Імунологія репродукції
при автоімунних
захворюваннях
Репродуктивна медицина та імунологія тісно пов’язані, особливо в
контексті автоімунних захворювань. Імунна система забезпечує
нормальний перебіг вагітності, включно з імплантацією ембріона та
розвитком плаценти. У жінок з автоімунною патологією, як-от
системний червоний вовчак чи антифосфоліпідний синдром,
порушення імунної відповіді призводять до серйозних ускладнень,
таких як звичні викидні та прееклампсія.
Цей реферат систематизує сучасні дані про імунологічні механізми
репродуктивних порушень, їхній вплив на вагітність та перспективи
діагностики й лікування.
Роль імунної системи в репродуктивних
процесах
Імунна система підтримує баланс між захистом матері
від інфекцій і толерантністю до плода, який є
наполовину чужорідним. Регуляторні Т-клітини (Treg)
пригнічують надмірну імунну активність, сприяючи
секреції протизапальних цитокінів IL-10 і TGF-β.
Плацента виконує роль імунологічного бар’єра,
експресуючи молекули HLA-G, що інгібують активність
природних кілерів (NK-клітин), і продукує прогестерон
для модуляції імунної відповіді.
Автоімунна патологія та її
вплив на репродукцію
Системний червоний
вовчак (СЧВ)
Хронічне автоімунне
захворювання, що ускладнює
вагітність через системне
запалення, ураження судин і
аутоантитіла, підвищуючи
ризик викиднів і
прееклампсії.
Антифосфоліпідний
синдром (АФС)
Викликає тромботичні
ускладнення, порушує
імплантацію ембріона і
кровообіг у плаценті, що
призводить до звичних
викиднів і затримки розвитку
плода.
Ревматоїдний артрит (РА)
Може впливати на фертильність і підвищувати ризик передчасних
пологів, хоча під час вагітності часто спостерігається тимчасове
зниження активності захворювання.
Імунологічні механізми ускладнень при
автоімунних захворюваннях
Дисбаланс цитокінів Th1/Th2 з домінуванням Th1 (TNF-α,
IFN-γ) викликає запальні реакції, що пригнічують
толерантність до плода. Аутоантитіла, як аФЛ та Ro/La,
спричиняють тромбози та вроджені вади.
Активація системи комплементу посилює запалення
плаценти, підвищуючи ризик викиднів і плацентарної
недостатності.
Клінічні аспекти та
діагностика
Моніторинг активності захворювання
Визначення титрів аутоантитіл, рівнів комплементу та
запальних маркерів для оцінки ризику ускладнень.
Інструментальні методи
УЗД, доплерографія та кардіотокографія для оцінки
розвитку плода, стану плаценти та кровотоку.
Міждисциплінарний підхід
Співпраця акушерів, ревматологів та імунологів для
оптимізації ведення вагітності.
Лікування та профілактика
репродуктивних
ускладнень
Імуномодулююча
терапія
Низькі дози кортикостероїдів
та гідроксихлорохін
знижують запалення та
активність захворювання,
підтримуючи вагітність.
Антикоагулянтна
терапія
Низькомолекулярний
гепарин і аспірин
запобігають тромбозам
плацентарних судин,
знижуючи ризик викиднів.
Персоналізований підхід
Індивідуальний підбір терапії, регулярний моніторинг і психологічна
підтримка пацієнток.
Перспективи досліджень у репродуктивній
імунології
Мікробіом
Впливає на локальну імунну
відповідь; пробіотики можуть
знизити ризик викиднів.
1
Таргетована імунотерапія
Моноклональні антитіла, як
адалімумаб, контролюють
запалення, але потребують
додаткових досліджень безпеки.
2
Генетика та епігенетика
Поліморфізми генів і метилювання
ДНК впливають на імунологічну
толерантність і ризик втрат.
3
Інновації в діагностиці та
прогнозуванні
1 Біомаркери
Розробка генетичних та
молекулярних маркерів
для прогнозування
ризиків репродукції.
2 Імуноферментний
аналіз
Підвищує точність
діагностики активності
автоімунних процесів.
3 Доплерографія
Рання виявлення ознак плацентарної недостатності для
корекції терапії.
Висновки
Рання діагностика
Визначення аутоантитіл, цитокінів і комплементу для
своєчасного втручання.
Комплексне лікування
Імуномодулююча та антикоагулянтна терапія з
персоналізованим підходом.
Подальші дослідження
Розвиток таргетованої терапії, вивчення мікробіому та
генетичних факторів.
Дякую за увагу!

Імун в умовах автоімунної патології.pptx

  • 1.
    Імунологія репродукції при автоімунних захворюваннях Репродуктивнамедицина та імунологія тісно пов’язані, особливо в контексті автоімунних захворювань. Імунна система забезпечує нормальний перебіг вагітності, включно з імплантацією ембріона та розвитком плаценти. У жінок з автоімунною патологією, як-от системний червоний вовчак чи антифосфоліпідний синдром, порушення імунної відповіді призводять до серйозних ускладнень, таких як звичні викидні та прееклампсія. Цей реферат систематизує сучасні дані про імунологічні механізми репродуктивних порушень, їхній вплив на вагітність та перспективи діагностики й лікування.
  • 2.
    Роль імунної системив репродуктивних процесах Імунна система підтримує баланс між захистом матері від інфекцій і толерантністю до плода, який є наполовину чужорідним. Регуляторні Т-клітини (Treg) пригнічують надмірну імунну активність, сприяючи секреції протизапальних цитокінів IL-10 і TGF-β. Плацента виконує роль імунологічного бар’єра, експресуючи молекули HLA-G, що інгібують активність природних кілерів (NK-клітин), і продукує прогестерон для модуляції імунної відповіді.
  • 3.
    Автоімунна патологія таїї вплив на репродукцію Системний червоний вовчак (СЧВ) Хронічне автоімунне захворювання, що ускладнює вагітність через системне запалення, ураження судин і аутоантитіла, підвищуючи ризик викиднів і прееклампсії. Антифосфоліпідний синдром (АФС) Викликає тромботичні ускладнення, порушує імплантацію ембріона і кровообіг у плаценті, що призводить до звичних викиднів і затримки розвитку плода. Ревматоїдний артрит (РА) Може впливати на фертильність і підвищувати ризик передчасних пологів, хоча під час вагітності часто спостерігається тимчасове зниження активності захворювання.
  • 4.
    Імунологічні механізми ускладненьпри автоімунних захворюваннях Дисбаланс цитокінів Th1/Th2 з домінуванням Th1 (TNF-α, IFN-γ) викликає запальні реакції, що пригнічують толерантність до плода. Аутоантитіла, як аФЛ та Ro/La, спричиняють тромбози та вроджені вади. Активація системи комплементу посилює запалення плаценти, підвищуючи ризик викиднів і плацентарної недостатності.
  • 5.
    Клінічні аспекти та діагностика Моніторингактивності захворювання Визначення титрів аутоантитіл, рівнів комплементу та запальних маркерів для оцінки ризику ускладнень. Інструментальні методи УЗД, доплерографія та кардіотокографія для оцінки розвитку плода, стану плаценти та кровотоку. Міждисциплінарний підхід Співпраця акушерів, ревматологів та імунологів для оптимізації ведення вагітності.
  • 6.
    Лікування та профілактика репродуктивних ускладнень Імуномодулююча терапія Низькідози кортикостероїдів та гідроксихлорохін знижують запалення та активність захворювання, підтримуючи вагітність. Антикоагулянтна терапія Низькомолекулярний гепарин і аспірин запобігають тромбозам плацентарних судин, знижуючи ризик викиднів. Персоналізований підхід Індивідуальний підбір терапії, регулярний моніторинг і психологічна підтримка пацієнток.
  • 7.
    Перспективи досліджень урепродуктивній імунології Мікробіом Впливає на локальну імунну відповідь; пробіотики можуть знизити ризик викиднів. 1 Таргетована імунотерапія Моноклональні антитіла, як адалімумаб, контролюють запалення, але потребують додаткових досліджень безпеки. 2 Генетика та епігенетика Поліморфізми генів і метилювання ДНК впливають на імунологічну толерантність і ризик втрат. 3
  • 8.
    Інновації в діагностиціта прогнозуванні 1 Біомаркери Розробка генетичних та молекулярних маркерів для прогнозування ризиків репродукції. 2 Імуноферментний аналіз Підвищує точність діагностики активності автоімунних процесів. 3 Доплерографія Рання виявлення ознак плацентарної недостатності для корекції терапії.
  • 9.
    Висновки Рання діагностика Визначення аутоантитіл,цитокінів і комплементу для своєчасного втручання. Комплексне лікування Імуномодулююча та антикоагулянтна терапія з персоналізованим підходом. Подальші дослідження Розвиток таргетованої терапії, вивчення мікробіому та генетичних факторів.
  • 10.