотриманні технологічних вимог.
В Європі люди замислюються
про жорстокість, яку несе в собі
такий спосіб розведення курей.
У нашій же країні, що добре для
виробника і приносить прибуток,
то й є нормою. З цієї точки зору,
утримання курей у кліткових ба-
тареях економічно дуже вигідне.
Щодо птиці на відгодівлі, то
відмічено, що надмірна щільність
посадки негативно відбиваєть-
ся на життєздатності, прирості
живої маси курчат, якості тушок.
В останні 10–15 днів відгодівлі
не вся птиця може розміститися
біля годівниць, спостерігається
скупчення курчат і, як наслідок,
неоднорідність їх за живою ма-
сою, травматизм, поява наминів,
підвищена смертність. При цьому
у бройлерів клінічно виявляються
12 | | №8 | октябрь 2017

ознаки синдрому аліментарно-
го голодування (САГБ) у вигляді
зниженої продуктивності і «роз-
шарування» всього стада курчат
за розмірами. В одному і тому ж
пташнику знаходяться добре роз-
винені і слабкі курчата. Це стає
помітно вже в 2–3-тижневому віці
молодняку і зберігається до забою.
На прояв САГБ впливають також
якість корму і питної води, рівень
годівлі і напування, технологія
вирощування курчат.
Внаслідок гіподинамії і пере-
їдання відбуваються негативні
зміни в організмі птиці: м’язи і
внутрішні органи ростуть значно
швидше, ніж розвивається ске-
лет і серцево-судинна система. В
результаті виникають проблеми
із здоров’ям, птиця може страж-
дати від проблем із кінцівками,
як, наприклад, гомілкова дисхон-
дроплазія, намини на пальцях і
м’якушах, некроз головки стегна,
«вальгусна деформація» (valgus
varus – косолапість) або рахіт, на-
віть коли дієта ідеальна. Остан-
ні тижні свого життя приблизно
чверть курчат-бройлерів страж-
дає від безперервного болю, а 2%
(у Великобританії це дорівнює 12
мільйонам голів птиці щорічно)
взагалі не здатні ходити. Дослід-
ник Kestin із співавторами (1994)
повідомив, що 90% курчат-брой-
лерів мають проблеми з ходінням
на останньому тижні перед забоєм
і 26% мало серйозне погіршення.
Птиця з хворими і слабкими но-
гами сидить на підстилці, і коли
підстилка поганої якості або її не-
достатня кількість, у багатьох кур-
чат розвивається контактний дер-
матит, що проявляється на тілі, як
опік грудей або лап. Переривчате
освітлення зменшує смертність,
сповільнює темп росту і зменшує
потенційний біль та страждання,
спричинені патологіями ніг.
При щільній посадці з недо-
статнім фронтом годівлі, в умо-
вах сильної світлової стимуляції,
найбільш сильні і крупні особини
швидко з’їдають значну кількість
корму, особливо гранульовано-
го. Це призводить до істотного
зростання їх потреби в кисні, що
є стресом для серцево-судинної
системи і загрожує небезпекою зу-
пинки серця. При цьому відміча-
ється підвищений відхід (до 10%)
високопродуктивної птиці через
асфіксію.
Швидкорослі бройлери дуже
чутливі до нестачі кисню в повітрі,
при якому у них можуть виникати
асцит (водянка черевної порожни-
ни), гідроперикардит (скупчення
рідини в навколосерцевій сумці)
або ж набряк легенів.
Асцит є одним із патологічних
станів, який досить часто про-
являється і пов’язаний із швид-
ким ростом курчат-бройлерів.
Він також відомий, як легеневий
синдром підвищеного кров’яного
тиску, і як наслідок, рідина з кро-
ві просочується в черевну порож-
нину. Це має місце у 5% молодих
бройлерів і 15–20% старших. І
поки вони досягають забійного
віку, асцит зазвичай ослаблює
птицю і призводить до вибраку-
вання тушок. Головна причина
асциту – недостатність серцевої
функції (надмірного розвитку і
збільшення правого шлуночка),
пов’язана з кисневим голодуван-
ням тканин. Це виявляється над-
На фото: ФГ «Дача». Експериментальний майданчик з органічного вирощування курчат-бройлерів
| №8 | октябрь 2017 | 13

звичайно рідко в старих системах
інтенсивного вирощування брой-
лерів і є результатом нездатнос-
ті серцево-судинних і легеневих
систем рости так само швидко, як
м’язи і кишки.
Підвищення калорійності ком-
бікормів сприяє відкладанню
підшкірного жиру, підвищує за-
бійний вихід і поліпшує товарний
вигляд тушок. Але застосування
висококалорійних компонентів у
годівлі бройлерів внаслідок утво-
рення пероксидів при окисленні
жирів і недостачі вітаміну Е та ан-
тиокислювачів може спричинити
захворювання курчат на енцефа-
ломаляцію та ексудативний діатез.
Енцефаломаляція виникає вна-
слідок ураження мозочка у курчат.
Як правило, уражуються курчата,
які добре ростуть, особливо самці.
При цьому курчата погано стоять
на ногах, спостерігаються паралічі
й загибель птиці.
Ексудативний діатез проявля-
ється набряками в підшкірній
клітковині. Тому при використан-
ні висококалорійних комбікормів,
до складу яких входить кормовий
жир або коли як джерело вітаміну
А застосовується риб’ячий жир,
необхідно вводити антиоксидан-
ти – сантохін або делудин (0,15–
0,02% від раціону), а також під-
вищені дози вітаміну Е (10–20 г/т
комбікорму).
При відгодівлі бройлерів їхня
печінка, що виконує захисні
функції, нерідко зазнає значних
перевантажень від різних токси-
нів, лікарських препаратів, що в
надлишку призначаються птиці,
мінеральних і вітамінних премік-
сів, ферментів, стимуляторів рос-
ту. Тому стан органу погіршується.
До гепатопатій призводять також
незбалансована годівля птиці, по-
рушення обміну речовин. Часто
реєструють ураження печінки при
розтині загиблих і вимушено за-
битих курчат. При плановому за-
бої бройлерів і обробленні тушок
уражена печінка бракується. Вихід
субпродуктів зменшується. Але це
не єдиний збиток. При порушенні
функції печінки в організмі птиці
знижується детоксикація екзоген-
них субстратів і токсичних ендо-
генних продуктів обміну речовин
(аміаку, скатолу, індолу, меркап-
тану та ін.). Молодняк погано рос-
те, хворіє, вакцинації не дають ба-
жаного ефекту.
Кури потребують підстилки,
щоб клювати, дряпати і купатися
в поросі, курям потрібно сидіти
на сідалі, особливо вночі, також
куркам необхідно тріпати крила-
ми для регулювання температури
тіла.
Поганий добробут курчат-брой-
лерів забійного віку впливає на
дуже велику кількість особин і на
сьогодні може бути найсерйозні-
шою проблемою добробуту тварин
у світі. Проте, ці проблеми можна
вирішити. За умов органічного
вирощування птахи можуть мати
сильніші ноги, але за дещо упо-
вільненого росту.
За органічними стандартами,
курей заборонено утримувати в
невеликих клітках або на обмеже-
ній огородженій території.
Територія пташника повинна
бути досить великою (максималь-
на кількість тварин на 1 гектар
сільськогосподарських угідь –
580 гол.) для того, щоб кури мали
можливість вільно пересуватися
і задовольняти свої природні по-
треби: рухатися, пастися весь день
на траві, полювати на комах, греб-
тися, тріпати крилами тощо.
Крім стаціонарних облаштова-
них пташників, практика органіч-
ного птахівництва також дозволяє
утримувати курей у пересувних
курятниках – трактор перевозить
такий курник із території на те-
риторію, забезпечуючи птахів но-
вим пасовищем і джерелом комах
(2,5 м2
на 1 гол.).
Крім вільної території для про-
гулянок, кури повинні мати при-
міщення, де можна сховатися на
ніч і в негоду.
Курник повинен бути просто-
рим із великим холом, застеленим
соломою або тирсою, а також мати
14 | | №8 | октябрь 2017
На фото: ФГ «Дача». Утримання курей-несучок для одержання орга-
нічних яєць

окреме затишне приміщення для
ночівлі, гніздування і відкладан-
ня яєць.
Органічна продукція відрізня-
ється від іншої продукції, одержа-
ної за інтенсивних технологій, ви-
сокою якістю та безпечністю через
суворі вимоги до її виробництва та
сертифікації. В ЄС з 1 липня 2010
року використовується єдиний ло-
готип для маркування органічних
продуктів. І особливо важливим
для споживачів є усвідомлення
різниці між «органічними» про-
дуктами та «еко-», «біо-» – що не є
сертифікованими.
Для того щоб отримати «орга-
нічний» статус, фермерському
господарству необхідно пройти
велику кількість перевірок, мета
яких упевнитися, що кінцевий
продукт буде дійсно безпечним.
В Україні діє 14 сертифікую-
чих органів. Зокрема, «Органік
стандарт», «Biokontroll Hungária
Nonprofit Kft.», «ЕТКО», «ABCert»,
«ICEA» та інші.
Корми та еконутрієнти. Перш за
все, фермер зобов’язаний отри-
мати органічний статус для полів
і пасовищ, які використовуються
для ведення тваринництва. Саме
органічна сертифікація землі під-
тверджує, що пройшло не менше
трьох років із моменту останнього
застосування ГМО або агрохімії і
в землі не залишилося діоксинів,
пестицидів та іншої стійкої хімії,
яка може згодом перейти разом із
травою й зерновими в продукцію
тваринного походження.
Органічні корми для курей по-
винні складатися на 100% з орга-
нічних складників. Компоненти
можуть варіюватися в залежності
від регіону, врожаю, а також вра-
ховувати напрям продуктивності
птиці. Так, наприклад, корм для
курей-несучок може мати більш
високий вміст протеїнів і кальцію
для формування міцної шкара-
лупи яєць. Корм для м’ясних ку-
рей може бути поживнішим для
більш ефективного нарощування
м’язової тканини. Однак варто
пам’ятати, що з метою запобігання
використання інтенсивних мето-
дів вирощування птиця повинна
вирощуватися до досягнення нею
встановленого мінімального віку
або належати до порід, що повіль-
но ростуть. Якщо у господарстві
не використовуються породи, що
повільно ростуть, встановлюється
мінімальний вік птиці під час за-
бою (для курчат – 81 день). У будь-
якому випадку, корми для птахів
можна збагачувати природними
вітамінами і мінералами.
Нині господарства самі спро-
можні створити такі органічні су-
міші з цільного зерна для годівлі
птиці. Зазвичай такі суміші по-
вністю складаються з еконутрі-
єнтів – цільнозернової пшениці,
кукурудзи і вівса. Також часто до-
дають до таких сумішей насіння
високопротеїнових культур (зокре-
ма, люцерну або ламінарію, а також
насіння льону та соняшнику).
Крім зерна, в годівлі птиці необ-
хідною є наявність таких твердих
частинок, як крупнозернистий
пісок, гравій, ракушняк і вапняк,
це важливий елемент травлення
тварин, оскільки вони не мають
зубів. На вільному вигулі птиця
зазвичай самостійно знаходить
необхідні їй камінчики, але мож-
на влаштовувати додаткові годів-
ниці з подрібненим гранітом і вап-
няком.
Разом із тим, суворих вимог до
енергетичної цінності та пожив-
ності кормів немає. За органіч-
ного вирощування птицю можна
годувати, як і десятки років тому,
не переймаючись балансуванням
раціону.
Однак економічна ефективність
будь-якого виробництва має бути
позитивною. Для запобігання
надмірного «природного відбо-
ру», захворювань і загибелі птиці в
господарствах, потрібно застосо-
вувати профілактичні препарати,
дозволені до використання прави-
лами органічного виробництва.
Нині відомо багато нутріцев-
тиків та еконутрієнтів – речовин
рослинного (фітобіотики, фітоге-
ники) і мікробного походження
(пробіотики, пребіотики, постбіо
тики), які включають до складу
кормів для тварин із профілак-
| №8 | октябрь 2017 | 15

тичною метою чи задля їх бакте-
рицидної, бактеріостатичної дії, з
метою підвищення збереженості і
продуктивності птиці за рахунок
поліпшення властивостей кормів і
корегування мікробіоценозу трав-
ного каналу тварин.
Проте, слід пам’ятати, що стій-
кість птиці до хвороб знижує не-
достатність білка або спричинює
неправильний баланс амінокис-
лот у раціоні. Згідно з даними На-
ціональної дослідницької ради
США, симптоми дефіциту тих чи
інших поживних речовин в орга-
нізмі птиці, що росте, проявля-
ються досить яскраво. Коли в кор-
мі нестача біотину, пантотенової
кислоти, цинку, ніацину або віта-
міну А, у курчат уражується шкіра:
з’являються кірочки і струпи на-
вколо очей і дзьоба, а на підошвах
вона стає грубою, мозолястою, з
тріщинами, запалюється також
слизова рота («чорний язик»).
При дефіциті протеїну або дис-
балансі амінокислот спостеріга-
ються дефекти пір’я – скуйовдже-
ність, нерівномірний ріст, а при
дефіциті вітаміну D2
у барвистої
птиці виникає чорна пігментація.
Нестача тіаміну призводить до
конвульсій і закидання голови, а
відсутність у кормі піридоксину,
магнію і хлориду натрію призво-
дить до підвищеної збудливос-
ті і дратівливості птиці. Анемія
слизових оболонок, ексудатив-
ний діатез і збільшення серця
з’являються у молодняку при де-
фіциті вітаміну В12
, піридоксину,
заліза, міді, селену і вітаміну Е.
Діарея – це симптом нестачі біо-
тину, ніацину і рибофлавіну.
Вкрай несприятливо на орга-
нізм зростаючої птиці діє брак
питної води. Курчата в результаті
зневоднення стають більш сприй-
нятливими до всіх хвороб, у них
руйнується ниркова тканина і
порушується виведення з крові
токсичних речовин, зокрема се-
човини. Загибель відбувається
від токсемії. Через це вкрай важ-
ливо забезпечити птицю достат-
ньою кількістю води, особливо
в перший тиждень життя. Від-
сутність води в напувалках про-
тягом 12 год. негативно впливає
на ріст молодняку і несучість ку-
рей, а коли рідини немає 36 год.,
посилюється падіж. Коли добові
курчата споживають холодну воду,
у них починається діарея. Для за-
побігання цьому явищу бажано
підігрівати воду до 25–27 °С.
Висновок
Головна причина страждання
тварин – небажання людей роз-
глядати їх як істот, що наділені
розумом і почуттями, істот, гідних
поваги до них і поваги до їхньої ті-
лесної цілісності. Поки що не до-
ведено, але відомим є той факт, що
коли тварина страждає, відчуває
біль чи дискомфорт, в її організмі
виробляються біологічно-активні
речовини, які негативно вплива-
ють на якість, поживність і без-
печність м’яса.
Поширення органічного агро-
виробництва в світі відбувається
високими темпами, зокрема за ра-
хунок цілеспрямованої дотаційної
державної політики в цьому сек-
торі. Українським фермерам дещо
цього не вистачає. Прийняття та-
кої політики дозволило б забезпе-
чити виробників державною під-
тримкою, сформувати громадську
думку і підвищити статус органіч-
них товарів, створити основу для
підготовки необхідних норматив-
но-правових актів та переорієнту-
вати вектор розвитку сільського
господарства.
Розвиток системи органічного
сільського господарства в Україні
дозволить зробити аграрний сек-
тор більш ефективним і привабли-
вим для закордонних інвесторів. А
поєднання традиційних методів
господарювання та інноваційних
технологій, сучасних науково-
технічних розробок, позитивно
впливає на виробничі процеси та
навколишнє середовище.
Отже, українці зможуть спожи-
вати натуральні і безпечні продук-
ти харчування.
Список матеріалів, використаних
для написання статті, знаходиться
у редакції та надається за запитом
16 | | №8 | октябрь 2017

Гульнара И.: Ирина, как долго работаете на пти-
цефабрике?
Ирина Золотарь: Наш собственник Михаил Гурамович
Джимшиашвили выкупил эту птицефабрику в конце 2009
года, фабрика долго стояла на реконструкции. Я начинала
здесь свою карьеру в качестве финансового директора, а
теперь – директор.
Г. И.: Вы очень молоды. Как давно вы стали ди-
ректором?
И. З.: Руковожу предприятием я уже 3 года. Сейчас
оканчиваю бизнес-курс MBA для управленцев.
На момент моего прихода птицефабрика имела по-
головье 160 тыс. голов, за первый год моей работы мы
увеличили его на 46%.
К сожалению, кризис нас тоже коснулся, пришлось не-
много изменить свои стратегические цели. Но постепен-
но справляемся с ситуацией и уже планируем расширять-
ся, совершаем первые шаги на пути к этим изменениям.
Сейчас получили несколько предложений по оборудова-
нию, учитывающих наши запросы.
Г. И.: Расскажите, пожалуйста, о вашей птицефа-
брике…
И. З.: Реконструировали 11 птичников, построили 3
новых. На одной площадке 8 птичников – 160 тыс. голов,
буквально через год после моего прихода мы постепенно
запустили еще 6 птичников на другой площадке. Сейчас у
нас до 300 тыс. голов птицы.
В больших птичниках – от 28 до 30 тыс. голов, в малых
птичниках – от 15 до 17 тыс. голов. Летом стараемся не
переуплотняться – по 15 голов на 1 м2
, а в более прохлад-
ный период мы можем позволить 17 голов на 1 м2
, потом
делаем выборку на 35-й–39-й день.
Оборудование в каждом птичнике новое, компьютеры
Big Dutchman, газогенераторы Munters, кормушки Codaf.
Выбираем качественное оборудование.
Есть также свой убойный цех, построенный с нуля, про-
изводительностью 3 000 тыс. голов в час, в котором уста-
новлена польско-голландская линия (UNIMASZ и Meyn),
оборудование импортное и полностью новое.
Также на предприятии внедрена система управления
безопасностью пищевых продуктов в соответствии с
ISO 22000:2005, IDT.
Г. И.: Среднесуточные привесы, потребление
корма?
Вкусно по-домашнему
от птицефабрики «Просяное»
Интервью с директором птицефабрики «Просяное» (Харьковская обл.) Ириной Золотарь
| №8 | октябрь 2017 | 17
Interview with Irina Zolotar, the CEO of the «Prosyanoye» poultry farm (Kharkiv region

И. З.: Это зависит как и от качества входящего сырья, а
именно – цыпленок, комбикорм, ветеринарные препара-
ты, так и от квалификации персонала.
У нас неплохие показатели в среднем по партиям, хотя
корм полностью покупной и суточный цыпленок привоз-
ной – нет своей земли, сырьевой базы, инкубатора.
Средний срок выращивания – 42–47 дней.
Г. И.: Вы позиционируете свою продукцию как
экологически чистый продукт…
И. З.: Наша птица по вкусовым качествам приближена
к домашней. Покупаем заведомо дороже рецептуру по
корму, не экономим на этом. Люди, попробовав нашу
курицу, не хотят покупать у других производителей.
Г. И.: С помощью чего достигается такой вкус?
И. З.: Благодаря рецептуре кормления, которую мы
разработали совмест-
но с комбикормовым
заводом. Работаем
очень давно и плотно с
ГК «Единство».
Г. И.: Кому реали-
зуете свою продук-
цию?
И. З.: Продукцию
продаем в Харькове. У
нас три сегмента сбыта:
оптовые покупатели,
супермаркеты и мелкая
розница.
Г. И.: Продаете
только в своем ре-
гионе?
И. З.: Да. Объем
поголовья не такой мас-
штабный, поэтому этого
рынка нам хватает. В периоды между забоями клиенты с
нетерпением ждут именно нашу продукцию. Многие зна-
ют «Просяное» и наше качество, поэтому предпочитают
приобретать курицу у нас.
Г. И.: Что скажете о производственных мощно-
стях?
И. З.: Убой птицы происходит два раза в неделю. За
день – порядка 50–56 т на забой, из них – тушки (в среднем)
составляют 40 т. В месяц мы реализовываем около 300 т
готовой продукции. Это тушка, субпродукты и разделка.
Продаем охлаждённую продукцию, не замораживаем –
пока нет такой необходимости.
Г. И.: Какие основные задачи сегодня вы реша-
ете?
И. З.: В наших целях – расширение объемов продаж за
счет увеличения производственных мощностей, то есть
строительство новых птичников. Мы знаем, что продаем ка-
чественную продукцию и у нас уже есть свой потребитель.
Г. И.: Что касается инвестиций…
И. З.: Как заемные, так и собственные.
Г. И.: С кем работаете?
И. З.: С банком «Восток». Лояльные партнеры с
большой буквы. Очень довольны сотрудничеством. Вели
долгие переговоры, их условия для нас оказались самыми
оптимальными.
Г. И.: Ирина, скажите, пожалуйста, как оценивае-
те роль вашей птицефабрики на рынке в масштабе
Украины?
И. З.: В масштабе Украины – мы на 8-ом месте по
производству мяса бройлеров. В региональном – наша
продукция востребована всегда. Нет переходящих остат-
ков и мы не сливаем
продукцию, как это
делают крупные пред-
приятия. Из-за того, что
небольшие, мы пока
гибкие, и в этом наше
преимущество, ведь мы
быстро адаптируемся к
изменениям, подстраи-
ваемся, плюс постоянно
занимаемся обучением
персонала, в курсе со-
бытий, происходящих
в отрасли, посещаем
тематические выставки.
Г. И.: Насколько
реально воплощение
ваших планов, учи-
тывая, что птицевод-
ческий рынок давно
поделен между монстрами этого бизнеса?
И. З.: Мы сейчас выстраиваем маркетинг взаимоот-
ношений с клиентами, уходя от традиционного. Хотя
мы работаем на массовом рынке, все-таки у нас есть
небольшой перечень постоянных клиентов, к которым
у нас имеется индивидуальный подход. Мы не идем в
лобовую конкуренцию с олигополиями, ищем свою
рыночную нишу, будем разрабатывать торговую марку
и позиционироваться по качеству и продолжать поиски
непосредственного клиента. Выстраиваем новый уровень
отношений с клиентами.
Г. И.: Планируете ли построить инкубатор, комби-
кормовый завод?
И. З.: Конечно, это все есть в планах. Какой птицевод
не мечтает о полном замкнутом цикле – вертикальной
интеграции? Когда всё закрыто – и свои родители, и свой
18 | | №8 | октябрь 2017

инкубатор, и собственный комбикормовый завод, и свои
поля. И это всё, разумеется, сказывается на конечном
продукте – на бройлере, который выходит тебе уже в
разы дешевле: низкая себестоимость и, в результате,
большая валовая маржа. Естественно, мы думаем в этом
направлении и ставим такие цели. Но это не ближайшие
цели, мы понимаем, что всё требует больших инвестиций.
Это уже долгосрочные планы, лет на пять как минимум.
Г. И.: Несколько слов, пожалуйста, о себестоимо-
сти продукции и рентабельности вашего произ-
водства.
И. З.: Мы закрытое предприятие и таких данных не
предоставляем. К тому же, это птицеводство – месяц на
месяц не приходится. Можно
месяц сработать в убыток, но
в следующем выпадает воз-
можность это перекрыть. Пока
работаем так.
Г. И.: Сколько у вас за-
действовано людей на
птицефабрике?
И. З.: В штате у нас числится
около 150 человек, с персона-
лом на забойном цехе.
Г. И.: Насколько ваш вла-
делец вовлечен в процесс
производства?
И. З.: У него есть другой
бизнес, который он создавал
с нуля, и который ему ближе,
а птицефабрику он отдал под
мое руководство, и я полно-
стью владею ситуацией. Если
к нему приходят с какими-то
предложениями, он в любом
случае назначает встречу с
моим обязательным присут-
ствием.
Г. И.: Ваш принцип
управления?
И. З.: Делегировать все
обязанности – это не мое,
потом ничего не поймешь и
не соберешь. В нашем мире
необходимо быть гибким
руководителем. Чаще я
приверженец коллективного
управления, ушла от авто-
ритарного стиля. Обсуждая
проблему, если чье-то мнение
существенно и важно, то я это
приму и дам человеку возможность для самостоятельного
решения ситуации. Мы работаем с птицей, живым орга-
низмом, здесь иногда даже доли секунды играют роль.
Наши специалисты многое согласовывают со мной, но
они настолько перестроены, что сами выдвигают идеи –
такой себе мозговой штурм. Накидывается несколько
вариантов, из которых мы выбираем самый здравый. Но
иногда приходится прибегать и к авторитарному стилю,
ведь мы находимся в сельской местности, персонал соот-
ветствующий, есть проблемы с кадрами. И тем не менее,
жестких прописанных инструкций и штрафных санкций у
нас нет. Считаю, что они демотивируют персонал, лучше
позитивно мотивировать на результат.
| №8 | октябрь 2017 | 19

Г. И.: За время вашего руководства вы увеличили
поголовье на 46%, назвали ближайшие планы, что
будете делать в первую очередь?
И. З.: Мы увеличиваем поголовье еще на 10% – уже
сейчас находимся на этапе выбора поставщика оборудо-
вания, соберем информацию, проанализируем, и тогда
будем выбирать – кто более гибкий по цене и лучший по
качеству. Вот таким образом выстраиваем партнерские
отношения.
Г. И.: Где приобретаете суточных цыплят?
И. З.: Закупали ранее на Морозовской птицефабрике,
сейчас работаем с «Чик Транс». Это сравнительно неболь-
шая компания, которая приобретает цыпленка в Европе,
инкубирует и привозит к нам.
Тем птицефабрикам, которые
находятся в Западной Украине,
где есть возможность при-
везти из-за границы суточного
цыпленка из хорошего хозяй-
ства Польши или Венгрии, им
легче в этом плане. Но, думаю,
мы со временем решим и этот
вопрос.
Г. И.: Утилизация отхо-
дов?
И. З.: Отходы убоя выво
зятся на ветсанзавод, подсти-
лочный материал забирают
фермеры на поля в качестве
удобрений.
Г. И.: Какое содержание
птицы?
И. З.: Напольное.
Г. И.: Планируете ли экс-
порт?
И. З.: После расширения
производственных мощно-
стей, конечно, будем планиро-
вать, мы уже внесены в список
экспортеров на Грузию, даже
благополучно прошли их
проверку. Наш собственник –
грузин, поэтому он хочет
отправить туда пару пробных
партий поставок, посмотреть,
как это будет происходить.
Пока наработаем рынок с
новым объемом, экспорт нам
будет в помощь.
Г. И.: Расширяясь, на
какие еще конкурентные
преимущества вашей продукции вы будете делать
ставку?
И. З.: Все-таки вкусовые качества, как я уже говорила,
будут играть главную роль. Это социальный продукт, и мы
кардинально ничего не сможем поменять. Обложка, мар-
кировка – не думаю, что это значимо для потребителя.
Г. И.: Ирина, скажите, пожалуйста, под каким
брендом выходит на рынок ваш товар?
И. З.: Пока птицефабрика «Просяное». Мы на стадии
разработки нейминга и логотипа. Подходим к этому очень
ответственно, нельзя просто сесть и придумать. Надо пройти
все этапы пирамиды, начиная со стадии «чего хочет наш по-
требитель», какие эмоции должна вызывать у него наша про-
20 | | №8 | октябрь 2017

дукция, то есть дойти до самой
верхушки и понять, как мы хотим
себя позиционировать, чтобы
потребитель захотел приобре-
сти именно нашу продукцию.
Г. И.: У вас есть вообра-
жаемая или реальная кар-
тина того, чего вы хотите
достичь?
И. З.: Минимум, это мил-
лион поголовья птицы. Потом
все-таки свой инкубатор,
далее родители и комбикор-
мовый завод.
Есть еще выкупленная
птицефабрика в Харьковской
области, не действующая. По-
строить инкубатор и посадить
родителей есть куда – для этого
в наличии и земля, и площадь.
Вот так постепенно будем развиваться. Думаю, за три года
работы мы сделали сравнительно большой прорыв, учиты-
вая, что цены на мясо не было, мы переживали кризис... И
я на конференции общалась со многими руководителями
птицефабрик, таких как мы, не гигантов. Они тоже были и в
отчаянии, и хотели все бросить и закрыть. Мы же, благодаря
нашему собственнику и доли моего участия, остались на
рынке, и сейчас, я надеюсь, наше государство поймет, что
мы – производители, и делаем тот самый ВВП, который все
хотят увеличить. Мы и есть то сельское хозяйство – мы здесь
и нам нужна поддержка.
Г. И.: Получаете ли какие-то дотации от государства?
И. З.: Дотации не получаем.
Г. И.: Не проявляете инициативу?
И. З.: Есть определенные бухгалтерские моменты.
Кстати, работаем еще в направлении возможных грантов.
Очень плотно занимаюсь эти вопросом.
Г. И.: Расскажите о себе.
И. З.: Я вечный ученик, у меня два высших экономи-
ческих образования: Харьковский университет радио-
электроники (экономическая кибернетика) и Харьковский
национальный экономический университет (международ-
ная экономика), и сейчас получаю бизнес-образование.
Есть сертификат бизнес-администрирования «Открытого
университета Великобритании», прошла курс «Стратегия»,
на данный момент изучаю курс
«Стратегический маркетинг»,
надеюсь вскоре защитить
диплом MBA. Всегда посещаю
какие-то конференции, се-
минары, тренинги, пусть они
однодневные, пусть я узнаю
всего лишь один тезис, но я
себе делаю отметку и пытаюсь
это всё потом воплощать в
работе.
Г. И.: Как проводите
вечера и выходные?
И. З.: С друзьями, родными
и близкими, с собакой – у меня
очень активная собака породы
бигль. Также люблю путеше-
ствовать, предпочитаю актив-
ный отдых, а не пассивный.
| №8 | октябрь 2017 | 21

Interview with Victor Grinyuk, the CEO of the «Peremoga Nova» poultry farm
Гульнара И.: Виктор Степа-
нович, с чего начиналась ваша
трудовая жизнь?
Виктор Гринюк: Я окончил
строительный вуз, по специальности
строитель, потом получил второе
образование – управление бизне-
сом. Трудовая деятельность началась
в 1976 году, и с тех пор жизнь связала
меня навсегда и прочно с живым
существом, которое называется ку-
рица. С того времени я только в этой
сфере и нахожусь.
Началось всё со строительства
утиной птицефабрики в Донецкой
области (Ясиноватский район). Был
тогда такой трест «Донецкптице-
пром». В 1980 году меня перебро-
сили на «Шахтерскую птицефабри-
ку» (тогда она только строилась),
госпредприятие родительского
направления – производство
инкубационного яйца. Строитель-
ство закончили в 1985 году, как раз
22 | | №8 | октябрь 2017
Интервью с директором
птицефабрики «Перемога Нова»
Виктором Степановичем Гринюком
Когда работа –
и хобби, и жизнь

в «непонятный» период времени,
когда прошли глобальные изменения
в Союзе, птицеводческие главки были
ликвидированы, в том числе Глав-
птицепром в Украине. До 1990 года
ситуация в птицеводстве оставалась
относительно стабильной, но после
всё только ухудшалось.
Далее, к концу 1990-х годов
предприятие обанкротилось, была
проведена процедура санации.
А в 1999–2000 гг., когда на «Шах-
терскую» обратил внимание Юрий
Косюк, к тому времени она уже не
функционировала. Птичники и вспо-
могательные сооружения разграбле-
ны, разрушены... И тем не менее, он
выступил с предложением, чтобы это
предприятие перешло в состав МХП.
Прошли все необходимые судебные
процессы, были погашены задолжен-
ности по зарплате, по энергоносите-
лям. И таким образом «Шахтерская»
вошла в состав «Мироновского
хлебопродукта».
В 2002 году были выделены инве-
стиции на восстановление птицефа-
брики, меня же назначили директо-
ром предприятия. Задачу поставили
четко и просто: руководите, и чтобы
предприятие работало! Но! Пред-
стояло столько восстановительных
работ... И как бы там ни было, в 2004
году посадили первую птицу роди-
тельских форм – кросс Росс 308,
с которым продолжаем работать и
сейчас. В 2009–2010 гг. птицефа-
брика способна была произвести
50 млн инкубационного яйца.
Со временем всё благополучно
работало, и в 2011 году было при-
нято решение расширять производ-
ство на «Шахтерской».
Г. И.: Как дальше развивались
события?
В. Г.: Пошли инвестиции на строи-
тельство новых мощностей, которые
дали бы возможность увеличить
производство с 50 млн инкубацион-
ного яйца до 280 млн. В начале 2014
года уже действовало 6 площадок, из
которых две – ремонтные – выращи-
вание молодняка птицы родительских
форм. На каждой площадке было
посажено по 160 тыс. родителей.
Кроме того, функционировали 4
продуктивные площадки, которые
увеличили мощности производства в
три раза. Всего мы получали на этих
площадях 150 млн инкубационного
яйца.
Но известные вам события 2014
года вмешались в нашу жизнь: в
августе месяце мы вынуждены были
покинуть «Шахтерскую» в связи с
жесткими боевыми действиями в
этом регионе. Обслуживать произ-
водство возможности практически
не было, тем более что на местах по-
нимали, чей это бизнес. Было слож-
но. 1 августа я забрал с собой около
30 человек, специалистов предпри-
ятия, и мы выехали с территории так
называемой «народной республики».
Нас определили по направлениям на
| №8 | октябрь 2017 | 23

действующие в Украине предприятия
в Ладыжине, Каневе, Борисполе.
Для компенсации производства
инкубационного яйца руководство
компании приняло решение о
перепрофилировании одного из
бройлерных предприятий «Пере-
мога Нова» на родительское. Задача
была поставлена такая: организовать
всё в короткие сроки, и оказалась
непростой. Утратив производство
150 млн инкубационного яйца, мы
закупали его из Европы, разумеется,
это были ощутимые затраты.
Очень быстро, буквально за полто-
ра месяца, мы заменили бройлерное
оборудование на родительское. 15
декабря 2014 года была посажена
птица родительских форм, запущены
все площадки. На сегодняшний день
мощности нашего производства
дают возможность получить 90 млн
инкубационного яйца. Мы понимаем,
что пока не достигаем того уровня,
который потеряли на Донбассе.
Проект, который когда-то планиро-
вали реализовать на «Шахтерской»,
теперь перенесен на «Перемогу
Нову». Всё делается поэтапно, к концу
следующего года будут запущены еще
две новые площадки, которые дадут
возможность получить еще 40 млн
яйца. Итого будет 130 млн. И в 2018
году начнется расширение производ-
ства до 280 млн. В течение двух лет
мы должны выйти на такие произ-
водственные показатели и получить
эти объемы, чтобы удовлетворить
потребности наших бройлерных
предприятий в инкубационном яйце.
Г. И.: Специалисты, которые
были на бройлерном предпри-
ятии «Перемога Нова», переква-
лифицировались?
В. Г.: Все остались на местах. Не
уволили ни одного человека, но всех
переучили, потому что технологии
выращивания разные. Проблем с
этим практически не возникало, по-
тому как на «Перемогу» переехали
специалисты «Шахтерской». А они
свое дело знают: по количественно-
качественным показателям в конце
2013 – начале 2014 года предпри-
ятие находилось в списке 25 лучших
во всем мире по производству
инкубационного яйца.
Кроме того, мы понимали, что
производство станет расширять-
ся, и специалисты будут нужны.
24 | | №8 | октябрь 2017

Журнал " Тваринництво сьогодні" № 8

Журнал " Тваринництво сьогодні" № 8

Recommended

Recommended

More Related Content

Featured

Featured (20)

Журнал " Тваринництво сьогодні" № 8