Текст виступу голови Нацбанку Валерії Гонтаревої на засіданні Ради НБУ 24 листопада 2016 року

1. Текст виступу Голови НБУ на засіданні Ради НБУ,
присвяченому основним засадам грошово-кредитної політики
Шановні колеги!
Мені приємно всіх вас вітати на другому засіданні Ради Національного банку України. Ми дуже довго
чекали на призначення Ради і сподіваємося, що тепер, коли вона нарешті запрацювала, ми зможемо разом
плідно співпрацювати.
Сьогодні ми розглянемо питання грошово-кредитної політики за поточний рік та обговоримо наші
плани на майбутнє. Як ви знаєте, з літа минулого року мандатом Національного банку є забезпечення
цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України. Відповідно до
нового мандата Правління Національного банку вже анонсувало перехід до нової монетарної політики –
інфляційного таргетування – з початку поточного року. Тому сьогодні ми вже можемо показати, як ми
рухалися у цьому напрямі.
У серпні минулого року ми задекларували інфляційні цілі, на досягнення яких спрямована монетарна
політика: 12% +/-3 п.п. на кінець цього року, 8% +/- 2 п.п. на кінець наступного року та поступове зниження
споживчої інфляції до 5% у середньостроковій перспективі. З того часу ми побудували нову систему
прийняття рішень з монетарної політики, посилили роль облікової ставки, докорінно змінили операційний
дизайн монетарної політики та вдосконалили систему комунікацій на цю тему.
І це принесло свої плоди. До минулого року облікова ставка НБУ відігравала символічну роль у
грошово-кредитній політиці НБУ і не мала суттєвого впливу на розвиток економіки. Сьогодні ж в Україні
ринкові процентні ставки так само чутливі до змін облікової ставки, як це відбувається і в інших країнах, що
розвиваються. У відповідь на зміну облікової ставки вже реагують і короткострокові міжбанківські ставки, і
процентні ставки за ОВДП та за кредитами і депозитами банків. Усе це посилює спроможність монетарної
політики НБУ впливати на інфляційні процеси.
Тривалий час наша монетарна політика була досить жорсткою. Всі ми пам’ятаємо кризу на початку
минулого року. Для зупинення стрімкого погіршення ситуації на грошово-кредитному та валютному ринку та

2. уникнення галопуючої інфляції Національний банк тоді вжив рішучих заходів. Ми підвищили облікову ставку
до 30%, а також запровадили низку адміністративних обмежень. Альтернативи їх застосуванню у нас не
було.
І ці кроки, дійсно, допомогли нам стабілізувати ситуацію – інфляція уповільнилася з 43% минулого року
та приблизилася до нашої інфляційної цілі – 12%.
Але ми поступово пом’якшуємо монетарну політику та послаблюємо адміністративні обмеження так,
щоб не зашкодити хиткій макроекономічній стабільності.
Водночас у наступному році на нас чекає багато викликів, які не належать виключно до економічної
площини.
· По-перше, - це шалений політичний популізм. Вже майже 2 місяці Національний банк перебуває
під спланованою політичною інформаційною атакою. Політики своїми безвідповідальними заявами
розхитують фінансову стабільність. Їх мета – перевибори будь-якою ціною. Вони маніпулюють цифрами та
брешуть. Юлія Тимошенко своїми неправдивими заявами, маніпуляціями та поширенням недостовірних
матеріалі вже перейшла межу.
Сподіваюся, що дуже скоро вона буде відповідати перед законом за свої шахрайські дії.
Політики, які дають нездійсненні обіцянки, роблять заяви, спрямовані на підрив фінансової
стабільності, мають відповідати перед законом. Хочу наголосити - популізму не місце в економіці!
Дуже сподіваюся, що нова Рада НБУ допоможе нам з розв’язанням цих питань.
· По-друге, ризик полягає в тому, що структурні реформи, необхідні для забезпечення стійкості
економіки, проводяться все повільніше і повільніше. Здебільшого – через недостатню політичну волю
народних депутатів, які гальмують проведення навіть тих реформ, які вже узгоджено з МВФ. Пенсійну
реформу відкладено. А земельну реформу парламентарі взагалі відмовилися проводити, продовживши
мораторій на продаж землі.
· По-третє, Україна стоїть перед загрозою залишитися без підтримки міжнародних партнерів.
Зволікання з проведенням структурних реформ може призвести до того, що до кінця поточного року

3. Україна не отримає ані 1.3 мільярда дол. США четвертого траншу від МВФ, ані 600 мільйонів євро від
Єврокомісії. Якщо так станеться, цього року міжнародні резерви залишаться на поточному рівні - близько
15.5 мільярда дол. США.
Далі – гірше. Уявімо, що в наступному році Україна не отримає запланованих 4 транші від МВФ на
загальну суму близько 5.4 мільярда дол. США. Тоді через необхідність здійснення платежів з обслуговування
боргу в розмірі 2.5 мільярда дол. США наступного року, ми зможемо побачити, як міжнародні резерви
почнуть танути на наших очах. Наші зусилля останніх двох з половиною років з нарощування рівня резервів,
нашої "подушки" безпеки на випадок зовнішніх шоків, макроекономічної стабілізації, будуть знівельовані.
А тому ми сподіваємося, що Парламент прийме своєчасно бюджет на наступний рік, і це дозволить
прискорити завершення третього перегляду програми співпраці з МВФ.
· Однією з найбільших загроз для фінансової стабільності, на нашу думку, є гальмування реформ
фінансового сектору. Останнім доказом цього стало неприйняття Верховною Радою закону про захист
прав кредиторів, який є принципово важливим для відновлення кредитування нашої економіки. З 12
членів Комітету, відповідального за цей законопроект, лише 5 узяли участь у голосуванні та проголосували
"за". Як наслідок, законопроект відхилено.
· На жаль, Спостережна рада з фінансової реструктуризації, навіть, не зважаючи на закон про
фінансову реструктуризацію, що надає механізм вирішення проблемної заборгованості, так і не
спромоглася розпочати роботу.
· Просуванню реформи банківського сектору та відновленню економіки заважає відсутність
прогресу в інших реформах. У першу чергу - судової системи. Для нас не стало сюрпризом бажання
власників неплатоспроможних банків за допомогою судів уникнути виконання своїх зобов’язань перед
НБУ та вкладниками. Але цього року суди змогли нас по-справжньому неприємно здивувати, прийнявши
безпрецедентні рішення. Це можна назвати "зомбі повертаються".
Два банки, які ми вивели з ринку за за систематичне відмивання коштів, - банк "Союз" і банк "Велес", -
незодавно через суди відновили свою діяльність. Показово, що у випадку останнього рішення приймалося
за позовом його власника, спонсора партії "Батьківщина" – Костянтина Бондарева.
І це не дивно, адже Національний банк минулого року запобіг спробі вивести «Велесом» за кордон
майже півмільярда доларів США за фіктивними документами.

4. Такі ситуації ще раз доводять, що поставити економіку на шлях стійкого зростання неможливо без
ґрунтовної реформи правоохоронних органів та створення справедливої, незаангажованої судової системи.
Ми сподіваємося, що Рада НБУ поділяє наше занепокоєння цими викликами на майбутнє і допоможе
нам здолати їх разом.
Дякую за увагу!