2. • Листя з дерев опадає зі зміною пори року. Змінюється пора року ,
змінюється навколишній світ. Настає весна – розтає сніг, з’являються перші
паростки, дерева, прокидаються від зимового відпочинку. Настає літо –
цвітуть квіти, безтурботно пурхають метелики, дерева зеленіють. Осінь —
опадає листя , люди збирають урожаї. Зима—голі дерева, холодно. В
природі опале листя служить всім по-різному:для білки—утепленням для
дупла, для миші—будівельним матеріалом, для світлячка—домівкою.
Опале листя перегниває й стає добривом для землі. Листя опадає з дерев
через зміну температури. В жовтні та листопаді холодає, десь о цій порі й
опадає листя. Взимку олень плямистий добуває з-під снігу опале листя та
жолуді. У природі деякі види равликів харчуються опалим листям,
найчастіше це садові равлики. У містах опале листя кожного року
прибирають. На це є певні аргументи : здоров'я зелених насаджень,
санітарно-гігієнічна та збереження газонів. Потім його спалюють.
Вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності
може завдати негативних наслідків здоров’ю людей.
3. • Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання ллистя і
сухої трави призводить до таких загроз: 1. В сухому листі згорають змуючі
корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати
на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для
розвитку попелиць навесні. 2. Спалювання листя призводить до руйнації
грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки,
гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від
утворюваних при горінні важких металів. 3. За нормальних умов, коли
листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаются в
грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту
думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя
щороку призводить до все більшого збіднення грунту. 4. На природних
ділянкахі газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин,
пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. 5.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4
рази промерзання грунту. 6. При спалюванні трави на присадибних
ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання
вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення
законодавства і знищення диких рослин та тварин
4. • Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових
пожеж. 7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння
житлових будинків. Також щорічне прибирання листя в парках
призводить до 50% зниження приросту деревини за 20 років. З цього
положення є вихід. Це компостування. Компостування—це безпечний
спосіб переробки тя та інших органічних відходів, що не шкодить
довкіллю. Для компостування складають листя або інші види сміття
шарами 30см. Кожен шар посипають 2-5см ґрунту . Компост вважається
закінченим якщо все перетворилося на чорну розсипчасту масу. Влітку
компост перегниває за 2-3місяці , восени—за 6-8місяців .
Компостування використовують як високоякісне та органічне добриво
для підвищення родючості ґрунту. Також є винахідники, котрі з
опалого листя роблять висококалорійне пальне. Технологія
виробництва таких екодров полягає не тільки в сушінні й ущільненні
біомаси (до речі, на одне поліно йде приблизно один непрессованний
"великий чорний сміттєвий мішок" з листям). У кінцевий продукт
британці додають віск, який є сполучною і також додатковим пальним.
Співвідношення інгредієнтів таке: 70% листя і 30% віск, так що поліна на
70% "вуглецю-нейтральні 'При цьому одне поліно горить безперервно
2-3 години, що втричі довше, ніж дерев'яний колода тієї ж ваги.
5. • Недавно було літо… Вже осінь. О цій порі флора та фауна готується до
настання холодів. От і дерева вже скинули своє ошатне вбрання. І так
сумно дивитися на зажурені голі стовбури. Та ще прикріше бачити, як
працівники комунальних служб обабіч жвавих міських вулиць
згрібають опале листя й там-таки його спалюють. Тут уже не до
сентиментів.
• lucta1Адже ми, міські жителі, й так мешкаємо у середовищі з
техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця
проблема із опалим листям. Двірники, полегшуючи собі працю,
спалюють його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає
довкіллю. Либонь, не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30
кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує
постачання кисню до тканин організму) та кілька кілограмів
мікрочастинок диму.
• Крім цього при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали,
чадний газ, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук. А така
речовина як бензопірен може викликати ракові захворювання.
6. • До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях,
забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і грунтів. Свою «ложку
дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від
них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не
обходиться без всюдисущого токсичного бензопірену. Адже він накопичується
в грунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким
покриті вулиці, площі, прибудинкова територія міст.
• Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека
від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко
зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на
присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час
спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та
отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.
• Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може
перерости у неконтрольоване горіння. А це в свою чергу може призвести до
пожежі.
• Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо
яку небезпеку становить спалювання листя.
• Тому при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових
територіях намагайтеся не шкодити довкіллю, а отже і своєму здоров’ю та
здоров’ю оточуючих.
7. З настанням осені міста та райони потерпають від диму та вогнищ.
Спалювання сухої рослинності, листя вже стало невід’ємною ознакою цього
періоду. Повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки
захворювань дихальних шляхів.Можливо не всі знають, що це надзвичайно
шкідливо не лише для здоров’я людини, а й для екології.
Шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно небезпечна. При
згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг
мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі
метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі
виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання.
Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших
для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють
пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави.
Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо
від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як
правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення
атмосфери.
