2. Важливим елементом інформаційного
забезпечення роботи Верховної Ради
України є довідкова робота. Працівникам
апарату Верховної Ради України для роботи
можуть надаватися такі довідки:
– щодо надходження і відправлення службових документів
– сектором службової кореспонденції Загального відділу
Секретаріату;
– щодо розглянутих, прийнятих і оприлюднених законів та
постанов Верховної Ради України – протокольним сектором
Загального відділу Секретаріату;
– щодо переліку та результатів розгляду питань Верховною
Радою України, документального забезпечення народних
депутатів України до засідань Верховної Ради України –
Відділом обслуговування пленарних засідань Верховної Ради
України Секретаріату, тощо.
3. ВІДДІЛ
ІНФОРМАЦІЙНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ
УКРАЇНИ
Відділ інформаційного
забезпечення Верховної
Ради України створено
у травні 1999 року з
метою сприяння
законотворчій
діяльності Верховної
Ради України шляхом
надання інформаційних
послуг народним
депутатам, їх
помічникам та
працівникам апарату
ВРУ.
4. У відділі працює 8 бібліотекарів–
бібліографів, досвідчених фахівців бібліотечної
справи. За вагомий особистий внесок у розвиток
справи бібліотечного забезпечення українського
парламенту завідувач відділу Погребна Олена
Олександрівна була нагороджена Почесною
грамотою Верховної Ради у вересні 2004 року.
5. Перспективним напрямком інформаційного
забезпечення Верховної Ради України є інформатизація.
Порядок забезпечення та використання
ПЕОМ, комп’ютерної мережі та інформаційних систем
у Верховній Раді України затверджений
розпорядженням Голови Верховної Ради України № 348
від 12.05.1999 р.
6. З метою ефективного використання
інформаційних систем, засобів обчислювальної
техніки, ресурсів комп’ютерної мережі та
враховуючи обмежене фінансування, вказаним
розпорядженням встановлені норми забезпечення
структурних підрозділів парламенту
комп’ютерною технікою, програмно-
технологічними засобами та інформаційними
ресурсами залежно від обсягів обробки даних у цих
підрозділах:
– для комітетів – від 5 до 15 робочих станцій колективного
користування залежно від коефіцієнта завантаженості (з 1–5 робочих
станцій забезпечується доступ до глобальної комп’ютерної мережі
Інтернет);
– для депутатських фракцій – до 1–3 робочих станцій колективного
користування (з 1–2 робочих станцій забезпечується доступ до
Інтернету);
– для підрозділів Секретаріату обладнуються технологічні робочі
станції, з яких забезпечується ритмічна обробка даних і
обслуговування законотворчого процесу.