free

1. І свічка плакала в скорботі...
Щороку, в четверту суботу листопада, в День пам’яті жертв голодоморів в
Україні відбувається Всеукраїнська акція «Запали свічку» в пам’ять про мільйони
наших співвітчизників, які загинули від штучного голоду 1921-23 років, спланованого
голодомору 1932-33 років та 1946-47 рр.
Запалена свічка – це символічний зв’язок між поколіннями, нагадування про
вищу цінність людського життя та пам’яті, про те, що робить нас людьми, а не
бездушними істотами. Свіча пам’яті символізує не тільки глибоку національну
скорботу, але й водночас інаціональну єдність, готовність українського народу пройти
через тяжкі випробування сьогодення, відстояти свою волю та незалежність.
У бібліотеці ліцею була оформлена книжкова виставка “Голодомор мовою
документів”, яку відвідали учні початкових класів та учні середньої ланки.
Відбувся урок-пам’ять “І свічка плакала в скорботі...”, який провели бібліотекар
школи Кохановська В.В. та класний керівник Нікітюк Л.Б. з учнями 11-го класу.
Одинадцятикласники читали уривки з віршів відомих українських поетів про
голодомор – Андрія Малишка, П.Тичини, Н.Красоткіної, А.Листопад, Н.Погребняк.
Ми, українці, як історична нація, маємо берегти пам'ять про трагічні сторінки
своєї історії. Знання історії нашого багатостраждального народу і зокрема знання про
голодомор допоможе краще усвідомити і зрозуміти проблеми і труднощі сьогодення.
Безпам’ятність породжує бездуховність. Тож давайте будемо пам’ятати нашу
історію, аби ми залишалися духовно багатими, не байдужими особистостями.