12 січня минає 150 років від дня народження відомого українського митця Василя Григоровича Кричевського (1873–1952). Його роботи в архітектурі, графіці, малярстві, декоративно-ужитковому мистецтві, кінематографії донині вражають розмаїттям форм та образів. Віртуальна виставка «Графіка Василя Кричевського» містить ілюстративний матеріал, який дозволяє глибше зрозуміти графічне мистецтво майстра, його постійне тяжіння до національних традицій, символічних образів народного мистецтва. Запрошуємо до перегляду!

2. Василь Григорович Кричевський (1873–1952) – український художник,
архітектор, графік, художник театру і кіно та декоративно-
ужиткового мистецтва, доктор мистецтвознавства, професор,
педагог, почесний дійсний член Української вільної академії наук.
Працював як театральний декоратор з 1907 р. Виготовляв декорації
та костюми для київського театру М. К. Садовського. Кричевський
став новатором у галузі української книжкової графіки, блискуче
оформивши твори багатьох українських письменників та обкладинки
часописів.
У період УНР був обраний першим ректором Державної академії
мистецтва (1917), у створенні якої брав активну участь. Пізніше
обіймав професорські посади в Архітектурному інституті та
Мистецькому інституті в Києві.
Від 1925 р. був консультантом кінофабрики ВУФКу в Одесі.
Співпрацював з Ю. Яновським та О. Довженком. Оформив низку
історичних фільмів, зокрема «Тарас Трясило» і «Тарас Шевченко»
(обидва 1926), а також славетний фільм О. Довженка «Звенигора». У
1937–1938 рр. був мистецьким консультантом кінофільму «Назар
Стодоля» та першого кольорового кінофільму в УРСР «Сорочинський
ярмарок».

3. На замовлення історика Михайла
Грушевського Кричевський погодився
на оформлення його праці
«Ілюстрована історія України» (1917).
Вони поставили собі за мету
інноваційне на той час завдання –
ілюструвати книжку фотографіями
або рисунками автентичних
артефактів. З цієї нагоди в серпні 1911 р.
художник вирушив до Кракова
досліджувати архіви Ягеллонської
бібліотеки, яка й донині зберігає
унікальні фонди з історії України. До
книги Грушевського художник
виготовив понад 30 рисунків та
обкладинку.

4. В. Кричевський є представником українського імпресіонізму в
живописі, творець нового вітчизняного стилю в архітектурі,
автор Великого і Малого Герба УНР (1918), відродженого нині як
Герб (Малий) незалежної України.

5. У січні 1918 р. художник розпочав роботу над проєктами
паперових грошей і поштових марок Української Народної
Республіки. Згодом у грошовий обіг була випущена
виготовлена за його ескізом банкнота номіналом 2 гривні.

6. Заставка для дипломатичних документів УНР (1918)

7. Українське народне мистецтво було живильним ґрунтом
творчості художника й переосмислювалося в його власних
роботах, які стали взірцем гармонійного поєднання традиції та
авангарду.

8. Василь Кричевський чудово володів засобами
неопримітивізму та вміло застосовував їх на практиці.
Обкладинки до книжок Ю. Яновського «Майстер корабля»
(1928), «Твори. Т. IV» (1931).

9. Авангардові течії художник застосував в оформленні
обкладинок до книжок М. Бажана «Будівлі» (1929 р.) й
К. Гордієнка «Атака» (1931).

10. В оформленні ювілейного випуску часопису «Бібліологічні вісти»
(1924) Василь Григорович використав орнаментальні мотиви
Стрятинського требника 1606 р., стилізованого під український
бароковий дереворит.

11. Працюючи над обкладинкою книжки Д. Щербаківського «Українське
мистецтво» (1926), майстер використав народні орнаментальні мотиви.
Одночасно він давав вільну модифікацію цих мотивів на сучасному
мистецькому рівні.

12. Підготувала бібліотекар І категорії
відділу рідкісних і цінних видань
Ірина Валігура