Відносини між державою і суспільством в Китаї: практика демократизації на основі регіональних експериментів Єфремом Дмитро Петрович к.е.н., доцент кафедри макроекономіки та державного управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міжкафедральний науково-методичний семінар “Українська держава та громадянське суспільство: нові виклики” 15 грудня 2014 року ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

1. Відносини між державою і
суспільством в китаї: практика
демократизації на основі
регіональних експериментів
Єфремов Дмитро Петрович, доц. каф. макроекономіки
та державного управління

2. Демократизація і розвиток
Економічний
розвитокДемократизація

3. Посилення нерівності в Китаї на фоні економічного
зростання
1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 2010
0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0
50
100
150
200
250
300
350
400
450
значення коефіцієнту Джині (лв. шк.)
кумулятивний рівень приросту ВВП (1980 р = 100%) (пр.шк.)

4. ① Зростання майнової нерівності
② негативні екстерналії економічного розвитку
- урбанізація, міграція;
- трудові конфлікти;
- деградація середовища існування
③ нерозвинутість системи соціального захисту
④ відсутність ефективних каналів комунікації між
владою і суспільством
⑤ розвиток мережевого суспільства
Фактори, що сприяють соціальній нестабільності

5. Пошук форм висловлення невдоволення

6. → Невеликі масштаби, велика частота
→ епізодичність та локальність
→ гомогенність протестних груп
→ предметінсть вимог
→ активність у межах закону
Характер соціальних протестів

7. • збільшення витрат на внутрішню безпеку
• переговори та дія на випередження
• мінімальну толерантність до організованих
дисидентських течій
• прискіпливе спостереження за політичними
активістами
• контроль за телеканалами та засобами масової
інформації, Інтернетом та соціальними
мережами
• регіональне експериментування
Суспільно-політичний мікроменеджмент

8. База: економічна децентралізація
мета: економічне зростання + соціальна
стабільність
варіанти: чунцінський та гуандунський
експерименти
Регіональне експериментування

9. Чунцінський експеримент

10. 1) будівництво великої кількості соціального
житла,
2) реформи прав власності на землю,
3) лібералізація ринку праці,
4) боротьба з корупцією,
5) патріотичне виховання
Чунцінський експеримент

11. Гуандунський експеримент

12. 1) Підтримка інноваційно орієнтованих підприємств,
2) багатосторонні переговори про рівень оплати праці,
3) програма комплексного обслуговування населення,
4) створення будинків для скарг,
5) запровадження елементів електронного урядування
Гуандунський експеримент

13. → децентралізація – засіб прискорення
зростання країни
→ регіональний експеримент як спосіб
апробації стратегії розвитку
→ завдання – забезпечити фундамент для
міжрегіональної конкуренції та механізм
винагородження успішних регіональних
лідерів
Уроки для України