Автор презентації:
вчитель-логопед
логопедпункту при Білицькій ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Відділ освіти Кобеляцької райдержадміністрації
Дорошенко Олена Миколаївна
м.Кобеляки
Рідна мова відіграє
унікальну роль
у становленні особистості.
Як найважливіший засіб людського
спілкування, пізнання дійсності мова
залучає людину до духовної культури, а
також є необхідною умовою виховання
та навчання.
І всі психічні процеси в дитини —
сприймання, пам’ять, увага,
уява, мислення — розвиваються
під впливом мови.
Мова - найважливіший засіб
соціальної взаємодії.
Коли дитина за допомогою мовлення починає
керувати ситуацією, контролюючи власну
поведінку, формується суттєво
нова організація поведінки,
а також нові стосунки з
довколишніми.
Дитина із нормальним
мовленнєвим розвитком:
 легко вступає в спілкування;
 може зрозуміло висловити свої
думки чи бажання;
 домовитися з партнерами про
спільну діяльність;
 чітко запитувати й відповідати.
Відхилення в розвитку
мовлення дитини:
 позначається на формуванні психіки дитини;
 часто негативно впливає на характер дитини;
 ускладнюють спілкування з довколишніми;
 нерідко заважають правильному формуванню
пізнавальних процесів;
 впливають на
емоційно-вольову сферу;
 незрозуміле мовлення значно
ускладнює партнерські
взаємини.
Усім дітям із тяжкими вадами
мовлення властиві:
 відсутність мотивації до спілкування;
 невміння орієнтуватися в ситуації
взагалі або під час конкретних
обставин з допомогою дорослого;
 розлади поведінки;
 труднощі в комунікації;
 підвищена емоційна
стомлюваність.
Корекційна робота з дітьми, які
мають мовленнєві порушення:
 розвиток фонетичної, лексичної та граматичної
будови мовлення
 подолання супровідних дефектів, які ускладнюють
процес реабілітації дитини
Перед педагогом стоїть
завдання:
 визначити найбільш адекватну систему організації
процесу навчання
 знайти для кожної дитини найбільш оптимальні
індивідуальні методи та прийоми корекції
Необхідно, щоб форми
корекційно-педагогічної роботи
були :
 доступними
 цікавими для дитини
незалежно від її мовленнєвого,
фізичного й розумового
розвитку.
Педагог повинен під час занять:
 привертати увагу дітей до слова;
 надавати зразки лаконічного й точного мовлення;
 заохочувати звертатися із запитаннями,
проханнями, побажаннями, припущеннями,
повідомляти про щось.
Потрібно на кожному занятті
розвивати у дітей вміння:
 вживати слова-звертання та етикетну лексику на
початку розмови;
 слухати співрозмовника;
 використовувати слова
співрадості, умовляння;
 правильно інтонувати
слова-звертання;
 висловлюватися чітко й зрозуміло.
Отже, виконуючи усі
рекомендації, щодо розвитку
дітей з порушеннями мовлення
та їх соціалізації, можна досягти
успіху в даній проблемі.
Соціалізація  та розвиток дітей з порушенням мовлення

Соціалізація та розвиток дітей з порушенням мовлення

  • 1.
    Автор презентації: вчитель-логопед логопедпункту приБілицькій ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Відділ освіти Кобеляцької райдержадміністрації Дорошенко Олена Миколаївна м.Кобеляки
  • 2.
    Рідна мова відіграє унікальнуроль у становленні особистості. Як найважливіший засіб людського спілкування, пізнання дійсності мова залучає людину до духовної культури, а також є необхідною умовою виховання та навчання. І всі психічні процеси в дитини — сприймання, пам’ять, увага, уява, мислення — розвиваються під впливом мови.
  • 3.
    Мова - найважливішийзасіб соціальної взаємодії. Коли дитина за допомогою мовлення починає керувати ситуацією, контролюючи власну поведінку, формується суттєво нова організація поведінки, а також нові стосунки з довколишніми.
  • 4.
    Дитина із нормальним мовленнєвимрозвитком:  легко вступає в спілкування;  може зрозуміло висловити свої думки чи бажання;  домовитися з партнерами про спільну діяльність;  чітко запитувати й відповідати.
  • 5.
    Відхилення в розвитку мовленнядитини:  позначається на формуванні психіки дитини;  часто негативно впливає на характер дитини;  ускладнюють спілкування з довколишніми;  нерідко заважають правильному формуванню пізнавальних процесів;  впливають на емоційно-вольову сферу;  незрозуміле мовлення значно ускладнює партнерські взаємини.
  • 6.
    Усім дітям ізтяжкими вадами мовлення властиві:  відсутність мотивації до спілкування;  невміння орієнтуватися в ситуації взагалі або під час конкретних обставин з допомогою дорослого;  розлади поведінки;  труднощі в комунікації;  підвищена емоційна стомлюваність.
  • 7.
    Корекційна робота здітьми, які мають мовленнєві порушення:  розвиток фонетичної, лексичної та граматичної будови мовлення  подолання супровідних дефектів, які ускладнюють процес реабілітації дитини
  • 8.
    Перед педагогом стоїть завдання: визначити найбільш адекватну систему організації процесу навчання  знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи та прийоми корекції
  • 9.
    Необхідно, щоб форми корекційно-педагогічноїроботи були :  доступними  цікавими для дитини незалежно від її мовленнєвого, фізичного й розумового розвитку.
  • 10.
    Педагог повинен підчас занять:  привертати увагу дітей до слова;  надавати зразки лаконічного й точного мовлення;  заохочувати звертатися із запитаннями, проханнями, побажаннями, припущеннями, повідомляти про щось.
  • 11.
    Потрібно на кожномузанятті розвивати у дітей вміння:  вживати слова-звертання та етикетну лексику на початку розмови;  слухати співрозмовника;  використовувати слова співрадості, умовляння;  правильно інтонувати слова-звертання;  висловлюватися чітко й зрозуміло.
  • 12.
    Отже, виконуючи усі рекомендації,щодо розвитку дітей з порушеннями мовлення та їх соціалізації, можна досягти успіху в даній проблемі.