I II III IV
Діагностико-
прогностичний
Функціонально-
аналітичний
Корекційно-
розвиваючий
Підсумково-
прогностичний
2006-2008 2008-2009 2009-2011 2011-2012
Етапи опрацювання науково-методичної проблеми
„Активізація мовленнєвої діяльності школярів
начально-реабілітаційного Центру”
Завдання
• Обґрунтування вибору науково-методичної
теми.
• Визначення основних шляхів в роботі над
проблемою на підставі результатів діагностики
мовленнєвої діяльності учнів.
• Відпрацювання цілісної системи
моніторингу.
• Прогнозування результатів опрацювання
науково-методичної проблеми.
Діагностико-прогностичний
Зусилля колективу на діагностико-
прогностичному етапі були спрямовані на:
- створення фундаментального пакету фразового та наочного матеріалів
з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив
розвитку мовлення школярів;
- рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на
подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно-
побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування;
- відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження
рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення
та рівня оволодіння граматичною будовою мови;
- створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану
сформованості всіх компонентів мовлення школярів.
Завдання
1. Виявлення потенційних можливостей
мовленнєвої функції школярів.
2. Створення умов для оволодіння учнями
ЗВН з основ наук на підґрунті використання
спеціальної термінології в динаміці
корекційно-педагогічного процесу.
Функціонально-аналітичний
Завдання
1. Відпрацювання цілісної корекційно-
педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню
технологій формування мовленнєвої
компетентності школярів.
2. Здійснення корекції мовлення учнів на
підставі урахування психофізичних особливостей
їх розвитку.
Корекційно-розвиваючий
Завдання
1. Підведення підсумків роботи над
проблемною темою.
2. Визначення резервних шляхів
підвищення ефективності корекційно-
педагогічного процесу.
Підсумково-прогностичний
розвиток зв’язного мовлення як засіб формування
творчої особистості;
активізація і застосування
словникового запасу школярів;
засвоєння фразового
матеріалу як умова
розвитку
комунікативної
функції;
формування
ініціативного
мовлення.
Напрямки
відстеження
результатів:
- підвищився творчий потенціал і
рівень практичних та
інтелектуальних компетенцій учнів.
«Активізація мовленнєвої діяльності навчально-
реабілітаційного Центру»
Узагальнюючи вище сказане, слід зазначити:
- розроблена певна система навчально-корекційної роботи по створенню
мотиваційно-потрібнісного підґрунтя для формування та розвитку свідомо-
практичної мовленнєвої діяльності вихованців Центру;
- створенні умови для здійснення
поетапної організації роботи над
розвитком комунікативної функції
школярів;
- розширене поле дії творчої ініціати-
ви учнів для застосування різноманіття
засобів методичного забезпечення
навчально-виховного процесу;
- стабілізувався рівень
комунікативних навичок
вихованців;
вивчення та впровадження в практику діяльності
цілісних освітніх концепцій, побудованих на засадах
оздоровчих технологій.
Резерв у роботі педколективу над
проблемою
використання індивідуальних проектів педагогів, які мають
сприяти розвитку мовлення школярів;
формування позитивного зарядження мовленнєвого
середовища;
окреслення перед учнями шляхів і потреби в
комунікаційному самовираженні та відтворенні зв’язного та
ініціативного мовлення;
з’ясування особливостей передачі словесних
компонентів інформації учням з вадами слуху та
регулювання їх комунікативно-мовленнєвих навичок;
недосконалість банку даних щодо вивчення
мовленнєвих здібностей школярів і результативності в
роботі з формування комунікативних компетенцій;
незбалансованість рівня відповідності
змісту навчання і психолого-фізичного
розвитку учнів;
серйозні відхилення у здоров’ї школярів.
недостатній рівень загальнокультурного
розвитку учнів та рівень їх вмотивованості
на навчання;
Фактори, які мали негативний вплив на
очікуванні результати:
Пріоритетні напрямки роботи педколективу
Центру на перспективу
Скерувати діяльність
школярів на систематичне
збагачення і засвоєння
словника
Постійно формувати в учнів
потребу в словесному
спілкуванні та створювати
сприятливі умови для
мовленнєвої практики.
Дидактичні засади розвитку
мовлення учнів базувати на
врахуванні індивідуальних
особливостей і можливостей
школярів.
Скерувати роботу педколективу
на розвиток зв’язного
ініціативного мовлення як
засобу формування соціальної
особистості на засадах оздоровчої
спрямованості.
Сприяти впровадженню
діалогічних технологій шляхом
взаємодії школярів та педагогів
у процесі спілкування.

Етапи опрацювання науково методичної проблеми

  • 1.
    I II IIIIV Діагностико- прогностичний Функціонально- аналітичний Корекційно- розвиваючий Підсумково- прогностичний 2006-2008 2008-2009 2009-2011 2011-2012 Етапи опрацювання науково-методичної проблеми „Активізація мовленнєвої діяльності школярів начально-реабілітаційного Центру”
  • 2.
    Завдання • Обґрунтування виборунауково-методичної теми. • Визначення основних шляхів в роботі над проблемою на підставі результатів діагностики мовленнєвої діяльності учнів. • Відпрацювання цілісної системи моніторингу. • Прогнозування результатів опрацювання науково-методичної проблеми. Діагностико-прогностичний
  • 3.
    Зусилля колективу надіагностико- прогностичному етапі були спрямовані на: - створення фундаментального пакету фразового та наочного матеріалів з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив розвитку мовлення школярів; - рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно- побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування; - відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення та рівня оволодіння граматичною будовою мови; - створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану сформованості всіх компонентів мовлення школярів.
  • 4.
    Завдання 1. Виявлення потенційнихможливостей мовленнєвої функції школярів. 2. Створення умов для оволодіння учнями ЗВН з основ наук на підґрунті використання спеціальної термінології в динаміці корекційно-педагогічного процесу. Функціонально-аналітичний
  • 7.
    Завдання 1. Відпрацювання цілісноїкорекційно- педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню технологій формування мовленнєвої компетентності школярів. 2. Здійснення корекції мовлення учнів на підставі урахування психофізичних особливостей їх розвитку. Корекційно-розвиваючий
  • 8.
    Завдання 1. Підведення підсумківроботи над проблемною темою. 2. Визначення резервних шляхів підвищення ефективності корекційно- педагогічного процесу. Підсумково-прогностичний
  • 9.
    розвиток зв’язного мовленняяк засіб формування творчої особистості; активізація і застосування словникового запасу школярів; засвоєння фразового матеріалу як умова розвитку комунікативної функції; формування ініціативного мовлення. Напрямки відстеження результатів:
  • 11.
    - підвищився творчийпотенціал і рівень практичних та інтелектуальних компетенцій учнів. «Активізація мовленнєвої діяльності навчально- реабілітаційного Центру» Узагальнюючи вище сказане, слід зазначити: - розроблена певна система навчально-корекційної роботи по створенню мотиваційно-потрібнісного підґрунтя для формування та розвитку свідомо- практичної мовленнєвої діяльності вихованців Центру; - створенні умови для здійснення поетапної організації роботи над розвитком комунікативної функції школярів; - розширене поле дії творчої ініціати- ви учнів для застосування різноманіття засобів методичного забезпечення навчально-виховного процесу; - стабілізувався рівень комунікативних навичок вихованців;
  • 12.
    вивчення та впровадженняв практику діяльності цілісних освітніх концепцій, побудованих на засадах оздоровчих технологій. Резерв у роботі педколективу над проблемою використання індивідуальних проектів педагогів, які мають сприяти розвитку мовлення школярів; формування позитивного зарядження мовленнєвого середовища; окреслення перед учнями шляхів і потреби в комунікаційному самовираженні та відтворенні зв’язного та ініціативного мовлення; з’ясування особливостей передачі словесних компонентів інформації учням з вадами слуху та регулювання їх комунікативно-мовленнєвих навичок;
  • 13.
    недосконалість банку данихщодо вивчення мовленнєвих здібностей школярів і результативності в роботі з формування комунікативних компетенцій; незбалансованість рівня відповідності змісту навчання і психолого-фізичного розвитку учнів; серйозні відхилення у здоров’ї школярів. недостатній рівень загальнокультурного розвитку учнів та рівень їх вмотивованості на навчання; Фактори, які мали негативний вплив на очікуванні результати:
  • 14.
    Пріоритетні напрямки роботипедколективу Центру на перспективу Скерувати діяльність школярів на систематичне збагачення і засвоєння словника Постійно формувати в учнів потребу в словесному спілкуванні та створювати сприятливі умови для мовленнєвої практики. Дидактичні засади розвитку мовлення учнів базувати на врахуванні індивідуальних особливостей і можливостей школярів. Скерувати роботу педколективу на розвиток зв’язного ініціативного мовлення як засобу формування соціальної особистості на засадах оздоровчої спрямованості. Сприяти впровадженню діалогічних технологій шляхом взаємодії школярів та педагогів у процесі спілкування.